„Детектор медіа” останнім часом все частіше зустрічається з проблемою бажання деяких конфліктуючих у сфері медіа сторін вести через нас публічну переписку одне з одним.

Так, дійсно, проблеми, наприклад, цензури, про які йшлося у недавній заяві колишнього телеведучого ТРК „Київ” Романа Лаврова – болючі, і повинні мати публічний розголос. Начебто і полеміка між керівником Нацради Б.Холодом та працівником апарату цього органу Ігорем Курусом теж торкається не лише питань їх особистих стосунків. І все ж таки, публікуючи сьогодні відповідь Ігоря Федоровича на лист Бориса Івановича до „Детектор медіа”, який було опубліковано нами 14 листопада, ми сподіваємось, що нарешті керівник і підлеглий зможуть від публічних звинувачень перейти до порозуміння. Тим більше, що справи у Нацраді дійсно потребують, на наш погляд, великих реформ – то ж, може, за них і взятися усім?

„Насамперед хочу висловити вдячність „Детектор медіа” за те, що стала своєрідним комутатором між Б. Холодом і мною. Разом з тим, мушу наголосити, що у своєму поздоровленні працівників телебачення і радіомовлення Борис Іванович вкотре некоректно коментує події, які відбулися в Національній раді за останні тижні.

Зокрема ті, хто слідкував за подіями, мабуть, звернули увагу, що у всіх коментарях я не звинувачував Б. Холода у підслуховуванні, а казав про те, що Б. Холод на нараді 28.10.02 р. заявив, що дав розпорядження про прослуховування моїх телефонних розмов. Борис Іванович перекручує мої коментарі і говорить, цитую: „Розповсюдження ж І.Курусом непідтвердженої інформації щодо підслуховування його особисто...”. Нагадую Б. Холоду, що саме у службовій записці, яку я писав членам Національної ради, якраз і йшлося про спростування чи підтвердження поширеної Б.Холодом інформації. Результат відомий – Б.Холод порвав моє офіційне звернення в присутності кількох десятків осіб. А відповіддю стало відкрите звернення для ЗМІ керівників підрозділів, в якому замість відповіді на запитання, чи говорив щось подібне Б. Холод на нараді, містилося звинувачення мене у всіх бідах Національної ради. Це, мабуть, найкращий приклад, як Б. Холод поважає мої права, про що він говорить у „привітанні зі святом”.

З іншого боку, я дискутую, користуючись юридичними термінами. Б.Холод і його „захисники” – емоційними фразами. Я кажу, що проявляються ознаки порушення 31 статті Конституції України, а у відповідь звучить звинувачення у „хворобливому сприйнятті Курсом критики”. Якщо ж Б. Холод поважає мої права, то я нічого надприродного не вимагаю. З 31 жовтня прошу провести службове розслідування, яке гарантується мені статтею 11 Закону України „Про державну службу” у спосіб визначений статтею 22 цього ж Закону. Переконаний, що якби Б. Холод вчинив з самого початку так, як цього вимагає законодавство, то „брудна боротьба”, як це називає Б. Холод, і не розпочиналася б. Але, мабуть, Борис Іванович не сподівався, що його черговий словесний кульбіт і незаконне прилюдне нищення офіційного документу набере розголосу.

Борис Іванович говорить, що звернувся до СБУ. Але він нічого не каже, що таке звернення ще 29 жовтня до СБУ направив член Національної ради В. Шевченко. А також замовчує те, що від СБУ надійшла відповідь, що розслідування таких справ належить до компетенції Генеральної прокуратури.

Водночас, Б. Холод досі не може збагнути, що я не нищу авторитет Національної ради, якій віддав майже вісім років свого життя, ще до того, як став тут працювати, і ще тоді, коли Б. Холод і не чув про цей конституційний орган. Тому звертаюсь до усіх „захисників” – я нічого поганого Національній раді не бажаю, тому не захищайте Національну раду від Куруса. Не ототожнюйте окремого державного службовця з конституційним органом. Навпаки, я мрію, щоб тут було створено цивілізовані робочі місця, нормальні умови праці, а державний орган не перетворився в місце цькувань і будь-яких розправ над тими, хто має іншу думку. Невже державний службовець найвищого рангу не може дати зрозумілої відповіді на елементарні запитання? Невже йому потрібні колективні захисники?

Щодо очей. Я не боюся дивитися в очі своїм колегам по роботі через те, що правий. І всі, хто ще не втратив здорового глузду в Національній раді, розуміють це. Тому, впевнений, що очі буде ховати хтось інший, а не я. Насамкінець, вдруге, тепер вже публічно, прошу членів Національної ради втрутитися в ситуацію і провести службове розслідування, як це передбачено законодавством. Сподіваюсь, що Б. Холод діятиме не так, як діяв 12-13 листопада при підготовці питання та прийняття відповідного рішення”.

Ігор Курус

Матеріали по темі: Борис Холод – про деякі резонансні події у Нацраді