FM Галичина входить у трійку найкращих радіостанцій Західної України і до того ж активно розширює територію мовлення. Радіомережа охоплює уже 21 частоту в шести областях: у Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, а з минулого року ще й у Луганській та Донецькій.

Розмова з директором «файного радіо» FM Галичина Олександрою Гнатик про новий сезон на радіо, поширення ефіру на прифронтову територію та новинки, які слід очікувати слухачам.

- Не так давно FM Галичина стартувала з новим сезоном і презентувала слухачам оновлене радіо. Зміни торкнулися навіть логотипа − замість звичного квіткового віночка бачимо тепер елемент української вишиванки. Але це не єдині й не основні зміни. Пані Олександро, розкажіть про оновлене радіо FM Галичина, чого чекати слухачам?

- Так, у нас справді змінився логотип. Тепер у його основі елемент галицької вишивки символічно поєднаний із зображенням радіохвиль, виконаний в офіційних кольорах нашого радіо – бордовому, сірому та білому.

Але насправді зміни значно глибші. Ми змінили наповнення радіо: пропонуємо слухачам оновлену оригінальну музику, створюємо цікаві авторські програми, організовуємо та підтримуємо низку соціальних та культурно-мистецьких проектів.

Шість років тому ми одні з перших в Україні вийшли з концепцією українського радіо. Тоді це був доволі революційний і сміливий крок. Торік закон про квоти змусив багатьох перейти у схожий формат або серйозно над ним задуматися. Для нас українська музика, україномовний ефір ніколи не були проблемою. Зі стартом нового сезону, з нового року ми пропонуємо нову концепцію українського родинного радіо, але незмінно робимо особливий акцент на збереженні української мови, пісні, культури, звичаїв. Наш девіз − «Все файне тільки починається». Це і про наше радіо, і також посил до наших слухачів.

У музичному наповнені ми, згідно з вимогами ліцензії, зберігаємо пропорції: 70% ефіру в нас української музики і 30% − іноземної. Крім того, коли ми почали думати, як змінити наше музичне наповнення, то розуміли, що, з одного боку, треба залишити класику, а з іншого − давати сучасні пісні. Тому глобально вирішили для себе, що зосереджуємося на трьох напрямках: українська класика («Брати Гадюкіни», «Мандри», «Гайдамаки» тощо), сучасна українська музика та ремікси класики (наприклад, Джамала, Онука, «Перкалаба» та інші) та іноземна музика (The Beatles, Joe Cocker, Chris Rea та ін.). Однак ми залишаємось унікальними у своєму форматі власне українського радіо. В українській музиці робимо ставку на етно-фолк, поп-рок та сучасну музику молодих українських гуртів. Окремо у нас є «Золота колекція української музики». Йдеться, наприклад, про ранні композиції Олександра Пономарьова чи Ірини Білик. Для багатьох наших слухачів вони навіюють приємні спогади. Додатково багато уваги приділяємо етно, фолку інших країн, також джаз та латина. Передусім ідеться про музику Балкан, яка близька нам за своїми ритмами та інструментальним наповненням. Ми першими почали її крутити й зрозуміли, що вона подобається слухачам.

Кілька слів про новий контент. За умовами ліцензії, з 24-х годин ефіру на добу у нас має бути 22 години власного продукту. У нас повністю сформована програмна сітка. Щобудня звучить ранкова програма «Легкі на підйом» зі 7-ї до 11 год., обідня програма «Вдалий день» − з 11-ї до 15 год., вечірнє шоу «Все включено» із 17.00 до 20.00, зі щоденними інтерв’ю. Упродовж ефіру є безліч рубрик, забавок та гостей. У вихідні дні, крім програми вихідного дня, яка транслюється з 12.00 до 15.00, є ще «Народна година» з українською народною музикою, яку так люблять наші слухачі. Ну і, звичайно, що у будні подаємо випуски новин – щогодини з 8-ї до 18.00, а в суботу об 11-й год. підсумовуємо головні події тижня в інформаційно-аналітичній програмі «Деталі тижня».

Після усіх цих змін радіо стало вишуканіше. Музику та програмне наповнення ефіру підбираємо, орієнтуючись на смаки наших слухачів.

- Чи означає це, що тепер ви орієнтуєтесь на іншу аудиторію?

- Раніше наша цільова аудиторія була 25 − 55 років, і ми намагалися підлаштуватися під смак кожного. Це було непросто.

Розуміємо і знаємо з досліджень, що нас найбільше слухають сімейні чоловіки, з вищою освітою, віком 30-45 років. Вони ведуть активний спосіб життя і обирають цікаве дозвілля. Ці люди шанують українські звичаї, культуру, історію. Така вузька цільова аудиторія дозволяє працювати більш фахово.

З певним переформатуванням і чіткішим визначенням свого слухача ми позбулися розрізненості, яка була досі, впорядкували свою музичну теку. Ми вдячні усім слухачам, які останні місяці, особливо протягом осені, надсилали нам свої побажання та відгуки. Три місяці ми оновлювали музичне наповнення, дослухалися до аудиторії, тому кожен відгук, кожне критичне зауваження були для нас дуже цінними. Саме завдяки слухачам ми вже в основному сформували музичну базу радіостанції і сьогодні працюємо над її вдосконаленням.

Ми не можемо сказати, що винайшли радіо чи створили кардинально щось нове. Але сьогодні є дуже багато радіостанцій, і для кожної з них важливо знайти свій напрям та меседж. Тенденції світового радіомовлення в тому, що немає орієнтації на надмірно велику аудиторію чи надто широке програмне наповнення. Що більш унікальним ти є, що цікавіший і потрібніший для своєї категорії слухачів контент пропонуєш, то більш у виграшному становищі. Ми маємо розуміти, для кого ми працюємо і з якою концепцією.

- Але обравши такий шлях, ви втратили частину слухачів. Як плануєте компенсувати кількість аудиторії? Врешті це вже помітно: FM Галичина дуже довго в рейтингах була на третьому місці серед львівських радіостанцій, а, згідно з останніми опитуваннями, ви опустилися на п’яте. Чи не пов’язано це з негативною оцінкою переформатування?

- Дослідження щодо популярності радіостанцій у Львові проводили з 26 вересня до 4 грудня 2016 року. Це − період, коли ми пробували багато нового: міняли музичне наповнення, у нас майже не було авторських передач. Ми відмовилися від частини популярної музики, натомість почали додавати етномузику. Це був період «притирання» радіо та слухачів. Але з часом людям все більше і більше подобалося. Ми дослухалися до наших слухачів і вчилися у них, а вони, натомість, звикали до оновленого формату радіо. Ми стаємо зріліші та, як на мене, цікавіші.

Переконана, що ми знайшли правильну нішу, і тепер, чітко працюючи на свого слухача, здобуватимемо більшу аудиторію у цій віковій групі. Думаю, вже наступні заміри рейтингів радіостанцій покажуть зростання нашої популярності.

- Торік ви почали розбудовувати мережу на Сході України, а, точніше, у прифронтовій зоні. Це не дешево і дуже не легко. Чому наважилися на такий крок?

- Ми одразу розуміли, що це − некомерційний проект. Та для нас важливо популяризувати українське, знаємо, що на Сході зараз це найбільше потрібно. Епіцентр російсько-української інформаційної війни, як і епіцентр бойових дій, сьогодні там. І тому потрібно крок за кроком вигравати цю інформаційну війну у головах людей. Крім того, не можна забувати, що технічні можливості України у протистоянні російській пропаганді доволі обмежені. Тому кожна українська частота зараз дуже важлива. І коли Нацрада з питань радіомовлення та телебачення запропонувала дозволи на тимчасове мовлення, ми відразу відгукнулися, бо сприймаємо цей напрям нашої роботи як ще один крок до української перемоги.

Символічно, що своє мовлення у прифронтовій Луганщині ми почали 24 серпня, у День незалежності України. З нового року радіо FM Галичина можуть чути у ще чотирьох містах Луганської області: Лисичанську (на частоті 88,6), Сватовому (105,5), Широкому (106,5), Старобільську (107,6). На черзі запуск мовлення у Бахмуті Донецької області.

Першу антену встановити було дуже складно, адже ніякої української мовленнєвої мережі на той час там просто не було. Тут нам слід подякувати «Київстару» за підтримку. І треба сказати, що фактично відразу після запуску мовлення ми зрозуміли, наскільки у східному регіоні це було потрібно. Навіть українські військові попросили нас ставити в ефірі гімн України, який у нас на радіо звучить щодня, о 6-й ранку та опівночі.

Нам дуже приємно, що за ці місяці наша співпраця зі східними регіонами вийшла за рамки лише радіомовлення у прифронтовій зоні. Сьогодні маємо серйозну співпрацю з місцевими мешканцями, волонтерськими організаціями, представниками влади. На Різдво і Великдень торік до нас приїздили діти зі Старобільська. Продовженням цієї співпраці став соціальний проект «Миколай для кожного»: для дітей-сиріт та дітей із малозабезпечених сімей Луганщини. Зробити свято діткам вдалося завдяки нашим слухачам та партнерам, які підтримали акцію і приносили дуже багато подарунків: іграшки, канцтовари, солодощі, одяг, зокрема, вишиванки. Також завезли багато українських книжок, які подарували місцевим бібліотекам. Ми дуже хотіли поділитися нашими родинними традиціями, які, розуміємо, не так поширені на Сході і не завжди можуть бути дотримані в умовах війни.

Для нас це важлива місія щодо об’єднанню нашої країни.

- Тепер ви працюєте у різних регіонах. Чи робите уніфікований ефір?

- Вийшовши на Схід, розуміємо, що вже не позиціонуємо себе лише як радіомережа Західної України. Ми вже сміливо можемо говорити, що ми − всеукраїнська мережа. Розуміємо, що для Сходу важлива місцева інформація, тому зараз створюємо там кореспондентський пункт, де записуватимуть новини та зможуть робити включення. Це буде студія у Сіверодонецьку, куди переїхали усі державні структури з окупованого Луганська. Але навіть тоді наш ефір на Сході не відрізнятиметься від звичного. Ми одна країна і важливо її об’єднати й інформаційно.