Під час ефіру, що розпочався о 14.40, Сергія Дацюка просять коментувати погоду в Києві. Коли він в ефірі говорить, що міг би прокоментувати більш важливу подію — введення воєнного стану, ведучі знову надовго включають коментар Геннадія Москаля про погоду на Закарпатті. І знову просять коментувати погоду, вже на Закарпатті.

Сергій Дацюк запитує, чи справді його покликали для того, аби він коментував погоду, відмовляється від продовження ефіру та покидає студію.

В той же день на власній сторінці Фейсбук Сергій Дацюк публікує заяву про відмову співпрацювати з телеканалом «112 Україні», де подає ситуацію в текстовому описі від одного з телеглядачів, тому що телеканал надсилає та публікує відцензуроване відео ефіру. Причина цього — форматна цензура на телеканалі.

До цієї заяви приєднується Олексій Арестович, який теж оголошує про відмову співпрацювати з телеканалом з тієї ж причини та на солідарну підтримку Сергія Дацюка.

7-го лютого Сергій Дацюк публікує блог, де аналізує ситуацію в українському телебаченні.

Того ж дня Інтернет-видання Медіаняня, що посилається на прес-службу телеканалу «112 Україна», публікує знущально-хамську відповідь телеканалу «112 Україна», де протест в прямому ефірі пояснюється… нервовістю експерта через місячне затемнення, а зовсім не тим фактом, що телеканалом здійснювалася форматна маніпуляція з метою замовчати гучну заяву опозиційної фракції щодо військового стану, проти якої і повстав експерт.

Після публікації свого посту на Фейсбуці щодо хамства телеканалу «112 України» Сергієм Дацюком до нього приєднуються інші експерти, які бачать залежність суспільної комунікації від дещо глибших факторів, ніж місячні затемнення та нервовість експертів.

Суспільна комунікація в небезпеці

Заява експертів щодо ситуації з телебаченням в Україні

Ми, експерти, що небайдужі до стану телебачення та суспільної комунікації загалом в Україні хочемо заявити наступне.

В останній час в Україні проявилися надзвичайно небезпечні тенденції на телебаченні та в суспільній комунікації загалом.

Описану вище ситуацію і відповідні дії телеканалу «112 Україна» ми бачимо як не поодинокі, а як систематичне явище.

На початку 2000-х ми всі пам’ятаємо темники. Зараз небезпека для суспільної комунікації полягає у появі гібридних форматів на телеканалах («5 канал», «112 Україна», «News One», «Еспресо ТБ»… ) де швидкоплином ідуть новини, позиції політиків та оцінки експертів, де чіткі позиції журналіста, політика та експерта змішуються і не дозволяють задіяти відповідні процедури розрізнення та розуміння для телеаудиторії.

Таке змішування дає телеканалам можливість здійснювати форматну маніпуляцію, яка дозволяє маніпулювати змістом в інтересах влади та олігархічних груп, що стоять за основними телеканалами. В таких телеканалах упосліджується політична опозиція та групи громадян, які мають суспільну позицію, що далека від політики.

При цьому відбувається зниження фаховості експертних оцінок через нехтування телеканалами процедурами відбору, підготовки, ефективного використання та поваги до експертного знання. Це повсякчас породжує низведення фахового експерта до ролі коментатора поточних подій не за фахом.

На наших очах відбувається перетворення фахової експертної дискусії на політичний балаган, де скандал важливіший за врівноважену експертну розмову, де рейтингами намагаються виправдати пропагандистський зміст малофахових розмов.

Високі рейтинги не виправдовують низький експертний рівень телебачення через неповагу до експертного знання. Зневажливе відношення до експертів  поскорює деградацію суспільства та держави.

Українське телебачення намагається повторити шлях російського телебачення, коли стимулювання емоційно-агресивної підтримки влади у населення країни перетворило російську тележурналістику на низькофахову телепропаганду, яка має дуже високі рейтинги через відсутність альтернативи.

В пропаганді під час війни нічого поганого нема, але потрібно чітко розрізняти провладну пропаганду та актуальне інформування, власне інформування та фахові оцінки, фахову дискусію та політичні суперечки. Коли цього розрізнення нема, то журналісти, політики та експерти заганяються в пропоновані телеканалами формати коментаторів поточних подій, де глибокий аналіз, стратегічна оцінка та перспективне прогнозування стають просто неможливими.

Телебачення, що побудоване на нерозрізненні цього може давати високий рейтинг, але перетворює телеглядачів-громадян на тупих агресивних підданих влади.

Коли філософа та політичного експерта змушують коментувати погоду, це значить на телебаченні щось негаразд. Спроба експертної критики замість намагання визнати проблему породжує у менеджерів телеканалів хамство — це теж свідчення великих негараздів. Ніякі рейтинги такої ситуації не виправдають. Ніякі рейтинги не дають права телеканалові хамити експертам.

Саме тому українське телебачення все більше потрапляє у зомбопастку, яку винайшла Росія.

Зомбопастка, це коли телеглядачів поміщають у штучно створену і далеку від дійсності псевдоінформаційну реальність і за рахунок апеляції до емоцій створюють високий рейтинг глядацькості. Експерти змушені коментувати цю штучну реальність, бо вони не можуть впливати ані на порядок денний, ані на вибір поточних подій, ані на час для фахової дискусії, ані на добір власне самих експертів, бо хто є експерт, вирішує телеканал за невідомими для телеглядачів критеріями.

Ми вимагаємо:

1. Опублікувати редакційну політику телеканалів, які діють за гібридним форматом (швидкоплин новин, позицій політиків та оцінок експертів).

2. В цій редакційній політиці показати:

а) якими процедурами досягається рівноважність інформації від влади та опозиції;

б) яким чином досягається відокремлення і не змішування інформування журналіста, позиції політика та експертної оцінки;

в) якими процедурами здійснюється відбір експертів, які запрошуються на телеканал, як означується та підтверджується фах експерта (також вимагаємо зробити списки експертів, що запрошуються на телеканали, відкритими);

г) якими процедурами здійснюється формування порядку денного телеканалів, які джерела інформації домінують і чому, які ігноруються і чому;

д) якими процедурами на телеканалах здійснюється представлення суспільної (часто неполітичної) позиції громадян, яка не є мейнстримом, є критичною до влади, є контрдискурсійною щодо дискурсу телеканалу загалом.

3. Ми вимагаємо обговорення текстів редакційних політик телеканалів в експертному колі та обіцяємо висунути свої експертні вимоги до телеканалів.

Ми закликаємо експертів долучитися до такої оцінки і оголосити експертний бойкот 112 каналу до виконання означених вимог.

Ми не коментуємо фейки, скандали та штучну реальність.

Ми залишаємо за собою право покинути прямий ефір, якщо телеканал не враховує нашу позицію, та продовжує трансляцію штучної дійсності, використовуючи експертів у якості “білого шуму” для проштовхування віртуальних хімер у мізки глядачів.

Ми закликаємо телеканали та інші медіа визначитися зі своєю позицією та підтримати нашу позицію.

Якщо наші вимоги не будуть виконані, то до здійснення таких кроків телеканалів та проведення означеної дискусії ми будемо вести дискурсивну та інформаційну війну проти телеканалів, закликати до неї інших експертів та критикувати позиції експертів-відступників.

Сергій Дацюк https://www.facebook.com/sergej.dacuk?fref=ts

Юрій Романенко https://www.facebook.com/yuriy.romanenko

Олексій Арестович https://www.facebook.com/alexey.arestovich?fref=ts

Валерій Пекар https://www.facebook.com/valerii.pekar?fref=ts

Андрій Длігач https://www.facebook.com/dligach?fref=ts

Денис Семенов https://www.facebook.com/denis.n.semenov?fref=ts

"Хвиля"