Серед 150-мільйонної аудиторії двох минулих дебатів між Хілларі Клінтон і Дональдом Трампом було кілька десятків професіоналів з особливим інтересом і функціями: вони перевіряли слова кандидатів на предмет того, хто бреше більше. Фактчек політичних заяв існує в Америці вже з десяток років. Чого тільки вартий ажіотаж навколо місця народження Барака Обами – Гаваї чи Кенія? Це питання сколихнуло американське суспільство в ході першої президентської гонки Обами в 2008 році. У підсумку інформацію про те, що Обама народився на Гаваях, додатково перевіряли фактчекери з Factcheck.org.

Попереду ще одні, останні дебати між Клінтон і Трампом, після яких весь світ застигне в очікуванні 8 листопада – дня, коли відбудуться вибори, і стане відомий наступний лідер наддержави. А поки фактчекери з далекої України вирішили проаналізувати, як їх колеги з-за кордону перевіряють президентські дебати і хто з двох кандидатів бреше більше.

Трампа перевіряють набагато частіше

VoxCheck нарахував з десяток західних ЗМІ, які перевіряли перші і другі дебати. З них ми обрали сім найбільш впливових (п’ять газет і два найбільших фактчек-проекти Америки): The Guardian, Washington Post, Daily News, New York Times, CNN, PolitiFact і Factcheck.org.

В ході перших дебатів згадані вище ЗМІ проаналізували 111 цитат Трампа і 60 цитат Клінтон. Під час других дебатів фактчекери ще менше намагалися дотриматися рівності цитат: Трампа перевірили 135 разів проти 43 Клінтон.

Трамп бреше більше

60% правди у Клінтон проти 80% брехні у Трампа – такий вердикт проаналізованих нами фактчеків перших дебатів. Washington Post, наприклад, взагалі не перевіряв правдиві висловлювання кандидатів, виявивши у Клінтон всього 10 випадків брехні проти 23 у Трампа. За даними британської The Guardian, з 18 цитат обох кандидатів, що пройшли перевірку, всі п’ять цитат Клінтон – правдиві, а всі 13 Трампа – брехливі.

Цікавий факт: в ході другого раунду дебатів, Трамп частіше говорив напівправду, ніж під час першої серії дебатів. В результаті брехав він також менше – цього разу фактчекери знайшли в промові кандидата не 80% брехливих цитат, а “всього лиш” 66%.

При цьому кількість випадків брехні в промові Клінтон зменшилася майже вдвічі під час других дебатів – з 30% до 16%. В цілому за два раунди дебатів Клінтон збрехала лише в 24% випадків, а Трамп – в 72%.

Які цитати перевіряли?

Розкид тем і цитат, які перевірялися фактчекерами – величезний. В ході перших дебатів лише один вислів було перевірено абсолютно всіма ЗМІ, які ми аналізували (і він виявився правдивим):

Хілларі Клінтон: “Дональд підтримав вторгнення в Ірак”.

Як бачимо, цитата спрямована на Трампа – який, до слова сказати, спростував її, тим самим поповнивши свою колекцію брехливих заяв.

Інша цитата, яку перевірили всі видання, крім Washington Post, знову належить Клінтон і є ще одним звинуваченням Трампа:

Хілларі Клінтон: “Він думає, що зміна клімату – це містифікація, яку придумали китайці”.

І знову Трамп спростував твердження. Однак фактчекери також, знову, підтвердили слова Клінтон.

Об’єктивність фактчекера

Як так вийшло, що Трампа перевіряли більше, ніж Клінтон – і чи не стало це причиною нібито більшої брехливості першого кандидата? Фактчекери найбільш впливових ЗМІ світу відповідають на це, що методика відбору цитат абсолютно прозора і об’єктивна і не залежить від імені політика. “По-перше, нас цікавлять цитати, що містять факти, а, по-друге, теми, за якими кандидати активно сперечаються”, – розповідає директор і головний редактор найстарішого фактчек-проекту в світі FactCheck.org Ежен Кайлі (Eugen Kiely). Аналогічної практики фактчека дотримується The Guardian, при цьому видання також бере до уваги часто повторювані тези, на які політики роблять особливий акцент в ході своєї кампанії.

Яскравий приклад потенційної цитати для фактчека – вже згадане обвинувачення Клінтон на адресу Трампа про те, що той, нібито, вважає кліматичні зміни вигадкою китайців (перевіряється, чи говорив Трамп щось подібне). “При цьому ми ігноруємо думки або нечіткі ремарки”, – говорить Кайлі. “Крім того, ми не проходимо повз узагальнюючі цитати, на кшталт “всі мексиканці – гвалтівники” авторства Трампа”, – підкреслює Алан Юхас (Alan Yuhas), фактчекер із The Guardian.

З технічного погляду, Factcheck.org перевіряє дебати в наступний спосіб. Шість фактчекерів одночасно дивляться прямий ефір (найчастіше географічно вони знаходяться в різних місцях) і обмінюються повідомленнями онлайн – які цитати варто було б взяти для перевірки. По закінченню дебатів складається список тверджень, які фактчекери вирішили точно перевірити, а за які немає сенсу братися. Кінцевий список цитат підписує головний редактор, а далі вони вже перевіряються.

І все ж: якщо фактчекери застосовують один і той же принцип відбору цитат по відношенню до всіх політиків, чому Трампа перевірили вдвічі більше ніж Клінтон і, чому, в його промові знайшли набагато більше брехні? “В ході поточної президентської кампанії те, як Трамп брехав і перекручував реальність, вийшло просто на безпрецедентний рівень”, – пояснює Юхас з The Guardian.

Втім, за його словами, Клінтон не така вже й чесна, як може здатися на перший погляд. “За останні 30 років вона і її чоловік освоїли таку тактику публічних виступів, коли ті чи інші поняття трактуються певним, вигідним їм чином. Причому іноді мова заходить про дуже серйозні, юридичні терміни”, – говорить Юхас. Тобто відбувається чистої води маніпуляція або підміна понять. Приклад – коли Хілларі Клінтон намагалася “сховатися” за юридичними термінами під час недавнього скандалу з її емейлами. У свою чергу в ході сексуального скандалу середини 1990х Білл Клінтон пропонував своє визначення “сексуальних стосунків”, запевняючи, що з Левінські у нього їх не було, а, мовляв, те, що було, сексуальними стосунками вважати не можна.

Фактчекери не впевнені в тому, що можуть вплинути на хід передвиборчої гонки. Однак у чому вони точно впевнені – запит читачів на перевірку тверджень двох кандидатів в президенти величезний. Фактчек-стаття дебатів на сайті американського радіо NPR стала рекордною для цього медіа за кількістю відвідувань (6 млн переглядів). А за даними Factcheck.org, наданим у відповідь на запит VoxCheck, з моменту останніх президентських виборів у 2012 році, трафік на їх сайті виріс в два рази – аналіз перших дебатів Трампа-Клінтон прочитали 1,6 млн. чоловік. “Фактчекери з інших організацій підтверджують: попит на перевірку промов політиків величезний”, – говорить Кайлі. “Якби не наша робота протягом останніх місяців, Лестер Хольт (журналіст, який провів перші два раунди дебатів – прим. авт) навряд чи виправив Трампа про те, що той нібито не підтримував війну в Іраку. Насправді ще й як підтримував “, – додає Юхас.

“Фактчек має вплив на суспільство в довгостроковому періоді, коли одне і те ж саме брехливе твердження методично спростовується незліченну кількість разів”, – впевнена Фібі Арнольд з британського FullFact, який активно перевіряв політиків під час Brexit-кампанії. За її словами, FullFact три роки боровся з улюбленою тезою місцевих політиків про те, що 3 млн. робочих місць у Великобританії залежать від членства в ЄС, перш ніж це твердження зникло з порядку денного.

Приклад Британії свідчить про те, що виборці не завжди беруть до уваги факти, а нерідко керуються емоціями. Американські фактчекери про це знають. Та все одно не здаються.