Міжнародний Фонд «Відродження» заявляє про неприпустимість порушення прав людини за етнічною ознакою щодо ромів -- громадян України, які зазнали погромів та примусового виселення з села Лощинівка на Одещині. Спалах насильства у Лощинівці супроводжувався незаконним рішенням селищної ради, неадекватною реакцією представників обласної влади та правоохоронних органів на здійснення самосуду одними мешканцями села щодо інших. Сьогодні непричетні до злочину ромські родини з малими дітьми вимушені шукати притулок і засоби для існування в інших місцях.

 Вже понад 20 років Міжнародний Фонд «Відродження» підтримує громадські ініціативи, спрямовані на повноцінне залучення ромів у життя суспільства. Ми відповідально заявляємо про успіхи самих ромських громад по вирішенню питань освіти, доступу до правосуддя, соціальної інтеграції та культурного розвитку, попри складні роки становлення нової України. Ромська молодь здобуває вищу освіту з права та гуманітарних дисциплін, отримує професійно-технічну освіту. Освічені та професійні роми втілили у власному середовищі міжнародно визнану модель посередництва між своєю етнічною спільнотою та державними соціальними і медичними інститутами. Ми знаємо: там, де стимулюється така активність ромського народу, органи влади і громади помічають і позитивно оцінюють її результати.

Повноцінне включення ромських громад у життя країни потребує більш ефективного залучення влади всіх рівнів. Саме брак місцевого демократичного врядування, слабкість і корумпованість правоохоронної системи, її нездатність впоратися з асоціальними діями окремих осіб, створюють -- разом з дискримінацією, цькуванням та варварськими упередженнями у суспільстві -- соціальні підстави для трагедій, подібних лощинівській.

Злочин, що спровокував події у Лощинівці -- жорстоке вбивство дитини -- має бути неупереджено розслідуваний. Вину підозрюваного має визначити суд. Ми вимагаємо від влади забезпечити право всіх потерпілих на справедливий суд. Натомість, тягар відповідальності за трагедію також лежить на правоохоронцях і тих представниках влади, які власною бездіяльністю та неспроможністю забезпечити безпеку і громадський порядок допустили як сам злочин, так і погроми та самосуд стосовно невинних людей.

Ми підтримуємо своєчасну заяву представниці Офісу Уповноваженого з прав людини, яка точно вказала на неприпустимість будь-якої дискримінації за ознакою етнічного походження. Втім, неприпустимо, коли керівник області задля самовиправдання влади принижує цілу етнічну групу. Неприпустимо, коли замість правового врегулювання конфлікту та недопущення самосуду, влада потурає ще більшому беззаконню з боку радикально налаштованих угрупувань, які самочинно перебирають на себе функції суду та наведення власного порядку.

Відсутність відкритих кримінальних проваджень при наявності численних свідчень стосовно фактів погромів та незаконного виселення громадян України є для демократичної країни безпрецедентним випадком нехтування правом. Якщо цей прояв беззаконня не буде припинений, крім суттєвих втрат внутрішньої довіри до влади він стане істотним приводом для критики України з боку міжнародних організацій, правозахисників, у світових медіа.

Факти переслідування за етнічною ознакою кидають тінь на реформаторські зусилля всієї країни, суперечать ідеалам Революції гідності. Колективне беззаконня свідчить про неприпустиму слабкість влади. Це підриває образ України як європейської країни, спроможної відстояти людську гідність та впровадити демократичні реформи.

Ми вимагаємо від керівництва України, у тому числі законодавчої влади, чіткої публічної оцінки масового порушення прав людини, яке сталося у багатонаціональному регіоні, та вжити всіх необхідних заходів, щоб відновити внутрішній порядок та міжнародну довіру до країни.