Акція „Реквієм 2002: Обличчям до Правди” для мене має подвійний зміст.

З однієї сторони це спроба віддати шану та схилити голови перед тими , хто загинув за свободу України уже в роки її незалежності, тими, хто мав власні переконання і відстоював їх до кінця.

З іншої сторни це можливість об”єднатись тим хто відчуває себе сильним і готовим відстоювати свої ідеали. Я хочу щоб ми стали поряд , відчули плече і енергію один одного і зрозуміли, що разом ми можемо бути силою і домогтись змін.

Колись Георгій в одній з своїх програм на радіо „Континент” сказав: „ Я грузин, але готовий віддати своє життя за Україну”. Слова Правда , Свобода, Батьківщина мали для нього глибокий зміст. Думаю, що так само важливими були ці поняття і для тих десятків журанлістів та політиків, які прагнули будувати демократичну Україну, тому , що вважали це частиною своєї професії чи власним переконанням. Смерті кожного з них були болем для родин та трагедією для України. А ще більшим випробуванням ставали години, дні, місяці, роки невідомості, адже практично ні один з гучних злочинів не був розкритий.

Для кожного в житті приходить момент вибору. Для мене він прийшов,коли я усвідомила, що більше ніколи не побачу Георгія живим. Я зрозуміла , що якщо відповідальні за його смерть не понесуть покарання, то вбивства та терор незручних в Україні продовжуватиметься до повного винищення думаючих .

Для мене в цей момент Україна стала країною без героїв. Тут героїв вбивають, а память про них стараються викреслити з свідомості людей.

Часто я думаю, що якби українське суспільство миттєво зреагувало в далекому 92 чи 94 на смерть при незрозумілих обставинах Вадима Бойка, чи зникнення Михайла Боцчишина, можливо сьогодні цей жахливий смертний список був би набагато коротшим.

Я не хочу, щоб смерть Георгія була даремною, я хочу щоб українське суспільство вчилось принаймі на власних помилках.

Ми робимо акцію „Реквієм 2002: Обличчям до правди” бо хочемо спонукати людей зупинитись, подумати і зрозуміти, що доки кожен окремий злочин проти людини в Україні не буде покарано, доти ми ніколи не заставимо себе поважати як націю.