На зустрічі було зазначено, що на сьогодні колективами суддів обрано понад 700 суддів-спікерів. Це люди, які є рупорами судової влади, своїх судів.

Член Ради суддів України, суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич нагадав присутнім, що у 2014 році була прийнята комунікаційна стратегія для розвитку судової влади, яка в тому числі передбачала низку заходів для відновлення довіри до судів.

 «Я був одним з авторів пам’ятки по співпраці суддів та ЗМІ, яка має назву «Журналісти теж люди». Ця назва спрацювала, тому що нам потрібно було в стислі терміни поширити меседж в першу чергу для журналістів про те, що ми готові до співпраці. Ми пояснювали суддям, що журналісти такі самі люди, і з ними треба спілкуватися людською мовою. Зараз триває тренінг, на якому готують суддів-тренерів, які потім будуть викладати в регіональних відділеннях школи-суддів такий предмет як «Комунікація». Цей проект здійснюється за підтримки USAID та Європейської місії. Зрозуміло що за день-два ситуація не зміниться, але ми крокуємо вперед. Зрозуміло, що бути публічним і вміти говорити, потрібно трохи часу. Але нагадаю, суддя-спікер не коментує судове рішення, а перекладає з юридичної мови на просту людську мову резолюційну частину рішення», – зазначив пан Сасевич.

За його словами, в Раді суддів проаналізували європейський досвід.

«Наприклад, у Швеції кожен суддя зобов’язаний надавати коментар по своїй справі. Нам до Швеції ще далеко. Ми взяли досвід Нідерландів, де інститут суддів-спікерів будували 10 років. Щодо відкритості судів за останні кілька років ми перевершили багато європейських країн. Норму про можливість здійснювати будь-яким особам фото- та відеозйомку в судовому процесі, я вважаю надбанням громадськості. Такого у більшості країн немає. Але бажано, щоб громадськість не зловживала цим правом», – сказав він.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков додав, що публічного розгляду скарг на суддів та їх оцінювання, як це відбувається в Україні,  немає більше в жодній країні.

За словами голова Вищої ради юстиції Ігоря Бенедисюка, комунікаційна складова суддівської влади дуже важлива.

 «Після 2000-х років стався великий провал в комунікаційній стратегії суддівської системи. Вона стала не лише непрозорою, а ще й закритою. Інформація, якщо й випливала, то лише негативна. Два роки назад я теж боявся спілкуватися з журналістами, бо боявся, що медіа перекрутять те, що я сказав, по-друге, за сказане мене могли звинуватити мої ж керівники. А ще треба було мати вміння виступати, досвід. Наразі розроблено комунікаційну стратегію Вищої ради правосуддя, яка буде восени створена в рамках суддівської реформи. Думаю, що прес-центр судової влади, який де-юре існує, а де-факто мовчить, ми будемо розвивати і створимо там інформаційний майданчик, де зможе отримати оперативну інформацію будь-який журналіст. Не кожен суддя, який може написати гарне рішення, не зможе про нього добре розповісти. Але з вашого боку нам потрібна ваша ініціатива щодо взаємодії», – зазначив пан Бенедисюк.

Він наголосив, що зараз є якийсь пул судових журналістів, які постійно висвітлюють цю тему, але водночас є журналісти, висвітлюють судові процеси, не знаючи певних юридичних нюансів.

«Чув, що можливо колись запровадять курс судових журналістів. Але нам потрібно налагоджувати співпрацю вже сьогодні. Тому чекаємо ваших пропозицій про покращення комунікації», – повторив голова ВРЮ.

Від присутніх надійшли пропозиції активніше реагувати на повідомлення в ЗМІ про негативні дії суддів. Керівники Вищої кваліфкомісії суддів та Вищої ради юстиції пообіцяли більш активно реагувати на подібні матеріали. Водночас Сергій Козьяков просив журналістів давати коректні оцінки діям суддям.

«Про те, що суддя взяв хабар, можна стверджувати лише після того, як вступив силу вирок суду», – нагадав він.

Блогер, судовий репортер Андрій Уманець зазначив, що в ситуації, коли наразі є невелика кількість журналістів, які професійно висвітлюють реформи в Україні, в тому числі й судову, а ЗМІ мало висвітлюють цю специфічну тему, судова влада має бути більш проактивною на інформаційому ринку. Також журналісти просили давати більше давати відеотрансляцій засідань, а резонансні судові засідання вести режимі онлайн. Нагадаємо, ВРЮ проводять засідання в онлайн.

Ігор  Бенедисюк також повідомив, що у Вищій раді юстиції за підтримки експерта з комунікації Проекту USAID «Справедливе правосуддя» було розроблено проект Комунікаційної стратегії, завданням якої визначено чесну, відкриту, постійну, вчасну, двосторонню комунікацію із громадськістю.

«Ми вважаємо, що лише таким чином зможемо внести свій вклад у відновлення довіри суспільства до судової влади. Засоби масової інформації було визначено в Стратегії однією із пріоритетних цільових аудиторій, адже ЗМІ є тими кровоносними судинами, через які життєво важлива інформація потрапляє до усіх громадян країни. Саме тому динамічна робота із журналістами, постійний їх доступ до прес-служби ВРЮ, членів ВРЮ, заходів ВРЮ залишатиметься пріоритетом, як і забезпечення вчасної та адекватної, побудованої на зрозумілих фактах реакції ВРЮ щодо журналістських матеріалів. ВРЮ так само кожне своє засідання транслюватиме у онлайн-режимі. Крім того, ВРЮ залишається відкритою до пропозицій ЗМІ із покращання комунікації», – сказав він.

Також учасники зустрічі обговорили нові повноваження і нову структуру суддівської гілки влади в світлі конституційних змін, яка має бути втілена з 30 вересня 2016 року, як ВККСУ оцінила перших суддів, хто і чому не пройшов оцінювання, що на них чекає, Окремо зупинилися на питаннях очищення судової влади та хто і за яких умов матиме шанс стати суддею найвищого судового органу країни – нового Верховного суду.

На фото – Олександр Сасевич

Фото: Світлана Остапа