У Криму розгорнулася дискусія про перехід телерадіокомпаній на ведення програм власного виробництва українською мовою. Наприкінці червня відповідне рішення щодо всіх українських ТРК ухвалила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Але для кримських телерадіокомпаній, більшість яких є комерційними, рішення Нацради загрожує падінням рейтингів і зростанням конкуренції з боку колег з Росії. Наразі набуло розголосу звернення російських дипломатів, у якому заходи Нацради визнаються такими, що не відповідають "гуманітарній співпраці України та Росії". На думку спостерігачів, загострення мовного питання активізує проросійські рухи півострова. Тим часом, ефективна політика влади щодо поширення української мови в Криму наразі невідчутна, вважає кримський політолог Іван Стулов. Він каже, що "дії влади щодо українізації ефіру повинні стосуватися лише бюджетних телерадіокомпаній, адже держава має право контролювати заклади, які вона фінансує". Експерт припускає, що поява мовної складової в процесі ліцензування приватних ТРК може означати втручання держави в сферу функціонування громадянського суспільства.
Німецька хвиля
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
