Навколо десяти активістів із плакатами на підтримку української льотчиці Надії Савченко чергує десять охоронців і ще декілька відвідувачів АП фотографують – так проходив пікет під Адміністрацією Президента.   3 березня Надія Савченко, яку незаконно утримують у Росії, повинна була виступити у суді з «останнім словом», але на засіданні оголосили перерву до 9 березня. «Бранка Кремля» почала сухе голодування, а текст так і не озвученої промови оприлюднили у Facebook:

«Я чула про досить непогані здібності Петра Олексійовича Порошенка в дипломатії. Ну що ж, я сподіваюсь, що його дипломатичних здібностей вистачить на те, щоб у Росії домовитись з одним ідіотом... Адже він обіцяв моїй матері, що ще на травневі свята 2015 року я буду вдома. І поки за мене будуть торгуватися, життя мене буде покидати і Росія мене все одно поверне в Україну живою чи мертвою! Але поверне!».

Рятувати Надію Савченко треба негайно. Лік іде на дні, святкові за календарем. І рішення вийти з пікетом саме під Адміністрацію Президента є логічним.

ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД ПРОТИ ПРАВИЛ

Цікаво, що ініціювали акцію журналісти у соцмережах, зокрема головний редактор газети «День» Лариса Івшина та власний кореспондент в Україні опозиційної «Новой газеты» Ольга Мусафірова. «Колеги, українські журналісти! У п’ятницю, 4 березня, о 12:00, якщо буде потрібно, то, користуючись службовим становищем і посвідченнями «Преса», підходимо максимально близько до парадного під’їзду тої будівлі, де працює нами обрана людина з «непоганими дипломатичними здібностями». Досить бажати Наді мужності і стійкості. Треба проявити політичну волю. Про це і попросимо переконливо», - закликала Мусафірова на своїй Facebook-сторінці.

Майже 500 лайків, більше 160 перепостів – і в результаті під Адміністрацією Президента зібралося… десять людей: сама Ольга Мусафірова, журналісти газети «День» разом із головним редактором Ларисою Івшиною, журналістка телеканалу «UA:Перший» Ольга Скотнікова, журналістка і сценаристка Марія Старожицька. «У редакції я сказала, що, навіть коли не буде нікого, я влаштую одиночний пікет. Мені побажали успіху. «Новая газета» – це єдине видання у Росії, що висвітлює процес Надії. Абсолютно все, що можна зробити, ми робимо», - коментує Ольга Мусафірова.

Пікет під АП був для охоронців наче сніг на голову – який, до речі, справді раптово пішов сьогодні у Києві. Варта біля Адміністрації Президента пропускала на «заповітну територію» неохоче, дорікали – чому акцію не узгодили з Київською міською державною адміністрацією. У відповідь учасники акції аргументували, що якщо подати заяву у п’ятницю, то з огляду на свята рішення буде десь у вівторок – у кращому випадку. А сухе голодування, як кажуть досвідчені люди, може тривати максимум п’ять днів. Якщо людина голодує всуху, то на шосту добу вона помирає.

«День» найактивніше з усіх медіа відгукнувся на заклик вийти до Адміністрації Президента. «Тут усі передають Наді свою енергію, підтримку. Ми всі разом із нею. І насамперед тут, на вулицях, - каже Лариса Івшина. – І, коли кажуть про наповненість дії смислами, це – найперша дія. Не знаю ще, за кого б я з такою готовністю вийшла говорити ці слова. Надя сьогодні як Василь Стус».

ВСЕРЕДИНІ І НАЗОВНІ

Тим часом із будівлі Адміністрації Президента виходять пані з букетами – очільник країни вручав державні нагороди видатним жінкам: учасницям бойових дій, волонтеркам, вчителькам, спортсменкам тощо. Петро Порошенко згадав і про Надію Савченко, «жінку, яка є символом України і Українки для всього світу». «Вчинок Надії Савченко та її поведінка зробили і роблять для України величезну справу... Ми подвоїмо зусилля для того, щоб повернути Надію додому. Це надзвичайно важливо, важливо для мене, важливо для України, важливо для кожного з нас», - цитує Президента сайт АП.

Проте ця заява з’явилася із суттєвим запізненням. По-перше, керманич держави відреагував на «останнє слово» Надії Савченко «між іншим» - під час привітань і вручень букетів, а не окремим зверненням до президента РФ Володимира Путіна. Та й зробив це пізніше за іноземних представників. Адже ще вчора речник Державного департаменту США Джон Кірбі вкотре наголосив, що українська льотчиця ув’язнена безпідставно і її хочуть бачити звільненою негайно й без усіляких умов. А через сухе голодування, оголошене Надією, гострота потреби у цьому лише зростає. До речі, це не дивно, оскільки, за словами лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка, протягом шести годин уночі відбувалися торги щодо майбутніх коаліції та уряду.

По-друге, жодного народного депутата не було під час останніх судових засідань у Росії, навіть представників «Батьківщини», список якої очолює Надія Савченко. В цей час вони «брали уроки» в рамках «Українського тижня» в Європарламенті. Взагалі ж депутати влаштували собі своєрідні тритижневі «парламентські канікули». Хоча краще б вони виконували українську Конституцію і захищали Героя України.

Звичайно, ніхто з керівників АП до мітингувальників також не вийшов. Не з’явився і прес-секретар Президента, раніше – тележурналіст, Святослав Цеголко, який у цей час був на зустрічі з медійниками. Але певна реакція таки з’явилася. Головний консультант приймальні Президента України Іван Климков вийшов до учасників акції, записав їхні вимоги, передав їх керівництву приймальні. Незабаром вони мають дійти і до керівництва Адміністрації. Етикету дотримано.

«МОВЧАТИ – НЕ МОЖНА!» 

Ще один цікавий момент: як вже згадувалося, під час акції в Адміністрації Президента відбувалася зустріч із представниками медіа. Коли журналісти йшли з цієї події, здивовано запитували – за що ж стоять люди з плакатами. Чули відповідь, знизували плечима і йшли. Майже ніхто не долучився до акції.

«Треба активно заявляти свою позицію. Мовчати – не можна! – акцентує головний редактор «Дня» Лариса Івшина. – І обов’язково треба, щоб усі наші перші особи сказали, що думають стосовно Надії. Тим більше що Президент є Верховним Головнокомандувачем, а Надія – його офіцер. І їй як підлеглій немає до кого звертатися, окрім як до свого Президента. Ми виступаємо на підтримку рішучості Президента. Ми хочемо надати йому більше впевненості, що активна мисляча частина українського суспільства вимагає від влади дій. Усі форми активності доречні – хоч індивідуальний плакат, хоч майка, хоч пікет під російським посольством… Ми повинні реагувати. Ми повинні показувати, що ми – живі люди, які відчувають на відстані».

Важко передбачити, який вплив матиме невелика акція журналістів під Адміністрацією Президента. Важко передбачити, як реагуватиме очільник держави. Навіть реакція медіаспільноти була доволі скромною: висвітлювати подію прийшов лише канал «112 Україна».

Свято весни, свято квітів, свято жінок – попри усі реалії дуже хочеться, щоб днями відсвяткували і повернення додому вільної Надії Савченко. Що ми можемо зробити? Забезпечити постійний контроль за діями влади щодо звільнення Надії Савченко. А головне - нагадати Президенту: треба діяти рішуче! Визволення української льотчиці – питання репутації і його і країни.

Фото: Артем Сліпачук