Посольство Туреччини в Парижі відмовило у візі на в’їзд генеральному секретареві “Репортерів без кордоні” Роберові Менару, а турецьке МВС заявило, що "пеpед Менаpом закpиваються всі повітряні, водні і наземні шляхи, які ведуть до Туреччини".

Такому рішенню передували жорсткі заяви офіційної Анкари, яка засудила включення RSFособи начальника Генштаба Туреччини генерала Гусейна Кивиркогли до списку 38 “хижаків свободи преси”, а самої Туреччини – до списку країн з обмеженою свободою слова.

Президент Туреччини Ахмет Нечдет Шезер не погодився, що ситуація зі свободою слова в його країні залежить від окремих осіб і звинуватив у обмежаннях преси парламент та його законодавчу діяльність. Водночас у турецьких медіях з’явилася інформація, що військові, захищаючи свого шефа, готові навіть заморозити військову співпрацю з Францією.

3 травня цього року “Репортери без кордонів” спорядили перед центральним паризьким вокзалом Сен-Лазар величезне пано, яке символізувало мапу світу з позначеними 38-ма країнами, де існують проблеми зі свободою слова. Кожну таку країну ілюстрував портрет “хижака”; поруч із зображенням генерала Кивиркогли було зображення іракського лідера Саддама Хусейна.

Серед виставленої галереї “хижаків свободи преси” був і портрет українського президента Леоніда Кучми.

Виставка на вокзалі Сен-Лазар того ж дня була атакована агресивною групою з тридцяти осіб, які заплямували всі 38 потретів червоною фарбою, після чого зображення довелося зняти. На акції були присутні декілька турецьких журналістів.

Репортери без кордонів у своєму звіті зазначають, що понад 50 турецьких журналістів повстали перед судом упродовж 2001 року, за те, що вони написали.

IMI