Вітринами-вікнами, що виходять на вулицю, «Вільна Хата» навіть і не натякає на те, що її організатори та «опікуни» створили тут, на індустріальному й укорінено-пострадянському сході країни, неймовірно атмосферний вільний простір. Тут силами волонтерів, які із самого початку й понині переймаються «Вільною Хатою» немов хатою власною, безперервно і щодня втілюються в життя маса абсолютно різних, таких потрібних нині молоді ініціатив. Ззовні вікна хоч і заклеєні суцільно банером із брендовим надписом, але ж для непосвячених або от приїжджих – як ми – він отак одразу аж ніяк не пояснить усю потужність цього проекту. 

…На вході нас одразу зустрічає адміністратор закладу. «Анастасія», – гарно представляється українською та береться ознайомити із буднями «Вільної Хати». Настя тут щодня, саме вона, будучи адміністратором, відповідає за дотримання правил у Хаті: не палити, не розпивати алкогольні напої, не створювати незручності ближнім.

«Може кави? Або чаю», – пропонує. У «Вільній Хаті» окремий куток відведено під кухню-бар, де, утім – лише мікрохвильовка для підігрівання вже готової їжі, а з напоїв – уже згадані чай та кава. Не на продаж: згадане тут не реалізовують у звичному, комерційному сенсі, а пропонують за символічні суми-«вподобайки». Для тих таки «вподобайок» тут є прозора скринька: відвідувачі, які повважають за потрібне, в разі комфортного тут перебування можуть пожертвувати певну суму грошей, яка відтак буде використана «доглядачами» Хати на її функціонування.

Ні кави, ні чаю в часі знайомства із цим незвичним місцем не хочеться, тому, обмежившись водою, крокуємо з Анастасією далі приміщенням. «ВІЛЬХА з’явилася як результат гранту Львівської освітньої фундації… З ініціативи нашого Колі Дорохова та при підтримці в облаштуванні простору львів'янина Андрія Левицького. Восени торік у сусідньому Слов’янську працював табір «Будуємо Україну разом», тоді в місто з’їхалися волонтери з усієї країни, аби допомогти відбудувати Слов’янськ після окупації та обстрілів. Після завершення роботи з відновлення Слов’янську, хлопці взялися творити креативну платформу тут, у нас у Краматорську», – розповідає дівчина про народження проекту, що став спільним західно-східним дітищем. 

З часу запуску "Вільної Хати" – а її відкриття сталося 6 грудня минулого року – заклад із повним правом можна назвати одним із тих унікальних неповторюваних осередків свободи і креативу, яких навіть і в масштабах України – обмаль. Нині ВІЛЬХА є тим майданчиком, з якого в місті стартують і на базі якого проводяться фактично усі неформальні освітні та творчі заходи, як от лекції та тренінги за участі експертів найрізноманітніших спрямувань, літературні та музичні вечори, мовні школи, кінофестивалі. А ще – сповнені українськістю гутірки, гаївки просто неба у міському парку із кулішем на вогні й народними танцями та співами, святкування Купала у вишиваних сорочках, вінках і з хороводними колами довкола ватри. У той день, коли відбувалося наше знайомство із ВІЛЬХОЮ, тут надвечір розпочався майстер-клас із йоги – на зеленому газоні одразу поруч із будівлею, де й діє Хата. Заходи тут відбуваються щодня різні, а розклад – складається на тиждень уперед. 

«В цілому ми працюємо за трьома різними програмами-спрямуваннями, у кожної програми є свій куратор. Є у нас програма «Добрий сусід», через неї ми залучаємо людей до допомоги тим, хто цього потребує. На практиці – це, наприклад, опіка над старенькими або заняття з дітками з багатодітних чи неповноцінних родин. Ще один напрямок – освітній: у рамках цієї програми ми організовуємо всілякі семінари, тренінги, майстер-класи, дискусії з метою обміну досвідом і думками. Третій напрямок, за яким працюємо – екологічний: ВІЛЬХА всіляко пропагує ідею еко-ініціатив, ми влаштовуємо суботники й толоки, прибираємо міські парки та сквери, двори житлових будинків, щоразу долучаючи городян. До речі, завжди із завзятістю допомагають у таких ініціативах школярі», – розповідає дорогою до влаштованої у підвальному приміщенні столярної майстерні і водночас – бомбосховища – Анастасія.

Столярна майстерня, в якій захоплено творять місцеві майстри, є одним із джерел наповнення «скарбниці», з якої забезпечується функціонування «Вільної Хати». Поробки, створені столярами, можна придбати за символічною ціною (ми повезли з собою додому милий вишукано-геометричний підсвічник – авт.). А кожна копійка в майбутньому спрямовується на корисні справи. 

Оскільки ж майстерня розташована у підвальному приміщенні, одночасно її «адаптували» і обладнали як бомбосховище. Добре пам’ятаючи лютневий обстріл Краматорська та усвідомлюючи величезні ризики ймовірного його повторення – окуповані території починаються за кілька десятків кілометрів від міста – волонтери зробили все, щоби в разі біди тут могли сховатися містяни, які потребуватимуть захисту. Паралельно вирішили і задачу власне пошуку цього самого бомбосховища: по всьому місту нанесли відповідну розмітку – зелені стрілки-вказівники, що в разі чого «приведуть» до сховку. 

Певні суми на існування ВІЛЬХИ забезпечує також діючий на базі платформи прокат велосипедів, які можна винайняти у користування як на кілька годин, так і на добу. Попитом користується і міні-хостел, що діє у «Вільній Хаті», і в якому встигли пожити вже й іноземні гості…

Нині волонтери Хати пропрацьовують механізм сортування та утилізації сміття. Сортування тут вже потроху практикується: свого часу куратори еко-ініціативи співпрацювали із місцевими підприємцями, встановлюючи у закладах громадського відпочинку спеціальні баки. Виручені кошти – на розвиток бізнесу, разом із тим – і довкіллю користь. Встановлені сортувальні контейнери і на вході у «Вільну Хату», сортується сміття і в самому закладі. Втім, як бути з «правильною» утилізацією – питання нині на етапі вирішення.  

ВІЛЬХА завжди сповнена відвідувачами. Двері Хата розчиняє об 11-ій ранку, і з того часу посидіти тут на різнобарвних м’яких тюках-кріслах, пограти на гітарах чи фортепіано, позмагатися у настільний футбол, почитати книжок сюди приходить чимало краматорців. З разу в раз все більшу аудиторію збирають освітні, культурні та творчі заходи.

Визначально, що проекти та ідеї, які втілюються ВІЛЬХою – все більше народжені молоддю й для молоді. Саме молодь тут є тим рушієм, що спричиняє глибинні зміни: поглядів, переконань, потреб, свідомості та прагнень.  Поглядів –державницьких. Переконань – новітньоукраїнських. Свідомості – національної. Прагнень – мирних. А отже, все тільки починається.

Тетяна Кашуба, «Закпараття онлайн»

Матеріал створено в рамках проекту ГО «Детектор медіа-«Донбас: чесно»

«Донбас: чесно» - проект ГО «Детектор медіа», спрямований  на налагодження діалогу між Сходом та рештою України і висвітлення соціальних проблем українського Донбасу, про які нині недостатньо говорять центральні ЗМІ. 

До проекту залучено 40 регіональних журналістів (преса, онлайн, телебачення) з різних областей України. Протягом восьми місяців (квітень - листопад 2015 року) вони будуть їздити у відрядження на прифронтовий Донбас, аби підготувати матеріали про проблеми місцевого населення для власних ЗМІ та для републікації на «Детектор медіа», а також для щомісячного ток-шоу «Донбас: чесно», яке ГО «Детектор медіа» виробляє у партнерстві з обласними державними телерадіокомпаніями.  

Проект «Донбас: чесно» реалізується ГО «Детектор медіа» спільно з Асоціацією польських журналістів у рамках Польсько-канадської програми підтримки демократії за підтримки програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).