Фонд “Демократичні ініціативи” провів опитування найбільш авторитетних журналістів України 26 лютого–20 березня 2002 року.

Список найбільш авторитетних журналістів України було визначено за результатами експертного опитування 490 журналістів, що його провів Фонд “Демократичні ініціативи” у листопаді 2001 року – січні 2002 року). Ці журналісти щомісяця дають оцінку найважливішим подіям, які відбулися в Україні.

За підсумками січня-лютого 2002 року всього було отримано 50 відповідей. Список опитаних журналістів і анкета додаються.

1. Як Ви вважаєте, які політичні партії та блоки партій зможуть подолати 4% бар’єр й увійти до Верховної Ради України? Розташуйте їх у порядку отриманої кількості голосів виборців. Після виборів будуть визначені найкращі “прогнозисти” серед журналістів.

Узагальнена думка журналістів щодо порядку розташування партій і блоків, які зможуть подолати 4% бар’єр, виглядає так:

1 місце – Виборчий блок Віктора Ющенка “Наша Україна”

2 місце – Комуністична партія України

3 місце – Виборчий блок “За єдину Україну!”

4 місце – Соціал-демократична партія України (об’єднана) (хоча тут думку поділилися, і майже стільки ж відвели СДПУ(о) третє місце)

5 місце – Партія зелених України

6 місце - Всеукраїнське політичне об’єднання “Жінки за майбутнє”

7 місце – Виборчий блок Юлії Тимошенко

8 місце – Соціалістична партія України

Примітка. Перераховано лише ті партії і блоки, які були зазначені більш ніж половиною опитаних журналістів.

2. Які з телекомпаній, на Вашу думку, висвітлюють виборчу кампанію найбільш об’єктивно і неупереджено?

“Новий канал” - 31 голос

СТБ - 22 голоси

“1+1” - 14 голосів

ICTV - 2 голоси

“Інтер” - 2 голоси

ЮТАР - 2 голоси

Polonia - 1 голос

ZDF - 1 голос

Таких немає, жодна - 8 голосів

3. Як відомо, нещодавно Володимир Литвин заявив, що “соціологія в Україні проституційована”. Чи поділяєте Ви цю точку зору?

1 – Так, поділяю: чесних, об’єктивних досліджень під час виборів не буває - 6 голосів

2 - Ні, не поділяю: існують чесні об’єктивні соціологічні дослідження, хоча чимало і замовлених результатів - 40 голосів

3 – Важко сказати - 4 голоси

4. На дослідження яких центрів та соціологічних фірм Ви орієнтуєтеся у висвітленні виборчої кампанії?

Український центр економічних і політичних досліджень

імені Олександра Разумкова - 22 голоси

СОЦИС - 16 голосів

Фонд “Демократичні ініціативи” -16 голосів

Центр “Соціальний моніторинг” - 10 голосів

Київський міжнародний інститут соціології - 7 голосів

Український інститут соціальних досліджень - 4 голоси

Центр політичного аналізу і консультування при журналі “Політична думка” - 3 голоси

Інститут політики (Микола Томенко) - 2 голоси

Український центр економічних і політичних досліджень - 1 голос

GFK-USM - 1 голос

Київський центр політичних досліджень і конфліктології (Михайло Погребинський) - 1 голос

Ті, що входять до Соціологічної асоціації України - 1 голос

Незалежні - 1 голос

Іноземні - 1 голос

Власна інтуїція - 2 голоси

Обираю щось середнє між усіма - 4 голоси

Не орієнтуюсь, оскільки вважаю,

що дослідження під час виборів необ’єктивні - 3 голоси

Важко сказати - 2 голоси

Без відповіді -2 голоси

Примітка. Можна було називати необмежену кількість центрів і фірм.

5. Найбільш вдалі політики січня-лютого 2002 року

Найбільш вдалими політиками у січні-лютому 2002 року журналісти назвали Юлію Тимошенко (“турне по реЄіонах”) і Віктора Ющенка (“наш український Ален Делон”) (по 28 голосів), а також Віктора Медведчука (“вдалий PR”) (15 голосів) і Олександра Омельченка (“прилюдне визнання підслуханих розмов – це вчинок”) (14 голосів).

Шість голосів отримав Анатолій Кінах, п’ять – Володимир Литвин, по чотири – Леонід Кучма й Олександр Мороз. Двічі згадувалися Леонід Грач, Олександр Жир, Іван Плющ, Олександр Ржавський і Валерій Хорошковський.

Решта політиків отримали по одному голосу: Інна Богословська, Віталій Бойко, Микола Вересень, Наталія Вітренко, Володимир Горбулін, Олександра Кужель, Юрій Луценко, Микола Мельниченко, Михайло Рябець і Тарас Чорновіл.

Один журналіст вважає, що таких політиків не було, і двоє не дали відповіді.

6. Найбільш невдалі політики січня-лютого 2002 року

Найбільш невдалими політиками у січні-лютому 2002 року журналісти назвали Володимира Литвина (“скандал з плагіатом”, “ярлик споживача адмінресурсу”) (32 голоси), Леоніда Кучму (17 голосів), Леоніда Грача (14 голосів) й Олександра Омельченка (“покаяння перед Президентом заради збереження посади”) (10 голосів).

По шестеро журналістів зазначили як невдалих політиків Олександра Мороза, Олександра Ржавського та Юлію Тимошенко, по п’ятеро – Наталію Вітренко, Анатолія Кінаха і Віктора Ющенка, четверо – Віктора Медведчука, і троє – Володимира Горбуліна.

По два журналісти вважають невдалими політиками Богдана Бойка, Михайла Бродського, Олександра Волкова, Михайла Потебенька й Петра Симоненка.

Решта політиків згадувалися по одному разу: Роман Безсмертний, Інна Богословська, Михайло Гладій, Іван Драч, Сергій Куніцин, Валерій Лапікура, Євген Марчук, Григорій Омельченко, Вадим Рабинович, Михайло Рябець, Олександр Свистунов, Володимир Семиноженко і Валерій Хорошковський.

7. Журналісти про найбільш позитивну подію січня-лютого 2002 року

Більшість опитаних журналістів (18 осіб) побачили позитивні події у виборчій кампанії:

1)Початок відкритої передвиборної агітації (5 голосів) (“Бо сил терпіти далі не було”)

2)Теле- та радіодебати (3 голоси)

3)Увага Заходу до виборчого процесу (3 голоси). (“Навряд чи допоможе, але під сукно заховати теж не вдасться”)

4)Поїздки лідерів партій і блоків реЄіонами (2 голоси). (“Всім одразу стало зрозуміло, хто чого вартий”)

5)Зняття з реєстрації Леоніда Грача (2 голоси)

6)Те, що не спрацювала жодна з чорних політтехнологій (1 голос)

7)Перевищення рейтингу блоку Віктора Ющенка над КПУ (1 голос)

8)Заява Рухів про об’єднання (1 голос)

Шестеро журналістів вказали як на позитив підтвердження дійсності плівок майора Мельниченка американською фірмою “Бек Тек”.

Шестеро журналістів побачили позитивні події в економічній сфері та стабільності внутрішньої ситуації (збільшення пенсій, захист внутрішнього споживчого ринку, фінансова стабільність).

Четверо опитаних назвали найбільш позитивною подією Новорічні свята і Різдво Христове.

Решта подій згадувалися по одному разу:

“Близьке знайомство Л.Кучми із Сибіром”

“Поновлення О.Омельченка на посаді голови КМДА”

“Широкий резонанс навколо плагіату В.Литвина”

“Видання і презентація книжки Дмитра Чобота “Нарцис. Штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука”

“Касетний скандал-2”

“Рішення про спрощений візовий режим в’їзду через Одеську область”

“Тепла погода, що сталася о сій порі”

“Ще не вмерла Україна”

Дев’ятеро журналістів не побачили у січні-лютому жодної позитивної події (“позитивна подія для України – майже нонсенс”), і троє не дали відповіді.

8. Журналісти про найбільш негативну подію січня-лютого 2002 року

Більшість журналістів (18 осіб) найбільш негативні події побачили у передвиборній кампанії:

А) Брудний характер кампанії (“мас-медійна проституційованість – не плутати із соціологічною”) (7 голосів)

Б) Упереджене ставлення до позиції, особливо до блоку Юлії Тимошенко, використання адмінресурсу (5 голосів)

В) Конфлікт у Криму (3 голоси)

Г) Протистояння між крайніми партіями, яке переходить всі межі (зокрема, НРУ (є) і “НУ”) (1 голос)

Д) Зречення братів Чорноволів один одного (1 голос)

Е) Нереєстрація Миколи Мельниченка (1 голос)

Шестеро опитаних вбачають негатив у певних діях Леоніда Кучми: поїздка до Сибіру (2 голоси), заява щодо зовнішньої політики країни, хитання у питанні інтеграції України в Європу, указ і його скасування стосовно київського мера.

По четверо журналістів зазначили як негатив події навколо київського міського голови (“вісім днів київського безвладдя”, “повернення Омельченка в крісло мера”, “протистояння між урядом і Омельченком”, “відпустка” Омельченка), а також “касетний скандал-2”.

Троє опитаних згадали як негатив результати виступу української збірної на зимовій Олімпіаді.

Троє журналістів стурбовані ситуацією навколо ЗМІ – спробою закрити телеканал “1+1”, не початком роботи громадського радіо, “рекламою на ТБ тільки 6 партій, які можуть подолати 4% бар’єр”.

Як негатив троє опитаних розцінили результати експертизи плівок майора Мельниченка.

Двоє журналістів зазначили як негатив плагіат і поведінку Володимира Литвина.

По двоє журналістів стурбовані станом українсько-російських відносин – зрощуванням інтересів правлячої верхівки з російським капіталом, втручанням Росії у внутрішні справи України, а також непостачанням Азербайджаном нафти на термінал Одеса-Броди.

Решта подій згадувалися по одному разу:

“Апатія суспільства”

“Скандал щодо причетності українських держслужбовців та бізнесменів (Євген Марчук, Леонід Деркач, Вадим Рабинович) до контрабанди зброї і відсутність будь-яких кроків для розслідування цієї справи з боку правоохоронних органів”

Не побачив жодної негативної події один журналіст, і четверо не дали відповіді.

ДОДАТКИ:

1. Список опитаних журналістів



1.Ансімова Ольга

26.Бурда Ольга

2.Бутирський Захар

3.Бондаренко Кость

4.Буджурова Лілія

5.Вальчук Поліна

6.Ватаманюк Калина

7.Власова Валентина

8.Гаврилова Ірина

9.Гармаш Сергій

10.Глібовицький Євген

11.Горбань Юрій

12.Грабовський Сергій

13.Дорош Світлана

14.Зам’ятін Віктор

15.Кац Інна

16.Керпель Анна

17.Кіпіані ВахтанЄ

18.Колесник Алла

19.Коробова Тетяна

20.Коханець Людмила

21.Кульчинський Микола

22.Левицька Галина

23.Лигачова Наталія

24.Лиховій Дмитро

25.Москалюк Тарас

27.Мустафін Олексій

28.Набока Сергій

29.Назарчук Василь

30.Петренко Любомир

31.Петричук Микола

32.Пирожук Марина

33.Положій Євген

34.Понамарчук Дмитро

35.Притула Володимир

36.Романюк Валентина

37.Руденко Сергій

38.Селіванов Юрій

39.Скачко Володимир

40.Скрипін Роман

41.Сльозко Віктор

42.Соболєв Єгор

43.Соколовська Яніна

44.Терещенко Олесь

45.Тичина Андрій

46.Федорина Алла

47.Федченко Євген

48.Шевченко Андрій

49.Шлінчак Віктор

50.Яценко Дмитро



Прес-реліз підготували Ірина Бекешкіна й Олександр Дишлевий