Доводити неправду – обов'язок Пашинського
Голова Комітету з питань нацбезпеки Сергій Пашинський подав до суду на депутатів Сергія Соболева та Дмитра Добродомова, які звинуватили його в причетності до корупційних оборудок з нафтопродуктами на багатомільйонні суми. Пашинський заявив, що якщо факти підтвердяться, то він проситиме вибачення


Однак ще минулого року непомітно як для депутатів, так і для журналістів змінилося законодавство. Тепер суд інакше розглядає справи щодо правдивості чи не правдивості фактів. Дійсно раніше, той хто поширив інформацію, мав би в суді доводити її правдивість. Однак, тепер, якщо Пашинський звернувся до суду, то саме він і має доводити, що інформація неправдива. Не зможе цього довести - суд відхилить його позов.
Юридичною мовою це має назву "тягар доведення" - раніше тягар доведення покладався на відповідача, але тепер на того, хто звернувся до суду.
Ось як виглядала зміна до закону ухвалена ще 27 березня 2014 року:
"Частину третю статті 277 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN40-44, ст. 356) виключити"
Депутати, які голосували за закон, не помітили цієї важливої зміни. Хоча це не дивно
А ось так звучала вилучена з Цивільного кодексу частина:
Стаття 277, частина 3 "Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного."
Журналістські організації ще з 2003 року вимагали вилучення цього положення Цивільного кодексу. І лише у 2014 нам вдалося провести цю важливу поправку і зняти з журналістів тягар доведення.
Хоча закон стосується всіх, найбільшу користь від законодавчих змін отримали саме журналісти. Якщо журналіст напише про те, що прокурор, міліціонер, суддя є хабарниками, незаконно збагатилися на державній службі і на нього подадуть до суду, то виграти таку справу чиновнику-корупціонеру буде вкрай складно. Чиновник повинен буде довести свою чесність, що зробити майже неможливо.
Юридичною мовою це має назву "тягар доведення" - раніше тягар доведення покладався на відповідача, але тепер на того, хто звернувся до суду.
Ось як виглядала зміна до закону ухвалена ще 27 березня 2014 року:
"Частину третю статті 277 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN40-44, ст. 356) виключити"
Депутати, які голосували за закон, не помітили цієї важливої зміни. Хоча це не дивно
А ось так звучала вилучена з Цивільного кодексу частина:
Стаття 277, частина 3 "Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного."
Журналістські організації ще з 2003 року вимагали вилучення цього положення Цивільного кодексу. І лише у 2014 нам вдалося провести цю важливу поправку і зняти з журналістів тягар доведення.
Хоча закон стосується всіх, найбільшу користь від законодавчих змін отримали саме журналісти. Якщо журналіст напише про те, що прокурор, міліціонер, суддя є хабарниками, незаконно збагатилися на державній службі і на нього подадуть до суду, то виграти таку справу чиновнику-корупціонеру буде вкрай складно. Чиновник повинен буде довести свою чесність, що зробити майже неможливо.
Тарас Шевченко, юрист, експерт з питань медіа права, директор Інституту Медіа Права, член Ради Реанімаційного пакету реформ та співіціатор громадського руху "ЧЕСНО", блог «Української правди»
Фото - http://blogs.pravda.com.ua
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Тарас Шевченко, блог «Української правди»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ