Оприлюднюючи результати соціологічних досліджень, деякі засоби масової інформації не завжди дотримуються положень Закону України "Про вибори народних депутатів України", заявив президент Соціологічної асоціації України Микола ШУЛЬГА сьогодні на прес-конференції.

Як передає кореспондент УНІАН, він повідомив, що сьогодні завершився місяць, упродовж якого Асоціація за підтримки Фонду Сороса проводила детальний моніторинг ЗМІ, зокрема опублікованих інформацій про результати різноманітних соціологічних опитувань у період передвиборчої кампанії.

М.ШУЛЬГА нагадав, що закон висуває шість вимог до такої інформації - визначення організації, яка проводила опитування, часу його проведення, кількості опитаних, методу збору інформації, точного формулювання питання та наведення статистичної оцінки можливої помилки. Найхарактернішими порушеннями ЗМІ в таких інформаціях є не наведення точного запитання, відсутність даних про статистичну помилку та відсутність даних про метод збору інформації.

Причому останній параметр, за словами М.ШУЛЬГИ, як правило, не називається самими соціологічними установами, які розповсюджують результати своїх досліджень. Але, наголосив він, у такому разі ЗМІ мають повідомляти, що такої інформації вони не отримували, чим "знімати з себе відповідальність" за порушення відповідного пункту закону.

Крім того, як правило, при оприлюдненні результатів соціологічних досліджень не вказується, яка саме група респондентів була опитана - тих, хто визначився із своїми політичними симпатіями, чи тих, хто або не визначився, або не хоче говорити про свої вподобання. Водночас, на думку М.ШУЛЬГИ, саме позиція цих категорій респондентів суттєво впливає на результати голосування. Таке зауваження є важливим, оскільки в багатьох випадках результати соцдосліджень видаються за свого роду прогноз розвитку подій.

В цілому, за висновками моніторингу Асоціації, ЗМІ дотримуються вимог Закону про вибори щодо оприлюднення результатів дослідження громадської думки лише за однією позицією - практично в усіх випадках вказується організація, яка проводила опитування.

Позитивним прикладом дотримання ЗМІ вимог законодавства є, за висновком Асоціації, публікація в інтернет-виданні "Українська правда" матеріалів опитування Українським центром економічних і політичних досліджень ім.Олександра Разумкова від 13 лютого, де присутні всі шість згаданих позицій.

Прикладом "недбалого ставлення до вимог Закону" є, за висновками Асоціації, публікації в "Нашій газеті +" за 18 січня під заголовком "Опитування тижня", де не відображено жодної з вимог законодавства.

Водночас М.ШУЛЬГА зазначив, що "чітко виписаного механізму покарань" для ЗМІ за порушення визначених у законі вимог, немає. Єдине, що, "можливо, Центральна виборча комісія висловиться з цього приводу", сказав він. На переконання президента Асоціації, це питання "не повинно залишатися до наступних виборів, а має бути вирішено найближчим часом".

UNIAN