За один день 28 лютого у світі відбулося дві непересічні події: США та Ізраїль вдарили по Ірану, а в ютубі відразу на декількох майданчиках вийшло інтерв’ю нового керівника Офісу президента Кирила Буданова українським телеканалам. Жарт, звісно, але й не зовсім. Адже інтерв’ю справді особливе хоча б тому, що це перша велика розмова Буданова з представниками українських медіа у новому статусі. Минуло два місяці з моменту призначення — і питання накопичилися.

Назагал бесіда стала ілюстрацією того, як швидко все змінюється у цьому світі. Частина її була про переговори. Хоч інтерв’ю і вийшло 28-го, але записано було у річницю повномасштабного вторгнення. Тому там немає важливих питань про вплив війни на Близькому Сході на Україну та долю тристоронніх переговорів (Україна — США — Росія), які було відкладено через атаку на Іран. Буданов про переговори говорив, що прогрес є, і особисто він у їхню результативність вірить. Він взагалі був налаштований дуже конструктивно і  по-діловому. 

— Переговори — це звичайна робота, я всю війну з росіянами домовляюся про обміни полоненими, про різні речі. Коли в тебе є чим натиснути, треба тиснути. Коли нема, тиснуть на тебе. Все дуже легко, — розповів він.

— Ви щось адекватне від візаві чуєте? — спитала ведуча каналу «Ми — Україна» Олена Цинтила.

— На жаль, так. Я розумію, що, можливо, це неприємно чути, але так, — відповів Буданов.

На сьогодні, за словами очільника ОП, головним невирішеним питанням між Україною та Росією залишаються території, але навіть тут він бачив перспективи.

— Між двома абсолютно полярними позиціями ми шукаємо компроміс. Ми ще його до кінця не знайшли. Сподіваюсь, що знайдемо, — сказав він.

По багатьом іншим питанням, зокрема й гарантіям безпеки для України від США, порозуміння вже є.

Але тепер узагалі незрозуміло, коли та де  відбудеться черговий раунд переговорів і чи будуть актуальними усі попередні досягнення.

Утім, не можна сказати, що гість не попереджав, що таке може статися.

— Перемовник Буданов вірить у “чорних лебедів”? — спитала Олена Цинтила.

— Я хотів би в них не вірити, але вони існують. Але ж вони існують в обидві сторони, й досить непрогнозовано. Про це треба не забувати. Нам не подобаються росіяни і ми думаємо, що “чорні лебеді” мають прилетіти до них, але буває різне, — сказав Буданов.

Наразі в українському ютубі з’ясовують, на чиєму боці всілися ті чорні птахи, але про це згодом. В інтерв’ю з очільником ОП була ще одна особливість, про яку варто згадати.

З Будановим спілкувалися відразу чотири журналісти телеканалів «Ми — Україна», «Інтер», «1+1» та ICTV, які створюють телемарафон. Тож його дух був незримо присутній у студії. Зокрема, у розлогих питаннях з ліричними відступами про силу духу українців і стійкому небажанні згадувати вголос ім’я попереднього очільника ОП Андрія Єрмака.

— Часто підлеглі порівнюють керівників. Якщо говорити про підлеглих, вони зараз діляться з вами тим, як ваш стиль керування відрізняється від попереднього керівника? — поставила питання Наталія Островська з «1+1».

— Мені навіть це не цікаво. Я жодного разу не питав колишніх підлеглих і не давав оцінки, як діяв колишній керівник, якого я змінив. І тут нічого не збираюся, — відповів гість.

Пізніше знов згадали попередника.

— Ви обрали собі кабінет? — спитала Наталія Островська.

— Авжеж.

— По феншую? — долучилася Олена Цинтила.

— По відчуттях.

— Тобто це не колишнього кабінет? — уточнила Островська.

— Ні, — закрив тему Буданов.

Окрім імені «колишнього», ані словом також не згадали про Тимура Міндіча й інших карлсонів, корупцію, розслідування НАБУ тощо. Натомість спитали, що радить Буданову дружина перед переговорами чи «походом до Офісу президента». Прикметно, що Буданов не відповів.

Хай там як, інтерв’ю з керівником ОП лише на ютуб-каналі «ТСН» подивилися за 5 днів майже 467 тисяч глядачів.

Провідною темою тижня у ютубі, звісно, стали події на Близькому Сході. Серед коментаторів лідирували директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос і колишній посол України в США Валерій Чалий. Вони виходили з поясненнями як окремо, наприклад, на каналах «Є питання» чи «Кляті питання», так і разом, як от у проєкті «Liga.Редакція» на каналі Liganet.

У цьому проєкті гості разом із ведучим Дмитром Глєбовим насамперед обговорили вплив війни з Іраном на російсько-українську війну.

— Чи справедлива зараз така увага українців до подій в Ірані та чи є сенс розглядати їх крізь нашу перспективу? Без сумніву є. Іран — це не якась країна на Близькому Сході, де відбувається якийсь новий конфлікт, а це країна, яка з 2022 року стала союзником Росії. З нашої перспективи Іран — це країна, безпосередньо задіяна у війні проти нас, тому те, що відбувається там, для нас є критично важливим, — дав старт Ігор Семиволос.

Але зауважив, що назагал не завадить подивитися на ситуацію ширше.

— У всіх цих конфліктах на Близькому Сході й далі нам трошки бракує емпатії. Ця емпатія дуже б додала нашій аналітиці, нашому ставленню до інших — і ставленню їх до нас. Це ж не гра в одні ворота. Ми для себе щось пояснюємо через нашу україноцентричність, а інший світ цього не бачить. Інший світ так само хоче почути про себе, і треба на це звернути увагу, — сказав коментатор.

Слушна порада, адже ми все це вже проходили: спочатку ображалися, що світ недостатньо реагує на нашу війну, потім згадали, як самі поводилися до 2014 року й розкаялися, а зараз знову наступаємо на ті самі граблі. Зрозуміло, що йдеться не про співчуття Вартовим ісламської революції, чию структуру Семиволос схарактеризував як «суміш СС і гестапо», а про мільйони звичайних жителів Близького Сходу.

Щодо впливу на перебіг нашої війни, то гості «Ліги», на відміну від багатьох інших, не лякали зміцненням Росії через нафту чи газ «за мільйон». Навпаки, побачили привід для оптимізму.

— Якщо європейці, які зараз надають військові бази для операції проти Ірану, вийдуть з цієї ситуації зближеними з США, тоді наші переговори з Росією можуть набути абсолютно нової форми. Туди зайдуть європейці, — спрогнозував Валерій Чалий.

Але взагалі перспективи у світу такі собі.

— Я думаю, виникне третя точка регіональної війни, — припустив дипломат.

— Далекий Схід, ми всі чудово розуміємо, — підтримав його Ігор Семиволос.

— Ну, спочатку Куба, а потім Далекий Схід, так. І ось тут нам треба розуміти, що робити у системі, де руйнується міжнародне право, — попередив Чалий.

За два дні інтерв’ю на Liga.net подивилися 71 тисячу разів.

Білі плями у «Міндічгейті», які так і не зафарбував Кирило Буданов, цього тижня заповнювала Надзвичайна і повноважна посолка, членкиня координаційної ради Ukraine Facility Platform Лана Зеркаль. Вона спілкувалася з Властою Лазур на «Радіо Свобода».

Дипломатка у 2021 та 2022 роках двічі ставала радницею колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, якого зараз підозрюють у корупції. Отже, обізнана з ситуацією безпосередньо.

Лана Зеркаль сказала декілька прикметних речей. По-перше, зловживання існували щонайменше з 2021 року, це була публічна інформація, але до 2025 року ніхто на неї не звертав уваги. По-друге, попри гучні обіцянки реформ і появу нового міністра, нічого в енергетиці не змінилося.

— На моїй практиці я бачила кількох міністрів енергетики, які приходили в офіси з дуже серйозними цілями реформування галузі. Але протягом кількох місяців їхні цілі якось випаровувалися й вони сідали на старі та зрозумілі теми й потоки, — сказала гостя.

Власта Лазур, на відміну від колег із телемарафону, вимовляти відомі імена не соромиться, тому перепитала прямо:

— Денис Шмигаль що, просто теж сів на старі та зрозумілі потоки?

— А що змінилося? — відповіла на це Зеркаль.

Ведуча копнула глибше.

— Скажіть, будь ласка, та схема, про яку нам розказали САП і НАБУ, могла існувати самостійно, без благословення найвищих посадовців країни? Я маю на увазі президента, — схопила бика за роги вона.

— Я думаю, на це має відповісти слідство. Я можу сказати тільки свою власну думку. Я впевнена в тому, що Герман Галущенко, керівники НКРЕКП, дослуховуються певних порад і фактично напрямів своєї діяльності, вони є продовженням керівництва держави, — дипломатично, але цілком зрозуміло відповіла Лана Зеркаль.

Друга половина бесіди була присвячена міжнародним відносинам та Ірану, де згадали роль Росії та Китаю й обговорили, як Україна може використати війну на Близькому Сході. За три дні інтерв’ю подивилися 78,6 тисячі разів.

Цього тижня сталася ще одна міжнародна подія. Прем’єр Угорщини Віктор Орбан захопив на своїй території український інкасаторський автомобіль із людьми та грошима. Попри те, що українців вже мало чим можна здивувати, Орбану це вдалося.

Одними з перших на допомогу ошелешеним глядачам ютубу прийшли «Європейська правда», яка оперативно випустила пояснювальне відео, та журналіст Віталій Портников.

Оглядачі розповіли про причини та наслідки ситуації для України, Угорщини та ЄС, а також звернули увагу на два важливих моменти, про які варто подумати окремо.

Юрій Панченко та Сергій Сидоренко на «Європейській правді» згадали про те, що до угорського прем’єра перед вирішальними для нього виборами прибули консультувати російські політтехнологи. Ведучі припустили, що затримання українських інкасаторів є частиною плану, який вигадали росіяни. З урахуванням того, що російські політтехнологи відомі своїми брудними методами, Україні й українцям варто бути особливо обережними зі всім, що стосується Угорщини, принаймні до дня виборів 12 квітня.

Зокрема, йдеться і про риторику президента Володимира Зеленського, який останнім часом почав прямим недобрим словом згадувати угорського прем’єра.

Цього тижня, нагадаю, він пожартував щодо передачі контактів Орбана українським військовим. На відміну від жарту про «живіт Віктора» на Мюнхенській безпековій конференції у лютому, останнє зауваження спровокувало негативну реакцію геть усього угорського суспільства включно з лідером опозиції Петером Мадяром і представників ЄС. У нас ця історія також викликала неоднозначні оцінки, й тут варто послухати Портникова.

— Сказати, що якби Зеленський поводився б інакше, то й Орбан нас раптом полюбив би — це перебільшення. Орбан займається своєю шаховою партією, ця партія давно пов’язана зі створенням з України образа ворога. Підіграв Зеленський у цій ситуації Орбану, не підіграв — Орбан сам би знайшов привід для того, щоб звинуватити Україну. Це просто треба чітко усвідомити. Мені здається, це абсолютно дві різні історії. А реальність у тому, що ми вступили у небезпечний місяць із точки зору українсько-угорських стосунків. Весь час головні учасники перегонів будуть використовувати тему війни в Україні для того, щоб обійти опонента, — прокоментував журналіст.

Відео на «Європейській правді» подивилися за пів дня понад 2,5 тисячі глядачів, а Портникова за той самий час — 245,5 тисячі.

Але це ще не все з угорської теми. Хай як дивно це не звучить, але ми цілком реально самі можемо перетворитися на Угорщину як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Про це розмовляли директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький із Сергієм Жаданом у програмі «Стандарти кухонно-диванної експертизи» на каналі «Радіо Хартія».

— Ми настільки швидко розвиваємося, що в мене виникає питання щодо стійкості цього руху. Висока швидкість змін означає розриви між поколіннями. Нам треба пам’ятати, що у нас старшого покоління набагато більше кількісно, й великі розриви можуть означати появу контрмодерністського руху. Нейтрального до європейських цінностей або навіть антиєвропейського з сильним ресентиментом. Особливо з урахуванням того, що цей ресентимент присутній також у силах оборони, в більш націоналістичній частині суспільства, тому що вони абсолютно справедливо кажуть, що Європа не “розчохлилася” так, як мала би. Вони не підтримують Україну тією мірою, якою потрібно, — сказав Глібовицький.

У результаті Україна може зіштовхнутися з тим, що хвиля ресентименту стане мейнстримною у суспільстві.

— Якщо ми не втримаємо себе ціннісно, то є ризик стати “Угорщиною на стероїдах” — країною, яка будучи всередині ЄС, стане однією з опор антиєвропейських рухів. Це виклик, і я не бачу тверезого погляду на цю ситуацію всередині ЄС і в Україні. Замість цього бачу лінійку потенційних орбанів, які готуються приміряти на себе головну роль, — підбив підсумки гість.

До речі, про критиків Євросоюзу. Ведуча Наталія Мосейчук, яка, ймовірно, не дивилася бесіду з Глібовицьким, у день захоплення Угорщиною інкасаторської машини опублікувала допис про «європейських лицемірів».

«Як гадаєте, Україна встигне вступити в Євросоюз чи його розвалить рейдер Орбан і йому подібні? А Брюссель же в курсі, як таваріщ Орбан підтягнув у 22-му свої потішні війська в надії прирости землею українською? Не знаю, як вам, а мені в ту компанію лицемірів не хочеться», — написала вона.

Треба сказати, що особливої підтримки читачів настрої Мосейчук не отримали, тому подивимося, чи розвине вона тему далі у ютубі.

А наостанок варто подивитися відео на «Суспільне Культура», в якому ведуча Валерія Павленко та соціолог Богдан-Олег Горобчук поговорили про реабілітацію «загадкової російської душі» у західному культурному просторі. Останнім часом з’явилася ціла низка серіалів і проєктів, які відбілюють образ росіян у західному медіапросторі. Йшлося про серіали та фільми «Запекле суперництво», «Поні», «Чарівник Кремля», «Три сестри», «Містер Ніхто проти Путіна» (претендент на «Оскар», нагадаю) тощо.

На тлі повернення росіян на Паралімпійські ігри й інші міжнародні майданчики все це виглядає як стійка тенденція, й українцям укотре треба об’єднуватися та докладати зусиль, щоб пояснювати міжнародній спільноті біблійні істини.

За три дні випуск подивилися 7,5 тисячі разів.