Юлія Тимошенко у програмі Анни Безулик «Я так думаю», «1+1», 27 березня 2008 року

28 Березня 2008
48717
28 Березня 2008
13:43

Юлія Тимошенко у програмі Анни Безулик «Я так думаю», «1+1», 27 березня 2008 року

48717
Юлія Тимошенко у програмі Анни Безулик «Я так думаю», «1+1», 27 березня 2008 року

Анна Безулик: "Добрий вечір. В живому ефірі - спецвипуск програми "Я так думаю". Сьогодні виповнилося 100 днів уряду Юлії Тимошенко. Минулого разу в цій студії Юлія Володимирівна сказали: нам потрібно думати про перший крок, другий і третій, оскільки вже через 100 днів уряд поставлять біля скіфітра і подивляться в очі. Сьогодні у вас є така можливість. Вітайте, будь ласка! На запитання керівників загальнонаціональних ЗМІ сьогодні відповідатиме прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко. Добрий вечір Юлії Володимирівно. Спочатку про бюджет і програму. Я із вашого дозволу їх зв'яжу. Багато претензій висловлюється уряду - ще досі не переданий бюджет з правками закону проект про правки до бюджету-2008. Але ви 20 березня заявили, що уряд не має наміру вносити зміни до бюджету до затвердження в парламент до затвердження програми діяльності, оскільки, дальше цитата: "немає ніякої необхідності руйнувати бюджет, не затвердивши концептуальні положення цієї програми, не одержавши для уряду певного терміну і часу, впродовж яких можна виконувати програму". Скажіть, будь ласка, це означає, що ви пропонуєте парламентарям обмін правки до бюджету в обмін на індульгенцію на рік. Так це слід розуміти?"

 

Юлія Тимошенко: "Я думаю, що ми завжди глибше копаємо, ніж воно взагалі знаходиться. Насправді, як може працювати уряд прем'єр-міністра, якщо парламент не затвердив ключові параметри дій? Якщо парламент не затвердив концепцію формування бюджету. То, власне кажучи, і парламент не працював . Він працює умовно тільки тиждень. Я сподіваюсь, що наступний тиждень стане більш успішним. Тому в будь-якій нормальній країні все іде послідовно, спочатку від прем'єра і уряду чують програму, потім цю програму затверджують. До речі, в деяких країнах одночасно затверджують прем'єр-міністра, уряд і програму, тому що потрібно знати з чим люди ходять до влади. У нас все трошечки перевернуто. Тому ми хотіли би чітко бачити, що нам дозволяє робити парламент, що ні, які концепції підтримуються, які ні. Як буде виглядати пенсійна реформа, як буде виглядати податкова реформа. І тоді затверджувати бюджет".

 

Анна Безулик (перебиває гостю): "Ну у нас дійсно трошки інша країна, тому що в нас уряди інколи достатньо довго працюють з різними версіями бюджету і взагалі без програми. Ми це знаємо. Але чи згодні ви з президентом, що новий реальний бюджет - це найкращий, в сенсі вже з правками, з іншими макропоказниками, це найкращий засіб від інфляції. Що ви про цю тезу скажете?"

 

Юлія Тимошенко: "Справа в тому, що для будь-якої країни перегляд бюджету - це вже надзвичайна подія. Як правило, країни приймають бюджет і рік з ним живуть, тому що це є прояв стабільності. А якщо бюджет кожні 3 місяці переглядають - це якраз є ознака певної політичної нестабільності. Ми дуже важко приймали цей бюджет і швидко, тому, я думаю, деякі локальні правки ми будемо вносити, те, що стосується місцевих бюджетів; те, що стосується, наприклад, деяких ще соціальних питань, але так, щоб глобально переглядати, це безумовно стрес і для країни, і для парламенту".

 

Анна Безулик: "Ви будете пропонувати окремі законопроекти, які будуть передбачені в поправках?"

 

Юлія Тимошенко: "Я думаю, що це буде більш логічний шлях для того, щоб не колихати фінансовий простір і крім того після програми затвердження дій уряду".

 

Анна Безулик: "Зрозуміло. Будь ласка, Олександр Мартиненко".

 

Олександр Мартиненко, керівник агентства "Інтерфакс-Україна": "Юлія Володимирівно, у нас останнім часом в парламенті от різні законопроекти проходять, так би мовити, пакетами, дак, і групами. От у нас був закон - постанова про вибори міста Києва. Вона пройшла із законом про Кабінет міністрів, так сталося чомусь. Може так статися, що програма уряду буде затверджена одночасно з законом про Кабмін у другому, третьому читанні і остаточно разом з кадровим призначенням, я вибачаюсь, яких, ви знаєте, вже давно немає?"

 

Юлія Тимошенко: "Я думаю, що зараз змінилася не тільки склад більшості в парламенті, змінився і голова Верховної Ради. Я знаю його чітку позицію, що він ні за яких обставин не поставить законопроекти пакетами. І в принципі, я його в цьому підтримую, тому що не можна, наприклад, як в минулому і позаминулому скликані галасувати одним голосуванням. Наприклад, зміни до Конституції і зміни до закону про вибори, да абсолютною різною кількість голосів навіть приймається. Конституція 300 голосів потрібно. А для простого закону - 226. Я поважаю думку голови Верховної Ради і думаю, що ніяких пакетних голосувань Верховній Раді більше не треба".

 

Олександр Мартиненко: "Так групами. Не одним голосуванням 3 закони, а по черзі. Може таке бути?"

 

Юлія Тимошенко: "Насправді президент поставив таку умову, причому дуже радикально. Він сказав, що спочатку голосуємо всі закони, які перерозподіляють повноваження, забирають у уряду і віддають президенту, а потім програма діяльності уряду, кадрові призначення, закони, все, що в принципі уряд очікує. Я президенту дала дуже чітку відповідь: якщо президент хоче перерозподіл повноважень в свою сторону, то заради єдності демократичної коаліції, заради можливості стабільної роботи парламенту ми готові підтримати перерозподіл таких повноважень, якщо президенту Україні ще потрібні якісь повноваження. Ви знаєте, як правило, як історія свідчить, повноваження - це добре, але потрібно на своїй посаді вміти застосовувати те, що дає Конституція, закони. Я думаю, що уряд в будь-якій ситуації буде працювати так як треба. Я пам'ятаю той час, коли в 2005-му році я прийшла на посаду прем'єр-міністра. Тоді у прем'єра і уряду взагалі ніяких повноважень не було. І теж ми змогли навіть за декілька місяців деякі речі міняти. Сьогодні більш ніж достатньо повноважень, щоб працювати і зміцнювати нашу країну".

 

Анна Безулик: "Лариса Івшина, будь ласка".

 

Лариса Івшина, головний редактор газети "День": "Юлія Володимирівна, коли ми починали першу розмову після вашого призначення ніхто тоді, можливо, і на очікував таких колізій навколо газу. І все таки газові події були основною баталією 100 днів. Мені здається, що було б цікаво почути вашу відповідь. Інформація прозвучала про те, що вже в перший квартал зріс борг України на 2 мільярди доларів перед Росією".

 

Анна Безулик: "2 мільярди доларів за спожитий від початку року газ. Про це говорив президент 25-го".

 

Лариса Івшина: "І в тому, чесно кажучи, я не зрозуміла, жодних пояснень не було звідки такий борг і яка ціна, в чому проблема, чому і в уряді ніхто нічого не сказав з цього приводу?"

 

 

Анна Безулик: "Цифри дійсно несподівано прозвучали. Сказано, що владою досі не дані ніякі відповіді. Прокоментуйте це, будь ласка, Юліє Володимирівно".

 

Юлія Тимошенко: "Насправді, я теж здивувалась, коли цю цифру почула. Я миттєво підняла всі бухгалтерські звіти, проаналізувала. Безумовно, такого боргу немає і не може бути, тому що між нами і Росією постійно ідуть перерахунки певні. Вони нам боргують за транзит, ми розраховуємося за газ і як правило послідовність певна є. Але в чому причина зараз? Там значно менша заборгованість. Вона десь біля 900 мільйонів. Але причина в тому, що досі ще крім угоди між Росією і Україною, що ми прибираємо посередників, що ми виходимо на стабільну ціну, ще контрактів безпосередньо на постачання газу не існує, актів підписаних не існує. Тому уряд накопичив гроші і чекає поки будуть підписані всі документи. І зараз іде з'ясування позиції як буде працювати новий контракт, то що те, що привезли з Москви - це є поки що просто загальна рамкова угода. Контракт мусить бути підписаний. Це не є боргом, це є очікуванням підписання документів і перерахування грошей".

 

Лариса Івшина: "За ціною?"

 

Юлія Тимошенко: "179 доларів за 1000 кубічних метрів. Це ціна стабільна, вона не змінилася. Посередники, я сподіваюся, з ринку пішли назавжди, корупція з ринку природного газу пішла назавжди. Я хочу зараз просто подякувати всім, хто мене зараз слухає, бачить, в тому числі і наша прекрасна аудиторія за те, що коли почалась ця газова буря, коли почали вимикати газ, дискредитувати уряд, стояв просто такий ґвалт в країні, що вся країна тихо сиділа і чекала. Газ є конфорку включили, все в порядку, тепло насправді, за виключенням там деяких речей, які робила місцева влада. І всі громадяни України просто спокійно без суєти, без паніки дочекалися того моменту, поки припинилася ломка уряду, і поки підписати те, що повністю дотримує національні інтереси України. Я думаю, що вони вважали, що через такий тиск можна примусити зберегти всі старі моделі, всі старі оборудки, залишити все, як було. Але саме тому, що вся країна вистояла, це не уряд вистояв, практично кожна людина вистояла, тому що всі, затамувавши подих, чекали чим це розв'яжеться. Воно розв'язалось дуже добре. Я хочу Україну привітати з тим, що ми просто зробили повітря трошки чистішим в Україні".

 

Анна Безулик: "Юлія Володимирівна, от сьогодні з'явилася, вірніше вчора майже вночі достатньо цікава інформація. В інтерв'ю "Українській правді", я не про всіх людей, тільки 3 прізвища хочу згадати, в інтерв'ю "Українській правді" Ігор Коломойський повідомив про те, що він веде переговори з Фірташем і Фурсіним про придбання 50% акцій "РосУкрЭнерго". Скажіть, будь ласка, ось ця можливо зміна співвласника, вони вплине якось на урядові плани її знищення? Тому що теоретично в відповідності з тим, що повідомлялося з березня вже немає цього посередника, ну або якщо там ці правки, які ви вносили 19-го прийме "Газпром". Тобто, чи вплине це на урядові плани і чи посилить це тиск на уряд з метою збереження "РосУкрЭнерго" для продовження цього успішного бізнесу?"

 

Юлія Тимошенко: "Я думаю, що пан Коломойський і власне "Приватбанк" просто втратили бізнес нюх. Це буде найбільш невдала інвестиція, яку вони зроблять за останні 15 років роботи в Україні. Я думаю, що це буде дійсно провальна інвестиція. Тому що компанія "РосУкрЭнерго" вже отримала оцінку не тільки з українського боку, вона отримала оцінку і з російського боку. І весь світ багато років тому, це ще в 2006 році сказав, все світ, весь експорт які знають ц справу, що це корупція, це тінь, це непрозорість. І тому вкладати гроші в такі проекти - це абсолютно утопічна справа. Я просто не раджу Коломойському це робити. Якщо у нього є завдяки безсистемній роботі в Україні, якщо у нього є зайвих 3 мільярда, хай краще вкладе в корисну для України справу".

 

Анна Безулик: "Нас дивляться в усьому світі. Я думаю, ви фактично безпосередньо передаєте пораду. Будь ласка, Микола Княжицький".

 

Микола Княжицький, генеральний директор каналу TVI: "Ця риторика, яка досі звучала, зокрема ваші слова "тиск на уряд", про перерозподіл повноважень звучить протягом багатьох років. І при правлінні Леоніда Кучми, і зараз".

 

Юлія Тимошенко (перебиває гостя): "Я нічого на сказала про тиск на уряд".

 

Микола Княжицький: "Ні, ви говорили, що чиниться тиск на уряд в газовій сфері перед цим".

 

Юлія Тимошенко: "Ну, але це спостерігала вся країна".

 

Микола Княжицький: "Абсолютно вірно. Я абсолютно з цим погоджуюсь, але слова про тиск на уряд, про перерозподіл повноважень Україна чує незалежно від різних змін уряду. Тому питання дуже просте: як ви вважаєте, ви вже робили заяви з цього приводу певні, чи буде в Україні через 3 роки посада президента?"

 

Юлія Тимошенко: "Гарне питання. Я думаю, що зараз навіть більш вдячна справа прогнозувати курс долара, ніж прогнозувати політичний курс в Україні. Це дуже важко. Я думаю, що одне є абсолютно очевидним - що в Україні, як в будь-якій нормальній країні не може бути 2 керівника виконавчої влади, не може бути 2 керівника країни і це абсолютно не нормально. Тому що, коли є у будь-якого організаційного об'єкту 2 керівника, він помирає через лічені місяці. Тому моя позиція така: якщо є підтримка в суспільстві, якщо є підтримка в парламенті чітко парламентської форми правління, це коли Україна має канцлера так як в Німеччині, або як в Великій Британії має прем'єр-міністра, який практично є керівником єдиним виконавчої гілки влади. Прекрасно. Якщо, наприклад, країна, громадська думка і парламент підтримують президентську форму правління, яка є в Сполучених Штатах, яка є, вже не так, але майже є, в Росії, там, де президент країни є одночасно керівником уряду. Це прекрасна теж модель, будь ласка. Головне висловити хоч якусь волю і сказати: країна буде мати чітку вертикаль влади з контролем від опозиції, справжнім правосуддям, з нормальними силовими структурами і тоді дійсно країна буде працювати. А коли сьогодні країну розриває двовладдя - це безперспективна справа для наведення порядку. І коли, наприклад, десь починають наводити порядок, а вся ця маса, яка звикла працювати в системі корупції і тіні, починає перетікати в інший центр впливу і так її гладять і кажуть: це нормально робите, працюйте. А тільки їх там прищемили, вони в інший центр впливу перетікають, то ми таких ніколи не спіймаємо просто, вони будуть постійно вислизати з рук. Тому я думаю, що тут потрібно просто нормальна система управління країною Конституцію міняти потрібно обов'язково. Тут нема ніяких зараз питань, тому що цей хаос, який є в країні, породжений інституціональними проблемами, яка закладені в конституції".

 

Микола Княжицький: "Ви як громадянин, якби ви пішли на референдум, за яку б форму правління проголосували?"

 

Юлія Тимошенко: "Може я вас здивую, але я, наприклад, хотіла б під час виборів організувати і провести референдум, дати відповідь тільки на одне питання: як люди відчувають, що їм ближче: модель з канцлером як в Німеччині чи модель з президентом як Сполучених Штатах. Наприклад, і якщо б суспільство сказало, що воно і в душі, і в свідомості сприймає краще, то нашу політичну команду і та система влади абсолютно задовольняє, і та, тому, що вони однаково мають можливість керувати країною. Але ж ви знаєте, нам зупинили цей референдум, сказали, що це не потрібно робити, що це зайві речі, щось питати у суспільства. Я вважаю, що це помилка. І сьогодні, якщо починати процес реформування... Я, до речі, при зустрічі з президентом радила його обов'язково, це указом президента проводиться такий дорадчий референдум, одне питання: як налаштоване суспільство, на канцлера чи на президента".

 

Анна Безулик: "Будь ласка, Віктор Шлінчак".

 

Віктор Шлінчак, президент медіа-холдингу "Главред-медіа": "Не думаю, Юліє Володимирівно, що президент в захваті від такого запитання. Зважаючи на те, яка зараз система в Україні. Але, власне, я хотів би запитати про міжособистісні ваші стосунки. От, наприклад, Давид Жванія після зустрічі президента із фракції, частиною фракції "Нашої України - Народної самооборони" сказав, що Віктор Ющенко сказав: "Балога - це я". А для вас як, слова президента і слова Віктора Балоги це одне і теж?"

 

Юлія Тимошенко: "Ну, чесно кажучи сентенція, коли президент міг таке сказати, дуже важко зрозуміле. Я думаю, що президент - це президент. Я думаю, що президент мусить діяти так як він вважає найкраще для країни. А коли є радники, які можуть завести в глухий кут, то краще від них вчасно позбавлятися. Я не думаю, що таке делегування повноважень корисне для президента. Я все зроблю для того, щоб ця сентенція не була реальністю".

 

Віктор Шлінчак: "Скажіть, будь ласка, от в 2005 році ви постійно знаходили там у Петрі Порошенко об'єкт своїх нападок. Зараз для вас об'єктом є таким Віктор Балога. Чому? Чому завжди в оточені президента є людина, яка вам не подобається особисто?"

 

Юлія Тимошенко: "Ну, по-перше, питання команди президента - це питання президента. І я не пам'ятаю так, щоб я десь висловлювалася, що от тут хтось заважає чи там щось робить. Ми просто працюємо. Ви знаєте, я не знаю хто там заважає, я не знаю хто там які плани будує, деякі хто інтриги створює. Знаєте, уряд працює і мені абсолютно байдуже на яку сторону повернута у них кепка. Розумієте? У нас є курс, яким ми йдемо і тому нам і тоді ніхто не заважав, тому що ми б робили свою справу, якщо б не відправили уряд у відставку і сьогодні ми робимо свою справу. І сподіваюся, що зараз парламентська більшість уряд підтримує".

 

Віктор Шлінчак: "Тобто зараз ніхто не заважає уряду проводити свою політику?"

 

Юлія Тимошенко: "Ви знаєте, після конституційної реформи і після того, як демократична більшість в парламенті на родилася я можу сказати, що спроби заважати можуть бути, але сьогодні у нас набагато більше сил, ніж в 2005 році, щоб таким заважанням протистояти. І ми будемо їм протистояти".

 

Анна Безулик: "Юлія Володимирівно, серед великої кількості експертних оцінок зокрема серед узагальнень було і таке. Однією з найбільших проблем вашого уряду називають якраз рівень вашої співпраці з Секретаріатом президента. Як ви його оцінюєте? Не на рівні особистих стосунків з президентом, а на рівні роботи. На скільки вдалою є співпраця?"

 

Юлія Тимошенко: "От уявіть собі, якщо б, наприклад, я б перед президентом поставила таке питання: Віктор Андрійович, налагодьте, будь ласка, співпрацю з секретаріатом Кабінету міністрів України. Я думаю, що це у нього б викликало певне здивування. Да, секретаріат - це працюючий орган і він є ефективним і корисним для кожного керівника, якщо його крім керівника ніхто не помічає, якщо його майже немає для країни, але є професійна команда для фахівця. От я зараз запитаю вас: ви знаєте хто очолює секретаріат Кабінету міністрів?"

 

Анна Безулик: "Здається, Павло Крупко. Але я можу помилятися".

 

Юлія Тимошенко: "Знаєте, навіть ви зараз знаходите відповідь, тому що наш секретаріат працює як справжній секретаріат. І тому я хотіла би, щоб президент просто знаходив нормальну гармонію з урядом, я з президентом, а не я з Секретаріатом. Я просто не знаю де він розташований, на якому поверсі".

 

Анна Безулик: "Вам допомагали? Це важливе питання, тому що от, наприклад, ми вже почали говорити, про газ. Було запитання просте від опозиції. Вони, наприклад, досі не зрозуміли: у вас з президентом спільна позиція в цих газових переговорах? Тобто, це ж не загальні речі співпраці, не співпраці. Є конкретні речі, от переговори, які проводить країна, очевидно серйозні і важкі. Всі усвідомлюють, якого партнера ви маєте в переговорах, я маю на увазі якого партнера має "Нафтогаз" "Газпром". Це серйозний і колега і супротивник одночасно. Просте запитання від опозиції: у вас зараз з президентом спільна позиці щодо цих переговорів?"

 

Юлія Тимошенко: "Коли ми завершили підписання цієї рамкової угоди, позбулися посередників і при цьому залишили нормальну останню ціну на газ для України, тому що я її не вважаю нормально, бо вона мусила бути значно меншою, якщо б в минулі роки не здали національні інтереси України, після того я знаю, що президент виступив і сказав, що він цілком і повністю підтримує таку угоду і це приємно для уряду".

 

Анна Безулик: "Будь ласка, Іскандер Хісамов".

 

Іскандер Хісамов, головний редактор журналу "Експерт-Україна": "Юлия Владимировна, меня давно заботить такой вопрос: что вы понимаете под словом "коррупция"? Я объясню. В 2005-м году, когда было ваше правительство и были объявления "оранжевой" коалиции о том, что все за 9 месяцев и так далее, висели у дорог такие щиты, что уже уголовной ответственности подверглись 3354 коррупционера. Через неделю нарастало это число и так далее. Мы провели расследование, хотели найти эти 3 тысячи с чем-то человек, нашли полтора десятков дел на уровне управдомов, что из них до суда не дошло вообще ничего, доказано не было ничего. Я хотел узнать, что это такое? Тем более, что вы и сейчас говорит, что это коррупционная схема газовая, вот народ аплодирует. А я пишу практически каждую неделю об этом. Я ни разу не понял где доказано коррупция. Коррупция - это уголовное преступление. Когда заявляется о коррупции, вы говорите, да, это коррумпированная схема, коррупционная. Я хочу понять первое: в чем она коррупционная, кто именно там и как делает и почему государство не может силой своей законодательный и законоприменительных органов доказать, хоть один маленький эпизодик, тогда мы о нем знали бы. И вот такой разговор: коррупция, коррупция. Ющенко ведет какие-то переговоры, а с вашей стороны заявления о то, что так какие-то коррупционные схемы. Или еще что, вы говорите: Леонид Черновецький - это коррупция. Я говорю: да пожалуйста, ради Бога, сколько угодно, но докажите хоть один эпизод, ну предоставьте нам. Ну не вы, обопритесь на что-нибудь. Или когда вы говорите: у него нет поддержки, а фракция БЮТ в Киевсовете от 41 человека до 20 дошла сейчас. И вот объявление выборов под флагом борьбы с коррупцией опять же непонятно. Может быть, у вас есть какое-то свое понимание слова "коррупция" как какой-то политический термин, который не требует доказательств и который является уже основанием для действий такого серьезного плана как перевыборы мэра или там каких то договоренностей, я не знаю чтоб договор какой-нибудь был подписан по газу. Это рамочное соглашение".

 

Анна Безулик: "Давайте по черзі. Корупція спочатку. Іскандер, будь-ласка".

 

Юлія Тимошенко: "Можна я вам зустрічне питання задам? А скажіть, буль ласка, ви знаєте що таке корупція?"

 

Іскандер Хісамов: "Я знаю. Это уголовное преступление, в которой замешаны 2 стороны, передача денег незаконно или каких-то других благ для того, чтобы провести те или иные бизнес-сделки или какие-то решения выгодные тому, кто вручает эту взятку".

 

Юлія Тимошенко: "Абсолютно правильно. Я вас цілком і повністю підтримую. А ще, коли приймаються рішення, навіть якщо ти не бачиш як передавали, наприклад, із рук в руки пакет, тому що не пакетами вже передають, а самосвалами, їх просто неможливо зафіксувати. Вони їздять по своїм траєкторіям. Тобто сьогодні суми грошей відірвані від особи, яка їх передає або бере. Да? Тому мова іде про корупцію як про явище, яке супроводжує підписання угод, документів, рішень, експертиз і будь-яких інших дій влади, які робляться всупереч інтересам або країни, або громади, які робляться всупереч законам і всупереч здоровому глузду. Вот, приклад не поганий ви задали з Черновецьким. От поясніть, будь ласка, як назвати те, що, наприклад, шматок землі був в Україні в Києві, в центрі міста, продається, наприклад в 30 раз дешевше, ніж він коштує і продається або здається в оренду "чисто конкретним" хлопцям або, я не знаю там, може хтось інший. Так як це назвати скажіть? От ми не схопили за руку конкретно Леоніда Черновецького що він за це отримав, але факт наявності того, що земля передається або продається в рази, в десятки рази дешевше, він зафіксований всіма документами. І як наслідок, як ви кажете, такого нез'ясованого явища як корупція, як наслідок країна сьогодні отримав на 15 мільярдів гривень менше в бюджет міста Києва, ніж мусив отримати якщо б корупції з землею не було. Скажіть, це корупція чи ні? Тепер питання друге: куди з цим звертатися? Правильно да? От Контрольно-ревізійне управління уряду всі ці документи узагальнило, зібрало, плюс Держкомзем, ні КРУ не може в суд піти, Контрольно-ревізійне управління, ні Держкомзем, ні я як уряд не можу сходити в суд і порушити кримінальну справу. Ми передаємо ці справи в Генеральну прокуратуру. Ви знаєте, що Генеральна прокуратура працює сьогодні в тому ж складі, в якому працювала в минулій коаліції. Тому питання: куди ходити? Тому я вважаю, що Конституцію потрібно міняти в тому числі і для того, щоб якщо влада приходить, щоб вона мала можливість спиратися на Генеральну прокуратуру, яка чітко порушує кримінальні справи, коли є факт. А коли знаходять коми, крапки, літери, закарлючки для того, щоб цю справу ні за яких обставин не порушити, і коли київська земля, коли читає документи, то у суддів, окремих, я не хочу говорити про всю судову систему, то у окремих прокурорів, то у окремих чиновників знаходиш так трошечки київської землі, то розумієш, що порушити кримінальну справу по факту злочину з землею є просто неможливим. Таких фактів можна навести безліч. От, добре питання було по "Приватбанку", по Коломойського. Я просто хочу трошечки поділитись своїми буднями, тому що як би всі уявляють, що як би там кабінет, лампа, ручка і прекрасні там накази і щось інше. От останній приклад. Найбільший в Україні нафтопереробний завод - Кременчуцький нафтопереробний завод. "Приватбанк" там має 1,5%, держава має - 62%. Ви знаєте чим я займаюсь останній місяць? Будучи прем'єр-міністром ми не можемо призначити збори, тому що вся система ці збори відміняє, а там править "Приватбанк", там сидять люди Коломойського. І коли ми нарешті провели збори, то що ви думаєте, сталося? Силові структури оточили завод. Там всередині непогана банда озброєна і просто міністра палива та енергетики навіть на завод не пустили. Скажіть, будь ласка, хто їм дає розпорядження? І цей завод сьогодні не працює навіть на 10% своєї потужності. А це нафтопродукти в Україні. Я як прем'єр-міністр, поряд міністр палива та енергетики, поряд працівники НАК "Нафтогазу", ми не можемо пройти на державний завод, тому що їх захищають силові структури. І там люди себе почувають вільготно. Вот вам приклад із реального життя щоденного. Я не скаржусь, але я хочу, щоб нарешті в країні народилася вертикаль виконавчої влади, яка може не боротися з своїми власними силовими структурами в рукопашному бою біля заводу, який внаслідок рейдерства захоплений, а просто нормально жити і працювати. І влада мусить давати результат. Але я не скаржуся. Це просто навела приклад вам".

 

Анна Безулик: "Давайте цю думку про вертикаль запам'ятаємо, я хочу до неї повернутися. Сергій Тихий, будь ласка, ваше запитання".

 

Сергій Тихий, головний редактор "Газети по-київськи": "Звичайно, запитання про київські вибори. Переможці виборів, нібито, виконали своє зобов'язання перед виборцями і добилися призначення дострокових виборів у Києві міського голови і Київської міської ради. Разом з тим ми відчуваємо по градусу суспільної громадської думки в столиці як наростає тривога щодо результатів, наслідків цих виборів. Шанси на висунення єдиного кандидата від демократичних сил на сьогодні вважаються дуже низькими. Ми відчуваємо це. Нового закону про вибори київського міського голови немає і невідомо чи буде він прийнятий. Якщо вибори зносу пройдуть в один тур, ніяких гарантій проти того, що знову в нас тут почнеться лотерея відома немає. Є загроза того, що буде відмінений імперативний... Право імперативного мандату для депутатів місцевих рад. Ходять такі чутки і дехто цього добивається. Тобто новообрану раду, якщо вона буде формуватися за тими самими принципами... списки будуть формуватися як вони формувалися раніше, коли колеги говорили: фракція БЮТ схудла із 41 депутата до 20. Нема ніяких гарантій, що це не повториться. Так можливо громада помиляється, ми помиляємось. Ви знаєте про такі гарантії? Скажіть, будь ласка".

 

Юлія Тимошенко: "Ну по-перше, я все ж таки вірю, що рано чи пізно будь-яка справедливість все ж таки з'являється. І сьогодні в нашої фракції в Київраді повний склад абсолютно. Як ми прийшли на початку, так ми сьогодні маємо повний склад фракції. І всі люди, які не дотрималися обіцянок киянам, вони всі сьогодні позбавлені мандату. Так і мусить в державі бути. В державі депутат - це не вільно обертаючаяся якась особа в безповітряному просторі, це людина, яка відповідає за обіцянки, які давала. І якщо цей депутат починає працювати в абсолютно іншій системі принципів, клади мандат на стіл, іди відпочивай, займайся бізнесом, чим завгодно. І тому такий контроль надзвичайно важливий. На сьогоднішній день фракція нашої політичної сили в Київраді працює в повному складі і ми будемо робити зараз всі ті рішення, які потрібно робити разом з демократичною коаліцією в Київраді. І що стосується виборів мера, я думаю, що кияни - надзвичайно мудрі і відповідальні люди. Вони проголосують на цей раз з врахуванням всього того, що вони бачили останні 2 роки. Що стосується висунення кандидатів на мера міста Києва, то наша політична сила абсолютно однозначно буде висувати свого представника, тому що ми сьогодні маємо в Києві найбільшу підтримку киян. А це не тільки підтримка, це ще й відповідальність перед Києвом. Як наша політична сила і я особисто можемо вийти і сказати киянам: голосуйте за цього кандидата в мери, якщо ми цілком і повністю не впевнені в цій людині. І тому я вважаю, що кандидат від демократичної коаліції мусить бути безумовно єдиним, тому що та політична сила в демократичній коаліції, яка має найбільшу підтримку, логічно висуває кандидата, демократична коаліція підтримує. Логіка в цьому є. І я переконана в тому, що того кандидата, якого підтримає наша політична сила, кияни підтримають того, що ми кожен раз, коли йдемо на вибори, ми щось говоримо, потім дотримуємося слова. Це нас принцип: говорити те, що ми можемо виконати після виборів. Ми зараз так і діємо. Тому я вірю в те, що перемога буде за демократичними силами на виборах мера Києва".

 

Сергій Тихий: "В один тур будуть вибори?"

 

Юлія Тимошенко: "Це як Верховна Рада вирішить. Наша команда в Верховній Раді готова голосувати за вибори мера в 2 тури. Я поясню чому. Тому що у нас по країні безліч мерів, які внаслідок низької явки людей, внаслідок розпорошеності кандидатів, іноді буває до 20 кандидатів на посаду мера, іноді перемагає мер, який о тримає 5-7% підтримки від всієї громади і стає мером. Ну, це просто абсурд. Тому краще в 2 тури, щоб перемагала та людина, яка в другому турі збере дійсно вагому підтримку. Але якщо не вийде це, будемо в один тур балотуватися".

 

Анна Безулик: "Багато говорять про те, що якраз в даному випадку, оскільки ми говоримо зараз про Київ, цього може не вийти, оскільки є вже постанова Верховної Ради про дострокові вибори, а закону немає. Не факт, що буде. Але навіть якщо за нього проголосує Верховна Рада, він не буде мати зворотної сили, тому треба проводити вибори за тією законодавчою схемою, яка існує на сьогодні. Ви це усвідомлюєте? Як ви вважаєте?"

 

Юлія Тимошенко: "Я вважаю, що якщо буде сьогоднішнє законодавство, ми готові приймати участь і розраховуємо на перемогу. Але я не погоджуюсь з тим, що закон зворотної сили не має, тому що дня виборів ще не було і ще не було одного туру. І тому ми можемо сьогодні говорити, що день виборів ще попереду і закон, який буде прийнятий до дня виборів і підписаний, він абсолютно не заважає провести 2 тури виборів. Я хочу нагадати, що на президентських виборах було 3 тури, хоча це не було передбачено попередньою конституцією і законами".

 

Анна Безулик: "Я не впевнена, що це найкраща згадка в даному випадку, але як варіант".

 

Юлія Тимошенко: "Я просто хочу підкреслити, що є обставини, є певні правові рішення і конструкції, які стають реальністю".

 

Анна Безулик: "Юліє Володимирівно, і можна все ж таки зупинитись, я боюся, що ми потім не повернемося до вашої кандидатури на цих виборах. Багато говорять про те, що авторитет БЮТ в Києві зокрема - це в першу чергу ваш авторитет. Ви не зможете його передати свій особистий авторитет. От ви, за вас би проголосували, використовуючи весь електоральний потенціал БЮТ, а за вашого висуванця - можливо ще й не факт. Це насправді говорять ті, хто занепокоєний результатами можливих опонентів пана Черновецького. Повірте, це швидше за все ваші симпатики говорять. Як ви вважаєте, та людина, яку ви будете висувати, вона буде членом Блоку Юлії Тимошенко виключно? Ви не будете шукати людей осторонь аби їх підтримати?"

 

Юлія Тимошенко: "Підтримати можна тільки ту людину, особливо на місто Київ, яку знаєш багато років, а краще десятиліть, яка жодного разу не підвела, не зрадила саме ідеї, а не людям, яка в житті ніколи не взяла корупційної копійки і яка, власне, є організаційно абсолютно бездоганною людиною, тому що місто Київ - це практично країна в країні, тому що це потужна оргструктура, якою потрібно щоб управляв безумовно гарний менеджер високої кваліфікації. Тому, я думаю, що ми в БЮТі знайдемо таку людину".

 

Анна Безулик: "Це, вибачте, ви певне на Турчинова натякаєте? Я намагаюся поставити себе на ваше місце".

 

Юлія Тимошенко: "Я думаю, що наша команда буде радитися відносно цього. У нас ще немає кінцевого рішення. Я вам би його сказала, немає змісту його приховувати, тому що вибори - це якраз повідомлення Києву що робиться, які кандидат, що він планує зробити. Рішення це буде у нас, я переконана, на початку наступного тижня".

 

Анна Безулик: "Юлія Володимирівна, чи сприймаєте ви майбутні київські вибори як боротьбу за плацдарм суттєвий на президентських виборах, і чи будете, очевидно, ставитися до них як до репетиції таких виборів своєрідної? Прошу".

 

Юлія Тимошенко: "Ви знаєте, колись було непогане висловлювання, яке трошечки схоже на те, що я скажу, - що політикани завжди думають про наступні вибори, а державні діячі думають, як скористатися тим часом, який відведений після виборів, для того щоб зробити так, як, власне, потрібно і краще для країни. І тому, якщо ви прослідковуєте, ми не зовсім, ну, традиційні такі в політиці. Наприклад, прийнято виплачувати соціальні платежі до виборів, а після виборів забувати про народ. А ми насправді після виборів зробили все, що обіцяли, в тому числі і достатньо серйозні соціальні програми. Так само мене не турбують вибори. Знаєте, чого вони мене не турбують? Тому що якщо ми будемо правильно вести політику, то байдуже, коли будуть вибори і які вибори - ми їх все одно виграємо. Тому що люди будуть твердо знати, що ми щось зробили. І тому зараз, і я це абсолютно відверто кажу, я кожну годину опікуюся тим, щоб пройшов день, і він не пройшов просто так, щоб за цей день уряд зміг зробити якусь маленьку, але добру справу для суспільства. Тому що це є справжня запорука підтримки політичної сили, а не боротьба за плацдарми. Можна скільки завгодно боротися за плацдарми, в тому числі і такими шляхами, як зараз роблять інші політичні сили, але вони здивовані на чергових виборах, що цей плацдарм завдяки інтригам в принципі зникає, його немає. І тому треба робити добрі справи і безкоштовно, знаєте, кидати їх в воду(це така мудрість є східна), а потім просто знати, що ти не дарма прожив цей день. Тому я не думаю сьогодні про жодні вибори".

 

Анна Безулик: "Вадим Денисенко, будь ласка".

 

Вадим Денисенко, головний редактор тижневика "Коментарі": "Юлія Володимирівна, сьогодні стало відомо, що президент змінив двох членів наглядової ради "Ощадбанку" - Морозова й Рибачука своїх і поставив інших людей. І, власне кажучи, тепер в експертному середовищі вважається, що тепер перевага сторони президента проти нинішнього голови Нацбанку Гулея - 8:7. І тому, власне кажучи, питання до вас. Чи вважаєте ви, що буде змінено нинішнього керівника "Ощадбанку", і які в принципі наслідки матиме нинішня зміна наглядової ради?"

 

Анна Безулик: "Я перепрошую. Можна маленьке уточнення? Ви назвали сьогоднішню подію - я хочу назвати вчорашню. Учора "Ощадбанк" було призначено уповноваженим з обслуговування рахунків облгазів. Це рішення прийняв уряд. Це така суттєва деталь, оскільки це також суттєві грошові потоки".

 

Вадим Денисенко: "Це збагачує "Ощадбанк" значно".

 

Анна Безулик: "Це збагачує "Ощадбанк", очевидно. Сьогодні був змінений склад наглядової ради. Будь ласка".

 

Юлія Тимошенко: "Ну, це насправді збагачує не "Ощадбанк", а збагачує країну, тому що "Ощадбанк" - це один з двох банків, який залишився у власності держави і який обслуговує найважливіші функції сьогодні в фінансовому секторі, і обслуговує, до речі, більшість людей. І що цікаво. Наприклад, якщо людина платить за комунальні послуги в "Ощадбанку", там дуже невеличка плата для банку. Якщо вона йде в комерційний банк, то плата за те, що беруть у людини гроші за комунальні послуги сягає просто якихось фантастичних цифр. Тому ми оберігаємо "Ощадбанк", і ми покладаємо на нього надії. Але з того моменту, коли наш уряд почав виконувати свої зобов'язання і виплачувати заощадження, з цього моменту цей нещасний "Ощадбанк" розривають просто на шматки. Кожен міняють керівника, кожен день міняють керівників обласних представництв "Ощадбанку", критикують, кажуть, що виплати цих копійок людям по заощадженням приведе до титанічної інфляції в країні, що просто все руйнується, вже кінець світу, тому що людям ці копійки виплатили. Я хочу звернутися просто зараз з такої високої трибуни до всіх без виключення керівників нашої країни: не чіпайте "Ощадбанк" руками, дайте йому завершити дуже важливу і почесну справу повернення заощаджень громадянам. Я знаю, що сьогодні багатьом політикам не подобається, що наш уряд почав повертати заощадження. Я просто вражена була, коли мені позавчора, якщо я не помиляюся, принесли інформацію про те, що почали чомусь виплачувати не по тисячі гривень людям, а виплачувати, там, на 30, 40, 50, 60 гривень менше, посилаючись на курси, на їх падіння, на їх підняття, ще там на якісь об'єктивні обставини. Ми навели порядок за один день. Але я просто не розумію, навіщо руйнувати той банк, який сьогодні намагається виконати важливу для країни функцію. І тому я вірю в те, що всі зміни наглядових рад, всі ці кадрові перестановки, вони не призведуть до того, щоб припинити повернення заощаджень людям, для того щоб зруйнувати довіру в суспільстві до уряду, який я очолюю, і до мене особисто. А це намагаються зробити практичного з 1 січня. Я думаю, що я зможу захистити і керівника "Ощадбанку", і його функцію, і те, що він повертає заощадження людям".

 

Віктор Шлінчак: "От я точно знаю, що ваші аналітики вам рекомендують очолити список до Київради. І в принципі це не заборонено законом. Мене цікавить одне. Ви вже прийняли остаточне рішення, що ви підете в Київраду, візьмете там більшість, і вам буде плювати на того мера, ким би він не був, і вам буде в принципі плювати на того єдиного кандидата, ким би він не був? Прокоментуйте".

 

Юлія Тимошенко: "Ну, насправді, мер дуже потрібен Києву, і далеко на нього не плювати, бо від нього залежить дуже багато чого. Але я на ваше питання дам вам відповідь. Дійсно, зараз одночасно будуть відбуватися вибори мера Києва і вибори міської ради міста Києва, де буде замінений і депутатський корпус, і мер. І я для себе прийняла вже остаточне рішення, що я обов'язково очолю список депутатів в Київраду. Чому. Це не питання того, що мені зараз не вистачає ще посади депутата міськради. Це просто демонстрація відповідальності перед містом Києвом за якість списку, за кожного депутата, за рішення, які приймаються, за політику, яку буде здійснювати Київрада. Це столиця України. І я вважаю, що саме така демонстрація підтримки киян і така демонстрація найвищого рівня моєї відповідальності, і в тому числі я заодно перевірю, чи довіряють мені особисто кияни, це теж важливо, тому що політика, яку ми ведемо, вона або має підтримку, або не має. І мені подобається дуже, наприклад, коли Маргарет Тетчер, коли вона відчувала сумнів, навіть маленький, в тому, що суспільство не підтримує її реформи, то вона сама оголошувала дострокові вибори, що суспільство підтвердило рівень довіри для виконання тих чи інших реформ. А у нас сьогодні політики бояться кожних виборів, просто я навіть не можу сказати як. Тому що кожні вибори іноді засвідчують, що суспільство відторгає політиків. І тому я піду саме для того, щоб демонструвати відповідальність і послідовність в нашій політиці".

 

Віктор Шлінчак: "Можна ще одне запитання уточнююче? Тобто вас цікавить зараз більшість в Київраді, але вже не цікавить мер, я правильно розумію?"

 

Юлія Тимошенко: "Ні. Мене цікавить наведення порядку в Києві з землею, з власністю, припинення того, перепрошую, мерського хамства, яке практично заполонило Київ, коли вже починають будуватися будинки практично між вікнами інших двох стоящих будинків, знаєте, заповнюють всі життєві простори, всі пори".

 

Віктор Шлінчак: "Юлія Володимирівна, я ніколи не повірю, що ви захочете працювати з Олесем Довгим, наприклад, в Київраді".

 

Юлія Тимошенко: "З Олесем Довгим точно ні, тому що як мінімум не знаю, хто це такий. Я можу вам сказати, що я буду робити ту справу для Києва, яку Київ очікує. І я знаю, що не буде жодної незаконної забудови, що не буде жодної п'яді київської землі, яка здана безкоштовно, і що не буде більше тієї ситуації, коли десяток років ніхто навіть не думає, як прибрати сміття з Києва як мінімум, і як зробити так, щоб розв'язки дорожні все ж таки дозволяли киянам не три години їхати з місця проживання на роботу, а нормальний час, який, власне, їздять в усьому світі".

 

Анна Безулик: "Я переводжу запитання. Оскільки, Вітя, мер і більшість - це краще, ніж просто більшість. Не треба продовжувати. Роман Кульчинський, прошу".

 

Юлія Тимошенко: "Так, правильно".

 

Роман Кульчинський, головний редактор журналу "Український тиждень": "Хотілося декілька питань щодо корупції. Коли Верховна Рада проголосувала закон, який посилює роль Тендерної палати... Для слухачів: Тендерна палата - це законний механізм відбору в держави мільярдів гривень під час державних закупівель. Було багато позицій, висловлював позицію Турчинов, вашої позиції особисто не було. Чи готові ви гарантувати, що члени вашої фракції Осика і Яценко знову не пролобіюють цю схему в новому законі? Це перше питання. Друге питання щодо землі. Уряд 19-го числа прийняв постанову про Держкомрезерв, і в функціях цього органу з'явився ще один пункт, 29-й, який каже про те, що Держкомрезерв тепер може здійснювати продаж земель сільськогосподарського призначення і до того ще й встановлювати види використання цієї землі. До останньої постанови цього пункту не було. З чим зв'язане включення такого пункту? Бо це викликає підозри, що цей пункт включений для того, щоб можна було продавати землю..."

 

Юлія Тимошенко: "Добре. Я вже заплуталася в питанні і вже точно заплуталася у відповіді".

 

Роман Кульчинський: "Про Тендерну палату".

 

Анна Безулик: "Я пам'ятаю. Тендерна палата, незвичні функції Держкомрезерву".

 

Юлія Тимошенко: "З Тендерною палатою я хочу вам нагадати, що наша фракція стільки разів, скільки ставилися закони про скасування Тендерної палати, стільки ми голосували за це. І я хочу вам нагадати, що я публічно звернулася до Верховної Ради, щоб терміново, якщо не можуть знайти порозуміння навколо нового, терміново скасували Тендерну палату. І після того, як я звернулася публічно до Верховної Ради, це питання було поставлено на порядок денний, і Тендерна палата була скасована. Тому ви трошечки дезінформували зараз країну, що я не висловлювала свою позицію і наша фракція щось не так робила. Я просто можу твердо вас запевнити, що ніякі приватні програми, інтереси, бізнес, я не знаю, що, ніколи не завадить нашій команді займати правильну і чесну позицію по відношенню до своєї країни. Ми багато років йшли до того, щоб країна отримала хоча б один уряд за 17 років, який здатний поставити питання честі в політиці. Зараз мені закидають: у вас там міністр той не так організований, там, міністр, наприклад, такий-то, я не називаю, от він погано може професійно працювати, тому що він не такий організатор і великий менеджер, як всі попередники, які до нього працювали. Я хочу вам сказати, можливо, міністри мають різні організаційні здібності. Але головне, що я в них ціную, - це честь в політиці. І я знаю, що жоден міністр, який працює сьогодні в уряді, не доторкнеться до державної копійки, не підтримає і не підпише жоден документ, який руйнує українські інтереси і руйнує інтереси кожної людини, яка живе в країні. За це я можу ручатися. І наш уряд крок за кроком, безумовно, за три місяці ми багато чого зробили, але зробити буквально рай в Україні ми ще за три місяці не встигли. Але ми послідовно будемо робити так, щоб Україна протягом найближчих років стала однією з найкращих європейських країн. І не організаційні бездоганні, фантастичні здібності міністрів це допоможуть зробити, а їх висока честь і ставлення до своєї країни так, як, власне, я думаю, мусить ставитися будь-який державний діяч. Ось, що є важливим".

 

Лариса Івшина: "Юлія Володимирівна, я хочу повернутися до тої розмови, яка була одразу після вашого призначення, і вона така, з двох частин. Перша - це те, що ми говорили про справді кадровий склад уряду, який, на мій погляд, був не бездоганний. І я ціную вашу відданість своїй команді, вона справді часом не завжди того заслуговує, що ви про неї кажете, ну, зокрема, деякий репутаційний скандал з Йосипом Вінським, ваша дуже гарна, така, рятівна фраза про те, що ви його пересадите на дрезину..."

 

Юлія Тимошенко: "Таки пересів, ви знаєте".

 

Анна Безулик: "Хотілося б почати. Я так собі це важко уявляю".

 

Лариса Івшина: "Суті справи це не міняє. Я хочу сказати до того все-таки, що уряд особисто вами не сформований, і тим не менше, він все-таки не достатньо сильний. Плюси, які експерти зараз виставляють вашому уряду, є багато іміджевих речей, є багато заслужених речей. І все-таки я думаю, що тут треба бути критичною до свого уряду і користуватися принципом, що перемагають не свої, а кращі, і набирати так людей. А друга частина. Все-таки за цей час ви залучили багато людей радниками, які не були вашими особистими прихильниками, що розширює вашу базу підтримки. Ну, зокрема, і Сергій Тігіпко повернувся радником, і Роман Шпек. Все-таки це люди, такі, відомі і професійні. Я хочу запитати вас, чи готові ви бути відкритими публічно до їх порад, адже всі вони дуже непрості, чи готові ви ще комусь запропонувати якісь нові цікаві... цікаву роботу в своїй команді? І чи ви вважаєте себе демократом?"

 

Юлія Тимошенко: "Ну, по-перше, я не можу давати оцінки сама собі. Я б дуже хотіла, щоб ви давали оцінки нам. І уявіть, яка зміна в політикумі. Ви могли до приходу нашого уряду 200 разів сказати, що у міністра транспорту, наприклад, не така машина, як мусить бути. Мені здається, він там на "Астон Мартіні" їздив чи ще там на чомусь такому екзотичному. Так не пересів же після того, як про це написала вся преса".

 

Лариса Івшина: "Ну, пересів, але пізніше й не туди".

 

Юлія Тимошенко: "Да, пересів, але в інше місце".

 

Анна Безулик: "Не до дрезини, мається на увазі".

 

Юлія Тимошенко: "Але я хочу вам сказати, що уявіть, які зміни. Преса, яка є в принципі, як це кажуть, цепною собакою демократії, да, тільки натякнула Вінському, що він щось не туди сів - і він вже сів зовсім в інше місце і в іншу машину. Це розумієте, який вплив на чиновників сьогодні здійснює громадянське суспільство? Хіба не про це ми з вами мріяли під час "помаранчевої" революції? Хіба не про це ми мріяли, що політик буде не нехтувати всім, що, власне, є країною, а буде звертати увагу навіть на маленьку фразу і зразу реагувати. Я вважаю, ми йдемо до прогресу і до демократії. Я не знаю, чи є я демократом, тому що всі кажуть, що я не демократ, що я якщо беру в обійми, то там або працюють, або живими не залишаються, ну, в лапках, безумовно. Можливо, тут я не демократ, тому що я менеджер, причому державний менеджер, і я вимушена бути жорсткою, тому що інакше неможливо наводити порядок. Але в іншому контексті - як громадянин України, як державний діяч, я хочу бути демократом. І якщо я десь ним не буду, то ви мені підкажете, що мені робити в кожному конкретному випадку".

 

Анна Безулик: "Олександр Мартиненко".

 

Олександр Мартиненко: "Юлія Володимирівна, ви знаєте, я зараз хотів би від кадрового складу (який, там, бездоганний чи не бездоганний) уряду перейти до більш концептуальних речей. Справа в тому, що ви сьогодні сказали, що кожного вечора знаєте, що уряд зробив все, що міг, да, щоб нічого не лишати на завтрашній день. Ви знаєте, останнім часом і в ЗМІ пишуть, є така точка зору, ви фактично підтвердили, що ви працюєте кожен день як останній".

 

Юлія Тимошенко: "Для країни це непогано".

 

Олександр Мартиненко: "Так от, знов-таки, знаєте, вам і дорікають опосередковано, що це заважає стратегії, це заважає дивитися стратегічно вперед, тому що є певні речі, які треба робити зараз, сьогодні, це само собою, є, що потрібно планувати на наступний рік. Це не тому, що ви цього не хочете. Я розумію прекрасно ситуацію, в яку попав цей уряд. Але все ж таки, що роботи? От можна жити кожен день я останній? Це по-перше. А по-друге, а що іншим робити?"

 

 

Юлія Тимошенко: "Я просто думаю, що уряд настільки перевантажений зараз, дійсно, роботою, що ми навіть не можемо у відповідному обсязі донести інформацію до суспільства, що ми сьогодні займаємося на 90% стратегією, незалежно ні від яких політичних подій, і на 10% займаємося тактикою. Ми сьогодні по кожній лінії реформування будуємо концепцію, стратегію і законопроекти, нормативні акти, які цю стратегію проводять. І я якраз, коли перший раз зібрала уряд, я сказала, що якщо ви будете займатися поточною тактикою, закривати в пожежному такому режимі якісь діри, але не будете займатися стратегією, цей уряд країні не потрібний. Тому ми сьогодні не просто цим займаємося. Ми визначили, по-перше, програму дій уряду, яку перший раз обговорили практично в усьому експертному і громадському середовищі. І ми врахували всі зауваження і пропозиції. Ми дійсно маємо там надійну стратегію. По-друге, ми для кожного міністерства визначили декілька ключових пріоритетів. Наприклад, якість сільськогосподарської землі. Хіба ми не знаємо, що це не сьогодення питання? Це стратегія, коли така земля, як наша, сьогодні використовується просто жахливо, по-варварськи. І багато інших питань. Тому я вважаю, що просто уряд недопрацював, щоб донести до суспільства цю інформацію. І я, до речі, уряду якраз на цю тему розповіла дуже цікавий анекдот. Коли зустрічаються криса, я - криса по гороскопу, я не хочу перекладати, як це буде українською, я хочу, щоб зрозуміли, що криса - це криса. Зустрічаються криса і хом'ячок. І вони між собою говорять. І криса каже: ну, слухай, ми з тобою абсолютно однакові, в нас однакові вуха, шорстка, комплекція, лапки. Але чому, - каже, - хом'ячка беруть в дім, гладять, годують, дітям дарують, а крис травлять, ловлять, викидають і все інше? Хом'ячок так подивився на крису і каже: слухай, у тебе просто погана інформаційна служба. Та я якраз хочу сказати, що уряд мусить забезпечувати доведення до суспільства нормально інформації, для того щоб суспільство відчувало, що розробляється така-то стратегія. І я хочу порадити після нашої з вами тут зустрічі, порадити всі міністрам, щоб вони по кожній стратегічній лінії зібрали експертне середовище, зібрали вас як провідників громадської думки і просто пояснили і розповіли детальнішим чином, що ми сьогодні робимо. Ми сьогодні ключовим чином перебудовуємо базис. Ми робимо такі порядки і правила і закріплюємо їх законами, дай Бог, щоб працювала ця Верховна Рада, дай Бог здоров'я всім депутатам. Я хочу, щоб все це стало реальністю. Ми працюємо над стратегією".

 

Анна Безулик: "Юлія Володимирівна, я хочу перейти від стратегії навіть не до тактики, а до практики і реально до того, що робить уряд. Більш конкретні запитання ставити і в принципі спрямувати нашу розмову на приватизацію. От, зокрема, вчора Кабмін вирішив продати 60 плюс одну акцію "Дніпроенерго" стратегічному інвестору і 16 розмістити на фондових біржах. Для вас питання "Дніпроенерго" є ключовим, тому що йому була присвячена достатньо велика частина риторики під час передвиборчої кампанії, я думаю, ви пам'ятаєте. І під час нашої минулої зустрічі ви про нього згадували і не забували. Так от, якраз зараз ті дії, які проводить уряд стосовно "Дніпроенерго", викликають критику, причому і серед членів уряду. Власне, вони зводяться до двох тез, я просто узагальню. Перша - це тому що немає сенсу зараз примати будь-які рішення, оскільки справа, яка допоможе з'ясувати структуру власності "Дніпроенерго", перебуває в провадженні у Верховному Суді. От найближчий час, коли можна очікувати рішення, - це 8 квітня. 8 квітня приймає рішення Верховний Суд не на користь уряду - і все, всі рішення, очевидно, уряду нівелюються. Це перше зауваження: немає змісту, з точки зору закону, незмістовну усі розпорядження Кабміну. І друге. Очевидно, з точки зору державного менеджменту неефективно і невигідно виставляти на продаж підприємство, власність якого є предметом судової суперечки, оскільки серйозні інвестори вкладатися не будуть, нормальні гроші не дадуть. Будь ласка, прокоментуйте ці дії. Чому саме так?"

 

Юлія Тимошенко: "Ви знаєте, я думаю, що тут потрібно хоча б два слова сказати про важливі концептуальні речі. Ви знаєте, наприклад, ми говоримо слово, я не знаю, там, костюм наприклад. Є костюм поганий, є красивий, є сірий, є білий, є червоний, є з бантиком, є з хвостиком, я не знаю. Але це все різні костюми. У нас чомусь звикли так, що під словом приватизація розуміють ганьбу країни, приниження, руйнацію, корупцію і так далі і тому подібне, а саме головне - розвал підприємств, звільнення працівників і так далі і тому подібне. Так я от якраз хочу сказати про те, що можна красиво покроїти костюм, зробити його бездоганно, зі смаком, як у вас. А можна дійсно шити таке, що вдягнути неможливо. Так і з приватизацією. Якщо країна абсолютно не впливала на процес приватизації, якщо приватизація відбувалася без будь-яких умов з боку держави, якщо практично через банкрутство тіньове, через якісь там схеми по створенню СП змивали ці підприємства в тіньову власність у держави, потім розпускали колектив, на металобрухт нищили завод. І ми бачимо сьогодні пам'ятники цієї безпорадності по всій країні. Є інша приватизація, через яку і сьогодні проводяться в нормальному, цивілізованому світі зміни власності, якщо приймають рішення країни. Так от, я хочу загадати ту приватизацію "Криворіжсталі", навколо якої був такий галас. Коли забрали за безцінь і зруйнували це підприємство, всі мовчали. Це була приватизація в кращих традиціях українських, які сповідував Кучма. Зараз, коли ми зробили це, подивіться на підприємство. Підприємство сьогодні збільшило обсяг виробництва, причому радикально. Сьогодні жодна людина не звільнена без власного бажання. А що зробили власники "Криворіжсталі"? Вони запросили весь колектив і сказали: шановні друзі, у нас по технології 15% людей в принципі для технології не є потрібними. Ми не можемо вас звільнити, тому що уряд поставив завдання 10 років нікого не звільняти. Але ми пропонуємо тим, хто працює на заводі, молодим людям, людям, які хочуть займатися бізнесом, ми пропонуємо стартовий внесок вам в розвиток вашого малого бізнесу, одноразово, від 50 до 80 тисяч гривень, якщо ви того бажаєте. І люди прийшли, взяли ці гроші, підписали заяву і пішли займатися малим бізнесом. Це інший підхід абсолютно. Сьогодні "Криворіжсталь" вклала більше мільярда в реконструкцію і модернізацію, сьогодні побудовані нові будинки для колективу "Криворіжсталі", житлові, сьогодні повернута на "Криворіжсталь" вся соціальна сфера, яка була колишніми власниками викинута на місто. Коли я приїхала на "Криворіжсталь", я побачила людей, які мають значно вищу заробітну плату, ніж на тих горе-приватизованих заводах, які приватизували оці наші олігархічні клани. Я хочу вас просто сказати, що якщо в країні є влада, якщо ця влада служить країні і людям, і якщо влада, коли завод передає власнику і інвестору, ставить вимог на 200 аркушів і потім пише в кінці, що якщо хоч одна з цих вимог інвестором не виконана, розторгається угода без повернення інвестицій, це створює той ричаг від держави, який діє постійно і який не дає ухилитися навіть на жодну літеру від цієї угоди. І тому..."

 

Анна Безулик: "Це прекрасно. Ідеально було б також розповідати про "Дніпроенерго".

 

Юлія Тимошенко: "Так от я якраз хочу сказати, що "Дніпроенерго" - якраз гірший приклад того, про що я розповідала на виборчій кампанії. Тобто це просто зняте за фук підприємство у держави. зараз справа знаходиться у Верховному Суді. І я дуже сподіваюся, що ця справа буде вирішена об'єктивно - так, як це передбачено законом. Але сьогодні, коли ми говоримо про теплові генеруючі компанії, ми говоримо про те, що вони споживають газ замість вугілля, що вони, навіть споживаючи вугілля, споживають його на 30% більше, тому що там абсолютно доісторичні технології. Екологія абсолютно не відповідає нічому. Якщо ми хочемо звільнитися від газового зашморгу, нам потрібно терміново модернізувати ці підприємства і дати, по-перше, якісну технологію, орієнтовану на вугілля, якого у нас на 400 років в країні є запаси, і тоді ми будемо бачити ефективного власника, який знаходиться в дуже міцних руках держави і який не може ухилитися від жодного зобов'язання. Така приватизація, вона покінчить з тим, що сьогодні є на державних підприємствах. Ви знаєте, що сьогодні є на державних підприємствах? На державних підприємствах іноді буває, що кожен рік міняється директор. Скажіть, він думає про інвестиції в ці підприємства? Він схопив все, що встиг за рік, і пішов собі нормально, щасливо жити з родиною, маючи мільйонів 10 в загашнику".

 

Анна Безулик: "Ну, у нас Кабміни кожного року міняються, навіть частіше".

 

Юлія Тимошенко: "І Кабміни міняються, абсолютно правильно".

 

Анна Безулик: "Тобто в принципі це нормальна ситуація для країни".

 

Юлія Тимошенко: "Це не нормальна ситуація для країни".

 

Анна Безулик: "В дужках, очевидно, але для нас це звична ситуація".

 

Юлія Тимошенко: "І я вважаю, що якщо країна правильно побудує процес приватизації... Я особисто була на Одеському припортовому заводі, я очі в очі розмовляла з усім трудовим колективом, який присутній був в цьому залі. ми пройшлися по кожному пункту угоди. Ми зробили так, що колектив одностайно підтримав цю угоду і проголосував за те, що завод мусить бути приватизований. Я хочу вам сказати: горе не в приватизації, а горе в чиновниках, які абсолютно, крім хабарів, нічого не розуміють".

 

Анна Безулик: "Я, власне, також не засуджую приватизацію. Я все ж таки дуже стисло, але повторю. Чому ви не дочекалися рішення Верховного Суду. Насправді дилема і вибір дуже прости. Чекаємо 8 квітня, з'ясовуємо, що ми праві і що 76% наші, все, приймаємо будь-яке рішення. Чому?"

 

Юлія Тимошенко: "Я поясню. Тому що рішення, яке ми прийняли на засіданні уряду, воно стосується, по-перше, внесення цього пункту в стратегію розвитку енергетики до 2030 року, це, до речі, про стратегії. А по-друге, ми прийняли рішення про підготовку до приватизації - це ще не рішення про приватизацію. І це значить, що у нас є час, для того щоб готуватися і дочекатися рішення суду. Але я вважаю, що рішення суду буде чесним по відношенню до держави".

 

Анна Безулик: "Юлія Володимирівна, ви підтримуєте Олексія Костусєва в його пропозиції запровадити кримінальну відповідальність за монопольні змови?"

 

Юлія Тимошенко: "Я цілком і повністю підтримую такі речі. І взагалі я запровадила б дуже жорстку кримінальну відповідальність чиновникам, будь-яким посадовцям, які дійсно діють проти держави і корупційно. Я вважаю, що якщо ми цього не зробимо і не зробимо відповідальність дійсно невідворотною... Я не хочу виглядати кровожадною, але якщо не буде покарання за таке звичайно нахабне ставлення до держави, до її інтересів, до людей, якщо не буде покарання ми в житті ніколи порядок не наведемо".

 

Анна Безулик: "Прошу, Михайло Гладкий, журнал "Фокус".

 

Михайло Гладкий, головний редактор журналу "Фокус": "У меня очень короткий вопрос. Сегодня было объявлено создание партии "Единый центр". Мне хотелось бы узнать, что вы думает об этой партии?"

 

Анна Безулик: "Партія під керівництвом Ігоря Кріля, яку утворили частково ті, хто залишив партію "Наша Україна", але не залишив фракцію. Вже почали говорити, що якраз "Єдиний центр" зруйнує коаліцію, Юліє Володимирівно".

 

Юлія Тимошенко: "Почекайте, ще вчора це називалося "Гарт".

 

Анна Безулик: "Ні".

 

Юлія Тимошенко: "Ні? Сьогодні "Єдиний центр"?

 

Анна Безулик: "Регіональний ініціатив, якщо я пам'ятаю, громадське. А це партія".

 

Юлія Тимошенко: "Єдиний центр" - це скорочено ЄЦ. Я не радила би Віктору Балозі займатися справами, які закінчуються на "єц". Це погано. Типа кінець просто".

 

Віктор Шлінчак: "Юлія Володимирівна, я знову ж таки, чогось постійно вам в догонку от пробую якісь запитання задати. Коли говорили про кадри, про старі перевірені кадри. От ви минулої програми сказали, що ви обов'язково скористаєтесь нашими рекомендаціями і візьмете в команду Віктора Медведчука".

 

Юлія Тимошенко: "Я сказала, що я подумаю над вашими порадами".

 

Віктор Шлінчак: "Добре, за моїми рекомендаціями. Але справа в тому, що дуже багато було написано в засобах масової інформації, що саме Медведчук готував... і стара команда, в тому числі Ігор Бакай, готували ваш візит в Москву. Підтвердіть це, спростуйте, скажіть, коли ви вже запросите Медведчука?"

 

 

Юлія Тимошенко: "Ви знаєте, тільки-що мені задали прекрасне запитання, що я запросила Тігіпка, що я запросила, наприклад, інших людей в команду. Ну, знаєте, я запрошую не просто на посади, я запрошую під принципи. Є багато надзвичайно талановитих людей, яких "кучмізм" просто зламав, зіпсував. І потім Кучма, зараз на державній дачі поки-що відпочиває, а люди страждають від наслідків "кучмізму". Я думаю, що рано чи пізно я особисто і вся наша команда ми зробимо так, щоб принципи для багатьох людей, які мають талант організаційний, талант менеджерський прекрасний, що вони будуть сповідувати принципи, які потрібні Україні. Цей процес іде. І коли мені закидають: от ви там взяли таких "кучмістів" в фракцію. Я хочу сказати, що ми є "кучмісти" найкращі в світі. Вони роблять те, що потрібно країні, тому що вони потрапили в команду, в якій вони в форматі, вони не можуть сповідувати те, що примушував їх сповідувати екс-президент країни. І я сьогодні бачу, що люди, які... Коли я призначала на ці посади, мені задавали питання. От наприклад, призначила я Валерія Івановича Хорошковського на керівництво митницею. Всі казали: Боже, як ви могли, це ж "кучміст" колишній. Він там, був там, він олігарх, там ще щось. Безумовно, він, по-перше, не відповідає цим характеристикам, а по-друге, сьогодні ця людина навела на митниці такий порядок, що ми отримали в бюджет лютий місяць в двічі більше, ніж отримували в попередньому році. Перший раз доходи віт митниці в бюджет перевищили доходи від податкової. І ми отримали мільярди в бюджет, які ми сьогодні готові витрачати на розвиток країни. Мені казали: навіщо ви призначаєте от Сергія Васильовича Буряка керівником Державної податкової адміністрації. Тому що... ну, він же ж там в банку працював, там ще щось він робив, він же ж зі старою владою працював. Я хочу вам сказати, що я щаслива, що я це зробила. Тому що його талант, його мистецтво, його організаційні здібності сьогодні дали можливість детінізувати економіку і ми на 62% більше отримали в бюджет від податків, в тому числі від податку на прибуток. Це він працює, його команда. І коли я зустрічаюсь з Хорошковським, він каже: дайте мені ще 3 місяці і у нас навіть птах не пролетить необмитнений над кордоном. Якщо я зустрічаюсь сьогодні з Буряком Сергієм Васильовичем, він каже: я з роботи нікуди не йду практично ніколи, но я знаю, якщо я ще 2 місяці попрацюю, то податок на додану вартість буде повертатися експортерам в автоматичному режимі і буде практично легалізований весь обіг в Україні, і ми побачимо зовсім інший валовий внутрішній продукт. Я отримую моральне задоволення від того, що сильні люди сьогодні отримують насолоду від того, що вони приносять державі користь, а не від того, що вони щось заробили. І я знаю, що сьогодні Хорошковський навіть свої гроші вкладає в те, щоб поставити сканери на митниці. Я ціную це, тому що це значить, що людина є державним діячем. І я хочу, щоб всі сильні люди країни, незалежно від того, яку вони історію мали, я хочу, щоб вони в нашій країні мали майбутнє. Але майбутнє вони будуть мати, якщо вони будуть сповідувати справжній державний інтерес і будуть служити країні. І якщо, наприклад, Віктор Медведчук поїде і підпише геніальну угоду по газу для Україні, то я, незважаючи на те, що ми з ним на те, що ми з ним не просто ворогами розсталися, це не просто опонент... я не хочу продовжувати цей логічний ряд. Але якщо він для України зробить висококласну газову угоду, я вам скажу, що я йому скажу дякую, тому що це треба Україні. Я думаю, що кожен політик і кожен державний діяч мусить бачити, безумовно, минуле, бачити історію, но дивитися в майбутнє і робити так, щоб кожна людина, здатна служити країні, служила країні і служила, власне, тим принципам, які ми сповідуємо сьогодні".

 

Анна Безулик: "Юлія Володимирівна, а хто готував ваш візит до Москви? Ось ця частина залишилася без відповіді. Вона цікава. І можливо, декілька питань з міжнародної тематики, панове, я буду зараз вас просити".

 

Юлія Тимошенко: "Ви будете здивовані, але Міністерство закордонних справ. Я хочу вас розчарувати: інтриги тут немає".

 

Анна Безулик: "Вадим Денисенко".

 

Вадим Денисенко: "Я все ж таки не з міжнародних. Я хотів би повернутися до питань економіки і до інфляції. Власне кажучи, представники Нацбанку останнім часом заявили, що значно зменшилась грошова сама в державі, і фактично монетарних причин для інфляції на сьогоднішній момент немає. В той же час багато хто зараз говорить, що для утримання інфляції Кабміну знову потрібно запроваджувати певні адміністративні важелі або, якщо говорити простіше, повернутись до практики попереднього вашого уряду - гонитви за так званими спекулянтами. Отже, хотілось би почути, чи збираєтесь ви вводити адміністративні методи регулювання цін або, для простих людей, чи збираєтесь ви знову війну проти спекулянтів почати?"

 

Анна Безулик: "Юлія Володимирівна, я буду вас зараз просити стисліше відповідати. У нас не так багато часу залишилось, а запитань, боюся, ще багато. Прошу".

 

Юлія Тимошенко: "Добре, я спробую коротко. Я просто скажу, що уряд разом з Національним банком відпрацював, на мій погляд, дуже професійну програму зупинення інфляції в країні. Але, знаєте, як це не дивно, програми можуть прекрасно працювати, але для боротьби з інфляцією потрібна така не програмна унікальна річ, як політична тиша. От коли, наприклад, люди, які займають колосально високі посади, кожен день виходять в інформаційний простір і кажуть: інфляція давить країну, завтра внаслідок інфляції цукор буде по талонам, інфляція перевищила якісь там межі. Сьогодні якщо пенсіонер отримав зайву копійку, а студент зайву гривню до стипендії, то це колосальна інфляція. Ах, аврал, SOS, і так далі, і тому подібне. Суспільству це дає такий виклик... Коли високопосадовець таке говорить - інфляція піднімається на декілька відсотків, тому що люди починають хвилюватися. Для боротьби з інфляцією, крім програми заходів, потрібна політична тиша. А політики, які добре знають, що таке такі гучні повідомлення, вони просто безвідповідально цим користаються, для того щоб уряд дискредитувати, для того щоб ці процеси збудити, вони кожен день вранці замість "доброго ранку" говорять "у нас в країні інфляція". Я хочу зараз сказати всім, щоб мене почули: в країні протягом 5-6 місяців починаючи з 1 січня інфляції не буде. Тому що є певний лаг часу, який потрібен, для того щоб боротися з інфляцією. І я переконана, що ми з вами справимося з цим не дуже приємним наслідком діяльності якоїсь там попередньої влади".

 

Вадим Денисенко: "А адміністративні важелі все ж таки будуть включатись?"

 

Юлія Тимошенко: "Ні, ми не будемо включати адміністративні важелі, яке помітить ваше зорке око. Я думаю, що ви нічого не помітите, все буде добре. Але ціни будуть через деякий час абсолютно нормальні. Мене знаєте що дивує? От коли я, наприклад, вивчаю зараз картину... І наприклад, ми дивимося олію. Я просто беру і порівнюю: в роздрібній мережі скільки коштує олія в Україні і скільки, наприклад, в Польщі або інших країнах Європейського Союзу. І коли я бачу, що в Україні олія дорожча ніж в Польщі, то я розумію, що це абсолютно ненормальне явище, яке має штучних характер. Ми сьогодні, щоб ви знали, майже по всім параметрам харчових продуктів живемо майже по світовим цінам. За виключенням, можливо, якщо говорити про газ - ми ще не дотягуємо, електроенергія, слава Богу, нижча. Але я хочу задати питання: хто-небудь підняв зараз таку проблему, як те, що ми живемо всі сьогодні в харчових продуктах по світовим цінам, а пенсії і заробітні плати у нас сьогодні ще з пострадянського простору. І чому коли уряд доторкається черговий раз, для того щоб сказати, що ринок - це не тільки високі ціни, це ще і адекватні загробні плати, пенсії і доходи родини, то уряд звинувачують в тому, що уряд робить соціальні кроки і це значить - руйнує економіку держави. Це просто брєд. Я хочу, щоб зараз люди, які мене чують, зрозуміли, що ми сьогодні втрачаємо дуже велику кількість людей, які їдуть працювати в інші держави. Чому? Тому що для робочої сили, для інтелекту, здібності людей весь ринок відкритий. І якщо люди покидають Україну і виїжджають працювати в інші країні, і заробляють там, умовно, 600-700-900 євро, то ми з вами програємо світову конкуренцію за якісний абсолютно наш потенціал, за інтелект людський, за їх здатність працювати і практично будувати Україну. Так я хочу запитати: де політикам взяти хоча б маленьку початкову економічну освіту, щоб знати, що труд - це такий самий товар, як все інше. І якщо ми за нього не платимо ринкову вартість, то він продається на інших ринках. І я буду все робити для того, щоб ми з'ясували, за який період часу... потрібно подивитися, скільки потрібно років - 2-3-4 - щоб можна було поступово довести і соціальні доходи людей, доходи родин до рівня європейських стандартів. А те, що відбувається сьогодні, - це просто колосальна руйнація економічного простору країни".

 

Анна Безулик: "Давайте ближче до Європи або до світу. Прошу".

 

Микола Княжицький: "Очікується візит президента Буша в Україну, очікується... всі з нетерпінням чекають - все ж таки буде прийнято рішення щодо приєднання України до плану дій щодо членства в НАТО чи не буде воно прийнято на найближчому самміті. Відбуваються консультації з послами. З вами теж консультуються посли. В Німеччині з прем'єр-міністром Німеччини теж багато людей спілкується в зв'язку з особливою позицією Німеччини. В чому все ж таки ваша стратегічна позиція? Чи повинна Україна бути членом НАТО, що зараз ви кажете послам, потрібно нам зробити це зараз чи ні? Президент Буш приїде сюди, щоб привітати Україну з приєднанням до ПДЧ чи щоб якось заспокоїти ті надії, які тут були, якщо цього не станеться?"

 

Юлія Тимошенко: "Ви знаєте, чесно кажучи, це питання, воно багато років, особливо на виборах, виступало, як такий предмет роздору великого. І навколо цього робилися виборчі кампанії, гучні гасла. А коли я піднімаю документи і читаю, то я бачу, що, наприклад, Янукович, коли був прем'єр-міністром, він подавав і підписував закон, де написано чітко і ясно: вступ до НАТО в 2008 році. То тоді, по відношенню до планів Януковича, ми вже просрочили терміни. Коли був Кучма, ми вступали кожен день то в НАТО, то в інші системи колективної безпеки. І так заплутали і політикум, і народ, що зараз потрібно провести, перше: потужну роз'яснювальну роботу що таке є НАТО, що таке є інші системи колективної безпеки, як Україна буде захищати свою незалежність, свободу, свій суверенітет, свою національну самоідентичність. Як вона буде захищати, яка колективна система безпеки придатна до того, щоб Україна кожен день не просиналась і думала: у нас є незалежність чи її вже за ніч хтось поцупив. Розумієте, це ненормальне життя. Ненормальне життя, коли ми кожен раз на виборах живемо з тривогою, що добре: вибори одна сила виграла, інша програла - у нас докорінно міняється вся стратегія руху щодо інтеграції європейської: або в ЄЕП, або в ЄС. У нас абревіатури вже практично стали якимось вироком для суспільства. Тому я вважаю, що потрібно, перше: потужна публічна і чіткі дискусія. Співпраця з НАТО... А я хочу нагадати, що ПДЧ, як це називають коротко, - це є не вступ до НАТО, а це є програма співпраці, яка дійсно дає можливість зробити крок вперед. І коли буде вже дискусія проведена, і коли дійсно наступить момент, коли Україні потрібно визначатися - вона іде в НАТО чи вона іде в іншу систему колективної безпеки - то ми чітко записали і в коаліційній угоді, і записали в усіх наших документах - всенародний референдум. Достатньо ламати народ через коліно під політичні будь-які рішення. Це не тільки НАТО стосується. Проведіть всенародний референдум, подивіться як підтримує чи не підтримує народ, і політики мусять стати на сторону більшості людей. Але до того пояснити що це таке. І коли в прямому ефірі міністр закордонних справ задає питання найбільшому критику НАТО: ви просто розшифруйте, скажіть, як розшифровується НАТО. В студії ніхто розшифрувати не може, ви розумієте в чому справа. А якщо по суті поговорити, так там, я можу вам сказати, 99 політиків не розуміють про що йде мова. Не кажучи вже про людей пересічних. Тому давайте дискутувати".

 

Микола Княжицький: "Але все ж таки позиція Віктора Ющенка відома: він відверто висловлюється за НАТО. Позиція, що б там не було, відома, вони блокували парламент проти цього кроку. Яка позиція вашої політичної сили що ПДЧ зараз в Бухаресті? Ви вважаєте, це повинно статися чи краще, щоб це сталося пізніше?"

 

Юлія Тимошенко: "Я можу абсолютно чітко сказати, що лист ми підписали, ми вважаємо, що співпраця потрібна. До речі, Росія найбільш потужну співпрацю з НАТО веде, а не Україна. Росія сьогодні підписує всі угоди, проводить спільні навчання. Україна просто відпочиває порівняно з тією динамікою, в якій працює Росія з НАТО. Співпраця - це сьогодні сутність світового існування. Якщо країна не співпрацює з усіма країнами, з усіма системами колективної безпеки, ця країна займається хуторянством, вона відокремлена від світу. Тому працюйте, роз'яснюйте людям, що ви маєте на увазі, і ми, політики, що маємо на увазі. А після того влаштовуйте роздрай, шаріки, які невідомо з чого зроблені, там в парламенті літають. То мова іде зовсім про інші справи. Консультації, референдум, рішення. І бажано по всім суттєвим питанням, які стосуються значимих стратегій".

 

Анна Безулик: "Іскандер Хісамов, прошу".

 

Іскандер Хісамов: "Юлия Владимировна, незадолго до парламентских выборов мне довелось прочитать вашу статью "Новые национальные идеи". И вы там писали, что европейская модель демократии Украине не подходит. И буржуазное мировоззрение... Это точную цитату я привел, а вторую - приблизительно".

 

Юлія Тимошенко: "Какое буржуазное мировоззрение? Про что вы говорите?"

 

Іскандер Хісамов: "Я говорю про вашу статью, которая была напечатана. "Новые национальные идеи называлась".

 

Юлія Тимошенко: "Давайте приходити з статтею, дискутувати по статті, щоб я мала можливість цитату побачити".

 

Іскандер Хісамов: "Вы хотите заявить, что вы не говорили таких слов: что Украине не походит европейская модель демократии? Вы такого не писали?"

 

Юлія Тимошенко: "Я хочу сказати, що Україна має надзвичайні можливості будувати суспільні стосунки майже з чистого аркушу. Тому що коли рухнула стара система, в Україні є всі передумови вдосконалити суспільні стосунки, вдосконалити політичні моделі. І я сказала про те, що місією України є народити для себе і, можливо, для частини світу найкращі стандарти побудови суспільного життя. І я говорила про те, що суспільні відносини значно відстали від розвитку техніки, технологій, інформатики. І сьогодні потрібно світу приділити увагу тому, що суспільні стосунки в країнах є негармонійними, і що сьогодні більшість людей не відчуває гармонії, справедливості, захищеності, впевненості в завтрашньому дні. Про це я говорила. І про те, що українське завдання - просто народити такі моделі, які зменшують ці конфлікти і зменшують відчуття в серці людей, що вони живуть у вкрай несправедливому часі. От про це я говорила. І я впевнена в тому, що українська ідея, вона в тому, щоб маючи прекрасний рівень духовності, щоб маючи чистий аркуш для побудови стосунків, дати країні і світу..."

 

Іскандер Хісамов (перебиває гостю): "Юлия Владимировна, я просто хотел узнать: вам приписали эту фразу - "Европейская модель демократии нам, Украине, не подходит"? Мы проверим потом и посмотрим. Вы говорили это или нет?"

 

Юлія Тимошенко: "А можна сказати, що таке європейська модель демократії. Ви знаєте, що жодна країна світу не має однакову систему державного устрою, однакові функції інституцій. Кожна країна є унікальною. І європейська демократія - це узагальнююче абсолютно визначення, яке носить досить гіпотетичний характер. Я вважаю, що Україна може будувати більш гармонійні, більш логічні і більш справедливі стосунки у своєму суспільстві. Ви бачите, що молодь такий погляд підтримує. І з цим потрібно трошечки попрацювати ще".

 

Анна Безулик: "Лариса Івшина".

 

Лариса Івшина: "Зараз дуже мало політиків згадують про Майдан як явище суспільного життя. Мені здається, що, мабуть, від того, що все-таки дуже багато заборгували суспільству. Адже очікування були надзвичайно високі. Я дивилася на людей і думала так само про тих, хто стоїть на п'єдесталі, і думала: як би вони повинні були боятися отих надій. Адже ж очевидно, що і останні вибори - люди все-таки кажуть: ми хочемо мати коаліцію демократичних сил, ми хочемо, щоб була певна стабільність і щоб була демократична коаліція. Як ви вважаєте, скільки ви зможете триматися для демократичної коаліції?"

 

Юлія Тимошенко: "Скільки треба. Я можу сказати, що я дійсно в собі помітила зараз зовсім інше ставлення до всіх інтриг, до всіх цих політичних провокацій, скандалів, закидів, критики. Я просто відчуваю, що все десь окремо від мене відбувається. А ми рухаємося вперед і знаходимося абсолютно в іншому просторі, ніж все, що відбувається ганебного сьогодні в політиці. І я хочу, щоб рано чи пізно, а краще рано, ті люди, які стояли на всіх майданах, щоб вони все ж таки рано чи пізно, а краще рано, сказали, що все це було не дарма. Оце є моя мрія. І я знаю, що весь мій політичних шлях, він є непростим. Він дуже важкий. Але скільки я пам'ятаю цей шлях, все ж таки я намагалася не відходити від тих зобов'язань, які я брала перед суспільством, перед кожною людиною. Я завжди буду це пам'ятати. І хочу, щоб люди почали іншими очима дивитися на політику. Що нам для цього потрібно? Нам, можливо, для цього потрібно ще буде пройти одні вибори. Нам, можливо, потрібно буде ще укріпити більшість в парламенті. Але я, не роблячи компліментів нашій команді, скажу, що іншої такої команди в Україні просто немає. Я думаю, що я говорю про, по-перше, нашу команду - це є БЮТ, який я очолюю, а по-друге, я говорю про ту частину "Нашої України - Народної самооборони", яким я хочу зараз подякувати за те, що вони вистояли, за те, що вони не поповнили кількість тих 12 людей, які голосують в цій фракції як отщепенці. Я хочу їм подякувати за те, що вони на своїх плечах витягнули створення демократичної коаліції. Власі Кириленко, Юрі Луценко, Ксенії Ляпіній, Давиду Жванії, всім людям, які просто сказили "ні" об'єднанню з Партією регіонів і все. До виходу, до розриву, до абсолютно повернення в сторону від тих людей, які їм радять це зробити. Це є люди, які тримають позицію. От у мене надія на цю команду. І я хочу, щоб країна також покладалась на цю команду. Тому що цій команді важко, їй непросто, але вона тримається. І я сьогодні знаю, як їх ламають. Я сьогодні знаю, як їх викликають, ставлять завдання, питають чому вони не голосували проти своїх обіцянок і принципів. Але вони стоять і дуже струнко стоять. Це і є еволюційний, абсолютно, на мій погляд, оптимістичний шлях для виконання всього, що ми обіцяли на Майдані. Я ще раз хочу підкреслити, що це була помилка думати, що вранці після Майдану країна прокинулася іншою. Це помилка. І ця помилка ввела нас всіх в певну оману. Я вважаю, що з того моменту, коли стояли майдани, Україна дуже змінилася. І ще далі ми будемо намагатися, щоб вона глибше і глибше мінялася".

 

Анна Безулик: "Юлія Володимирівна, от чомусь мої запитання змінюють настрій і інтонацію. Зараз він був майже ліричний. Я таке прозаїчне питання поставлю. Чомусь цей процес забули, але я думаю, в контексті обіцянок і надій громадян, які йдуть на вибори про це варто говорити. Я просила би вас максимально стисло. В нас же майже 10 хвилини. Я хочу, щоб колеги ще встигли поставити запитання. Призов. Ви обіцяли скасувати призов. Про це зараз чомусь взагалі не згадують. Скажіть, будь ласка, я вже розумію, що не з 1 січня, оскільки ви це пообіцяли. Коли, як ви вважаєте, реально буде це зробити?"

 

Юлія Тимошенко: "По-перше, я вважала і вважаю, що це було спокійно можливо робити з 1 січня без будь-яких перешкод. Фінансування під це - не проблема, організаційні питання під це - не проблема. Проблема тільки в тому, що президент категорично сказав "ні". Він є головнокомандуючим сьогодні в Україні. І те, що він сказав "ні", він сказав настільки радикально, що якщо б зараз я, наприклад, в парламенті поставила це питання, це привело би дійсно до серйозних потрясінь в демократичній коаліції. Але ви не думайте, що я нічого для цього не роблю. Ми разом з Міністерством оборони... і можу сказати, що Юрій Іванович Єхануров цілком і повністю мене в цьому підтримав. Ми розробили зараз спеціальний план, який дає нам можливість набрати стільки контрактників, скільки потрібно армії без призову, навіть не відміняючи призов. Ми сьогодні мусимо взяти в армію, я маю на увазі весною, 21,5 тисячу людей. Це не так багато насправді по міркам України. І ми з ним, з Юрієм Івановичем, і разом з Турчиновим зараз підготували і прийняли рішення про те, що призивати на контрактну основу ми будемо під наступні умови. Перше: людина може прийти в армію на 2 роки на контрактну основу. Заробітна плати для такої людини буде складати 1200 гривень, але харчування за рахунок держави, проживання за рахунок держави. Потім ми прийняли рішення про те, що якщо людина прийшла на 2 роки служити на контракт, то після двох років вона може поступити у вищий учбовий заклад без плати і без іспитів. Я думаю, що це є прекрасний стимул для того, щоб молоді люди віддали частину свого часу служінню армії, трошечки отримували грошей, але отримали надійну абсолютно перспективу щодо отримання вищої освіти. Ті люди, які йдуть на 5 років в армію... Ми зараз заклали в цій постанові всі абсолютно системи, що крім того, що я тільки-що сказала... Ну, по-перше, там заробітна плата значно вища, по-друге, там також освіта передбачена, а по-третє, там через 5 років передбачене житло. Я думаю, що це теж цікаво буде для людей молодих, які хочуть забезпечити своє життя. Ми не стоїмо на місці і ми вже готові будемо... Ми підготували і передали вже в парламент відповідний закон. Якщо парламент проголосує цей закон і ми відкриємо абсолютно відкритий призов, я переконана, що ми цю 21,5 тисячу наберемо добровільно тих людей, які хочуть скористатися таким умовами. І як наслідок, нам просто не потрібно буде брати молодих людей на строкову службу. Я працюю для того, щоб це стало реальністю. Практично кожне тиждень я на цю тему і зустрічі з міністрами, і наради, і на засіданнях уряду ми розглядаємо ці питання. Тобто зараз ще не ховайте цю тему. Ми ще трошечки піднапружимося і, можливо, через 2-3 тижні приймемо цей закон в парламенті".

 

Анна Безулик: "Роман Кульчинський".

 

Роман Кульчинський: "Для розуміння, як відбувається українська політика, поясніть: кому і як вдалося Партію регіонів і Януковича переконати проголосувати постанову, яка фактично схвалює приєднання України до НАТО? Було голосування ПР і БЮТ. Це дивно, коли так взяли, їх ще раз там переламали чи Янукович виявився безхребетним..."

 

Анна Безулик: "Ми маєте те голосування і ту постанову, яка розблокувала парламент".

 

Роман Кульчинський: "Це перемога демократичних сил. А друге питання щодо газу. Мені здається, що нові газові угоди більш кращі, ніж попередні. Але ви сказали, що посередників немає, корупція подолана. У зв'язку з цим питання: ви можете назвати останній день, коли "РосУкрЭнерго" перестане закачувати газ в Україну?"

 

Юлія Тимошенко: "Через тиждень назву. Зараз ще йдуть переговори. Я думаю, що ми найближчий час зможемо повідомити суспільству добрі новини. Ми продовжуємо працювати в цьому напрямку. А що стосується голосування відносно питань НАТО у Верховній Раді і голосування позитивного Партії регіонів, то я можу вам сказати, що це для них не перший приклад. Я хочу нагадати: коли президентом був Кучма і всі, хто водять в цю партію, які працювали тоді в парламенті, стройними рядами завжди голосували за НАТО. Наприклад, я хочу нагадати, що коли відправляли наш контингент в Ірак, то наша фракція голосувала "проти", а Партія регіонів голосувала "за". І доті Янукович подавав всі ці документи і він практично був ініціатором цих речей. Ви знаєте в чому проблематика. Є політики, які міняють свої переконання з приходом на посади. А є політики, які спокійно і без сумніву залишають посаду, якщо посада руйнує їх мораль і не дає їм здійснювати і втілювати в життя їх принципи. Янукович, на жаль, він сповідував, в залежності від того, де він знаходився і на якому стільці сидів, він сповідував різні абсолютно ідеологічні бачення. До речі, він навіть монографію..."

 

Роман Кульчинський (перебиває гостю): "Що змусило його змінити позицію?"

 

Юлія Тимошенко: "Це у Януковича запитайте, що його змусило. Звідки я знаю, що його змусило".

 

Анна Безулик: "Користуючись нагодою, я хочу сказати, що ми запрошувати неодноразово Віктора Федоровича бути учасником нашої програми, можливо, навіть в такому самому форматі, готові це обговорити".

 

Юлія Тимошенко: "І що, він прийшов?"

 

Анна Безулик: "Ні, але я сподіваюся".

 

Лариса Івшина: "Юлія Володимирівна, сьогодні за ініціативи інтелігенції і Секретаріату президент проводив зустріч з інтелігенцією. Можна по-різному ставитися до форми і до суті цієї розмови. Але все-таки девчому вона, безумовно, корисна. Я хочу запитати: а чому там не було вашого віце-прем'єра з гуманітарних питань?"

 

Юлія Тимошенко: "Васюника?"

 

Лариса Івшина: "Так".

 

Юлія Тимошенко: "Він хворіє, на жаль. Я знаю, що він абсолютно буде в курсі всіх справ, які були на цій зустрічі. Уряд всі рішення, які прийняв президент разом з інтелігенцією, буде чесно втілювати в життя. Я думаю, що ми найближчий час отримаємо систематизовані пропозиції інтелігенції і візьмемося за їх виконання. Я хочу подякувати президенту за те, що він провів таку зустріч, і переконана, що вона важлива. І взагалі, я вважаю, що і уряд, і президент зараз роблять одну вірну річ. Ми не через посередників працюємо з громадянським суспільством, з асоціаціями, з інституціями громадськими, а ми це робимо безпосередньо, без будь-якого втручання бюрократів. Я, наприклад, зранку до вечора цим займаюся. У мене в день 5-6 таких зустрічей. Я слухаю просто, де є негаразди, чому вони не вирішували, і ми приймаємо рішення, щоб розв'язувалися проблеми, які існували просто десятиліттями в нашому суспільстві. Але зараз є шанс поставити все на місце. І вважаю, що це найкорисніший стиль управління - слухати людей і втілювати в життя те, що вони хочуть, і те, що вони омріяли".

 

Михайло Гладкий: "В канун 100 правительства вы получили от Секретариата президента очередную порцию критики вместо поздравлений. Хочу узнать, осуждали ли вы лично с президентом итоги 100 дней правительства и говорили ли на эту тему? Что думает президента о работе правительства за последние 3 месяца?"

 

Юлія Тимошенко: "Мені здається, що президент завжди публічно висловлюється відносно того, що він думає. Можливо, ми іноді не погоджуємося з цими оцінками, але від критики уряд тільки міцнішає. Ми просто сприймаємо критику. Якщо слухаємо цю критику, ми коригуємо нашу політику. І я вважаю, що якраз тим і прекрасна наша країна, що в ній лунає критика, можливо, іноді гіпертрофована, перебільшена, але вона є сигналом для нашої роботи. В принципі, я думаю, що 100 днів - це дуже короткий термін. Я сьогодні на нашій передачі навіть не встигла сказати, що у нас по ключовим галузям - наприклад, важка промисловість, легка промисловість, будівництво, інші напрямки - у нас за 2 місяці абсолютно змінилися тенденції до зростання. Я навіть не сказала про те, що ми зробили дуже важливі кроки соціальні. Їх недостатньо, але і пенсії, і зарплати, і стипендії, і заощадження, і закон про "дітей війни", і багато інших речей. І все це за 100 днів. Здається, дуже короткий термін, але багато чого можна зробити. І ми навіть в останній день ста днів ми ще одне рішення прийняли - ми для всіх пенсіонерів, які мали пенсію нижче прожиткового мінімуму, ще підняли до рівня прожиткового мінімуму. Вони вже в квітні отримають нову абсолютно пенсію. Ми кожен день робимо так, щоб європейські ціни, які є в Україні, щоб вони супроводжувалися європейською заробітною платою, пенсіями і стипендіями, власне, доходами родини. Це і є сенс і зміст нашої роботи".

 

Анна Безулик: "Юлія Володимирівна, оскільки ми завершуємо, можна два запитання максимально стило на завершення. У зв'язку з вашою роботою в соціальному напрямку, чи будете ви прагнути, як цього зокрема вимагає президент... Він якраз говорив це цими днями в контексті обговорення 100 днів уряду також. Скажіть, будь ласка, будете ви прагнути підняти прожитковий мінімум?"

 

Юлія Тимошенко: "Безумовно".

 

Анна Безулик: "Це будете намагатися зробити от зараз, коли все ж таки деякі правки будуть вноситися в бюджет?"

 

Юлія Тимошенко: "Безумовно. Те, що стосується коригування доходів людей, заробітної плати, пенсій, пільг, ми будемо їх коригувати. І будемо це робити достатньо часто".

 

Анна Безулик: "І останнє запитання, оскільки ми вже завершуємо. Сьогодні багато говорилося про те, що ви кожен день проживаєте на роботі, як останній. Я вас вітала з першими 100 днями вашого уряду. Але остання чутка, яку мені довелося побачити в численних ЗМІ, - це те, що 1 квітня вас будуть звільняти".

 

Юлія Тимошенко: "Ви знаєте, перше повідомлення про те, що уряд звільняють, з'явилося (я прослідкувала в Інтернеті) через 27 хвилин після призначення цього уряду".

 

Анна Безулик: "Тобто ви розумієте моє запитання насправді. Як довго ви збираєтесь працювати з огляду на реальні обставини, не на бажання, не на вашу готовність, а просто на реальні обставини, на всі складнощі, які існують в коаліції, на всі складнощі все ж таки, які у вас виникають у стосунках з іншими державними структурами? Реально скільки ви собі даєте часу? До літа, до нового року? Як ви реально оцінюєте потенціал? Чи просто "не знаю" буде відповідь".

 

Юлія Тимошенко: "Я думаю, що уряд (а я, власне, переконана, що цей уряд, тому що минулий раз я не була в цьому переконана) прийшов надовго. Я скажу вам чому. Що навіть якщо ці політичні сили щось там затіють за нашою спиною і, наприклад, там збереться Партія регіонів з частиною демократичної коаліції, ще з якимось фракціями і героїчно голосне за звільнення уряду, я переконана, що це призведе до нових дострокових виборів. І наш уряд, і наша команда прийде ще з потужнішою підтримкою. І тому, я думаю, що уряд прийшов надовго".

 

Анна Безулик: "Спасибі. Ми на сьогодні завершуємо, хоча ми також поспілкуватися встигли довго. Більше вже не встигаємо, шановні колеги. Спасибі. Нагадаю, це був спецвипуск програми "Я так думаю". З керівниками загальнонаціональних ЗМІ спілкувалася з нагоди 100 днів уряду прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко".

 

Стенограма з сайту UAToday.net

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
UAToday.net
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
48717
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
accidental
6079 дн. тому
Более полугода пребывания Тимошенко на посту Премьер-министра и сто дней теперь показали ее неспособность заниматься системными проблемами экономики и социальной сферы, она слишком склонна к популистским и волюнтаристским методам, поэтому и заявляет исключительно о якобы достижениях собственного правительства, предпочитая умалчивать о реальных проблемах страны, которые стали особенно очевидны теперь, во время стодневки Тимошенко
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду