Телепрограма «По суті» з Віталієм Гайдукевичем, «1+1», 17 вересня 2007 року

19 Вересня 2007
24900
19 Вересня 2007
18:20

Телепрограма «По суті» з Віталієм Гайдукевичем, «1+1», 17 вересня 2007 року

24900
Телепрограма «По суті» з Віталієм Гайдукевичем, «1+1», 17 вересня 2007 року

ВЕДУЧИЙ: Доброго вечора. Ви знову дивитесь «По суті» - спільний проект каналу «1+1» на Міжнародного фонду «Відродження». Мене звати Віталій Гайдукевич. Отже, сьогодні на цьому майданчику знову будуть троє політиків і троє експертів. Я нагадаю, що тільки три політичні сили делегують сюди своїх людей: це БЮТ, «Партія Регіонів» і «Наша Україна», тому що саме вони, скоріше за все, складатимуть більшість у якому-небудь, там, форматі у наступному парламенті. Саме вони і будуть вирішувати ті проблеми, про котрі ми будемо говорити сьогодні. А говорити ми будемо про зовнішній вектор, але я зауважу, хто саме сьогодні буде озвучувати своє ставлення до цієї теми і реальне вирішення проблем. Наші гості. Григорій Немиря, заступник голови БЮТ з міжнародних питань, номер Валерій Чалий, Володимир Горбач перший номер виборчого списку. Пане Григорій.

Григорій Немиря, БЮТ: Доброго вечора.

ВЕДУЧИЙ: Це Леонід Кожара, в парламенті п’ятого скликання секретар комітету закордонних справ, Григорій Немиря, Володимир Горбач, Арсеній Яценюк, перший номер в «Партії Регіонів». Пане Леоніде.

Леонід Кожара, «Партія Регіонів»: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Арсеній Яценюк, міністр закордонних справ Україні, номер третій «Нашої України, народної самооборони». Пане Арсенію.

Арсеній Яценюк, «Наша Україна»: Вітаю.

ВЕДУЧИЙ: Але будуть іще і експерти. Кому, як не їм робити певні вердикти, наскільки фахові люди наші політики. Нашими експертами сьогодні є Валерій Чалий, заступник гендиректора Українського центру економіки і політичних досліджень імені Разумкова. Пане Валерію.

Валерій Чалий, заступник гендиректора Українського центру економіки і політичних досліджень імені Разумкова: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Ігор Бураковський, директор Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, доктор економічних наук, професор Києво-Могилянської академії. Пане Ігоре, вітаю Вас.

Ігор Бураковський, директор Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, доктор економічних наук, професор Києво-Могилянської академії: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Та Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва. Пане Володимире.

Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва: Доброго вечора.

ВЕДУЧИЙ: За таким складом ми сьогодні будемо вести нашу дискусію. Панове, я нагадаю, що ви матимете час 200 секунд. Можете, в принципі, починати готуватись до нього саме зараз. А тепер і для експертів, і для вас, шановні глядачі, я озвучу теми. Отже, тези для обговорення в нас сьогодні є такими: теза перша – «Як дипломатія має захищати національну безпеку держави?». Тут, напевно, політичний вектор. Інтонація взаємин України із сусідами, міжнародні організації, куди йти, до кого інтегруватись. Теза друга – «В чому полягає «економізація» зовнішньої політики?». Це, напевно, мова йде про економічний наш зовнішній вектор. Забезпечення енергонезалежності і так далі, і так далі, і так далі. І теза третя – «Зовнішня політика для простих людей». Тут, напевно, наголос варто поставити на візову політику для українців і захист інтересів українських трудових мігрантів за кордоном. А також на те, що ви вважаєте поставити в якості наголоса тут. Ще раз нагадую глядачам, ми маємо 200 секунд, ані більше, ані менше. І саме зараз політики спробують розпочати свої спічі. Григорій Немиря, після звукового сигналу Ви маєте право висловити свою точку зору. Час пішов.

Григорій Немиря: Дякую, Віталію. По суті, я хочу сказати, що вже четверті дебати представник блоку Юлії Тимошенко починає першим. І я вважаю, що це, по суті, є правильним, тому що ми маємо чітку програму, в тому числі програму, яка стосується зовнішньої політики. Ми оприлюднили цю програму на додаток до партійного маніфесту, представлену в ЦВК. БЮТ вважає, що Україна – це є європейська країна, національні інтереси якої переважно лежать в Європі. Саме тому забезпечення інтеграції до Європейського союзу є найважливішим пріоритетом зовнішньої політики України. Ми вважаємо, що треба зробити все можливе для того, щоб Україна стала членом Світової організації торгівлі вже цього року. Це дозволить розпочати і закінчити переговори про створення поглибленої зони вільної торгівлі, яка в свою чергу стане серцевиною нової поглибленої угоди між Європейським союзом і Україною. Ми вважаємо, що енергетична безпека є наскрізним пріоритетом зовнішньої політики, який стосується, як питань національної безпеки, так і питань сумісності з європейським підходом до енергетичної безпеки і зачіпає відносини з нашими сусідами. Ми вважаємо, що жодна країна в світі не може сама забезпечити свою безпеку, тому що суть нових загроз спонукає країни до пошуку свого місця в колективних системах безпеки. Ми вважаємо, що перш ніж буде прийнято рішення про входження України до тієї чи іншої системи колективної безпеки, народ України має отримати якісну, повноцінну інформацію про переваги тієї чи іншої системи. БЮТ розуміє переваги євроатлантичної інтеграції і вважає першочерговими пріоритетними інвестиціями в національну безпеку – це прийняття стандартів і забезпечення інституційної спроможності України, стандартів цивільного контролю, стандартів прозорості і підзвітності. БЮТ вважає, що відносини з Росією мають бути переосмисленні і вибудовані на принципах паритету, рівноправності і взаємної вигоди. На нашу думку, ідеальною моделлю відносин України і Росії мають бути відносини на кшталт відносин Німеччини і Франції. Ми готові для того, щоб відстоювати цей набір пріоритетів і ми маємо своє бачення першочергових кроків після завершення виборів.

ВЕДУЧИЙ: 30 секунд.

Григорій Немиря: Стратегічний крок – нова стратегія європейської інтеграції. Інституційний – створення єдиного органу координації європейської політики. Моніторинговий – притягнення і забезпечення ролі громадянського суспільства у моніторингу виконання плану дій. І кадрова ініціатива для того, щоб забезпечити перші три. Дякую за увагу.

ВЕДУЧИЙ: Ну, Ви вклалися в свій час і це вже конструктив. Панове експерти, в мене одразу запитання до вас. А чи почули ви конструктив у фразах пана Григорія? Чи почули ви механізм вирішення гасел, котрі він озвучив? Просто хто-небудь із вас скажіть почули чи не почули і ми йдемо далі.

Валерій Чалий: Ну, в цій частині, мабуть почули, але те, що є в програмі БЮТ, воно не розкриває того, що зараз пан Немиря сказав. І це великий негатив. Я думаю, що громадяни повинні це були побачити в основній програмі БЮТ.

ВЕДУЧИЙ: Ну, принаймні, в другій частині, Пан Валерію, Ви зможете подискутувати. Якщо є якісь пояснення, то глядачі їх почують. Що ж, йдемо далі. Леонід Кожара, «Партія Регіонів». Після звукового сигналу Ви маєте свої 200 секунд. І сподіваємось на «По суті», не забувайте. Прошу.

Леонід Кожара: Дякую. «Партія Регіонів» виступає перш за все, щоб Україна на міжнародній арені виступала надійним і передбачуваним партнером, суворо дотримувалась принципів міжнародного права, основних норма міжнародного права. Ми також виступаємо за створення навколо України поясу добросусідства, аби всі країни, які є нашими сусідами, були сусідами добрими. Отже, ми проти того, щоб Україна кружила з кимсь проти когось. І в цьому контексті ми не підтримуємо політику, яку проводив президент в 2005-2006-му році, коли Україна брала участь в різних форумах, на які запрошувались не всі наші сусіди. Ми також виступаємо за збереження позаблокового статусу України, як це передбачено декларацією про державний суверенітет України 90-го року. Ми вважаємо, що сьогодні Україна не готова стати членом НАТО. І вважаємо не тому що, скажемо, це тільки лише партійне наше переконання, ми вважаємо, по-перше, що народ України висловлюється проти негайного членства України в НАТО. Ми вважаємо, що цілі і завдання НАТО на сьогоднішній день не є зрозумілими, як для самого НАТО, так і для народу України. І ми вважаємо, що НАТО не є тією організацією, яка може посилити безпеку України, оскільки НАТО показало свою нездатність застерегти такі жахливі теракти, які відбулися в країнах-членах НАТО, зокрема в сполучених штатах Америки, в Іспанії і в Великій Британії. Разом з тим, ми виступаємо за розширення всебічного партнерства з НАТО. І ви знаєте, Україна є учасником багатьох натівських програм, зокрема програма «Партнерство заради миру». «Партія Регіонів» також вважає, що курс на європейську інтеграцію залишається для нас стратегічним курсом і ми будемо всіляко підтримувати цей курс. І також ми виступаємо за більшу інтеграцію України в Міжнародній економічній організації «Світові економічні процеси». Тому ми підтримуємо якнайскоріше членство України у Світовій організації торгівлі. Разом з тим, вважаємо, що євроінтеграція і інтеграція України до «Світових економічних процесів» не є саме ціллю, оскільки головне в цих процесах – це реалізація стратегічних інтересів України. І там, де…

ВЕДУЧИЙ: 30 секунд.

Леонід Кожара: Це нам буде заважати, ми виступатимемо проти, скажімо, деяких інтеграційних моментів. Ми також виступаємо за збалансовану зовнішню політику України між заходом і сходом. І ми вважаємо, що нам сьогодні, на сьогоднішній момент однаково важливі відносини, як із заходом, так і з Російською федерацією. І про це зокрема свідчить зовнішній товарообіг України приблизно рівний, як з Європейським союзом, так і з Росією.

ВЕДУЧИЙ: Час. Дякую. Це був представник «Партії Регіонів». Давайте коментарі залишаємо на потім, щоб не витрачати цінний час. Ймовірно, що ще в першому блоці ми зможемо запитати у наших героїв. Арсеній Яценюк, діючий міністр закордонних справ України, номер три «Нашої України, народної самооборони». Пане Арсенію, ті ж самі 200 секунд, ті ж самі умови, після звукового сигналу час Ваш, будь ласка.

Арсеній Яценюк: Григорій дуже красиво розпочав і він сказав, що саме їхній блок починає. Я хотів би додати, що як правило, наш блок закінчує і завершує все, що власне кажучи, задекларовано. Перше і основне – зовнішня політика не є окремим елементом державотворення. Треба зрозуміти мету. Мета – це побудова сильної держави. Мета – це побудова сильної України. І зовнішня політика є одним з внутрішніх інструментів. Що я, як українець хочу? Я хочу, щоб цей паспорт український, в якому записано, що іменем міністра закордонних справ вам будуть надавати сприяння в будь-якій країні за межами Україні, щоб він був, дійсно, поважним, серйозним, і щоб українець, який витягує цей паспорт, гордився ним. Це дуже складне завдання, яке неможливо вирішити за рік, але це та річ, на яку ми всі сконцентровані. Зовнішня політика не є окремою від внутрішньополітичних процесів, тому яким чином ми бачимо досягнення нашої мети? Перше, що власне кажучи, вже було задекларовано, це так звана «економізація» зовнішньої політики. Перевести на просту мову, то це, де є бізнес-інтерес України. «Економізація» - це цілий комплекс заходів, розпочинаючи з того, що для держави сьогодні вкрай потрібні нові ринки, треті ринки, куди ми йдемо, куди ми летимо, з ким ми домовляємось. Друге питання – це членство в міжнародних організаціях, економічних організаціях, як то Світова торгівельна організація, як то Організація з економічного співробітництва та розвитку. Третій надзвичайно важливий елемент – це антидемпінгові процедури, і власне кажучи, боротьба за український товар, який повинен поступати за кордон є також ключовим елементом. Четверте і дуже важливе – це міжнародна кооперація. І власне кажучи, наші двохсторонні контакти і багатосторонні контакти спрямовані на це. Проте не тільки «економізація» і не стільки «економізація» повинна бути визначальною. Міжнародний діалог – це других ключовий елемент, який складається з двох блоків. Перший блок – це блок політичних контактів. Другий блок – це блок людський контактів. Політичний контакт не буває виключно на рівні міждержавного. Треба мати хороші людські стосунки, тому власне кажучи, налагодження цих стосунків є дуже важливе і ми йдемо цим шляхом. Друге – це макро і геополітичні процеси, участь України в міжнародних організаціях, як то Організація об’єднаних націй, як то інші організації, де Україна є повноправним членом. І ініціативність України, поступальність України. Це ті речі, які також є визначальними поняттями міжнародного діалогу. Україна не є сьогодні ізольованою. Україна сьогодні є учасником процесів глобалізації. І це є виклик в тому числі і для нас. І нові виклики і загрози, як то тероризм, як то розповсюдження ядерної зброї, як то боротьба з наркотрафіком. Це також…

ВЕДУЧИЙ: 30 секунд.

Арсеній Яценюк: Це також елементи, які українська держава показує, що вона здатна зробити, тому у зовнішньої політики є людське обличчя. Нас цікавить тільки одне – це українські громадяни, це українці, які є основою цієї країни. І саме задля цього зовнішня політика працює і буде працювати. Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Вісім секунд зекономив нам Арсеній Яценюк. Я Вам вдячний. Не знаю, чи погодяться з нами експерти. В нас режисер не дозволяє набрати більше часу в цьому блоці, але мене здивувало, принаймні, що представник «Нашої України», як сили, котра підтримує президента жодного слова не сказав про ставлення і якісь дії в бік НАТО, йдемо, не йдемо, коли, як.

Арсеній Яценюк: Я думаю, що про це ми поговоримо, тому що за три хвилини дуже складно розповісти про все.

ВЕДУЧИЙ: Я погоджуюсь, я просто констатую факт, Ви не сказали, як і «Партія Регіонів» жодного слова не сказала про ЄЕС, хоча в риториці це все було.

Леонід Кожара: Ми не встигли, дуже мало часу.

Арсеній Яценюк: Про це поговоримо.

Леонід Кожара: Поговоримо, так.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, панове політики. Панове експерти багато чого взяли на олівець і я ж нагадую нашим глядачам, що в частині другій про те все, що ви зараз почули, ми зможемо поговорити, а ви зможете зробити для себе висновок, чи вміють політики говорити по суті, і чи вони взагалі знають, як вирішити, і як реалізувати все те, про що вони сьогодні озвучили в ефірі. Не перемикайте ваші телевізори. Ми зустрінемось після реклами.

Реклама

ВЕДУЧИЙ: І ми повертаємось до діалогу «По суті». Нагадую, ви дивитесь спільний проект каналу «1+1» та Міжнародного фонду «Відродження». Говоримо про вектори, зовнішні вектори, політичний та економічний. Наші політики вже визначили, принаймні, своє бачення цієї ситуації. Але панове політики, я не почув механізмів, я не почув конкретних кроків. Ну, принаймні, давайте зараз ви по черзі, як ви зараз стоїте, скажете перші три зовнішньоекономічні ініціативи. Є новий парламент, нова коаліція, новий уряд. Пане Григорію, перші три?

Григорій Немиря: Віталій, я назвав чотири зовнішньополітичні ініціативи.

ВЕДУЧИЙ: Не глобально, а перші? Жовтень-місяць, листопад-місяць?

Григорій Немиря: Ні, це не глобальні ініціативи, це дуже конкретні. Ми думаємо, що потрібна нова стратегія інтеграції України до ЄЕС. До речі, нас підтримують громадські організації, не урядові. Ми вважаємо, що зовнішня політика України страждає, оскільки відсутня ефективна система координації зовнішньої політики.

ВЕДУЧИЙ: Чекайте, чи правильно я розумію слово «ініціатива» - це пропозиція, власне?

Григорій Немиря: Абсолютно.

ВЕДУЧИЙ: Пропозиція, в чому полягає?

Григорій Немиря: Це є конкретна пропозиція. Пропозиція… Перше – має бути нова стратегія інтеграції України до ЄЕС. Друга пропозиція…

ВЕДУЧИЙ: Хто її має зробити?

Григорій Немиря: БЮТ готовий зробити разом з нашими колегами з «Нашої України».

ВЕДУЧИЙ: Тобто, ви пишете її?

Григорій Немиря: Ми готуємо цю стратегію і вона має прийти на заміну нині діючій стратегії. Друге – координуючий орган. Перший крок – відновити діяльність урядового комітету, який скасував уряд Януковича, що позначилося на якості координації.

ВЕДУЧИЙ: Про які саме Ви говорите комітет?

Григорій Немиря: Урядовий комітет з питань європейської євроатлантичної інтеграції. Це орган координації.

ВЕДУЧИЙ: Робимо паузу. Ви сказали: «Скасував уряд». В нас є представник, власне, тієї політичної сили. Скажіть…

Григорій Немиря: Але в мене ще є багато ініціатив.

ВЕДУЧИЙ: У нас у всіх багато ініціатив. Ви скажіть, будь ласка, по суті, чому ви такий корисний комітет скасували? Двома словами, тому що там ще є тези.

Леонід Кожара: Ви знаєте, комітет вже був скасований. Залишився Комітет з питань європейської інтеграції. Просто зникло слово «євроатлантична інтеграція».

ВЕДУЧИЙ: А пан міністр, це, до речі, по суті, от те, що змінилася назва?

Арсеній Яценюк: Це ніяким чином абсолютно не вплинуло на нашу євроатлантичну інтеграцію, так як, все-таки, план дій Україна-НАТО був затверджений урядом.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, там щось, якщо міняються комітети, а потяг собі, караван іде?

Арсеній Яценюк: Нічого, ми влаштуємо, потім відпрацюємо ці речі.

ВЕДУЧИЙ: Третє?

Григорій Немиря: Третя ініціатива – моніторинг виконання. Ми ще два роки тому висували ініціативу і хочемо її висунути знову. Вона не була реалізована. Для того, щоб в рамках відносин України і ЄЕС, в рамках одного з підкомітетів Україна і ЄЕС було створено комітет, куди пішли громадські організації для того, щоб здійснювати моніторинг виконання. Цю ініціативу підтримує центр Разумкова, підтримує ціла низка організацій, які створили відповідний консорціум.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів Вас.

Григорій Немиря: Це наш крок на зустріч громадянському суспільстві.

ВЕДУЧИЙ: Пане Григорію, а тепер давайте для глядачів… Панове експерти, до вас апелювали. Давайте глядачам поясніть, от остання теза-ініціатива створити, щоб громадськість в вашому обличчі щось, там, контролювала. А що ви будете контролювати, які результати?

Валерій Чалий: В мене питання є дуже конкретне.

ВЕДУЧИЙ: Зачекайте, просто дайте відповідь, будь ласка, ось на запитання.

Валерій Чалий: Відповідь така – ми готові до співпраці і готові завжди до цієї співпраці. Проблема тільки в тому, що завжди це декларується, а потім ідуть в політику і забувають про стратегічні проекти. І дуже часто орієнтуються тільки на Європу, а не на стратегію.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів. Пане Валерію…

Валерій Чалий: І тому стратегічне питання.

ВЕДУЧИЙ: Зачекайте, спочатку, щоб всі вони назвали три своїх пропозиції, а потім Ваше стратегічне запитання. Будь ласка, три зовнішньоекономічні ініціативи «Партії Регіонів»?

Леонід Кожара: Я хотів би сказати, що от з самого початку передачі нібито ми якось виступаємо в ролі опонентів. І до речі, мій колега і друг пан Григорій якось зразу протиставляє «Партію Регіонів» і БЮТу, і «Нашій Україні» в питаннях зовнішньої політики. Насправді, наші зовнішньополітичні пріоритети досить збігаються, особливо в стратегічних питаннях. Можливо, питання тактики трішки розходяться, і тому я думаю, що…

ВЕДУЧИЙ: А в чому?

Леонід Кожара: Ми всі могли би тут, скажемо, вийти, принаймні, в зовнішній політиці якоюсь широкою коаліцією.

ВЕДУЧИЙ: Пане Леоніде, давайте по суті.

Леонід Кожара: Всі питання Європейського союзу… По суті я хочу сказати, ну, по-перше, я вважаю, що…

ВЕДУЧИЙ: От три ініціативи?

Леонід Кожара: І це записано в програмі нашої партії, що ми маємо відновити переговори про створення Єдиного економічного простору. Для цього, по-перше, нам необхідно відновити рівень довіри з Росією, який був втрачений, нажаль, в 2005-2006-их роках.

ВЕДУЧИЙ: Хто, кому?.. Одразу зустрічне запитання. Ну, от по-перше, два Ваші колеги, як Ви кажете, це, котрі можуть мислити спільно, почали відверто посміхатись, коли Ви починаєте говорити про ЄЕП. Ну, тобто, в цьому вони, напевно що, вже Вас не підтримують. Я правильно розумію, панове? Пане Арсенію?

Арсеній Яценюк: Я можу прокоментувати, тому що останнє засідання…

ВЕДУЧИЙ: Я правильно розумію, Ви не підтримуєте?

Арсеній Яценюк: Ні, послухайте уважно, будь ласка, з Вашого дозволу. Останнє засідання Єдиного економічного простору особисто Яценюк керував, коли він був міністром економіки. Це пройшло півтора року. Ми запропонували свій пакетний підхід Російській федерації. І на превеликий жаль, за півтора року жодного руху. Тому в принципі, як економічна модель співпраці з Російською федерацією ЄЕП може існувати, але не як політична модель, як вона задумувалась, власне кажучи.

ВЕДУЧИЙ: Є ремарки.

Григорій Немиря: Очевидно, є червона риска щодо Єдиного економічного простору. Єдиний економічний простір закінчується там, де закінчується зона вільної торгівлі, тому що, якщо створювати митний союз, то це входить в протиріччя, стратегічне протиріччя задекларованою вами же інтеграцією до Європейського союзу.

ВЕДУЧИЙ: Ну, скажіть аргумент проти.

Леонід Кожара: Я абсолютно погоджусь. І всі ми знаємо, що є висновок Європейської комісії щодо Єдиного економічного простору, де сказано, що Україна може створювати з Росією, Казахстаном і Білорусією простір, до межею якого є митний союз. І навіть в цьому питанні, ви бачите, ми абсолютно однаково мислимо. Немає суперечностей. Єдине, що…

Арсеній Яценюк: Суперечність є в тому…

Леонід Кожара: В чому є суперечність. Я вважаю, що рівень довір з Росією сьогодні дуже низький. Чому? По-перше, ми за два роки помаранчевих урядів примудрилися зіпсувати атмосферу наших відносин.

ВЕДУЧИЙ: Ми не повертаємось в історію.

Леонід Кожара: І друге – ми докорінно змінили механізм цих відносин.

ВЕДУЧИЙ: Зачекайте, пане Леоніде, ми не повертаємось в історію. Ми зараз говоримо про майбутнє, про ваші дії. Ви кажете, що рівень довіри низький. Ми з’ясуємо пізніше у експертів, хто, кому не довіряє.

Леонід Кожара: Добре. Ну, дайте мені продовжити.

ВЕДУЧИЙ: І третя Ваша теза, і ми йдемо далі.

Леонід Кожара: Я назвав перший економічний проект – це Єдиний економічний простір. Другий економічний проект…

ВЕДУЧИЙ: Ініціатива?

Леонід Кожара: Це досягнення чотирьох свобод з Європейським союзом. Це передусім ми маємо укласти юридично-зобов’язуючі договори по вільному руху товарів, послуг, капіталу і людей з Європейським союзом, як власне, це зробила свого часу Туреччина. І рухатись до створення повноцінної зони вільної торгівлі з Євросоюзом. До речі, на мою думку, тут також те, що сьогодні пропонує Європейський союз і те, що ми дуже легко проковтнули, що угода про зону вільної торгівлі має бути частиною нової посиленої угоди. Я вважаю, що це неправильно. Ця угода має існувати окремо і не входити до політичного документу, а…

ВЕДУЧИЙ: Пане Леоніде, давайте я, все ж таки, поверну до ініціатив. Я вкладаю в слово «ініціативи» - це, коли коаліція і уряд, і ви…

Леонід Кожара: Я вже назвав дві ініціативи.

ВЕДУЧИЙ: Давайте стисліше третє, тому що наш час не гумовий.

Леонід Кожара: І третє – Україна також має рухатись до економічної інтеграції не тільки на Заході, але й на Сході. Ми маємо звертати свої погляди і на держави шанхайської групи, і на ринки Центральної Азії, і Африканські ринки.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів Вас, тобто, поважати всіх. Панове експерти, ремарка. Чи можна інтегруватися в різні боки? Хто-небудь з вас.

Валерій Чалий: Звичайно, якщо говорити про ЄЕС, то починаючи з митного союзу неможливо. Це скаже будь-який спеціаліст.

ВЕДУЧИЙ: Пане Ігоре, маєте точку зору іншу?

Ігор Бураковський: Якщо ми говоримо про інтеграцію, як розвиток співробітництва, то ясно, інтереси України там, де є економічні ринки. А в політичному плані, очевидно, треба дивитися і до цього треба іще повернутися після кількох питань.

ВЕДУЧИЙ: Ні, говоримо зараз про економіку, політика згодом. Можна інтегруватися в різні боки?

Ігор Бураковський: Можна співробітничати, але рівні інтеграції можуть бути різними.

ВЕДУЧИЙ: Кудись більше, кудись менше. Пане Володимире, два слова і далі?

Володимир Горбач: Те, про що говорив Леонід Кожара, про чотири європейські свободи – це, насправді, веде до того ж митного союзу, що знову ж таки суперечить митному союзу з Російською федерацією.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Арсеній Яценюк, три ініціативи?

Арсеній Яценюк: Дозвольте чотири.

ВЕДУЧИЙ: Три.

Арсеній Яценюк: Перша злополучна, вона не рахується. Це 14 років тягнеться – вступ до Світової торгівельної організації.

ВЕДУЧИЙ: Ну, ви це ще обіцяли на попередніх виборах. Хто вам заважав?

Арсеній Яценюк: Я, коли обіцяю, то я обов’язково роблю.

ВЕДУЧИЙ: Ваша політична сила.

Арсеній Яценюк: Я в виборчому процесі вперше, тому давайте коректно, давайте коректно.

ВЕДУЧИЙ: Ну, Ви ж не від себе говорите?

Арсеній Яценюк: Я не член політичної партії. Давайте, щоб ми були з Вами дуже коректні у висловлюванні.

ВЕДУЧИЙ: Пане Арсенію, розставимо крапки.

Арсеній Яценюк: Як колись міністр економіки…

ВЕДУЧИЙ: Зачекайте.

Арсеній Яценюк: Все, що було обіцяно, все зроблено.

ВЕДУЧИЙ: Пане Арсенію, будьте чемними. Ви представляєте політичну силу, Ви зараз не говорите від себе, Ви не говорите від імені міністра.

Арсеній Яценюк: Немає проблем. Я зараз тоді буду говорити від політичної сили. І так, задля того, щоб вступити до Світової торгівельної організації були зроблені ключові речі: був підписаний двохсторонній протокол з Австралією, був підписаний з сполученими штатами, був підписаний з Китаєм, це за час мого перебування міністром економіки. Що не встигли зробити? Не встигли прийняти все в законодавство. У зв’язку з тим, що законодавство прийнято коаліцією тільки нещодавно, тому технічно затягнувся процес вступу до СОТу. Ми свою домашню роботу зробили.

ВЕДУЧИЙ: Ініціативи?

Арсеній Яценюк: Друге питання – це зона вільної торгівлі з Європейським союзом. Це та річ, яка повинна відбутися протягом півтора року. Третє надзвичайно важливе – зовнішньо…

ВЕДУЧИЙ: Ще півтора року від сьогодні?

Арсеній Яценюк: Звичайно, тому що в нас формально навіть нерозпочаті переговори, адже четверта робоча група розпочне переговори тільки після того, коли Україна вступить до Світової торгівельної організації.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Далі?

Арсеній Яценюк: І четверта дуже важлива річ. Міністерство закордонних справ нездатне відпрацювати, наприклад, питання енергетичної співпраці.

ВЕДУЧИЙ: Чому?

Арсеній Яценюк: Тому що це відповідальність Міністерства палива і енергетики. Ми даємо ініціативу. Ми кажемо, як ми бачимо джерела диверсифікації.

ВЕДУЧИЙ: Що робити?

Арсеній Яценюк: Тому четвертий ключовий елемент – це внутрішня координація і завершення впровадження інституту дипломатичних радників у всіх економічних інституціях України.

ВЕДУЧИЙ: А що вам зараз заважає координуватися з Азаровим в цьому питанні?

Арсеній Яценюк: А ми координуємось, тільки по різним векторам поки що.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Панове експерти, ну, от власне, дійшов час до великого стратегічного питання усім трьом. Будь ласка, з будь-якого боку можете починати. Пан Немиря ображається, що завжди перші із БЮТу. Давайте з Яценюка першого.

Арсеній Яценюк: Ну, давайте перше з мене, давайте я перший буду.

Валерій Чалий: А я просте питання задам, дуже просте. Ви сказали, що спільна позиція, вступ до ЄЕС. Я так почув, що ніхто не проти. Таке питання дуже просте, ну, якщо інтегруємось, значить, треба мови знати і так далі. Скажіть, будь ласка, хто з першої десятки з кожного блоку володіє в вас іноземними мовами, крім російської? Будь ласка, назвіть прізвища. От з пана Немиря першого почнемо.

Григорій Немиря: Треба десятку згадати? Тимошенко володіє англійською. Вона скоро буде розмовляти і на переговорах. Андрій Шевченко володіє англійською дуже добре. Турчинов розуміє англійську, але не може активно нею користуватися.

ВЕДУЧИЙ: А чому?

Григорій Немиря: Томенко, наскільки я знаю, знає німецьку мову. Нажаль, я не так чітко знаю дані ці мовні моїх колег по списку, але я думаю, якщо лідер знає, то приклад лідера мають наслідувати. І до речі, коли я говорив про кадрове забезпечення, фактично критерій знання мов має бути не на папері, коли 15 відсотків до зарплати, а на практиці. Подивіться реально, скільки наші заступники міністрів або міністри навіть, які їздять на переговори, скільки з них знають мови?

ВЕДУЧИЙ: Пане Григорію, ми відволіклись від теми. Було чітке запитання «Скільки ваших людей знають іноземні мови?». Ну, от тепер Леонід Кожара, скільки людей з вашої першої десятки знають іноземні мови, і які? Хто, і яку?

Леонід Кожара: Оскільки я знаю, Віктор Федорович Янукович посилено вивчає англійську мову. Я не одноразово брав участь з ним у переговорах і я відчуваю, що він…

ВЕДУЧИЙ: Англійською?

Леонід Кожара: Англійська мова. Він розуміє англійську мову і інтенсивно її вивчає. І я бачу досить великий прогрес.

ВЕДУЧИЙ: Далі?

Леонід Кожара: Наскільки я знаю, Тарас Чорновіл вільно спілкується польською мовою, говорить німецькою мовою на робочому рівні. Я також можу передбачити, що Нестор Шуфрич, який народився в Закарпатті, взагалі володіє кількома мовами східноєвропейськими, такими, як угорська…

ВЕДУЧИЙ: Це Ви передбачаєте? Ми говоримо серйозно.

Леонід Кожара: Ну, ви знаєте, це досить несподіване питання, тому важко…

Григорій Немиря: У надзвичайних ситуаціях він починає говорити іноземною мовою.

Арсеній Яценюк: Тому його ніхто не розуміє.

Григорій Немиря: Так, тому його ніхто не розуміє.

ВЕДУЧИЙ: Панове, без жартів, ми говоримо на серйозні речі.

Леонід Кожара: Закарпаття – це дуже інтернаціональний такий регіон України і там багато мов.

ВЕДУЧИЙ: Далі? З Шуфричем все зрозуміло. Далі, хто? Богословська там у вас є.

Леонід Кожара: Богословська, я також передбачаю, що Інна Богословська розмовляє англійською мовою.

ВЕДУЧИЙ: Ще когось пригадаєте чи йдемо далі?

Леонід Кожара: Ну, ви знаєте, я не хотів, на таке несподіване питання я не хотів би відповідати, не знаючи відповіді на нього.

ВЕДУЧИЙ: Зізнаватись у незнанні питання – це також є правом.

Григорій Немиря: Євген Корнійчук, я згадав, ще в нашому списку в першій десятці. Він, як дипломат розмовляє.

Модертор Пане Арсенію, ваша перша десятка, хто, якою мовою говорить?

Арсеній Яценюк: Ну, в першу чергу, номер один в списку Юра Луценко розмовляє англійською мовою, я сам особисто чув. Толя Грищенко розмовляє англійською. Катеринчук розмовляє. Яценюк, там, щось може три слова сказати.

ВЕДУЧИЙ: Ну, три слова.

Григорій Немиря: Яких?

Арсеній Яценюк: Всіх, кого треба, повірте, ми всіх навчимо. Тут є інша проблема…

ВЕДУЧИЙ: Це інший момент.

Арсеній Яценюк: Тут є інша проблема, що ми повинні говорити не про першу десятку в списку. Я нещодавно повернувся з вищих навчальних закладів з Криму, з Одеси в тому числі.

ВЕДУЧИЙ: Це інша тема, інші гості.

Арсеній Яценюк: Дозвольте, я скажу.

ВЕДУЧИЙ: Пане Арсенію, говоримо тільки на задані запитання. Це правило тут і воно єдине для всіх. Експерт задав запитання. Хвилину, експерт задав запитання. Ми маємо право у нього запитати, чи задоволений він?

Валерій Чалий: Вражений.

ВЕДУЧИЙ: Вражений позитивно чи негативно?

Валерій Чалий: Позитивно, звичайно, якщо це буде так, то це великий позитив і в мене велике сподівання на цих політиків, особливо на Віктора Федоровича Януковича.

ВЕДУЧИЙ: Панове, ви жодного разу не сказали мені, як ви будете вирішувати таке питання, як енергетична незалежність?

Григорій Немиря: Я можу сказати, тому що це тема, яка з самого початку…

ВЕДУЧИЙ: Ну, власне, це до всіх. Дуже стисло, пане Григорію.

Григорій Немиря: З самого початку блоком Юлії Тимошенко було чітко вирішено. Ми вважаємо, що це питання має вирішуватись на загальноєвропейських принципах, диверсифікації, прозорості…

ВЕДУЧИЙ: Хвилина до часу…

Григорій Немиря: Ви спитали – я відповідаю.

ВЕДУЧИЙ: В нас хвилина до реклами.

Григорій Немиря: Диверсифікація, прозорість, що означає не має бути таємних посередників, тіньових.

ВЕДУЧИЙ: Якщо не Росія, то звідки газ, по суті?

Григорій Немиря: І має бути… Газ може бути при Каспії, не лише з Росії, тому треба диверсифікувати Каспій, Чорне море через Україну в Європу, газопостачання.

ВЕДУЧИЙ: Але труба через Росію.

Григорій Немиря: Азовського і Чорного моря. Фактично Україна – одна з не багатьох країн, яка не використовує свій власний шельф, от де є джерело газу.

ВЕДУЧИЙ: Зрозумів. Пане Леоніде?

Леонід Кожара: Ну, по-перше, ми вважаємо, що всі відносини щодо енергоносіїв з Російською федерацією мають вирішуватись на основі міжурядових угод. І я тут погоджуюсь з колегами, те, що скажімо, нікому невідомі приватні компанії, вони не сприяють посиленню енергетичної безпеки.

ВЕДУЧИЙ: Росія єдиний?.. Ви не зрозуміли суть питання.

Леонід Кожара: І по-друге, я хочу сказати, що в рамках…

ВЕДУЧИЙ: Хто, якщо не Росія?

Леонід Кожара: Що в рамках Єдиного економічного простору це питання також вирішується. Якщо ми будемо мати зону вільної торгівлі з Російською федерацією і з Казахстаном, то ми вирішуємо більшу частину енергетичних проблем України.

ВЕДУЧИЙ: Зрозумів. Пане Арсенію, так, ні, погодилися і Ваша версія відповіді?

Арсеній Яценюк: Пане Леонід, я Вас розчарую, на превеликий жаль, в рамках ЄЕПа вони відмовились від енергетики.

ВЕДУЧИЙ: Ваша відповідь?

Арсеній Яценюк: Що стосується нашої позиції, перше – це формування енергетичної політики в Євросоюзі. Друге – участь України в інтегрованій європейській політиці. Третє – фактична адаптація енергетичної хартії до європейської енергетичної політики. Четверте – довгостроковий контракт з Російською федерацією по обсягам і по підходам по ціні. Об’єктивно зрозуміло, що сьогодні диверсифікувати поставки, окрім, як від Росії, не представляється можливим. Це можуть бути незначні частки. Одначе, тотально відійти від російської залежності не може ні Україна, ні Росія, тому нам з Росією треба мати чіткі і зрозумілі довгострокові правила гри.

ВЕДУЧИЙ: І от саме на цій ноті надзвичайно конкретній по пунктах ми йдемо на рекламу. Далі буде третій блок, коли наші експерти, можна сказати, будуть бити своїми питаннями наших політиків. Ну, і подивимось, хто виживе, якщо зможе говорити по суті. Повертайтеся.

Реклама

ВЕДУЧИЙ: Нагадаю, ви дивитесь спільний проект каналу «1+1» та Міжнародного фонду «Відродження». Ми сьогодні говоримо про зовнішній вектор економічний і політичній. Сьогодні у нас превалює гумор і сміх, але від того тема, про котру ми говоримо, не стає менш серйозною. Частина третя в режимі бліцу. Наші експерти допитують наших політиків. За відповідями слідкуйте дуже уважно, бо в них криється те, є суть чи немає. Панове експерти, вони ваші.

Ігор Бураковський: В мене є декілька таких дуже коротких питань в режимі бліцу. Григорій Михайлович, ви сказали про те, що стосунки з Росією мають будуватися за моделлю Німеччини і Франції. Ці дві країни є членами Європейського союзу. Це означає, що ми з Росією повинні вступити в Євросоюз і відповідно будувати свої зв’язки?

ВЕДУЧИЙ: Відповідь?

Григорій Немиря: Ні, відповідь – Росія не хоче ставити членом Європейського союзу. І в тому сенсі тут є додаткова перевага цієї моделі відносин. Оскільки між Францією і Німеччиною існує конкуренція за те, хто буде властеліном мод у Європейському союзі, Росія на це не претендує. Модель франко-німецька полягає в тому, що відносини мають розвиватися покроково і рівноправно, не з якихось грандіозних наднаціональних інституцій на кшталт ЄЕП або інших, або СНД, а з економічних відносин, які створюють відносини довіри, підзвітності і рівноправності.

ВЕДУЧИЙ: Політики, не повторюємося. Експерти, прошу.

Ігор Бураковський: Так, це правильно, але тільки єдине питання полягає в тому, що ЄЕС якраз і створювався, в принципі, для того, щоб пригасити частково ці конфлікти в політичній сфері між Німеччиною і Францією. В мене є друге питання. Я вже скористуюся нагодою, так? Пане Леоніде, Ви дуже добре говорили про дружбу і необхідність співробітництва з Росією. В мене таке питання, чому ніхто з вас не сказав про те, що ми з Росією жорстко конкуруємо на ринку України, на ринку Росії і на третіх ринках? Коли ми будемо захищати українські інтереси в конкуренції з російськими виробниками?

ВЕДУЧИЙ: Пане Леоніде?

Леонід Кожара: Я погоджуюсь, що там, де є конкуренція, там також виникає дружба специфічна, але в нас багато ще галузей промисловості лишається тісно пов’язаних з російською економікою. І там, де це лишилося нам варто не доламувати. Ми можемо знову почати співробітництво і спільно просувати українське і російське або спільні товари за кордон.

ВЕДУЧИЙ: Пане Леоніде, одразу уточнююче запитання, Ви свідомі того, що Росія ніколи не піде на поступки кому-небудь в шкоду своїм власним інтересам? Це принцип Москви, котрий фігурував завжди в російській історії. Вона не піде на поступки Вам, Яценюку, Немирі, нікому, якщо є їхні політичні інтереси, то вони будуть стояти на своєму.

Леонід Кожара: Ви знаєте, це, в принципі, істина міжнародних відносин я хочу вам сказати, що Україна також не піде на поступки за рахунок своїх національних інтересів, ніколи не піде.

ВЕДУЧИЙ: Але у росіян є газова шворочка, а у нас немає. Вони можуть смикати, а ми, ні.

Леонід Кожара: Це реалія, яку всі мають визнавати. Сьогодні тут немає розбіжностей. Всі ми визнаємо, що Росія має такий стратегічний важіль, як енергоресурси.

ВЕДУЧИЙ: А що Україна має?.. Панове експерти…

Арсеній Яценюк: А Україна має такий важіль, як трубу.

ВЕДУЧИЙ: А хтось хочу її передати зараз в обмін на газові родовища.

Арсеній Яценюк: І до сьогоднішнього дня цю трубу ніхто не забрав. Тобто, це є транзитна політика держави і це є елемент зменшення залежності.

Григорій Немиря: І завдяки ініціативі блоку Тимошенко, і підтриманням нашими партнерами, з нашої України трубу не віддали і правильно зробили. У дипломатії є три інструменти: це є переконання, компроміс і сила. В даному випадку була загроза використання газу, як інструменту сили.

ВЕДУЧИЙ: Це зрозуміло. Пане Григорій, давайте…

Григорій Немиря: І саме тому Україна має бути членом Європейського союзу і наближатися для того, щоб не залишатись один на один з такими спробами.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, панове політики. Толерантніше одне до одного. Представник «Партії Регіонів» зараз в прямому ефірі може нам дати клятву, якщо хочете, що ніяких нафтобаз за будь-якого керівника ні на які газові родовища не віддасть українську трубу. Прошу. Камери.

Леонід Кожара: Таких клятв я не можу давати.

ВЕДУЧИЙ: Чекайте, щойно була фраза, що ніхто не віддасть нашу українську трубу. Ви проти такого?

Леонід Кожара: Я сказав, що жодна країна не поступиться своїми національними інтересами.

ВЕДУЧИЙ: А це наші інтереси.

Леонід Кожара: І ніхто в Україні, жоден політик не піде на свідому здачу національних інтересів і свого народу.

ВЕДУЧИЙ: Може бути несвідома, так? Як, ну, як розуміти Ваші слова, що ніхто не піде на свідому здачу інтересів газо-труби, але нафтогаз говорить, що ми ведемо консультації про обмін на газові родовища. Як це в голову вкладається?

Леонід Кожара: Поки що офіційно ніяких заяв з цього приводу не було. Давайте подивимось. Наскільки я знаю, сьогодні вся енергетична система транзитна залишається власністю України і ніхто офіційно переговорів з цього приводу не веде. Це якісь чутки. Я не знаю, до речі, чого постійно журналісти користуються чутками.

ВЕДУЧИЙ: Була прес-конференція. Людина, котра причетна до нафтогазу говорила це відкритим текстом.

Леонід Кожара: Але ця конференція була не українських урядовців.

ВЕДУЧИЙ: Чекайте, значить, ця людина має бути звільнена з державної компанії, якщо вона не відповідає за свої слова, елементарно. Панове, у нас експерти мають запитання, але ми можемо повернутися.

Григорій Немиря: Можна репліку щодо цього?

ВЕДУЧИЙ: По одній репліці, будь ласка.

Григорій Немиря: Одна репліка. Я поважаю позицію Леоніда, який сказав в попередньому сюжеті, що не має бути тіньових посередників в торгівлі. Але той факт, що зараз в списку «Партії Регіонів» знаходиться нинішній міністр енергетики Юрій Бойко, який є хрещеним батьком «Росукренерго», фактично зводить нанівець цю добру волю, яку сьогодні ми почули.

ВЕДУЧИЙ: Бойка не має сьогодні в студії, а Ви говорите звинувачення.

Леонід Кожара: Знаєте, я відреагую. Хочу сказати…

Григорій Немиря: Він є в списку «Партії Регіонів».

Леонід Кожара: Це абсолютно зрозуміла реакція з боку БЮТ, іншої не можна було чекати. Якщо немає власної позиції з цього питання, то тоді виникають якісь інші прізвища. Посилайтеся на себе, на вашу роботу.

ВЕДУЧИЙ: Все, все.

Григорій Немиря: Юрій Бойко є хрещеним батьком «Росукренерго». Він є в вашому списку.

ВЕДУЧИЙ: Панове, толерантність, регламент. Був тільки дозвіл на репризу. Арсеній Яценюк, Ваші два слова?

Арсеній Яценюк: Якщо дозволите, я думаю, ми обов’язково допоможемо Леоніду і «Партії Регіонів» не заблудитися в питанні газової труби і газова труба, звичайно, залишиться українською.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Ремарка прозвучала. Експерти, ваші питання далі? Прошу.

Володимир Горбач: В мене запитання до пана Немирі. Він в своїй промові показав свою симпатію до НАТО, то я би… Ну, певно, свою особистісну, чого насправді, не дуже й там прослідковується в офіційних документах. Але запитання таке конкретне. Якщо Юлія Тимошенко, як на це сподівається БЮТ, стане прем’єр-міністром України, а пан Немиря стане міністром закордонних справ України, то чи буде він переконувати прем’єр-міністра подати офіційну заявку України в НАТО до виконання плану дій щодо членства, так чи ні? Ну, наприклад, на Бухарестському самміті в квітні 2008-го року?

ВЕДУЧИЙ: 2008-й рік, так, ні?

Григорій Немиря: Кожна… Так, ні – це відповідають люди, коли грають в лотерею. Я відповідаю, як можливий міністр закордонних справ, як Ви сказали. А як міністр закордонних справ, він завжди має вважати на час тієї чи іншої дипломатичної ініціативи. В нас є два засадні принципи, яких ми будемо дотримуватись: перше – є переваги євроатлантичної інтеграції, які ми розуміємо і поділяємо, друге – будь-яка ініціатива щодо наступних кроків має базуватися на підтримку громадської думки більшості населення.

ВЕДУЧИЙ: Панове експерти, можливо, я помилюсь, перед тим, як висувати це питання на запит до людей, у Прибалтійських державах, здається, спочатку підготували весь обсяг документів, зробили все абсолютно, щоб люди просто сказали так чи ні. І на наступний день люди пішли в Європу і сказали: «Народ підтримав, все».

Григорій Немиря: Так.

ВЕДУЧИЙ: А в нас пропонують навпаки. Спочатку спитаємо людей, а потім почнемо роботу з документами.

Григорій Немиря: Те, що «Партія Регіонів» пропонує, ми з цим не погоджуємось.

ВЕДУЧИЙ: Суть запитання до Вас була. Ви будете змушувати, ініціювати до Тимошенко, щоб вона сказала: «Європа, ми готові, ми прийшли. Стук-стук»?

Григорій Немиря: Питання було до НАТО, а не до Європи. І моя відповідь – перш ніж кудись вступати…

ВЕДУЧИЙ: Питання було…

Григорій Немиря: Громадська думка має бути підготовлена. Якщо вона непідготовлена, то виступати з такими ініціативами – це є передчасно.

ВЕДУЧИЙ: Пане Володимире, ми продовжимо ці запитання до інших експертів?

Володимир Горбач: Я думаю, ні, тому що і інших чіткіша, ну, позиція якось…

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Експерти, прошу далі.

Володимир Горбач: В мене друге запитання до двох відразу, до «Партії Регіонів» і до «Нашої України». Запитання про СОТ. Скажімо, пару місяців тому міністр економіки Анатолій Кінах, член списку «Партії Регіонів», сказав, що в вас вже все готово до СОТ. Пане Яценюк цим активно займається. Верховна рада прийняла всі закони, які були необхідні, якщо пам’ятаєте, ще в травні разом з пакетом про дострокові вибори. І з того часу нічого не робиться, нічого не зроблено, результату немає. Ми до цього часу не в СОТ. Хоча «Наша Україна» обіцяла це ще в 2006-му році в передвиборчій програмі. Анатолій Кінах з «Партії Регіонів» обіцяв ще два місяця тому, що вже все зроблено.

ВЕДУЧИЙ: І сьогодні Арсеній Яценюк говорить про півтора роки.

Володимир Горбач: Так, і до Арсенія Яценюка уточнююче запитання.

Арсеній Яценюк: Зона вільної торгівлі, Ви переплутали.

ВЕДУЧИЙ: Переплутав? Я перепрошую.

Володимир Горбач: Що він буде робити?.. Пане Арсенію, що Ви будете робити з Киргизстаном? Як Міністерство закордонних справ буде тиснути на Киргизстан, щоб він пішов на зустріч Україні?

Арсеній Яценюк: Ну, перше стосовно того, що було зроблено. Я би, все ж таки, ще раз…

ВЕДУЧИЙ: Пане Арсенію, пауза. П’ять хвилин ефіру. Тезово.

Арсеній Яценюк: Добре. Так, перше по Киргизстану. Фактично на 99,9 відсотка звіт робочої групи готовий. Зараз він вперся в технічну деталь. Киргизстан не готовий проголосувати. Він вимагає борг, який не є українським боргом. Я переконаний і хочу, як міністр закордонних справ, ще раз вам засвідчити, питання Киргизстану нічого не має спільного з вступом України до СОТу. Це не економічний, а суто політичній аспект. Таким чином, ми сьогодні настоюємо на тому, щоб робоча група скористувалася правилом більшості і проголосувала без Киргизстану, якщо він не надасть чітких доказів того, що він саме має претензії в рамках вступу України до СОТ. При цьому ми не полишаємо геополітичний аспект, а саме переговорний процес в тому числі і з Киргизстаном, із його партнерами щодо їхнього акцепту українських пропозицій. Звіт робочої групи може бути затверджений до кінця року. Засідання заплановано на наступний місяць. Саме тому до сьогоднішнього дня неформалізований акцепт щодо звіту робочої групи.

ВЕДУЧИЙ: Вичерпно. Ігор Бурковський, Ваше питання?

Ігор Бураковський: В мене політичне питання до всіх. Ви знаєте, декілька місяців тому Росія заявила про те, що вона збирається вийти з договору про стратегічні наступальні озброєння в Європі. Жодна з політичних сил не висловила своє ставлення до цього. Чому?

ВЕДУЧИЙ: Про звичайні озброєння?

Ігор Бураковський: Так, про звичайні озброєння. Чому?

ВЕДУЧИЙ: Давайте розпочнемо з «Партії Регіонів», тому що якось Леонід Кожара мало говорить. Прошу, пане Леоніде.

Леонід Кожара: Хотів би сказати, що договір про звичайні озброєння в Європі – це досить архаїчний договір. І до речі, лише Росія і інші країни колишнього Радянського союзу до кінця його виконали. Всі ми знаємо, що до речі, колишні наші супротивники по НАТО, вони не виконали цей договір. І я думаю, що скажімо, якщо сполучені штати Америки і НАТО збираються порушити стратегічний паритет в Європі, зокрема, що стосується ядерного озброєння, то Росія має застосовувати якісь дії адекватні, які би могли…

ВЕДУЧИЙ: Пане Леоніде, уточнюю, питання суть полягала в тому, чому жодна із сил не відреагувала. Ви вважаєте це питання просто невартим уваги, я правильно зрозумів, так, ні?

Леонід Кожара: Ну, мені здається, так. Сьогодні це питання не України, це питання…

ВЕДУЧИЙ: Дякую.

Леонід Кожара: Це питання сполучених штатів Америки і Росії.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів. Критичний мінімум часу. Те ж саме питання.

Григорій Немиря: Я думаю, що тут існує, насправді, прив’язка з питанням про заморожені конфлікти і наявність контингенту Росії, як в Грузії, так і в Придністров’ї. Справа в тому, що Росія дала обіцянки в Стамбулі вивести свій контингент, як з Придністров’я, так із Грузії. А оскільки цей договір про звичайні сили пов’язаний, особливий аспект – це флангові обмеження, то фактично створюється певна диспропорція, яка змушує, на думку росіян, їх діяти таким чином. Для України це має значення в контексті, що ми маємо спільний кордон з Молдовою, де є заморожений конфлікт з Придністров’ям, тому це питання важливе, але Україна не є учасником цих переговорів і не може впливати безпосередньо.

ВЕДУЧИЙ: Арсеній Яценюк?

Арсеній Яценюк: Я відповім, як міністр закордонних справ. МЗС буквально на наступний день зробило заяву. Ми прийняли участь в надзвичайній конференції з питань… Яка відбулася у Відні. Для людей, які не розуміють, що це таке, то дуже важливо. Що таке договір про звичайні озброєння? Це зобов’язання Росії…

ВЕДУЧИЙ: Маленький лікбез, дуже маленький.

Арсеній Яценюк: Дуже коротко. Це зобов’язання Росії вивести з європейської частини тяжку артилерію і звичайні озброєння. Зараз цього зобов’язання немає. Тобто, у нас фактично на флангу східного нашого сусіда не лімітоване може бути збільшення озброєння. Я нічого не хочу цим сказати, але ми переконані, що це не найкраще рішення Російської федерації, яке власне кажучи, вносить дуже серйозні дисбаланси у світову безпеку.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Режисерська група, будь ласка, нагадайте, скільки в нас часу до кінця ефіру. Ми йдемо на резюме наших експертів. Чи правильно я зрозумів? Панове експерти, вердикт, резюме по сьогоднішній програмі, прошу.

Валерій Чалий: Ну, звичайно, ми бачимо, що зовнішня політика-таки в Україні буде з людським обличчям, це приємно. Але чесно кажучи, очікувалось, що насправді, те, що говорять політичні сили, що вони дуже схожі в зовнішньополітичних пріоритетах, то це не так. І ми побачили суттєві відмінності. Єдине, що об’єднує, чітко об’єднує – це стратегічна перспектива вступу до Європейського союзу. Стосовно питань моделі забезпечення безпеки, вона різна в різних партіях. Ми не обговорювали тут, але звучать різні від нейтралітету позаблоковості до колективної системи безпеки. І тут немає одностайності, є проблема на майбутнє. І третє, останнє, в принципі, всі повертаються до людей, але про механізми, все-таки, чіткі такі от тонкощі ми сьогодні не почули. Сподіваюсь, що в діяльності кожного з політиків потів ці механізми будуть опрацьовані, і дійсно, те, що говорилось сьогодні, це піде на користь кожного громадянина, і кожен це відчує, що таке поняття «національної безпеки», що таке «економізація» зовнішньої політики, що таке інтереси громадян, і що таке той паспорт, який громадянин буде гордо показувати на кордонах.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Закінчили практично за Маяковським. Ну, практично за літературним класиком, але про український паспорт. Ми сьогодні говорили про наш зовнішній вектор, вектор економічний, вектор політичній. Ви глядачі, чи винесли ви для себе суть вирішувати тільки вам, чи були суть у політиків, вирішувати також вам. Гостями програми сьогодні були: Григорій Немиря, БЮТ, Леонід Кожара, «Партія Регіонів» і Арсеній Яценюк, «Наша Україна, народна самооборона», представники списків. Наші експерти: Ігор Бурковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доктор економічних наук, професор Києво-Могилянської академії. Пане Ігоре, вдячний. Валерій Чалий, заступник директора Українського центру економічних, політичних досліджень Разумкова. Пане Валерію, дякую. І Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва. Пане Валерію, я вдячний Вам. На цьому ми ставимо крапку. То була програма «По суті». Завтра ми знову зберемося в цій студії, знову будуть політики і знову будуть експерти. Але завтра ми будемо говорити про ваші і наші ЖЕКи, гарячу воду, відсутність квартир, про Хрущови. Завтра ми говоримо про реформу житлово-комунального господарства, тому дуже важливо, не пропустіть цей час на каналі «1+1». Це є спільний проект нашого каналу і Міжнародного фонду «Відродження» - «По суті». Побачимось.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
24900
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду