Найкраще якість підсумкових тижневиків пізнається тоді, коли, як писав літописець, «сей год не було нічого». Себто явних топ-подій, які привертали увагу суспільства протягом тижня, немає, й необхідно зліпити тижневий порядок денний із того, що є. Деякі з них докладають зусиль, щоб підійти до виконання цього завдання в оригінальний спосіб, розкрити глибше ті теми, які давно потребували висвітлення, або влаштувати глядачам видовищний сюрприз. Що, втім, далеко не завжди гарантує добрий результат. Інші перетворюються на сірий і невиразний тележурнал малозначущих подій. Інші ніколи й не перестають ним бути.

Найсміливішу спробу розважити свого глядача зробили творці «Подробностей недели» на «Інтері» (відео), підготувавши комбінований матеріал із прямим включенням із Майдану Незалежності, присвячений спікеріаді. Сама собою спроба варта поваги – тема важлива й актуальна, спікерська та віце-спікерські посади є предметом кулуарної боротьби та переговорів, як і формування неофіційної парламентської більшості. Проте реалізовано цей сміливий задум було у досить сумнівний спосіб.

Найкращою вийшла прогностична частина, в якій названо конкретні прізвища претендентів на спікерське крісло та проаналізовано їхні шанси. Театралізована частина із фігурами претендентів біля Верховної Ради, звісно, не мала глибокого сенсу, одначе коментарі експертів – Олексія Мустафіна, Лариси Івшиної та Ростислава Хотина – приємно урізноманітнили тканину  тієї політичної квазіаналітики «Інтера», що складається переважно із власних припущень, замаскованих під думку абстрактних експертів . Без цього, щоправда, й тут не обійшлося: «Вот они - весомые "политические фигуры", претендующие на главное кресло в сессионном зале. И политологи, и представители парламентских партий на этой неделе пришли к общему мнению: их – пятеро». Та й значна частина прогнозів та суджень, пов’язаних із шансами того чи іншого кандидата – а названо було Олександра Єфремова, Олександра Лавриновича, Андрія Клюєва, Сергія Тігіпка й Петра Порошенка, - були зроблені, знову таки, на підставі думки невідомих експертів. Але ця частина виглядала не такою вже й поганою на тлі наступної, в якій журналіст Дмитро Анопченко зібрав на Майдані представників молодіжок Партії регіонів, «Батьківщини», «Свободи» та Компартії і запропонував їм відповісти на запитання, хто має бути спікером:

«О том, кто возглавит парламент, подарит ли он нам те перлы, которые подарил когда-то Иван Степанович Плющ, впрочем, и другие спикеры, интересует многих. Об этом спорят политики, об этом спорят политологи. И мы решили поговорить об этом здесь, на Майдане, с представителями парламентских политических партий, но не с теми их лидерами, которые уже примелькались в новостях, а с лидерами молодежных политических организаций от парламентских партий».

Навіть перші особи молодіжних організацій не мають жодної ваги у реальній ієрархії середовища так званих політичних партій в Україні. У більшості своїй це прагматичні молоді люди, які заробляють гроші й сподіваються вислужитись у депутати-списочники як не на наступних, то на якихось майбутніх виборах. Їхні функції переважно зводяться до побігеньок на зразок рекрутингу прапоротримачів для вуличних акцій, і вони зазвичай не просто не допущені до кола, в якому ухвалюються рішення, а навіть не вповноважені ці рішення коментувати. Ба, більше, найімовірніше, навіть не підозрюють про те, якою є позиція їхної політичної сили, й розбираються в поточній ситуації  значно гірше за будь-якого з чинних дорослих депутатів.

Досвідчені політичні журналісти добре розуміють, що «піонери» й «комсомольці» навіть провідних партій ньюзмейкерами або інсайдерами не є, й по коментарі до них не звертаються. А ось «Інтер» дозволив цим молодим людям говорити довго, багатослівно й абсолютно безпредметно. Жодного прізвища й жодної конкретної, а не загальної, тези з їхніх уст не пролунало. А те, що пролунало…. «Ми знаємо, що арифметично ні представники нинішньої влади – Партія регіонів і комуністи, ні опозиція, вся разом взята, не мають більшості, тому, безумовно, зараз важливу роль почнуть грати ось ті самовисуванці. Ми бачимо, що зараз почались тенденції до об’єднання їх в якусь групу, навколо якогось свого представника, і все буде залежати від того, хто знайде з ним спільну мову. І очевидно, напевно. Що це зараз влада. І разом з тим, якщо навіть так відбудеться, то може відбутися так. Але ж я хотів би сказати, що людей зараз мало цікавить взагалі спікер – людей цікавить те, в якій ситуації знаходиться країна, і те, що зараз влада не дає відповіді на ті виклики, які зараз постали перед країною» - нагадує виступ трієчника на уроці політінформації. Представник Молодих регіонів висловив вимоги до спікера, під якими підписався б хто завгодно: «Якщо ви питаєте про якості майбутнього спікера, то, на мою думку, ним має бути сильний, авторитетний, досвідчений політик, який не лише добре розбирається у механізмі роботи Верховної Ради, а ще й здатен знайти спільну мову та налагодити конструктивний діалог між представниками абсолютно різних політичних партій та ідеологічних течій, саме задля поліпшення рівня життя абсолютно всіх громадян». Словом, коштовний інтерівський ефірний час був витрачений на пустослів’я.

Дещо ціннішим був ретроспективний матеріал Геннадія Вівденка, у якому були згадані всі українські спікери з моменту проголошення незалежності. Хоча б тому, що новітню історію України в нас знають і пам’ятають погано, й нагадування про її віхи зайвим не буває. Однак, якщо поглянути загалом на блок із трьох матеріалів, присвячених умовній темі спікеріади, - не зрозуміло для чого розділений сюжетом про газ, - бачимо, що тут не було головного: відображення тих реальних, а не умоглядних, процесів, які визначають особу майбутнього голови Верховної Ради. Ось що сказано про це в програмі: «Главу парламента планируют избрать в первый же день работы. И не бюллетенями, а просто голосуя в зале. Всю неделю основные кандидаты на пост главы парламента старательно избегали журналистов. Не хотели комментировать свои спикерские амбиции, пока вопрос окончательно не решен. И поскольку лично пообщаться с политиками нам так и не удалось…». Складається враження, що не дуже-то й хотілося поспілкуватися, адже якщо не з самими претендентами (серед яких «Інтер» недвозначно виділяє найбільш бажаного – Олександра Єфремова), то з наближеними до них або бодай із якимись упливовими представниками влади, які в курсі цих не так уже й глибоко захованих процесів, поговорити було реально. Підмінивши висвітлення спікеріади грою з картонними фігурами й не менш «картонними» представниками молодіжок, «Інтер» у черговий раз дав глядачам зрозуміти, що реальна політика – не їхня собача справа.

У больову точку вдарили «Факти тижня» ICTV, присвятивши перший сюжет  подорожчанню відразу двох наймиліших серцю кожного українця речей – хліба і долара. Щоб не втрачати марно невідновлювані нервові клітини, «Факти тижня» мали пропозицію – відрізняти просто «експертів», вартих довіри, від «деяких експертів», які сіють паніку:

«Підливали олії в вогонь і деякі експерти, які заявляли, що гривня збилася з курсу, і може навіть перевалити за позначку у 10 гривень за долар».

«Тож експерти вкотре радять українцям не панікувати, і звикати до гнучкого курсу долара. Його запровадження – одна з умов відновлення співпраці між Україною та Міжнародним валютним Фондом».

Далі глядачів заспокоюють: «До кінця року гривня навряд чи впаде нижче 8,40. стабілізуючим фактором для курсу стане і обов’язковий продаж частини валютної виручки експортерами. Закон про таке право НБУ, який зачіпає інтереси серйозних бізнес-гравців, цього тижня підписав Президент».

А потім ніби між іншим: «Щоправда, є небезпека, що експортери виводитимуть більші гроші через офшори в темну. НБУ готує сюрприз для населення, не надто приємний, - 16%-й податок на продаж валюти. Відповідний закон можуть ухвалити вже у вівторок. Мовляв, він допоможе стабілізувати валютний ринок. Та експерти в один голос переконують – у такому разі валютообмінні операції перекочують на чорний ринок». Це самісінький кінець частини сюжету, присвяченої валюті, невеличкий сюрприз наостанок, після якого нас миттєво повертають у зону позитиву: «Наприкінці тижня долари в обмінниках з’явилися – подіяло попередження НБУ жорстко карати банки, які відмовляються продавати валюту. Ще вразливіші питання для українців – ціна на хліб. Цього тижня він подорожчав у Києві, Одесі та ще двох регіонах. Що правда не весь. У столиці лише 2 сорти. "Український столичний подовий" став дорожчим на 68 копійок, батон нарізний "Київський" на 34».

Від глядачів ніби й не приховали, що деякі законодавці від влади збиралися дерти з них 16-відсотковий податок при спробі конвертувати їхні валютні заощадження або заробітчанську зарплатню у національну валюту. Але повідомили про це мимоходом, між іншим, обрамивши цей факт оптимістичними «щоправда» - не в обмінниках, так на чорному ринку поміняєте без податків…  Утім, якщо зазирнути в ефір сусіднього телеканалу, то місця згадці про 16%-вий податок у, як завжди, майстерному сюжеті Ірини Юсупової в «Событиях недели» не знайшлося. Хоча, можливо, на «Україні» просто щось знали, адже за два дні регіонал Віталій Хомутинник відкликав свій законопроект, і власників валютних готівкових заощаджень, принаймні, поки що пронесло.

«Україна», натомість, виявилась єдиним телеканалом, чий тижневик наважився повномасштабно й збалансовано висвітлити ситуацію навколо компанії IDS Borjomi group, яка заявила про рейдерське захоплення. У телевізійників цей конфлікт, який загрожує третині українського ринку бутильованої води, викликає значно менше ентузіазму та бажання рити, ніж, наприклад, відмова Росії імпортувати кілька видів сирів минулої зими. І це незважаючи на те, що в розмовах навколо арешту активів «Боржомі» фігурує Борис Березовський! Напрошується конспірологічна здогадка: можливо, на заводи поклав око хтось, чиїми інтересами не бояться цікавитись хіба що ЗМІ Ахметова? Про те, що атака на «Боржомі» відбувається або за дорученням, або, принаймні, не без відома родини Януковичів, «Економічна правда» писала ще два тижні тому.

Тим часом програма «Час: Підсумки тижня» на 5 каналі артикулювала, можливо, насправді найважливішу і найближчу до телеглядацького тіла проблему:

«В України закінчуються гроші. Післявиборний період вона входить із мільярдом та 700 мільйонів гривень на казначейському рахунку. За останні кілька років це найменша сума що лишалася у державній кишені. навіть у кризовому 2008 в уряду мінімальних вільних коштів було майже 11.5 мільярдів гривень, у 2009 3 мільярди 300 мільйонів. Порожнечу в державній казні першими відчули великі міста. Коштів лишилося тільки на зарплати бюджетникам». Сюжет Олександра Аргата окреслює доволі загрозливу ситуацію, якої, втім, можна було сподіватись після виборів. Матеріал умовно збалансований переказом письмової відповіді Держказначейства, що можна вважати балансом із натяжкою, адже державі, яка запевняє, що все гаразд, протиставлені п’ятеро живих людей – чиновників і експертів – які компетентно заявляють про серйозну загрозу.

До речі, для Першого національного жодна з неприємних подій, пов’язаних із фінансами, не виявилась вартою включення до «Підсумків тижня». Натомість, розповіли про похорон Ярослава Мазурка, зміну правил видачі паспортів та нове обладнання на озброєнні в ДАІшників. Росте, будується Вкраїна. Не забули також про тему ГМО в українських продуктах. А також про вкрай актуальну проблему безсоння.

Привернув увагу новинарів-підсумковиків і новий Кримінально-процесуальний кодекс, що набув чинності. Цей документ уже обговорювали в тижневиках, і тоді в матеріалі «Фактів тижня» було озвучено  думки щодо його недоліків. Минув час, недоліки розсмоктались – тепер, згідно з «Фактами тижня», новий КПК є даром богів і чистим благом для українців. До того ж, немає причин не процитувати оптимістичну заяву Януковича:  

«Аби до роботи міліції було менше запитань, в Україні ухвалили новий Кримінально-процесуальний кодекс. Документ обов’язковий на шляху до євроінтеграції. Він запроваджує низку правил, які діють в цивілізованому світі. Ну, наприклад, чіткі терміни розкриття злочинів, неможливість вибивання свідчень, домашній арешт заміть СІЗО або суд присяжних. Новий КПК набуває чинності вже з понеділка. І напередодні на зустрічі із керівниками силових структур, Президент країни Віктор Янукович висловив сподівання, що новий закон підвищить довіру до правоохоронних органів, бо змусить їх працювати по-новому.

Віктор Янукович, Президент України: "У минуле мають відійти неповага до людей, корупція, зловживання службовим становищем, жорстке і нелюдське ставлення та тортури з боку працівників правоохоронних органів. Непохитно слід переслідувати злочинців у погонах"».

Приблизно те саме, але розгорнуто і з кількома прикладами та життєрадісними синхронами, повідомив і Перший національний, розпочавши зі звістки про новий КПК випуск «Підсумків тижня».

5 канал підійшов до висвітлення цієї події значно менш міфологічно, давши менше оцінок і більше конкретики (що саме зміниться із упровадженням нового кодексу) та закцентувавши на тому, як він уплине на резонансні кримінальні справи – нагадуючи таким чином про приклади кривосуддя в Україні:

«Оскільки новий КПК почне діяти о 0 годин 0 хвилин 20 листопада, то справи, рішення з яких до цього часу вже винесені, не переглядатимуться. Там, де розслідування ведеться, як і раніше, керуватимуться старим кодексом, – заявили у МВС. Тож Юлія Тимошенко не буде позбавлена захисників дочки та чоловіка. Але новий КПК і не допоможе їй. Великі надії на новації документу покладала адвокат Тетяна Шевченко. Каже: якби дія КПК розповсюджувалася на всіх, їй би вдалося відстояти свободу Дмитра та Сергія Павличенків. Батька та сина засудили за вбивство судді. Як вважає адвокат – незаконно».

Сюжети, присвячені післявиборчому тематичному шлейфу, цього разу в тижневиках розчарували – були розпливчасті, слабували на розфокус теми й не відображали реального саспенсу перед початком роботи нової Верховної Ради. На головне питання – то чи сфальсифікували результати виборів? – тележурналісти відповідають як герой відомого анекдота: «Виходжу… Не виходжу… Головне, щоб ти, хлопчику, добре вчився»:

«І до наших парламентських боїв. Чим вони все таки закінчилися? Головне запитання, яке для громадян України фактично залишається без відповіді. ЦВК наразі оголосила остаточні результати виборів лише за партійними списками. Склад іншої половини парламенту – досі предмет протестів, судових позовів і радикальних заяв. У лабіринтах слів і гасел пробувала побачити вихід Ольга Кашпор. І дійшла висновку: інтриг – безліч, а всієї правди не каже ніхто» («ТСН. Тиждень», «1+1»). Утім, «Плюси» дали важливу інформацію, на яку давно чекало суспільство – про офіційні (поки що) витрати кандидатів і партій на виборчу кампанію:

«600 мільйонів гривень витратили політичні партії загалом на передвиборну кампанію цього разу. Це лише офіційні цифри. У фінансових звітах, наданих ЦВК, не вказують витрат на підкуп виборців та агітацію, заборонену законом. Хоча спостерігачі такі факти помічали не раз. Найбільше, за даними ЦВК, витратила Партія Регіонів. Загалом щодо 5-ки переможців, оплата агітації не завжди пропорційна результатам виборів. На другому місці за витратами опозиція, далі "УДАР", потім комуністи. Найменшу цифру вказали свободівці. Але найдорожче, якщо поділити кількість тих, хто за них проголосував, оці вибори обійшлися "Нашій Україні" та партії Наталії Королевської, які до парламенту взагалі не потрапили. Утім, у достовірності поданих до ЦВК цифр засумнівався навіть чинний член кабміну Віктор Балога. На своїй сторінці в соціальній мережі він написав: "Реально ця виборча компанія коштувала мільярд з гаком. Але не гривень. Доларів"».

Доволі інформативним, із залученням широкого спектру експертних думок, вийшов огляд навколопарламентських подій Володимира Соколова у «Фактах тижня» - зокрема, журналіст поставив конкретне питання про те, хто стане «тушками», необхідними Партії регіонів для формування більшості, й не побоявся називати прізвища. В такому ж ключі, але з сильнішим наголосом на тому, що влада начебто тисне на опозицію, зробив свій сюжет Азад Сафаров на 5 каналі. Чіткого уявлення про ситуацію, втім, не дав жоден із них – що й не дивно, адже чіткого розуміння ситуації сьогодні немає практично ні в кого…

Зрештою, найбільше з усіх розважив Вахтанг Кіпіані, запросивши в ефір «Підсумків» ТВі Майкла Щура, журналіста «УТ-Торонто» й автора блискучих відеопрограм «Чим живеш, Україно?». На загальному медійному тлі Майкл (який днями був також гостем програми «Час. Підсумки дня» на 5 каналі) видається одним із небагатьох справжніх українських журналістів. Дарма, що з Торонто :)

P.S. Наприкінці минулого року ми вже піднімали цю тему, але тепер телеканал «Інтер», продемонструвавши видовищний, екзотичний сюжет Максима Драбка з батьківщини майя, змушує підняти її знову.

«А вы готовы к Концу света? Апокалипсис предрекают через месяц - 21-го декабря. Именно тогда заканчивается Календарь Майя, и ожидают ряд грандиозных космических явлений. В частности так называемый "парад планет", когда все планеты Солнечной Системы выстроятся в ряд, и два солнечных затмения одно за другим. Последний раз подобное происходило 26 тысяч лет назад, после чего на Земле резко изменился климат. Всё живое погибло. Случиться это может и сейчас, уверяют некоторые учёные и трактователи календаря Майя».

«Что это за "момент" 21 декабря, толком никто не знает. Версий много. По одной из них около 9 утра по Киеву наступит полная тишина и темнота. Не будет ни света, ни электричества, ни связи. Это Земля начнёт проходить через галактическую, так называемую "нулевую полосу". Оракул Шамбалы советует, взяв документы и наличку, 20-го декабря выехать из городов на дачи. Запастись дровами и свечами. А также продуктами на два месяца, так как не будет электричества», - життєрадісно розповідає журналіст.

Робити з чуток (а радше вигадок, адже офіційні буддистські джерела спростували не лише достовірність пророцтв так званого «Оракула Шамбали», але й факт його існування) про кінець світу предмет інфотейнменту в Україні безвідповідально й жорстоко, адже забагато людей справді вірить. «У селі моєї бабусі масово купують свічки, сірники й сіль», - подібні повідомлення доводиться чути останнім часом від багатьох людей. Для високоосвічених, інтелігентних киян, які творять «Подробности недели», кінець світу за календарем майя – це лише смішний забобон, на якому гріх не зіграти, коли вже люди такі темні й марновірні. Але варто замислитись про те, що є люди, які справді бояться, що їхній світ загине за місяць. І нагнітання емоцій може спонуканути їх до нерозважливих дій, якими ці люди завдадуть шкоди собі чи навколишнім. У книзі «Новини пласкої землі» Нік Дейвіс вельми наочно демонструє шкоду, якої завдали суспільству медіа, роздмухуючи апокаліптичну вигадку про так звану «проблему 2000» - колапс комп’ютерних систем після зміни календаря. Вітати «с наступающим концом света» людей, які несли свої гроші в «Кінґз Кепітал», вірили в свинячий грип і пережили Чорнобиль, просто жорстоко. Подібні речі – свідоме роздмухування забобонних страхів аудиторії – варто було б винести за межі норми у професійній етиці українських журналістів.

Верстка підсумкових телетижневиків 18 листопада 2012 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Україна перейде на життя за новим Кримінально-процесуальним кодексом

Огляд подій тижня

"Підсумки тижня" перевірили продукти на вміст ГМО

Огляд міжнародних подій 

10-річний хлопчик потребує допомоги   

Віталік Гончарук отримав 30 тисяч гривень на операцію        

Кожна п'ята людина взагалі страждає на безсоння        

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Ізраїль і Палестина – на межі повномасштабної війни 

Склад половини парламенту – досі предмет протестів, судових позовів і радикальних заяв

600 мільйонів гривень витратили політичні партії на передвиборну кампанію       

В Україні набуває чинності новий КПК 

На Північному кладовищі Києва поховали Ярослава Мазурка           

А долю угоди про асоціацію України з Євросоюзом відкладають на невизначений термін          

Андрій Шевченко роздумує над пропозицією очолити футбольну збірну    

Заражене африканською чумою м’ясо, імовірно, бродить Україною  

Українська легка атлетика приходить до тями після низки скандалів           

"ТСН-Тиждень" побувала на базі українського миротворчого контингенту в Африці       

Дженіфер Лопес виступила в Києві         

«Інтер», «Подробности недели»

На Ближнем Востоке началась война      

Парламентарии готовятся к спикериаде 

Украина намерена постепенно отказываться от дорогого российского топлива     

"Подробности недели" оценили шансы депутатов занять кресло спикера    

Мир ожидает 21 декабря    

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Вітчизняним валютним ринком прокотилась хвиля паніки    

Скандалом завершилося поховання Ярослава Мазурка

Україна переходить до життя за новим КПК     

Рейтинг подій тижня          

Експерти розмірковують над майбутнім форматом парламенту         

Виповнюється 15 років з дня польоту Леоніда Каденюка у космос   

Дженіфер Лопес уперше виступила у Києві       

Анонс чергового випуску "Останнього героя"  

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

В України закінчуються гроші      

Дата проведення саміту Україна-ЄС зависла в повітрі 

Опозиція скаржиться на тиск з боку влади         

В Україні розпочинається реформа кримінальної юстиції       

У "Луврі" готують виставку робіт Іоанна Пінзеля         

«Україна», «События недели»

Гривна снова ушла в крутое пике

Украина начала поставки газа из Германии       

Генеральная прокуратура возбудила уголовные дела по фактам нарушений на выборах  

В Украине набирает силу новый Уголовно-процессуальный кодекс

Украинцы едва не остались без воды      

МВД хочет взять Интернет под контроль           

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.