Відмова від підсумків тижня на користь підсумків року – передноворічна традиція інформаційно-аналітичних тижневиків.  Цього разу «оригіналів» виявилось двоє: «Інтер», який відмовився від «Подробностей недели» 30 грудня, давши в ефір звичайні новини, й «Україна», яка випустила спецвипуск «События года». Звісно, важливим є те, як саме змальовували телевізійники дібрані віхи року, проте почнімо з того, що саме вони дібрали. Дехто («1+1») подавав головні події кожного місяця, інші (Перший, «Україна», ICTV) спробували укласти рейтинг найважливішого, решта просто називали важливі події року. Подаємо названі події в тому порядку, в якому вони озвучувались в ефірі, хоча не в кожному випадку вони є ранжованими за важливістю.

І за популярністю конкретних подій:

Не дивно, що, попри різні пріоритети та орієнтацію на різні типи подій, усі тижневики визнали безперечними подіями року парламентські вибори та чемпіонат Європи з футболу. Об’єктивно їхнє значення для країни є амбівалентним; тижневики змальовували вибори переважно нейтрально, «Євро» - позитивно. Характерно, що другою за популярністю (4 з 6) групою  подій є трагедії – справа Оксани Макар, стрілянина в «Каравані», вибухи в Дніпропетровську та смерть Богдана Ступки. «Усміхнула», як то кажуть, жива й безпосередня розповідь кореспондента «України» Бориса Іванова про дніпропетровський «теракт»: «Что вот возмущает в этой ситуации более всего – что как раз таки днепропетровцы и приучены, там было несколько взрывов до этого. До этой серии взрывов было несколько взрывов. Взорвалась урна возле центрального универмага, ее тоже разнесло на клочки, убило человека. Эту урну заменили металлической – и все. Серия взрывов, точно такой же характер взрывов, то есть бомбу заложили в урну, урны разлетаются, людей калечат, власти судорожно начинают собирать эти урны по всему городу. Никто смертельно не пострадал, но, извините, человек ехал на рынок, ему отрубило руку – и все, он инвалид до конца жизни. В свою очередь люди, они именно помогали друг другу. Люди, которые вышли из этого трамвая № 1, у которых текла кровь, они выносили тех, кто сидел рядом и теперь уже лежал окровавленный, с этими осколками этой бетонной урны, кричали – у кого есть нож, нож принеси быстренько, у кого там есть, может, в машине аптечка, кто-то передает. То есть вот силе духа, взаимоподдержке я поразился. Слов нет, просто респект». Респект респектом, а висвітлення цілком міфологічне – про те, наскільки підозрілими були обставини справи й особливо її урочистого розкриття, усю цю історію з банківськими картками в матеріалі не згадують. «Что вот возмущает в этой ситуации», Борисе.

У третій за популярністю групі (3 з 6) бачимо як досягнення (перемогу на «Євробаченні», перемогу параолімпійської збірної України та вихід стрічки «ТойХтоПройшовКрізьВогонь»), так і події радше негативні (справи Луценка й Тимошенко, погодні аномалії) або амбівалентні (новий склад уряду). І – загалом позитивний момент – найчисельнішими є останні дві групи (2 і 1 з 6), що означає, що творчі групи тижневиків дивляться на події в країні та світу по-різному, а також намагаються шукати щось оригінальне. Подекуди оригінальність видається дещо надмірною – наприклад, фестиваль писанок, постановка «Летючого голландця» в донецькій опері або викрадення згадуваної в попередньому огляді Анхар Кочнєвої можуть уважатися подіями року, навіть з усією повагою до авторського права на власне бачення, з превеликою натяжкою. Але це стосується меншості названих подій. Виділився ТВі, опитавши про найважливіші події-враження-спогади року, що минає, своїх власних журналістів і ведучих, а потім – у гостьовій студії – письменника Андрія Куркова. Були в цій розмові моменти доволі ризиковані, наприклад, цей:

«Вахтанг Кіпіані, ведучий: От в одній з своїх книг ви передбачили таку небуденну річ, виписали про замах на президента.

Андрій Курков, письменник: "Так".

Вахтанг Кіпіані, ведучий: Було таке. Чи є у вас прогнози на рік 2013-й?».

Та, в усякому разі, це було цікаво й ексклюзивно. Зважаючи на те, що «Підсумки» закриваються, хтозна, коли та в якій програмі ми ще почуємо таку розмову з таким героєм.

Певне роздратування, яке потроху перетворюється на константу, викликає включення до підсумків року різноманітних погодних проявів. Ще можна зрозуміти, коли одним із найважливіших моментів року називають ураган, що паралізував і поруйнував атлантичне узбережжя США. Але снігопади взимку чи тепло навесні!

Ось Перший національний: «Весни не стало. Літо показало українцям, як воно жити так, наче країна знаходиться на екваторі. Спочатку аномальна спека, яка трималася кілька місяців в усіх без винятку областях. Потім холод та сніги. На початку грудня дороги перетворилися на кучугури снігу. В кількох областях оголосили надзвичайний стан. Тисячі автомобілів застрягли у снігових заметах на автотрасах». Про аномальну спеку і/або аномальні опади і/або аномальний мороз ми чуємо щороку; подекуди це супроводжується згадкою про глобальне потепління, щоправда, зазвичай без конкретних посилань, адже різних наукових і псевдонаукових концепцій цього явища (як і його заперечення) є чимало.  «1+1» стверджує, що «українцям перший місяць зими запам’ятається неймовірними сніговими катаклізмами із десятками загиблих від морозу і сотнями заблокованих на українських дорогах». Що неймовірного в тому, що у грудні випало багато снігу, й  де тут катаклізм? Трохи конкретніше підходить до цієї теми ICTV, називаючи цифру загиблих від морозів (щоправда, чомусь називаючи її життєствердним словом «рекорд»): «133 людини. Стільки людей в Україні загинули через останні морози. В основному це безхатьки. Не допомогли навіть пункти обігріву. Бо вони були не скрізь, а на сході країни. І зокрема у Миколаєві. Мороз сягнув рекордної позначки за останні 70 років. Рекордні на початку тижня були і снігопади. У Києві через них багато хто згадав, що таке ходити пішки. Рівень заторів вимірювався 10-ма балами із 10. У понеділок столиця пережила справжній транспортний армагедон». Тут би детальніше про причини останнього «катаклізму» - не лише погану роботу комунальних служб, а й бажання завеликої кількості мешканців столиці скористатись приватним автотранспортом за умов, коли проїзд є передбачувано ускладненим. І, зрештою, небажання прислухатись до несподівано слушної поради прем’єр-міністра Миколи Яновича Азарова – взяти лопату й відгорнути сніг бодай біля власних дверей. Можливо, вперте небажання наших співгромадян поводитись адекватно до погодних умов, які цілком незалежно від них із року в рік випадають саме такими, як завгодно Небесам, і потягнуло б на один із головних висновків 2012-го.

Також хотілося б відзначити улюблений «підсумок року» вашого автора  - кінець світу. Схоже, цьому маразмові, яким відзначились і минулорічні «підсумки підсумків», справді немає кінця-краю, адже відразу два телеканали – «1+1» і Перший національний – включили цю «подію» до переліку найважливіших. Ба, більше, Ольга Пахар з «1+1» назвала те, що кінця світу не відбулося, головною подією грудня 2012 року. До того ж, той-таки Перший національний і ICTV відзначились сюжетами із прогнозами астрологів на наступний, 2013-й. Про цей факт уже згадувала у своїх медіапідсумках року Діана Дуцик, ми ж зупинімося детальніше на обставинах.

Не хотілося б зачіпати почуття читачів, які вмудряються поєднувати сучасні знання (необхідні для користування інтернетом, принаймні) та віру в те, що з розташування небесних тіл можна визначити майбутнє. Але зауважмо, що вельмишановні творці підсумкових програм звертаються по прогноз не до людей, які володіють реальними знаннями й розуміють ситуацію в різних галузях, а до людей, чиї передбачення ґрунтуються на потойбічних і малосумісних із здоровим глуздом речах. До того ж, про деяких персонажів, які звуть себе астрологами, можна з упевненістю казати, що зміст їхніх передбачень залежить не тільки від розташування зірок, але й від політичних інтересів земних людей (незабаром MediaSapiens опублікує розширений матеріал на цю тему). Не забігаючи вперед, просто пропоную читачам «оцінити красу гри» Першого національного, який імітує критичний підхід до астрологічних передбачень:

«Перше, чим усіх лякали, це кінець світу. Якщо ви дивитеся це, то значить не справдилось.

Майя Савицька, дослідник священного календаря майя: "21 декабря означает, что мы заканчиваем цикл биосферы, мы заканчиваем цикл гомо-сапиенс, и мы переходим в следующее измерение, которое называется ноосфера. Это изменения разума. Это следующая стадия эволюции человеческого разума. Мы совершаем эволюционный рывок, в своем разуме. И мы входим в ту стадию эволюции разума".

Друге, чим лякали українців на початку 2012 року – це різким погіршенням економічної ситуації. Ось вирізка із статті на одному із українських сайтів. А це відеопрогноз одеського астролога Влада Росса.

Влад Росс, астролог: "Предвижу, кстати, крушение гривны. Где-то в рамках 11 гривен за доллар".

Ані кінця світу, ані різких економічних негараздів та стрибків гривні ніхто не бачив».

Насправді кінець світу не був передбаченням астрологів – принаймні, тих, до яких зазвичай звертаються українські ЗМІ. Навпаки, вони категорично заперечували таку можливість. Натомість, економічні негаразди і стрибки гривні українці бачили – хіба що стрибок курсу був не таким масштабним, як «прогнозує» Влад Росс, але достатнім для того, щоб на ньому хтось збіднів, а хтось нажився. Далі в матеріалі автор іще раз наголошує на тому, що економічних негараздів в Україні 2012-го не було: «Ми запитали у тих астрологів, які прогнозували Україні економічні негаразди, чому ж їхні прогнози не справдились». Зауважмо, що про підсумки економічного року в Україні тижневик державного телеканалу тактовно мовчить. Для порівняння, ось як змалював досягнення біло-блакитної влади у 2012-му ТВі:

«Рік, що минає, запам’ятався проведенням "Євро-2012". Футбольний чемпіонат відвідало майже два мільйони іноземних туристів. Офіційно Україна витратила на свято приблизно сорок мільярдів гривень, проте реальна цифра набагато більша. Лише на реконструкцію НСК "Олімпійського" витратили майже п’ять мільярдів гривень. У 2012 році на українських дорогах почали курсувати корейські поїзди "Хюндай". Лише в столиці на десять складів витрачено понад 300 мільйонів доларів. Проте потяги уряд придбав навесні, тоді як взимку корейське диво техніки не витримало випробування української зими. Лихоманило Україну на валютному ринку. Осінь запам’яталася ослабленням національної валюти до восьми гривень тридцяти копійок. Наразі Нацбанк штучно втримує гривню. Теперішній курс – вісім гривень за долар. Експерти кажуть: Нацбанку все важче контролювати ситуацію, тому варто чекати обвалу гривні. Російський газ для українців так і не подешевшав. Газові угоди обіцяли переглянути, але цього так і не сталося. Росія висунула умови, одна з основних – вступ до Митного союзу. Без зрушень також питання щодо угоди про вільну торгівлю із ЄС, хоча переговори закінчилися ще рік тому. Наразі експерти покладають надії на саміт "Україна – ЄС", який відбудеться 25 лютого. Державний борг України перевищив 500 мільярдів гривень. Лише за листопад сума збільшилася майже на вісім мільярдів. Чим будемо покривати борг – влада не уточнює. Тим часом МВФ відмовляється надавати кредити. Попри все, прем'єр-міністр України Микола Азаров на останньому засіданні свого уряду у цьому році розповідає про досягнення та стабільність…  {…} Сухі цифри свідчать: ріст економіки в році, що минає, коливається біля нуля. Підвищені владою мінімальні пенсії та зарплати поглинає інфляція. Безробітних в державі з кожним роком стає все більше. Інвестори пакують валізи і згортають бізнес. Прем'єр-міністр України Микола Азаров вже вкотре помиляється з прогнозами». Й усе це, до речі, з посиланнями на трьох різних експертів, серед яких немає хіба що явно провладного. Може, добір фактів і тенденційний, але деякі пункти важко не визнати справжніми економічними негараздами.

ICTV, натомість, із політикою не хімічить, а банально лякає глядачів: «У 2013-му планета-руйнівник Плутон пройде по знаку Козерога. До того ж, за зореастрійським календарем, це рік ворона, що означає рокові події. Звісно, зіркам можна і не вірити. Але як пояснити те, що спочатку астрономи назвали рік змії роком фатальних змій, а потім люди й самі побачили – у 1917-му жовтневу революцію, у 41-му – Велику Вітчизняну війну, і цей список можна продовжувати кожен рік змії. Павло Глоба сам змія а східним календарем. Крім мудрості і стабільності, зміїний рік несе в собі і небезпеки.

Павло Глоба, астролог: "Катастрофы, всевозможные стихийные бедствия. Вот вполне вероятно землетрясения. Скорее всего, социальные катаклизмы, экономические скажем потрясения. Вот это может быть гораздо серьезнее".

Але не все так погано. Значно гірше може бути за 2 роки.

Павло Глоба, астролог: "Мы окажемся на грани второй великой депрессии. И 2008-й год с ипотечным кризисом в США, и 98-й год с дефолтом в России покажутся просто детским лепетом на лужайке"».

Хотілося б дожити до того дня, коли місце астрології, хіромантії, конспірології, скандалів, інтриг і розпаду групи «ВІА Гра» в підсумкових тижневиках займе аналіз і прогноз із уст компетентних людей.

Також дещо засмутило те, в який спосіб «Україна» розповіла про розвиток справ Тимошенко й Луценка протягом року. Ось цей пасаж: «Официальная причина бойкота европейскими политиками матчей на европейских стадионах – сидящие в тюрьме бывший премьер Юлия Тимошенко и бывший министр внутренних дел Юрий Луценко. Несмотря на приличные сроки (7 лет у Тимошенко и 4 года у Луценко), они регулярно появляются на телеэкранах и даже обращаются к народу по случаю праздников. Юля и Юра за решеткой – главный политический сериал года с продолжением. За Тимошенко страна наблюдает как бы через замочную скважину. Запись из камеры Лукьяновского СИЗО. Женщина, похожая на Тимошенко, бодро передвигается по камере и целуется с мужчиной, похожим на адвоката Власенко. Оппозиция называет ролик фальшивкой, Генпрокуратура обещает разобраться. Вслед появляются снимки Тимошенко с синяками на руках и животе. Потом – снятое мобильным телефоном видео: экс-премьер требует встречи с однопартийцами и адвокатом. Охрана ведет себя спокойно. Главные новости от Луценко – приговор и перевод в Менскую колонию в Черниговской области. Вместе с экс-министром внутренних дел сидят бывшие сотрудники МВД, налоговой и других ведомств. В колонии Юрий Луценко шьет рукавицы, жалуется на подорванное за время следствия здоровье и добивается качественного лечения».  Справжнім був запис чи ні, ми не знаємо досі – й доказів, що на ньому саме Тимошенко, немає жодних. Проте поєднання цих двох речень переконує глядача,, що у замкову шпарину ми спостерігаємо таки за Тимошенко – отже, прогулянки камерою й поцілунки з Власенком, начебто, достовірні. Навряд чи такий акцент зроблено з метою дискредитувати ув’язнену лідерку опозиції (до того ж, завдяки рідному телебаченню підозрілий ролик і так переглянула вся країна, хто хотів повірити – повірив), скоріш за все, це звичний наслідок неконтрольованої багатослівності Андрія Данилевича.

Поверховість, яку цього разу продемонструвала у своїх підсумках «Україна», стає очевидною у співставленні з ґрунтовністю підсумків 5 каналу, особливо сюжету Олександра Аргата про зовнішньополітичні невдачі української влади протягом року. Єдине, що дещо псує цей матеріал – ліричні відсебеньки наприкінці: «Щоб на Захід піти, кредити нові отримати, необхідно звільнити рейтингових опонентів з в’язниці. Але ж вибори президентські не за горами. На Схід ніби і наполегливо кличуть, і газ дешевий пропонують, але чимось за нього таки доведеться розплатитися. Підприємствами? Трубою? Суверенітетом? Багатовекторність українського зовнішньої політики наприкінці цього року фактично завела країну до глухого кута. І в якому напрямку виходити з нього у році наступному? За існуючої владної системи в Україні відповідь на це питання залежить лише від однієї людини».  Усі ці висновки глядачі могли б зробити й самостійно – з наведеного перед цим матеріалу.

ICTV також є за що похвалити – у день, коли колеги з інших каналів зосередились на підбиванні підсумків і розмовах про погоду, тут підготували змістовний і насичений експертними коментарями матеріал про новий склад Кабінету Міністрів. Зміну складу Кабміну, як ми вже знаємо, далеко не всі тижневики відносять до найважливіших подій року, та насправді над новою кадровою політикою Януковича можна й варто всерйоз замислитись – що й допомагає зробити своїм сюжетом Олександр Візгін. Крім «Фактів тижня», про новий Кабмін також розповідає «ТСН. Тиждень» «1+1», однак автор матеріалу Станіслав Ясінський, замість залучати сторонніх експертів, вирішив дати експертний висновок сам, і пояснив, що найцікавіше, а що – найважливіше: «Але головна цікавинка в іншому. Раніше український Кабмін був компромісом різних груп впливу Партії регіонів та їхніх партнерів по коаліції. Нині це маже монолітна і надзвичайно віддана Президенту структура. Виняток, майже скандальні фігури міністра соцполітики Королевської та міністра освіти Табачника лише підтверджують нове правило. Крім того в Уряді є могутня альтернатива самому Прем’єру. Першого віце-прем’єра Сергія Арбузова майже прямим текстом своїм наступником назвав і сам Микола Азаров. Більшість важелів впливу ляже в руки першого віце вже зараз. Єдине питання – коли станеться наступна оптимізація: заміна Азарова на Арбузова?».

«1+1», до речі, виявився єдиним тижневиком, що повідомив про вимушений продаж Олександром Ярославським футбольного клубу «Металіст» (Харків): «Після вимог мера Геннадія Кернера повернути місту стадіон, відбудований Ярославським, мільйонер продав і його, і команду, яку вивів на європейський рівень, і тренувальну базу. Новий власник, 27-річний харків’янин Сергій Курченко, очолює групу компаній "Газ Україна" і вже пообіцяв команді більше грошей». Тут би, звісно, тему розвинути – хто такий насправді Курченко, хто тиснув на Ярославського (навряд чи той злякався б Кернеса), хто наступний. І для шанувальників футболу (який, судячи з одностайного відзначення «Євро-2012» як головної події року, тижневики цінують), і для бізнесменів ця історія доволі симптоматична.

Підсумки підсумків

Що ж, підбиймо й собі короткі підсумки життя-буття щотижневих інформаційно-аналітичних, чи то пак, підсумкових програм українських телеканалів. На початку року 2012 було їх сім, на початку 2013-го залишилося шість. «Підсумки з Вахтангом Кіпіані», які у квітні 2012-го прийшли на зміну «Підсумкам із Віталієм Гайдукевичем», каналові ТВі більше не по кишені. Хоча, як уже було зазначено в попередньому огляді, шкода – ця програма чимало додавала до розрідженої інформаційної екосистеми українського телебачення.

На позір найґрунтовніших змін зазнав зміст «Підсумків тижня» Першого національного, що остаточно відмовились від політики (окрім пунктирного, позбавленого видимої системи висвітлення поодиноких політичних подій) й зосередились на умовній «соціальній» тематиці. Унаслідок цього програма чи не найдужче випадає з загального контексту щотижневих підсумкових програм – це такий собі екскапістський тележурнал, творці якого вдають, що живуть у паралельній реальності без економічних проблем і політичних негараздів, але з серйозними соціальними викликами, які сміливо приймає уряд і особисто Віктор Федорович Янукович.

Найкарколомніша зміна в редакційній політиці відбулась під завісу року в «Подробностях недели» каналу «Інтер», що неважко пов’язати з демонстративною «лібералізацією» інвестора групи «Інтер» Валерія Хорошковського. Тепер у тижневику весь час згадують та запрошують до коментарів лідерів опозиції, а на адресу Миколи Азарова (але не Віктора Януковича) дозволяють собі в’їдливі та критичні коментарі. До того, як Валерій Хорошковський оголосив про свою вже й без того доконану відставку, «Подробности недели» змагались із «Фактами тижня» ICTV в паркетно-формальних та напівприхованих, на рівні підтексту й акцентів, виявах любові до влади.

«Факти тижня», без сумніву, виграли б у змаганні з любові до свого інвестора – Віктор Пінчук та всі можливі ініціативи родини Пінчуків є настільки ж обов’язковим елементом кожного випуску програми Оксани Соколової, як і зірки російської естради. Формат, що тут скажеш…

Практично без маніпуляцій та фактично без джинси, але з надмірним жовто-сенсаційним успіхом прожив цей місяць телетріумфоносний «ТСН. Тиждень» «1+1», у рамках якого кристалізувалася цікава та самобутня творчість декількох журналістів, зокрема Ольги Кашпор та Станіслава Ясінського.

На жаль, без маніпуляцій і джинси не обійшлося в ефірі інтелігентного, в міру іронічного й стилістично витриманого тижневика «События недели» каналу «Україна» - тут підтримували, як могли, протеже Ріната Ахметова Наталію Королевську та її партію «Україна – вперед!», а також трохи більше, ніж слід було, хвалили самого інвестора та його бізнес. Разом із тим, заслуговує бути відзначеною Ірина Юсупова, що привнесла в тижневик «України» свіжу соціально-репортажну хвилю.

І, схоже, найбільш недоторканною залишилась редакційна політика програми Тетяни Даниленко на 5 каналі, яка в більшості випадків обмежувалась політичними темами з іронічно-культурним або соціальним бонусом. Якщо «События недели» - видовищний і по-сучасному зроблений, але поверховий тележурнал, то «Час: Підсумки тижня» - справжня інформаційно-аналітична програма, що не намагається охопити всі події тижня, але глибоко відображає ті з них, які найбільше вплинули на життя країни. Хоча з відокремленням фактів від коментарів ані Тетяні, ані її колегам протягом 2012-го року остаточно впоратись так і не вдалося. Але це не біда, адже попереду 2013-й.

Верстка підсумкових телетижневиків 30 грудня 2012 року

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Найяскравіші кадри року очима журналістів, редакторів та ведучих "ТВі".

Гість студії – Андрій Курков, письменник

Путін підписав скандальний "закон Діми Яковлєва".

Продовження розмови з Андрієм Курковим.

Google оприлюднив найпопулярніші пошукові запити в українському сегменті інтернету.

Підсумки 2012-го: рік під знаком Януковичів.

Геополітичні терези: like та dislike української зовнішньої політики-2012.

Обережно – покращено!

Перший національний, «Підсумки тижня»

В 2012 році українці рятували потребуючих допомоги

Україна та Польща провели Чемпіонат Європи з футболу      

Підсумки світових подій року      

Топ-10 подій 2012 року      

2012-й в Україні став роком Григорія Сковороди         

Астрологи спрогнозували прийдешній рік для України          

На Майдані Незалежності завершуються приготування до святкування Нового року       

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Найпомітніші події 2012 року

В Україні почав працювати новий уряд  

Тиждень за одну хвилину  

Журналісти провели дослідження новорічних привітань президентів          

ICTV, «Факти тижня»

Україна отримала новий склад Кабінету міністрів        

На Кіровоградщині розбився гелікоптер Мі-8    

Костянтин Меладзе збив на смерть 30-річну жінку       

Морози забрали життя вже 133 українців           

Головні події 2012 року     

Астрологи охарактеризували 2013 рік    

Побачила світ нова версія фільму «Джентльмени удачі»         

Добігає кінця друга частина проекту «Останній герой»

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Покращення стало головним політичним, економічним та естетичним явищем 2012 року          

Парламентські вибори стали головною політичною подією 2012 року в Україні    

Підсумки зовнішньої політики України в 2012 році     

Підсумки культурного життя країни за рік         

«Україна», «События года»

Политическое событие года          

Участниц Pussy Riot приговорили к двум годам режима         

Украина и Польша провели Чемпионат Европы по футболу  

Тимошенко и Луценко продолжают отбывать за решеткой свои сроки        

Энергонезависимость – самое популярное слово года 

2012 год принес Украине рекордные зимы        

В Сирии выкрали украинку Анхар Кочневу     

В Лондоне прошли ХХХ Олимпийские игры   

В Днепропетровске прогремело 4 взрыва          

Убийство охранников ТЦ "Караван" шокировало общественность   

В Николаевской области совершенно два потрясающих по жестокости преступления     

В Украине запретили курение в общественных местах           

Конец года запомнился скачками курса гривны           

С 20 ноября Украина живет по новому Уголовно-процессуальному кодексу          

В Донецком театре оперы и балета поставили "Летучего голландца" Вагнера        

Украина попадает в расписание гастролей самых известных и популярных исполнителей мира

В одесскую больницу был госпитализирован сын Президента Франции Пьер Саркози    

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.