Теорія газової брехні

Теорія газової брехні

3 Лютого 2013
2325

Теорія газової брехні

2325
Висвітлюючи підписання угоди про видобуток сланцевого газу, «Факти тижня» ICTV та «События недели» «України» спрацювали як рупор влади. Огляд телевізійних тижневиків за 27 cічня 2013 року.
Теорія газової брехні
Теорія газової брехні

Тиждень давоського форуму приніс переважно економічні (чи то пак, «політекономічні», адже йдеться про енергоносії) новини. Ключовим для інформаційної картини тижня стало словосполучення «сланцевий газ», а журналісти тижневиків, хоч як вони цього не люблять, були вимушені розбиратися в тому, що це таке і що принесе Україні. Щоправда, зусиль для того, щоб справді розібратись і пояснити глядачам, доклали далеко не всі.  Дехто, навпаки, спробував дезінформувати аудиторію, намагаючись змалювати ситуацію не просто як економічний та геополітичний прорив, а як гарантію визволення від газової залежності. У Давосі українських журналістів уже традиційно – не дарма опублікований рік тому огляд мав заголовок «Давоське хуторянство» - цікавив Янукович, Бойко та інші містечкові політики, яких, здавалося б, маємо досить і в себе вдома. Серед українських тем центральною для всіх, крім Першого національного (для нього опозиції й далі не існує) залишалась справа Щербаня, а також намагання опозиції провести позачергову сесію Верховної Ради для розбору ситуації навколо Тимошенко. Щоправда, від цих тем частина тижневиків дистанціювалась – наприклад, у випусках «Підсумків тижня» і «Событий недели» про Тимошенко жодних згадок не бачимо.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Газова тема починається з ненав’язливої, але помітної неозброєним оком маніпуляції:

«Україна цього тижня підписала контракт з розробки родовища сланцевого газу з компанією Royal Dutch Shell. Вартість контракту становитиме 10 мільярдів доларів. Угода дає можливість зменшити  залежність від дорогого російського природного газу. За оцінками фахівців, українські сланцеві запаси – одні з найбільших в Європі. За кілька днів після цієї події стало відомо, що російський "Газпром" виставив рахунок компанії "Нафтогаз України" на 7 мільярдів доларів, - повідомила газета Financial Times. Росіяни нібито вимагають, щоб Україна доплатила за газ, який не викупила торік. У 2012-му наша держава закупила 33 мільярди кубометрів, тим часом як мінімальне зобов'язання за контрактом 2009 року передбачає майже 42 мільярди кубометрів газу. "Нафтогаз" у свою чергу заявив, що нічого "Газпрому" не винен і повністю розрахувався з російською стороною. Про це повідомила прес-секретар "Нафтогазу України" Олена Юр'єва. Вона нагадала: Київ не раз інформував московських колег про скорочення обсягів закупівлі».

На час виходу програми інформація про те, що «Газпром» вимагає від України сім мільярдів, була вже офіційно підтверджена «Нафтогазом» і самим прем’єром Азаровим. Натомість, державний телеканал подає це мало не як газетну качку, посилаючись на «буржуйську» The Financial Times і вживаючи слово «нібито», яке ставить достовірність факту існування вимоги росіян. Отримати підтвердження можна і треба було з перших рук – від «Газпрому», який є цілком досяжним для українських журналістів щонайменше на рівні прес-служби. Позиція «Нафтогазу», натомість, подана достовірно, з посиланням на конкретну людину – прес-секретаря. Вочевидь інформація подана не просто незбалансовано, але й упереджено, з явним наміром применшити значення російських претензій та змалювати позицію української сторони як більш упевнену.

Трохи позитивчику дісталося й київській міській владі. Вкотре констатувавши, що взимку холодно й іде сніг, Перший повідомляє, що «ті, хто не розчистив дороги, потрапили під кадрові чистки КМДА – слідом за комунальними керівниками, роботи позбулися голови трьох районних адміністрацій. Офіційна причина звільнення – професійне недбальство». Типове переведення стрілок на підлеглих, адже відповідальність за незадовільну роботу комунальних служб несе й керівництво КМДА.

Також у випуску варто відзначити пізнавальну й корисну для слухачів розмову з керівником департаменту соціальної допомоги Міністерства праці та соціальної політики Віталієм Мущиніним, а також черговий сюжет про те, як виконується заборона на куріння в громадських місцях. В останньому традиційно до коментування «з боку курців» був залучений Сергій Дідковський, один із піарників, які розкручують неформальну ініціативу «Права курців». Вкотре доводиться звертати увагу журналістів на те, що ці люди не вповноважені жодними курцями представляти їхні права, та рекомендувати прочитати книгу Ніка Дейвіса «Новини пласкої землі», в якій описана не одна історія заснування піарниками громадських рухів та ініціатив в інтересах певної індустрії (зокрема й тютюнової).

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Суму в 7 мільярдів доларів, яку зажадав від України «Газпром», Алла Мазур називає «астрономічною». Ця оцінка – перший, але не єдиний випадок відходу від стандартів у повідомленні про газ:

«7 мільярдів доларів. Астрономічну суму зажадав російським "Газпром" від "Нафтогазу" України за некуплений газ. Назріває чималий скандал. Наше відомство платити не збирається, бо каже, про зменшення своїх потреб в 2012-му росіян попередили заздалегідь. А за все, що купили, уже розрахувались. "Газпром" же наполягає на умовах угоди від 2009-го, за якою Україна мала б забирати значно більше газу за ціною, однією з найвищих в Європі. Радикальна вимога загрожує обом компаніям міжнародним судом. Знову заводить російсько-українські відносини у стан холодної війни. Водночас українські експерти уже заявили, до судового розвитку подій готові, а нові претензії росіян – це помста за угоду із компанією Shell. Цю угоду про початок видобутку сланцевого газу в Україні Президент Янукович підписав у Давосі. І преса уже назвала її поворотним пунктом в українській енергетичній історії, бо за сприятливих обставин власне добування такого газу може зняти найболючішу українську залежність від газової голки "Газпрому". Мало того, цей газ для кінцевого споживача буде на 300 доларів дешевшим від блакитного палива із Росії. Настане енергетичне щастя, правда, не так швидко. Видобуток на Юзівському родовищі Shell почне лише за 3 роки. Згідно із контрактом, перші кілька років забиратиме 70 відсотків добутого собі, щоб окупити затрати. Однак перший крок до кінця монополії "Газпрому" в Україні зроблено. Сам Янукович назвав як мінімум 4 вигоди нової угоди.

Віктор Янукович, Президент України: "Вигідно, бо це є інвестиції. Вигідно тому, що за рахунок цих інвестицій ми будемо збільшувати власний видобуток газу. Вигідно тому, що ми будемо створювати нові робочі місця. Вигідно тому, що ми будемо піднімати рівень економіки і за рахунок цього будемо збільшувати дохідну частину бюджету"». Бачимо тут оцінкові судження без видимих підстав («назріває чималий скандал», «перший крок зроблено», «настане енергетичне щастя» тощо), а також недостовірні посилання на експертів і ЗМІ або факти, подані без посилання на джерело. Зауважмо, що конфлікт «Газпрому» й «Нафтогазу» тут не розкрито – аргументи обох сторін не проаналізовані експертами і навіть зрозуміло (а не в емоційному переказі ведучої) не сформульовані. Не зайвим було б також пояснити глядачам, що таке сланцевий газ і де розташоване Юзівське родовише.

Матеріал Олександра Шилка про економічний форум у Давосі побудований на протиставленні «відкритого» українського ланчу, організованого Віктором Пінчуком, до «закритих» форумних заходів, на які не пускають «простих смертних». Наприкінці репортажу автор фактично зізнається, що не володіє інформацією про справді серйозні глобальні питання, які обговорювались та вирішувались на форумі.

Про ситуацію у справі Щербаня та конфлікт через відмову спікера Володимира Рибака проводити позачергову сесію ВР розповідають доволі стисло, не присвячуючи цим темам окремого сюжету. Якщо з першою темою поки що мало що зрозуміло, а розбиратися з нею слід у форматі розгорнутого журналістського розслідування, то інформації, поданої в рубриці «Тиждень за хвилину», щодо начебто сфальсифікованих підписів явно не було достатньо: «3,5 мільйони гривень і недостовірні підписи не дають спікеру Рибаку погодитися на позачергову сесію стосовно Юлії Тимошенко. Перша – це сума, яку витратять на скликання, порахував Рибак. А у підписах засумнівався апарат Верховної Ради. 8 зі 158 зібраних опозицією у Раді вважають підробленими. А ще трьох депутатів, каже Рибак, на момент підписання не було в Україні». Завданням журналістів було не констатувати наявність сумнівів, а розвіяти їх, перевіривши правдивість заяви Рибака. Поіменно назвати депутатів, про яких він говорить, і запитати в них, чи були вони в Україні, і якщо ні, то як поставили підпис. Уся ця інформація не лише доступна, але й дуже важлива для суспільства, яке делегувало депутатів у владу й повинне бути оповіщене про такі вочевидь аморальні дії як підробка підписів – якщо вони доведені. Або наклеп, якщо не доведені. Те, що оприлюднення подібних звинувачень без спроби розібратись у ситуації та підтвердити або спростувати їх стало нормою не лише для новинної, але й для інформаційно-аналітичної української тележурналістики, є печальним симптомом.

Корисним і пізнавальним був матеріал Марини Макущенко з розбором нового податку на нерухомість, що містив компетентні експертні коментарі та змістовний аналіз самої авторки. Ще одне резонансне та важливе для суспільства повідомлення, на жаль, зіпсоване недостовірними посиланнями: «А Міністерство освіти вирішило прочистити мізки випускникам українських шкіл. Знати про військових і політичних діячів Степана Бандеру та Романа Шухевича, які зіграли вагому роль в історії України дітям тепер не обов’язково. Їхні прізвища уже викреслили з тестів ЗНО. Натомість там з’явилися творці Радянського Союзу: червоний комдив Микола Щорс та політик Георгій П’ятаков. Вони тепер у розділі українського державотворчого процесу. Історики кажуть, викресливши Бандеру і Шухевича із ЗНО, влада перетворює Україну на радянську республіку. Саме ж відомство Дмитра Табачника пояснило, ці прізвища зникли із тестів іще торік». Ймовірно, з посиланням на істориків подану думку далеко не всіх представників цього фаху. Цікаво також було б перевірити невідомо чиє твердження «відомства Дмитра Табачника».

«Інтер», «Подробности недели»

Інтерівський тижневик продовжив традицію обговорення серйозних тем у студії з експертами. Цього разу це були заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов та президент клініки «Борис» (яку з абсолютно не зрозумілих причин Олег Панюта не назвав, обмежившись словосполученням «частная клиника») Михайло Радуцький, а обговорювали вони ситуацію в охороні здоров’я та необхідність реформувати цю галузь. Доволі похмуру картину змалювала Інна Жмуд у сюжеті, що передував розмові. Проте дискусії як такої не вийшло, адже її учасники не були опонентами. Природно, співставлення досягнень клініки «Борис» і державної медицини виглядало не на користь останньої, особливо коли зайшлося про матеріальне забезпечення служби швидкої медичної допомоги. При цьому пан Радуцький не критикував державу, а навпаки, робив владі компліменти, підтверджуючи, що реформи справді розпочали: «…наконец-то, на 22 году независимости, вспомнили, что в стране плохая медицина, и что надо делать реформу. Спасибо большое, что на 22 году на медицину посмотрели. И поверьте, реформу за год все равно сделать нельзя. А то, что ее делают, все равно будут ошибки, которые будут исправляться только путем опыта. Поэтому я бы охарактеризовал самый главный успех – что реформу начали, это мое личное мнение». Його візаві так само постійно підтримував сказане Радуцьким.

По завершенні медичної теми до політики перейти не поспішають, запропонувавши натомість глядачам матеріал Геннадія Вівденка про «бразильське економічне диво». Далі – знов соціальна тема: правила усиновлення дітей. У підводці до неї Олег Панюта порушує стандарт достовірності: «Новые правила усыновления украинских детей предложил рассмотреть Президент. Виктор Янукович считает, что страна должна присоединиться к Гаагской конвенции. Ее ключевая задача - сделать процесс усыновления прозрачным и дать возможность отслеживать дальнейшую судьбу ребенка. Почему же тогда эту идею критикуют? Мол, принятие новых правил даст "добро" узаконенной торговле украинскими детьми». Невже опоненти Януковича не заслуговують на те, щоб бути названими? У сюжеті Дмитра Євчина зустрічаємо лише двох конкретних опонентів: свободівця Ігоря Мірошниченка та Ніну Карпачову. З нею виходить цікаво: вона вже не омбудсмен, і цінність її думки полягає хіба що в досвіді, отриманому за час роботи вповноваженим із прав людинив у минулому, одначе «Інтер» титулує пані Ніну «першим омбудсменом». З цього формулювання не випливає, що зараз Карпачова не обіймає цієї посади. Під час перегляду сюжету стає зрозумілим, що прагнення долучитись до Гаазької конвенції поділяє також уряд і спеціалізовані органи, що займаються усиновленням (і які, власне, єдині серед усіх, чия позиція була озвучена, компетентні розмірковувати про права та інтереси сиріт). Тоді чому в підводці зроблено такий акцент на тому, що це воля Януковича?

Угода про видобуток сланцевого газу стає лише епізодом матеріалу Дмитра Анопченка, доволі якісного й насиченого фактами, про давоський форум. На противагу колегам з інших каналів, інтерівський кореспондент робить наголос передусім на глобальних питаннях, що розглядались у Давосі. Щоправда, так само цей матеріал насичений недостовірними посиланнями: «Впрочем, этот форум не был комплиментарным для Украины. Звучала и критика. "Кто станет вкладывать деньги в страну, до сих пор не решившую, хочет она быть в союзе Европейском или в Таможенном?", - парируют скептики. И предупреждают: Киев слишком противоречив в своих поступках и заявлениях, и слишком долго тянет с принятием важных решений. Времени на размышленье у страны практически нет. Об этом в кулуарах давосского форума нам говорили и экономисты и политики. Они уверены - если с ЕС не договориться в этом году, то второго шанса может и не быть». Не зрозуміло, про яких скептиків, економістів і політиків говорить Дмитро Анопченко (далі наведено позицію Хав’єра Солани). І ще один приклад: «Второго шанса могут не дать Украине и инвесторы. В кулуарах давосского форума они признаются - страна им интересна. Но единственное, что их сдерживает - отсутствие предсказуемости и определенности». З ким конкретно спілкувався журналіст «Інтера»? Адже інвестори бувають дуже різні, й навряд чи він опитав усіх.

Не забули й про претензію «Газпрому», повідомивши про неї стисло та навівши коментар незалежного експерта Володимира Саприкіна: «И не успели высохнуть чернила под соглашением с компанией Shell, как украинцы получили привет от "Газпрома" - требование выплатить 7 миллиардов долларов как компенсацию за неиспользованные объемы газа в прошлом году. Комментировать свои аппетиты в "Газпроме" отказываются. А "Нефтегаз Украины" еще раз напомнил, что все счета за прошлый год оплачены. О том же, что будем покупать меньше газа, Россия прекрасно знала – мы ее предупреждали об этом неоднократно».  Тут також не все гаразд із достовірністю, адже невідомо, хто конкретно в «Нафтогазі» є джерелом цього переказаного непрямою мовою твердження. Але ще гірше з дотриманням стандартів у наступному матеріалі (автор – Сегій Ружицький) – про законопроект Олега Царьова щодо перенесення супермаркетів за межі міст і обмеження їхньої діяльності. Автор сипле саркастичними заувагами: «Кто, если не народный избранник, защитит простого человека? Нардеп Олег Царев говорит: руководствовался именно этим принципом, разрабатывая свой "супер-законопроект". Творение Олега Анатолиевича еще не дошло до первого голосования, а документ уже вовсю критикуют. Причем, на эпитеты не скупятся ни владельцы маркетов, ни их клиенты. Закон называют сказочным, утопическим и даже бредовым. Но депутат-регионал просит не руководствоваться эмоциями, ведь его закон - это творение науки». Це перебір навіть за мірками публіцистичних програм опозиційних телеканалів: у кожному реченні знущальні епітети, недостовірні посилання та факти без зазначення джерел. Далі критика вже не знеособлена й досить предметна, але також із елементом сарказму: «Юрист Виктория без улыбки текст законопроекта читать не может. Говорит, наслаждается как хорошим анекдотом. Изучив документ, так и не поняла, как расположенный в городе супермаркет переедет? Ведь это - и разорванная аренда земли, и дорогостоящий демонтаж, и множество юридических нюансов. А значит, грядут большие судебные войны. Но больше всего юриста настораживает незаконное регулирование». Віддуватися ж за свою ініціативу в сюжеті доводиться самому Царьову, на бік якого стає лише один герой – підприємець Вадим. І нарешті загадкове завершення матеріалу: «Чьи интересы в действительности поставлены на карту - пока загадка. Главное, чтобы результат инициативы устроил всех». Зазвичай, коли журналістові нема що сказати на кінець сюжету, використовується формулювання «час покаже», але Сергій Ружицький виявився винахідливішим. Зрештою, постраждала Партія регіонів, адже в підводці до матеріалу законопроект, що навряд чи сподобається більшості громадян, поданий як ініціатива «регіоналів», а не окремого представника цієї політсили.

ICTV, «Факти тижня»

В Україні є політичні сили, бізнесові структури та громадські організації, які мають серйозні предметні застереження щодо видобутку сланцевого газу. Є експерти, здатні фахово оцінити перспективи цього проекту, назвати плюси й мінуси угоди з Shell. І все це абсолютно не цікавить телеканал ICTV, який, висвітлюючи домовленість щодо розробки Юзівського родовища сланців, працює за стандартами прес-служби влади:

«Замінити російський газ на український сланцевий. В боротьбі за енергетичну незалежність (Оксана Соколова безпідставно романтизує наміри української влади, - О.Д.) Україна цього тижня підписала великий стратегічний контракт. У розробку Юзівського родовища газу, що на території Харківської та Донецької областей, наш партнер – потужна світова компанія Royal Dutch Shell - взялася інвестувати 10 мільярдів доларів. За оцінками світових ЗМІ (недостовірне посилання), це стане найбільшою у Європі інвестицією у нетрадиційні родовища газу. Угода підписана в присутності Президента України та Прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рюте.

Олександр Візгін. Сланцевий вибух на 10 мільярдів доларів інвестицій із можливістю позбутися газової залежності від Росії (недостовірне й сумнівне твердження – залежність можна зменшити, а позбутись її обіцяні темпи видобутку сланцевого газу не дозволяють). Піонером видобутку сланцевого газу в Україні стане транснаціональна корпорація Shell, штаб-квартира якої знаходиться в Нідерландах, світовий лідер галузі. Умови угоди про розподіл видобутого палива цього тижня затвердив Кабмін. А вже наступного дня у швейцарському Давосі її підписали у присутності України та Прем'єр-міністра Нідерландів (про це йшлося у підводці – навіщо повторювати ще раз?).

Віктор Янукович, Президент України: "Це тільки початок, і ми будемо продовжувати нарощувати наші стосунки для того, щоб в цей складний період економічної кризи знайти ті гнучкі важелі впливу, які будуть піднімати економіку наших країн».  (Цей малозмістовний коментар створює хибну думку, що Україна допомогла підняти економіку Нідерландів.)

Розробку сланцевого газу донедавна вважали економічно невигідною (порушення стандарту достовірності – хто вважав?). Але розвиток технологій зробив сланцеву революцію реальністю. Завдяки їй Сполучені Штати вже значно скоротили імпорт енергоносіїв. А невдовзі планують розпочати експорт газу. Український сланцевий потенціал геологи (недостовірне посилання) наразі вважають третім у світі. це трильйони кубометрів. До того ж залягають вони на багато зручніше ніж в інших країнах Європи.

Хав’єр Солана, верховний представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки 1999-2009 рр.: "Це означає, що ви будете набагато незалежніші. І навіть деякий сланцевий газ, який будете видобувати, можете експортувати до Європи". (фраза Солани вочевидь вирвана з контексту, адже навряд чи він коментує інформацію від невідомих «геологів», яку перед тим наводив Олександр Візгін.)

Відтак, угоду з Shell урядовці та експерти (не просто недостовірне посилання – далі наведено коментар урядовця, але жодного експертного; таким чином згадка про невідомих «експертів», жодного коментаря яких у матеріалі немає, спонукає довіряти словам міністра) називають першим кроком до енергетичної незалежності України.

Едуард Ставицький, міністр енергетики та вугільної промисловості України: "Це дозволить нам в найближчі 5-7 років вийти на видобуток і практично в повному обсязі забезпечити вже власним видобутком, забезпечити вуглеводнями нашу державу".

За оптимістичним аналізом компанії Shell, річний видобуток сланцевого газу на Юзівській ділянці становитиме 20 мільярдів кубів, за песимістичним – 7-8. Тобто вже у недалекій перспективі Україна зможе повністю відмовитися від імпорту газу (це не відповідає дійсності, адже Україна споживає 55 мільярдів кубометрів на рік – пряма дезінформація аудиторії).

Владислав Каськів, голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України: "Це не камінчик, це інтегральне рішення.  (якщо була необхідність навести саме цей коментар, очевидно, треба було дати передісторію, щоб глядач не був спантеличений незрозумілою метафорою про камінчик) Воно важливе як прецедент, який сформує зовсім нову атмосферу, зовсім нові умови для залучення інвестицій, в тому числі в енергетичний сектор".

Розробку джерел Shell планує розпочати вже у березні цього року, а загалом інвестувати в проект 10 мільярдів доларів. Це найбільша інвестиція в економіку України за роки незалежності. Водночас не всі українські політики в захваті від підписаної угоди. У партії "Свобода" видобуток сланцевого газу вважають загрозою для екології (недостовірне посилання і відсутня аргументація, яка – з огляду на те, що потенційна загроза для екології стосується всіх громадян, - має право на те, щоб бути озвученою в достатній для розуміння мірі). В уряді заспокоюють: з сучасними технологіями жодних загроз (типова маніпуляція – звинувачення подається в парі із запереченням, при цьому ні те, ні інше не супроводжується аргументами; вірте тим, хто вам більше симпатичний, на слово).

Юрій Бойко, віце-прем’єр-міністр України: "Сланцевый газ, как один из источников, он для нас важен, поскольку он открывает новые горизонты. Но для того, чтобы максимально добыть, нужно, во-первых, завести сюда западные технологии, которые опробованы уже, и второе – надо очень четко объяснить людям, что это безопасно. Этим мы сейчас занимаемся".

Сильним кроком, який ослабляє хватку Росії, вже назвала сланцеву угоду світова преса (недостовірне й маніпулятивне посилання, адже ніякої «світової» преси немає – є конкретні видання; далі назване лише одне з них). За оцінкою впливової Financial Times, це загрожує викликати нову газову суперечку Москви і Києва.

Леонід Кожара, міністр закордонних справ України: "Це суверенна справа України. Зрозуміло, що в підписанні цієї справи дуже багато геополітики. Оскільки це буде один з наймасштабніших енергетичних проектів на сьогоднішній день. Але Україна діє виключно в інтересах власної держави".

Тим часом Москва не забарилася з відповіддю. За інформацією тієї ж британської Financial Times, "Газпром" виставив "Нафтогазу" рахунок на 7 мільярдів доларів за недобір газу. (Як і у випадку Першого національного, маніпуляція – достовірність цієї інформації подається як сумнівна, з посиланням на газету, хоча насправді факт заяви на той момент уже був підтверджений українськими урядовцями.)

Юрій Бойко, віце-прем’єр-міністр України: "Ми рахуємося із інтересами Російської Федерації так само, як вони рахуються з нашими інтересами в енергетиці". (Коментар неконкретний, натомість, немає реакції на семимільярдний рахунок.)

Експерти сумніваються, що Україна оплатить цей рахунок (недостовірне посилання). Скоріше змусить "Газпром" звернутися до Стокгольмського арбітражу. А це зручний привід добитися в суді зниження цін на російський газ, як це вже зробила ціла низка європейських країн».

Окрім цілого букету порушень стандартів журналістики, в цьому матеріалі також відсутні синхрони чи хоча б змістовно переказані думки бодай одного експерта чи опозиціонера. Натомість, посиланнями на невідомих експертів підкріплюється позиція влади, з точки зору якої ICTV висвітлює цю подію. Можна припустити, що цю кричущу сервільність у «Фактах тижня» спробують виправдати гордістю за досягнення «України» (читай – влади), але чим можна виправдати неправду, що міститься в матеріалі Олександра Візгіна? 

Далі – захоплена розповідь про Давос і надзвичайно змістовну участь у форумі Віктора Януковича від самої ведучої Оксани Соколової. Природно, не обійшлося без синхронів Віктора Пінчука, його тестя Леоніда Кучми та  друга сім’ї Олександра Кваснєвського. Відповідно до сімейних інтересів Пінчука, картина подій на економічному форумі виявилась спотвореною, адже в центр оповіді поставили акції, організовані власником ICTV. Тут, утім, нічого нового.

Сервільні матеріали про газ і Давос контрастують із збалансованим (хоч і порівняно неглибоким – видно, що занурюватись у подробиці ICTV не хоче) сюжетом Володимира Соколова про ситуацію у справах Тимошенко та Луценка, а також намагання опозиції провести позачергове засідання ВР. Щоправда, від імені Партії регіонів і влади в матеріалі виступає Володимир Олійник – один із «рупорів» політсили, який, утім, має невеликий стосунок до прийняття рішень. Баланс також бачимо у матеріалі Максима Крапівного про дискусії навколо наміру влади приєднатись до Гаазької конвенції – тут наведено змістовні синхрони як прибічників (уповноваженого з прав дитини при президентові Юрія Павленка), так і противників (Ніни Карпачової, віце-спікера Руслана Кошулинського) цієї ідеї. Чому ж цього не можна було зробити в матеріалі про сланцевий газ?

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Починають розлогим і збалансованим матеріалом про нові звинувачення Тимошенко, даючи чимало важливої інформації, яку пропустили або просто не вважали за потрібне включити в свої матеріали інші програми. Щоправда, перебільшенням є твердження у підводці, що Тимошенко, «обороняючись, готова знищити як свого головного ворога Віктора Януковича, так і найбагатшу людину країни Рината Ахметова» - поки що йдеться лише про натяки Юлії Володимирівни, не підтверджені доказами (які, навіть якщо з’являться й будуть оприлюднені, навряд чи призведуть до знищення Януковича й Ахметова).

Розлогий, дещо сумбурний та перенасичений прямою мовою репортаж Ольги Петрів із Давоса сфокусований на українській складовій форуму: тут і сланцевий газ, і Кучма з Пінчуком, і Митний союз та порівняння інтеграційних процесів із боршем і салом. Як добірка кадрів і фраз із форуму це цікаво, але цілісного уявлення про те, що там відбувалось, не дає – не кажучи вже про глобальну перспективу, якої в матеріалі нема взагалі.

Кореспондентка Дар’я Феденко взялась за важливу подію, яка не мала заслуженого резонансу в українських ЗМІ – засудження сумчан за малювання графіті з зображенням Януковича з простреленою головою. «Тюремна баланда замість домашнього борщу тепер в раціоні сумських хлопців, які мали необережність пожартувати з Віктора Януковича. Графіті із пізнаваним обличчям та червоною цяткою на його лобі районний суд міста Суми розцінив як непристойне, цинічне і таке, що натякає на вбивство. І хоча вироки стосуються саме зображень Президента, прокурори наполягають, що і без того чотирьох обвинувачених є за що судити. Поки автори малюнка оскаржують своє зображення, графіті із простреленим обличчям з’являється в нових містах і неабияк турбує міліцію», - йдеться у підводці до сюжету. Збалансований матеріал доповнено вокспопом, результати якого дуже показові – Януковича люди в картинці впізнають, але говорити про це бояться. Втім, засуджені в сюжеті зображені не як невинні жертви режиму – Дар’я наводить слова прокурорів про те, що, крім малювання застреленого Януковича, молодики зробили ще чимало речей, схожих на справжнє хуліганство. Ця історія варта більшої уваги зокрема й тижневиків, адже вони мають ресурси для проведення власного розслідування, що підтвердило або спростувало б твердження представників прокуратури.

І на завершення випуску – матеріал про розвиток ситуації навколо авіакомпанії «Аеросвіт», яка була однією з головних тем тижневиків попередньої неділі.

«Україна», «События недели»

Програма Андрія Данилевича традиційно потішила НЕ хуторянським поглядом на Давос. Випуск починається з серйозних загальноєвропейських і глобальних тенденцій, які стали помітними на форумі: «Главное политическое событие недели. В швейцарской деревушке Давос поговорить о кризисе в мировой экономике, о деньгах и о политике туда приехали лидеры 50 стран мира, самые влиятельные экономисты, успешные предприниматели и главы крупнейших корпораций. Главная тема – преодоление экономического кризиса, будущее Европейского Союза и единой европейской валюты, в смысле – сколько осталось жить евро. Главная сенсация – премьер-министр Великобритании Дэвид Кэмерон объявил, что его страна в ближайшее время намерена провести референдум о членстве страны в ЕС. Пока украинское правительство мечтает, как бы побыстрей вступить в Европейский Союз, глава британского правительства мечтает побыстрее из него выйти. Пикантности этой ситуации добавляет простой исторический факт: Великобритания присоединилась к ЕС одной из первых, в 73 году, когда он еще назывался Европейский союзом угля и стали. Теперь ЕС уже не тот».  Світовим подіям, а не українським дрібницям, присвячено й репортаж Нелі Терешко з форуму. Інакше кажучи, те, що відбувається в Європі та світі, для «Событий недели» важливіше за те, що Янукович поїв борщу в гостях у Пінчука. Й навіть за угоду про сланцевий газ. І такий підхід важко не визнати професійним та цивілізованим.

Про сланці, втім, не забули. Ось текст матеріалу, що вийшов на цю тему в «Событиях недели» в продовження розмови про Давос:

«Для Украины главное событие в Давосе – подписание контракта с компанией Shell на разработку Юзовского участка, месторождения сланцевого газа в Харьковской и Донецкой областях. Соглашение о сотрудничестве ценой 10 миллиардов долларов подписали на полвека вперед. Вот он, исторический момент.

Питер Возер, глава компании Shell: "Це важливий день для Shell, і, я сподіваюся, пане Президенте, також і для вашої країни. Ми дякуємо вам, пане Президенте, а також Прем’єр-міністрові Нідерландів".

Виктор Янукович, Президент Украины: "Ми були з вами свідками сьогодні чудової події, ми стали вже близькими людьми, навіть родичами. Тепер у нас є спільна відповідальність, ми сьогодні народили, як кажуть, нову справу".

Марк Рютте, Премьер-министр Королевства Нидерланды: "Компания "Royal Dutch Shell" была основана очень давно, но поддерживает новейшие технологии развития. И инвестирует - в разных странах – в интересные и перспективные проекты". (Зайвий «паркет», без якого можна було б обійтися, адже глядачеві ці синхрони не дають нічого.)

Итак, добро пожаловать в будущее. Украина подписала еще одно соглашение, которое должно спасти страну от энергетической зависимости. (Не відповідає дійсності, адже повністю задовільнити попит на природний газ за рахунок газу власного видобутку у видимій перспективі ніхто не обіцяє – сама влада говорить про ЗМЕНШЕННЯ залежності, а не повне унезалежнення.) У нас сейчас пока российский природный газ, а будет свой – сланцевый. (Україна вже добуває власний природний газ, однак сукупної кількості, навіть якщо справдяться оптимістичні прогнози щодо розробки Юзівського родовища, також не вистачить, якщо не зменшити споживання.) Его добывают из богатых топливом сланцевых пластов на глубине несколько километров. Для этого бурят сначала вертикальную скважину, затем отклоняют бур от вертикали, вот так, и закачивают под землю смесь из воды, песка и специальных химических веществ. Что происходит дальше, лучше объяснит специалист.

Грехем Тайли, вице-президент компании Shell в Украине: "Если просто пробурить эту породу, газ не сможет выйти. Поэтому мы закачиваем в пласт воду под большим давлением, в камне образуются трещинки толщиной с человеческий волос, в них собирается газ и потом он поднимается на поверхность. Эту технологию придумали 60 лет назад. Со временем ее усовершенствовали и стали применять для добычи газа". (Нарешті українським глядачам пояснили, що таке сланцевий газ і як його видобувають.)

Когда эту технологию смогли удешевить, это спровоцировало настоящую энергетическую революцию, и началась она в Америке. Вот вдумайтесь, еще 10 лет назад Америка была крупным импортером газа, и покупала его, кстати, у той же России. А теперь… а теперь США – лидер по добыче газа в мире и готовится его экспортировать в другие страны. Сланцевого газа в мире много – 200 триллионов кубометров. Этого даже больше, чем обычного природного газа. Добывать сланцевый газ пока стоит дороже, чем природный, но все равно в несколько раз дешевле, чем покупать у "Газпрома" по 450 долларов. Украинский сланцевый газ начнут добывать через несколько лет. (Надзвичайно важливе уточнення, про яке забули інші канали – з їхніх матеріалів складається враження, що сланцевий газ фонтануватиме з донбаських земель буквально завтра.) Сначала компания Shell пробурит несколько сот скважин для подтверждения разведанных запасов.

Эдуард Ставицкий, министр энергетики и угольной промышленности Украины: "На первом этапе компания Shell взяла на себе инвестиционные обязательства в сумме 410 миллионов долларов, которые будут потрачены на геологоразведку. Я очень надеюсь на то, что к 15 году мы получим хотя с одной скважины свободный газ, есть такое понятие, когда зажигается факел".

Пока иностранные специалисты будут готовить месторождение, в Украине займутся обучение персонала. Чтобы начать добычу газа в Донецкой и Харьковской областях по новой для Украины технологии, стране нужно несколько тысяч специалистов. Учить их будут, в том числе, и за границей. Только одно месторождение сланцевого газа – Юзовская площадь – может дать в год от 8 до 20 миллиардов кубометров газа, то есть до трети всего газа, который нужен стране. И стоить в итоге он будет гораздо дешевле российского, и будет еще дешеветь.  (Ці цифри суперечать сказаному вище – про те, що Україна стане незалежною, адже навіть найпростіша калькуляція показує, що третину газу однаково доведеться купувати. )

Эдуард Ставицкий, министр энергетики и угольной промышленности Украины: "Я думаю, что цена будет колебаться от 150 до 200 долларов за тысячу кубических метров. Приведу пример Соединенных Штатов. Еще 5 лет назад средняя стоимость тысячи кубических метров газа в Соединенных Штатов колебалась от 300 до 400 долларов за тысячу кубических метров. На сегодняшний день, с учетом развития добычи сланцевого газа, цена на рынке Соединенных Штатов составляет около 70-80 долларов за тысячу кубических метров. Чувствуете разницу, какая цена у нас в Украине, и какая цена в Соединенных Штатах?"

Соединенные Штаты теперь полностью обеспечивают себя газом и к 2016 году даже планируют начать его экспортные поставки. Постоянно дешевеющую энергию американские экономисты называют тем лекарством, которое вылечит экономику от затянувшегося кризиса. Но многие экологи, политики и просто известные люди требуют немедленно прекратить добычу сланцевого газа, которая, по их мнению, наносит ущерб природе и здоровью людей. С добычей сланцевого газа действительно решили повременить во Франции, Швейцарии и Болгарии – несколько лет назад там ввели мораторий на использование технологии гидроразрывов пласта. Но с тех пор уже появились исследования, подтверждающие безопасность добычи сланцевого газа. (Замовчування того факту, що в Україні також є противники видобутку сланцевого газу, є кричущим порушенням стандарту повноти.)

"Добыча сланцевого газа методом фрекинга (гидроразрыва пластов) не причиняет сильного вреда экологии, включая загрязнение грунтовых вод и воздуха, а также не может спровоцировать землетрясение". Из рассекреченного доклада правительства штата Нью-Йорк.

Украина подписала контракт с иностранными компаниями после длительных переговоров и нескольких конкурсов, и только после того, как газодобывающие компании доказали, что технологии не повредят людям и окружающей среде.

Грехем Тайли, вице-президент компании Shell в Украине: "В США и Канаде более миллиона скважин, на которых был осуществлен гидроразрыв, и агентства в этих странах, которые отвечают за охрану окружающей среды, не нашли ни одного случая, который бы говорил о загрязнении водонасосных горизонтов в процессе гидроразрыва". (Представник зацікавленої в цій угоді компанії, звісно, буде захищати технологію; а ось що скажуть експерти? Жодної незалежної експертної думки в матеріалі не наведено, хоча й анонімними «експертами» автори не прикриваються.)

Кстати, российский "Газпром" долгое время считал сланцевый газ бесперспективной затеей: мол, добывать его дорого, никто покупать не будет… Но Украина, похоже, решила - по примеру других стран мира - устроить у себя энергетическую революцию и перейти на сланец. (Теза не відповідає дійсності, адже Україна не переходить на сланцевий газ, а додає його до газу власного видобутку, зменшуючи частку імпортованого газу, але не відмовляючись від того, що видобувається на її території традиційним способом.) А пока до последнего и решительного боя еще далеко, вот тактическая задачка для украинских чиновников. На этой неделе, через день после подписания контракта с компанией Shell, Украина получила счет от российского "Газпрома" на – внимание – 7 миллиардов долларов за газ, который не покупала. Это штраф за недобор газа. В прессе это уже назвали "третьей газовой войной России против Украины" (недостовірне посилання; і де відповідь «Нафтогазу», яка на той момент уже була загальновідомою?)».

Матеріал залишає неоднозначне враження: з одного боку, явна дезінформація та маніпуляція, замовчування важливих фактів та відсутність експертної думки. З іншого, багато важливих фактів, які допомагають глядачам зрозуміти, про що йдеться. Вочевидь, на творців програми вплинули якісь потаємні чинники, що змусили їх, як і колег із ICTV, висвітлити цю подію виключно у вигідному владі ключі та перебільшити значення сланцевого газу для української енергетики.

Розібратись із темою сланцевого газу журналістові, особливо без економічного та технічного бекґраунду, досить важко. Хоча в останні тижні «на злобу дня» вже з’явилась низка публікацій із доволі неупередженим аналізом ситуації, зокрема «Сланцевий лікнеп» Сергія Лук’янчука на сайті «Тексти». Підготовка матеріалу на цю тему для підсумкового тижневика вимагає від автора спеціальних знань та орієнтації в темі, а важливість події практично виключає ймовірність помилки, а надто множинних помилок і редакторських недоглядів. І хоча матеріали ICTV та «України» різняться й немає підстав підозрювати їхніх творців у роботі під диктовку, маніпулятивна складова в них дуже схожа. Це намагання переконати глядача в тому, що видобуток сланцевого газу робить Україну незалежною від імпорту з Росії, применшення значення вимоги «Газпрому» сплатити за недокуплений газ, ігнорування аргументів проти сланцевого газу і відсутність незалежної експертної думки. Все це складається в цілісну картинку, на якій – влада, дуже не впевнена у своїх позиціях, яка намагається роздмухати своє проміжне досягнення до стану остаточної перемоги й боїться будь-якої критики. А також сервільні ЗМІ, що готові спотворювати дійсність на догоду комплексам і страхам цієї влади.

Верстка підсумкових інформаційно-аналітичних програм за 27 січня 2013 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Огляд подій тижня  

Чимало людей здобувають посаду не завдяки професійним якостям 

Гість програми – Віталій Мущинін, директор департаменту соціальної допомоги Мінсоцполітики України           

Костянтин Синявкін майже 4 роки не може стати на ноги після тяжкої травми     

На лікування Ані Карпенко перерахували 40 тисяч гривень  

Журналісти вирішили перевірити дію закону про заборону паління в громадських місцях          

«1+1», «ТСН. Тиждень»

"Газпром" хоче отримати від "Нафтогазу" 7 мільярдів доларів

В Давосі відбувся традиційний український ланч         

Журналісти вирішили перевірити відповідність даних про зменшення цін в Україні        

Тисячі українців щороку не повертаються додому        

Тимошенко підозрюють у причетності до вбивства Євгена Щербаня           

"Тиждень за одну хвилину"           

В Україні з’явився податок на нерухомість        

Бандера та Шухевич зникли з тестів ЗНО          

Російська сім’я зняла прихованою камерою виховання няні   

Паризький тиждень от-кутюр збурив жіночу фантазію і бажання      

Музиканти "С.К.А.Й." стали жертвами негоди 

«Інтер», «Подробности недели»

Отечественная медицина нуждается в реформировании         

Гости программы – Александр Толстанов, заместитель министра здравоохранения Украины, и Михаил Радуцкий, президент частной медицинской клиники  

Экономические чудеса мира. Бразилия   

Президент хочет пересмотреть правила усыновления детей   

В Давосе завершился Всемирный экономический форум       

"Газпром" требует с "Нефтегаза" 7 миллиардов долларов        

Депутаты озадачились засильем импортных продуктов в магазинах

К 2017 году в Украине будет 100 тысяч военных         

ICTV, «Факти тижня»

Україна підписала договір з Shell на розробку сланцевого газу          

У Давосі відбувся Всесвітній економічний форум        

Опозиція вимагатиме відставки генпрокурора, керівників МВС та СБУ     

Негода знову випробовує Україну на міцність  

Стали відомі подробиці загадкової смерті дівчини в центрі Києва    

В Україні розгорається суперечка навколо всиновлення дітей           

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Тимошенко підозрюють в причетності до вбивства Євгена Щербаня           

В Давосі закінчився Всесвітній економічний форум    

Сумські художники за зображення Президента отримали тюремний термін           

Працівники "АероСвіту" залишились без роботи і грошей     

«Україна», «События недели»

В Давосе прошел Всемирный экономический форум  

Украина подписала договор с компанией Shell 

Киев готовится к переговорам с МВФ    

Украина запретила импорт продукции трех крупных белорусских молочных комбинатов          

В Украине появился налог на недвижимость    

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: golosukraine.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2325
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду