Телеспеціалізацію Сергія Мамаєва можна означити як «редактор серйозного жанру». За його плечима випуски «Вікон» СТБ, реформування Кіровоградської ОДТРК, посада шеф-редактора новин «Один день» на К1, створення тревел-шоу «Пройдисвіт».

На посаді шеф-редактора проекту «З новим ранком!» каналу «Інтер» Сергій Мамаєв витримав місяць - з вересня по жовтень 2011-го. Значно більший інтерес у головного редактора публіцистичних програм НТН викликають роботи українських документалістів і розслідувачів. Про сферу ж новин він каже коротко: «Стомився».

Про те, якого фахівця отримав НТН і як розвиватиметься клан програм кримінальної тематики каналу - в розмові з Сергієм Мамаєвим.

«Інтер» - Кіровоградська ОДТРК - НТН

- Пане Сергію, співпрацю з НТН ви розпочали 11 листопада. Як пройшли цей «випробувальний термін»?

- Насправді остаточно групи «Інтер» я ніколи не залишав. Три роки тому, після завершення «Одного дня» на К1, я продовжував викладати в «Інтершколі». Далі спільно з продюсером Михайлом Кушніром пропонував для К1 цілий пакет програм, у тому числі «Пройдисвіта»...

Офіційно випробувальний термін у групі становить три місяці. Однак я вже давно тут дуже комфортно почуваюся. :). Хоча б тому, що тут багато друзів працюють і підтягуються до виробництва на НТН. До нас в «Агенти впливу» прийшла Тетяна Козирєва, яка працювала журналістом на «Одному дні». І на НТН уже виходять її дуже класні сюжети. Хоча це не означає, що на каналі почалися звільнення. :) Тут дуже фаховий колектив.

- За час роботи на ТБ вам довелося мати справу не лише з новинами, а й із виробництвом програм і консалтингом Кіровоградської ОДТРК. Який досвід найбільше став у нагоді для нинішньої посади?

- Різний - на ТБ немає жорстких жанрових обмежень. Скажімо, тревел-шоу «Пройдисвіт» за форматом мало зорієнтувати глядача щодо особливостей тієї чи іншої країни. Але ми охоче включали до випусків й інші аспекти. Наприклад, після єгипетської революції знімальна група «Пройдисвіта» однією з перших з-поміж українських тележурналістів вирушила до Каїра, щоби зафіксувати зміни, що там відбулися... Зазначу, що технологічно проект було надзвичайно грамотно побудовано, тож на виробництво він потребував чи не найменше коштів з-поміж решти тревел-шоу українського ТБ.

Технологія програми на 26 хвилин і виробництва новин не надто різняться: і в першому, і в другому випадку це кубики, з яких збирається великий випуск. НТН тим і цікавий, що, з одного боку, теми телепрограм дуже часто перегукуються з новинами, а з іншого боку, за формою ці продукти є частково документальними, частково - розслідувальними. Тому коли я йшов на позицію головного редактора публіцистичних програм, я знав, що це мені під силу і це цікаво.

Щодо Кіровоградської ОДТРК: минулого року Вадим Мурований (генеральний директор Кіровоградської ОДТРК. - ТК), Андрій Богданович (головний продюсер Кіровоградської ОДТРК. - ТК) і я на запрошення губернатора (нардепа-регіонала з Донеччини Сергія Ларіна. - ТК) допомагали у зміні формату телекомпанії.

- То це ви створили «кіровоградський феномен»?

- Насправді, я нічого геніального там не зробив. Ми просто привезли на ОДТРК київські технології і столичні знання. Хоча спочатку це було непросто. Пам'ятаю, заходжу в ньюзрум, бачу людей, із якими знайомий по 10-15 років. Я їм розповідаю про формат новин, методологію розслідувань і сторі, а вони мені кажуть: «У нас це неможливо. Ви не розумієте нашої регіональної специфіки». Я кажу: «Хто - я не розумію? Я виріс у Кіровограді, працював тут журналістом і редактором, і буваю тут щотри місяці». Буквально за сезон повністю змінився ефір, підходи. І мені тепер не соромно дивитися Кіровоградське обласне ТБ, оскільки це дуже якісний продукт.

- Над якими саме програмами ви працювали?

- Ми з Богдановичем запустили підсумкову інформаційно-аналітичну програму «Погляд». Також повністю перебудували структуру редакції випуску новин «День за днем». Загалом, я виступав консультантом і неформальним керівником усього інформаційного мовлення. А коли змінили новини, відчувався контраст із рештою програм державної телекомпанії: з ХХІ століття раптом потрапляєш у ХІХ. Тож поступово розпочали нове програмування каналу, щодо якого я теж виступав консультантом. І ми з керівниками ОДТРК сідали і розмовляли, яким має бути обласне ТБ. Ми говорили про те, що це має бути телебачення, яке розповідає про те, що відбувається в моєму дворі, в сусідньому дворі, і треба бути ближчим до людей.

На державному ТБ дуже складно щось змінити. Але, з іншого боку, колектив телекомпанії прагнув реформ, і ми відразу сказали, що це неможливо без змін стандартів роботи. Ми пояснювали журналістам, що в такому випадку вони мають великі шанси стати власкорами чи стрингерами київських редакцій. Так і вийшло. Сюжети Кіровоградської ОДТРК тепер виходять на СТБ, «Україні», Першому, «Інтері». А до цього, здається, окрім Першого національного, канали не цікавилися власкорами на Кіровоградщині.

До речі, показники програми покращилися вже після першого сезону реформ. На Кіровоградщині немає рейтингів Gfk, там покладаються на дані соціологічних опитувань. І, за цією інформацією, близько 70% мешканців Кіровограда хоча б раз бачили, наприклад, програму «Погляд» і згадали назву програми. Загалом в області третина мешканців регулярно дивиться канал «Кіровоград»! Як на мене, це дуже класні показники (файл .doc, наданий Сергієм Мамаєвим. - ТК). Нині я продовжую співпрацю з цією телекомпанією, постійно в контакті з генеральним директором Вадимом Мурованим.

Гадаю, НТН матиме спільні проекти з телекомпанією. Тепер там, до речі, технічна база дуже непогана. За останні півроку вони купили телевізійний кран, 16 метрів рейок і стадікам. Цього року Кіровоградська ОДТРК вперше подала програми на «Телетріумф», а голова Держкомтелерадіо Курдинович назвав її найкращою за темпами розвитку.

- Як вам означили завдання й мету діяльності головного редактора на НТН?

- Редакція публіцистичних програм охоплює чотири документальні програми власного виробництва: «Агенти впливу», «Правда життя», «Легенди карного розшуку» і «Речовий доказ». Плюс я курую проекти сторонніх продакшнів. Зокрема, опікуюся сценаріями і творчою частиною. Фінансуванням і рештою питань займається мій безпосередній керівник Олександр Мельничук (виконавчий продюсер НТН. - ТК), із яким ми давно знайомі і розмовляємо однією мовою фактично. :)

НТН: документувати і розслідувати

- Який обсяг нині становлять проекти власного виробництва каналу і який - куповані?

- Загалом, на НТН є два напрями власного виробництва. Перший - це «Свідок»: кримінальні новини, з редакцією яких ми співпрацюємо (журналісти «Свідка» виробляють перший щотижневий сюжет для «Агентів впливу»). Інша частина - це перелічені мною програми власного виробництва.

З Нового року в нас з'являться документальні проекти сторонніх продакшнів. На розгляді вже кілька цікавих ідей - документальні програми, докудрами «з життя» чи на історичну тематику. Хотілося б долучити і новий проект розслідувань. Загалом, нас цікавить усе, що захоплює глядачів від 35 з-поміж чоловіків і жінок - або розслідування, або «художні книжки» за мотивами історичних подій.

- Художні книжки? Чи не нагадуватимуть вони за сюжетами проект «В пошуках істини» на СТБ?

- Я не бачив цієї програми. Тому мені важко порівнювати.

- Чим викликана потреба в цих проектах і чи не замінять вони якихось із нинішніх публіцистичних програм виробництва НТН?

- Документальні проекти - це наступний, після буму талант-шоу, етап розвитку телебачення. Документалістика допомагає глядачу зрозуміти минуле, що набагато важливіше за розважальне ТБ.

Зрозуміло, що наші бюджети не порівняти з бюджетами російського «Первого канала». Але ми намагатимемося, щоб або самотужки, або за допомоги сторонніх продакшнів зняти такі фільми, які не соромно було б експортувати. У нас є невеличкий досвід продажів у Росію, і ми розвиватимемо його. Хотілося б, щоб «Інтер» нам трохи заздрив щодо якості програм і тем, яких ми торкаємося. :)

Щодо нинішніх програм НТН, то, як свідчать показники, вони затребувані глядачем. Тож ми їх лише розвиватимемо.

- «Агенти впливу», здається, вже розвиваються і, зокрема, посилюють спрямування на споживацькі теми. Яку мету і пріоритети в розслідуваннях має програма?

- Як виходить із назви, «Агенти» мають впливати. З іншого боку, це «Агенти», які все, про що йдеться в сюжетах, пропускають крізь себе - хай знімають прихованою камерою чи ставлять гострі запитання чиновникам.

Ми розуміємо, що інколи працюємо на межі закону. Але якщо не ми, то хто: проблеми, які нас цікавлять, має бути вирішено. Ми не просто показуємо проблему, а маємо знайти людину, яка її вирішить. І коли на наші випуски депутати реагують пропозиціями внести зміни до законодавства, ми вважаємо це успіхом. А на найближчому рівні «Агенти» мають скерувати увагу органів контролю або людей, які можуть допомогти вирішити цю проблему.

Було багато цікавих тем ще за часів програми Кирила Лукеренка. Ті ж неякісні дитячі крісла. Я розумію, чому він торкався цих тем. І я вважатиму успіхом, коли цю критику буде імплементовано в законодавство. Це правильно: журналістська функція полягає, зокрема, в моніторингу й контролі, нічого не поробиш.

Нині ми намагаємося зробити програму ще зубастішою й креативнішою. Також «Агенти» орієнтуються на те, щоби стати цікавішими й практичнішими для глядачів. Наприклад, у сюжеті про те, як захистити свій автомобіль від крадіїв, задіяно людей, які відкривають чужі автівки. Фактично жоден автомобіль не є надійно захищеним!

Також програма висвітлює жахливі порушення законодавства. Такі як розкрадання шахт ядерних ракет у Миколаївській області. Має бути закопано - а їх продали за 900 грн, хоча в шахтах зберігається металу на кілька мільйонів доларів.

Останнім часом показники «Агентів впливу» підросли. Я думаю, частково завдяки тому, що головний показ програми нині йде в неділю з повтором у понеділок. З іншого боку, розвитку програми сприяє й те, що нам вдається знайти власний погляд на сюжети-розслідування.

- Яка географія вас цікавить найбільше - Київ, регіони? Можливо, в другому випадку розслідування робити простіше - все ж, у райцентрах люди душевніші, менше цинізму...

- Київ, регіони і загальноукраїнський рівень також. Якщо чесно, за виключно київські теми беремося, здебільшого коли йдеться про щось зовсім фантастичне. Набагато більше уваги розслідувачів потребують регіони. У будь-якому віддаленому райцентрі цинізму, навпаки, значно більше. У чиновників є відчуття, що вони безкарні: кум прокурор, сват - керівник міліції. Згадати хоча б Лозинського - це хіба не цинізм? Чи можливе таке в Києві? Навряд чи. Тут чиновники розуміють, що вони під постійним контролем.

Щодо регіональних тем: намагаємося виділити проблеми загальноукраїнського масштабу - для зовсім локальних аспектів є місцеві канали, ми не хочемо відбирати в них хліб. Наприклад, порушення прав споживачів у сфері житлово-комунального господарства може бути характерною для чотирьох областей, тож ми за неї впевнено беремося і шукаємо людину, яка допоможе її вирішити. Або, принаймні, звернути увагу - глядачів, суспільства і керівників відповідного відомства.

- З жовтня минулого року новим ведучим «Агентів впливу» став Олександр Бондарчук. Які функції він виконує?

- Бондарчук є обличчям проекту, тоді як Кирило був і автором, і керівником, і ведучим. Щодо авторства система нині така. Керівник проекту - Влад Сидоренко, на якому тримається вся оперативка. Йому допомагає продюсер програми Олексій Котенко і я, той хто займається стратегією. До мене приходять журналісти з консультаціями, як цікавіше подати матеріали. Ми багато спілкуємося, намагаючись знайти суто наш ракурс.

- У проекті «Правда життя» переважає, здебільшого, жорстка правда, якщо не жесть. Як шукаєте ці історії? Чи очікуються зміни в концепції?

- На жаль, люди люблять чорнуху і порнуху. І такою є правда життя, що ж зробиш. Як свідчать показники, нинішня програма влаштовує глядача і, відповідно, вона влаштовує нас.

Над пошуками сюжетів працюють редактори проекту, а також кореспонденти «Свідка». Вони чимало знімають у регіонах і готують щотижневий моніторинг найцікавіших тем.

- Така співпраця новинарів із редакціями програм - «Правда життя», «Речового доказу», «Агентів впливу» - системна технологія НТН?

- Так, і вона є продуктивною. За кадровою структурою проектів у нас є керівник і продюсер, які залучають позаштатних авторів-сценаристів. До речі, цього року їхній перелік розширюватимемо.

Теми ж найчастіше - здобуток кореспондентів каналу. «Речовий доказ» бере ідеї і зі «Свідка», і від групи авторів програми. Якщо бути точним, це не класичний документальний проект, а драматургічні історії за мотивами реальних.

- «Легенди кримінального розшуку» послідовно подавали сюжети 1920-1950-х років. Що далі - Хрущов і перший президент СРСР?

- Історична хронологія зберігається. Також міркуємо над тим, щоб залучати історії з регіонів, як було з одеськими «Легендами». Вони настільки добре пішли колись, і наші автори, які поверталися в Одесу знімати додаткові серії, з подивом побачили, що на Привозі на піратських DVD продаються старі випуски програми. :)

Ми плануємо цього року осучаснити «Легенди бандитської Одеси», які знімалися 2-3 роки тому - оновити, перезняти постановки і дати їм друге життя. Це буде повністю оновлений документальний проект, сучасний, якісний.

- Якісні докудрами і реконструкції, як правило, потребують хороших бюджетів. Чи є грошове питання проблемою для НТН?

- Як на мене, якість нинішніх постановок непогана. Навіть краща, ніж це було б можливо за нинішніх бюджетів. Знаходимо хороших акторів, і в нас дуже подібний «Берія», дуже схожий «Сталін»...

- Проекти НТН, про які ми говоримо, мають здебільшого кримінальний ухил. Чому - чоловіків цікавить «шансон»? :)

- Не тільки чоловіків. У нашого каналу широка аудиторія, в якій чимало жінок. І щодо деяких проектів ми якраз пробуємо розширити аудиторію. Наприклад, у жовтні вона була старша і чоловіча. Наша мета була її омолодити. Здається, в нас це виходить.

Розподіл чоловічої і жіночої аудиторії НТН:

Розрахунок показників здійснено для населення віком 4-14, 15-24, 25-34, 35-44, 45-54, 55-64, 65+ за 2005, 2007, 2010 та 2011 роки. Враховано вибірки «Вся Україна», «50 тис.+» за період з 01.01 по 25.12.2011 року. Дані надано компанією Gfk Ukraine. Детальніше про використані змінні дивіться в глосарії Gfk.

- Яке коло інтересів має перспективний глядач НТН?

- Його цікавлять не суто бандитські розбірки, а й, скажімо, історичні проекти. Нині готуємо серіал про те, якою була Україна у 1990-х. Ведучим випусків стане дуже зіркова постать, яка, окрім іншого, розповість і свої історії з лихих дев'яностих. Хто саме - поки секрет, адже наразі знімається пілот. Обіцяю, що «Детектор медіа» першою дізнається, хто це буде.

- Чи берете до уваги досвід каналу НТВ? Там є жорсткий, навіть негативний контент, але рекламодавці на цей канал охоче йдуть.

- Вони дуже класно б'ють на жіночу аудиторію середнього віку. Проекти НТВ переглядає чимало глядачів, і я не виняток. Єдине, що мені не подобається - це категоричність, із якою НТВ розмовляє з глядачем. У моєму розумінні, журналіст не має звинувачувати. Він лише подає факти на розсуд глядача. А починати з висновку, що всі шахраї, це, як на мене, занадто.

- На які програми, перш за все, орієнтуватиметеся ви?

- Я із задоволенням переглянув проекти, які робив Ларік Павлюк для російських каналів. Вони дуже якісні. Там трохи інші бюджети, але до цієї якості варто наближатися, виходячи зі своїх можливостей. Ми Іларіона запрошували відкривати таємниці виробництва - такий рівень документалістики нас справді цікавить.

- Як вам працюється з командою НТН?

- Тут чимало колег, із якими я працював на К1, коли канал ще не входив у групу «Інтер». Тут є кілька випускників «Інтершколи», з якими теж дуже класно і нормально працюється.

Мені дуже цікаво на НТН. Так, завжди є що покращувати. А поки що, як свідчать показники, рівень команди достатній. Особливо цьому сприяє чітка правильна структура роботи редакцій: чітко налагоджений продакшн завжди якісно працює.

Інформування і навчання

- Чому прийняли рішення піти з СТБ і з новин загалом? Чи було для вас це рішення легким?

- Новинами мрії для мене був «Один день». І колись це була команда мрії: там працював Данилевич, Грицик, Павлюк, Гомонай, Бондарчук, Михін, Павлик-Вачкова, Драбик, Сайчук і багато інших класних спеціалістів. Тоді принцип подачі новин був дещо інший: ми намагалися робити їх щодня, але в стилі тижневика, це був такий журнал.

Коли на СТБ головним редактором був Мустафін, це також був журнал. Інформаційніший за «Один день», але також журнал. Тепер усі ньюзруми чогось намагаються виробляти суто новини, тобто «було - відбулося». Але мені здається, що це не той продукт, на який нині чекає глядач.

«Вікна», як на мене, мають бути саме «журнальними»: програма, яка виходить після «Подробиць» і ТСН, не може бути суто новинною, цього замало. І, в моєму розумінні, «Вікна» мали свій стиль. Ми багато розмовляли з Михайлом (керівником інформаційно-аналітичного департаменту СТБ Михайлом Єрмолаєвим. - ТК) відносно форматів, змін... І окрім різниці у поглядах на формат, я відчув певну втому від новин, що теж позначилося на моєму рішенні.

Чи було мені важко піти? Там залишилися мої друзі, журналісти і редактори. Але ми всі дорослі люди і розуміємо, що якщо немає бажання приходити зранку на роботу і немає бажання годинку перепрацювати, це неправильно. Рано чи пізно це закінчується тим, що або тебе звільняють, або ти звільняєшся. Я це вирішив таким чином: підійшов до головного редактора і попередив, що працюватиму, доки не знайдуть потрібну людину на моє місце, але на довше не залишуся. І великих проблем не виникло.

- Як оцінюєте нинішні «Вікна»?

- Я не хочу оцінювати колег. Але вважаю, що котрий рік поспіль вони заслужено беруть «Телетріумфи». Єдине, що можу сказати, що всі новини дедалі більше схожі одні на одні. Це суто моє відчуття.

Мені здається, кожний канал має знайти свій стиль у новинах. Чогось у нас усі дуже орієнтуються на російське ТБ. Та Україна - не Росія, і відповідно, те, що працює в Росії, не обов'язково працюватиме в Україні. Подача новин, відбір тем все ж мають бути українськими.

На нашому ТБ й досі є дуже класні журналісти і матеріали. Але, можливо, за звичкою випускового редактора, я зазвичай беру новини в інтернеті. А якщо вмикаю телевізор, шукаю іншого погляду й інших подробиць. І дуже рідко їх знаходжу. Ось це мені в нинішніх новинах не подобається.

- Ви вже кілька років викладаєте в «Інтершколі». Як виріс за цей час проект і яке його місце в базовій (і проблемній) системі журналістської освіти в Україні?

- «Інтершкола» пропонує базовий вибір спеціалізацій для телебачення - «журналіст», «сценарист», «режисер», «оператор», «звукорежисер». З року в рік якість освіти зростає: вдосконалюється річна програма, технічна база. Минулого й позаминулого року дипломні роботи студентів були такої якості, що можна було ставити в ефір. Єдине, що це були програми не на 26 хвилин, як вимагає ефір, а на 10.

Мені дуже подобається, що туди приходять люди, які хочуть бути журналістами. В них горять очі, і це супер. Ми з ними всіма після випуску залишаємося фактично друзями. Гадаю, багато інших викладачів вважають наших студентів своїми колегами. Коли вони приходять до мене на проекти працювати, з ними набагато простіше. До речі, 60% випускників «Інтершколи» залишаються працювати в групі «Інтер». І це після 9 місяців навчання!

Я вважаю, що нині немає сенсу 5 років учитися на журналіста. Українським журналістам гостро бракує спеціалізації, не вистачає спеціальних знань. Якщо людина, як не має економічної освіти, працює на бізнес-каналі, це дивно. Але це будні наших тележурналістів! Гадаю, на «Інтері» знайшли один зі шляхів вирішення проблеми: «Інтершкола» дає можливість навчитися писати і знімати, а спеціальні знання можна здобути у виші. До речі, зверніть увагу, цим шляхом тепер пішли й інші канали, створюючи власні телевізійні школи.

Довідка ТК

Сергій Мамаєв народився 18 лютого 1976 руку в Кіровограді. Закінчив 2,5 курси факультету журналістики Кіровоградського інституту регіонального управління і економіки (факультет розформовано як нерентабельний). Має диплом спеціалиста-соціолога Державної академії управлінських кадрів культури і мистецтв України.

На телебаченні працює з 1996-го. Розпочинав із посади редактора, а потім - старшого редактора і керівника Кіровоградської ТРК «ТВ-Центр» (1996-2000).

У 2004-му був випусковим редактором «Часу новин» 5-го каналу. Працював випусковим редактором «Одного дня» на К1 (2005-2007) та, з січня по травень 2007-го - головним редактором інформаційного мовлення каналу. Був заступником головного редактора НІСу та шеф-редактором «Одного дня» (2007-2009), шеф-редактором Українського бізнес ресурсу (2009-2010), випусковим редактором «Вікон» телеканалу СТБ (2010-2011), автором і редактором тревел-шоу «Пройдисвіт» на К1 (2011). У листопаді 2011 року став головним редактором публіцистичних проектів НТН.

Деякий час працював в інтернет-виданнях. Виступав редактором спільного проекту «Корреспондент.net» і ЄС «Выборы: Штаб-квартира» (лютий - квітень 2002 р.), редактором MigNews (2002-2003).

Має досвід роботи у сфері піару: як прес-секретар Кіровоградського обласного центру здоров'я (1996-1997), прес-секретар Кіровоградської і Київської обласних організацій партії «Яблуко» (2000-2002), піар-менеджер компаній Music Motors і «Таврійські ігри» (2005).

Фото Максима Поліщука