Після публікації статті Віктора Тимофієнка "Їсти, щоб жити, чи жити, щоб їсти", у якій ідеться про порушення "Закону про рекламу" на радіо та телебаченні, "ТК" отримала відповідь члена Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ігоря Куруса, у якій він зауважує, що "Нацрада не заперечує того, що телерадіокомпанії порушують законодавство, але й намагається цьому протидіяти". Сьогодні ми публікуємо статтю Віктора Тимофієнка, у якій представлено звіт про роботу представництва Нацради в Одеській області.

З вдячністю сприйняв відповідь члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на мою публікацію, оскільки це перша офіційна реакція по суті очевидних тверджень, що наводяться мною протягом вже більше десяти років.

Щоб не відволікатися далі на особисте, одразу зазначу, що я не був членом Національної ради, а лише її представником в Одеській області. Я дійсно добре знаю специфіку роботи Національної ради, може, іншим разом розповiм і про це. Це окрема і дуже цікава пісня.

Погоджуся з паном Курусом в тому, що я не дуже відзначився в роботі над контролем за телерадіостанціями. Більше того, через абсолютне ігнорування Національною радою доповідей представників (а пан Курус мав би знати, що тільки цим і обмежуються повноваження представнків), зокрема, моїх доповідей про виявлені порушення, ще у 1996 році мав жорсткий конфлікт з Національною радою з намаганням звільнити. Звичайно мене, а не Національну раду.

Останній широкий моніторинг було проведено мною, як представником Національної ради, за власною ініціативою в 2002 році. Проведено з відеофіксацією. Стоси відеокасет надано Національній раді.

Цитата з себе.

ЗВІТ

ПРО РОБОТУ ПРЕДСТАВНИЦТВА

ЗА ПЕРІОД З 01.10.2002 ПО 31.12.2002

Розділ 3. Результати перевірок щодо дотримання умов ліцензії телерадіоорганізаціями.

1. Порушень умов ліцензій щодо каналу мовлення, обсягів мовлення, часу мовлення у ефірних мовників не виявлено. Зафіксовано використання другого каналу власного кабельного мовлення.

2. Постійно порушуються умови ліцензій майже всіма мережевими компаніями (як радіо-, так і телевізійними) щодо каналу мовлення. На каналах, відведених для мовлення мережевих телевізійних та радіокомпаній, виходять місцеві мовники, котрих, з незрозумілих причин, називають “корпунктами”.

Порушення полягає в тому, що мережеві компанії отримали ліцензії на право користування каналом мовлення до складу якого, серед іншого, входить і конкретна частота в конкретному місці.

За визначенням ст.1 Закону України “Про телебачення і радіомовлення ” канал мовлення – сукупність технічних засобів з частотними присвоєннями, призначених для трансляції теле- та радіопередач на територію, що визначається параметрами технічних засобів мовлення”. Тобто, властивість технічних засобів – їх сукупність – є визначальною у понятті “канал мовлення”, а сукупністю довільний набір технічних засобів робить саме програма, що транслюється. Або на фізичному рівні – єдиний сигнал у кожній точці каналу в кожний момент часу.

Вихід “корпунктів” разриває канал, на який надано ліцензію, на набір не пов\'язаних між собою каналів, на які ліцензії не видавались.

Таким чином, вказану ситуацію треба розглядати і як порушення умов ліцензій в частині зазначеного каналу мовлення, і як мовлення без ліцензії (на локальних каналах), і як заборонену законом суборенду каналу мовлення в разі виходу в ефір на локальних каналах у якості “корпункта” іншої юридичної особи.

3. Всі загальнонаціональні та мережеві телевізійні канали транслюють рекламні матеріали, які повинні розглядатись, як такі, що порушють ст..31 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, а саме: все, що показується під загальним гаслом “реклама торгових марок”, по відношенню до виробників алкоголю є насправді забороненю законом рекламою алкогольних напоїв.

По-перше, зареєстровані торгові марки мають конкретне зображення і, можливо, якийсь текст, але, без сумніву, дуже сильно відрізняються від зображеного в телевізійних кліпах.

По-друге, у рекламних кліпах, про які йдеться, як правило, відтворюються атрибути етикеток, які наклеєно на пляшки з продукцією. А як може йтись про рекламу “торгової марки” у кліпі “Союз-Віктан”, де пропонується збирати етикетки для отримання призу? Етикетки з чого? З торгової марки?

А Nemiroff, за якого “во всем мире”, “за искусство”, “за мисливство” чи “за рибалку”, або “чтобы было что вспомнить». Та ще й всім відомим голосом персонажа, котрий навіть у воді не випускає з рота сигару, а з руки чарку, що й створює бажаний рекламодавцю асоціативний ряд. А “Мягков” із сльозинкою роси, що збігає по запітнілій пляшці? Чи “Олімп”, з яким “посидим как боги”, які, виявляється, теж “мужики”? А “Тост і чарочка – гарна парочка”? Та ще й все це не тільки на телевізійних екранах, а й у друкованій пресі та на зовнішніх носіях з тими ж зображеннями та вже відвертими текстами, що є ознакою широкої рекламної кампанії.

Відтворення в рекламному кліпі легко впізнаних ознак вживання алкогольних напоїв, як-то: заздоровних гасел, тостувань, дзвону пляшок, чарок та келихів, булькотіння того, що наливають, голосне ковтання, занюхування та закурювання, хрускання солоними огірочками, міміка добряче хильнулого, завтрішнє похмілля – все це свідчить про рекламування певної продукції.

По-третє. Юридичні особи, яким належать рекламовані “торгові марки” є підприємствами і у відповідності до ст..1 Закона України “Про підприємства в Україні” єдиною законною метою їх діяльності

4. Виявлено випадки наявності формальних ознак порушень вимог чинного законодавства та умов ліцензій:

- реклама алкогольних напоїв (всі загальнонаціональні та мережеві телевізійні та радіоканали, місцеві телевізійні канали ТОВ “РІАК-інформ”, ТОВ “Академія”, АРТК “Глас”, ТОВ “Одеса-плюс”) та тютюну (УТ-1);

- перевищення обсягів рекламного часу, визначених законом (всі загальнонаціональні та мережеві телевізійні та деякі радіоканали, місцеві телевізійні канали ТОВ “РІАК-інформ”, ТОВ “Академія”, ООДТРК, АРТК “Глас”, ТОВ “Одеса-плюс”, місцеві радіоканали ТОВ “Раді.О”, ТОВ “Радіо Одеса”, канали власного кабельного мовлення);

- використання рядка, що біжить, для розміщення реклами поза рекламних блоків (ТОВ “РІАК-інформ”, ТЕТ, ТОВ “Одеса-плюс”);

- переривання фільмів рекламою (всі телевізійні канали);

- наявність національного продукту менше 50% (ТОВ “Одеса-плюс”, ТОВ “Академія”, ТОВ “ІТВ”);

- менші визначених ліцензією та вимогами закону обсяги мовлення українською мовою (всі мережеві телевізійні та радіоканали)

- вихід місцевих мовників на мережевих каналах;

- використання власниками кабельних мереж другого (крім дозволеного ліцензією) каналу власного мовлення;

- розповсюдження каналу власного мовлення в інших кабельних мережах – за межами територій, визначених ліцензією;

- ретрансляція в кабельних мережах більшої кількості каналів ніж визначено ліцензією;

- розміщення реклами на супутникових каналах, що ретранслюються в кабельних мережах.

Цитата з Національної ради (як реакція на наведене вище): ....

Ще одна цитата з себе (2002)

Тези до звіту на засіданні Національної ради (2002). Перепрошую за особливості лексики – це тези для виступу. Навіть скорше план виступу. Але не стану редагувати. Є, як було.

Наявні проблеми:

...

2. Не розглядаються звернення представника:

- волання про допомогу з приводу конфліктів на 7 ТВК, 31 ТВК;

- подання про порушення; акт перевірки з записом “мовлення не відповідає заявленій програмній концепції” – без реакції. Миколаїв – “давай, давай, бо горить” – пшик.

- з приводу “форматного мовлення” – що це таке, дайте визначення;

- про Правила веденення мовлення у оголошені Дні трауру;

- про порядок використання каналів, особливо про тимчасове припинення мовлення, зміни програм, що ретранслюються. Два “Армянских радио”.

3. Найбільш актуальні проблеми:

- найголовніше – не поставлено задачу. Давайте – до кінця року викорінити

безліцензійне мовлення.

- зміст мовлення: немає сенсу говорити про дотримання програмної концепції. Мережеві канали перетворились на кінозали, з засиллям реклами. Місцеві – замовні програми, дешеві серіали, реклама, “новини”. Кілька років з 04.00 до 07.00 йде один і той же “відеофільм” про Одесу з однією й тією ж музикою і україномовними піснями. Це продукція власного виробництва? Українська мова?

- НР не дає навіть представникам офіційного розуміння термінології:

o Що таке переуступка каналу? Якщо в угоді з рекламною агенцією записано “продає ефірний час” це переуступка? Якщо йдуть програми, що ретранслюються, чи навіть транслюються у запису, з логотипом іншого мовника – це переуступка?

o Новини за сприяння (за участю)... Це заборонене законом спонсорство новин?

o Формат мовлення – культурологічний термін! Відсутнє і не може бути створене юридично досконале визначення. Краще виставляти на конкурс розгорнуту програмну концепцію.

o Роздано мережевикам привабливі точки, залишились обділеними ті, що й завжди.

- не займатись розглядом звернень, які всеодно будуть спрямовані до суду. Балта-скарга на порушення авторських прав. Дві поїздки до Балти. Пшик. Те ж саме - й щодо дотримання закону під час виборів. У області 20 округів. В кожній окружній комісії близько 20 членів – 400 чоловік. Нехай вони й займаються. А ми - після рішення суду. Бо через півроку була скарга. Що з нею робити?

- реклама рядком, що біжить. Не може бути відділення від інших елементів програми. Заборонено?

Цитата з Національної ради (як реакція на наведене вище): .....

А тепер по суті дискусії, що виникла.

По-перше.

Телевізійне і радіомовлення за своєю природою - публічна діяльність. Все видно й все чути. Тому, хто хоче бачити і чути.

От, прямо зараз, відірвіться від читання цього тексту, ввімкніть телевізор або радіоприймач, “погортайте” канали - і протягом хвилини натрапите на порушення вимог законодавства. Для цього не потрібен моніторинговй центр. Бо нізащо не повірю, що члени Національної ради не мають доступу до телевізійних та радіоприймачів.

До речі, з 1995 по 2003 рік жодний з представників не отримав від Національної ради ані телевізора, ані приймача. Ще тоді наголошував: Національна рада глуха й сліпа!

Вже наводив оцінку – за десять років в теле-радіопросторі України відбулося кілька десятків мільйонів порушень. Мабуть, більше, ніж на автошляхах!

Чому ж пан Курус нe навів кількість санкцій за ці порушення?

Вгадайте з трьoх разів.

По-друге.

Повноважень Національної ради достатньо для боротьби з порушниками. І серед цих повноважень не значаться угоди і меморандуми.

Наведу витяги з кількох законів.

Закон України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”:

Стаття 1. Статус Національної ради

1. Національна рада є ... органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення....

Стаття 13. Наглядові повноваження Національної ради

...

Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення;

...

нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавстваУкраїни щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення;

...

Стаття 17. Акти Національної ради

1. Національна рада в межах своїх повноважень приймає рішення, може розробляти відповідні положення, правила та інструкції, які затверджуються рішенням Національної ради, організовує та контролює їх виконання, видає рекомендації.

2. Рішення Національної ради, прийняті в межах її повноважень, є обов\'язковими до виконання на території України.

3. Національна рада може разом з органами виконавчої влади видавати спільні акти.

Закон України “Про телебачення і радіомовлення”:

Стаття 5. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

З метою реалізації та дотримання законодавства в галузі телебачення і радіомовлення та інших нормативних актів створюється Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Національна рада є позавідомчим державним контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, і є відповідальним за розвиток, якісний стан телебачення і радіомовлення України, за зростання професійного, художнього та етичного рівня програм та передач телерадіоорганізацій.

...

Основними функціями Національної ради є:

...

контроль за дотриманням законодавства в галузі телебачення і радіомовлення України та умов, зазначених у ліцензії;

...

контроль за дотриманням законодавства України про рекламу телерадіоорганізаціями всіх форм власності.

Закон України “Про рекламу”:

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу

...

2. Відповідальність за порушення законодавства про pекламу несуть:

....

3. Pозповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

До речі, за цим законом, (ст.1) рекламу, розміщену з порушенням встановленого законодавством порядку, може бути визнано недобросовісною.

Закон України “Про рекламу”:

Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

...

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

Закон України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”:

Стаття 21. Санкції, які застосовуються Національною радою

1. У разі порушення ліцензіатами законодавства України ліцензійних умов та умов ліцензій Національна рада має право:

оголошувати попередження;

накладати штраф;

звертатися до суду із заявою про анулювання ліцензії.

Закон України “Про телебачення і радіомовлення”:

Стаття 5. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

У разі виявлення порушень телерадіоорганізацією чинного законодавства та умов, зазначених у ліцензії, Національна рада:

оголошує попередження;

застосовує штрафні санкції;

тимчасово (до двох місяців) зупиняє дію ліцензії;

...

Зверніть увагу на останній абзац. Вжиття санкцій законом визначено не як право, а як обов\'язок Національної ради.

Пан Курус визнає наявність порушень законодавства телерадіокоманіями. Але за відсутності санкцій проти порушників тим самим він визнає й порушення законодавства Національною радою. Те, що давно знають всі крім самої Національної ради.

Абсолютно впевнений, що проголошені три кроки у напрямку протидії порушенням в теле-радіоефірі (Детектор медіа, 06.09.05): підписання Меморандуму, моніторинг радіостанцій, нова редакція інструкції насправді ведуть в нікуди. Або, як мінімум, в обхід. Доки не буде зроблено один-єдиний крок, передбачений Законом, – покарання порушників.

І зверніть увагу на прецедент. Коли “Волю-кабель” було покарано за розповсюдження порнографії (формально саме це було приводом, хоча причини були в іншому), моментально припинили роботу так звані “кодовані канали”, на яких “крутили порно”.

Запевняю, що чітке, зрозуміле, чесне формулювання рішення Національної ради про покарання буде сприйнято як сигнал всіма іншими.

Бо, як і в будь-якій галузі людських відносин, покарання - не помста. Покарання - сигнал того, що суспільство не згодне з такою поведінкою і вимагає її змінити.

До речі. Інструкція, яка надає більше прав – незаконна. Це до сподівання на те, що “...нова редакція інструкції щодо дотримання телерадіоорганізаціями законодавства надасть Нацраді більше прав”.

Напередостанок.

Справа ж не в рекламі. Про рекламу йдеться значною мірою тому, що тут все очевидно. Практично немає можливості для демагогічних дискусій.

Справа у змісті мовлення в цілому. У відповідності того, що бачимо й чуємо тому, що обіцялось під час конкурсних відборів. Вибачте, у відповідності телерадіомовлення, як галузі, суспільним інтересам.

Але говорити про це, не зумівши домовитись про простіше – марна справа.

То хай піпл хаває?

І наостанок.

1 серпня 2005 року у відповідності до ст.40 Конституції України, ст.1,3 Закону України “Про звернення громадян” я звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з заявою про порушення телекомпаніями чинного законодавства.

Ст.20 вказаного Закону встановлено термін розгляду звернень не більше одного місяця. Цей текст пишу 6 вересня. Жодної реакції від Національної ради.

Але якщо, як представник Націонльної ради в області, будучи у відносинах субординації, практично не міг наполягати на розгляді моїх подань, то тепер, як громадянин, конституційне право якого порушено, позиватимусь з Національною радою.

(далі буде)

Читайте також:

Їсти, щоб жити, чи жити, щоб їсти?

Нацрада не заперечує того, що телерадіокомпанії порушують законодавство, але й намагається цьому протидіяти