В зв\'язку з цим, Київське юридичне товариство підготувало заяву, в якій дало правову оцінку ігнорування посадовими особами Д. Табачником та А. Толстоуховим заначеного рішення Верховного Суду України.

Зміст заяви наступний:

За повідомленнями засобів масової інформації, 25 листопада 2004 р. Верховний Суд України прийняв ухвалу, якою заборонив офіційне оприлюднення результатів виборів Президента України у газетах “Голос України” та “Урядовий кур‘єр” та здійснення будь–яких дій, пов‘язаних з виконанням постанови Центральної виборчої комісії від 24 листопада 20004 р., до закінчення розгляду скарги довіреної особи кандидата у Президенти України В. Ющенка на цю постанову. Така ухвала, прийнята на забезпечення розгляду скарги, відповідно до цивільно–процесуального законодавства виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Редакція газети “Урядовий кур’єр” утрималась від опублікування зазначених результатів. Натомість посадові особи Кабінету Міністрів України проігнорували це рішення Верховного Суду України і доручили відповідним інституціям забезпечити друк газети “Урядовий кур‘єр” з оприлюдненням результатів виборів Президента України, ухвалених Центральною виборчою комісією 24 листопада 2004 р. Відповідне рішення про оприлюднення у газеті “Урядовий кур‘єр” від 26 листопада 2004 р. результатів виборів Президента України було прийнято віце–прем‘єр–міністром України Д. Табачником та міністром Кабінету Міністрів України А. Толстоуховим. На підставі цього рішення відбулось друкування тиражу газети “Урядовий кур‘єр” з повідомленням у ньому про результати виборів, виходу у світ якому перешкодили народні депутати України із депутатської фракції “Наша Україна”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 5 ст. 124 Основного Закону, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов‘язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 11 Закону України “Про судоустрій України”, судові рішення, що набрали законної сили, є обов\'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об\'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

Статтею 382 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання службовою особою вироку, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто його виконання, передбачених законом заходів щодо його виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Вчинення цих дій службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам, карається позбавленням волі строком до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ч. 2 ст. 382 КК України). Суб‘єктом цього злочину може бути службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення.

У разі, якщо до повноважень віце–прем‘єр–міністра України Д. Табачника та міністра Кабінету Міністрів України А. Толстоухова входило прийняття рішення про випуск газети “Урядовий кур‘єр” з відповідними матеріалами і вони проігнорували зазначену вище ухвалу Верховного Суду України, їх дії мають отримати правову оцінку з позиції положень ст. 382 Кримінального кодексу України. Якщо ж вказані посадові особи не мали таких повноважень, то прийняття ними рішення про офіційне оприлюднення результатів виборів Президента України у цій газеті всупереч рішенню суду та вжиття заходів по його виконанню слід оцінювати з позиції положень ст. 365 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за перевищення влади або службових повноважень і встановлює покарання у виді позбавлення волі до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Відповідно до ст. 112 Кримінально–процесуального кодексу України правову оцінку діям осіб, в яких вбачаються ознаки злочинів, передбачених статтями 365 та 382 Кримінального кодексу України, зобов‘язані дати слідчі прокуратури. Отже, прокуратура України зобов‘язана відповідним чином зреагувати на зазначені вище дії щодо невиконання ухвали Верховного Суду України. Невжиття передбачених законом заходів з боку посадових осіб прокуратури України за наявності відповідних ознак може бути розцінене як умисна бездіяльність, яка є формою зловживання владою або службовим становищем (ст. 365 Кримінального кодексу України)".