Потяг до незалежності з дитинства
Перекритий рух у самому центрі міста, червона доріжка перед входом у Палац творчості учнів, лімузини для найкращих, безкоштовне морозиво та відвідування місцевого зоопарку для всіх без винятку - за таких обставин 15 травня у Миколаєві відбулась церемонія нагородження переможців ХІІ Національного конкурсу шкільних газет. Чи не найбільша на сьогодні подія шкільного друку в Україні, в якій щороку беруть участь стінні, друковані, електронні шкільні та класні газети, а також видання професійно-технічних училищ, у 1997 році починалася скромно - з конкурсу поміж кількома десятками шкільних газет Миколаєва та області. Цього року за першість у Національному конкурсі змагалися 408 загальноосвітніх шкіл з 23 областей України, 2200 газет, і лише 18 з них посіли призові місця у 13 номінаціях. «Треба підвищувати престиж журналістської професії», - так пояснює присутність на конкурсі юнкорів справжніх лімузинів його ініціатор та президент, директор Коледжу преси та телебачення Гліб Головченко. За його словами, в нинішніх умовах, коли поняття еліти геть спотворено, не зайвим є дати можливість відчути журналістам-початківцям, що бути медійником справді почесно.
Цього року прийом видань на конкурс тривав до 1 квітня. Як не смішно, але доля конкурсантів була в руках не тільки журі (до його складу, до речі, належать переважно миколаївці, за винятком генерального директора каналу ТВі Миколи Княжицького та голови Національної спілки журналістів України України Ігоря Лубченка), але й листоноші. Як розповідають організатори конкурсу, не так давно працівник місцевої пошти, прикріплений до району, де розташовано офіс оргкомітету, змінився. Якщо колишня листоноша залюбки приносила усі газети, що діти надсилали на конкурс (а серед них трапляються й доволі важкі, складені у кілька разів стіннівки), то теперішня час від часу вередувала, вимагала окрему доплату за доставку бандеролей. Щоб домогтися її доброго ставлення не так до самих організаторів, як до дітей, працівники Коледжу преси та телебачення навіть зняли сюжет про її нелегку справу, але в оргкомітеті й досі не впевнені, чи всі надіслані на конкурс газети справді до них дійшли.
Перед тим, як розпочалась урочиста церемонія нагородження переможців, організатори провели зустріч-знайомство учасників, де кожен з них зміг презентувати своє видання, розповісти про його формат та поставити запитання почесним гостям заходу, серед яких була й шеф-редактор проекту «Детектор медіа» Наталія Лигачова. Діапазон презентованих під час цієї зустрічі видань справді вражає: від рукотворних стіннівок до, скажімо, друкованої газети «Ліцеїст», яку видає Смілянський природничо-математичний ліцей і яка виходить як додаток до міського тижневика «Сміла». Діти ставили «дорослі» питання: як бути незалежним журналістом і при цьому залишатись впевненим у своєму працевлаштуванні, чому журналістика стає дедалі більше жіночою професією, чи мають право дорослі забороняти юнкорам писати на гострі політичні теми тощо. «Треба тренувати звичку бути незалежним, відстоювати свою думку ще з дитинства», - заохотив юнкорів Гліб Головченко до подальшої журналістської роботи, автономної щодо рекомендацій і наказів шкільної адміністрації, яка все ще нерідко намагається контролювати захоплення своїх учнів. До речі, за розповідями організаторів конкурсу, нелегко доводиться дітям і з батьками: так, перед урочистим шестям червоною доріжкою для всіх проводиться спеціальний інструктаж, але коли доходить до справи, батьки та вчителі все одно поводяться розгублено та ще й намагаються приборкувати дітей, яким уперше в житті випала нагода відчути себе зірками.
Церемонії нагородження передувала офіційна прес-конференція, в якій узяли участь міський голова Володимир Чайка, секретар Національної спілки журналістів України Валерій Горобець, заступник головного редактора каналу ТВі Вахтанг Кіпіані, Наталія Лигачова, піар-менеджер газети «День» Інеса Поліщук та інші. Пан Горобець поділився своїми спогадами від позаминулого конкурсу, в якому також брав участь як почесний гість: «Я приїхав сюди із таким настроєм: ну, шкільні газети... Але коли побачив вас, зрозумів, що це велика справа. Коли переможці під'їжджали у лімузинах, і у ваших очах я бачив захоплення, то й на моїх очах виступили сльози. Не кожен sз вас стане журналістом, але знайте, що ви вже відзначилися. Бути журналістом непросто, а ви вже насмілилися на цей крок».
Вахтанг Кіпіані, випускник місцевого державного університету імені Сухомлинського (1989 - 1994), що робив свої перші кроки зокрема й на миколаївському телебаченні, нагадав присутнім, що рух юнкорівської преси розпочався ще восени 1989 року в Харкові, де вийшла перша незалежна від адміністрації шкільна газета «Бабах». Він закликав юних журналістів не зупинятися і ставити перед собою амбітні цілі, зокрема й мету працювати на каналі ТВі, який став генеральним інформаційним партнером цьогорічного конкурсу.
Серед номінацій, за якими журі визначало переможців Національного конкурсу шкільної преси цього року, з»явилися кілька нових. Так, за ініціативою організаторів та за підтримки каналу ТВі і особисто Миколи Княжицького вперше обирали авторів кращого телерепортажу (1 місце - сюжет «Всім - інформ» Вінницької школи-ліцею №7). Ще одну нову рубрику запропонував лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський. Газету «Долоньки» Гоголівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Полтавської області відзначили за кращий матеріал про розвиток українського хіп-хопу. Аліна Калініна, кореспондент газети «Ліцейський Талісман» Сіверськодонецького багатопрофільного ліцею, найкращої газети за змістом серед 9-11 класів, розповіла «ТК», що родзинкою цього видання є рубрика, де публікуються кумедні уривки з учнівських творів. За її словами, криза поки що не дісталася «Талісману»: газета, яку заснував випускник ліцею, що тепер працює у видавництві, продовжує виходити у своєму звичайному режимі (раз чи два на місяць - залежно від інтенсивності внутрішньошкільного життя) та накладі (150-200 примірників). Перше місце в номінації «Найкраща друкована газета» посіло видання «No Comments» Новоград-Волинського колегіуму Житомирської області. За словами її нинішнього головного редактора Дмитра Попова, учні старших класів, які роблять цей щомісячник з 1 вересня 2003 року, почуваються «майже незалежними»: керівництво колегіуму не втручається у редакційний вибір тем, допомагаючи юнкорам лише із редагуванням та версткою. 13-річного Микиту Мінюка, учня Євпаторійського НВК «Гімназія ім. І.Сельвінського», назвали найкращим автором шкільного друку серед 6-8 класів. Хлопець, який самостійно робить авторську стіннівку «Райдуга» задля того, «щоб поділитися з іншими враженнями від найяскравіших подій свого життя», вперше приїхав на конкурс і був щиро здивований перемозі.
Найкращою електронною газетою журі назвало сайт «Зошит №3» Золотоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3. Засновник та адміністратор сайту Євген Бровко, випускник школи 2008 року, отримав від «Детектор медіа» спеціальний приз (цифровий диктофон) та розповів, що вчиться в київському Політехнічному інституті, але з майбутнім своїм фахом ще не визначився: обиратиме між економікою, танцями та співом (Женя щодня заходить на сайти своїх улюблених виконавців та залюбки згадує, як брав участь у «Караоке на Майдані»). Нарешті найкращою шкільною газетою Національного конкурсу вдруге поспіль стало видання загальноосвітньої школи №44 Дніпродзержинська «Вітамін 44». «Назва газети «Вітамін 44» відображає суть діяльності школи - школи, в якій питання збереження та примноження здоров'я дітей стоять на першому місці», - кажуть творці цього видання. Основними авторами «Вітаміну», що виходить з 2000 року, є учні школи, але інколи до газети пишуть їхні батьки та вчителі. Гліб Головченко, коментуючи цю перемогу, зазначив, що серед членів журі велися тривалі суперечки, адже в історії конкурсу ще не було випадку, коли редакція юнкорівської газети два роки поспіль отримує найвищу нагороду шкільної преси. «Однак усе-таки вирішили, що така газета, як «Вітамін 44», може служити яскравим прикладом розвитку видання, прикладом змісту, який цікавий не тільки вчителям, але й насамперед школярам та батькам, прикладом оформлення, яке є достатньо професійним, прикладом прагнення до перемоги», - сказав президент конкурсу.
На другий день, перед тим, як показати гостям конкурсу Миколаївський зоопарк (до речі, перший серед зоопарків України, який увійшов до складу Європейської асоціації зоопарків та акваріумів) та провести додому, організатори мали нагоду вислухати критику на свою адресу. Поки діти перебували на майстер-класах Валерія Горобця, Наталії Лигачової та Ярослава Індикова, прес-секретаря місцевого партійного осередку Блоку Юлії Тимошенко, дорослі зібралися в бібліотеці Палацу творчості учнів та висловлювали свої критичні зауваження. Можливість роздивитися газети-переможниці лише на стенді і неможливість взяти примірники найкращих видань із собою для подальшого аналізу та роботи над собою, відсутність повноцінного майстер-класу для вчителів, які працюють з юнкорами, брак професійного обговорення як найкращих, так і найслабших шкільних видань, - ось основні претензії дорослих, які були висловлені на зустрічі з організаторами. Останні запевнили, що усі критичні зауваження почули та врахують у наступному році, тим більше, що Національний конкурс шкільних газет має в перспективі стати міжнародним. Принаймні учасники цьогорічного конкурсу з подачі міського голови Володимира Чайки залюбки проголосували за це.
Марина Баранівська, Київ-Миколаїв-Київ