Роман Вибрановський: «Ми готуємо систему проектного менеджменту»

18 Липня 2005
3467
18 Липня 2005
17:13

Роман Вибрановський: «Ми готуємо систему проектного менеджменту»

3467
". дитячі програми краще ставити. не перед новинами, де „Вечірня казка” дуже сильно садить рейтинг найбільш успішного на даний момент продукту НТКУ – новин. Також очевидним є те, що розтягнуті формати – 40, 45 хвилин - абсолютно недоцільні". Із сьогоднішнього числа, 18 липня, як уже повідомляла «ТК», Перший Національний канал починає працювати за принципово новою сіткою мовлення, затвердженою наказом президента НТКУ.
Роман Вибрановський: «Ми готуємо систему проектного менеджменту»
Тож ми сьогодні нашим читачам пропонуємо перший відгук на цю подію – нашого постійного автора Олександра Зиріна, який, як завжди, у жорсткій манері ставить, тим не менш, на наш погляд, і деякі досить слушні запитання. А також – розмову нашого кореспондента з директором публіцистичних програм Романом Вибрановським, одним iз розробників нової сітки мовлення.

- Пане Романе, отож, ідеться про появу на Першому каналі блочної лінійної сітки мовлення?

- Одна з проблем, з якою зіткнулося нинішнє керівництво НТКУ - це брак чіткості сітки мовлення, яка дозволяє бути успішними багатьом телеканалам. Тому радником Президента НТКУ Владом Литвиненком та директором програм УТ Олександром Зоркою, за участю керівників підрозділів, була розроблена блочна, або лінійна сітка мовлення, яка існує в усіх більш-менш потужних телекомпаніях. Досі на Першому Національному не було чітко прописано, які програми мусять стояти зранку, які по обіді, на яку саме аудиторію та чи інша передача розраховується. Звісно, траплялося й так, що певні програми стояли в правильних місцях, але не було правильно вибудованої логіки телеефіру, за якою – саме отут має стояти протягом тижня лінійка для дітей, а ось тут – нас дивитимуться старші люди, а в оцей час – телеглядачі потребують лінійки публіцистики. У результаті - і навіть старожили каналу це визнали, ефірний день нагадував авоську. Тобто, ми мали такий собі довільний набір програм, що заважав просувати канал, досягати якогось рейтингу. Погодьтеся, людям має бути зрозуміло, чого саме, і в який час вони можуть очікувати від телебачення, незалежно від дня тижня.

- Результатом вашої роботи стала нинішня блочна сітка. Що телеглядачі в ній побачать?

- Із першої години дня ми маємо блок інформаційних, відомчих та пізнавальних програм, з другої години - блок культурологічних, духовних, науково-популярних програм, з третьої години, коли діти приходять зі школи, це буде вже блок дитячих програм, який розпочинатиметься мультсеріалом, далі – програми для юнацтва. О 5-й годині - блок програм для споживачів, (звертаю увагу, що там у перспективі будуть запроваджуватись цікаві якісні програми, а не комерційні „зароблялки” чи блоки телепродаж, як хтось може подумати), ще за півгодини - блок публіцистичних програм, далі - громадсько-публіцистичні ток-шоу й новини. Відтепер на Першому каналі матимемо постійний художній фільм увечері, одразу по новинах. Художній фільм також буде обов’язково йти зранку.

- Це буде повтор фільму, який демонстрували увечері?

- Швидше за все, прем’єрний показ буде зранку, а ввечері – повтор. За фільмом знову будуть йти новини і серйозна публіцистика, або ж спорт. А з одинадцятої, як ви знаєте, працює телеканал «Ера». Уночі, після «Ери», плануємо молодіжні програми, а до «Ери», це з п’ятої до шостої ранку, блок програм для мешканців села.

- Я так розумію, що сітка буде ще вдосконалюватися?

- Звичайно. На всі сто відсотків вона не відповідає і, зрозуміло, не може відповідати тому, що ми запланували. Ми поставили перед собою мету й намагалися, виходячи з наявних ресурсів, якомога ближче до неї підійти. Зрозуміло, щоб досягти мети, треба переорієнтувати частину нашого виробництва, змінити фокус частини програм.

- Наведіть приклад.

- Скажімо, у нас є дитячі програми, які стоять тепер у лінійці в понеділок, вівторок, середу, i ми працюємо над тим, щоб диференціювати їх для дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. В силу низки причин, досі ми цього не мали. Повірте, жодну з програм ми невмотивовано не переміщували, прагнули зробити, «як книжка пише». Безперечно, якщо побачимо, що якийсь момент логіки блочної сітки не спрацьовує, ми його змінимо.

- «Як книжка пише» - знаю, улюблений вислів віце-президента НТКУ Андрія Шевченка, а, все-таки, на які книжки ви орієнтувалися? Чи, можливо, задіювали соціологів, щоб вивчити ситуацію безпосередньо в компанії?

- Ми готуємо зараз соціологічне дослідження, але доки його немає, орієнтувалися на відкриті джерела й ті, що зарекомендували себе в світі. Зрозуміло, й на деякі очевидні речі – скажімо, з третьої години приходять діти зі школи – дитячі програми краще ставити тоді, а не перед новинами, де „Вечірня казка” дуже сильно садить рейтинг найбільш успішного на даний момент продукту НТКУ – новин. Також очевидним є те, що розтягнуті формати – 40, 45 хвилин - абсолютно недоцільні. Наша мета – розповісти про суспільно важливі речі якомога більшій кількості людей. І, щоб це зробити, суспільно-політичні програми повинні бути гострими, швидкими та динамічними.

- Зрозуміло, є й очевидні речі. Як, скажімо, такі, що діти одразу за виконання домашніх завдань не братимуться, чи те, що канал «Культура» малоефективний після третьої ночі. До речі, ви його перемістили?

- Ні. Канал "Культура" уночі й залишився, але якщо матимемо цікаві культурологічні, науково-пізнавальні програми, можемо говорити про те, що їм буде відведено місце з другої до третьої удень.

- Тобто, канал «Культура» буде вночі, блок програм на цю тематику вдень? Маєте на увазі повтор?

- Ні. Це будуть інші програми. І власного виробництва, i сторонніх виробників на цю тему.

- А яке співвідношення нині програм стороннього і власного виробництва?

- Зараз не маю цих цифр. Це серйозне питання, опиратися треба на точні цифри.

- Тоді скажіть хоча б про тенденції. Є, на вашу думку, різниця між каналом Суспільного мовлення й комерційним? Наскільки, гадаєте, наблизилися ви до ідеалу Суспільного мовлення?

- Думаю, що жоден комерційний канал не може собі дозволити стільки дитячих, культурологічних чи духовних програм, як ми. У нас все вищеперераховане залишається, лише стоятиме в інший час. Це диктується і вимогами ліцензії, яка в нас є, і усвідомленням статусу компанії. Звісно, ми почнемо говорити про підвищення рейтингу, якості цих програм, але тематика залишиться. За будь-якого розкладу ми не зменшимо кількість програм для дітей, тому що знаємо, що це важливо.

- Власне, я десь із місяць тому ставила президенту НТКУ Тарасу Стецьківу запитання, чи є на сьогодні добрі дитячі програми на Першому Національному. Він сказав, що немає.

- Гарних немає, але програми, які мають перспективу й потребують розвитку, – є.

- Назвіть їх, будь ласка.

- Будь ласка. Хоча б «Подорож у дитинство», «Крок до зірок», «Зірки на сцену «Естрадна прем’єр-ліга», «Класний журнал», «Дитяча лінія», «Подружки», «Манюні» - всі ці програми розраховані на дитячу аудиторію. Чи будемо поліпшувати якість цих програм? Будемо! Окрім цього, намагатимемося запроваджувати нові програми в цей же блок.

- А колектив, який робив ці програми, залишився?

- Звичайно. На часі не стільки оновлення колективу, а зміна підходу до програм, ми готуємо систему проектного менеджменту. Розумієте, досі відбувається так, як було за планової економіки: є творче об’єднання, є виробничі відділи, є завредакціями і творчі групи, які ніби виконують поставлене завдання. Причому, керівнику групи, щоб отримати камеру, потрібно спілкуватися з двома плановими відділами... Подібна система не дозволяє конкурувати програмам по якості, бо є завдання – його чітко виконують, і що ж ви хочете? Ми запроваджуємо проектний менеджмент, такий, який працює на успішних телеканалах у світі. Є певний проект, є його продюсер, є творча група. Оця команда відповідає за результат. Коли з’являється інший телепроект, який пілотом доводить, що є якіснішим, то говоримо про конкуренцію в межах блоку. Залишається краща команда, гірша – поступається місцем. Цей підхід також дозволяє створити цілий прошарок сильних продюсерів програм, які в стані згенерувати та втілити ідею програми, потрібної для сітки мовлення. Звісно, це ставить колектив НТКУ в умови конкуренції, і між собою, і з продакшн-студіями. Але саме конкуренція зможе допомогти в піднятті якості програм, а відтак - рейтингу. І тільки там ми зможемо зрозуміти, яка команда з числа працівників НТКУ матиме перспективу подальшої співпраці, а яка – ні...

- А чи є якісь преференції в конкурсі проектів для працівників НТКУ?

- На конкурсі проектів, який ми оголосили, близько двадцяти відсотків становлять проекти працівників НТКУ.

- А вісімдесят?

- Це сторонні проекти продюсерів, які виходили зі своїми ідеями, намагаючись працювати в рамках НТКУ, або пропозиції продакшн-студій. Про результати конкурсу ще не готовий говорити. Лише підбиваємо підсумки. Звертаю також увагу, що конкурсом ми не обмежуємося, він видасть на-гора низку проектів, по яких дуже оперативно виноситиметься рішення безпосередньо керівництвом НТКУ. Запроваджуватимемо схвалені проекти поступово. Залежно від того, скільки матимемо ресурсів.

- А хоча б попередні якісь враження? На рівні, що саме вам конкретно сподобалося…

- «Сподобалося - не сподобалося» тут не працює, тому що система, за якою проводили конкурс, цього просто не допускає. Ми дивимося, чи відповідає це сітці мовлення, потім – наскільки програма є динамічна, яскрава й цікава і, нарешті – чи достатньо маємо ресурсу для втілення проекту. Загалом, з того, що попередньо говорили експерти, можна виокремити таку проблему: дуже багато цікавих ідей, дуже багато цікавих тем, і – мало добре прописаних форматів, продуманих ресурсів і ретельно прорахованих бюджетів. І з цим треба буде працювати, це вже наша робота. Знаєте ж, що ми сподівалися якомога швидше отримати статус держпідприємства

- На жаль, проголосували поправки до Закону «Про телебачення та радіомовлення», які б дозволили вам плідно працювати, лише в першому читанні…

- Відтак, допоки його не приймуть в цілому, ще довго будемо за статусом «дитячого садочка», фактично. І тому планувати швидкі зміни в програмному наповненні дуже важко. А частина програм залишається через банальну відсутність грошей та інших можливостей їх заробити - «телемагазини», наприклад

- А ті 20 мільйонів боргу, які у вас були, списали, чи ні?

- Це йдеться про концерн РРТ?

- Зокрема. - Не знаю. Інформації такої не маю, оскільки це не в моїй компетенції.

- Але ж фільми треба також якісні закуповувати. Чи ви, як і досі, пропонуватимете глядачеві «секонд-хенд»?

- Ні. Це будуть хороші фільми. «Звідки гроші» - компетенція першого віце-президента Олега Кузана.

- Обов’язково поцікавимося…

- Я ж лише запевняю, що глядач насолоджуватиметься яскравим європейським кіно, значна частина якого буде прем’єрами не лише в Україні, а й новинкою для тієї ж Росії.

- Тобто, це будуть інтелектуальні фільми, комедії, бойовики? Яким жанрам телеканал надаватиме перевагу?

- Це будуть різні i за жанром, і за стилем фільми. Влітку ще ставитимемо щось із американських фільмів. З осені ми орієнтуємося саме на цікаве й яскраве європейське кіно. Повірте, російське «мило» глядачам не згодовуватимемо…

- А бразильське?

- Його також не буде.

- Тобто, російського й бразильського «мила» не буде. А українські фільми на «першій кнопці» держави плануються?

- Перемовини ведуться з «Укртелефільмом», в них є низка гарних, уже готових для ефіру програм, і вони готові їх нам надати. Власного виробництва фільмів ми поки що не потягнемо.

- Навіть документалістику?

- У рамках програмного менеджменту про це йдеться. Якщо буде проект хорошого фільму, і ми знайдемо спонсорів під нього, то, звичайно, працюватимемо. Документалістика стоїть у наших планах, але не серед першочергових завдань. Мусимо, насамперед, зосередитися на задекларованих змінах…

- А в сітці найближчим часом якісь нові публіцистичні програми будуть?

- Можу сказати, які команди працюють, але ще зарано говорити про власне нові програми. Скажімо, була в нас програма «Діалог із владою», в якій ішлося хіба про розмову з певним посадовцем. Зараз команда Олени Артеменко, запропонувала зміну формату, «живі включення» з регіонів. Тобто, люди відтепер одержать можливість поставити запитання, отож, відбуватиметься цікавий діалог в ефірі. Будемо шукати ресурси щоб це запустити. Подібні речі лише проговорюються, але вже є команди, які бачать себе в новому форматі й ми з ними готові працювати. Проробляються також і проекти інших публіцистичних програм, життєво важливих для каналу, який претендує на виконання функції Суспільного телебачення – журналістських розслідувань, ток-шоу.

- А крім команди Артеменко, ще когось назвати можете?

- Давайте почекаємо, доки ідеї дозріють. Вони є, але ще в повітрі, доки немає рішення про їхній запуск, говорити зарано.

- То коли ж перші нові програми побачать телеглядачі?

- Думаю, що з вересня. Нині максимум часу й енергії йде на перезапуск новин. Знаєте, що новини в нас виходять з новою графікою, музикою і новими ведучими – Юлією Бориско й Олегом Панютою.

- Так, «ТК» про це писала. «Детектор медіа» й надалі стежитиме за змінами на вашому каналі й разом з телеглядачами радітимеме з ваших успіхів. А в те, що вони будуть, вірити хочеться.

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ „Детектор медіа” публікує за підтримки МФВ „Відродження”

Читайте також:

НТКУ. НАКАЗУЮть: ПОГОДИТИСЯ... (Репліка. Жорстка)

НТКУ міняє сітку мовлення

Новий дизайн "Новин" Першого Національного

“Новини” на УТ-1: все йде як слід

Це нічого, що ми нахабні? (репліка)

Запитання «ТК»: - Ваші враження від нової програми «Новини» на Першому Національному (картинка, верстка випуску та сюжетів, ведучі, мова, дотримання стандартів, інше)?
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3467
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду