Учора, 31 липня, Верховна Рада проголосувала за президентський законопроєкт №13533, який того ж дня й підписав Володимир Зеленський. Таким чином закінчилася тижнева історія спроби позбавити антикорупційні органи — Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Національне антикорупційне бюро — незалежності. З 22 липня, тобто моменту прийняття і підписання президентом законопроєкту 21414, який і підпорядковував САП і НАБУ Генпрокурору, минуло дев'ять днів.

«Детектор медіа» провів моніторинг ефіру телемарафону, Першого каналу Суспільного та Прямого каналу за 31 липня, щоб проаналізувати, як провладний, опозиційний, інформаційний і суспільний мовники висвітлювали голосування в Раді за президентський законопроєкт, який повертав незалежність НАБУ і САП. Засідання Ради, до речі, вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну транслювали в прямому етері на ютуб-каналі парламенту.

Перший канал: «Зірвали повзучу контрреволюцію» 

У телевізійному марафоні від Суспільного вже у блоці «Суспільне. Студія» о 7:15 ведучі Ольга Герич і Микита Чибар анонсували розгляд питання у сесійній залі Ради.

Згодом до етеру вмикалася докторка політичних наук Андріана Костенко. Вона висловила сподівання, згодом підтримане іншими гостями: суспільний тиск  на представників влади таки вплинув на її рішення. Тож нині законопроєкт, мовляв, має бути ухваленим. Ще професорка додала, що у нашій країні має панувати верховенство права, тож НАБУ та САП повинні зберегти незалежність. 

У новинному блоці, що стартував о 8:00, ведучий анонсував тематичне голосування у ВРУ. Згодом на ввімкненні у «Суспільне. Студія» з’явився заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В'ячеслав Потапенко. Він сказав, що західні партнери не бачать сенсу фінансувати спротив України, не маючи можливості впливати на нашу антикорупційну політику. Тож Європа даватиме кошти, лише коли матиме інструменти впливу на реформи в Україні. 

За годину у студії Суспільного теж говорили про голосування за законопроєкт Зеленського. Політолог Петро Олещук висловив думку, що до появи цього документу сукупно призвели народні протести та реакція західних партнерів. Мовляв, це свідчить про те, що демократія в Україні існує. Нині, на погляд гостя, і влада, і опозиція розуміють: незалежність НАБУ і САП варто зберегти. 

У блоці новин об 11 годині до етеру вмикався кореспондент Суспільного Нікіта Галка, який перебував на акції протесту у Маріїнському парку. Медійник розповів, що зібрання налічувало близько сотні людей, які вимагали від парламентарів ухвалити законопроєкт, що повертає незалежність антикорупційних органів.

За кілька хвилин у блоці «Суспільне. Студія» ведучі Олександр Бодня й Олеся Добоні нагадали не тільки про прийдешнє голосування, а й про його передісторію: ухвалення закону 12414 та протести, що розпочалися після того. 

До студії знову вмикався Нікіта Галка. Цього разу кореспондент додав до своїх слів пряму мову окремих мітингарів. Одна з дівчат розповіла, що прийшла підтримати не тільки ухвалення законопроєкту Зеленського, але і якнайшвидше призначення голови БЕБ. Нікіта Галка додав, що бачив, як до протестувальників підходили нардепи від опозиції: Софія Федина, Володимир В’ятрович від «Європейської солідарності» та Ярослав Железняк із «Голосу». 

У новинах о 12-й ведучі знову згадували про акції протесту, а з 12:26 до 13:28 у блоці «Суспільне. Студія» йшла пряма трансляція з сесійної зали Верховної Ради. Де нардепи, зрештою, законопроєкт про НАБУ та САП прийняли спочатку за основу, а потім 331 голосами і в цілому.

Далі до етеру вмикалася кореспондентка Дарина Коломієць. Вона сказала, що нині, вперше від початку повномасштабної війни, була трансляція пленарного засідання Ради. Ще сказала, що просто під час підготовки до голосування нардеп Дмитро Костюк заявив: виходить із фракції «Слуги народу» через незгоду з попереднім ухваленням колегами законопроєкту №12414 про скасування незалежності НАБУ і САП, який підтримав тоді і сам. 

Пізніше ведучі студії говорили з парламентським аналітиком руху «Чесно» Олександром Саліженком. Гість також відзначив наявність прямої трансляції пленарного засідання. А ще додав, що коли є політична воля, то є і необхідні голоси. Хоча громадянському суспільству, мовляв, навіть після повернення НАБУ і САП незалежності «не варто розслаблятися». 

У новинах о 14-й кореспондент Галка розповів про реакцію мітингарів, які зустріли ухвалення законопроєкту оплесками. Співорганізаторка акції Зінаїда сказала: сталася перемога громадянського суспільства. Подальше ввімкнення кореспондентки Коломієць стосувалося саме підготовки та перебігу голосування. Журналістка повідомила: якщо законопроєкт уже сьогодні підпише президент Зеленський, то він стане рекордним за строками розгляду.

У новинах, що розпочалися о 15:00, ведучі теж говорили про голосування, а кореспонденти Галка та Коломієць розповідали про перебіг подій у Маріїнському парку та у сесійній залі. Ще у блоці новин навели пряму мову речника Єврокомісії Гійома Мерсьє, який привітав нинішнє рішення. Згодом у проєкті «Суспільне. Студія» ведучі Леся Наконечна та Роман Коляда додали, що законопроєкт уже підписав президент.

Потому до студії ввімкнули нардепа Дмитро Костюк, який кілька годин тому заявив про вихід із фракції «Слуги народу». Парламентар сказав, що вчиняє так, бо мусить обирати між власною позицією та «позицією президента». А ще — з почуття провини, що підтримав закон 12414, коли, мовляв, «зрадив сам себе». Ще Костюк відзначив, що продовжує довіряти Володимиру Зеленському, але не тішиться з того, що у фракції «Слуги народу» значний вплив мають такі нардепи як Максим Бужанський.

У кожному наступному випуску новин 31 липня були згадки про голосування за законопроєкт і підписання його президентом, а також тематичний сюжет кореспондентки Дарини Коломієць. Згодом до розмови у студії долучився політолог Андрій Городницький. Він сказав, що відносини України та ЄС не залишилися зіпсованими, але можуть стати натягнутими. Проте владу, додав гість, контролюватиме громадянське суспільство. Та і представники ЄС тепер приглядатимуться до процесів в Україні прискіпливіше. 

У наступному слоті «Суспільне. Студія» ситуацію коментували політолог Ігор Рейтерович і нардепка від «Європейської солідарності» Ірина Фріз. Перший лаконічно сказав, що тепер ЄС буде пильніше стежити за українським політикумом і його рішеннями. А от друга, представляючи опозиційну партію, не скупилася на критику. За словами Фріз, поведінку влади побачило суспільство і поставило можновладців на місце. Посадовці, вела далі парламентарка, голосуванням 31 липня «зберегли хорошу міну при поганій грі». Також, мовляв, Україна втратила довіру європейських партнерів, відновити яку буде важко. 

За пів години у студії ситуацію обговорював уже гурт нардепів: вмикалися Костянтин Бондарєв («Батьківщина»), Ярослав Юрчишин («Голос») і Богдан Кицак («Слуга народу»). Перший казав, що під час нинішнього голосування вийшов із зали на знак протесту, адже подавав власний тематичний законопроєкт. Додав, що за роки існування НАБУ і САП зробили мало корисного, при цьому продовжуючи перебувати під впливом іноземних партнерів, що нардепу не до вподоби.

Богдан Кицак сказав, що законопроєкт, внесений Зеленським, надав антикорупційним органам нові повноваження. А от Ярослав Юрчишин пояснював, що 22 липня Верховна Рада під тиском Офісу президента зробила крок від євроінтеграції, тож нині рятувала ситуацію. Як і інші спікери, нардеп казав, що тепер громадянське суспільство більш активно контролюватиме владу, застерігаючи від необдуманих рішень.

Трохи критики щодо нового закону пролунало з вуст заступниці виконавчого директора «Трансперенсі інтернешнл Україна» Катерини Риженко. Вона звернула увагу на норму використання поліграфу для працівників антикорупційних органів. На погляд гості, ефективність такого способу контролю не доведена.

У наступному слоті ситуацію коментували політологи: публічно лояльний до влади Юрій Богданов і прихильник влади попередньої, відтак критик чинної — Валерій Димов. Перший говорив, що запорукою 80% успіху нинішнього голосування стали саме громадянські протести, а не критика з боку європейських партнерів. На погляд гостя, це ознака того, що демократія в Україні працює навіть під час війни. Валерій Димов, уточнивши, що і сам був на мітингах, говорив: влада нарешті побачила людей. Протести, мовляв, зірвали «повзучу контрреволюцію». «Влада зрозуміла, чого хоче суспільство», — сказав Юрій Богданов. Додавши, що навряд чи якійсь із політсил до снаги узурпувати нинішні протестні настрої.

У підсумкових новинах Суспільного, що розпочалися о дев’ятій вечора, також були сюжети про голосування та реакцію мітингарів. Про перше детально розповіла кореспондентка Дарина Коломієць, про друге — Нікіта Галка.

«Прямий» канал: Петра Олексійовича в етері багато не буває

На «Прямому» засідання Верховної ради і прийняття президентського законопроєкту №13533 обговорювалися протягом дня дуже активно, проте з дисбалансом щодо присутності політичних сил. Непрямим власником каналу досі називають Петра Порошенка, хоч формально він йому не належить, тож не дивно, що найбільше у студії була представлена «Європейська солідарність», тоді як від «Слуги народу» та «Голосу» за весь день було лише по одному депутату. «Батьківщини», «За майбутнє» чи інших депутатських груп представлено не було.

З 12:20 «Прямий» перейшов на телемарафон «Єдині новини», який транслював засідання Ради наживо, відповідно, на каналі можна було почути усі заяви та виступи парламентарів. Після трансляції телемарафону на «Прямому» вже у власному ефірі жорстко критикувалася позиція «Слуг народу» та президента, однак коментарі когось, окрім «ЄС», зокрема «Голосу» та «Слуг народу», можна було почути хіба що в новинних сюжетах, знятих біля стін Ради після засідання. У студії представник «Слуги народу» – Василь Мокан – з’явився лише ввечері.

Між випусками новин та різними політичними шоу протягом дня вмикали найгучніші виступи з трибуни Верховної ради, проте виступ Петра Порошенка та його однопартійців показувалися найчастіше. Також Порошенка згадували гості студії, які хвалили його за прийняті рішення ще за його президентської каденції, зокрема за створення антикорупційних органів та націоналізацію «ПриватБанку». Натомість у бік Зеленського та депутатів з інших фракцій говорилося про «перевзування» та «ганебні закони». Водночас під час новин або обговорення інших тем внизу екрана світилась плашка: «Важливо! Верховна Рада сьогодні розгляне законопроєкт Зеленського про незалежність НАБУ і САП».

Тож, гостями етеру «Прямого» 31 липня були представники «ЄС»: Вікторія Пташник, Володимир Ар’єв, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Олег Синютка та Софія Федина. Серед політологів та експертів до етеру долучались Володимир Цибулько, Богдан Бондаренко, Віталій Сташук, Юрій Чижмарь, дипломат, посол України в США (2015-2019) Валерій Чалий, політолог та ексдепутат Київської міської ради (до листопада 2023) Сергій Таран, голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, інвестиційний банкір Сергій Фурса, депутат Київської міської ради від партії «Голос» Тарас Козак, докторка філософії, експертка із внутрішньої та зовнішньої політики Людмила Покровщук, депутат від «Слуги народу» Василь Мокан та експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера.

Тема законопроєкту щодо незалежності НАБУ і САП обговорювалась у прив’язці до ще одного питання – призначення керівника БЕБ. Ще до початку засідання, о 10:30 до етеру підключалася депутатка Київради Вікторія Пташник. Вона прогнозувала, що «Батьківщина» президентський законопроєкт не підтримає, бо фракція просуває тезу про «закордонний вплив»: «Вони починають оцю мантру про необхідність скасування ідеї про залучення іноземних експертів в різні дорадчі ради, які відбирають на конкурсній основі представників незалежних органів. Конкурсна комісія славнозвісного БЕБ, де наразі Кабінет Міністрів не хоче призначити голову, там співвідношення іноземців з українськими представниками було три на три. Не така, знаєте, критичність, як про те говорить Юлія Володимирівна, але наші українські представники, на жаль, не виглядали самостійно в тій конкурсній комісії. Вони явно підігравали СБУ і просували представників Офісу президента».

За її словами, Офіс президента «спускає незрозумілий недемократичний непотріб, і "слуги народу" просто натискають кнопки». І додала, що саме попередній парламент, «включно з президентом Порошенком», займалися створенням антикорупційних інституцій, тому не чинним депутатам їх руйнувати.

Ведучі також не стримували невдоволення і використовували оціночні судження. Наприклад, одразу після завершення трансляції телеведуча Наталка Фіцич сказала, що депутати «можуть, коли хочуть»: «Питання в тому, що для того, щоби захотіли, довелося вийти протестам і впливати західним партнерам. Для того, щоби врешті-решт усім разом переконати владу змінити своє ставлення до знищення незалежності антикорупційних органів. Але з іншого боку і кумедно, і сумно спостерігати за всім цим перевзуванням у повітрі».

У цей момент у студії був Віталій Сташук, який відповів, що українці і раніше помічали те, що він назвав «злодійкуватістю влади»: «Можна багато згадувати, починаючи від "Великого крадівництва" і далі, але була така межа, що все-таки навіть чинна влада дотримується негласних якихось правил, що там, де йдеться про демократію, про вибори, про інституційні знакові речі, туди вони не лізуть».

Доволі емоційним під час токшоу «Вже на часі» був ведучий Олександр Близнюк: «Я сьогодні дивився трансляцію цього засідання з фейсбук-каналу народної депутатки Софії Федини, яка зараз у нас у студії. Хочу віддати належне, що пані Софія, ви краще впоралися з трансляцією цього засідання, ніж мільйонний телеканал, який фінансується з бюджетних коштів. Де наш телеканал "Рада"? Я не можу зрозуміти. Що це було таке? Ні звуку, ні картинки, ні чорта. Незрозуміло, хто виступає, як виступає і де цілісна картинка цього телевізійного дійства. Це я говорю зараз і як телевізійник. Це моє таке обурення».

Своєю чергою Софія Федина сказала, що Зеленський поставив особисті інтереси й інтереси свого оточення вище інтересів української держави: «Те, що Зеленський показово не виконує вимоги Європейського Союзу чи наших західних партнерів, не показує його зайнятість, що в нього там війна і він займається оборонкою, а показує те, що він чи Єрмак, чи офіс загалом, я вже не впевнена, хто під ким і хто кому служить, але, що вони свідомо саботують нашу євроінтеграцію».

Також обговорюючи не лише законопроєкти і проблему БЕБ, а й виграш «ПриватБанку» судового процесу проти Коломойського і Боголюбова в Лондоні, Федина не упустила можливості знову згадати Порошенка: «Якщо за це взялися зокрема британці, то вони будуть робити багато, щоб ці активи були повернуті. Мене ж натомість найбільше тривожить запитання, а хто для початку вибачиться перед Порошенком і його командою і пані Гонтарєвою, за те, що їх змішували з болотом, втирали в асфальт за те, що вони зробили націоналізацію "Приватбанку", задля врятування цього банку. […] Нам промокампанія Коломойського, Боголюбова і "Кварталу" коштувала нормальної держави. […]  Знищуючи Порошенка, вони зробити п’єдестал для маленького узурпатора, якого ми маємо зараз».

Подібну тезу озвучив і нардеп від «ЄС» Олег Синютка, але вже у шоу «Події та перспективи». Тут так само в одній зв’язці розглядали три теми — засідання ВР, БЕБ і справа «ПриватБанку». Він сказав, що піти на націоналізацію «ПриватБанку» було надскладним рішенням, але по відношенню до президента Порошенка, який був фундаментом тих рішень, було чимало критики, за яку досі ніхто не вибачився. Вочевидь, депутати «ЄС» проявляють солідарність не лише з Європою, а й у публічних виступах.

Протягом дня в етері також згадували, що Європейський Союз привітав ухвалення Верховною Радою закону, що повертає гарантії незалежності антикорупційних органів, цитували єврокомісарку з питань сусідства та розширення Марту Кос, яка написала в соцмережах, що Рада виправила шкідливе рішення. На це Віктор Шлінчак сказав, що питання корупції зараз на першому місці серед опитувань. Це означає, що питання перезріле в суспільстві, але треба дочекатися експертизи українських і іноземних аналітиків. Адже якщо західні партнери дають нам гроші, вони точно хочуть, щоб ті не розкрадали.

Однак якщо в етері і були зважені експертні висновки, то вони губилися серед політично заангажованих заяв і противладних гасел.

Телемарафон: «Влада до людей стоїть обличчям»

31 липня головною темою етеру в телемарафоні, як і у багатьох інших мовників, були трагічні наслідки масованої ворожої атаки на Київ, але  подіям у Верховній Раді та навколо неї теж приділяли увагу.

У блоці каналу «Ми — Україна» про президентський проєкт закону щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (законопроєкт 13533), а також про альтернативні депутатські законопроєкти розповіли спочатку в новинах. Потім ведучі Юлія Галушка й Олег Білецький спілкувалися з народною депутаткою від «Слуги народу» Євгенією Кравчук, яка повідомила, що підтримуватиме президентський законопроєкт. Адже він, мовляв, з одного боку, повертає антикорупційним структурам незалежність, а з іншого — створює запобіжники проникненню в НАБУ і САП російського впливу. До того ж, цей проєкт, за словами гості, схвалений закордонними партнерами. На запитання ведучого, чи ретельно депутати вивчили текст, щоб потім ніхто не казав, що не розібрався, Євгенія Кравчук відповіла ствердно.

Політичний коментатор Дмитро Левусь на прохання ведучої Олени Цинтили прокоментувати реакцію на президентський законопроєкт закордонних партнерів України відповів, що вони сприйняли документ «однозначно позитивно».

Випуск новин із Мариною Кухар містив пряме ввімкнення кореспондентки Олени Чернякової з-під стін Верховної Ради за годину до голосування. Є інформація, що голосів вистачить, повідомила кореспондентка. З місця, де проходила акція протесту проти попереднього рішення Ради (щодо підпорядкування НАБУ і САП генпрокурору) вмикалася Анастасія Терещук.

У блоці каналу «Інтер» співрозмовницею ведучої Анни Каменєвої була та ж таки народна депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук, яка стисло розтлумачила зміст щойно схваленого парламентом законопроєкту 13533.

О 15:30 ведучий Олександр Васильченко повідомив про підписання Президентом Володимиром Зеленським низки законів, зокрема і щодо виведення НАБУ та САП з підпорядкування генпрокурору. В етері кілька разів лунала пряма мова Президента Зеленського.

Коротке відео з Верховної Ради (бійки депутатів не показали, і жодним словом про них не згадали) передувало спілкуванню Анни Каменєвої з народним депутатом Олексієм Леоновим (теж фракція партії  «Слуга народу»).  «Дуже швидко консолідовано ухвалене правильне рішення, яке з'явилося завдяки налагодженій комунікації між президентом і представниками антикорупційних органів та силових структур», — так сказав пан Леонов.  

Випуск новин містив увімкнення кореспондентки Єлизавети Яковлевої про те, як пройшов день у парламенті.

Ведучий Олексій Фадєєв спілкувався зі ще однією народною депутаткою від  «Слуги народу» — заступницею голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Оленою Мошенець. Пані Олена своєю чергою переказала зміст основних новел щойно ухваленого закону.

Потім в етері вдруге за день з'явився Дмитро Левусь, який назвав ухвалення закону  «абсолютно логічною дією, показовою демонстрацією всьому світу, що українська влада швидко виправляє помилки, чує суспільство і партнерів». На думку гостя, це і є демократія. Гість і ведучий також зійшлися на думці, що нинішнє рішення Верховної Ради перекреслило наративи російських пропагандистів, які вже всіляко спекулювали на темі акцій протесту  в Україні.

Ще одним гостем вечірнього етеру став радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко. Він не втратив нагоди нагадати про власний внесок у становлення антикорупційної вертикалі в Україні: «Я п'ять років працював у антикорупційному комітеті Ради під керівництвом Єгора Соболєва, і ми налагоджували антикорупційну вертикаль, а тодішній президент блокував цю роботу, і лише в вересні 2019-го, за нинішньої влади, вона запрацювала». «Нинішня влада до людей стоїть обличчям, якщо є якась дискомунікація, влада реагує», — резюмував Лещенко.

Таким чином, у провладному телемарафоні не пролунало жодної критики прийнятого дев'ять днів тому законопроєкту 12414 і не було роз'яснено, що саме змінював новий законопроєкт від президента. Не було чітко окреслено помилок влади та негативної жорсткої реакції на них західних партнерів і суспільства. Якби в країні не було інших медіа, то глядачі з ефіру цього дня в марафоні так і не зрозуміли б драматизму ситуації, чим вона загрожувала Україні (зокрема припиненням європейської допомоги) і чому, власне, влада мала так швидко змінити свою позицію.

24 канал: «Влада відірвалася від реальності»

24 канал  почав обговорення  законопроєкту про незалежність антикорупційних органів о 8:20 ранку — до того обговорювали черговий «ультиматум» Трампа Путіну, землетрус на Камчатці, знову Трампа та ситуацію на фронті. А на початку дев’ятої у випуску новин ведучий Андрій Дрозда анонсував, що в студії говоритимуть про важливу внутрішньо-політичну тему, анонсував  протести біля будівлі парламенту, але сказав, що наразі ця тема «не найгарячіша». І повернувся до неї наприкінці випуску: розповів про події, що передували прийняттю «скандального» законопроєкту 12414, порушення регламенту при голосуванні за нього, згадав «суспільну напругу» та реакцію західних партнерів, після якої «влада намагається виправити ситуацію». «Закон позбавляв автономії антикорупційні органи,  по суті підпорядкувавши їх президентський вертікалі», — сказав Дрозда. Не оминув увагою ведучій і «одіозного, з проросійськими поглядами нардепа Бужанського», який «проштовхував ці скандальні поправки» в попередньому законопроєкті 12414, а тепер підтримав президентский законопроєкт 13533. «Голосує він, очевидно, так, як йому сказали згори, з Банкової», — додав Дрозда.

Приблизно такими ж словами і в таких виразах, з очевидною критикою законопроєкту 12414, останніх рішень влади і власне президента на 24 каналі  говорили про те, що відбувається в парламенті й чому.

Першим співрозмовником, який долучився до обговорення теми, був Олег Рибачук, голова аналітично-адвокаційної організації «Центр спільних дій».

Щоправда, спочатку вони поговорили про російську масовану атаку на Київ, знову про Трампа,  а вже потім повернулися до закону про САП і НАБУ.

«Українська влада зробила величезну дурницю, — я маю на увазі закон про САП і НАБУ, — і втратила довіру європейських партнерів і суспільства. Депутати можуть белькотіти тепер, що вони не були проінформовані, але чим Зеленський може пояснити підписання попереднього закону, наприклад, фон дер Ляєн, якщо його попереджали європейські партнери — і неодноразово?» — спитав риторично Рибачук.

Не оминули увагою і Олександра Цивінського, який виграв конкурс на посаду керівника БЕБ, але якого так і не призначив навіть «новий Кабмін», хоч і мав це зробити до 31 липня за дедлайном МВФ.

Дрозда  знову згадав протестувальників, які, не довіряючі владі,  були вимушені після безсонної ночі під обстрілами «йти і мотивувати» парламентарів проголосувати  за  відновлення незалежності обох органів.

Ведучий також запитав, чи зможе парламент зібрати необхідні голоси, але в Рибачука щодо цього не було сумнівів: «У влади немає виходу. І якщо вони не проголосують, це означає лише, що у Банкової не було бажання ці голоси зібрати».

Він також додав, що єдиною причиною, з якої взагалі попередній законопоєкт був прийнятий, є те, що «Зеленський втратив відчуття реальності». За словами Рибачука, це також свідчить про те, що ні парламенту, ні самому президенту  євроінтеграційний шлях країни насправді не важливий, тобто для них це не є цінністю. 

До теми про голосування за законопроєкт повернулися  вже о 12:34: ведучий Ігор Гаврищак повідомив глядачам, що депутати зібралися в Раді для голосування, розповів передисторію питання, назвав САП і НАБУ «неідеальними структурами, до яких є питання» (це формулювання повторюється з ефіру в ефір, але власне самі питання ніколи не озвучують). Треба відзначити, що хоч у цей момент уже була трансляція з Ради, в ефірі 24 каналу її не показали — лише якісь шматки без звуку. З цікавого згадали лише вихід із фракції «СН» Дмитра Костюка, який заявив про тиск і незгоду з попереднім законопроєктом.

«Костюк вийшлов із фракції, але цікаво, чому він тиждень мовчав про тиск і погрози, і виходить саме зараз?» — спитав Гаврищак.

Так само коротко згадували про законопроєкт і пізніше в ефірі, з додаванням деталей — за нього проголосували, голосів  проти не було, хоч напередодні  деякі депутати говорили, що не будуть за нього голосувати. Показали також звернення президента — і наступного разу обговорювати цю тему запросили депутата Ярослава Юрчишина з «Голосу» о 16:30.

На запитання ведучої Яни Богославської «Чому не можна було так одразу?», Юрчишин відповів майже тими ж словами, що й Рибачук — «Влада відірвалася», щоправда, в  його варіанті — від народу, суспільства, а не від реальності.

«Влада вирішила, що під прикриттям обмежень на мирні зібрання може позбавити антикорупційні органи незалежності і прикрити справи Шурми, Чернишова та Міндіча», — сказав Юрчишин.

Обговорили з ним також Мар'яну Безуглу, поведінку якої Юрчишин начебто тактично не хотів коментувати, але натякнув, що в принципі непогано б було перевірити, чи вона може мати доступ до державної таємниці й отримувати зброю, як інші депутати.

А загалом, каже Юрчишин, треба вирішити, як відновити зв’язок влади з народом, який не може виходити на протести постійно, — наприклад, створити майданчик для консультацій на кшталт Національної ради реформ при попередній владі.

Потім естафету прийняв політолог Ігор Рейтерович — він сказав, що в українського парламенту є потенціал, і депутати продемонстрували рішучість і зробили те, що мали зробити, відвернувши від країни цілу низку загроз. Щоправда, він потім додав, що історія насправді виглядає доволі дивно: «Спочатку про одне проголосували і раділи, потім про інше — і знову раділи», тому постає питання про суб'єктність парламенту. І справді, постає.

Рейтерович також запропонував знову відновити трансляції з Ради, або транслювати «запис із затримкою в декілька годин» (одразу видно, хто з політологів дивиться ютуб-канал «Ради», а хто ні). А також сказав, що попередній законопроєкт №12414 був «достатньо нахабною спробою хакнути антикорупційні органи» в «чиїхось особистих чи корпоративних інтересах». Цікаво звісно, чиїх, але ведуча про це політолога не спитала. 

Обговорили, чи не припинить Європа давати гроші для України, але політолог заспокоїв: ті гроші, які  погрожували не виплатити, насправді країна отримає, лише пізніше. Але питання тепер у призначенні або непризначенні керівника БЕБ, яке може коштувати Україні дорожче, ніж півтора мільярда. Але в цьому випадку це відповідальність не президента і не Ради, а Кабміну, пояснив Рейтерович.

За пару годин події в Раді та прийняття законопроєкту обговорили з Євгенією Кравчук, народною депутаткою від «Слуги народу».

Вона сказала, що ця історія доводить, що влада чує суспільство, і це вже  непогано. І те, що  президентський законопроєкт лише відновлює те, що вже було, Кравчук теж не дуже засмучує, оскільки в ньому є ще інші норми про перевірку співробітників відповідних органів. Чому просто не можна було прийняти якусь постанову чи додаток до закону про ці перевірки й не збурювати суспільство історією про САП і НАБУ, депутатка не пояснила. Але її і не спитали — проте ведуча спитала, чому билися депутати, що всі побачили на відео під час трансляції. «Якась приватна історія», — відповіла Кравчук.

Найцікавішим запитанням в цьому блоці було те, чи відчувала депутатка на собі тиск, про який говорив депутат Костюк, який вийшов із фракції.

«Я була у відрядженні», — відповіла Кравчук, якщо скоротити її відповідь. Тобто вона тиск не відчувала, і очевидно, про нього не чула.

Тему підхопила Мартина Богуславець, голова антикорупційного центру «Межа», яка говорила про репутаційні  втрати, яких зазнала Україна через цю історію з двома законопроєктами. Вона була на акції біля парламенту, з якої, до речі, протягом дня на 24 каналі не було жодного ввімкнення. «Влада та парламент відірвані від народу і його настроїв», — сказала Богуславець, яка порадила парламентарям подивитися трансляцію з мітингу і зрозуміти, наскільки «негероїчним» було їхнє голосування за президентський  законопроєкт, як представляють його тепер  деякі депутати.

Богуславець, на відміну від усіх інших гостей ефіру, була переконана, що влада все рівно спробує поставити під контроль САП і НАБУ, але наступного разу не настільки нахабно і без порушення регламенту. Що, власне, вона зараз (тобто вчора, 31 липня) у всіх на очах робить із непризначенням керівника БЕБ,  реформа якої є такою ж вимогою європейських інституцій і МВФ, як і створення САП і НАБУ.

На цьому, власне, закінчилося змістовне обговорення подій в Раді, і до десятої вечора про них в ефірі каналу більше не згадували. Тож глядачі 24 каналу за день дізналися достатньо про прийняття нового закону, про позицію опозиції (щоправда, ані «ЄС», ані «Батьківщині» в етері слова не дали), і «Слуги народу», і президента, й активістів, і самих ведучих — оскільки вони її не приховували.

Але, на жаль, можна констатувати, — і це стосується всіх каналів, які ввійшли до моніторингу, що історія, яка тривала дев'ять днів, закінчилася фактично без пояснень із боку влади. Навіть якщо присутня в ефірі була лише вона (як у телемарафоні), чи був збережений баланс думок (як на Суспільному), чи навпаки, запрошували майже лише опозицію (як на 24-му та «Прямому» каналах).  Тому і медійникам, і коментаторам довелося лише висувати версії про те, чому ця історія взагалі відбулася, заради чого парламент і президент узагалі спробували позбавити САП і НАБУ незалежності (пояснення самих депутатів про те, що вони чогось не зрозуміли, не дуже переконливі). А які наслідки матиме — ще треба дивитися. 

Читайте також:

• «Боротьба із російськими впливами» чи «перемога антимайдану»
• «Як конспірологи пояснюють протести проти скасування незалежності антикорупційних органів»
• «Медіаімперія Офісу виявилася абсолютно безпорадною проти протестів»
• «Право на назву»: як Мосейчук із гостями шукала тих, «кому вигідний воєнний Майдан»
• «Це вже не протест, це громадський контроль»