Комплексний моніторинг дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістики на прикладі висвітлення теми енергетичної кризи 13 лютого 2017 року. Телеканали «1+1», «Інтер», «Україна», ICTV, 5-й та «112».

«Детектор медіа» продовжує публікувати моніторинг, у якому в комплексі (картинка й текст) оцінюється дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістики.

Передмова

Стає дедалі складніше вибирати день для розгляду в цьому моніторингу. Адже ідея була щоразу брати соціально важливу, підкреслено конфліктну подію, яку гарантовано цього дня висвітлювали б усі канали. При тому ще й таку подію, щоби був бодай якийсь шанс аналізувати оригінальну картинку, яку канали відзняли цього дня по цій події. А виявилося це не такою вже простою справою. Адже, по-перше, біда з картинкою, особливо ж якщо подія відбувається десь трошки далі від «печерських пагорбів» (на яких, як, здається, вважають журналісти, завжди відбувається головне в житті країни). По-друге, коли такі події вже трапляються, то більшість каналів їх «не помічають». Чи, може, не вважають важливими?

Так, наприклад, було 6 лютого, коли телеканали не звернули уваги на те, що поліція з залученням «тітушок» розганяла учасників торговельної блокади на сході. Або не було чого розглядати на всіх каналах у понеділок 20 лютого. Це після недільних сутичок на Банковій і з активними поліцейськими заходами в центрі Києва в ті дні, які викликали сумніви щодо адекватності. Більшість каналів усього цього «не помічали». Або ж замовчували, бо такою є «редакційна політика»? Тобто або непрофесіоналізм у плануванні випусків, або внутрішня редакційна цензура — на ваш вибір (скажу чесно, кепський такий у вас вибір).

І це все виглядає ще гірше, коли «важливими» для каналів темами стають узагалі якісь нікчемні дрібнички. Адже ніяк не складають інформаційної картини дня такі, даруйте, «події», як-от: «депутат Мельничук відірвав рукава на піджаку в депутата Лещенка» (бо саме піджаку Лещенка деякі канали приділили тоді більшу увагу, ніж глибинним причинам цієї маленької чубанини). Або тим більше, — «депутат Ляшко спіткнувся й вилаявся». Оце так тема! Але ж канали чомусь витрачають на подібне свій дорогоцінний ефірний праймовий час, і розповідають про це всій країні!

Зрештою, я вирішив розглядати новини за 13 лютого. Дня, коли тема енергетичної кризи, «піднята на поверхню» торговельною блокадою окупованих територій, почала «жити в телевізорі». Щоправда, на більшості каналів ця тема формулювалася радше так: «блокада призвела до енергетичної кризи». Майже всі матеріали на цю тему й майже повністю є не розповіддю про реальні події, не розслідуванням причин чи наслідків, а слухняним озвученням «офіційної версії» («перекритої» традиційною сумішшю «паркету» й архіву). Часто — без тіні сумніву, що «офіційна версія» може бути, м’яко кажучи, неправильною й може нести суспільству хибний (а може й свідомо маніпулятивний) меседж. Тож, викладаючи глядачам «офіційну версію» некритично, незбалансовано й без належних бекґраундів, на мій погляд, журналісти цілком поділяють відповідальність за ошукування суспільства з політиками — авторами цих «офіційних версій».

Спільним для всіх каналів є відсутність спроб запитати у відповідальних можновладців, а що вони зробили за багато часу свого «царювання», щоб Україна перестала бути енергозалежною від вугілля з окупованих територій? Це — питання й до нинішнього складу уряду (який мав уже десять місяців, щоби бодай щось почати робити в цьому напрямі). І це питання до пана Президента країни, який несе політичну відповідальність за бездіяльність обох «своїх» складів урядів. Або ще питання: чому виглядає так, ніби влада в цьому конфлікті ревно обстоює бізнес-інтереси олігарха Ахметова, який купує своє вугілля з окупованих територій, щоби здешевити електроенергію для своїх же підприємств, а ще — продавати дорожче тепло й електроенергію людям, формуючи тарифи із завищеною вдвічі собівартістю вугілля, бо ж «Роттердам» типу «плюс»?! Таких питань чимало, але, схоже, вони не цікавлять журналістів, бо журналісти цих запитань можновладцям не ставлять. А глядачам, гадаю, було би дуже цікаво почути від урядовців відповіді на всі ці запитання.

13 лютого: ключова тема дня — енергетична криза в інтерпретації уряду

Спочатку про спільні вади висвітлення теми всіма каналами.

Із погляду оперативності — тема така, що початки мала вже за три тижні до звітного дня (це коли починалася блокада), а за великим рахунком — була ретельно прихованою від суспільства вже майже три роки. Просто нинішня блокада рвучко здійняла цю хронічно приховувану від суспільства тему на поверхню.

Гадаю, це дуже симптоматично, що журналісти телеканалів реагують на певну тему лише тоді, коли про неї заявляють політики. Ось і цього разу «приводом для розмови» стала спочатку категорична заява прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про те, що блокада призведе до віялових відключень електроенергії по всій території України і що альтернативи антрациту з окупованих територій немає. Усе це пан Гройсман артикулював напередодні, 12 лютого, в студії телеканалу «Україна» (який, до слова, належить уже згаданому пану Ахметову). У понеділок, 13 лютого, на засіданні «енергетичного штабу» про це вже говорили міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик і віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко.

Українська телевізійна журналістика вже дуже багато років не «грає на випередження». Ось і цього разу обійшлися переважно констатацією сказаного урядовцями. Більшість каналів навіть і не робила жодних спроб дослідити тему глибше. А мали ж на це цілий день! Навіть більше — цілу добу — після заявлення теми прем’єром. Тільки журналісти «1+1» і каналу «112» спробували звернутися до експертів, але теж зрештою тему «не дотиснули». Хіба що поставили під сумнів «офіційну версію». Із цього погляду цілком можна оцінити роботу більшості каналів із висвітлення цієї теми 13 лютого як неоперативну, а роботу журналістів «1+1» і «112» як оперативну лише частково, «умовно».

Так само з дотриманням стандарту балансу думок. По-перше, ніхто не надав слова політичним опонентам уряду. Такими природно могли бути представники «Самопомочі», які з самого початку блокади виступали з її підтримкою, і які того ж 13 лютого в інших мас-медіа цілком кваліфіковано й предметно спростовували урядові тези (наприклад, нардеп від «Самопомочі» Лев Підлісецький, див. на «Лівому березі»). Коментарями політичних опонентів уряду не поцікавився жоден із «піддослідних» телеканалів. І більшість телеканалів (крім лише частково «1+1» і «112») не спробували зібрати експертних оцінок основних меседжів урядовців Гройсмана, Зубка й Насалика, а саме:

• що блокада призводить до того, що теплоелектростанції найближчим часом залишаться без антрацитового вугілля, а це змусить уряд вдатися до віялових відключень електроенергії;
• що для заміни вугілля з окупованих територій потрібен час і ггроші, ані часу, ані грошей немає;
• що якщо закуповувати антрацит за кордоном — різко зросте ціна електроенергії та опалення для населення;
• і в підсумку: що вугілля з окупованих територій «не має альтернативи».

Почнімо з останньої тези про «безальтернативність». Численні експерти не залишають від неї каменя на камені. Приміром, Андрій Герус (це колишній член Національної комісії регулювання енергетики та комунальних послуг, НКРЕКП) каже про комплексний план виходу країни із залежності від донбаського вугілля («Новое время» за те ж 13 лютого). Крім закупівель імпортного вугілля, такий план передбачає переобладнання частини українських ТЕС із антрацитового на газове вугілля й повернення роботи потужностей «Бурштинського енергетичного острова» до енергосистеми України (а нині вони працюють в енергетичній системі ЄС). Тобто альтернатива була і є. Урядова теза є неправдивою.

Так, для втілення цього плану уряд мав би системно попрацювати. Чи мав уряд на це час? Більше ніж досить. Як мінімум, нинішній склад уряду мав на це майже десять місяців (не кажучи вже про попередній уряд Яценюка, який мав для цього більше двох років). Чи були для цього гроші? Так, гроші були, й це були якраз наші з вами гроші, які ми переплачували за електроенергію, тепло й гарячу воду, оскільки вже з квітня минулого року обленерго обраховували тарифи, закладаючи туди ціну вугілля за формулою «Роттердам+» (тобто ціна вугілля, закупленого в порту Роттердама плюс витрати на його транспортування до українських ТЕС). Рішення про це НКРЕКП ухвалила 3 березня 2016 року, діяти воно почало з квітня минулого року. Тобто впродовж десяти місяців електростанції отримували вугілля з окупованих територій за ціною 600–1100 гривень за тонну, а в тарифи вкладалася ціна 1800–2000 гривень. Просто кажучи, обленерго отримували шалений надприбуток із наших із вами кишень. Але задумкою НКРЕПК було якраз те, що саме на ці гроші теплоелектростанції і здійснять переобладнання, яке дозволить відмовитися від донбаського вугілля (про що й казав тоді публічно глава Нацкомісії Дмитро Вовк). Підсумовуючи: на відмову від вугілля з окупованих територій був і час (десять місяців), і гроші (за оцінками різних експертів, від 5 до 10 млрд грн надприбутку за формулою «Ротердам+»). Урядова теза неправдива.

Неправдивою є й теза про те, що імпорт вугілля призведе до підвищення цін на електроенергію та опалення. Адже в тарифах уже майже рік закладено ціну саме імпортного, а не донбаського, вугілля.

Нарешті, повністю маніпулятивною є урядова теза про те, що в енергетичній кризі винні організатори блокади. Винен уряд, який десять місяців нічого не робив для виходу з енергозалежності від окупанта, й енергетики, які не переобладнували свої станції, отримуючи на це гроші українців, та й знову-таки уряд, який ніяк не контролював цих процесів. А оскільки урядовці цю відповідальність із себе знімають і «технічно» перекладають її на організаторів блокади, то з погляду стандарту балансу думок канали зобов’язані були у своїх матеріалах на цю тему ще й надавати представникам організаторів блокади слово саме для відповіді на ці обвинувачення урядовців. Цього жоден із каналів також не зробив, крім, дуже частково, каналу «112».

Є ще одна, неартикульована, можна сказати, емоційна, теза представників уряду. Оскільки всі розмови ведуться про блокаду постачання саме вугілля, у глядача підсвідомо може складатися враження, що блокада й стосується саме вугілля. Але насправді вугілля становить навіть не найбільшу частку заблокованої протестувальниками торгівлі з окупованими територіями. Частково цю тезу розвіюють лише журналісти каналу «112», надаючи слово представнику блокувальників.

Тож стандарт балансу думок повністю і грубо порушили журналісти «Інтера», ICTV, «України» і 5-го каналу. Журналісти ж «1+1» і «112» дотрималися цього стандарту лише частково, тобто лише за вибірковими опонентурами й вибірковими тезами.

І теж загальним для всіх каналів є грубе порушення стандарту повноти інформації. Всіх наведених вище бекґраундів, критично необхідних для розуміння теми, більшість каналів не наводила взагалі, а «1+1» і «112» наводили лише дуже частково.

Хотів би звернути увагу журналістів і на ще один — концептуальний для роботи інформаційників — момент. Якщо ви ретранслюєте певну версію урядовців, не даючи при цьому балансу думок і бекґраундів, які цю версію спростовують або ж ставлять під серйозний сумнів, — ви в цілому ошукуєте свою аудиторію. Адже загальна картина реальності в цьому випадку виходить у вашому виконанні неповноцінною і спотвореною. А це, крім усіх інших порушень, є величезним питанням щодо точності вашої інформації загалом, у комплексі!

Підсумовуючи ж цю велику «бекґраундову» частину моніторингу, хочу звернути вашу увагу ще й на таке. Згадане рішення НКРЕКП вперше було оприлюднено 23 березня минулого року. Досліджувані телеканали того дня про це рішення навіть не згадували! Це знову ж до того, які саме теми наші телеканали беруть у свої підсумкові випуски новин, розповідаючи всій Україні про інформаційну картину кожного дня.

Так, 23 березня 2016 року було дуже насиченим подіями днем. Повним ходом розгорталася «прем’єріада імені Гройсмана». Один військовий загинув і десятеро було поранено внаслідок значного посилення обстрілів під Авдіївкою. Голова СБУ звинуватив керівника цивільного корпусу «Азов-Крим» Станіслава Краснова у плануванні терактів за завданням російських спецслужб. Українські аеропорти того дня посилили режим безпеки після терактів у Брюсселі, що сталися напередодні. Надія Савченко відмовилася подавати апеляцію і прохання про помилування, й канали цього дня активно обговорювали тему ймовірності і способів її звільнення. Голосіївський райсуд продовжував розглядати справу «діамантових прокурорів» (як їх називають наші журналісти). І ще була безліч тем, набагато дрібніших за значенням для всього суспільства.

Так, інформаційна картина того минулорічного дня була дуже бурхливою і строкатою. І кількість важливих тем була великою. Але якісний ньюзрум, якісна професійна команда журналістів, не могли би не помітити «вікопомного» рішення НКРЕКП. Рішення, яке стосувалося всієї країни і кревних грошей кожного українця. Яке стосувалося питання виходу з енергозалежності від окупанта і яке було, без перебільшення, нищівним ударом по гаманцях більшості українців! Від якого всім гикається донині і ще буде гикатися дуже довго. Якісний ньюзрум обов’язково, незалежно від усіх інших подій дня, мав реагувати на таку глобальну тему, ба більше, — обов’язково мав би виносити її в топи свого підсумкового випуску, попри її начебто «неефектність». Нічого цього тоді не сталося. Це така в нас якість ньюзрумів? Чи (якщо додати трошки конспірології й параної), може, й були журналісти, які звернули тоді увагу на цю тему, але їм не дала її реалізувати внутрішня редакційна цензура? І знову: вибір причини такого «тематичного провалу» й тут вельми поганенький… Нічого особистого, може, ви не той продукт називаєте новинами?

«1+1»

Оперативність

Дотримано лише частково. Див. вище.

Точність

Авторка сюжету стверджує: «…споживачам в Україні вугілля з окупованих територій влада продавала удвічі, а то й утричі дорожче, аніж купувала». Це груба неточність, адже всі українські обленерго, які «купували» і «продавали», є приватними, а не державними, отже «продавала» й «купувала» не влада.

Але найбільші порушення, як завжди, стосуються картинки та її взаємодії з закадровими начитками. Текст традиційно «перекрито» картинкою, яка лише умовно має бодай віддалений стосунок до того, про що розповідається. Реальні зйомки були, очевидно, лише на засіданні урядовців, а журналістського тексту, — як і завжди, багато. Тож крім «паркетної» картинки довелося повністю некоректно перекривати частину цього тексту ще й архівною картинкою, яка типу «має стосунок до теми» (ми ж про вугілля розповідаємо — то давайте знайдемо в архіві «яке-небудь вугілля»). Ось кілька фрагментів сюжету:

КАРТИНКА	ТЕКСТ	КОМЕНТАР
	Це ще не криза.	Ось «це» навіть без «іще» — точно не криза! «Це» віддалено схоже на вугілля. А ще більше — на архівну картинку, яка типу «по темі». . Коли це було насправді відзнято, — невідомо. Може, дуже багато років тому, а може — вчора.
	Запасів вугілля, залежно від того, яка буде погода та наскільки…	Ну так, це начебто вугілля.
	…економно його витрачати, вистачить щонайменше…	Ось саме це вугілля (яке нам показують), якщо саме його «економно витрачати» (хоча саме це вугілля, мабуть, уже дуже давно витрачено).
	…на два тижні, максимум на 45 днів.	Виправте, якщо я помиляюся, але якось це вугілля не дуже схоже на антрацит, про який ідеться в сюжеті. Антрацит, який я бачив, чорніший і більш лискучий. А це — «якесь вугілля» (фахівці можуть визначити, яке саме).
	Але поставки із окупованих територій блокуються добробатами.	А це — «свіжий» архів. Так, це план блокування залізничної колії добробатами. Але зовсім не обов’язково всі ці люди, яких ми бачимо на картинці, цього дня так само блокують цю колію.
	Тож до надзвичайного стану в енергетиці…	Щось цей потяг не схожий на «надзвичайний стан в енергетиці».
	…урядовці почали готуватися заздалегідь.	А ці люди — геть не схожі на «урядовців».
	Вугілля — це тепло та електроенергія.	Це не «вугілля», не «тепло», хіба що в дротах там справді є «електроенергія».
	У разі введення надзвичайного стану…
	…його споживання зменшать,…
	тож промисловим підприємствам…	Ніяк не схожі ці колії з вагонами на «промислові підприємства».
	…доведеться переглянути графіки роботи. У пікові години,…	А це вже «паркет». Мабуть, ці люди саме «переглядають графіки роботи».
	коли споживання електроенергії найвище, не обійтися без…	Це невиправдана панорама з від’їздом (картинки її початку й кінця) — суто «чорновий», робочий момент, який потрапляє до сюжету лише тому, що додає кілька зайвих секунд, щоби «перекрити» шмат тексту.
	…відключень, застерігає міністр Ігор Насалик.	І хто з усіх цих людей Насалик?
	Стосуватиметься це насамперед семи областей…	А, ось же він! Ну це для тих, хто знає, як насправді виглядає пан Насалик, бо в наших теленовинах часто буває таке, що нам за кадром називають одну людину, а показують зовсім іншу. (Не вірите? —  побачите трохи далі!).
	…України: Харківської, Дніпропетровської, Київської, Чернігівської, Запорізької, Сумської та Черкаської, кажуть в уряді. Там доручено розгорнути штаби…	Трошки пригадаймо географію наших областей :)
	…і подумати, як житимуть…	?
	…у режимі надзвичайної ситуації.	Якось геть не схожі ці люди на картинці на тих, хто перебуває «в режимі надзвичайної ситуації». Сидять собі в гарній і світлій кімнаті і спокійно говорять про щось.

І ще в цьому фрагменті можна звернути увагу: тексту настільки багато, що картинок явно бракує, бо двічі повторюється стартовий загальний план засідання і двічі повторюється картинка з Насаликом, бо далі вона йде основним планом синхрону. І ще показові фрагменти сюжету:

КАРТИНКА	ТЕКСТ	КОМЕНТАР
	Щоправда, політики, які блокаду підтримують, запевняють…	Це не «політики».
	…урядовці масштаби кризи…	І де тут «урядовці»?
	…дещо перебільшують
…	…
	Підходяще для українських теплоелектростанцій…	Це вже третій із різних архівів. І невиправдана панорама (початок і кінець).
	…вугілля можна купувати ще у…
	…Південній Африці, Австралії чи Китаї.	А ось на картинці — це де? У Південній Африці, Австралії чи Китаї?
	Щоправда, розпочинати просто зараз запізно. На те, щоб укласти контракти і…	Тут невиправдана панорама (початок і кінець).
	…привезти його в Україну, піде близько двох місяців.
	Але перспективно антрацит із…
	…Південноафриканської Республіки, каже експерт Андрій Герус,…	Мабуть, таки в ПАР це все відбувається :)
	…не стане дорожче, аніж аналогічний з ОРДЛО.
	Тим більше, стверджує він,…	Це вже четвертий архів за рахунком! До речі, те, що це терикон, а не просто «якась гора», — навряд чи зрозуміє глядач, який ніколи не бував у шахтарському краї.
	…споживачам в Україні вугілля з окупованих територій…	А це вже четвертий, а може — й п’ятий! Бо на картинці — копанка. Про що, знову-таки навряд чи відомо більшості глядацької аудиторії.
	…влада продавала удвічі…,.
	…а то й утричі дорожче, аніж купувала

Якщо казати про логіку монтажу — то її просто немає. Благо, в архіві лежали якісь готові розкадровки, але все це разом, — погодьтеся, цілком випадковий набір картинок. Щоправда, при такому традиційному підході (домінування тексту, який треба чимось «перекрити») він і не може бути інакшим, коли докупи змішують один «паркет» із п’ятьма, якщо не більше, різними архівами.

І, звісно, грубою помилкою (або маніпуляцією, ошуканням глядача) є подача архівної картинки без будь-якого позначення її як архівної. Бо таку картинку глядач сприймає як сьогоднішню.

І ще є мовна помилка: «підходяще вугілля» — це русизм. Правильно було би «придатне», «яке годиться» тощо.

Достовірність

Стандарт порушується грубо і неодноразово.

По-перше (і це можна вважати поганою традицією української тележурналістики), певну частину інформації і ведуча, й авторка сюжету подають від свого імені, без будь-яких посилань на джерела інформації. Так, у підводці ведуча каже:

«Надзвичайний стан в енергетиці Кабінет міністрів може запровадити вже завтра. Поставки вугілля з тимчасово окупованих територій вже кілька днів заблоковані добровольчими батальйонами, а наявних запасів вистачить не більш, як на 45 днів».

Перше — це прогноз, друге — це факт. Звідки ведуча їх узяла? Авторка сюжету каже без жодних посилань:

«Запасів вугілля, залежно від того, яка буде погода та наскільки економно його витрачати, вистачить щонайменше на два тижні, максимум на 45 днів».

Це оцінка, чия вона? Тим більше, що різні урядовці, енергетики й експерти цього ж дня з цього приводу давали різні оцінки. Знову-таки:

«Підходяще для українських теплоелектростанцій вугілля можна купувати ще у Південній Африці, Австралії чи Китаї. Щоправда, розпочинати просто зараз запізно. На те, щоб укласти контракти і привезти його в Україну, піде близько двох місяців» — чиї це оцінки?

По-друге, — також традиційні розмиті псевдопосилання: «кажуть в уряді», «запевняють в уряді», «політики, які блокаду підтримують, запевняють», «в уряді надприбутковий бізнес із окупантами заперечують».

Повнота інформації

Стандарт порушено насамперед браком критично важливих бекґраундів (див. вище).

Інтершуму ніде немає (він повністю забитий закадровою начиткою).

Баланс думок

Як я вже писав, журналістами «1+1» дотримано його лише частково. Так, по-перше, вони взяли коментар у політичного опонента урядової версії — нардепа Олександра Дубініна. Можна вважати його цілком кваліфікованим критиком, і не лише політичним, але й «експертним», оскільки Дубінін є фаховим теплоенергетиком і досвідченим промисловим менеджером (був заступником керівників Запорізького і Стаханівського заводів феросплавів і керував ПАТ «Дніпроазот»). У наведеному в сюжеті синхроні Дубінін піддає сумніву тезу про необхідність віялових вимкнень електрики і вказує умовну альтернативу заявленій урядовцями «безальтернативності»:

«У нас не хватает 33 % углей. 33 % углей — это всего лишь 5 % выработки электроэнергии. У нас 5 % электроэнергии экспортируется за границу. Какие веерные отключения, о чем мы говорим? Они если собираются делать веерные отключения, то они должны веерные отключения начинать делать с Кабинета министров, с Администрации Президента, с Верховного Совета. И желательно электроэнергию туда подавать по часам, и только ночью.».

Експертну оцінку робить цілком кваліфікований експерт — уже згаданий у цій статті Андрій Герус. У сюжеті йому надано слово для критики урядової тези про те, що «імпортне вугілля підвищить комунальні тарифи»:

«Ціни дуже сильно відрізняються, вони дуже сильно стрибають. І коли в тариф закладено 1800 гривень, а там вугілля в копанках може коштувати 500-600 гривень, а на шахтах воно може коштувати 1000 гривень — різниця велика, обсяги поставок величезні. І на цій різниці, на тих всіх обсягах там виникають багато мільярдів гривень».

Але тут думка не є повністю розкритою для глядача. Про що саме йдеться, глядач може зрозуміти хіба що приблизно.

Побіжно хочу звернути увагу на ще один момент, який є стандартною хворобою новин на всіх телеканалах, не лише на «1+1». Коли журналісти дають експертну думку, в переважній більшості випадків вони ніяк для глядача не обґрунтовують компетентності свого експерта. Тобто глядач повинен просто вірити журналістам на слово, що ця людина справді є експертом у цьому питанні. Так і в цьому сюжеті Геруса представлено просто як «експерта з питань енергетики». Його компетентність більше ніяк не пояснюється. (Як, до речі, й компетентність політичного опонента уряду Дубініна.)

І це всі слова у відповідь на урядові тези. Є ще один важливий момент саме з погляду стандарту балансу думок. Ось фрагмент із синхрону Гройсмана, який наведено в цьому сюжеті: «Для того, щоб провести модернізацію, потрібні час і мільярди. Ця робота проводиться, і питома вага такого вугілля буде зменшена, споживання в середньостроковій перспективі».

Тут, на перший погляд, немає нічого особливого. Це цілком звичний стиль формулювань наших політиків і чиновників. Вони послуговуються цим стилем, щоб імітувати свою «бурхливу діяльність». А знаєте чому? Та тому що в нашій журналістиці немає здорової традиції весь час заважати політикам-чиновникам це робити. Повертаючись до конкретної фрази Гройсмана, можемо бачити, що, по-перше, зімітовано процес («ця робота проводиться»). Невідомо як, де й коли, але ж «проводиться», не стоїть. «Уряд працює в поті чола». По-друге, «проблему буде вирішено» «в середньостроковій перспективі». «Середньострокова» перспектива звучить, з одного боку, набагато краще «довгострокової» або й узагалі слова «ніколи». А з другого боку, дає уряду можливість не перейматися особливо, бо умовно «завтра» ніхто не запитає, чи вирішено вже цю проблему, адже прем’єр не обіцяв, що це станеться в «короткостроковій» перспективі, чи тим більше не назвав конкретних строків!

(Якщо повернутися до бекґраундів саме цієї теми, то загалом бачимо яскраву ілюстрацію вміння посадовців гратися з суспільством словами. Так же ж у «середньостроковій ретроспективі» глава НКРЕКП Вовк словами малював звільнення України від ганебної й небезпечної енергозалежності, й тоді ж його в цьому підтримували й урядовці. І мусило це статися, знов-таки, не «завтра» і не в якийсь конкретний термін, а просто мало статися «колись». І бачите, десять місяців відтоді минуло, а нічого такого не сталося. І, якби не нинішня блокада, може би, й тепер ніхто би й не згадував цієї теми, а спокійнісінько продовжували б палити на електростанціях вугілля з окупованого Донбасу, а ми б усі продовжували би платити за комуналку, виходячи з завищеної ціни вугілля. І, гадаю, уряд така ситуація цілком би влаштовувала. Чи не тому ця блокада нині викликає таке видиме неозброєним оком роздратування урядовців? Бо тепер треба ж щось казати й — не дай Боже! — щось робити з цією енергозалежністю від окупанта.)

Повернімося до нашого, професійного. За всіма правилами професії, журналісти не повинні були би задовольнитися такими розмитими формулюваннями прем’єр-міністра. Тому що ці формулювання викликають логічні й законні запитання: 1) яка саме робота проводиться і що вже конкретно зроблено на цей момент? 2) коли — конкретно! — це буде зроблено, що — конкретно! — означає ця «середньострокова перспектива» прем’єра?

Я розумію, журналісти мені скажуть, що пан Гройсман, на жаль, не є для них таким уже доступним, щоби поставити йому ці запитання. Але, по-перше, я сумніваюся, що журналісти таку спробу взагалі робили (принаймні, про такі спроби в їхніх ефірах того дня нічого не повідомлялося). По-друге, як мінімум перше запитання цілком можна було поставити не самому Гройсману, а профільним чиновникам нижчої ланки, доступнішим для журналістів. Ну й нарешті, по-третє, якщо вже журналісти збиралися «нагодувати» своїх глядачів цими словами прем’єра, взагалі ніщо їм не заважало того ж дня надіслати прем’єру інформаційний запит із цими двома запитаннями. Про це треба було повідомити своїм глядачам. А через п'ять робочих днів повідомити їм відповідь прем’єра на цей запит. І чи є ця відповідь узагалі. (Ще раз нагадую, що останні чотири абзаци адресовано не лише журналістам «1+1», але й решти каналів, розглянутих у цьому моніторингу.)

Ну і з картинки. Майже весь сюжет супроводжено титром, який повністю дублює урядовий меседж (який насправді є цілком маніпулятивним):

«Наслідки блокади. Через блокаду транспортного сполучення з ОРДЛО Кабмін може оголосити надзвичайний стан в енергетиці», — твердження, що саме блокада є причиною необхідності оголошення надзвичайного стану. Це, до речі, великий ризик для всіх каналів, які використовують у своїх новинах такий от «тематичний» титр, що висить весь час на екрані, адже, як свідчить практика, такий титр живе своїм життям, окремим від сюжету, на який його покладено. І ніхто ніколи не аналізує, що відбуватиметься на стику цього титру з кожною з картинок у сюжеті.

Відокремлення фактів від думок

Тут теж чимало грубих порушень стандарту. Це велика кількість оцінок і висновків журналістів. Оцінки:

«Це ще не криза»; «Надзвичайний стан в енергетиці Кабінет міністрів може запровадити вже завтра»; «Поставки вугілля з тимчасово окупованих територій вже кілька днів заблоковані добровольчими батальйонами»; «Тож до надзвичайного стану в енергетиці урядовці почали готуватися заздалегідь»; «тож промисловим підприємствам доведеться переглянути графіки роботи»; «Щоправда, політики, які блокаду підтримують, запевняють»; «Підходяще для українських теплоелектростанцій вугілля можна купувати ще у Південній Африці, Австралії чи Китаї. Щоправда, розпочинати просто зараз запізно»; «застерігає міністр»; «В уряді надприбутковий бізнес із окупантами заперечують»; «прем’єр Володимир Гройсман запевняє».

Висновки (напівжирним шрифтом позначено маркери висновків): «Але поставки із окупованих територій блокуються добробатами»; «Поставки вугілля з тимчасово окупованих територій вже кілька днів заблоковані добровольчими батальйонами, а наявних запасів вистачить не більш, як на 45 днів»; «Тож до надзвичайного стану в енергетиці урядовціпочали готуватися заздалегідь»; «У разі введення надзвичайного стану його споживання зменшать, тож промисловим підприємствам доведеться переглянути графіки роботи».

Доступність

У сюжеті згадується велика кількість чисел, які (особливо ж на слух) глядачу дуже важко скласти в якусь єдину картину. Погляньмо самі, ось одна історія:

«не хватает 33 % углей»; «это… 5 % выработки электроэнергии»; «5 % электроэнергии экспортируется за границу».

І друга історія: «вугілля з окупованих територій влада продавала удвічі, а то й утричі дорожче, аніж купувала»; «в тариф закладено 1800 гривень»; «вугілля в копанках може коштувати 500–600 гривень»; «на шахтах воно може коштувати 1000 гривень»; «там виникають багато мільярдів гривень».

Чисел багато, вони різні, на слух незіставні, але їх не досить для загальної картини. Найкращим виходом із цієї ситуації була би якісна інфографіка. У першій історії — показати частку 33 % вугілля з Донбасу від усього вугілля, що спалюють ТЕС, графічно показати 5 % електроенергії, яка виробляється на цьому вугіллі, і графічно зіставити ці 5 % із часткою експортованої електроенергії (показавши, що вони є однаковими). У другій історії — можна було намалювати умовний тариф і показати в ньому два варіанти «дельти», яка утворюється від «роттердамівської-плюс» ціни, порівняно з реальними цінами з копанок і з шахт окупованого Донбасу. Графічно ж із цих «дельт» можна було показати утворення «багатьох мільярдів» (до речі, в сюжеті не озвучено, але сам Герус оцінює це в суму близьк 10 млрд грн), які графічно показати як джерело фінансування переоснащення ТЕС. Але такої інфографіки, яка би дуже спростила для глядача розуміння всіх цих складних чисел, у сюжеті не було. Шкода, адже інфографіка як така в сюжеті була. Нагадаю, отака:

Ця інфографіка навряд чи щось істотне додавала розумінню змісту сказаного за кадром (переліку областей). Вона лише допомагала з організацією форми (щоби перекрити текст, на який точно не було відповідної картинки). З таким же успіхом можна було просто титром дати список областей, натомість витратити час і зусилля графічного дизайнера на візуалізацію складних чисел.

Ну й загалом є чимало картинок, які без пояснення глядачам незрозумілі. Крім терикона й копанок, напевно, в багатьох глядачів виникне питання «а що це таке?» на таких, наприклад, картинках:

Або питання «а хто ці люди?»:

А пояснень за кадром немає. Там лише абстрактний (щодо конкретної картинки) «закадровий текст».

«Інтер»

Оперативність

Стандарт порушено (див. вище). Та й узагалі, «Інтер» повноцінного сюжету на топову тему не робив, обмежився трьома короткими формами (БЗ+СХ).

Точність

Твердження: «…антрацит. Его добывают только на временно оккупированных территориях» без позначення обставини місця «в Україні» — звучить категорично й украй неточно (так, наче його більше ніде у світі не видобувають).

Картинка й текст. У першому БЗ картинка є суцільним «паркетом», відзнятим на засіданні «енергетичного штабу». Там, де «паркет», шукати логіки його поєднання з закадровим текстом немає жодного сенсу. Оскільки вони ніяк не співвідносяться між собою, то й порядок картинок жодної ролі не відіграє, журналісти їх монтують за принципом «генератора випадкових чисел», що подеколи створює цікаві, іноді навіть несподівані асоціації. Так і тут:

КАРТИНКА	ТЕКСТ	КОМЕНТАР
СТУДІЯ (це кінець підводки):	А вот сегодня такую возможность…
	…обсуждали на заседании энергетического штаба. По данным…
	…руководителя Минэнерго, более 900…	Якби ми з вами перед цим не подивилися випуску «ТСН», то й не знали би, що це нам показують не «руководителя Минэнерго», а нардепа Дубініна!
	…тысяч тонн антрацита, а это все запасы, хватит…	У «ТСН» хоч і не антрацит, але хоча би було вугілля, а тут — узагалі вугілля, схоже, на папірці.
	…в среднем на 40 дней. А чтобы купить уголь за границей,…
	…необходимо около двух месяцев, заявил…
	…министр. То есть, по сути, веерные отключения…	Тепер міністр — хтось із цих двох людей. Але ж насправді жоден із цих двох не є міністром.
	…света могут начаться уже в конце февраля начале марта.
	И коснуться они могут 7 областей… —
	…Харьковской, Днепропетровской, Киевской, Черниговской, Запорожской, Сумской и Черкасской.

І зрозуміло, монтаж тут теж не має жодної логіки, це просто хаотичний набір картинок із якоїсь «засідалівки». Притому місцями ще й непрофесійно змонтованих — середні плани з середніми однакової крупності.

Друге БЗ повністю «перекрито» архівними планами. Як і у випадку з «паркетом», архівна картинка слугує нашим телевізійникам лише «шпалерами», якими вони «перекривають» начитаний за кадром текст. Відтак і тут шукати логіки й очікувати на якусь відповідність чи взаємодію картинки з текстом не варто. Натомість завжди можна знайти цілком несподівані й цілком химерні їх поєднання:

КАРТИНКА	ТЕКСТ	КОМЕНТАР
СТУДІЯ:	По факту блокады железнодорожного сообщения на Донбассе — открыто четыре уголовных производства. Об этом сообщили в полиции Донецкой области. Правоохранители сейчас проводят следствие…
	…и разыскивают неизвестных в камуфляже, которые…
	…были причастны к блокированию железной дороги и к…
	…захвату состава в Бахмуте. Также начато досудебное…	Захопленого потяга тут не видно.
	…расследование по факту блокирования транспортных коммуникаций…
	…на железнодорожном переезде "Кривой Торец" и захвата…	Тут єдиний архівний план, де позначено, що це Бахмут і що це не сьогодні, а 3.02.2017 (щоправда, занадто дрібним титром для того, щоби глядач його прочитав, ще й за три секунди). Але ж не вірте своїм очам, якщо вам вдалося прочитати геотитр! — бо ведуча нам пояснює, що це насправді переїзд «Кривий Торець», розташований в іншому місці. І дарма, що на переїзд це не схоже.
	…электровоза в Щербиновке. Напомню, блокада железнодорожных…	Немає тут електровоза. Та й блокують тут залізницю не «невідомі в камуфляжі», а дорожники, цивільні й оператори з телекамерами.
	…путей на Донбассе началась в конце января.
	Бывшие бойцы добровольческих батальонов и…	А ось і електровоз (а «колишні бійці добробатів», певно, сидять усередині). 
	…некоторые нардепы перекрыли движение, протестуя против…	Може, й справді хтось із цих людей на картинці є «некоторым нардепом», — наприклад, Семенченком чи Парасюком. Але є з цього приводу великий сумнів.
	…торговли с оккупированной частью Донбасса, в частности,…
	…поставок антрацита.	Аніскільки на антрацит не схоже, це колючий дріт! 

Само собою, тут для «шпалер» з архіву набрали багато різноманітних картинок, пов’язаних з блокадою. Ці картинки — з різних місць за географією, з різних днів — за часом, отже очікувати якоїсь логіки в їх поєднанні не слід. Це просто хаотичний набір картинок, пов’язаних однією великою темою, що складається з великого ланцюжка подій, розтягнутого в часі й розкиданого у просторі. Але навіть при тому всьому, за правилами комфортного монтажу, не клеять разом загальних планів із загальними або, навпаки, загальних із крупними, та ще й узятими з різних локацій і розкадровок. Ну й, звісно, картинки з минулого без відповідного маркування титрами й пояснень за кадром подаються не як архівні, а як сьогоденні. Що є грубим порушенням точності й ошуканням глядача.

Достовірність

Стандарт грубо порушується, по-перше, за рахунок подачі частини інформації взагалі без посилань, як-от такої: «веерные отключения света могут начаться уже в конце февраля начале марта. И коснуться они могут семи областей — Харьковской, Днепропетровской, Киевской, Черниговской, Запорожской, Сумской и Черкасской». Або такої «Завтра Кабмин должен решить, надо ли вводить ЧП».

І розмиті й неконкретні псевдопосилання на джерело фактів чи авторство суб’єктивних думок: «Минэнерго просит Кабмин»; «обсуждали на заседании энергетического штаба»; «об этом сообщили в полиции Донецкой области».

Повнота інформації

Стандарт грубо порушено повною відсутністю бекґраундів (див. вище).

Неповноцінні речення: «По данным руководителя Минэнерго, более 900 тысяч тонн антрацита, а это все запасы, хватит в среднем на 40 дней» — питання «вистачить для чого?».

Інтершуму ніде немає (він повністю забитий закадровою начиткою).

Баланс думок

У «Інтера» були всі порушення цього стандарту, вже описані вище. Але зупинімося на деяких із них.

Головне звинувачення уряду на адресу блокувальників озвучує ведуча: «Минэнерго просит Кабмин ввести чрезвычайное положение в энергетике — из-за блокады поставок угля с неподконтрольных территорий, которая продолжается уже третью неделю». Далі наводиться синхрон Гройсмана, де є такі слова: «Я вважаю, що в даному питанні треба відрізнити дві частини — це що стосується боротьби з контрабандою, і я тут повністю підтримую, готовий сприяти максимально, щоб ця боротьба була ефективною. І боротьби з українським народом, з точки зору того, що в українських оселях має бути тепло і має бути світло».

Тут прем’єр звинувачує організаторів блокади не просто у спричиненні енергетичної кризи, а — нічогенько собі! — «в боротьбі з українським народом»! То тим більше таке звинувачення потребувало слова організаторів блокади у відповідь!

Ще один момент, який стосується не лише «Інтера», але й решти каналів, які всі занадто довірливо поставилися до деяких оцінкових і прогнозних позицій, озвучених…

Насаликом: «Более 900 тысяч тонн антрацита, а это все запасы, хватит в среднем на 40 дней. А чтобы купить уголь за границей, необходимо около двух месяцев»;

Всеволодом Ковальчуком (в. о. директора компанії «Укренерго»): «Заходи, вони дозволять нам розтягнути, грубо кажучи, кризовий період з 30 до 40–45 днів».

Усі ці оцінні судження чиновників потребували перевірки (експертної оцінки). Адже чиновники цілком можуть як помилятись, так і перебільшувати загрозу або применшувати чи перебільшувати певні терміни для драматизації ситуації. Канали не перевіряли у кваліфікованих експертів усі ці кількості й терміни на відповідність реальності.

І ще одне. Оскільки в останньому повідомленні «Інтера» йшлося про відкриття кримінальних справ проти блокувальників, — а це позиція правоохоронців — із погляду стандарту балансу думок це обов’язково мали коментувати звинувачені — тобто представники блокувальників.

Відокремлення фактів від думок

Стандарт порушувався як журналістськими оцінками, використанням оцінної або урочистого стилю лексики на позначення простих дій чиновників, так і суб’єктивними висновками ведучої: «антрацитовый голод»; «а вот сегодня такую возможность обсуждали на заседании энергетического штаба»; «а чтобы купить уголь за границей, необходимо около двух месяцев»; «Минэнерго просит»; «заявил министр»; «заявил премьер»; «заверил Гройсман»; «то есть, по сути, веерные отключения света могут начаться уже в конце февраля начале марта».

Доступність

У «Інтера» в цій темі найгірше серед усіх досліджуваних каналів справи з доступністю мови викладу. Надзвичайно багато канцеляризмів і штампів, запозичених у чиновників, правоохоронців та інших. На слух дуже важко сприймаються такі словесні конструкції:

«Это критический объем, без которого энергетическая и металлургическая отрасли работать не смогут»; «По факту блокады железнодорожного сообщения на Донбассе — открыто четыре уголовных производства»; «Правоохранители сейчас проводят следствие, разыскивают неизвестных в камуфляже, которые были причастны к блокированию железной дороги и к захвату состава в Бахмуте. Также начато досудебное расследование по факту блокирования транспортных коммуникаций».

Так, чиновники чи правоохоронці мають свою формалізовану мову, але ж у тому й полягає завдання журналіста, щоби з цієї канцелярської чи протокольної мови «перекладати» на мову простої людини. Щоби цій людині, глядачу, все було зрозуміло й усе сприймалося легко з екрана телевізора.

Є й інший прояв цієї професійної проблеми, яка стосується синхронів тих же чиновників. От, наприклад, у розглянутих матеріалах «Інтера» пан Насалик каже: «Через дві неділі ми вже стикнемся з проблемою покриття пікових навантажень», — термін, який, певно, потребує бекґраунду-пояснення (раз уже ми даємо його синхроном). Що таке «пікове навантаження» і в чому може полягати його «покриття». Якщо пояснювати складно чи задовго, — може тоді не брати цього синхрону. Або попросити пана міністра сказати людям те ж саме, але простішими словами?

Ще одна вада, яка стає порушенням стандарту доступності, це висмикнуті з контексту синхрони. От у матеріалі «Інтера» Гройсман каже: «Я вважаю, що в даному питанні треба відрізнити дві частини — це що стосується боротьби з контрабандою, і я тут повністю підтримую, готовий сприяти максимально, щоб ця боротьба була ефективною. І боротьби з українським народом, з точки зору того, що в українських оселях має бути тепло і має бути світло». Оскільки в усьому іншому, що розповідає цього вечора канал на цю тему, про жодну контрабанду взагалі не йдеться, глядача може заплутати цей синхрон. І справді — а до чого тут контрабанда? Тим більше, що завжди знайдеться велика частина аудиторії, яка не дивилася «попередніх серій» на цю тему у ваших новинах.

І знову-таки, жонглювання посадовців числами тут теж потребує пояснень. «Якщо є двотижневий запас — це означає тільки єдине, що ми не можемо цей двотижневий запас спалити, щоби через два тижні вийти в кризу. Якщо витрачається вугілля, якщо зупиняються блоки, які працюють на вугіллі, це означає, що 30 % енергетики країни просто зупиняється», — каже Гройсман. Як між собою пов’язані два тижні й 30 %, напевне, знає Гройсман, раз каже. Але зовсім необов’язково про це знає глядач.

Ну й картинка, навіть і «паркетна», потребує пояснень для глядача, що саме йому показують. От хто всі ці люди?

 Їх тут багато й мені їх навіщось показують, думає собі глядач. Але хто вони, й навіщо їх мені показують? А у відповідь — «закадрова начитка».

Або, йой, а що це таке?!

А немає пояснень! Щось таке собі, якась плазма з якоюсь таблицею… Напевно, дуже важливою для розкриття теми матеріалу? Але ж, як кажуть зубасті журналісти, «наразі невідомо»…

ICTV

Оперативність

Стандарт порушено (див. вище). Та й узагалі журналісти ICTV за топовою темою дня обмежилися лише коротким БЗ+СХ — звітом із засідання «енергетичного штабу».

Точність

Неконкретність, розмитість і безособовість у текстах ведучої є неточністю: «…в енергетиці можуть знову запровадити надзвичайний стан»; «…відповідну пропозицію винесуть уже на завтрашнє засідання уряду»; «…на деяких з них палива залишилося всього на лічені дні»; «…блокують деякі депутати і активісти».

Твердження «дорогоцінного вугілля», звісно, є лише суб’єктивною оцінкою ведучої, але ця оцінка виглядає занадто перебільшеною, аж до повної невідповідності. Твердження «а єдине на сьогодні джерело антрацитів — тимчасово окуповані території Донбасу» без уточнення, що йдеться лише про Україну, звучить занадто категорично й неточно, як і на «Інтері».

І є великий сумнів щодо сказаного в синхроні прем’єр-міністром Гройсманом: «Якщо зупиняються блоки, які працюють на вугіллі, це означає, що 30 % енергетики країни просто зупиняється». Ця інформація потребувала експертної перевірки, бо блоки ТЕС, які працюють на антрацитовому вугіллі, навряд чи становлять третину української електроенергетики.

Картинка в БЗ — це такий собі «творчий» симбіоз уже баченого вам «паркету» з засідання урядовців і якогось архіву «про якесь вугілля». Само собою, архів не позначається як архів.

КАРТИНКА	ТЕКСТ	КОМЕНТАР
СТУДІЯ:	Через брак вугілля на вітчизняних електростанціях, в енергетиці можуть знову запровадити надзвичайний стан. Відповідну пропозицію винесуть уже на завтрашнє засідання уряду. Так вирішив антикризовий енергетичний штаб. Усе через рекордно низькі запаси на складах електростанцій вугілля антрацитової групи.
	На деяких з них палива залишилося всього на лічені дні. А єдине на сьогодні джерело антрацитів — тимчасово…	Відео починається з креативної діагональної панорами з люстри на ЗГП «засідалівки». (Тут показано її початковий і фінальний плани.)
	…окуповані території Донбасу, поставки звідки…	Це Зубко й Насалик, виявляється, на окупованих територіях.
	…досі блокують деякі депутати і активісти. Тож третину…	Депутати й активісти блокують за допомогою отакої техніки.
	… дорогоцінного вугілля енергетики намагатимуться зекономити…	А так виглядає «дорогоцінне» вугілля.
	…завдяки обмеженню споживання. Окрім того, максимально навантажать інші…
	…види генерації.	Певно, оце пояснення для глядача, як насправді виглядає «генерація».
	За таких умов палива має вистачити…	Отаких умов.
	…на 40 днів. Однак без віялових відключень…
	…все одно не обійтися.
	Їх міністр енергетики прогнозує вже за два тижні.	Тут міністр енергетики є невидимим. Або ховається за ковшем.
	СИНХРОН Гройсмана	На міністра енергетики геть не схожий. (Тут доволі поширена логічна помилка, коли кінцівка підводки не узгоджується з наступним відео.)

Як і в усіх попередніх прикладах, логіки монтажу тут немає, та й бути не могло. Архівну картинку не позначено як архівну.

Достовірність

Два фрагменти тексту ведучої, де немає посилань на джерела інформації, не зрозуміло, хто це насправді сказав журналістам: «Усе через рекордно низькі запаси на складах електростанцій вугілля антрацитової групи. На деяких з них палива залишилося всього на лічені дні»; «За таких умов, палива має вистачити на сорок днів. Однак без віялових відключень все одно не обійтися».

Повнота інформації

Стандарт грубо порушено відсутністю будь-яких бекґраундів (див. вище).

Інтершуму ніде немає (його повністю забито закадровою начиткою).

Велика кількість розмитих визначень: «На деяких з них палива залишилося всього на лічені дні» (на яких саме? на скільки днів конкретно?); «блокують деякі депутати» (які саме?).

Особливо ж хибними з погляду повноти інформації, та й із погляду недвозначності її подачі, є безособові речення (які взагалі є чужорідним тілом для новин): «Через брак вугілля на вітчизняних електростанціях, в енергетиці можуть знову запровадити надзвичайний стан» (хто саме може?); «Відповідну пропозицію винесуть уже на завтрашнє засідання уряду» (хто саме винесе?).

Баланс думок

Стандарт не дотримано взагалі. Бо жодних спроб надати слово політичним опонентам уряду, експертам чи організаторам блокади, не робилося; принаймні, повідомлень про такі спроби немає. Основні тези уряду донесено текстом ведучої: «А єдине на сьогодні джерело антрацитів — тимчасово окуповані території Донбасу, поставки звідки досі блокують деякі депутати і активісти». Далі це посилено синхроном прем’єр-міністра, де він, зокрема, каже: «Я не розумію, що хтось хоче довести до того, щоб помешкання залишилися без опалення? Це неприпустимо просто!»

Це конкретне звинувачення на адресу блокувальників, яким не надається слова для коментування цього закиду.

Відокремлення фактів від думок

Значна кількість суб’єктивних оцінок і висновків: «…в енергетиці можуть знову запровадити надзвичайний стан»; «Відповідну пропозицію винесуть уже на завтрашнє засідання уряду»; «Усе через рекордно низькі запаси…»; «…палива залишилося всього на лічені дні»; «…поставки звідки досі блокують деякі депутати і активісти»; «Тож третину дорогоцінного вугілля енергетики намагатимуться зекономити завдяки обмеженню споживання. Окрім того, максимально навантажать інші види генерації»; «Однак без віялових відключень все одно не обійтися. Їх міністр енергетики прогнозує вже за два тижні».

Доступність

Використання складної для сприйняття і непоясненої в бекґраундах термінології: «вугілля антрацитової групи», «інші види генерації».

Синхрон Гройсмана, який потребував пояснень: «Якщо зупиняються блоки, які працюють на вугіллі, це означає, що 30 % енергетики країни просто зупиняється. (Звідки взагалі прем’єр узяв ці «30 % енергетики»?) Я хочу поставити питання про Київ, про Харків». (Що тут узагалі він має на увазі, що таке і які саме «питання про Київ» і «питання про Харків»?) Ну і картинки в БЗ потребували пояснень, бо не завжди зрозуміло, що взагалі показують.

«Україна»

Оперативність

Стандарт загалом порушено (див. вище). Щоправда, канал «Україна», схоже, доклав найбільше зусиль і ресурсу й видав максимальний серед каналів «валовий» результат із цієї теми — цілих два сюжети!

Точність

Із погляду точності можна посперечатися з твердженням ведучої: «Кризис в энергетике. Ввести в отрасли чрезвычайное положение хотят в Кабмине. Причина — в блокаде поставок угля с неподконтрольной части Донбасса». Тому що основною причиною все ж є бездіяльність уряду в подоланні залежності енергетики від вугілля з окупованих територій.

Розпливчаті формулювання також є порушенням стандартів точності і повноти інформації: «А на некоторых станциях проблемы начнутся уже в конце февраля». «на некоторых теплоэлектростанциях топлива осталось всего на две недели». «Некоторые» — це які саме? «Нардепы от БПП уже подготовили письмо Президенту» — це хто саме з нардепів чи хоча би скільки таких нардепів назбиралося?

Картинка — це переважно архів, але трошечки є й «паркету». Треба віддати належне журналістам «України». Вони, звісно, роблять таку ж халтуру, як і їхні колеги-конкуренти (тобто «перекривають» архівною картинкою розлогі тексти), але, принаймні, на відміну від колег-конкурентів, хоч і не завжди, але чесно підписують цю халтуру титром «Архів»! Це вже певний крок уперед. Із погляду взаємодії картинки з текстом — усе так само, як і на інших каналах. Взаємодії немає, натомість трапляються цікаві асоціації. Вибірково:

КАРТИНКА	ТЕКСТ	КОМЕНТАР
	Медлить — нельзя!	На цій картинці добре видно, що люди за великим столом точно «не зволікають».
…
	Этого хватит чуть больше, чем на месяц.	Ось «цього», яке на картинці. (Небагато ж його треба на місяць.)
…
	Подстраховать не смогут даже атомщики.	Не схоже на щось «атомне».
…
	Если вопрос с поставками антрацита не решится,…	Тут абстрактний текст уже перекривається не різними видами вугілля, електричних мереж і теплоелектростанцій, а поїздом (теоретично глядач може здогадатися, що це якось пов’язано з блокадою залізниці).
	…к концу месяца в регионах…
	…без света придется оставаться и населению,…	Панорама
	…и предприятиям.	Отакі вони — «підприємства».
…
	Если покупать уголь решат за границей, говорит министр,…	Тут перефокус — красиво, але його зміст незрозумілий (по ідеї, в новинах він мав би нести якусь думку).
…
	Вводить ли чрезвычайное положение в энергетике,…	І після планів вугілля, теплостанцій і «паркету», — фасад Кабміну.
	…Кабинет Министров решит на ближайшем заседании.	І табличка. Це дуже інформативні дві картинки!

А другий сюжет починається з архівних планів, які вже було використано в першому! Та на відміну від попереднього сюжету, тут ці плани вже втратили статус архівних, бо титру «Архів» немає. По-друге, пропоную вам порівняти, що звучить на одних і тих самих планах за кадром у двох різних сюжетах:

КАРТИНКА	У першому сюжеті:	У другому сюжеті:
	Если вопрос с поставками антрацита не решится,…	18-й день поезда…
	…к концу месяца в регионах…	…не везут уголь на Приднепровскую ТЭС. Для работы четырех…
…	…без света придется оставаться и населению, и предприятиям.	…энергоблоков станций необходимы 150 вагонов антрацита в сутки.

Це маленьке порівняння може наштовхнути допитливого професіонала :) на дуже важливий висновок: під будь-яку картинку в наших новинах можна говорити все що завгодно!

І ще кілька фрагментів другого сюжету:

КАРТИНКА	ТЕКСТ	КОМЕНТАР
	…энергоблоков станций необходимы…
	…150 вагонов антрацита в сутки.	У цих двох планах усе вийшло з точністю до навпаки: там, де йдеться про енергоблоки — показують вагони, а там, де про вагони, — показують, напевно, щось, пов’язане з енергоблоком. І ще тут панорама (показано початковий і останній її плани). Незрозуміло, навіщо вона, бо взагалі незрозуміло, що це за устаткування на картинці, адже за кадром замість пояснення — якісь «вагони антрациту».

Далі в сюжеті — майже коректне використання архіву: згадуються події серпня 2015-го і показують архівну картинку тих подій, титровану «август 2015».

	Такое уже случалось. Два года назад обстрелы разрушили железнодорожное сообщение с Донбассом. Из-за нехватки угля 200 тысяч днепровчан, школы и больницы остались без света и горячей воды. Но это было летом.
…
	В ЕС уже заявили, что подобная ситуация…	Не схоже це на ЄС, даруйте.
	…нарушает права жителей неподконтрольных территорий…	Не видно тут «жителей».
	…и призвали власти решить блокадный вопрос.	Ніякі це не «власти». Хіба що «блокадный вопрос».

Фактична помилка: «два года назад обстрелы разрушили…» — це про серпень 2015-го. Це півтора роки тому, а не два.

Логічна помилка: «…обстрелы разрушили железнодорожное сообщение с Донбассом». Зруйнувати обстріли могли залізничні колії й мости (як ми й бачимо на архівній картинці), а не «залізничне сполучення».

Достовірність

Величезну кількість фактів, прогнозів, оцінок, а також чужих намірів журналісти «України» подають від свого імені, без посилань на джерела інформації, що є найгрубішим порушенням стандарту достовірності, адже журналісти не є ані компетентними в темі учасниками події, ані експертами у складній проблематиці. Критично налаштований глядач майже напевно буде запитувати «а хто це сказав?» або «і звідки ці журналісти все на світі знають?», коли почує в новинах таке: «Из-за этого на некоторых теплоэлектростанциях топлива осталось всего на две недели»; «А на некоторых станциях проблемы начнутся уже в конце февраля»; «Введение чрезвычайного положения позволит чуть ли не в ручном режиме управлять теплостанциями и теплоцентралями, распределять уголь между ними и регулировать их мощности. Но этим можно выиграть лишь 5–10 дополнительных дней бесперебойной работы. Подстраховать не смогут даже атомщики»; «Это означает, что в пиковые часы — утром и вечером — потребителям не избежать отключения электричества»; «Если вопрос с поставками антрацита не решится, к концу месяца в регионах без света придется оставаться и населению, и предприятиям»; «веерные отключения по всей стране — вопрос ближайших недель. В аварийный режим переходит не только ТЭС, но и предприятия металлургии и химической промышленности»; «Для работы четырех энергоблоков станций необходимы 150 вагонов антрацита в сутки»; «Аналогичная ситуация и на Днепродзержинском коксохиме»; «А скоро это может докатится и до столицы. Из-за нехватки электроэнергии украинцам придется вспомнить о веерных отключениях»; «Чтобы заменить украинский уголь нужно два месяца. За это время страна может оказаться в холоде и темноте».

Не кажучи вже про такі сентенції: «Вводить ли чрезвычайное положение в энергетике, Кабинет Министров решит на ближайшем заседании» (а ну як не вирішить? А, наприклад, «дасть доручення» або «створить робочу групу для розгляду питання», як це часто в наших чиновників буває); «Из-за блокады Донбасса могут созвать Совет Нацбезопасности и обороны» («могут созвать», а «могут и не созвать»).

І значна кількість розмитих псевдопосилань на джерела: «хотят в Кабмине»; «с этим предложением к президенту выступают народные депутаты…»; «а энергетики предупреждают…»; «нардепы от БПП уже подготовили письмо президенту. Просят рассмотреть…»; «профильное министерство уже рассматривает возможность…»; «в ЕС уже заявили, что подобная ситуация нарушает права жителей неподконтрольных территорий, и призвали власти решить блокадный вопрос».

Повнота інформації

Стандарт грубо порушено відсутністю згаданих вище бекґраундів.

Інтершуму ніде немає (він повністю забитий закадровою начиткою).

Уже згадані розмиті визначення є порушенням і точності, й повноти.

І велика кількість фактів та оцінок, виражених числами (кількості вугілля, на скільки й чого вистачить, коли віялові відімкнення стануть невідворотними тощо) потребувала «перехресних» перевірок у експертів. Цього в сюжетах немає.

Баланс думок

Основний меседж влади озвучує ведуча: «Кризис в энергетике. Ввести в отрасли чрезвычайное положение хотят в Кабмине. Причина — в блокаде поставок угля с неподконтрольной части Донбасса». Його підкріплюють у першому сюжеті в. о. директора «Укренерго» Всеволод Ковальчук, міністр енергетики Насалик, віце-прем’єр Зубко. Представник «Енергоатому» Данко Білей посилює урядову позицію заявою: «Участвовать в регулировании мы не сможем, поскольку все блоки нагружены практически до текущего значения по техническим ограничениям, которые существуют сегодня».

У другому сюжеті — на посилення урядових тез наводяться думки головного інженера Придніпровської ТЕС, гендиректора Дніпродзержинського коксохіму, нардепа Максима Єфімова і глави Донецької ВЦА Павла Жебрівського. Усі перераховані — переконані й зацікавлені противники блокади. Слова у відповідь організаторам блокади чи її прихильникам серед політиків немає.

Єдине, що виглядає несподівано: «Україна» не надає слова умовному «головному владному противнику блокади» — пану Гройсману. Це тим більше дивно, що зазвичай на цьому каналі ми щодня бачимо заяви цього пана з будь-яких приводів. А тут він і цього дня заявляв щось на топову тему, а «Україна» його чомусь не взяла…

Експертних оцінок немає.

І ще одне. От, наприклад, головного інженера Придніпровської ТЕС (власником якої є, до речі, ахметовський концерн «ДТЕК») логічніше було би запитати ось про що: 1) що вони робили для переобладнання потужностей із антрацитового на газове вугілля? 2) що вони робили для диверсифікації закупівель вугілля — із донбаського на імпортне? 3) чому вони не робили зимового запасу вугілля? 4) де гроші від застосування тарифу «Ротердам+» протягом десяти місяців? (Останнє запитання, зрозуміло, до власників обленерго, але низова ланка могла би принаймні сказати, що їм від цього тарифу нічого не перепало. А це був би хороший привід для журналістів шукати коментарі про ці гроші у «вищих» інстанціях).

Відокремлення фактів від думок

Тут порушень надзвичайно багато. Якщо брати «на одиницю часу» — то «Україна» в порушеннях цього стандарту цілком може позмагатися з найбільшим порушником останніх місяців, тобто з «Інтером»: «Кризис в энергетике»; «Причина — в блокаде поставок угля с неподконтрольной части Донбасса. Из-за этого на некоторых теплоэлектростанциях топлива осталось всего на две недели. Какие города рискуют остаться без света и тепла?»; «Медлить — нельзя!»; «А на некоторых станциях проблемы начнутся уже в конце февраля»; «Введение чрезвычайного положения позволит чуть ли не в ручном режиме управлять теплостанциями и теплоцентралями…»; «Но этим можно выиграть лишь 5–10 дополнительных дней бесперебойной работы. Подстраховать не смогут даже атомщики»; «Это означает, что в пиковые часы — утром и вечером — потребителям не избежать отключения электричества»; «Если вопрос с поставками антрацита не решится, — (то — Авт.) к концу месяца в регионах без света придется оставаться и населению, и предприятиям»; «Это слишком долго, поэтому к трудностям готовятся уже сегодня»; «В аварийный режим переходят не только ТЭС, но и предприятия металлургии и химической промышленности»; «Но это было летом»; «Аналогичная ситуация и на Днепродзержинском коксохиме»; «А скоро это может докатится и до столицы. Из-за нехватки электроэнергии украинцам придется вспомнить о веерных отключениях»; «Нардепы от БПП уже подготовили письмо президенту»; «Профильное министерство уже рассматривает возможность…»; «За это время страна может оказаться в холоде и в темноте»; «В ЕС уже заявили,…и призвали…».

Принагідно хочу звернути увагу журналістів на те, що деякі штампи несуть у собі невідповідність дійсності. Так, коли ми кажемо: «Какие города рискуют остаться без света и тепла», або «без света придется оставаться и населению, и предприятиям», і нарешті «страна может оказаться в холоде и в темноте» — ми забуваємо, що йдеться не про світло, а про електрику. Бо вдень завжди є світло — сонце ж бо світить, так що окремо взяті люди, міста чи навіть країна «без світла» точно не залишаться, навіть якщо не буде електрики :)

Доступність

Велика кількість складних чисел, які потребували пояснень, — експертних або інфографіки. Ну, наприклад, «при нынешних температурах Украина в сутки сжигает более 30 тысяч тонн антрацита. Запасов — 842 тысячи тонн. Этого хватит чуть больше, чем на месяц». Така «математика» на слух сприймається важко.

Незрозумілі синхрони, частково висмикнуті з якогось контексту, тож потребували якихось пояснень:

Насалик: «Ряд ТЕЦ, вони не тільки генерують, а і поставляють тепло, і ми стикнемося з проблемами безпосередньо міста Києва, ми стикнемося з проблемами Чернігова, ми стикнемося з проблемами Харкова, ми стикнемося з проблемами Краматорська і інших міст, де в тому числі, окрім електроенергії, виробляється паливо». Глядач може не зрозуміти, про які саме проблеми йдеться.

Головний інженер Придніпровської ТЕС: «Для того, чтоб как бы поддержать тепло, и если мы будем видеть, что уголь будет уменьшаться, и для того. чтоб его растянуть на более как-бы длинный срок для возможности отапливать город, придется останавливать соседние блоки».

«Профильное министерство» — це мова чиновників, простий глядач на слух відразу ж не зрозуміє, про яке саме міністерство йдеться.

І велика кількість картинок, які без пояснень не є зрозумілими, а пояснень у тексті за кадром, зрозуміло ж, немає.

5 канал

Оперативність

Стандарт порушено (див. вище).

Точність

«…Антикризовий штаб обговорював наслідки залізничної блокади» — неточність, «зашита» в урядовій версії причин та наслідків.

Неточність у взаємодії картинки з текстом за кадром:

КАРТИНКА	ТЕКСТ	КОМЕНТАР
	Надзвичайний енергостан — це заощадження вугілля, на 10 тисяч тонн використання його менше за добу, аніж це було раніше. З цієї ж причини ймовірні і віялові відімкнення як світла, так і тепла. Зокрема, це може торкнутися Київської, Чернігівської, Черкаської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Струм для цих регіонів виробляють головно теплоелектростанції. Зі слів керівника «Укренерго», нині запасів…	Увесь цей великий шмат студії начитано ведучим під цю інфографіку. Насправді вона стосується лише виділеного напівжирним шрифтом шматка тексту. До речі, навіть інтонація ведучого була свідченням того, що він розумів цю невідповідність, читаючи текст.
	…антрацитового вугілля на українських ТЕЦ вистачить…	Тут і повна невідповідність — на цій картинці якраз керівника «Укренерго» Ковальчука немає. І повна незрозумілість для глядача (що за людей мені показують?).
	…приблизно на 40 діб.	Тут теж Ковальчука немає.
	Міністр енергетики зі свого боку зазначив, Україна,…	А це — не міністр енергетики.
	…в принципі, може вугілля імпортувати, втім, на це знадобиться близько 50 діб. Тож режим надзвичайної економії…
СТУДІЯ:	…завтра розглядатимуть на урядовому засіданні.
Далі йшов синхрон Ковальчука.		А це — типова логічна помилка: останні слова — про міністра енергетики, а синхрон — не його, а іншої людини.
	Ну, і нагадаю, що група активістів блокує…	Позитивно: бекґраундову частину позначено як архів титром «Луганська обл. 3 лютого 2017»…
	…залізничні шляхи на Донбасі від 25 січня,…	…Але картинка «не дружить» із текстом. Бо це — не «залізничні шляхи»,…
	…зокрема, перекриті колії неподалік…	…це — не «перекриті колії»…
	…Бахмута та низка шляхів на залізничній…	…Бахмут — це не Луганська область (як зазначено в титрі), а Донецька…
	…ділянці Луганськ — Попасна. Через це…
	…антрацитове вугілля з непідконтрольної уряду території…	…а це — не схоже це на антрацитове вугілля.
	…не може потрапити на контрольовану.

Достовірність

Слова ведучого: «Надзвичайний енергостан — це заощадження вугілля, на 10 тисяч тон використання його менше за добу, аніж це було раніше. З цієї ж причини ймовірні і віялові відімкнення як світла, так і тепла. Зокрема, це може торкнутися Київської, Чернігівської, Черкаської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Струм для цих регіонів виробляють головно теплоелектростанції» — не позначено, звідки ведучий узяв наведені факти й чому він раптом робить висновки про якусь «імовірність». Він же не енергетик, не урядовець і не експерт.

Є і розмите псевдопосилання: «міністерство енергетики пропонує».

Повнота інформації

Стандарт грубо порушено відсутністю бекґраундів (див. вище).

Інтершуму ніде немає (він повністю забитий закадровою начиткою).

Баланс думок

Основну урядову тезу озвучує ведучий. Балансу думок немає ані за жодною з ліній опонентури (політичні опоненти, блокувальники, експерти), ані за жодною з урядових тез.

Відокремлення фактів від думок

Маркер висновку: «З цієї ж причини ймовірні і віялові відімкнення як світла, так і тепла».

Оцінна лексика: «ну, і перш за все», «в принципі», «група активістів».

Доступність

Кількість тонн вугілля й кількість діб, на які його вистачить — у невеликому матеріалі звучить велика кількість різних чисел. У тексті ведучого: «Надзвичайний енергостан — це заощадження вугілля, на 10 тисяч тон використання його менше за добу, аніж це було раніше»; «…нині запасів антрацитового вугілля на українських ТЕЦ вистачить приблизно на сорок діб»; «…Україна, в принципі, може вугілля імпортувати, втім, на це знадобиться близько п'ятдесяти діб».

У синхроні Ковальчука: «…у нас загального запасу 842 тисячі тонн, в середньому вистачить, наче, як на сорок діб»; «…значення на антрацитових станціях коливається від 14 до 100 діб…»

Усе це звести до єдиної і зрозумілої картини могла допомогти інфографіка, натомість зусилля графічного дизайнера були витрачені, як і на «1+1», на «урок географії», який нічого змістовного до теми не додавав:

«112»

Оперативність

Загалом стандарт порушено, бо повністю тема досліджена не була. Хоча журналісти каналу «112» загалом зробили більше за своїх конкурентів.

Точність

У сюжеті журналістка стверджує: «Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявляє, що через блокаду поставок вугілля тарифи на електроенергію можуть суттєво зрости, бо паливо доведеться купувати за кордоном, задіявши формулу “Роттердам+”. За нею, виробники електроенергії закладають у вартість кіловата не реальну ціну палива, а сформовану на біржі найбільшого європейського порту Роттердама. Завдяки цьому, заявляли в НКРЕ, ТЕС стануть незалежними від поставок із зони АТО, але задіювати цю формулу очільник уряду не хоче».

У цьому поясненні є логічна й фактична помилка. Можна залишити на совісті пана прем’єра твердження про те, що імпорт вугілля призведе до підвищення тарифів на електроенергію. Це його думка, і в сюжеті її подано саме як думку прем’єра. Але твердження, що «доведеться купувати за кордоном, задіявши формулу “Роттердам+”», не відповідає реальності, адже ця формула вже «задіяна» протягом десяти місяців, а не «буде задіяна, якщо доведеться купувати вугілля за кордоном». У цьому сенсі є взагалі хибним твердження, що «задіювати цю формулу очільник уряду не хоче». По-перше, «хоче» він, чи «не хоче», а формула ця вже давно задіяна. По-друге, не його рішенням ця формула задіюється. А по-третє, загалом журналістські формулювання на кшталт «хоче / не хоче» порушують одразу два стандарти. Бо це є й оцінкою (стандарт відокремлення фактів від думок), і — з високою ймовірністю — можливою неточністю, тому що описує ставлення іншої людини до чогось. А про це насправді знає лише сама ця людина, яка може ставитися по-одному, а вголос казати, що ставиться по-іншому. Журналістам не варто брати на себе сміливість оцінювати чуже ставлення до будь-чого. Досить із належним посиланням озвучити, що ця людина про своє ставлення до чогось каже сама.

Картинка в сюжеті не завжди «дружить» із текстом за кадром (хоча й меншою мірою, ніж на інших каналах):

КАРТИНКА	ТЕКСТ	КОМЕНТАР
	Майже порожній склад вугілля Слов'янської…	Тут начебто є прив’язка тексту до конкретної картинки, але ця картинка не показує наочно «майже порожній склад». Є просто якісь промислові споруди.
	…ТЕС. Ми показували його два тижні тому,…	Тут — повний когнітивний дисонанс, пов’язаний із часом. Запитання: який час на цій картинці? Мабуть, це знято сьогодні — адже титру дати зйомки чи позначки «архів» тут немає. Натомість є титр «Live», себто «наживо». Але це не може бути наживо, оскільки на картинці день, а за вікном (це ж 19-та година) — темрява. І ще й за кадром журналістка нам каже, що це взагалі «два тижні тому».
	…тоді директор заявив: станція може зупинитися…
	…в будь-який момент.	Два плани електромереж, а йдеться про станцію.
…
	…через лінію розмежування потяги,…
	…зокрема із антрацитовим вугіллям.	Це маневровий електровоз, а не поїзд із вугіллям.
…
	Це засідання антикризового енергетичного штабу. Міністр…	Тут, на відміну від інших каналів, є пояснення, що саме показано.
	…енергетики та вугільної промисловості разом з керівником "Укренерго"…	На цьому відповідність закінчується. Бо (це для «посвячених») ті дві людини, які візуально на цій картинці очолюють цей «паркет», це справді міністр енергетики, але він не «разом з керівником “Укренерго”», він разом із віце-прем’єром Зубком.
	…заявляють, що саме через нестачу антрацитового вугілля в Україні треба…	Тут бачимо лише «фрагмент» керівника «Укренерго», головний об’єкт — інша людина (представник «Енергоатому»).
…
	…електроенергії закладають у вартість кіловата не реальну ціну палива, а сформовану на біржі найбільшого європейського порту Роттердама.	Не схоже це на «біржу Роттердама».
	Завдяки цьому, заявляли в НКРЄ, ТЕС стануть незалежними від поставок…
	…із зони АТО, але задіювати цю формулу очільник уряду не хоче.	Який стосунок мають якісь електродроти до «очільника уряду»?
…
	Щоб стабілізувати ситуацію…
	…екс-міністр енергетики Володимир Демчишин пропонує віддавати…	Екс-міністра не видно, десь сховався :)
	…перевагу атомній електроенергії.	Атомна електроенергія більше схожа на купи вугілля й вантажівки.
…
	Розпорядження для запровадження надзвичайного стану вже підготували, кажуть у…
	…профільному міністерстві. Рішення можуть ухвалити у вівторок на засіданні уряду.	Взагалі якась дивна панорама: незрозуміло з чого (якесь поле зі стовпом) на незрозуміло що (мабуть, ТЕС, яку ми щойно перед цим уже бачили). Яку думку закладали автори сюжету в цю панораму?

І монтаж часом нелогічний: загальні плани з загальними, середні з середніми.

Достовірність

Велика кількість узагальнених і розмитих псевдопосилань: «усе, мовляв, через торговельну блокаду»; «додали в “Укренерго”»; «заявляли в НКРЄ»; «учасники блокади згортати свою акцію не планують»; «кажуть у профільному міністерстві»; «рішення можуть ухвалити у вівторок на засіданні уряду».

Повнота інформації

Далеко не всі необхідні бекґраунди наведено (див. вище).

Інтершуму ніде немає (він повністю забитий закадровою начиткою).

Баланс думок

Стандарт дотримано частково.

На відміну від решти, канал «112» надав слово представнику блокувальників (Анатолій Виногродський, учасник торговельної блокади), який частково відповідає на емоційний меседж, що начебто блокується лише постачання вугілля, каже про плани й нагадує вимоги блокувальників: «За год было выдано 97 тысяч разрешений на оптовые поставки туда и обратно товаров. При чем только четыре тысячи из них были связаны с углем»; «Мы будем оставаться до тех пор, пока не будут выполнены условия — это все заложники должны быть выпущены».

Але немає відповіді на головний урядовий закид, що учасники блокади винні в енергетичній кризі.

Є експертна оцінка (Володимир Демчишин, колишній міністр енергетики): «Наші атомні блоки на сьогодні мають зайві потужності, які не використовуються. В першу чергу, зменшити навантаження на антрацитові блоки, завантажити атом, і це в короткостроковому періоді може зекономити 15 тисяч щоденно спаленого антрациту».

Це відповідь лише на урядовий меседж про безальтернативність антрациту з ОРДЛО. Щоправда, задіяння додаткової електроенергії з АЕС не є основним контраргументом (див. вище). Натомість є таким аргументом, який сам по собі потребує подальшої глибшої розробки.

Відокремлення фактів від думок

Вживання оцінної лексики й лексики урочистого стилю на позначення простих дій посадовців: «Про це попередили очільники “Міненерговугілля” та “Укренерго”»; «…вони зібрали антикризовий штаб, де заявили…»; «майже порожній склад вугілля Слов'янської ТЕС»; «тоді директор заявив…»; «міністр енергетики та вугільної промисловості разом з керівником “Укренерго” заявляють…»; «…додали в “Укренерго”»; «Гройсман заявляє…»; «заявляли в НКРЄ»; «в свою чергу учасники блокади згортати свою акцію не планують»; «ТЕС стануть незалежними від поставок із зони АТО, але задіювати цю формулу очільник уряду не хоче».

Доступність

У сюжеті є кілька синхронів, сенс яких зрозумілий лише тим, хто знається на темі більше, ніж пересічний глядач:

Виногродський: «За год было выдано 97 тысяч разрешений на оптовые поставки туда и обратно товаров. При чем только четыре тысячи из них были связаны с углем». (Для пересічного глядача навряд чи буде зрозуміло, при чому тут усі ці дозволи і що це за дозволи взагалі, адже про них ані до цього синхрону, ані після нього не згадується.)

Гройсман: «Задіяння формули “Роттердам+” ціни на вугілля призводить до збільшення ціни вугілля в тарифі майже в два рази. Сьогодні вона обраховується 1730 гривень». (Уся ця «математика» точно потребує розшифровки і «перекладу» мовою нормальних людей, експертного пояснення, інфографіки тощо.)

Насалик: «Перейдемо до віялових відключень в нашій державі, оскільки в нас не буде можливості покривання піків, це в свою чергу буде стосуватися економічних процесів, безпосередньо промислових об'єктів». (Що таке «піки», яких «економічних процесів», при чому тут «промислові об'єкти»?)

Демчишин: «Наш атомний блок на сьогодні має зайві потужності, які не використовуються. В першу чергу зменшити навантаження на антрацитові блоки, завантажити атом і це в короткостроковому періоді може зекономити 15 тисяч щоденно спаленого антрациту».

В усіх наведених синхронах не заглибленому в тему глядачеві може бути зрозумілий хіба що якийсь загальний сенс.

Спроба журналістки коротко пояснити суть явища під назвою «Ротердам+» — не дуже вдала, може заплутувати глядача ще більше: «Через блокаду поставок вугілля тарифи на електроенергію можуть суттєво зрости, бо паливо доведеться купувати за кордоном, задіявши формулу «Роттердам+». За нею виробники електроенергії закладають у вартість кіловата не реальну ціну палива, а сформовану на біржі найбільшого європейського порту Роттердама».

Це пояснення сформульовано складною лексикою і складними реченнями. А не забувайте, що глядачу це все треба сприймати на слух, дуже швидко (бо начитка наших журналістів майже завжди є штучно прискореною, такою собі «енергійною», або ж «із думкою про темпоритм»), і при цьому глядач ще відволікається на пошук відповідей на запитання «а що це мені показують?» і «а яке це має відношення до того, що мені кажуть?», бо складний текст перекритий абстрактними «шпалерами».

Ну й загалом, складні для сприйняття формулювання в журналістському тексті: «Завдяки цьому, заявляли в НКРЕ, ТЕС стануть незалежними від поставок із зони АТО».

Тут зійшлися докупи три абревіатури, із яких одразу зрозумілим для глядача є хіба що термін «зона АТО», бо цей термін він чує багаторазово й щодня. Абревіатура «ТЕС» — уже примусить глядача хоч на мить, але замислитися, бо є не часто вживаною. А абревіатура «НКРЕ» — взагалі не викличе жодних асоціацій у притомної людини, повсякденно далекої від цієї вузькогалузевої лексики.

«Розпорядження для запровадження надзвичайного стану вже підготували, кажуть у профільному міністерстві». А це — просто «канцелярит», мова (і лексика, і стиль) викладу думок чиновниками.

І ще з порушень стандарту доступності — в сюжеті велика кількість незрозумілих картинок, які потребували пояснення, а не традиційного «закадрового тексту», до якого ці картинки мали хіба що абстрактно-віддалений стосунок.

Маленька післямова про «паркет» і «архів»

Розбором цієї теми ми з вами вийшли на цілих два великих явища пострадянської тележурналістики під назвами «паркет» і «архів». А це — наше все. Альфа й омега картинки пострадянських, і зокрема вітчизняних теленовин. Два з трьох китів цієї картинки для «перекривання тексту». І так далі, й тому подібне; ті, хто працює в теленовинах, гадаю, добре мене зрозуміли :) (А третій кит — це «все інше» або те, що таки ми спромоглися реально зняти про реальне життя. Але він у нас майже завжди на третьому місці, й ми його теж застосовуємо невлад, бо просто «перекриваємо» ним «текст». Але то — окрема розмова.)

Поговорімо про «паркет».

Коли ми з вами кажемо це чарівне слово, — воно означає зйомки на сесії, засіданні, прес-конференції, брифінгу, круглому столі та інших симпозіумах. Там, де сидять якісь люди і про щось говорять. Інколи голосують. Журналісти лають «паркет» останніми словами, але ж чомусь туди їдуть, знімають, і потім цей «паркет» у свої сюжети пхають. (Чи не тому, що чимось же треба «перекривати» великий газетний текст, начитаний «на чорне».)

У найкращому разі (але це стосується лише дуже небагатьох асів вітчизняної тележурналістики) вони сприймають «паркетну» подію лише як можливість взяти коментар у важкоступного політика / чиновника. При такому підході журналіст ставить цьому спікеру своє запитання (незалежно від «теми прес-конференції») і бере його відповідь у свій справжній сюжет. Тоді в самому сюжеті ніяким «паркетом» і не тхне. З усього «паркету» там є лише синхрон на тему сюжету. Але таке в нашій журналістиці трапляється, на жаль, рідко.

Набагато частіше журналісти їдуть на «паркет» просто тому, що в анонсах інформагентств сказано, що цей «паркет» відбудеться. Ну а на сесії (Верховної Ради, обл-, міськради й так далі) і на планові засідання (Кабміну, виконкому і так далі) їздять як на роботу. Або ж їдуть «про всяк випадок» (а раптом «Ляшко спіткнеться і вилається», наприклад). Далі вмикається «Закон Великої Жаби»: ми ж туди поїхали, час і ресурс витратили, яка вже різниця, що нічого цікавого там не було, — сюжет або БЗ треба зробити!

Ну і є ще один варіант. Коли журналісти їдуть на «паркет» до якогось великого цабе, бо (самі ж розумієте!), а куди ж дінешся, «ми ж із ним дружимо», «це треба нашому власникові», «ми повинні висвітлювати діяльність влади» і так далі. Це «джинсовий паркет».

Насправді ж, якщо вже ми поїхали на «паркет», а там нічого цікавого не було, — варто просто викинути його до редакційного смітника. А ресурсовитрати віднести до недолугості власного планування. І наступного разу дуже добре подумати, а чи треба нам на той «паркет» їхати взагалі!

Якщо на «паркеті» ми довідалися цікаві факти або отримали цікаву заяву можновладця, — то це все, що в нас із вами звідти є. Тепер треба їхати до нормальних простих людей, яких ці факти чи заява стосуються безпосередньо, і з ними знімати справжній сюжет.

Ну й нарешті. Є ще одна несподівана опція. Тележурналісти чомусь навіть не замислюються над тим, що кожна картинка в сюжеті теоретично мала би давати глядачу інформацію, що розкриває тему цього сюжету. Якщо це так, то будь-яка «паркетна» картинка може це зробити лише в тому разі, якщо глядач буде чути інтершум, тобто про що саме ці «паркетні» люди говорять. Без інтершуму «паркетна» картинка жодної теми не розкриває. Ну сидять якісь люди (на сесії, засіданні, круглому столі, прес-конференції), як риби відкривають роти, про щось вони говорять, але про що? Може, про енергетичну кризу. А може — про зарплати бюджетників або про ціни на ліки. А може й узагалі, говорять про те, як організувати корпоративну вечірку.

У підсумку, «паркетна» картинка має право на життя в теленовинах лише з інтершумом, лише у вигляді «лайфу». Бо лише тоді вона наповнюється змістом і перестає бути нудною й нецікавою. Бо тоді чути (о Боже, нарешті, чути!), що сказав міністр начальнику департаменту і як на це відреагували інші учасники засідання. І стає видно, наприклад, що хтось каже повну дурницю, а інші її стримано підтримують чи, навпаки, емоційно заперечують. Такий «паркет» має право на життя в новинах.

А тепер — про «архів». Я пишу це слово в лапках, тому що нині в будь-яких пострадянських теленовинах архів майже завжди відіграє роль «якоїсь картинки», яка приблизно, абстрактно начебто ілюструє текст журналіста. При цьому пострадянські тележурналісти майже ніколи не переймаються тим, що, показуючи архівну картинку й не позначаючи її як архів, вони ошукують глядачів, адже глядачем будь-яка картинка в новинах сприймається як сьогоднішня, якщо немає пояснення, що це не так. За стандартом, її мали би позначати титром із датою зйомки або хоча би словом «Архів». І більше того, ще й за кадром пояснювати, що цю картинку відзнято не сьогодні. Але хто ж буде перейматися таким, коли самі по собі архівні картинки використовуються не за своїм прямим призначенням. У кількох ньюзрумах, де мені доводилося проводити тренінги і кризовий менеджмент, журналісти на повному серйозі казали: «Якщо ми щоразу титруватимемо архів, то в нас тоді весь час буде висіти титр “Архів”»! А на пропозицію «так треба ж їхати і знімати сьогодні», вони страшенно дивувалися: «Знімати?!! А навіщо?». Справді, навіщо, коли в нас є прекрасний «архів», а якщо його не вистачить — ми додамо «паркету».

Насправді ж, головним призначенням відеоархіву є бекґраунд (це ще одне не дуже шановане пострадянськими журналістами явище). Якщо ми згадуємо подію, яка передувала сьогоднішній нашій темі, то ми можемо цю подію з минулого показати, відтитрувати її конкретною датою, а за кадром сказати: «На цих кадрах ви бачите, як такого-то числа це відбувалося». І ще й дати глядачу не лише побачити, але й почути, як саме це відбувалося. Ось це — головне призначення архіву.

І ще інколи нам важливо показати, як виглядає щось недоступне для зйомки сьогодні. Тоді ми покажемо це щось на архівній картинці, позначимо її титром «Архів», і за кадром скажемо: «На цій архівній картинці ви бачите, як це виглядає». Або ще ефективніше, коли ми на архівній картинці показуємо, як щось сьогоднішнє виглядало раніше, якщо зміни є наочними й важливими для нашої теперішньої теми.

За таких способів використання, архів у новинах «позбувається лапок», тобто набуває справжньої інформаційної цінності. А так, як його використовують сьогодні, — це просто «шпалери» до газетних текстів, які пишуть наші теле- (прости, Господи!) журналісти.

У підсумку: нинішні способи використання «паркету» й «архіву» в теленовинах є свідченням профнепридатності телевізійників. І це було би півбіди. Справжня біда — в тому, що таке використання є спотворенням реальності. І цю спотворену реальність тележурналісти «продають» телеглядачам як «новини».

Про проект:

Комплексний моніторинг дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістики оцінює дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістики, а саме:

• оперативності подачі інформації;
• точності її подачі (тобто відповідності названих фактів реальності);
• достовірності поданої інформації (тобто її перевіреності й підтвердженості в надійному джерелі);
• її повноти;
• балансу думок;
• відокремлення фактів від думок;
• доступності подачі інформації.

Раніше в моніторингах переважно оцінювалося дотримання стандартів на рівні аналізу текстових версій (розшифровок ефірів). Для оцінки в комплексі (картинка і текст) у цьому моніторингу аналізуватимуться такі моменти.

Із погляду стандарту оперативності: чи встигли журналісти зняти необхідну для розкриття теми картинку (чи замінюють її невідповідною картинкою або архівною картинкою).

Із погляду стандарту точності: чи відповідає коментар журналіста за кадром тій картинці, яку в цей момент показують. Чи не спотворено картинку (графічним редактором, фільтрами, спецефектами, неприродними для ока ракурсами зйомки). Чи немає зайвого, нічим не виправданого руху камери (панорами, трансфокатор, зйомка без штатива). Чи є монтаж планів послідовним і комфортним. Чи коректно використовується відеоархів і чи позначено його чітко: титром від першого до останнього кадру й поясненням словами за кадром.

Із погляду стандарту повноти інформації: чи є повноцінні розкадровки всіх основних об’єктів та мізансцен. Чи на кожній картинці є інтершум. Чи доповнені незрозумілі картинки необхідними поясненнями за кадром.

Із погляду стандарту балансу думок: чи є підтвердженими дальнім загальним планом оцінки кількості учасників масової акції протесту. В окремих, відповідальних випадках звертатимемо увагу на картинку, за допомогою якої забезпечується баланс думок.

Із погляду стандарту достовірності інформації: чи достатньо верифікованими журналістами є картинки, взяті з інтернету. Чи пояснюється джерело фото й картинок, відзнятих не журналістами телекомпанії.

Із погляду стандарту доступності інформації: чи в кожному плані зрозуміло, що є основним об’єктом уваги (за рахунок правильної композиції кадру). Чи кожний план, який потребує пояснень за кадром, має їх. Чи є логічною послідовність монтажу планів. Чи візуалізовано велику кількість чисел (зокрема, за допомогою інфографіки).

«Детектор медіа» моніторить чотири загальнонаціональних канали («1+1», «Інтер», «Україна» й ICTV) і два інформаційних (5 канал і канал «112»). Для моніторингу обираються дні, в які відбуваються суспільно важливі події, аналізуються матеріали про ці події. Для аналізу беруться підсумкові (вечірні) випуски новин на загальнонаціональних каналах і випуски о 19-й годині — на інформаційних (на інформаційних каналах, де новини виходять щогодини, ці випуски не аналізуватимуться як підсумкові, тобто з погляду повноти інформації до них не висуватиметься вимога подання повної картини події).

Моніторинг здійснює медіаексперт Ігор Куляс.

Попередні тексти моніторингу:

• Звичка «хапати те, що лежить на поверхні». Моніторинг якості новин на шести телеканалах
• Це не телебачення, а «телегазета чи радіо зі шпалерами»

Комплексний моніторинг дотримання телеканалами стандартів інформаційної журналістикиздійснюється за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина. Зміст оглядів є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа» й не обов’язково відбиває позицію Міністерства закордонних справ ФРН.