Теленовини червня: нова конфігурація політичного поля і традиційна відсутність балансу. Моніторинг АУП
Теленовини червня: нова конфігурація політичного поля і традиційна відсутність балансу. Моніторинг АУП
Такі дані представлено в моніторингу Академії української преси, що здійснюється за участі науковців Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу прайм-таймових новин семи провідних українських телеканалів — «Інтера», «1+1», «України», СТБ, ICTV, «UA: Першого» та 5-го каналу. Для розгляду взято новини, що виходили 6–11 червня 2016 року.
Попередній моніторинг АУП проводився у вересні 2015 року — така тривала перерва дає змогу відстежити, чи відбулися суттєві зміни в теленовинах.
«Новини нібито залишаються такими ж, як були — зі своїми вадами, які ми завжди фіксуємо, — зазначила Наталя Костенко, завідувачка відділу соціології культури й масової комунікації Інституту соціології НАН України. — Тим не менш, не можна не помітити, що інтерес до політичної сфери в Україні зменшився порівняно з минулим роком. Тобто політика більше не є центральним змістовим компонентом. Канали відрізняються, але в даному випадку не дуже. Всі вони дотримуються своїх стратегій представлення новин. Десь більший акцент на міжнародні новини, як на каналі «Інтер», а на каналі «1+1» переважають новини неполітичного характеру».
Так, загалом 32 % новинного потоку — це політичні новини (у вересні 2015 року 46 %), що є найнижчим показником із лютого 2014 року.
Тема війни на сході рік тому посідала друге місце, тепер вона дещо опустилась в рейтингу, якщо порівнювати з іншими темами. «Це теж вказує на те, що інтерес до неї дещо знижується. Наприклад, тема злочинності нині випереджає тему війни на сході, що досить сумно», — сказала пані Костенко.
Зменшилася частка репортажів про боротьбу з корупцією — 11 проти 13 % у вересні минулого року. Найбільша вона на «UA: Першому» (20 %) та «Інтері» (19 %).
Якщо казати про конкретні події, яким новини приділили найбільше уваги, це, зокрема, ситуація на львівському сміттєзвалищі, Євро-2016, арешт Романчука. «У порівнянні з попереднім роком географічна диференціація теж відрізняється, — зауважила Наталя Костенко. — В минулому році всі канали вибудовували свої лінії по відношенню до регіонів, і вони досить рівномірно розподілялися. Тепер бачимо, що це не так — і перш за все, увага до подій на сході диференціюється доволі сильно».
З боку України серед учасників конфлікту найбільша увага до держави та її органів (34 %, у вересні минулого року 22 %) та збройних сил (15 %, 19 % минулого року). З боку іншої сторони — до цивільного населення східних областей — 7 % (5 % у вересні 2015 року), до Росії та її керівних органів (7 %, минулого року 8 %), до збройних формувань «ДНР» та «ЛНР» — 5 % (минулого року 6 %). Про цивільне населення, біженців та переміщених осіб частіше повідомлялося на каналі «Україна», про волонтерів — на «1+1», про збройні сили Росії — на 5-му каналі.
Маркування українських учасників конфлікту порівняно з вереснем 2015 року стало більш уніфікованим, а іншої сторони — більш варіативним.
Маркування українських учасників конфлікту порівняно з вереснем 2015 року стало більш уніфікованим, а іншої сторони — більш варіативним.
Українських учасників конфлікту найчастіше маркувалия як патріотів, активістів, волонтерів, добровольців (8 %), а саме маркування стало більш уніфікованим. Протилежну сторону, як і минулого року, найчастіше іменували терористами, бойовиками, найманцями, бандитами (12 %), проте загалом іменування стало більш варіативним.
Якщо казати про міжнародний контекст повідомлень, то порівняно з минулим роком із 15 % до 9 % скоротилася частка повідомлень про Росію та її лідерів, з 5 % до 11 % зросла частка повідомлень про країни «великої сімки».
У новинах, як і раніше, дуже низький показник дотримання балансу — 12 % повідомлень подаються з декількома поглядами на події (в 2015 році — 14 %). Цей показник суттєво не відрізняється на різних телеканалах, лише СТБ виглядає більш виваженим.
16 головних подій обговорювалися в новинах вересня з різних позицій. Переважно негативно висвітлювалася бійка під львівською міською радою (83 %) та корупція в Миколаївській ОДА (справа Романчука; 46 %).
Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала, відповідно, 14 %, 41 %, 78 % (у вересні минулого року 24 %, 46 %, 80 %). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства — 40 % (у вересні 2015-го — 43 %), Суд і прокуратура — 16 % (минулого року 18 %). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Конституційному судові (35 %) і місцевим органам влади (31 %). Політичні інститути, як і минулого року (22 %), найкритичніше оцінювалися в новинах СТБ — 23 %.
Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах вересня є «Народний фронт» і «Опозиційний блок» — по 1,9 %. «Зафіксовано велику частку уваги до громадських організацій і неполітичних структур, ці дані і свідчать про те, що громадянське суспільство таки є», — зауважила пані Костенко.
«Народний фронт» згадувався тільки в позитивному контексті. Найчастіше негативно оцінювалася влада. Серед політичних гравців увага в новинах найбільша до Петра Порошенка — 10 % (минулого року 10 %), Володимира Гройсмана — 5 % (минулого року до Арсенія Яценюка — 6 %), Миколи Романчука — 4 %. «Бонус влади» (велика увага) в Порошенка є, але у прем’єра та спікера, порівняно з минулими моніторингами, він незначний.
Іронічні та негативні оцінки найчастіше були адресовані Сергію Курченку (100 %), Олександру Зайзбургу (80 %), Г. Левченко (75 %). Позитивно найчастіше оцінювалися Рінат Ахметов (53 %), Вадим Рабінович (20 %), Надія Савченко й Арсеній Яценюк — по 14 %.
Як зазначила пані Костенко, позитивні оцінки на адресу Ріната Ахметова досягаються завдяки новинам на телеканалі «Україна». «За позитивними оцінками першість веде Рінат Ахметов. Зрозуміло, що це пов'язано, перш за все, з увагою на каналі “Україна”, який перекриває всі інші канали по увазі до цієї персони. Там є спеціальна рубрика, яка розповідає про Фонд Ахметова та розподілення цієї допомоги, постійне висловлювання подяки», — зауважила пані Костенко. «Такі популярні фігури політичного бомонду, як Юлія Тимошенко та Олег Ляшко, йдуть глибоко на задній план. Про них згадується майже мимохіть», — додала вона.
Найбільша частка синхрону в Хатії Деканоїдзе (13 %), Геннадія Зубка (11 %), Петра Порошенка, Володимира Гройсмана, Юрія Луценка — по 6 %.
«Орієнтуючись на синхрони й увагу до політичних сил, ми можемо констатувати, що розмилося поле, в якому наша політична модель трималася дуже міцно. Новини відтворюють нову політичну конфігурацію влади: ситуативна коаліція, фрагменти коаліції 2014 року, “стара опозиція” та “нова опозиція”», — сказала пані Костенко.
Увага до складових політичного поля розподілилася таким чином: правляча коаліція — 40 %, колишня коаліція — 11 %, «стара опозиція» — 2 %, «нова опозиція» — 1 %, непартійні «інші» — 46 %. Найбільша увага до опозиції на каналі «1+1» — 4 % й 3 % відповідною. Схожим чином розподілено й синхрон: правляча коаліція — 51 %, колишня коаліція — 9 %, «стара опозиція» — 3 %, «нова опозиція» — 1 %, непартійні «інші» — 36 %.
«Настільки низького показника опозиції ми ніколи не бачили, — наголосила пані Костенко. — Можна пояснювати це різними причинами, ми з вами добре розуміємо, що новини сьогодні функціонують в контексті воєнних дій. Тому завдання контрпропаганди не скасовуються. А це писані чи неписані правила, яких канали дотримуються, оскільки існують певні табу, яких не можна порушувати. При цьому такий низький відсоток опозиції — граничний».
«Тут навіть річ не в тому, яка опозиція, а в тому, що опозиція представляє частину населення України, і її позиція має артикулюватися, — сказав Валерій Іванов, президент АУП. — Це, зокрема, і своєрідна профілактика сепаратистських рухів. Якщо заганяти опозиційну думку в андеграунд, ці люди нікуди не зникнуть. Вона проявлятиметься іншим чином».
Водночас, аналізуючи такі дані, треба враховувати й інші чинники, зазначила Наталя Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»: «Якщо говорити про вплив новин на аудиторію, то потрібно, по-перше, враховувати новини та гостьові студії на інформаційних каналах, бо на цих каналах саме через гостьові студії висвітлюється дуже багато актуальних подій. А по-друге, зважати на охоплення й обсяг аудиторії в різних телеканалів. Наприклад, на “Інтері” багато уваги приділяється “Опозиційному блоку”, а це рейтинговий канал, тому для середньостатистичного глядача присутність опозиції в ефірі буде значно вищою, ніж сухі дані без врахування рейтингів». Пані Лигачова також зазначила, що результати моніторингів, які проводить «Детектор медіа», загалом збігаються з даними контент-аналізу, представленого АУП. Зокрема, моніторинг щоденних теленовин та аналіз висвітлення актуальних тем свідчать про порушення журналістських стандартів.
Найбільша частка синхрону в працівників центральних органів влади — 36 % (на «UA: Першому» — 74 %), представників Блоку Петра Порошенка — 19 % (минулого року 14 %), «Народного фронту» (8 %) і «Самопомочі» — 6 %. На ICTV найвища частка синхрону — в представників «Опозиційного блоку» (24 %, на каналі «Україна» — 16 %, «Інтері» — 13 % ). У представників «Народного фронту» найбільша частка синхрону на 5-му каналі та СТБ (19 %, 17 %), «Самопомочі» — на 5-му, «1+1» (10 %, 9 %), представників «Батьківщини» на «1+1» — 9 %.
«Є ще одна статистично значуща картинка, яка свідчить про явний та абсолютно неприкритий погляд каналів на політичні події. Якщо взяти осіб, які так чи інакше асоціюються з власниками каналів, і подивитися на оцінки на їхню адресу, то бачимо цікаві результати, — сказала Наталя Костенко. — По-перше, окреме поле займає телеканал “Україна”, на якому винятково позитивно говорять про Ахметова та його фонд. На інших каналах, як бачимо, розподіляється увага до Президента — від мінуса до плюса, канали диференціюються. Окремо виділяється канал “Інтер”: Коломойський тут нейтрально або з мінусом, група “Приват” із мінусом, Фірташ із плюсом. На каналах СТБ та ICTV про Кучму — з плюсом. Диференціація каналів суттєво відрізняється від того, що ми бачили влітку 2014 року, коли були вибори Президента і журналістика тяжіла до стратегії журналістики відданості».
«За рік відбулося переструктурування політичного поля, — сказав Сергій Макєєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України. — Є спокуса казати, що це новини нам дають нову структуру і, мовляв, насправді це слабо пов'язано з реальною структурованістю політичного поля. Але мені здається, що зміни таки відбулися, які зробили це поле більш невизначеним. Ця невизначеність звісно пов'язана і з війною, тому що це особливий стан, у якому всі традиційні поділи й відмінності стають менш важливими. Або коментатори та експерти насправді не розуміють, як про це говорити. І ми бачимо, що, наприклад, уже не існує тієї коаліції, яка утворилася восени 2014 року. Вона розпалася — це традиційне явище для нашої демократичної коаліції, яка вкрай недовговічна. У них період напіврозпаду — близько року».
Сергій Макєєв зауважив, що політики, уряд і новини перебувають у ситуації невизначеності, особливо стосовно окупованих територій: «Ми зі своїх новин нічого не знаємо про те, як люди живуть на окупованих територіях. Які там газети виходять, які телеканали ведуть мовлення, які вистави йдуть у театрах. Якщо судити за нашими новинами, то ці території вже не наші, й немає чого про них думати. Як про це говорити, чи варто про це говорити — це великі проблеми, які стоять перед нашими новинами. Схоже, що наші новини перебувають у такому ж очікуванні, як і наші політики. Нехай ситуація йде так, як вона йде, а там побачимо».
Моніторинг було здійснено завдяки підтримці проекту USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією «Інтерньюз». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси (АУП) та не обов’язково відбиває позицію USAID, уряду США та «Інтерньюз».