Теленовини демонструють рекордно низькі стандарти. Моніторинг АУП
Теленовини демонструють рекордно низькі стандарти. Моніторинг АУП
Академія української преси представила результати моніторингу теленовин за вересень 2014 року (8–13 вересня). Дослідження здійснювалося за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів — «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та 5-го каналу.
«Результати моніторингу не дають жодних приводів для радості. Телеканали після Майдану не стали краще працювати — був якийсь період лібералізації, але зараз ми бачимо повернення до практик, які були в часи Кучми, Ющенка, Януковича», — констатував Валерій Іванов, президент АУП.
На другому тижні вересня три чверті новинного потоку становили політичні події. «Вже 10-й місяць поспіль ми бачимо, що новини є україноцентричними», — зазначила Наталія Костенко, завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України.
Провідною темою новин є війна на сході (у 35% повідомлень як головна тема та 27% як додаткова). Увага до парламентських виборів становить лише 6% — для порівняння: в цей же період в 2012 році увага до виборів становила 10%. «На фоні війни вибори виглядають як малозначуща та несуттєва подія», — зауважив Сергій Макєєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України.
Характерною рисою новин цього періоду є висока частка такого джерела інформації як власний кореспондент — 51% (у травні 2014-го — 44%). Додалися такі джерела як прес-центри АТО, РНБОУ, командири та бійці АТО.
Географія новин виглядає таким чином:
«В ситуації війни медійний простір суттєво перетворюється, роздвоюється за принципом “ми — вони”, “свої — чужі”, — зазначила парні Костенко. — В новинах ці дві сторони спрощуються».
Отже, увагу до учасників конфлікту можна розподілити таким чином:
З української сторони лідерами з уваги є Збройні сили України та Україна як держава і державні органи, з протилежної сторони лідерами з уваги є Росія та державні органи, збройні сили Росії, самопроголошені «ЛНР» і «ДНР». Українська сторона отримує найбільше позитивних та нейтральних оцінок, а протилежна — негативних.
Маркування сторін конфлікту виглядає так:
Зафіксовано також відмінності по телеканалах щодо уваги до сторін конфлікту. Телеканал «Україна» та частково телеканал «Інтер» більше уваги приділяють цивільному населенню на сході та «ЛНР», «ДНР», тимчасом як 5-й канал та ICTV більше уваги приділяють ЗС Росії.
«Одним із найважливіших показників хорошої медіаекології вважається збалансованість новин», — зазначила Наталія Костенко. У вересні рівень збалансованості становив 9%, найбільше їх на Першому національному — 14% та «Інтері» — 12%. Він опустився до показників 2004 року, коли кількість новин із двома і більше точками зору становила 10%. Починаючи з 2005 року цей показник зростав і в середньому становив 20% (у квітні 2014-го становив 21%).
«Це те явище, яке аналітики іноді називають журналістикою відданості, цей тип журналістики відноситься до ситуації війни, але ефекти такого роду новин важко підрахувати», — додала пані Костенко. Вона зазначила, що важко знайти межу між підтримуванням духу патріотизму в людей і деформацієюінформаційної картинки. Крім того, журналісти мають замислюватися, як їхні новини вплинуть на самопочуття людей і чи потрібно показувати всі жахи війни.
Валерій Іванов наголосив, що, тим не менше, в період виборів показник збалансованості дуже важливий і має бути хоча б 20%: «А в українських журналістів увімкнувся механізм самоценузури, й він диктує, що є лише одна правильна точка зору. Така подача інформації є одноканальною й нагадує російські медіа».
Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства — 44% (у травні 37%, у квітні 35%%) і «Україна» (як політичний суб’єкт) — 26%. Сумнівні й негативні оцінки найчастіше адресовані Національному банку (25%) та міністерствам — 16%. Позитивні оцінки найчастіше отримувала «Україна» — 12%. Політичні інститути найкритичніше оцінювали новини «Інтера» — 15% та ICTV — 14%
Лідерами уваги серед політичних організацій є «ДНР» (6%), «ЛНР» (3%) та ВО «Батьківщина» — 2%; на третьому тижні травня «ДНР» (8%), нова влада і ЦВК — по 5%, у квітні нова влада — 10% і Партія регіонів — 7%.
Серед партій і блоків, що претендують на місця у ВР, найчастіше згадуються Президент і Блок Петра Порошенка (14% і 8% відповідно), «Народний фронт» (18%), «Батьківщина» — 6%, «Самопоміч» — 4%. Високою є увага до позапартійних представників центральних органів влади — 18%. Про ВО Батьківщина говориться переважно позитивно, про ДНР и ЛНР – переважно негативно.
Серед політичних персон найбільша увага програми приділена П.Порошенко (15%), А.Яценюку (7%) та А.Лисенко – 6% (на третьому тижні травня О.Турчинову та А.Яценюку – по 6%). Іронічні та негативні оцінки найчастіше адресувалися Н.Штепі (66%), В.Януковичу (46%) та В.Гелетею (44%).
В цілому увага до представників влади в 10 разів більша за увагу до опозиції — 73% проти 7%, синхрон представників влади перевищує опозицію у 6 разів.
Експерти зазначили, що такий низький рівень уваги до опозиції можна пояснити, по-перше, нечітко визначеною опозицією, а по-друге, тим, що нинішня опозиція надзвичайно дискредитувала себе. «Але це ненормально з погляду представлення інформації перед виборами, — наголосив пан Іванов. — Журналісти, на жаль, свідомо розгубили основні базові знання професії».
У наступні тижні перед виборами уваги до представників опозиції може побільшати. «Напруження в новинах зростає, більш активно почали виступати представники опозиційного блоку, з різкою критикою на адресу влади», — зазначила пані Костенко.
Розподіл уваги до політиків за телеканалами:
«Синхрон розподіляється по-різному на каналах, це залежить від активності команд політичних сил і від політичних преференцій власників каналів», — сказала Наталя Костенко. В цілому у представників «Батьківщини» 13% синхрону, в «Народного фронту» — 10%, у Блоку Петра Порошенка — 7% (разом із синхроном лідера — 18%), партії «Самопоміч» — 4%. У політиків Партії регіонів 4% синхрону, Партії розвитку України — 2%, «Опозиційного блоку» — 1%.
Модель синхронів окремих каналів виглядає так. Найбільше тут виділяється «Україна», яка найчастіше подає частку синхрону Партії розвитку України, Партії регіонів та позафракційним.
Моніторинг зафіксував зв’язок між тим, хто є власниками каналів, та увагою каналів до цих осіб. Загалом можна виділити три типи презентації власників. Перший тип демонструють телеканали «Україна» й СТБ, ICTV, Новий — у їхніх новинах простежується рекламне представлення Ахметова та Пінчука, тобто позитивні матеріали про їхню діяльність. Другий тип — це «1+1» та «Інтер». Останній приділяє багато уваги Коломойському, однак це сумнівні чи негативні згадування, в той час як «1+1» у такому ж контексті згадує Фірташа. І третій тип презентації власника — це 5-й канал. Як сказала Наталя Костенко, це можна назвати «монопрезентацією» — оскільки він активно повідомляє про дії Порошенка (однак це роблять усі канали), але не подає ніякої інформацію про інших.
Серед політичних персон найбільша частка синхрону у П.Порошенко (13%), А.Лисенко (9%), Р.Чубарова (5%), П.Клімкіна (5%).
Суттєве зниження стандартів подання новин впливає на довіру громадян до ЗМІ. Інститут соціології НАН України у вересні проводив моніторинг «Українське суспільство», в рамках якого визначав рівень довіри громадян до ЗМІ. Згідно з результатами, лише 25% громадян довіряють медіа (повністю чи переважно довіряють) і 45% не довіряють (повністю чи частково), решті важко відповісти.
Соціологи наголошують, що вперше за весь час спостереження частка тих, хто не довіряє, суттєво перевищує частку тих, хто довіряє. Для порівняння: у 2013 році довіряли близько 37%, а не довіряли — близько 28%. Причому якщо в 2013 році диференціація за регіонами була несуттєвою, то в 2014 році найбільше не довіряють на сході й Донбасі. «Аудиторію сходу журналісти втратили, — наголосив Валерій Іванов. — І якщо говорити про соціальну відповідальність, то в першу чергу журналістам треба для себе вирішити питання — вони вважають їх українським населенням чи ні? Тому що для журналістів зараз вони є злочинцями, а це катастрофа для України як для унітарної держави, бо ці люди викидаються за її межі».