Наприкінці 2010-го – у першій частині 2011 року в телевізійних новинах практично не обговорюються проблеми свободи слова, функціонування засобів масової комунікації й роботи журналістів, прав і свобод людини, діяльність громадських організацій. Украй мало також сюжетів, присвячених росту цін та інфляції, хабарництву та корупції (по 2 %). Про це свідчать дані дослідження, що було здійснене Академією української преси (АУП) за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу на базі семи провідних українських телеканалів, а саме: «Інтер», «1+1», Новий канал, ТРК «Україна», СТБ, ICTV та Перший національний (три хвилі дослідження в грудні 2010 року, лютому та квітні 2011 року) в рамках проекту «У-Медіа».

Президент АУП Валерій Іванов звернув увагу на те, що провідні канали реалізують в новинах прайм-тайму ту саму стратегію, що і в інших програмах. Увага глядача уводиться від політичних подій у бік розваг.

У квітні лише 24% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (у лютому 14%, у грудні 22%). За останні 5 років лише в жовтні 2006 року їхня частка була такою ж, як в грудні і ніколи не була такою, як у лютому. Політичних новин в Україні найбільше на СТБ (32 %), а найменше – на «1+1» (18%), де їх удвічі, а в лютому навіть у тричі менше.

Ще одним цікавим фактом стало домінування в новинах силових структур (16% у квітні, 23% в лютому, 19% у грудні). Це більше, ніж навіть увага до президента України. А от рейтинг уваги до політичних партій склав лише 13% (9% у лютому). На думку експертів, це може свідчити про повне сповзання суспільства до авторитаризму. Справа в тому, що для демократій традиційним є підвищена увага до діяльності партій, бо саме вони після перемоги на виборах визначають стратегію та шляхи розвитку країни. А для авторитарних країн навпаки характерна підвищена увага до силових органів, що можуть здійснювати тиск та репресії, та незначна до політичних партій, які по суті нічого не вирішують.

За даними дослідження, значний дисбаланс виникає при висвітленні політичних персон. 76% усіх згадувань про політиків стосуються представників влади та правлячої коаліції, 16% - опозиції та 8% - інших політиків. Причому диспропорції в увазі зростають. Крім того, як зазначила завідувач відділу масової комунікації Інституту соціології НАН України Наталя Костенко, представникам влади не адресуються негативні оцінки. Натомість оціночні судження у бік опозиції є досить негативними.

Особливо кричущою є диспропорція на користь осіб із влади та коаліції на Першому національному: 85% у квітні, 97% у лютому, 73% в грудні (опозиції були віддано 11% у квітні, 20% у грудні, а в лютому вона взагалі не згадувалася). Аналогічна картина спостерігається і з синхронами на Першому національному: квітень – 89% коаліції проти 3% опозиції, лютий – 100% проти 0, грудень – 95% проти 3% (у квітні та грудні були представлені і політики, що не входять ані до коаліції, ані до опозиції). Таким чином, можна констатувати, що для Першого національного опозиції фактично не існує, а думка значної кількості населення України (за гроші саме платників податків утримується цей канал) не враховується.

Що стосується синхронів на всіх каналах, то загалом на семи телеканалах у квітні 2011 року 74% прямої мови в новинах належало представникам влади, 16% - опозиції, 10% - іншим політикам. У лютому пропорції були ще більш асиметричні: 84% синхрону мали представники влади, 14% - опозиції та 2% - інші політики (у грудні – 70%, 26% і 4% відповідно). І якщо влада найбільше синхронів мала на Першому національному (89%), то представники опозиції – на Новому каналі (32%) та СТБ (26%), інші політики – на «1+1» (18%), ICTV (14%) та ТРК «Україна» (13%).

У новинах переважає пряма мова президента України Віктора Януковича і прем’єр-міністра Миколи Азарова, її частка становила 37% (36% у лютому і 28% у грудні). До прикладу, частка синхронів Юлії Тимошенко дорівнювала 4% і була такою ж, як у грудні (у лютому телеканали взагалі не давали в ефір прямої мови лідера «БЮТ-Батьківщини»). Її пряма мова традиційно відсутня лише в новинах Першого національного.

Уперше з 2005 року моніторинг відстежив позитивну тенденцію до збільшення кількості повідомлень з декількома точками зору: 23% у квітні після 19% у лютому та 18% у грудні. Найбільше балансу в новинах СТБ (30% у квітні та по 27% у лютому та грудні), найменше – на Першому національному (15%, 8% і 6% відповідно).

Експерти, підсумовуючи, виокремили специфіку новинного мовлення кожного з каналів. Так, Перший національний позиціонується як канал офіційних новин, демонструє найменш збалансований розподіл уваги та синхрону поміж політиків. СТБ надає перевагу політичним новинам, транслюючи найбільше повідомлень з двома точками зору і думок громадян, збалансований розподіл синхрону між політиками. На ТРК «Україна» та «Інтері» переважають міжнародні новини, на «1+1» – усі інші переважно в конфліктному та негативному контекстах. Новий канал подає найбільш збалансований розподіл синхрону між політиками, ICTV намагається уникнути в новинах політичної однобічності.

Повна версія дослідження

Аналіз попередньої хвилі дослідження

Академія української преси