Моніторинг новин АУП: у фаворі влада та розваги
Моніторинг засвідчив, що в інформаційному мовленні українських телевізійних каналів існує низка серйозних проблем, у першу чергу йдеться про відсутність реального плюралізму, прозорості та повноти подання інформації в українському телевізійному просторі.
Негативно-іронічна тональність супроводжує, в основному, повідомлення про опозицію. Як і раніше, бракує в ефірі коментарів експертів та повідомлень про дії організацій громадянського суспільства. Особливо далекими від стандартів залишаються новини Першого національного. Вони є лідерами у незбалансованості подачі новини, рейтингу уваги та синхрону між владою та опозицією (опозиційні політики знову не мали синхрону на цьому каналі). Найбільш збалансований розподіл уваги та синхрону – на Новому каналі, СТБ, ТРК «Україна».
Жоден опозиційний політик знову не мав синхрону на Першому національному. В цілому, 76% синхрону належить представникам влади, 14% – опозиції, 10% – іншим політикам. Пряма мова представників влади та правлячої коаліції на Першому національному становила 98%.
У вересні політики коментували події 3501 сек. (у червні – 2267 сек., у квітні – 4835 сек., у лютому – 2279 сек., у грудні – 4108 сек.). Частка синхрону президента України Віктора Януковича і прем’єр-міністра Миколи Азарова становить 30% (у червні – 47%, у квітні – 37%, у лютому – 36% і 28% – у грудні). Синхрон президента найбільший на Першому національному та «Інтері» (352 сек. і 128 сек. відповідно).
20% повідомлень у цілому були з декількома точками зору (в червні – 15%, у квітні – 23%, у лютому – 19%, у грудні – 18%). П’ять місяців поспіль їх найбільше на СТБ – 26% у вересні, 32% в червні, 30% у квітні та по 27% у лютому та грудні. Найменше їх на Першому національному – 4%.
Найменше повідомлень з однією точкою зору про політичні події – на ТРК «Україна» (58%), найбільше – знову-таки на Першому національному (92%), проте лідером збалансованості залишаються новини від СТБ: 60%, 60%, 50%, 57% та 53% повідомлень із однією точкою зору на політичні події від вересня до грудня минулого року відповідно.
Конфліктний контекст обговорення подій становив у вересні 44%, причому лідером у безконфліктності став Перший національний, де конфліктний контекст присутній тільки у 28% повідомлень.
На тлі все більшої політизації суспільства новини залишаються безпрецедентно аполітичними та розважальними: в середньому тільки кожне п’яте повідомлення стосується політики (в лютому і червні – 14% повідомлень, що є найнижчим показником за останні десять років; у вересні – 19%).
Найчастіше темою політичних новин є внутрішня політика, діяльність органів влади (37%), а також соціальна сфера (30%), здоров’я та міжнародна політика – по 18%. Про злочинність на початку вересня громадян України інформували частіше (14%), аніж про економіку та фінанси (11%).
У вересні, як і протягом усього останнього року, в новинах домінують культурні події та різноманітні шоу (22%, 15%, 13% та 16% відповідно), а також повідомлення про кримінал та різного роду катастрофи – 7%. Про діяльність президента Віктора Януковича було говорено менше (3%), аніж про справу Юлії Тимошенко та газову проблему (по 5%). На периферії уваги телеканалів – реформи в Україні (1%) та ліквідація пільг окремим категоріям громадян (0,4%).
Лідерами негативно-сумнівних оцінок із-поміж політичних інститутів є місцеві органи влади та судова система, а з-поміж персоналій – діячі опозиції та окремі міністри. При цьому фактично не згадуються громадські організації (0,2% повідомлень). Негативно-іронічна тональність повідомлень удвічі частіше супроводжує інформацію про опозицію в цілому, аніж про Партію регіонів.
На всіх каналах, окрім «1+1», зросла кількість коментарів з боку простих громадян, яка значно перевищує коментарі політиків та експертів. Причому тільки на Першому національному серед тих, хто коментує події, офіційних осіб стабільно більше, ніж громадян: у вересні – 30% проти 18%, у червні – 25% проти 21%.
Результати моніторингу було представлено на прес-конференції, в якій узяли участь президент АУП Валерій Іванов, завідувач відділу масової комунікації Інституту соціології НАН України Наталя Костенко, завідувач відділом соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макеєв, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар та шеф-редактор порталу «Телекритика» Наталія Лигачова.
Наталя Костенко, коментуючи результати аналізу контенту українських новин, зазначила, що загалом вони залишаються тенденційно консервативними. «Частіше можна спостерігати зміну заставок новин, аніж якихось форматів», – каже вона.
Крім того, Костенко зауважила, що канали «вперто дотримуються своїх стратегій, обраних ними для новинного мовлення». За її словами, в цьому аспекті українські канали дуже чітко сегментовані. Так, Перший національний більше уваги приділяє політичним та міжнародним новинам, а новинам неполітичного характеру – значно менше. «1+1» обрав протилежну стратегію – неполітичні новини домінують над політичними.
Тематика новин, зазначила пані Костенко, стабільно традиційна. Традиційність полягає в тому, що економіці та фінансам приділяється уваги менше, аніж злочинності, катастрофам і розвагам. Проблеми здоров’я та навколишнього середовища також залишаються на периферії уваги топових українських каналів. Крім того, поза увагою опиняються процеси інфляції в Україні, реформи, обмеження пільг, кадрові зміни у політикумі та діяльність опозиційних політичних сил, а також спостереження за діяльністю президента та прем’єр-міністра.
Особливий акцент Костенко зробила на збалансованості контенту українських новин, що є вкрай важливим показником. «20% усіх новин каналів виходять із декількома точками зору на події, – констатує вона. – Слід зауважити, що цей показник значно вищий порівняно, скажімо, з груднем 2004-го, коли, як ви пам’ятаєте, діяли темники. Удвічі вищий. Однак, судячи з усього, це межа для наших новинних програм, тому що рідко цей показник піднімається вище. Якщо, скажімо, СТБ, «Інтер», «Україна» подають до чверті новин із декількома точками зору, то Перший національний не особливо керується цим правилом».
У політичних новинах фіксується деяке затишшя. Коефіцієнт уваги до політичних персоналій такий: політичні персони фігурують у 40% новин, політичні партії – у 12–15%. Ці показники значно нижчі, аніж у періоди електоральних кампаній. Серед політичних інституцій найбільше уваги приділяється судовій системі, міністерствам та силовим відомствам.
Рейтинг уваги до політичних фігур очолює президент (він фігурує у 12% новин про Україну) та Юлія Тимошенко (8%). Однак при цьому Тимошенко, яка за рівнем уваги випереджує прем’єр-міністра та спікера, відповідно, отримує більше негативних оцінок.
Одним із найважливіших критеріїв оцінювання новин традиційно є синхрон. Костенко зауважує, що канали розподіляють синхрон «доволі обачно» і ним «не розкидаються». «Практично половина всього синхрону припадає на шість ведучих політиків, у тому числі президент займає чверть цього синхрону, що є доволі високим показником – і в першу чергу це стосується Першого національного й каналу «Інтер», де синхрон Януковича достатньо значний», – констатує Костенко.
Крім того, в цьому показнику канали сегментовані достатньо чітко. На Першому національному опозиція, як уже зазначалося, мовчить, канал «Україна» демонструє класичну дихотомію розподілу політичного поля – тільки опозиція та тільки коаліція. СТБ та Новий канал дотримуються більш збалансованої моделі, надаючи синхрон опозиції, коаліції та іншим політичним силам, що не відносять себе ані до першого, ані до другого політичного табору.
Сергій Макеєв, коментуючи результати моніторингу українських новин, зауважив, що останні дотримуються щодо висвітлення політичних подій «політики невтручання». Аудиторії пропонується розважатися та спостерігати за катастрофами. «І цей стандарт невтручання транслюється на аудиторію і, можливо, прищеплюється – це я можу лише припускати», – каже Макеєв.
Стосовно висвітлення фігур українського політикуму Макеєв зазначає, що новини дозволяють собі критику та іронію – однак роблять це м’яко, у форматі «вони такі, які є – та вони все ж таки наші».
Наталія Лигачова, спираючись на дані моніторингів новин «Телекритики» та підсумкових тижневиків основних каналів, окреслила тенденції, які чітко виявляються у висвітленні новин топовими українськими каналами.
По-перше, спостерігається чітка тенденція домінування новин, присвячених міжнародним подіям, над інформуванням про події в Україні. Як приклад Лигачова навела висвітлення подій у підсумкових випусках «1+1» та «Інтера». 28 серпня, одразу після Дня Незалежності, канали визначили головною темою висвітлення подій навколо урагану Айрін у США – і тільки потім згадали про День Незалежності. Топ-менеджмент каналів не міг абстрагуватися від висвітлення цієї теми, однак не захотів зробити її головною. Крім того, при висвітленні подій Дня Незалежності канали обійшли увагою протистояння опозиції та міліції на Володимирській площі – або присвятили увагу висвітленню цих подій з точки зору міліції, використовуючи коментарі та відеоматеріали представників міліції. «Таким чином сформувався погляд на те, що відбулося, лише зі зручної для влади точки зору правоохоронних органів», – резюмувала Лигачова.
По-друге, за словами шеф-редактор «Телекритики», формується інша тенденція – даючи критичні сюжети про, скажімо, ситуацію в галузі медицини чи освіти, канали не наводять позиції відповідних вищих урядових органів. Якщо висвітлюється резонансна проблема серцевої хірургії – не наводиться позиція МОЗ. «Питання ставляться, однак вони не виводяться на рівень загальнодержавної проблеми», – каже Лигачова.
Третя критична тенденція, на думку Наталії Лигачової, полягає в тому, що українське телебачення перейшло від замовчування думок до замовчування фактів. Як приклад можна навести замовчування каналами резонансної ситуації з вилученням із ефіру одразу трьох харківських телеканалів. «Замовчування фактів стає однією з домінуючих тенденцій. І це триває протягом року», – зазначає Лигачова.
Вікторія Сюмар зауважила, що ситуація у друкованих ЗМІ трохи краща, вони більш-менш об’єктивно висвітлюють резонансні теми. Проте Сюмар зробила акцент на тому, що позиція українських медіа продовжує залежати від того, хто ними володіє, як приклад навівши журнал «Корреспондент», показники дотримання журналістських стандартів якого суттєво знизилися після продажу видання Джедом Санденом Петру Порошенку.
«Монополізація ринку мас-медіа українськими так званими олігархами, бізнесменами, політиками, відсутність реального плюралізму на ринку мас-медіа є доволі міцним постаментом для запровадження тиску з боку влади – при цьому влада нібито десь збоку, а все відбувається внутрішньо», – резюмує Сюмар.
Дослідження здійснено Академією української преси (АУП) за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму семи провідних українських телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV та Першого національного.
П’ять хвиль дослідження проведено в грудні 2010 року, лютому, квітні, червні та вересні 2011 року в рамках проекту «У-медіа».
Попередні результати моніторингу АУП:
Телеканали адресують негатив опозиції
