Влада активно конструює за допомогою телебачення «соціальну реальність», засновану на замовчуванні важливої інформації та напівправді. Опозиція робить вибір на користь гри за правилами нав’язаної системи, стаючи елементом легітимації нової «соціальної реальності».

Брехня під прикриттям «незнання» чи, навпаки, «особливої», «ексклюзивної» поінформованості стає головним інструментом політичної пропаганди команди Януковича. Проте найбільша проблема полягає в тому, що на всіх суспільно-політичних ток-шоу, за винятком «РесПубліки» на 5-му каналі, глядачу не дають змоги розпізнати брехню та оцінити аргументи протилежних сторін. Погано й те, що опозиційні політики замість викривати будь-яку, навіть найменшу брехню влади, займаються самопіаром і використовують ті ж методи маніпулювання.

Прикладом такої безплідної дискусії може бути суперечка глави МЗС Костянтина Грищенка та народного депутата БЮТ, «тіньового прем’єр-міністра» Сергія Соболєва на «Шустер live» 30 вересня.

Міністр був добре підготовлений до ефіру і протягом усієї полеміки з Соболєвим уперто проводив кілька основних меседжів влади стосовно справи Тимошенко:

1. Справа Тимошенко є внутрішньою справою України, і в Європі це розуміють.
2. Європа поділяє аргументи щодо невигідності газових угод, укладених Тимошенко.
3. Росія захищає Тимошенко, оскільки газові угоди, збиткові для України, їй вигідні.
4. Змінювати закон про відповідальність заради звільнення Тимошенко, можливо, гуманно, але несправедливо і не по-європейськи.

Ці меседжі не нові й експлуатуються з кінця серпня. Проте і Соболєв опонував міністру за допомогою тверджень, які озвучуються БЮТом не перший місяць і не дозволяють викрити брехню чи маніпуляції Грищенка:

1. Газові контракти, підписані Тимошенко, були прозорими і вигідними порівняно з діяльністю «РосУкрЕнерго».
2. Суд над Тимошенко – мірило демократичності політичних процесів в Україні.
3. Влада руйнує шлях до Європи не лише справою Тимошенко, а й своїми економічними рішеннями.

При цьому Соболєв слабко реагував на брехню та пересмикування міністра. Наприклад, на фразу про те, що Росія першою кинулася на захист Тимошенко заради власної вигоди. Соболєв заперечив це, але в нього під рукою не виявилося точної інформації про те, що Росія і ЄС в один день виступили із заявами (5 серпня), причому ЄС повторив свою стурбованість «вибірковим правосуддям», яку висловлював починаючи з листопада 2010 року, тоді як Росія висловила більшу стурбованість дотриманням контрактів, яку вона так само доводила до відома Києва з листопада 2010 року.

Не знайшлося в Соболєва й гідної відповіді на провокативні натяки Грищенка на «кримінальний ланцюг», за допомогою якого Тимошенко нібито змусили підписати невигідні контракти. Міністру вдалося і «безкарно» повторити стару непідтверджену інформацію, і звести дискусію на манівці. Тоді як головне питання: що робитиме українська дипломатія, коли внаслідок вироку щодо Тимошенко ЄС заморозить стосунки з Україною і звільнення Тимошенко цьому вже не допоможе, отримано не було.

«Шустер live», Перший національний, 30.09.2011

«Костянтин Грищенко: «Ви знаєте, чим відрізняється, мені здається, реальний аналіз від політичного популізму. Можна набрати скільки завгодно цифр і ними жонглювати, але треба знати, з чим ми живемо зараз. Ми живемо зараз з тим, що вас захищає Росія, яка перша виступила з заявою, тому що саме ці угоди відповідають не нашим національним інтересам, а нашого сусіда, що вони, мабуть, правильно, з їх точки зору, робили. За наш рахунок…»

Сергій Соболєв: «Першим виступив Європейський Союз, Клінтон, і після цього вже були всі інші виступи. І ви попали в ідіотську ситуацію, коли і Європа, і Росія – всі виступили єдиним фронтом…»

Костянтин Грищенко: «Ще раз повторюю, перша заява була саме від колеги Лаврова, якого я дуже поважаю».

Сергій Соболєв: «Це по арешту Тимошенко, правда? А по справі кримінальній перша заява була Європейського Союзу і Сполучених Штатів Америки. Бо вже арешту перейшла всі рамки, і виступили єдиним фронтом всі».

Костянтин Грищенко: «Питання не в тому навіть, хто перший виступив. Чому власне така жорстка заява виходила саме від наших партнерів? Тому що у них є реальний, живий, обґрунтований, щоб ви нам цифри не розказували, інтерес. І цей інтерес ґрунтується на їх вигоді. Вигода, яку вони отримали в результаті угод після того… Я, знову ж таки, не можу говорити, не можу стверджувати, у мене є питання – чому Юлія Тимошенко не могла приїхати в Росію тривалий час? Чому проти неї була кримінальна справа, а потім була закрита? На це питання треба відповісти суспільству».

Сергій Соболєв: «І чомусь суд ваш на це питання не дає відповіді».

Костянтин Грищенко: «Суд не наш, суд український. І ви живете в Україні, по законам, які Юлія Тимошенко не думала міняти, коли була при владі».

Сергій Соболєв: «Шановний, по цим законам Колеснікова випускали з-під арешту, якщо ви пам’ятаєте, в 2005 році. Суди, які не були реформовані».

Костянтин Грищенко: «Після 5 місяців».

Сергій Соболєв: «Так, після 5 місяців випускали з-під арешту суди. Сьогодні Луценко тримають під арештом майже рік і 2 місяці, сьогодні тримають під арештом ще десятки людей. Ви як міністр закордонних справ, перш ніж їхати в Європу, зайшли в СІЗО будь-яке. І поспілкувалися».

Костянтин Грищенко: «А ви заходили в СІЗО? В 5-му році заходили?»

Сергій Соболєв: «Так, я заходив в СІЗО. В 5-му році почали будувати єдиний корпус, який відповідає європейським стандартами, на які виділив гроші уряд Тимошенко. Так от, якби ви зайшли в СІЗО і поспілкувалися, як би ви не пробували мене перебити, ви б дізналися, що кожна третя особа, яка кинута за ґрати в українських СІЗО, буде звільнена з виправдальним вироком. Кожна четверта особа, яка там зараз сидить, це сидять особи за злочини, які фактично не мають ніякого відношення до злочинів в Європейському Союзі. І це можна далі продовжувати».

Костянтин Грищенко: «Саме тому сьогодні йдеться про реформування Кримінально-процесуального кодексу, чого ніколи не робилися…»

Сергій Соболєв: «Тільки чомусь ваші реформи закінчуються погіршенням і погіршенням. Це не реформи, вибачте. Це не є реформи. Ви чорнобильців реформували, афганців реформували, пенсіонерів реформували… Кого ви ще реформували, скажіть?»

Костянтин Грищенко: «Вас не реформували точно, ви не піддаєтесь реформуванню. У вас є своя думка, яку я поважаю. Єдине, що я просив би – не перебивати. Я вас не перебивав. Якщо ви по-європейськи живете, тоді хоча б цього дотримуйтесь. От хотів би сказати, для мене питання головне в чому. Іде реформування Кримінально-процесуального кодексу, вносяться поправки, іде реформування Кримінального кодексу. Воно не повинно стосуватись жодної конкретної особи – воно повинно стосуватись всіх громадян України. Щоб таксист, бізнесмен, юрист, коли буде стикатись з правовою системою, він знав, що він захищений в результаті реформування якраз нашої і судової системи, і нашої правової системи, і нашого законодавства. Це важливо для всіх. Нам потрібно отримати відповіді. Ваша позиція – я її поважаю, вона – позиція політичної сили, яка захищає…»

Сергій Соболєв: «А ви знаєте, які статті реформували в Кримінальному кодексі? Ви можете назвати дві статті, які реформували в Кримінальному кодексі? Я можу їх назвати. Перша стаття – це обмеження права знайомитись з матеріалами безпосередньо адвокатам, і друга стаття – це знищення взагалі інституту присяжних в судах. Для чого це зроблено? Під конкретну кримінальну справу. Для того, щоб не дати можливість адекватно захищатись. Назвіть мені ще хоч одну реформовану статтю в Кримінальному або Кримінально-процесуальному кодексі. Вам же в Європі, завтра вам виступати в Раді Європи, куди я теж поїду. Назвіть мені реформовану статтю в Кримінальному або Кримінально-процесуальному кодексі».

Костянтин Грищенко: «Я вас дуже прошу, пане Соболєв, заспокойтесь. Дайте два слова хоча б, не перебивайте. Що за збудження у вас таке? Я не знаю, ви кафи перепили, чи що перепили? Я не знаю. Є ж все-таки цивілізація, є європейські стандарти, ви до них прагнете».

Сергій Соболєв: «Це нормальна жива дискусія. Не буває дискусії, коли одного ставлять біля мікрофону, іншому слова не дають, і він змушений з місця…»

Савік Шустер, ведучий: Это вам слова не дают?

Сергій Соболєв: «Так, я хотів би виступити у мікрофона».

Савік Шустер, ведучий: А вы думаете, что, выступая у микрофона, вас видно лучше будет?

Сергій Соболєв: «Ні. В мене буде можливість висловитись, а не виступати з репліками на те, що сказав пан міністр. Я хотів би висловити свою власну позицію стосовно того, що відбувається. А репліки, вибачте, це важко формулювати як єдину позицію».

Так само глядачі протягом усього вересня не можуть отримати чіткої відповіді на запитання, що відбувається в національній економіці. Цій темі було присвячено два випуски «Свободи слова» на ICTV (5 вересня і 3 жовтня) та «РесПубліка» 22 вересня. На першій жовтневій «Свободі» та в згаданому випуску «РесПубліки» йшлося про сумнівні рішення влади, які виглядають передвісниками кризи, і запрошені експерти та політики мали підтвердити чи спростувати цю тезу.

Натомість глядачі отримували чергову порцію схвалення чи критики урядової політики без натяку на те, куди ця політика приведе найближчим часом. Проте будь-які заяви та спроби виправдань чи засуджень блідли після невдалих відповідей політиків на прямі запитання людей. У цих фальшивих відповідях було більше корисної інформації для роздумів глядачів, ніж від розлогих виступів:

«РесПубліка», 5 канал, 22.09.2011

«Анна Безулик, ведуча: Риторичне запитання. Воно в цій студії звучить достатньо довго. Зараз на часі запитання з бліц-інтернету. І тут запитання про пільги, Вікторе, повірте, зараз ви їх просто почуєте. Реагуйте, будь ласка. Анна Прасол, Харків: «Не треба розлогої відповіді. Просто скажіть, чи будете ви в майбутньому забирати пільги у дітей війни?».

Олексій Плотніков, член Партії регіонів, голова підкомітету з питань міжнародної економічної політики: «Ні».

Анна Безулик, ведуча: А от в цьому законопроекті вони були чи ні?

Наталія Королевська, член фракції «БЮТ-Батьківщина», голова комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва: «Забирали, да, конечно».

Анна Безулик, ведуча: От між іншим, Петро Рябенко стверджує, що, так, були. Володимир Чумак: «Чи зможе Україна пережити чергову хвилю кризи і чим відрізнятиметься ця хвиля від попередньої для звичайного українця?». Я вважаю, що ми відповіли, ми ще уточнимо на завершення. Олена: «Чи на вашу думку, можлива відміна пільг, матеріальної допомоги і пенсій депутатів будь-коли, чи це лише передвиборні обіцянки партій».

Олексій Плотніков, член Партії регіонів, голова підкомітету з питань міжнародної економічної політики: «Пенсії, ви знаєте, у нас немає зараз, у депутатів, великих. Там 8 тисяч з чимось».

Наталія Королевська, член фракції «БЮТ-Батьківщина», голова комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва: «Всего лишь 8 тысяч гривен».

Олексій Плотніков, член Партії регіонів, голова підкомітету з питань міжнародної економічної політики: «Давайте будемо казати, скільки отримують ті, хто керував літаками, скільки отримують заслужені інші».

Наталія Королевська, член фракції «БЮТ-Батьківщина», голова комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва: «Ну як би ми літаками керували, можна не отримувати такі пенсії».

Олексій Плотніков, член Партії регіонів, голова підкомітету з питань міжнародної економічної політики: «Пенсій немає зараз великих».

Наталія Королевська, член фракції «БЮТ-Батьківщина», голова комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва: «Есть политическая воля, есть законопроект в парламенте, который мы готовы проголосовать по отмене всех льгот. И мы призываем сегодня представителей партии власти поддержать нашу инициативу и проявить политическую волю. Только после этого начинать говорить о каких-то социальных стандартах и изменениях стандартов в стране».

Володимир Фесенко, керівник центру прикладних політичних досліджень ПЕНТА: «Один очень важный момент. Вот что значит отмена льгот, каких. Я вам спрогнозирую. Если сейчас понизить зарплату и пенсию депутатов до среднестатистической по стране, в парламенте будут только олигархи. Им зарплата парламентариев не нужна. Профессиональных политиков там не будет. Поэтому все имеет свою цену. Давайте про это не забывать».

Анна Безулик, ведуча: Віталій Сергійович, насправді пільги у різних категорій громадян забирали і попередні уряди. Але чомусь зараз цей процес супроводжується протестами. Можливо, проблема не лише в скасуванні пільг. Вона глибше?»

Про те, що запроваджувана система брехні може давати збої, добре свідчить приклад участі в ток-шоу представника президента в парламенті Юрія Мірошниченка. Звісно, мало хто з глядачів концентрується і пам’ятає такі деталі, які помітила ТК. Проте чітко видно тенденцію: речники влади брешуть, не оглядаючись на наслідки. І чим далі, тим більше їхня брехня виглядатиме неадекватною. І навіть респектабельні спікери Банкової будуть сприйматися глядачами як штатні брехуни:

1. «РесПубліка» з Анною Безулик, 29.09.2011

«Вадим Денисенко, головний редактор тижневика «Коментарі»: «…Але насправді я хотів би трошки повернутися до закону, який ми сьогодні обговорюємо. Кілька днів тому заступник голови податкової адміністрації пан Клименко навів такі цифри і заявив про те, що 95% справ, які зараз має в судах податкова, податкова виграє. Це його офіційна цифра, близько 95% офіційно він сказав. Я скажу, що в 2004 році, я подивився статистику, 80% справ податкової проти підприємців вигравали підприємці. Сьогодні прямо протилежна ситуація. Більше того, юристи, з якими доводиться говорити, практикуючі юристі говорять про те, що суддям, що судам в принципі натякається на те, що потрібно займати так звану державницьку позицію. Державницька позиція це що значить, це в принципі виносити рішення в сторону держави. Тобто, грубо кажучи, підприємець проти держави. Держава має більше шансів у всякому разі. І з цієї статистики ми вже це бачимо. Цей закон він, безумовно, потрібен. Я ще раз скажу, що я його підтримав. Тому що потрібно справді декриміналізовувати і людям давати можливість не сідати в тюрми. Але за цих обставин, на жаль, при нашій судовій системі, от Юрію Романовичу, перш за все до вас питання. Коли 95% справ може вигравати податкова. Завтра будь-якому підприємцю придумається липова справа, йому придумається абсолютно що, йому придумається «фількіна грамота» і говориться, що ти повинен заплатити один мільйон плюс взяти штрафу півмільйона. І ти хоч об стінку бийся, але ти програєш суд, тому що в суді сказано, що треба вести державницьку позицію, плюс ніколи ти не знайдеш правди в судах. Як вийти з цього зачарованого кола?».

Юрій Мірошніченко, представник Президента у Верховній Раді України, голова підкомітет з питань діяльності органів юстиції: «Дякую. Хороше запитання і воно розкриває ще один важливий аспект цього закону. Це зміна логіки, якою керується суддя і в цілому судова система. Йдеться про логіку, про яку ви сказали. Що держава завжди права. Коли людина ідучи до суду має доводити, що вона невинна. Це надзвичайно важлива річ. І от ми з вами в перерві говорили про не лише цей закон, а в цілому Кримінально-процесуальний Кодекс, який підготовлений командою Президента і зараз він перебуває на аналізі в Венеціанській комісії, от там величезна кількість статей, які сьогодні діють в Кримінально-процесуальному Кодексі, який дістався нам в спадок ще від радянських часів, він ще логіки Вишинського, пам’ятаєте того прокурора, який декларував принцип презумпції винуватості. Змінюється система. Ми чули сьогодні адвоката. Цей закон передбачає суттєву зміну ролі адвоката. Свавілля звинувачення має бути замінено на принцип змагальності. Безперечно, лише норми закону не створять практики. Оскільки практика це застосування закону. І в цьому сенсі, знову ж таки хочу повернутися до попереднього висновку, це функція всього нашого суспільства, і засобів масової інформації, і громадян, і об’єднань підприємців. І Президент зі свого боку цим сигналом, цим законопроектом говорить, що він на боці людей, він готовий впроваджувати будь-які реформи спрямовані на гуманізацію. Єдиний коментар до Андрія і до всіх присутніх. Я не хотів би, щоб наша дискусія будувалася на знову ж таки презумпції винуватості влади. От ми сьогодні говоримо, що влада злочинна, що у нас вкрали там стільки то 150 мільйонів на буровій, чи так і так. Я утримаюсь від того, щоб іти на рівень дискусії хто, що вкрав у попередні роки. Я би хотів, щоб ми по суті говорили».

Андрій Сенченко, віце-прем’єр Криму, голова підкомітету, комітету з питань правосуддя, член фракції «БЮТ-Батьківщина»: «150 миллионов долларов для бедной страны это тоже суть очень важная. И до сих пор нет ответа власти на те обвинения, которые прозвучали. Вы говорите о том, что очень важно, чтобы была активная позиция общества. Да, я согласен с этим. И то, что сегодня общество не приемлет такие сделки по 150 миллионов сверху на одной буровой платформе. То, что сегодня общество не приемлет отмывку денег под знаменами Евро-2012 и многое другое. Но, власть-то не реагирует на эти сигналы».

Юрій Мірошніченко, представник Президента у Верховній Раді України, голова підкомітет з питань діяльності органів юстиції: «А ви відчуваєте, що ви вже прокурор. Ви не встановили провину, а вже звинувачуєте на всю країну. Ось коріння цієї проблеми».

Андрій Сенченко, віце-прем’єр Криму, голова підкомітету, комітету з питань правосуддя, член фракції «БЮТ-Батьківщина»: «А вы молчите, нет ответа».

Юрій Мірошніченко, представник Президента у Верховній Раді України, голова підкомітет з питань діяльності органів юстиції: «Я мовчу?»

Андрій Сенченко, віце-прем’єр Криму, голова підкомітету, комітету з питань правосуддя, член фракції «БЮТ-Батьківщина»: «Власть молчит».

Юрій Мірошніченко, представник Президента у Верховній Раді України, голова підкомітет з питань діяльності органів юстиції: «Та я вперше від вас чую про ці 150 мільйонів. А ви вже звинувачуєте, що я мовчу».

Андрій Сенченко, віце-прем’єр Криму, голова підкомітету, комітету з питань правосуддя, член фракції «БЮТ-Батьківщина»: «Читайте газеты, смотрите телевизор».

2. «Свобода слова» на ICTV, 19.09.2011

У цій програмі за участю Юрія Мірошниченка професор Олексій Гарань у запитаннях до його однопартійців Ганни Герман та Володимира Олійника двічі згадував про бурову установку. Жодному з них навіть не спало думку вдавати, що вони не знають, про що йдеться. Мірошниченко чув цю інформацію 19 вересня і цілком міг знати її раніше. Однак 29 вересня на «РесПубліці» ця брехня була йому потрібна, щоб атакувати опонента – Андрія Сенченка, навішуючи йому ярлик «прокурора».

«Андрій Куликов, ведучий: Олексій Гарань.

Олексій Гарань: Да, я дійсно хочу поаплодувати пані Герман, тому що дуже багато з того, що вона сказала, звучить дуже гарно. І під цим дійсно можна підписуватися. У тому числі і про європейський вибір України. Але є багато чого, що лишається, так би мовити, за кадром. От ви запитали: «А де взяти гроші?». А ви запитайте в міністра енергетики Бойка, де взяти 150 мільйонів доларів, які на фіктивному тендері з приводу бурової вишки перекладені з однієї кишені в іншу кишеню. Про це написала «Дзеркало тижня», звернулася до СБУ, до Генпрокуратури...

Ганна Герман: Пане...

Олексій Гарань: Чекайте. Дозвольте мені сказати, да? Зараз він готується купувати теж другу бурову установку, ці самі кошти... Знову з порушенням процедури. От вам уже 150 плюс 150–300 мільйонів доларів. Тепер – стосовно справи Тимошенко. Ви розумієте, справа ж насправді не в Тимошенко, да? А в тому, що це, так би мовити, уже певний як би... певна верхівка з усього того розвитку, того тренду, який уже відбувається півтора роки, включаючи конституційний заколот, двічі який відбувся. Про це сьогодні... Я прийшов із зустрічі... Це відкрита була... відкритий був виступ посла Євросоюзу, який надзвичайно обережний у своїх тлумаченнях. Він 15 хвилин розповідав про всі ці порушення, які відбувалися протягом півтора роки. І висловлював позицію Європейського Союзу. А це є 27 країн-членів. І тому, знову ж таки, я думаю, шкода, що Європейський Союз почав про це говорити уже тоді, коли стало зрозуміло, що було поставлено угоду про асоціацію під удар. І тому в мене до вас питання, бо ви все ж таки там – може, ви ближче до... А хто дав таку пораду президенту Януковичу: арештувати Тимошенко, арештувати Луценка, поставити під удар європейську асоціацію України?

Андрій Куликов, ведучий: Зрозуміло.

Олексій Гарань: У той час, як президенту Януковичу потрібний міцний тил як усередині країни, так і у Європі.

Андрій Куликов, ведучий: Зрозуміло-зрозуміло.

Олексій Гарань: Або йому хтось дав цю пораду, або він персонально несе за це відповідальність.

Андрій Куликов, ведучий: Отже, пані Герман, хто дав таку пораду?

Ганна Герман: Почнемо від грошей, бо гроші – це важливо. Я не розумію, чому... якщо, як кажуть поляки, «пшийде криска й намачиска» – а вона прийде... Якщо Бойкові треба буде відповідати за те, що він зробив, то чому...

Олексій Гарань: Так зараз треба відповідати.

Ганна Герман: Ну дайте...

Олексій Гарань: Це ваш уряд.

Ганна Герман: Ну дайте відповісти. Добре? Якщо Бойкові треба буде відповідати і ті гроші так, як тут пропонують законотворці, будуть іти на користь держави, то чому ті гроші мають іти за борги, які зробила Тимошенко з Лазаренком? Ті гроші можна пустити на пенсії. І в нас є купа видатків у країні, де можна використати ці гроші. Я не розумію, чому за вкрадені гроші Юлії Тимошенко повинен відповідати український народ.

Сергій Власенко: Ну як можна говорити про вкрадені гроші, якщо рішення суду немає з цього приводу?

Андрій Куликов, ведучий: Це Сергій Власенко: народний депутат із фракції «БЮТ-Батьківщина».

Ганна Герман: Пане Власенко, майте терпіння. Прийде й на вас криска.

Сергій Власенко: Та прийде…».

3. На жаль, експерти «Телекритики» дочекалися у виконанні Юрія Мірошниченка й повної брехні. На завершення дискусії про реформаторські зусилля влади (ефір «РесПубліки» 29 вересня) представник Президента в парламенті заявив, що закон про доступ до публічної інформації був… ініціативою президента!

«Юрій Мірошніченко, представник Президента у Верховній Раді України, голова підкомітет з питань діяльності органів юстиції: «Ми сьогодні святкуємо річницю з дня народження Грушевського, видатного і державотворця, і історика, який доклав багато зусиль до встановлення української державності. І мені чомусь згадався такий вислів з його письма – по справах пізнаєте їх. Єдиний спосіб – практика, критерії, істини. Якщо говорити про сьогоднішню владу, я представляю і в цій студії, і парламенті України, то я запевняю, що його кроки спрямовані на рух в Європу. Не лише декларації. Але от сьогодні ми проводили міжнародну конференцію по закону про доступ до публічної інформації. Це дуже незручний для влади закон, дуже незручний. Я шалену кількість критики на власну адресу чую, тому що активно сприяв ухваленню цього закону. Сьогодні ми обговорюємо наступний закон, який і опозиція, і експерти говорять, це дійсно потрібний крок. І це теж ініціатива Президента. Я далекий від думки, що лише Президент здатен всі реформи зробити, без опозиції, без суспільства, без засобів масової інформації. Без власної волі кожного громадянина ми не станемо європейською країною. Але цей шлях, я переконаний, Україна здолає і ми увійдемо в єдину родину європейських держав».

Отже, зробимо невеличкий прогноз на жовтень: влада (Банкова) зробила ставку на перетворення політичних програм та новин на ТБ на інструмент дезінформування громадян щодо реального стану справ у внутрішній політиці, економіці та зовнішніх справах. Але після певних кризових подій (вирок щодо Тимошенко, раптова жорстка реакція Росії на газові переговори, раптові коливання валют, різке зростання цін чи дестабілізація роботи банків і затримки зарплат) маніпулятивна ефективність ТБ просто зникне. Глядачі переорієнтуються на альтернативні джерела інформації. «Правильна картинка» буде заколисувати не людей, а владу. І цей «спокій» може стати передвісником великого зриву, як це сталося на Близькому Сході. Щоб це попередити, влада має зупинити спроби контролювати і маніпулювати контентом політичних дискусій на ТБ.

Проект «Моніторинг політичної пропаганди та маніпулятивних технологій у випусках щотижневих підсумкових інформаційно-політичних програм та політичних ток-шоу» здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Також читайте:

Провокація – матір «нового порядку» на ТБ?

Факіри політичних шоу