В умовах, коли медіапрофесіонали говорили про погіршення умов для роботи мас-медіа, посилення цензури та погіршення якості новин, ринку бракувало кількісних показників для підтвердження або спростування закидів щодо погіршення якості новин та медійної інформації загалом. Саме ці дані запропонувала «Телекритика», розпочавши спільно з проектом «У-Медіа» («Інтерньюз-Нетворк») моніторинг якості телевізійних новин на восьми національних телеканалах України. Моніторинг тривав два останніх роки й був присвячений виявленню новин із ознаками замовності або прихованої реклами, подаваних під виглядом звичайних новин. Експерти оцінювали кожен сюжет підсумкових щоденних випусків новин телеканалів, зосереджуючи увагу на тематиці, що становить суспільний інтерес.

Згідно з даними моніторингу щодо матеріалів із ознаками прихованої реклами, до яких експерти відносили й можливі факти цензури або самоцензури на телеканалах, можна зауважити кількаразове збільшення кількості таких матеріалів у новинах восьми каналів протягом двох років.

На діаграмі 1 показано, як щомісяця кількість матеріалів із ознаками замовності поступово зростала порівняно з тим же місяцем попереднього року. Одним із показових місяців є вересень – загальна кількість джинси у вересні 2011 року в 4,7 разів більша, ніж того ж місяця у 2009 році. Загалом середньомісячний показник джинси в теленовинах виріс із 181 у 2009 році до 443 у 2010-му та 628 у 2011-му.

Діаграма 2 відображає загальну кількість матеріалів суспільно важливої тематики з ознаками замовності на восьми каналах починаючи з серпня 2009 року по вересень 2011-го. Під час президентської передвиборної кампанії, протягом грудня 2009 – січня 2010-го боротьба основних претендентів на президентську посаду виявилася в різкому збільшенні кількості матеріалів із основними ознаками ймовірної замовності (незбалансовані, неповні, з невідокремленими від фактів коментарями і з недостовірною подачею фактів). Але в цей період такі матеріали грали на користь різних політиків (і Януковича, і Тимошенко, й інших), залежно від того, на які телеканали ці політики мали більший вплив. Та згодом, після виборів, одномісячне затишшя змінюється все потужнішим валом таких новин, і цього разу майже виключно на користь владної партії та її окремих представників. Поступово це стає нормою для більшості каналів. За думкою експертів, зміна в новинних настроях була зумовлена, перш за все, бажанням власників телеканалів пристосуватися до нової влади, яка вочевидь здійснювала відповідний тиск, а також, унаслідок цього, самоцензурою журналістів. У 2011 році ситуація не покращується, а, навпаки, стає критичною – кількість замовчувань важливої для суспільства інформації та новин із ознаками замовності та цензури різко зростає.

Поглянувши на частку каналів у щомісячному потоці неякісних новин, ми спостерігаємо непереможне лідерство державного Першого національного каналу, «Інтера», ICTV та каналу «Україна» у розміщенні таких матеріалів.

Щоб деталізувати аналіз якості новин, у 2010 році до моніторингу джинси «Телекритика» додала аналіз новинного контенту на відповідність шістьом базовим критеріям якості медіаконтенту, а саме: балансу думок / точок зору, оперативності, достовірності (посилань на джерела), відокремлення фактів від коментарів, точності, повноти представлення фактів /інформації з теми. Кожний матеріал міг отримати один бал за дотримання будь-якого з цих критеріїв, і максимум шість балів загалом по шести критеріях.

У динаміці можна побачити, що якість новин за шістьма базовими стандартами у вересні 2011 року погіршилася порівняно з травнем 2010-го. Помітно, що в період сезонних відпусток спостерігалося покращання якості новини, яке згодом спадало, щойно доходило до висвітлення соціально-політичної тематики, як-от зниження соціальних стандартів, падіння рейтингів Партії регіонів, акцій протесту та дій уряду й судів щодо заборони будь-яких протестів тощо. Йдеться про значний перелік тем, які б могли надати глядачам повнішу картину дійсності щодо політичних ігрищ та негативних суспільних наслідків, які мають рішення, ухвалені урядом. Особливе табу було накладено на теми щодо скорочення прав та свобод громадян, загрози свободі слова, спроби тиску представників влади на засоби масової інформації та окремих журналістів. У середньому за місяць кожен канал замовчував 56 суспільно важливих тем у липні 2010 року, а в вересні 2011-го таких тем на кожен канал припадало вже 456. При цьому найбільше тем замовчував Перший національний (діаграма 4а). Можна побачити різкий сплеск замовчування тем одразу після місцевих виборів у жовтні 2010 року й до сьогодні. При цьому канали поводяться майже однаково протягом усього досліджуваного періоду. Це, на думку експертів ТК, може свідчити про доведення представниками влади до власників і топ-менеджерів усіх телеканалів «загального напрямку» їхньої інформаційної політики.

Аналіз каналів окремо показав, що канал СТБ довгий час залишався лідером у дотриманні стандартів, отримуючи в середньому від 3,77 до 4,26 балів із можливих шести за кожний сюжет новин. Найгіршими за якістю були новини ICTV, які жодного разу не отримали більше 3,09 балів із шести можливих. У липні 2011 року якість новин на СТБ помітно погіршилася, перевівши канал із лідерів на третє місце (див. діаграму 6). Експерти пов’язують падіння стандартів зі зміною керівництва редакції новин СТБ, яке відбулося в травні цього року.

Такий аналіз додав розуміння, за рахунок порушення яких стандартів відбувається викривлення реальності в новинах телеканалів. Експерти зафіксували системні порушення стандартів балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти інформації. Тобто, замість зважено висвітлювати події, редакції новин довільно інтерпретують факти, тенденційно добирають їх і переважно надають лише ті точки зору, які відповідають позиції чинної влади. Відсутність повноти представлення фактів є основним методом маніпуляції в новинах, оскільки телеканали дозволяють собі висмикувати окремі відеоряди з загального контексту подій та замовчувати факти, здатні спростувати обрану стратегію подання інформації.

Висновок

Зафіксовані порушення на національних телеканалах, аудиторія яких становить від 70% до 90% громадян у різних регіонах, свідчать про значне погіршення доступу громадян до інформації шляхом свідомого маніпулювання телеканалами у висвітленні суспільно значущих для країни подій.

Із червня 2009 року в рамках проекту «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», що реалізовується громадською організацією «Телекритика» за підтримки Internews Network, на сайті «Телекритика» щомісяця публікується аналіз дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів. Об’єктом дослідження є сюжети суспільно-політичної тематики у вечірніх (головних) випусках новин на телеканалах «Інтер», ICTV, «1+1», СТБ, Новому, Першому національному, 5-му і ТРК «Україна». Проект спрямований на підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту. Критерії проведення моніторингу викладено в публікаціях ТК: частина 1, частина 2 і частина 3. Матеріали проекту читайте у рубриці «Моніторинг» сайту «Медіаграмотність».