Є одна суттєва відмінність маніпулятивної медіастратегії нинішньої влади від стратегії часів Леоніда Кучми. Есдеківські технологи Кучми свого часу доволі часто практикували прийом створення інформаційних приводів наперед, насичуючи медіапростір відповідними меседжами ще до того, як ті чи інші політичні події відбувалися в реальності. Натомість технологи і спікери донецьких явно б’ють по хвостах, намагаючись створити позитивний контекст для подій чи дій влади, які вже мали місце.

Принаймні, під час останніх телевізійних ток-шоу було продемонстровано саме такий підхід. Очевидно, що головними темами, навколо яких вибудовано маніпулятивні комбінації, були перенесення візиту президента України до Брюсселю та підписання прем’єром Миколою Азаровим Угоди про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД.

Старт спін-кампанії, покликаній відкоригувати громадську думку щодо цих подій, дав особисто президент, жорстко означивши власну негативну позицію стосовно перегляду вироку Юлії Тимошенко та точки зору Заходу з цього питання під час інтерв’ю іноземним журналістам.

Ці ж тези Віктор Янукович практично повторив наступного дня на Першому національному в інтерв’ю Віталію Коротичу:

«Синхрон: Віктор Янукович, президент України: “Складається таке враження, ну що ми, ну, знаєте як кажуть – бідні родичі, просимося,а нас не пускають. Я цього не хочу. Я не хочу, щоб нас… порушені були наші права партнерські. І я хочу, щоб ми мали таку угоду, яка потрібна нам. І от я наполягаю, я весь час виступав: і на цьому форумі Східного партнерства, якій був в Варшаві останнім часом. Я казав і наполягав, щоб в угоді було відображено перспектива вступу України в Європейський союзу. Ми відповіді не отримали. Нам дали сигнали, що незадоволені в Європейській комісії, що ми наполягаємо. Тобто, натякають, щоб ми зняли це питання. Я сказав, що ми не готові підписувати цю угоду сьогодні, давай почекаємо завтра, давайте після завтра, давайте наберемося терпіння. Справа Тимошенко це,я переконаний в тому, що пройде час і все воно стане там на свої місця. Якщо вона не винна – прийме суд рішення і це буде рішення суду. Якщо винна – буде нести відповідальність. Головне, щоб ми як партнери дивилися один одному в очі з повагою. Я не маю права такого, як президент України будь-кому дозволяти, щоб не поважали нашу точку зору, точку зору нашої держави”».

Пізніше до трансляції потрібних меседжів долучилися керівник парламентської фракції ПР Олександр Єфремов та інші штатні спікери від влади.

Зміст цих меседжів зводився до наступного:

• Україна в особі її президента не дозволить розмовляти з собою мовою ультиматумів;
• небажання влади розглянути питання про декриміналізацію відповідних статей Кримінального кодексу (читай – переглянути вирок Юлії Тимошенко) – це не що інше, як «небажання втручатися в роботу судів та правоохоронних органів».

Паралельно просувалися меседжі, що стосувалися підписання Угоди про ЗВТ в рамках СНД. Оскільки ця подія відбулася в контексті вищезгаданих політичних кроків, її було сприйнято громадською думкою й експертами як сигнал про остаточну зміну геополітичної орієнтації нинішнього українського керівництва.

На противагу цим оцінкам представники влади висували традиційні, з часів «багатовекторності», аргументи:

• угода створює неабиякі нові можливості для національної економіки, відкриваючи вихід на масштабні ринки СНД;
• угода ніяким чином не завадить укладенню відповідних угод про приєднання Києва до зони вільної торгівлі з ЄС;
• угода демонструє особливу ефективність зовнішньої політики нинішньої влади на противагу її попередникам, яким не вдалося досягти навіть таких скромних результатів (цю тему особливо охоче експлуатували російські й проросійські спікери на кшталт Затуліна та Корнілова).

Головним героєм програми Євгенія Кисельова «Велика політика» («Інтер») став прем’єр Микола Азаров – так би мовити, головний фігурант перемовин у Санкт-Петербурзі. Але, перш ніж перейти до аналізу його виступу в ефірі, згадаймо про деякі моменти структурування самої програми. Давно відомо, що удавана опозиційність і показна сміливість авторів ток-шоу якнайкраще сприяють переконливості меседжів провладних спікерів, оскільки створюють ілюзію об’єктивності.

Цього разу в Кисельова вирішили на початку програми зацитувати популярні в інтернеті пародійні шоу Михаїла Єфремова та Дмітрія Бикова «Гражданин Поэт». Один із останніх випусків було присвячено саме «суду над Тимошенко».

Нехарактерна для українських (і російських теж) зухвалість стилістики пародій на ділі мала мало спільного з формою і змістом самого ток-шоу.

Прем’єр-міністр спочатку традиційно отримав сприятливу можливість для формулювання власної інтерпретації подій і помірковані питання ведучого аж ніяк йому не заважали транслювати необхідні меседжі. Слід зазначити, що Микола Азаров, очевидно, в силу певних особистісних характеристик, доволі важко сприймає дискусійні формати. Ані ораторські здібності, ані швидкість реакції, ані ментальна гнучкість не є його чеснотами.

І хоча для головного господарника країни це, можливо, і не визначальні риси, коли шоу переходить у діалогічний формат, ці особливості Азарова, як правило, обертаються надмірною дратівливістю, свідомим чи інстинктивним бажанням вдатися до прийому особливої поінформованості на противагу начебто дилетантству запрошених журналістів. Це, звісно, не додає прем’єру очок ані в очах преси, ані у сприйнятті телеаудиторії.

Не особливо сильне враження на аудиторію справив і зміст відповідей Азарова. Очевидно, що прем’єр-міністр мав можливість детальніше викласти громадськості практичні наслідки досягнутих домовленостей для пересічного українця, якого важко пройняти повідомленнями про те, що в результаті підписання угоди про ЗВТ знято «99 процентов изъятий» зі взаємних митних обмежень. Натомість прем’єр-міністр традиційно для себе намагався загальними фразами переконувати аудиторію в неабияких перспективах досягнутих у Петербурзі домовленостей.

Утім, навіть якщо неодноразово заявлені від імені уряду вигоди від цієї угоди відповідають дійсності – а йдеться начебто про зростання національного ВВП в найближчі два роки приблизно на 30 млрд грн. на рік, а надходжень до бюджету – на 10 млрд грн., то слід зазначити, що майже кожен українець – свідомо чи підсвідомо – здогадується, на чию користь передусім буде розподілено нехай лише потенціальні доходи від розширення ринку СНД.

Не випадково глава уряду доволі роздратовано реагував на прохання журналістів дати конкретну оцінку досягнень влади, відштовхуючись саме від становища простого українця. При цьому Азаров активно вдавався до безпідставних тверджень і переносу негативу :

«Велика політика», «Інтер», 21.10.2011

«Сергій Висоцький, журналіст: Добрый вечер. Как раз, про обиду европейцев. Знаете, у меня складывается такое впечатление, что нынешняя власть, она во многом уникальна. То есть, даже Кучма пытался ссориться со всеми по очереди. Поссорились с Западом, помирились с Россией. Поссорились с Россией, помирились с западом. А нынешняя власть поссорилась со всеми, с кем можно. С Америкой, ЕС. Даже самим Путиным. Который, как говорил Евгений Алексеевич, очень резко выразился по приговору Тимошенко. То есть, да. Поссорились вы посадив Тимошенко. По политической статье. Не по уголовной. Это мое личное впечатление. Соответственно, мы все прекрасно знаем, по крайней мере, ан уровне слухов, что Виктор Федорович давал некий сигнал западу, что та ситуация как-то развяжется в позитивном для Тимошенко ключе. И это обещание, в общем, не было выполнено. Вы не опасаетесь, как представитель нынешней власти, высокопоставленный. Второй человек, в общем, то, в государстве, что сейчас запад, видя такое поведение Украины, может нас и вас, прежде всего, немного наказать? Каким образом может запад наказать украинских чиновников. Арест личных счетов, арест недвижимости. Налоговые проверки на зарубежных предприятиях, которые принадлежат нашим крупным бизнесменам. Запрет на въезд в страны. Ну, и вот такой вот фактор, как прекращение кредитной программы МВФ. До того, как Украина пройдет, грубо говоря, свой тест на демократию. Мне интересно просто, с каким внешним настроем. С тем, что поддержка внутренняя скатилась на минимальный сейчас уровень. Вы видели последние рейтинги президента? Вы видите, что социально в Украине достаточно сильны протестные настроения. Потому что простой человек не смотрит на уровень ВВП. Он смотрит на свой карман, а карман похудел. Цены выросли сильно. Мы все это прекрасно видим. Я не понимаю, за счет чего власть нынешняя будет сохранять эту власть. Как вы удержитесь на политическом олимпе. Притом, что вы поссорились с Западом, с Востоком и еще соритесь со своим народом. Грубо говоря.

Микола Азаров: Запугали так, что я просто готов, как говорится, задрожать от страха. Но, не напугали, понимаете? Вот, не напугали. Как не запугивали, а все ровно запугать вам меня не удалось. Вот беда. А вы вообще. Вы же гражданин Украины. Вам нравиться, что вашу страну пытаются занизить или пытаются запугать? Вам это нравится? Вы уважали бы своих руководителей.

Сергій Висоцький: Если бы нынешние руководители были честными людьми, которые не подозревались в неких неправомерных действиях. И об этом бы не писали бы постоянно. Я, в том числе и мои коллеги, тогда, может бать, не было бы вопросов. Если бы это была модель какого-то Саакашвили. Приходит новый человек, перестраивает страну по новому и принимает некие жесткие меры по отношению к прошлой власти. А когда, извините, обое рябое. И мы все прекрасно это видим. Видим по Межгорью у Виктора Федоровича. То за что Тимошенко политическая статья? Вот, даже. Дело ЕСУ последнее, которые вы поддерживаете, Николай Янович. Но, ведь бартерными операциями, схемами с проводом через оффшорные компании финансов иностранных занимались, практически все компании. ЕСУ это был государственный бизнес. Поддерживал Кучма. И Тимошенко пала. И ЕСУ пало за сет того, что Лазаренко поссорился с Кучмой. Если бы не поссорился, так бы ЕСУ и работало. И Юлия Владимировна была бы честнее всех. Мы же все это прекрасно понимаем. И потому, когда нынешняя власть. В том числе и вы, начинаете говорить про то, какая она уголовница, давайте посмотрим на безгрешность нынешнего.

Євгеній Кисельов: Подождите, у меня вопрос. Вот, приезжает, тем не менее, министр обороны Сердюков. Российский министр обороны и здесь, на пресс конференции подтверждает, что долг ЕСУ существует. У меня вопрос, прежде всего, к Николаю Яновичу. Я понять путаюсь. Потому что, то ли Россия защищает Тимошенко, то ли на оборот. Я, извините, немножечко представляю, как устроена российская политика. С трудом верю в то, что господин Сердюков, министр обороны, может такие заявления делать и такие письма писать без согласования со своим премьером и своим президентом.

Микола Азаров: Вы знаете что, выступление этого корреспондента. Сергея Высоцкого, да. Содержится очень много того, что он сам не может доказать. Очень много того, что он сам не знает. Он где-то, что-то слышал. Он вот здесь, на экран, на многомиллионную аудиторию передает абсолютно не достоверную информацию. И он, кстати сказать, не несет за это ни какой ответственности. Мне гораздо труднее. Потому что я за каждое свое слово отвечаю. Так вот, я не буду говорить об обвинениях, которые он высказывал в адрес нашей власти. Сразу, заведомо, всех нас, так сказать, замазал. Это уже на его совести. Я хочу сказать о другом. Что не может руководитель страны быть таким человеком, которого легко запугать. Вот это очень важно. Руководитель должен проводить твердо политику в интересах страны. И поэтому мы не очень-то боимся всех тех, о которых вы говорили. Почему? Потому что рано или поздно правда станет достоянием всех. Вы очень мало знает о деятельности ЕСУ. Очень мало. Или вообще ничего не знаете. В отличии от вас, я очень хорошо знаю, что в те годы было выведено из страны несколько миллиардов долларов. Крайне необходимых для развития экономики страны. Они выводились в тот период, когда экономика падала. И когда пенсионеры были вынуждены копаться на свалках. Давайте говорить на основании фактов. Которые доказаны. Вы, к сожалению, оперируете непонятными. Так сказать, названиями, в отношении которых никто ничего не доказал. А я оперирую фактами, которые доказаны судом американским. Которые доказаны нашими судами и российскими судами. Вот те 405 миллионов, недополученных, не возвращенных денег Министерства обороны, они реально существуют. Это министерство обороны России недополучило с этой компании абсолютно реальные деньги. Это факт. Который, кстати, никто и не отрицает».

Власне, як і Микола Азаров, всі інші спікери влади, що брали участь у телевізійних ток-шоу, не виходили за рамки запланованих меседжів (про які ми згадували на початку).

Перший національний, «Шустер live», 21.10.2011

«Михайло Чечетов, народний депутат, Партія регіонів: Хорошо, хорошо. Теперь дальше, следующий момент, мне недавно, я смотрел по телевидению недавно мнение или оценку одного из американских политологов ситуации в стране. То, что происходит в Украине. И когда один из наших политиков задал один вопрос – а почему у вас двойной стандарт, почему вы у себя события оцениваете так, а у нас по-другому. И почему так получается, что вы требуете от нас то, что у себя не делаете. Ответ был поразительный. Он говорит, а мы привыкли за 20 лет вот так поступать, требовать, то есть задействовать двойной стандарт по отношению к Украине. То есть иными словами, в течение 20 лет, может, я грубо скажу, образно, Украину как футбольный мяч футболили по футбольному полю. И вот сегодня впервые было сказано, что мы требуем то же самое уважение, что мы сегодня хотим нормальных партнерских отношений со всеми странами. И сегодня, я думаю, Украина становится субъектом международного права. И сегодня происходит болезненная ломка в головах европейских политиков. Как, так, если раньше понукали Украиной, футболили ее по политическому полю, и сегодня Украина вдруг сказала: нет, мы будем делать то, что отвечает нашим национальным, мы будем выстраивать с вами ровные, партнерские отношения, это не просто так переварит, это не так просто. Но я думаю то, что произошло на этой неделе, а на этой неделе, я думаю, что руководство страны сыграло красиво на трех международных шахматных досках, если так можно сказать синхронно. В Донецке и в Санкт-Петербурге, и вчера блестящая поездка первого вице-премьера в Брюссель. В Донецке были найдены подходы к развязке очень многих серьезных экономических проблем, в том числе и по газу. Я думаю, с января уже цена будет другая, приемлемая для Украины и сбалансировано отвечающая интересам Украины. Подписано документ о зоне свободной торговли со странами СНГ, который открывает рынки в условиях крызы, только рынки спасут от крызы. И поездка Клюева, первого вице-премьера в Брюссель, где он на равных вел переговоры, где практически была договоренность достигнута по подписанию документом об Ассоциации, и о зоне свободной торговли. Это говорит о том, что действительно нас начинают воспринимать, Ассоциации, и о зоне свободной торговли. Это говорит о том, что действительно нас начинают воспринимать, как субъекта международного права, мы стали на ноги, мы повзрослели, мы на правильном пути, у нас есть будущее».

Цього разу особливо впадає в око невисокий рівень готовності провладних спікерів до дискусії. Окрім персональних якостей, причина, очевидно, ще й у тому, що постійно використовуючи одних і тих самих персонажів, які виступають у сумнівній ролі «експертів з усіх питань», технологи влади врешті-решт звели рівень довіри аудиторії до них практично до нуля.

Сумлінно відпрацьовуючи заготовлений сценарій, вони, щойно стикалися з незручними темами чи запитаннями, одразу переходили на особистості, вдавалися до трансферу негативу.

Перший національний, «Шустер live», 21.10.2011

«Олена Бондаренко: Так не было вопроса. Господин Соболев, я вам задаю вопрос.

Сергій Соболєв: Ви стверджуєте, що ми були, я от цю тезу від Партії регіонів постійно чую. Ви були 5 років при владі, я хочу нагадати, що за останні 10 років, 7 років при владі є пан Янукович. Будь то прем’єром, президентом тепер. І це дуже легко перевірити. По-друге, скажіть будь-ласка, ви чули від мене, щоб я розказував, що на перших роках незалежності чи в Радянському союзі у нас була чудова судова система і все інше. Та навпаки, я тому і стверджую, що Європейській Союз ставить ці умови, тому що це не реформоване і вони вимагають це зробити. По-третє, от ви кажете постійно про те, що ми такі сильні. От знаєте, в мене перед очами пан Лукашенко, от я думаю, що білоруське чудо, в яке повірило майже 60% українців, як би зараз показували щодня в наших новинах, що відбувається в Білорусі, люди б жахнулися. Коли за лічені місяці національна валюта впала двічі. І виходить президент Лукашенко, який так ратував за союзну державну державу, навіть не за Митний союз, і заявляє – причина в цьому Митний союз. Коли остання заява вчорашня Лукашенко. Ми докотилися до того в митному союзі, що газ для Німеччини вже дешевший ніж для нас і Білорусії, тому що Німеччина має преференції. І от до речі, коли тут приводять постійно Німеччину. Це або люди не розуміють, про що йде мова. Та Німеччина, яка перша погодилася приймати російській газ, вклала сотні мільярдів доларів в газопроводи, нафтопроводові розробки, закупівлю передової техніки і всього іншого. Ну, хіба можна порівнювати Німеччину.

Олена Бондаренко: Господин Соболев, ответь на мой вопрос, вы не слышали.

Сергій Соболєв: Я дам відповідь зараз на ваше питання.

Олена Бондаренко: Мне не нужен ваш спич, мне нужен ответ на свой вопрос.

Сергій Соболєв: Наступне, а тепер відповідь на ваше запитання.

Олена Бондаренко: Спасибо, не прошло и 10 минут.

Сергій Соболєв: Якби ваша фракція прислухалася до елементарних пропозицій, які подавала опозиція протягом цього року. Перше – нашого варіанту Податкового кодексу.

Олена Бондаренко: Мы не говорим о прошлом, я вас прошу ответить следующие полгода.

Сергій Соболєв: Якщо б хоч якісь висновки з наших пропозицій по пенсійній реформі.

Олена Бондаренко: Господин Соболев, ответьте, что вы будете делать следующие полгода для того, чтобы Украина была ближе к Евросоюзу.

Савік Шустер: Я просто пытаюсь понять, Лена слушает то, что говорит, или нет.

Сергій Соболєв: Розумієте, пані Олено, коли я вам відповідаю, що є проект закону, який ми вам запропонували.

Олена Бондаренко: Он просто не хочет отвечать. Вот и все.

Сергій Соболєв: В пенсійному законодавстві – обмежити пенсії елітні. І не чіпати, не чіпати пенсійний вік жінок. Ви сказали – ні, цього не буде. Чим це закінчилося. Подивіться проект бюджету на цій рік. Пенсійний фонд знову збитковий, знову його потрібно дотувати з бюджету. Коли ми вам казали, треба ухвалити бюджетний кодекс, в котрому треба вперше перевернути піраміду і все віддати селам, містам і селищам. Ви сказали – цього не буде, подивіться в цей проект бюджетного кодексу. Ми докотилися до того, що за нещасні два роки ми на сьогоднішній день концентруємо в Києві вже на 10% коштів більше, ніж це було в період кризи в 2008 році. Коли ми вам пропонували.

Олена Бондаренко: Следующие полгода вы не собираетесь ничего делать, вам нечего предложить.

Сергій Соболєв: Не чіпайте дрібний бізнес, будь ласка, отримайте наші пропозиції, які ми виклали на папері, стосовно розвитку дрібного бізнесу, який в усьому світі створює конкурентне середовище. Ви сказали – ні, його знищити. Коли ми вам казали – ви обіцяли з 1 січня цього року автоматичне повернення ПДВ. Ми казали – не брешіть. Бо те, що ви заклали в законі податковому – цього не буде і тому це і завершилося черговим фіаско. Коли ми вам казали – не змінюйте зимовий час, бо енергетики стверджують, що 800 мільйонів гривень – це є економія, яку отримують українські сім’ї, українські підприємства, я вже не кажу про інші наслідки. І коли ви нас взагалі вивели із світової градації часу і завели в якійсь незрозумілий пояс. Коли ми вам казали, що не можна в один день створювати пеню для населення і списувати 27 мільярдів гривень для енергетичних компанія, де власниками є п’ятірка найбагатших людей.

Савік Шустер: 24.

Сергій Соболєв: Ви все одно це робили, 24. Я можу далі.

Олена Бондаренко: Вы можете об этом рассказывать, но если посмотреть на ту часть зала, где сидит БЮТ – их там просто нет на рабочих местах. Кому он здесь рассказывает, что он работает, я не знаю.

Сергій Соболєв: Я можу далі це продовжувати. І от ви подивіться, і на це ви питаєте, що ви пропонуєте, я вам назвав зараз.

Олена Бондаренко: Вы же просто прогуливаете работу в зале.

Сергій Соболєв: Якби ви 10 елементарних пунктів врахували, у нас не було би недолугого пенсійного законодавства, у нас не було би недолугого законодавства податкового і все інше.

Олена Бондаренко: Красиво рассказываете».

Але зусилля за великим рахунком були марними. Загального настрою аудиторії змінити їм не вдалося, навіть при тому, що ведучий відверто маніпулятивно сформулював запитання для присутніх у студії глядачів.

Дивну роль зіграв у шоу Шустера екс-президент Віктор Ющенко, якому було щедро відведено майже годину телеефіру. Абсолютно зрозуміло, що метою виступу (принаймні для тих, хто дав на нього добро) було черговий раз із вуст колишнього союзника отримати хоча б побічне, але підтвердження вини Юлії Тимошенко. Треба віддати належне Ющенкові – він поводився в ефірі дуже зібрано і вельми переконливо викладав міркування, які однозначно підтверджували негативні наслідки газових угод 2009 року.

Але, водночас, Віктор Ющенко, який неодноразово раніше висловлював різке несприйняття ідеї зони вільної торгівлі з СНД, не менш чітко і не менш негативно схарактеризував ціну компромісів нинішньої влади з Росією, завдяки яким вона намагається знизити вартість газу. І, схоже, саме завдяки цим висновкам екс-президент отримав одностайну підтримку аудиторії (що навряд чи відповідало інтересам ініціаторів його запрошення на програму).

Перший національний, «Шустер live», 21.10.2011

«Це угода неприйнятна для України. І давайте все зробимо для того, щоб вийти суспільно, політично, урядом там, і так даліє на, або скасування цієї угоди, або на оптимізацію чи її доповнення. Це питання номер 1, оце є суть полеміки, яку треба вести в суспільстві. Ми про це не говоримо. Як розраховується в такій ситуації Україна сьогодні. Ще одну хвилинку. Перше. Уряд приймає оці правила гри, це я думаю, ключова помилка президента Януковича і чинного уряду. Акцептувати цю угоду не треба було, є всі підстави цього не робіть. І перший крок, який вони роблять, вони заключають Харківські угоди. Яка суть харківської угоди, одна, чи можна з 450 доларів скасувати 100 доларів, вийти на 350 ціну газу, ціною військової бази, ціною антиконституційного рішення продовження на 25 років дислокації чужої військової бази у Криму. Мотив був такий. Ми при такій ціні, яка домовлена московською угодою жить економічно не можемо. Пішли на 180 градусів розгорнули без пекову політику, відмовилися від європейської колективної без пекової політики, продовжили на 25 років базу, добилися на 100 скорочення. Але 350, а читайте 680. Бо середньозважена ціна бареля після 2012 року, експертами прораховується, в середньому 130 доларів. Підготуйтеся до ціни в 680. І здача кримської бази на 100 доларів. 580 доларів – це та ціна, яка викликом для нас стоїть.

Що робить далі під тиском, міжнародним в тому числі, влада? Давайте підписуємо зону вільної торгівлі. За 2 дні до зони вільної торгівлі з Європейським Союзом підписується зона вільної торгівлі з Росією. Думаю, за 2-3 дні ми станемо свідками, як газово-транспортні компанії домовляться про те, що – а можна газотранспортну систему України узять, або в оренду, або зробити консорціум. Давайте провіримо один одного. Через декілька днів, я думаю, шедевр якийсь появиться. Думаю, що після цього появиться політична відповідь. Ви знаєте, ми ще на 100 вам скорочуємо ціну на хуторі Михайлівському. Цього буде мало. Ми будемо говорити про Митний союз, бо Митний союз утворюється в більших умовах. Якщо буде час, я про це відповім. Давайте будемо говорить про рубльову зону, бо Микола Янович звернувся – чи можна в рублях з Росією розраховуватись? Конечно, можна, Микола Янович, можна. Ми станемо свідками, як отут буде дискусія про Митний союз, як отут буде дискусія про так званий Валютний союз, і ще може на 50 скостять. І в цих умовах сьогоднішніх, ми можемо вийти на Хутір Михайлівський приблизно в ціні 200, що абсолютно відповідає економічній моделі, з цього треба було починати».

І наостанок – короткий підсумок. Звична обойма телевізійних спікерів влади значною мірою вичерпала свій маніпулятивний ресурс, розмінявши його на скандали, конфлікти і реалізацію надто передбачуваних сценаріїв, які не враховують реального рівня розуміння політичної ситуації більшою частиною телеаудиторії. Тепер будемо спостерігати, як саме зреагує на цей факт влада та її технологи з наближенням виборів – вдасться до персонального і технологічного переоснащення своєї інформаційної політики чи тупо перейде до жорсткішого варіанту Єдиної дезінформаційної системи, запозиченої з часів Леоніда Кучми.

Проект «Моніторинг політичної пропаганди та маніпулятивних технологій у випусках щотижневих підсумкових інформаційно-політичних програм та політичних ток-шоу» здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.