Моніторинг АУП: влада домінує в новинах
Одна з головних проблем, яку засвідчує моніторинг новин, здійснений АУП, – це значний дисбаланс у представленні політичних сил. Дані жовтня підтверджують тенденцію диспропорційності уваги та синхронів на користь влади: в середньому, 69% проти 24% по увазі та 76% проти 18% по синхронах. Найбільша частка синхронів у представників опозиції на каналі «Україна» (41%, у вересні 26%) та Новому каналі (32%).
Найгірший показник по синхронах традиційно має Перший національний. Хоча саме тут спостерігається позитивна зміна: якщо у вересні представникам опозиції на цьому каналі слова взагалі не давали, то у жовтні показник становить 17%. Негативна зміна за цим показником у каналу СТБ, який зазвичай досить збалансовано подавав синхрон представників влади та опозиції, у жовтні значно менше – 17% (у вересні – 25%, у червні – 28%).
Шестимісячні спостереження за тематикою провідних телеканалів показують, що новини загалом стають менш політичними, такі теми як злочинність випереджають теми економіки і фінансів, здоров’я. В середньому три чверті новин у 2011 році стосується України і тільки кожне п’яте повідомлення – політичне.
У перший тиждень жовтня 22% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (в грудні – 22%, в лютому – 14%, у квітні – 24%, в червні – 14%, у вересні – 19%). Найбільше їх на ICTV (31%) та СТБ (27%).
Теми, яким найбільше приділялась увага: внутрішня політика, діяльність органів влади (46%), соціальна сфера (36%), злочинність (20%, у вересні – 14%). Про діяльність президента Януковича говорилося менше (4%), аніж про дії МВС в Одесі (6%), справу Юлії Тимошенко та відкриття НСК Олімпійський (по 5%).
Щодо збалансованості новин, то 20% новин подаються з декількома точками зору (у вересні – 20%, у червні – 15%, у квітні – 23%, в лютому – 19%, у грудні – 18%). Новий канал та СТБ дають найбільше повідомлень із декількома точками зору (32% та 25% відповідно), найменше – Перший національний – 13% (у вересні – 4%).
Щодо політичних новин, то тут загалом 30% матеріалів, у яких представлено декілька точок зору. Найменше повідомлень із однією точкою зору на політичні події на Новому каналі (40%), найбільше, як і в усі попередні місяці спостережень, на Першому національному (78%), проте у вересні їх було більше – 92%.
При цьому що резонансніша та одіозніша подія, то більше вона має шансів бути представленою з декількох сторін. Найбільш збалансованими, з поданням різних точок зору було представлено такі теми, як побиття школяра, справа Луценка, справа Тимошенко, зустріч Азарова з блогерами, пікетування аграріями Верховної Ради та Кабміну.
Результати моніторингу було представлено на прес-конференції, в якій узяли участь президент АУП Валерій Іванов, завідувач відділу масової комунікації Інституту соціології НАН України Наталя Костенко, завідувач відділом соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макєєв та виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
Наталія Костенко зазначила, що результати моніторингу особливих сюрпризів не містять: канали продовжують дотримуватися своїх стратегій. При цьому найбільш яскрава стратегія – в «1+1», де є велика частка новин про щоденне життя українців. Альтернативою є стратегії так званих офіційних омнібусів, до них можемо віднести новини Першого національного, «Інтера», омнібус передбачає більш нейтральний чи віддалений підхід. Відповідно в тематиці «1+1» більше схиляється до скандальної, катастрофічної тематики, а Перший національний більше уваги приділяє офіційним подіям.
Також Наталія Костенко зауважила, що певні зміни відбулися у висвітленні міжнародних подій. У вересні серед міжнародних суб’єктів, про які найчастіше йшла мова, явно лідирувала Росія, а в попередні місяці – Євросоюз. У жовтні спостерігаємо певний паритет – однакову увагу до Росії іта ЄС.
За словами Наталії Костенко, протягом усіх місяців спостереження громадяни коментують події частіше за офіційних осіб та політиків – до 40% новин на телебаченні містять висловлювання «людей із вулиці». «Це частково компенсує представлення громадської думки, адже ми знаємо, наскільки цей прийом випадковий», – каже Наталія Костенко. Тільки на Першому національному серед тих, хто коментує події, політиків та офіційних осіб більше, ніж громадян: у жовтні 45%, 32% та 28% відповідно (у вересні – 30%, 30% та 18%), проте частка громадян у жовтні помітно зросла.
У жовтні увага до політичних партій, політичних персон та політичних інститутів у середньому розподілилася так: 15% – 42% – 70%. «Що стосується політичних інститутів, то серед усіх лідирують силові відомства, за останні півроку цей інститут посідає першість, – констатує Наталія Костенко. – Також висока увага до президента і судів (у жовтні: силові відомства – 22%, президент – 18%, суд та прокуратура – 18%). Це малює певний образ правової держави, але з дуже потужною увагою до силових структур. Власне, ці ж структури та Кабмін отримують найбільш негативну оцінку».
Також Наталія Костенко зауважила, що в перший тиждень жовтня найбільше уваги приділялося Партії регіонів, опозиції в цілому та «БЮТ – Батьківщині» (по 6%) і порівняно з вереснем ця ситуація не змінилася. У попередні місяці до цього переліку лідерів, як правило, додавалася НУНС та Комуністична партія.
Сергій Макєєв зазначив, що найбільшою мірою еволюціонували новини на телеканалі «Україна»: «Фактично канал перетворюється на загальнонаціональний, конкурентоспроможний. Новини стали більш зваженими та масштабними». Серед незмінних речей, на думку Макєєва, залишається асиметрія представлення політичних сил, в останні два роки вона прогресує на користь представників влади, також як і раніше не відбулося ніякого руху до громадського телебачення. Характерною є відсутність інформації в новинах про результати реформ нової влади. Адже завершується другий рік нової влади, яка маніфестувала модернізацію держави та реформи, але сюжети не повідомляють про наслідки цих реформ – позитивні чи негативні.
«Якби який-небудь іноземець намагався уявити політичне життя України, орієнтуючись лише на новини, він, очевидно, виділив би три риси, – сказав Сергій Макєєв. – По-перше, це підвищена увага до дій центральних органів влади (при цьому діапазон оцінок дій влади дуже широкий). По-друге, боротьба політичних сил в Україні іде із залученням силових відомств, це, звичайно, не знак становлення правової держави. І по-третє, виходить, що Україна – дуже криміналізована країна. Хоча згідно з дослідженнями, в Україні якраз найменша частка тих, хто боїться виходити на вулицю ввечері, а судячи з новин – все зовсім навпаки: або вб’ють, або задавлять».
Вікторія Сюмар резюмувала результати моніторингу друкованих ЗМІ, регіональних та загальнонаціональних: «Ще до весни цього року було достатньо багато політичної джинси, тепер ми практично не бачимо її. Нині спостерігаємо переважання влади в інформаційних повідомленнях. При цьому також є дисбаланс на користь представлення позиції влади, і відсутності іншої точки зору, обидві точки зору зустрічаються лише у 20% повідомлень. Проте загалом у друкованих ЗМІ плюралізму більше, також більше резонансних розслідувань. Зокрема економічні видання намагаються аналізувати те, що випускає телебачення, пишуть про реформи. Друковані видання не бояться подавати резонансну інформацію, наприклад, як це зробив “Кореспондент” у матеріалі про резиденцію президента, або інше розслідування – скільки коштує українська влада платникам податків. На телебаченні такого вже давно немає, принаймні на праймових телеканалах, це можна побачити лише на ТВі, наприклад».
Однією з проблем у друкованих ЗМІ є реклама горілки та алкогольних виробів. «У законодавстві є така шпаринка – подавати відповідну рекламу можуть лише спеціалізовані видання, – зауважила Вікторія Сюмар. – Більшість видань уже отримали припис від Мін’юсту, що вони є спеціалізовані, тобто орієнтовані в першу чергу на споживачів алкоголю. Абсолютно законно подають рекламу алкоголю, яку ми вже не можемо відносити до прихованої реклами, і це вже не є порушенням закону».
Остання тенденція, яку виділила Вікторія Сюмар, стосується моніторингу порушень прав журналістів – нині спостерігається сплеск фізичних побиттів та фізичної агресії проти журналістів. Це пов’язано з великою кількістю акцій протесту і тим, як поводяться правоохоронні органи, хвиля насильств в Україні проти журналістів зростає. Також, за словами Вікторії Сюмар, зберігається така тенденція: найбільше українських журналістів б’ють фактично представники української влади, правоохоронних структур.
Валерій Іванов зауважив, що хоча в цілому ситуація зі свободою слова нині значно краща (порівняно, наприклад, із 2004 роком), радіти цьому факту поки зарано. Адже нині спостерігається зменшення кількості політичних новин у вечірніх випусках новин. На думку Валерія Іванова, це «зсуває аудиторію у розважальний бік», також зберігається дисбаланс за рівнем подачі інформації від влади та опозиції. «І те, що канал, який має стати в майбутньому громадським телебаченням, є лідером цього дисбалансу, це огидно. Тому ситуація зі свободою слова є стабільно тяжкою», – сказав Валерій Іванов.
Дослідження здійснено Академією української преси (АУП) за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму семи провідних українських телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV та Першого національного.
Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження".
Проведення шести попередніх хвиль цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу. Результати дослідження є відповідальністю Академії Української Преси та необов’язково відображає точки зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз Нетворк.