Кажуть, шизофренія не заразна. Та українське телебачення цілком спроможне й на таке диво. Не вірите – перегляньте один за одним підсумкові тижневики двох антагоністичних телеканалів, ТВі та «Інтера». Вам гарантовані симптоми психічної недуги – відчуття перебування одразу в кількох паралельних реальностях. Дві різні України, одна з яких лежить у руїні й гострить вила на узурпаторів, інша – по-стахановськи завзято долає тяжкі, але в кінцевому підсумку таки здоланні перешкоди на шляху до всезагального щастя. Не висловлюючи при цьому ані тіні невдоволення чинною владою.

«Сьогодні. Підсумки» ТВі сприймається як суцільний сорокахвилинний сюжет, у якому міняються тільки аспекти дослідження однієї й тієї самої теми – свавілля й корупції чинної влади. «Подробиці тижня» схожі на «голубой огонёк» часів раннього застою – дзвінкі комсомольські голоси, непереможний оптимізм і незбагненне вміння бачити все, крім кричущого й головного.

Програма Віталія Гайдукевича мало не прямим текстом називає родину Януковича мафіозним угрупованням, що підминає під себе державу й країну. Програма Олега Панюти не вважає таку дрібницю, як заміна міністра внутрішніх справ і головного податківця, вартою окремого матеріалу, а сухо констатує: «Кадровые ротации на этой неделе. Анатолий Могилёв теперь – крымский премьер. А Министерство внутренних дел вместо него возглавил Виталий Захарченко, до этого руководивший Налоговой службой Украины. Начальником фискального ведомства стал Александр Клименко, он был заместителем главы Налоговой». Хто такі, звідки взялися? Звідки треба, звідти й взялися.

Зате обов’язково: «Президент Янукович, представляя нового руководителя МВД, акцентировал внимание на необходимости расследовать экономические преступления.

Виктор Янукович, Президент Украины: "Наше з вами завдання – зробити так, щоб кожен злочинець, який грабує державу і український народ, знав, що ці кошти треба буде повертати з великими штрафними санкціями"». ТВі би повз цю цитату просто так не пройшов: адже грабують злочинці державу і народ, а повертати будуть штрафами, що їх збирає… правильно, влада.

В Україні Олега Панюти («Подробиці тижня», «Інтер») не бунтують чорнобильці й афганці, Тимошенко не сидить у буцегарні, там не риють підкопу під видавництво «Абабагаламага», натомість тут несолодко, але з гідністю доживають віку ветерани Великої Вітчизняної. Глядачі ТВі слухають під кінець тижневика пісню «Ляписа Трубецкого» «Не быць скотам». На «Інтері», натомість, солодкавий сюжет солодкавого Веніаміна Трубачова про КВН – у дусі «эх, было времечко!». Прикрашає цей сюжет і коментар Володимира Зеленського – чи то генпродюсера, чи то не генпродюсера «Інтера». Зеленський зітхає за Кучмою: мовляв, за його часів із телеверсій не вирізали жодного жарту про владу.

Подивившись «Подробиці тижня», ви матимете всі підстави перепитати: ну, а все ж таки, що відбувалося в Україні протягом тижня? Після програми Віталія Гайдукевича виникають інші запитання: «доколе?», куди б емігрувати тощо .

«Підсумки тижня» на Першому національному спершу дивують рівнем проблемності: відкриває програму сюжет про баталії навколо нового закону про захист суспільної моралі. Автор матеріалу Тетяна Кухоцька нагнітає: мовляв, навіть за позашлюбні стосунки за новим законом можуть покарати як за аморальщину. Лілія Григорович розчулює: «Рекомендує батькам, бо ми всі маємо діточок або внуків, що отакий і такий контент в інтернеті, де є секс-послуги, голі тіточки. Ви заблокуйте тільки такі речі, якщо у вас дітки до 14 років, я до того, щоб вони могли це подивитися, коли вони виростуть». Аж двічі – в підводці й у сюжеті – лунає натяк на те, що депутати й самі не пальцем роблені, можуть так матюкнутися, що канал «Рада» закриють. Цікава деталь: із причетних до морального законопроекту в сюжеті фігурує лише опозиціонерка Лілія Григорович. Натомість згадується про те, що Янукович своїм указом «комісію скасував». Отже, опозиція за цензуру, влада – проти. А тим часом у співавторах законопроекту такі непересічні люди, як Юлія Льовочкіна, Геннадій Самофалов і Володимир Олійник (Партія регіонів), а з ними комуніст Євген Царьков і литвинівка Катерина Ващук. І Янукович, звісно, нічого не скасовував – лише доручив розглянути можливість, а що ніхто нічого не розглянув, то й комісія жива-здорова.

Так само в матеріалі про привітання Михаїла Саакашвілі з Днем української мови бракує однієї маленької детальки. Але такої, що її не пропустив того дня жоден блогер: від Януковича телепривітання українська мова так і не дочекалась, а те, що врешті-решт з’явилося на сайті, інакше як відпискою не назвеш.

Журналісти Першого з радістю смакують черговий раунд щорічного вуличного театру «комуністи проти свободівців» у Києві. Далі – великий сюжет Михайла Прудника про кризу в Європі. Нам туда нє надо, рєбята. Вони самі вже не хочуть того свого союзу: «За соціологічними опитуваннями, значна частина європейців уже не така впевнена в необхідності Об’єднаної Європи і цим ще більше ускладнює політикам пошуки порятунку». Отже, ще невідомо, кому пощастило від того, що Європа повернулася до нас тилом. В інший бік від Європи – Грузія, де, кажуть, блискуче подолали корупцію і бюрократію. Але! «З чим і досі не вдалося впоратися грузинській владі, так це з гідним забезпеченням життя літніх людей. Пенсії в Грузії – одні з найнижчих у кавказькому регіоні. Для прикладу: мінімальна виплата становить близько 60 доларів – це приблизно п’ятсот гривень. Більшість українських пенсіонерів теж змушені рахувати кожну копійку».

Україна «Підсумків тижня» нагадує картину, з якої ножицями повирізали важливі шматки. Серед вирізаного, зокрема, перебіг справи Тимошенко й Луценка, відставка Василя Хари, призначення Клименка й Захарченка та переведення Анатолія Могильова на прем’єрську посаду в Крим. Дрібнуваті, певно, події для каналу, який «зобов’язаний висвітлювати діяльність державної влади».

Яка Україна вам більше подобається – та, де крім підкилимної політики, корупції та непотизму немає нічого, чи та, де призначення чергових представників макіївської еліти на ключові міністерські посади вважається дрібницею, що не заслуговує на увагу? Десь посередині? Тоді ваш варіант – «ТСН. Тиждень» «1+1».

У програмі Алли Мазур новина номер один – обіцяна реформа санепідемслужби. Тут у приклад українській владі також наводять Грузію, де цю карально-бюрократичну структуру знищили. Журналіст Олександр Романюк навіть забезпечує явку з повинною від керівника СЕС Анатолія Пономаренка: «Претензії й до податкової, й до пожежників, і до екологів, і до інших інспекцій. В тому числі й до нас. Що потрібно дати більше свободи, рідше бувати, довіряти бізнесу».

І тут же безапеляційно сповіщає, що «…значно ефективніше збільшити відповідальність за порушення норм. Отруїв людей – плати так, щоб тебе пробачили. Або сідай у в’язницю». Як це чудово, коли журналісти виявляються авторитетними експертами в таких специфічних сферах. :)

Призначення, яким «Інтер» приділив півхвилини, і про які промовчав Перший, у «ТСН. Тижні» називають «міні-кадровим переворотом». Про ймовірні причини кар’єрного стрибка Клименка й Захарченка – анічичирк, це ж вам не ТВі і не 5 канал. Головний акцент – на призначенні Могильова. Сюжет Наталки Сафіханової оповідає про реакцію на цю подію та її можливі наслідки в Криму. З нього може скластися враження, що екс-міністра внутрішніх справ відправили на війну або, принаймні, проводити пацифікацію немирних горців. Крим – це майже Чечня. У підводці ведуча запитує: «Чи можна безбоязно планувати кримські канікули всім нам?», а кореспондентка завершує свій сюжет словами: «А так хочеться колись сказати вголос: сонце, море, відпустка. І знов уявити собі при цих словах не країну на іншому боці Чорного моря». Аж дивно стає, що під час минулорічної й позаминулорічної відпустки в Криму не доводилося переступати через тіла туристів, загиблих від дурної кулі. Можна було б запідозрити, що туристичні організації, які возять до країни на іншому боці Чорного моря, лобіювали таке очорнення іміджу нашого півострова. Але ні – це просто витискання шести «С» і одного «Г» із кримської теми, як і з будь-якої іншої.

Ще одна тема, яку сором’язливо оминають інші канали – відставка Василя Хари, можливо, перша ластівка внутрішнього конфлікту в середовищі Партії регіонів, що вийшов на публіку, чого з такою надією чекає опозиція. Ольга Василевська доволі глибоко й критично розібралася в темі, хоча, звісно, це лише ледь прочинена хвіртка у дивосвіт зловживань і корупції навколо профспілкового майна. Проблемні теми в програмі йдуть одна за одною: допит Тимошенко у ліжку (стисло), розвиток подій навколо закону про скасування квот для українського продукту на радіо та телебаченні, великий сюжет про конфлікт навколо приміщення видавництва «Абабагаламага», сюжет про збільшення штрафів для повій, сюжет про моральний закон. Тиждень «ТСН. Тижня», певно, найщільніше напаковано конфліктними подіями.

До честі «1+1», «протистоянню» комуністів і радикальних націоналістів у центрі Києва «ТСН. Тиждень» приділяє рівно стільки уваги, скільки ця подія заслуговує – кільканадцять секунд. Натомість, ICTV у «Фактах тижня» вбачає в цій екстраординарній події привід для докладного висвітлення. В одному сюжеті – «п’ять найгарячіших тем тижня» – Володимир Соколов поєднав із комуністично-націоналістичними мітингами затвердження нової форми для Євро-2012, санкцію суду на арешт Миколи Мельниченка й аварію на Хрещатику за участю «бентлі» Руслана Богдана. Зрозуміло, чому для ICTV судове переслідування Мельниченка, Папікового особистого ворога, є «гарячою темою», але в чому гарячість нової форми? Чому тоді, наприклад, не перший матч на відреставрованому «Олімпійському»?

«Крим, який понад два з половиною місяці гадав над тим, хто стане наступником Василя Джарти, цього тижня нарешті отримав нового прем’єра, – розповідає Оксана Соколова на початку випуску. – Постать Анатолія Могильова, особистого друга і земляка Джарти, не стала несподіванкою. Та й про Крим він знає не з чужих слів. Раніше Могильов очолював міліцію півострова, і запам’ятався непростими стосунками з татарами. Тепер обіцяє вибудовувати діалог вже на іншому рівні. Головне – утримати всі рубежі, які вдалося взяти його попереднику». Очевидно, під рубежами мається на увазі перетворення Криму на заморське володіння Макіївки. Цікава тут інша ремарка: що призначення Могильова було «цілком очікуваним». Можливо, власні джерела, наближені до прес-служби кримського уряду, попередньо інформували Оксану Соколову про такі плани влади, але для посполитих громадян це таки була несподіванка. Хоча б із огляду на те, що на посаді міністра внутрішніх справ пан Могильов не явив суспільству жодних менеджерських талантів.

Україна за версією «Фактів тижня» – це країна, де влада знає, що робить. І якщо щось робиться не так, то в цьому винен хто завгодно, але не влада. Так, сюжет Олександра Ільїних про свавільний ремонт в історичній будівлі, де розташована капела імені Ревуцького й видавництво «Абабагаламага», служить прелюдією до наступного повідомлення:

«Ганебна історія докотилася навіть до президента. Віктор Янукович назвав цю ситуацію кричущим випадком. Він подякував голові КМДА Олександру Попову за оперативне втручання, але наголосив, що захищати такі історичні об’єкти треба на найвищому законодавчому рівні. Говорив це президент у п’ятницю на засіданні Гуманітарної ради України. Там же пролунало ще кілька важливих позицій. Зокрема щодо як найшвидшого завершення реставрації та будівництва у Каніському заповіднику на могилі Шевченка. Янукович наголосив, що особисто стежить за перебігом робіт. Взагалі тема збереження національно-культурної спадщини була сьогодні головною. І в цьому ж контексті президент заявив, що не задоволений законом про скорочення українського продукту на радіо і телебаченні. З половини до чверті. І наголосив: парламент перегляне цей документ.

Віктор Янукович, Президент України: “Там знайшли дуже багато помилок, розбіжностей. І протилежностей. Він буде знову розглядатись у Верховній Раді. Повертатись, і який буде прийнятий, цей закон, ми потім подивимося”».

Так і знайте: якщо хтось у цій країні безкарно чинить беззаконня, то це лише тому, що президент не відає. А якщо Верховна Рада ухвалює погані закони, то це лише тому, що її пропрезидентська більшість, згуртована навколо Партії регіонів, не слухає президента, почесного лідера Партії регіонів, і не радиться з ним.

Зате в Україні за версією ICTV – на відміну від похмурої України ТВі та Першого національного, конфліктної «1+1» та бравурно-паркетної інтерівської, – люблять мистецтво. Найбільше його люблять Віктор та Олена Пінчуки. Тому великий сюжет неминуче присвячується приїзду до Києва Елтона Джона, який допомагає меценатському подружжю в їхніх доброчинних проектах, і ще один, також чималий – картинним галереям, сучасному мистецтву та його поціновувачам. Серед них, зокрема, міністр освіти, науки, молоді і спорту Дмитро Табачник. Розповідає, як вигідно купив картину художника Бокшая десять років тому. Молодець, що купив – міг би й просто так у музеї взяти.

Проти Юлії Тимошенко відкривають нові справи, триває суд над Юрієм Луценком. Усе це минуще! Мистецтво – вічне. Особливо високе, дороге й авангардне, яке так добре розуміє власник ICTV і до якого ніяк не доросте наш відсталий гіперборейський народ.

Розставити все по полицях бодай у декількох темах прагне «Час. Підсумки» 5-го каналу. Тут не лише в різних аспектах і з важливими подробицями подано перепризначення Могильова, Захарченка і Клименка, але звучать не менш знакові слова Януковича: «Хотів би побажати всім громадянам Криму отримати ефективного господаря». Замість вірити на слово експертам або висувати власні здогадки, кореспондент каналу Ірина Герасимова намагається з’ясувати, як сприймуть призначення Могильова кримчани, на вулицях Сімферополя. Тут прямим текстом і з прикладами кажуть про макіївізацію Криму – ось, наприклад, Григорій Іоффе визнає: «То, что сегодня есть некий перебор с кадрами, которые приехали, это тоже, без сомнения, правда. Я не совсем убежден, что нужно было, например, на симферопольском кладбище менять руководителя – симферопольского человека на приезжего». Sapienti sat. На кінець сюжету ще одна блискуча, хоч і безсоромно вирвана з контексту, фраза, тепер уже Могильова: «Поэтому я готов заниматься в том числе и удоями, без сомнения».

Дотепно, жорстко, прискіпливо і критично, але без ненависті, на відміну від ТВі. Ненависть – поганий помічник для журналіста.

З «Часу. Підсумків» дізнаємось і про нові звинувачення проти Тимошенко, і про газові справи – цією дражливою темою більшість каналів (крім «Інтера», для якого газ – святе) вирішила своїх глядачів не напружувати. Ну, подумаєш, відкрили Північний потік. Так само не оминули в програмі Тетяни Даниленко ситуації в переговорах між Україною та Євросоюзом. У матеріалі про скасування телерадіомовних квот замість посипати голову попелом і гострити вила, спробували поглянути на ситуацію з різних ракурсів. Зокрема й очима українських виконавців, чия музика нібито має зникнути з ефіру (а чи вона там була?), і очима європейців – адже саме до Європи апелюють автори законопроекту.

А найекзотичніша версія України протягом тижня, що минув, – у «Подіях тижня» Андрія Данилевича на каналі «Україна». Тут політична подія, варта уваги, знайшлася лише одна. Але велика. Призначення Могильова, Захарченка та Клименка змусило Андрія Данилевича замислитися про серйозні речі та зробити визначні відкриття.

«Итак, лицо власти понемногу меняется. И не говорите, что как-то неожиданно. Последние полгода все только и говорят о перестановках. И вот – получайте: новый премьер Крыма, новый глава МВД и новый налоговик». А в чому, власне, зміна обличчя влади, якщо всі троє в тій самій владі працювали, лише на інших посадах?

«И не сомневайтесь, что это только начало». Ну, якщо сам Андрій Данилевич сказав, ми не сумніваємося. Він велика людина, самому Януковичу на «Інтері» запитання з папірця читав. Йому видніше.

«Логика отставок и назначений первых лиц исполнительной власти должна быть предельно ясна, в первую очередь, даже для подчиненных. Особенно, если это МВД (это примерно 300 тысяч сотрудников). И у них сейчас логичный вопрос: почему сейчас уволили Анатолия Могилева. Ведь столько угроз и поводов было раньше: и после 9 мая, и после смерти студента в отделении, и после Одессы. Что ж, тогда есть более важные причины, по которым в Украине занимают должности и идут на повышение». Яка ж зворушлива турбота про спантеличених співробітників МВС, які розпачують, не розуміючи, чому і на кого їх покинув Анатолій Могильов!

Утім, потік свідомості Данилевича компенсує притомний сюжет Сергія Кудімова, який ставить досить гострі запитання і знаходить на них предметні відповіді: чому саме Могильов, чому негативно реагують татари та недобиті Василем Джарти рештки кримського політикуму, чого насправді від Могильова чекає Янукович. Що ж до Клименка й Захарченка, в сюжеті лунає – з уст політолога Володимира Фесенка – теза про їхній зв’язок із Олександром Януковичем і про те, що це частина загальної тенденції посилення Сім’ї. Знов-таки, те саме, що на ТВі, тільки спокійно, без ненависті й зайвих емоцій.

«Хочется пожелать всем на новых должностях успеха и процветания», – каже по завершенні сюжету Андрій Данилевич. Це він, напевно, тонко іронізує. Що ж, зрештою, для каналу Ріната Ахметова справді немає важливішої теми, аніж призначення особисто відданих Януковичу людей на посади, які могли дістатися людям Ахметова.

Улюблена теза ведучих та редакторів цих програм – «ми не інформаційно-аналітичні, ми підсумкові». Це начебто виправдовує відсутність аналітики (читай – некритичне відтворення політичних меседжів і невтручання в плутанину «версій правди»). Але чи виправдовує це аж такий вибірковий підхід до інформування?

Верстка випусків підсумкових тижневиків 13 листопада 2011 року:

Перший національний, «Підсумки тижня»

• Кого та від кого може захистити новий закон «Про захист суспільної моралі»?

• Червоні стяги й комуністичні транспаранти цього понеділка були на головній площі Києва.

• Як країни ЄС долають кризу?

• Президент Грузії привітав українців з Днем рідної мови та писемності українською мовою.

• Які небезпеки та можливості несе в собі підписання угод про пожиттєве утримання?

• У який спосіб магазини наживаються на ласунах?

• Чому нова фінансова піраміда МММ-2011 користується популярністю серед українців?

«1+1», «ТСН. Тиждень»

• Санітарну революцію пообіцяв цього тижня уряд.

• І міні кадровий переворот, яким почався цей тиждень в Україні.

• І цілий шлейф фінансових скандалів тягне за собою ще одна відставка цього тижня.

• І колишнього прем’єра Тимошенко допитували цими днями просто в ліжку.

• Парламентський закон про скорочення наполовину квот на українську музику і відео в ефірі до Президента так і не потрапив.

• До речі, фірма, яка зробила підкоп і під видавництво, і під капелу, не вперше намагається вижити із законної території її власників.

• І є зрушення у справі підшефного «ТСН. Тижня» Максима Дмитренка.

• Дійшли руки в уряді і до інтиму.

• Своє ставлення до проблеми проституції в Україні могли висловити і друзі «ТСН. Тижня» на нашій сторінці у мережі Facebook.

• Окрім штрафів на повій захистити ваші очі і вуха від маніяків, сексопатів, убивць і просто лайливих слів хоче парламент спеціальним законом..

• Далі про борців за свободу від комуналки.

• Кадри, без яких інформаційний тиждень був би неповним..

«Інтер», «Подробиці тижня»

• В Україні знову почалися проблеми з видачею депозитів.

• Анатолій Могильов тепер – кримський прем’єр.

• Україна стрімко втрачає свої природні багатства.

• Північний потік урочисто відкрили цього тижня в місті Люблін.

• Прем’єр-міністр Італії пішов у відставку.

• В Україні близько 180 тисяч осіб, які брали участь у бойових діях в часи Великої Вітчизняної.

• Цього тижня у Тернопільській області загинув школяр.

• Українські виробники шампанського невдовзі почнуть передруковувати етикетки.

• Клуб веселих і кмітливих, КВК, відзначає півстолітній ювілей.

ICTV, «Факти тижня»

• Статус-кво збережено. Крим, який понад два з половиною місяці гадав над тим, хто стане наступником Василя Джарти, цього тижня нарешті отримав нового прем’єра.

• Ганебна історія докотилася, навіть до Президента.

• Італійській прем’єр Сільвіо Берлусконі вчора подав у відставку.

• В Україні цього тижня теж мітинги.

• Ще більш загадкова пригода сталася цього тижня на Полтавщині.

• Грип розповзається країною.

• Аварії електростанціях.

• Його теж чекали, як надзвичайну подію.

• В іншій відомій лондонській галереї цього ж тижня відкрилася виставка української художниці і лондонці приходять подивитися на її роботи з інтересом.

• Японці схрестили мотоцикл із унітазом.

5 канал, «Час. Підсумки»

• Віктор Янукович перетасував фігури у кадровій колоді.

• Екс-Прем’єр-міністру України висунули нові звинувачення.

• Поки Україна розслідує діяльність газового посередника ЄЕСУ, Росія запустила альтернативний газогін.

• Упродовж одного тижня Євросоюз позбувся одразу двох проблемних прем’єрів.

• 40% дітей та дорослих, які потрапляють під опіку держави, визнають недієздатними.

• Скасування квот на українську музику та іншу аудіовізуальну продукцію загальмувало.

ТРК «Україна», «Події тижня»

• Логіка відставок та призначень перших осіб виконавчої влади.

• Сільвіо Берлусконі пішов у відставку.

• Громадяни Південної Осетії обирають президента.

• Покупці клюють на примарну шару оманливих розпродажів.

ТВі, «Сьогодні. Тиждень»

• Українці вірять лише у сім’ю.

• Блог-пост.

• Приручення Феміди.

• Гість у студії – Микола Томенко, народний депутат, заступник голови Верховної Ради України.

• Остаточний розпродаж.

• За круглим столом «Підсумків» – Ігор Уманський.

• Про безпеку влади.

• Білоруські настрої в Україні.