14 лютого на сайті видання «Левый берег» з’являється новина «Испания разочарована запретом на курение в ресторанах и барах», яку вже невдовзі передруковує «Кореспондент», «Новинар», «Комментарии», «Подробности» та десяток менш відомих ресурсів. Між тим, цей матеріал є гарним прикладом недбалого ставлення журналістів до своєї роботи. Коли через лінь, брак часу, щоби розібратися в темі, гонитву за гостротою й ефектністю матеріалу вони свідомо або несвідомо опускають і перекручують факти, подають інформацію однобічно і викривлено. Страждають у результаті споживачі, які замість об’єктивної картини дійсності отримують її квазіверсію.

У згаданій новині «Левого берега» йдеться про звіт Іспанського товариства пневмології й торакальної хірургії (SEPAR) щодо результатів, які дало впровадження минулого року в Іспанії закону про заборону куріння в громадських місцях. Основна теза матеріалу зводиться до того, що антитютюновий закон не є дієвим, ба більше – його впровадження призвело лише до негативних наслідків. При цьому про жодні позитивні результати дії закону не згадано.

Саме ця відверто негативна тональність матеріалу та його однобічність насторожили і спонукали перевірити інформацію. По-перше, ми ознайомилися з новиноюTobacco laws ineffective in reducing smoker figures із англомовної версії сайту іспанського видання Еl Pais, на яке посилається «Левый берег». Порівняли її з цим же матеріалом в іспанському перекладі. По-друге, на сайті SEPAR знайшли повну версію звіту товариства. По-третє, відшукали в іспанській пресі інші публікації на цю тему.

Одразу зазначимо, що переклад новини з англійської здійснено коректно. В оригіналі було наведено самі ті цифри й факти, які з’явилися в українських мас-медіа. Проблема в іншому – ані журналісти «Левого берега», ані журналісти тих видань, що передрукували матеріал, очевидно, навіть не пробували звернутися й до інших ресурсів, знайти першоджерела цієї інформації, не намагалися її перевірити, підтвердити, спростувати або ж доповнити. Якби вони це зробили, матеріал був би більш збалансованим та об’єктивним.

Отже, які саме факти дослідження SEPAR було опущено, замовчано, перекручено або вирвано з контексту.

Підміна понять

Чомусь журналісти забувають, що закони про заборону куріння в громадських місцях, які діють у більш як 30 країнах, насамперед спрямовані на захист здоров’я людей, котрі не палять. При цьому про зменшення кількості курців може йтися лише в довгостроковій перспективі і лише в комплексі з упровадженням інших заходів – приміром, створенням державних центрів допомоги тим, хто прагне позбавитися цієї шкідливої звички (наразі вони успішно діють у США, Франції, Великобританії), підвищенню цін на цигарки, заборони реклами тютюнових виробів тощо. Якщо ж ми говоримо саме про Іспанію, то в преамбулі до закону про заборону паління в громадських місцях іспанська влада декларує таку мету: «В першу чергу ці заходи спрямовані на захист двох груп населення. Неповнолітніх […] та працівників сфери готельного бізнесу і закладів громадського харчування […], які найбільше страждають від пасивного куріння».

Таким чином, ані заголовок новини «Левого берега», ані обігравання тези про неефективність закону, не відповідають дійсності (зокрема, з огляду на опущені статистичні дані дослідження SEPAR, які ми знайшли й наводимо нижче). Те ж саме можна сказати про заголовок «Запрет курения в общественных местах Испании провалился – медики», під яким цю ж новину опублікувало видання «Комментарии».

Замовчування й опускання фактів

У звіті SEPAR ми знаходимо дані, які не з’явилися в українських мас-медіа, проте частина з них потрапили до іспанських ЗМІ. Зокрема:

- число пасивних курців зменшилося на 28,5% порівняно з 2005 роком (тоді в Іспанії було впроваджено перший антитютюновий закон) і аж на 16,8 % протягом року дії останнього антитютюнового закону;

- забрудненість повітря тютюновим димом у ресторанах знизилася до 3%, в барах до 7%, на дискотеках до 11%, на робочих місцях до 6%;

- 65% курців, 83% колишніх курців і 93% некурців наразі схвально ставляться до впровадження закону;

- 17% некурців і 14% курців почали частіше відвідувати бари;

- для 81% некурців, 75% колишніх курців і 35% курців відвідування барів та ресторанів стало більш комфортним.

З огляду на цю статистику, важко сказати, що закон є неефективним. Безперечно, крім позитивних досягнень, є й проблеми, яких автори дослідження не заперечують. Приміром, те, що 9% дітей та підлітків зазнають впливу пасивного куріння, з них – 51% вдома (щоправда, ми не маємо даних, чи зросла ця цифра саме після введення закону). Між тим, дітей убезпечено від впливу диму в громадських місцях. Ба більше: останні дослідження європейських учених, теж опубліковані 14 лютого 2012 року в журналі Tobacco Control, показують, що 38% курців Німеччини, 28% у Нідерландах, 25% в Ірландії та 17% у Франції після введення законів про заборону падіння в публічних місцях відмовилися від паління вдома. Це є втішною тенденцією.

А якщо б журналісти «Левого берега» копнули трохи глибше, то могли би знайти звіт Комітету із запобігання курінню Іспанії, оприлюднений 27 грудня 2011 року і опублікований у десятках іспанських видань. У ньому йдеться про те, що протягом року на 15% знизилася кількість нападів астми у дітей та на 10% скоротилася кількість інфарктів.

Маніпулювання цифрами

Паралельно з упущенням фактів, ми бачимо в матеріалі «Левого берега» маніпулювання цифрами, завдяки якому підсилюється негативна тональність новини:

«…за год после введения полного запрета на курение в общественных местах, уровень курения в Испании не уменьшился, а наоборот вырос, достигнув 20% населения».

По-перше, кількість курців збільшилася не за рік після заборони паління в громадських місцях, а від часу останнього подібного дослідження, проведеного 2007 року.

По-друге, загалом кількість курців із часу введення першого антитютюнового закону 2005 року зменшилася з 22% до 20%.

По-третє, замість писати, що за останні 5 років кількість курців в Іспанії зросла на 0,5%, нас змушують читати, що ця кількість досягла 20% населення (що, безперечно, звучить більш вражаюче, аніж перший варіант).

Виривання фраз із контексту

Також знаходимо в новині фрази, вирвані з контексту.

«“Профилактические меры, принятые в этом законе, увы, не работают” – признал вице-президент [Хуан Антоніо Рієско] Separ».

Проте Хуан Антоніо Рієско також пояснює, що самої лиш заборони палити в громадських місцях недостатньо, аби людина могла покинути палити. Адже куріння викликає звикання, тож украй важливо, щоби курець міг отримати кваліфіковану медичну та психологічну допомогу. Держава має посприяти, аби ця допомога була безкоштовною.