«Тиждень, що закінчився найпозитивнішою новиною: Христос Воскрес!». Справді, світле завершення тижня дещо відбилося на наповненні підсумкових тижневиків. Утім, як завжди на великі релігійні свята, інформаційним приводом для реакції – а цього разу реакції вельми оперативної, «сьогодні на сьогодні», – у деяких щотижневих програмах чомусь стала участь у богослужіннях перших осіб держави. Це загадкова практика, що не містить жодної видимої логіки, адже релігійність є справою приватною, і віднести такі новини до розряду політичних не можна. Деякі телеканали не пропустили нагоди наголосити на політичному аспекті: «Запалили свічки від благодатного вогню і у Києво-Печерській лаврі, Московського патріархату, куди приїхали на всю ніч представники влади на чолі з Президентом і у Володимирському соборі патріархату Київського, якому віддали перевагу опозиційні політики» («1+1», «ТСН. Тиждень»).

Однією з головних політичних новин тижня стало ухвалення нового кримінально-процесуального кодексу, заради якого півсотні нардепів із двома з половиною сотнями карток затримались у сесійній залі до ранку. Журналістів у цій історії захопила перш за все надводна частина айсберга – незвичні обставини ухвалення закону і досить звичні, але цього разу кричущо відверті порушення регламенту. Натомість не всі досить детально розтлумачили своїй аудиторії, що приніс Україні новий КПК. Ще один знаковий нічний акт ВР – внесення змін до держбюджету для фінансування «соціальних ініціатив» Януковича.

Із останнім пов’язаний скандал, який, щоправда, прогримів надто пізно (в суботу), щоб усі телеканали встигли підготувати повноцінні матеріали для тижневиків: у декларації про доходи, яку оприлюднив глава держави, зазначено 16-мільйонний гонорар за книжки, написані й навіть іще не написані ним. Ефект інформаційної бомби посилило повідомлення про пожежу в друкарні «Новий світ», яка сплатила унікальний гонорар; піарники ж Банкової не спромоглися зорієнтуватися й оперативно видати меседж, який хоча б частково пом’якшив іміджеву шкоду від новини і, головне, її численних саркастичних інтерпретацій. Єдиною спробою це зробити була заява Януковича, що він віддасть гонорар на доброчинність.

Ще один скандал тижня – знесення будинків на Андріївському узвозі компанією Ріната Ахметова. Практично вся журналістська спільнота, за дуже незначними винятками, встала на бік захисників старого Києва і з більшою чи меншою мірою пасіонарності засудила забудовників. Балансом у цій історії часто нехтували, а провладні ЗМІ висвітлювали її так, щоб не кинути тінь на голову КМДА (Олександр Попов, як і у випадку з Пейзажною алеєю, використав боротьбу за Андріївський для самопіару).

Політично-судові «серіали» цього тижня дали кілька важливих інформаційних приводів: вирок Валерієві Іващенку, звільнення Арсена Авакова, подальші заяви щодо діагнозу Юрія Луценка та черговий приїзд німецьких лікарів для обстеження Юлії Тимошенко.

ТВі, «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем»

Великдень спонукав тижневик ТВі до незвичного позитивного сюжету зовсім без політичного підтексту – Роман Недзельський опитав представників українських церков (двох православних і греко-католицької) про їхні насущні проблеми, релігійність українців, сучасні засоби проповідування Христа тощо.

Перша несвяткова тема – вирок колишньому в. о. міністра оборони Валерію Іващенку, якого беззастережно названо «політичним бранцем». Подію висвітлено незбалансовано: дібрано факти, що мають свідчити про жорстоке поводження з Іващенком, та критична реакція Заходу, тоді як про мотивацію вироку ні слова – у глядачів не має виникнути навіть сумніву, що справу сфабриковано задля політичної розправи.

«Щодо інших ув’язнених опозиціонерів…», – веде далі Віталій Гайдукевич, таким чином зараховуючи Валерія Іващенка до опозиції. Чи коректно це? Іващенко працював під керівництвом Юлії Тимошенко, коли вона була прем’єр-міністром, але перед цим він працював у секретаріаті Кабміну за часів прем’єрства Януковича. Жодних даних про членство Іващенка в якихось опозиційних політичних партіях також, принаймні, у пресі не траплялося. Чому ж він опозиціонер?

Так само без жодного балансу (позиції влади, обвинувачення) подають новини у справах Тимошенко, Луценка й Авакова. Прогнози щодо того, чи погодиться Італія видати Арсена Авакова Україні, роблять зі слів Авакова, додаючи, що «європейцям добре відома» стаття, за якою екс-чиновника звинувачують. У своєму розлогому коментарі ТВі Аваков назвав заяви Генпрокуратури «совершенно идиотскими», і навіть ця образлива репліка не стала приводом для того, щоб дати слово іншій стороні. Проблеми з балансом у «Підсумків» не просто великі, а дуже великі.

Про рішення Конституційного Суду щодо неприпустимості балотування одночасно за списком і мажоритаркою кажуть як про провал опозиції, що є наслідком хибного рішення – компромісу з Банковою. Цей акцент ще чіткіше поставлено в сюжеті Мирослава Отковича, який називає рішення КС «дискримінаційним» і водночас гостро критикує опозицію за недалекоглядність. Позитивним героєм у сюжеті постає лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Сюжет має суб’єктивний висновок із недостовірним посиланням: «Єдине відомо напевно: чесні і прозорі вибори відкриють Україні двері до Європейського Союзу, фальсифікація ж, навпаки…». По-перше, як це може бути відомо напевно, зважаючи на те, що результат чесних і прозорих виборів може бути аж ніяк не «проєвропейським» (наприклад, до ЄС не хоче хвалений Мирославом Тягнибок), по-друге, КОМУ відомо?

Саркастично («як письменник… вам не почулось – як письменник!», «начувайте, Джоан Роулінґ і Пауло Коельйо, конкуренція іде» тощо) повідомляють про двомільйонну авторську винагороду, отриману Януковичем. Критикують податківців за те, що не зацікавилися розміром президентського гонорару, принагідно нарікаючи на позачергову податкову перевірку ТВі. Багато критики, звинувачень у порушенні закону… і, знову ж таки, жодного пояснення мотивації позачергової перевірки від самих податківців (які, до речі, пояснення мають).

Тема руйнування Андріївського узвозу стає приводом для нищівної критики на адресу Олександра Попова – аж до недостовірного твердження Віталія Гайдукевича, що «адміністратора столиці називають гауляйтером» (хто?). Характерно, що Ріната Ахметова, чия компанія, власне, руйнує будинки на Андріївському, згадано лише побіжно, натомість на голову Попова ведучий накликає громи й блискавки. Сюжет Олега Криштопи хоч і містить позицію міської влади, одначе все одно являє собою радше погляд з одного боку барикад. Позицію ж «донецького мільярдера», як тут схарактеризовано Ріната Ахметова, переказано дуже стисло й без прямої мови – лише обіцянки відновити Андріївський із коментарем, що «чи виконає мільярдер обіцянку, покаже час» (класика!).

«Україна», «Події тижня»

Тут обійшлися без молитовних Януковича з Азаровим. Після теплого привітання із Великоднем перша політична тема – ухвалення КПК. «Виктор Янукович дал слово главы государства: новый УПК подпишет, если тот понравится Совету Европы. Там уже назначили экспертизу. Но в целом заранее называют его вполне европейским по духу. Правда, видели бы европейцы, как этот кодекс принимали. Очень символично – в ночь с Чистого четверга на Страстную пятницу. Да и еще 13-е. Не обошлось без мистики: в зале физически присутствовали не больше 50 депутатов, а на табло результат 271 "за". Чудеса. Новый Уголовно-процессуальный кодекс писали долго – почти семь лет. Когда он вступит в силу – в стране многое изменится. Александр Бондаренко вжился в новые роли и изучил новые понятия». Дотепно, але не зайвим було б конкретизувати, про яких «європейців» ідеться. Новації кодексу візуалізував і навіть театралізував Олександр Бондаренко. Окрім надзвичайно оригінальної форми, цей сюжет цікавий ще й тим, що являє собою суцільну череду стендапів – автор у кадрі майже весь час. Не кажучи вже про те, скільки разів йому довелося перевдягнутись. Якісна й непересічна робота.

Коротко говорять про Іващенка та Авакова. Стримано розповідають про рішення КС щодо закону про вибори: «Правила выборов изменили. Как известно, пять месяцев назад Верховная Рада конституционным большинством приняла новый избирательный закон, а в этот вторник Конституционный суд его слегка подправил. Кандидатам в депутаты запретили баллотироваться на выборах одновременно и по партийным спискам, и в мажоритарных округах. Для представителей небольших партий это было страховкой от проигрыша, для партий побольше – способом увеличить количество своих представителей в парламенте. Но теперь и мелким, и крупным партиям нужно будет перераспределить свои силы. А тем, кто ну очень хочет стать депутатом, следует хорошо оценить свои возможности, и финансовые тоже. Идти ли в округ и побеждать, или же, если есть сомнения, гарантировать себе место в проходной части партийного списка всеми возможными способами». Ні імен, ні назв партій, ні коментарів – здогадуйтеся самі, хто мається на увазі. Так само прісно, хоча інформативно – про перекроювання виборчих округів. «Вот такие пироги», – підбиває підсумок Андрій Данилевич.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Починають із Великодня та великоднього сюжету про те, як українцям потрапити в Ізраїль до Гробу Господнього. Перша політична тема – ухвалення КПК. Ольга Василевська, хоч і змалювала дещо іронічно обставини ухвалення документа, зробила наголос саме на змінах у правоохоронній системі, які він регламентує. Парадокс, але на користь КПК у сюжеті говорить народний депутат Святослав Олійник (обраний за списком БЮТ), а критикує – комуніст Валерій Бевз, чия фракція входить до більшості. Далі в повідомленні про внесення змін до бюджету – недостовірні посилання: «Бізнесмени побоюються, тиск фіскальних органів посилиться. Опозиція і спосіб його прийняття критикує, парламентська більшість відхилила всі альтернативні проекти опозиції. Провладні політики кажуть, це заплановане покращення і запевняють, що друкувати додатково мільярдів, для виконання обіцянок перед виборами не будуть». В усіх трьох випадках не зрозуміло, чия конкретно думка чи позиція мається на увазі.

Новину про письменницькі прибутки Януковича дають ну дуже пом’якшено: «Головний дохід Віктора Януковича від книжок. Це випливає з його декларації опублікованої на офіційному сайті Президента. Згідно із нею у 2011-му Янукович отримав майже 760 тисяч гривень зарплати, 155 тисяч гривень відсотків за банківські депозити і 16 мільйонів гривень гонорару від донецького видавництва. Крім того Президент декларує півтора гектари землі під Києвом, будинок площею 600 квадратних метрів, а ще квартиру і паркінг на дві машини у центрі столиці. На президентському рахунку відповідно до офіційної декларації на кінець року було 14,5 мільйонів гривень. Саме 2011 Янукович отримав свій гонорар за 4 книжки, їх він написав за останні 5 років. Друкарня “Новий світ” купила також права на майбутні твори Президента. Сам Янукович із цього приводу заявив, свої авторські винагороди спрямує на доброчинність.

Віктор Янукович, Президент України: “Ті кошти які я отримав від видання деяких своїх книжок, я їх всі буду спрямовувати тільки на допомогу бідним людям”».

Стисло кажуть про поточні новини у справі Тимошенко, вирок Іващенку, діагноз Луценка, рішення Конституційного Суду щодо неможливості балотування одночасно за списком і на мажоритарці і про статус Авакова. Далі – доволі гострий сюжет Григорія Жигалова про розслідування у справі King’s Capital та Сандея Аделаджі, де, втім, дивним чином відсутні згадки про Леоніда Черновецького та інших вірних «Посольства Божого» з числа «молодої команди». Натомість є неконкретне: «Наближаються вибори, а Аделаджа, який має чималу армію слухняного електорату, не раз доводив свої уміння домовлятися з політиками різних кольорів».

Про руйнацію на Андріївському розповіли без істерик і збалансовано, хоча й із неприхованою стурбованістю долею історичної вулиці («Хочеться вірити, що поступливість на Узвозі не виявиться звичайним окозамилюванням напередодні київських виборів»).

«Інтер», «Подробиці тижня»

Починають випуск із привітання з Великоднем і сюжету про хвору на рак дівчинку. Проте вже перша політична тема – безбожно піарний «паркет»: «В молитвах и с надеждой на лучшее провели пасхальную ночь первые лица государства. В праздничном богослужении в Свято-Успенской Киево-Печерской лавре приняли участие Президент Украины Виктор Янукович, Премьер-министр Николай Азаров, председатель Верховной Рады Владимир Литвин. Пасхальную службу возглавил предстоятель Украинской православной церкви Блаженнейший митрополит Владимир.

Виктор Янукович, Президент Украины: "Святкового настрою хотів би побажати, щоб нам всім щастило, щоб були здорові, щоб була стабільність у країні, і щоб був урожай"».

Про ухвалення КПК повідомляють формально і стисло – цей тон і формат дозволяє уникнути роз’яснення, які саме претензії має опозиція до процедури ухвалення закону: «Три дня и полночи Верховная Рада принимала новый Уголовно-процессуальный кодекс. В начале пятого утра пятницы за него проголосовали депутаты от большинства. Оппозиция покинула зал раньше – в знак протеста, что её поправки не поддержали. Документ, который пришёл на смену кодексу 50-летней давности, содержит ряд новшеств. Например, появляются такие меры пресечения, как освобождение под залог и домашний арест. По мнению депутатов, это уменьшит количество людей за решёткой. Ограничили и сроки проведения расследований – не более года. Принимать судебное решение по особо тяжким преступлениям станет суд присяжных. Оппозиция заявила, что документ принят с нарушениями, поэтому будет обжалован в Конституционном суде. Президент Украины намерен отправить документ на международную экспертизу и только после этого решит – подписывать или нет. Планируется, что новый Уголовно-процессуальный кодекс вступит в силу с 1 января 2013 года».

А вже про внесення змін до бюджету – просто піар-повідомлення без жодного натяку на баланс або спробу осмислення.

У прикінцевому сюжеті Максима Урлапова про ситуацію з забороною платних парковок без паркоматів також елементи піару влади – наведено синхрон Миколи Азарова, який «закликає» водіїв не платити за стоянку.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Несподівано конфліктний випуск. Починають із теми, яку проігнорували інші провладні канали – «наїзду» податкової на студію Le Doyen, що загрожує залишити кінотеатри без дубльованих українською мовою зарубіжних фільмів. Матеріал збалансований і навіть містить своєрідне підбурювання до бунту – слова про те, що глядачі повинні відстояти своє право дивитися фільми українською мовою. Так само критичне (щоправда, до забудовника, а не до київської влади) повідомлення про конфлікт на Андріївському: «Цього тижня в центрі уваги була ще одна скандальна подія. На столичному історичному Андріївському узвозі знесли відразу кілька будівель. Компанія-забудовник, яка належить найбагатшому українцю – Ринату Ахметову – заявила, що на цьому місці побудує сучасний торговельно-офісний центр. Новина обурила не лише киян. Андріївський – одна з візитівок столиці. Це місце, неймовірно популярне серед туристів. Тому під офісом компанії Рината Ахметова небайдужі протестували проти забудови, а на самому узвозі в будівельну техніку летіло каміння. Протести були такими гучними, що компанія-забудовник поспішила публічно відмовитися від ідеї зведення торговельного центру та пообіцяла відновити фасади зруйнованих пам'яток. Після всього залишається лише кілька запитань: на що розраховували забудовники, починаючи таку реконструкцію узвозу і невже не можна було передбачити реакції киян на знищення історичної частини міста?».

Нарешті, критичний сюжет про готовність України до Євро-2012, цього разу про недостатній загальний рівень володіння англійською та неграмотні написи нею ж.

5 канал, «Час: Підсумки»

Ухвалення нового КПК стало для тижневика 5-го каналу приводом не лише покритикувати депутатів за кнопкодавство, але й згадати справи Луценка й Іващенка, а також фільм «Лук’янівка. В’язниця №1», щодо якого державна пенітенціарна служба вже заявила своє звичне «проведено перевірку, факти не підтвердились». Олександрові Аргату вдалося зняти панорамний, різнобічний і водночас формально збалансований сюжет.

Наступна тема – рішення Конституційного Суду щодо певних положень закону про вибори народних депутатів: «Усі страхи опозиції збулись». У сюжеті Ірини Герасимової, втім, головний наголос не на страхах опозиції, а на порушених правах заробітчан та інших українців, які перебувають за кордоном і не зможуть голосувати за депутата-мажоритарника.

Говорячи про обрання нового голови Рахункової палати, роблять недостовірне посилання: «Верховна Рада обрала голову Рахункової палати. Романа Магуту, який досі працював заступником голови Ощадбанку, підтримали 243 депутати під час таємного голосування. Напередодні він оприлюднив декларацію про доходи, з якої випливає, що зарплатня цього чиновника державного банку становила близько 240 тисяч гривень щомісяця. Магуту називають людиною, близькою до Прем’єра Азарова». Хто називає?

Стисло повідомляють про вирок Іващенку та статус Арсена Авакова. Повертаються до інформації про те, що міністра оборони Дмитра Саламатіна свого часу було незаконно обрано народним депутатом: «Вітчизняною обороною керує людина, яка отримала українське громадянство лише 2005 року. Це випливає із відповіді президентської комісії з питань громадянства. Отже, нині міністр Дмитро Саламатін був обраний до Верховної Ради 2007 року незаконно, – вважає нунсівець Володимир Стретович. Голова Верховної Ради запевняє, що закон можна розуміти по-різному. Щоб бути обраною, людина має чи то 5 років мешкати в Україні, чи то 5 років мати українське громадянство». Це приклад того, що формально дотриманий баланс може лише віддалити від правди. Очевидно, що двоє парламентарів по-різному трактують норму закону: примирити їх міг би неупереджений фаховий правник. Без експертних коментарів глядачам, не досить глибоко обізнаним із конституційним правом, залишається обрати, вірити Стретовичу чи Литвину, спираючись на власні симпатії.

Висвітлюючи ситуацію на Андріївському, 5 канал робить слушний наголос на відповідальності київської міської влади, про що «забувають» інші канали зі зрозумілої причини (одна справа – критикувати компанію Ахметова, інша – майбутнього кандидата в мери від влади). Матеріал Інни Неродик якісний і врівноважений, щоправда, про баланс можна посперечатися: хоча в сюжеті наведено позицію «винних» (архітектора Целовальника, міської влади, менеджерів СКМ), у ньому не представлено думки, яку досить аргументовано формулювали деякі представники цієї категорії, поки піарники Ахметова не передумали й не почали перепрошувати та дякувати за небайдужість. Ідеться про наголошення на тому, що знесені будівлі справді не мали архітектурної цінності.

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Починають із гарячої кримінальної новини – вбивства дніпропетровського бізнесмена Геннадія Аксельрода. Крім ICTV, про вбивство, скоєне напередодні, повідомив лише «1+1»; можна припустити, що причиною відмови інших каналів від цієї теми стало не так небажання псувати глядачам великодній настрій, як відсутність ілюстративного матеріалу – Аксельрод був людиною непублічною, тож у розпорядженні журналістів не було не те що відео, а навіть фото вбитого.

У матеріалі Олександра Візгіна про ухвалення КПК наведено конкретні претензії опозиції до процедури: «Опозиція збирається оскаржити кодекс у Конституційному суді. Головна претензія – коли ухвалювався документ у залі було 60 людей. У більшості кажуть, що так український парламент голосує вже 20 років, і у регламенті про це нічого не сказано». Тут досить докладно розібрано новації закону, згадано й скандал навколо фільму «Лук’янівка. В’язниця №1». Водночас у сюжеті продемонстровано неоднозначність нового КПК, яку начебто визнає навіть влада – щоправда, без достовірних посилань: «Натомість є норми, які викликають запитання не лише в опозиції – надмірні поновлення прокурора і нова юридична категорія – показання з чужих слів, що може активізувати доноси. Є питання і щодо нового статусу захисників. Ними можуть бути лише ліцензовані адвокати. Ніяких родичів чи просто знайомих із дипломом юриста. Приміром, Євгенія Тимошенко від початку дії нового КПК не зможе представляти інтереси матері». У кого вони є, ці питання?

Євро-2012 поступово стає все більш болючою, а отже, дедалі менш вигідною та бажаною темою для української влади. Тож не дивно, що, наприклад, Перший національний, навіть висвітлюючи вади підготовки до проведення чемпіонату, не зачепив такої знакової події – відкриття нового терміналу міжнародного аеропорту у Львові. Адже тоді довелося б або висвітлювати, або замовчувати критику керівника УЄФА Мішеля Платіні на адресу української сторони, неспроможної привести ціни на житло й послуги для туристів у відповідність до європейських очікувань і здорового глузду. ICTV – єдиний канал, який повідомив про цю подію, яка за своїми масштабами та представницьким рівнем (з українського боку аеропорт відкривали Янукович і Колесников) вочевидь заслуговувала на увагу. Згадав і критичне зауваження Платіні, хоча більший наголос зроблено на тому, який чудовий аеропорт тепер є у Львові.

Подив викликає сюжет Володимира Соколова на тему, яку за останні тижні заялозили до дір: податку на розкіш. Ба більше, ця ініціатива, з приводу якої, набравши чимало коментарів різних людей, автор виснував, що «чи платитимуть в Україні багаті за бідних – питання риторичне. І поки залишається без відповіді» (тоді про що сюжет?), стала приводом для інтерв'ю з Миколою Азаровим. Формальним інформприводом для розмови стало рішення Кабміну відправити законопроект на доопрацювання, одначе Азаров швидко перескочив на критику опозиції. Оксана Соколова загалом не заважала Миколі Яновичу говорити, а під кінець поставила кілька кричуще злободенних запитань: «Микола Янович, у вас у святкові дні будуть вихідні? Все-таки Великдень…», «Ви напередодні були в Лаврі, на ярмарку. Кажуть, вчилися навіть писанки малювати», «А у вас є якась родинна традиція? Ви фарбуєте писанки?» і, нарешті, «Микола Янович, що би ви побажали собі і країні у Великодній день?». Микола Янович побажав передусім стабільності.

Цього вияву уваги та симпатії до релігійних звичок Миколи Яновича Оксані Соколовій не вистачило – довелося ще повідомляти про участь перших осіб держави в богослужіннях: «Сьогодні вночі прем'єр разом із Президентом країни зустрічали Великдень у Києво-Печерській лаврі. Рівно опівночі там розпочався хресний хід. Святкову службу правив митрополит Київський і Всієї України Володимир. Далі без коментарів.

Віктор Янукович, Президент України: "Святкового настрою хотів би побажати, щоб нам всім щастило, щоб були здорові, щоб була стабільність в країні, і щоб був врожай"».

Верстка підсумкових телетижневиків 15 квітня 2012 року

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Українці відзначають Великдень

Парламент прийняв новий КПК

Верховна Рада перекроїла бюджет

Паливо під градусом

Янукович оприлюднив свої доходи за минулий рік

Новини за одну хвилину

Втрати української моди

Слідство намагається довести вину Сандея Аделаджі

Наркофабрика просто в школі

Андріївський узвіз втратив одразу три будинків

В центрі Дніпропетровська розстріляли Геннадія Аксельрода

«Інтер», «Подробиці тижня»

8-річна Яна Костюкевич потребує допомоги

Керівництво країни взяло участь у святковому богослужінні

Три дні й півночі Верховна Рада приймала новий Кримінально-процесуальний кодекс

Нардепи внесли зімни до  державного бюджету

Пішли з життя Михайло Воронін та Олександр Пороховщиков

Водії продовжують платить за стоянку паркувальникам

Перший національний, «Підсумки тижня»

В Україні розгорівся скандал довкола студії українського дублювання кінофільмів

На столичному історичному Андріївському узвозі знесли відразу кілька будівель

До Євро-2012 лишається зовсім мало часу

"Підсумки тижня" продовжують розповідати про дітей, яким дуже потрібна наша допомога

Православні святкують Великдень

Із Великоднем українців привітали представники найбільших церков

5 канал, «Час: Підсумки»

Парламентарі прийняли новий КПК

Конституційний Суд задовольнив уже друге подання від депутатів більшості

Верховна Рада обрала голову Рахункової палати

5 років тюрми – черговий вирок члену уряду Юлії Тимошенко

Арсена Авакова випустили на волю

Вітчизняною обороною керує людина, яка отримала українське громадянство лише 2005 року

Рух Femen вирішив повторити досвід російських феміністок із панк-гурту Pussy Riot

Андріївський узвіз зрівняно із землею

Більше 10 мільйонів вірян у ці дні відвідують церкви

ICTV, «Факти тижня»

У Дніпропетровську вбили бізнесмена Геннадія Аксельрода

Депутати прийняли новий Кримінально-процесуальний кодекс

У Львові відкрили новий термінал аеропорту

В уряді і парламенті тривають дискусії навколо податку на розкіш

Гість програми – Микола Азаров, Прем’єр-міністр України

Перші особи держави зустріли Великдень у Києво-Печерській лаврі

Пішли із життя відразу двоє відомих людей

Весь тиждень православний світ готувався до свята Великодня

«Україна», «Події тижня»

Православні християни святкують Світле Христове Воскресіння

В Україні прийнято новий Кримінально-процесуальний кодекс

Валерію Іващенку огласили вирок

Середня роздрібна ціна на 95-й в Україні перевалила за позначку 11,20 за літр

Конституційний Суд змінив закон про вибори

Центральна виборча комісія порізала Україну на виборчі округи

Великдень в Україні – свято не лише релігійне, але й трохи світське, навіть модне

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження».

Предметом моніторингу є порушення стандартів інформаційної журналістики (з певними застереженнями), ознаки замовних матеріалів та застосування маніпулятивних технологій, а також загальна якість контенту програм. Окрім констатації порушень та недоліків окремих матеріалів і програм,  автор узагальнює висвітлення певних тем та дає рекомендації журналістам і аудиторії.

Перідичність. Моніторинг відеозаписів та текстів програм здійснюється раз на тиждень за підсумками випусків підсумкових програм попередньої неділі. Формат публікації моніторингу – аналітична стаття.

Критерії аналізу. Позаяк аналізовані програми переважно позиціонуються як інформаційні підсумкові, до їх матеріалів застосовуються критерії аналізу дотримання всіх основних професійних стандартів інформаційної журналістики (баланс думок, повнота, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, із певними застереженнями – оперативність). Якісний аналіз здійснюється з урахуванням експертного знання усіх обставин, що можуть зумовлювати специфіку редакційної політики каналів та окремих порушень.

Детальніше про засади моніторингу дивіться тут.