Новини без політики. Моніторинг АУП
Академія Української Преси за участю вчених Інституту соціології НАН України презентували черговий аналіз новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів - «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та TВi. Моніторинг здійснювався протягом першого тижня червня.
«Немає нічого дивного, що відсоток політичних новин цього тижня зменшився до мінімуму (16%). Це один із найнижчих показників за весь час дослідження. – наголошує Наталя Костенко,завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України. – Основна подія, яка фіксувалась – Євро-2012. Майже чверть усіх новин про Україну стосувалась чемпіонату з футболу, на фоні яких повідомлення про шквали та урагани, культурні заходи тощо виглядали не виразними».
Більший відсоток політичних новин подавав TВi (27%) та Перший національний (22%). Але діяльність Президента та Прем’єр-міністра висвітлювалися лише в якості додаткових подій.
Більшість телеканалів тримаються разом і акцентують увагу на темі Євро-2012. Виділяються лише канали TВi, який звертає увагу на тему виборів хоч і у якості додаткового повідомлення, та СТБ, тематика якого орієнтована більше на кримінал (справа українських терористів, справа Олександри Попової).
Один із основних показників, збалансованість різних точок зору, тримається приблизно на тому ж рівні, що й у попередні місяці - 18%. Рейтинг каналів відкриває TВi, який показує чверть (25%) новин збалансовано. Найгірші показники у Першого національного – лише 9% новин представлені з декількома точками зору.
У новинах першого тижня червня увага до політичних гравців значно знижена. 60% повідомлень стосувалися політичних інститутів, 32% - політичних персон, 10% - політичних партій.
«Своєрідним доповненням до політичного мотиву стала політична реклама, представлена 3-ма роликами, які не дають забути глядачеві про політичний контекст (ролик ПР, побудований на антирекламі, реклама опозиції та реклама Королевської)» – зауважує Наталя Костенко.
Серед політичних інститутів, які найчастіше згадують у новинах, - місцеві органи влади та силові відомства. Відповідно вони ж отримували найбільшу кількість негативних оцінок.
За увагою серед політичних партій і фракцій маємо 2-х лідерів: Партія регіонів (більшість позитивних оцінок) та опозиція в цілому. Увага до всіх інших партій не перевищувала 1%.
Президент Віктор Янукович лідирує за увагою серед політичних персон (в основному його згадують позитивно або нейтрально – 10,6%, а іронічно або негативно – лише 1%). На другому місці – прем’єр-міністр Микола Азаров (позитивно/нейтрально – 4,8%; іронічно/негативно – 1%). Далі йдуть спікер Володимир Литвин (позитивно/нейтрально – 3,1%; іронічно/негативно – 1%) та ув’язнена Юлія Тимошенко (позитивно/нейтрально – 3,3%; іронічно/негативно – 0,2%), увага до якої і досі не ослабла.
За словами Наталії Костенко, синхрон і на цей раз не порушує вже усталену картину. Близько половини ефірного часу, в якому виступають політики, належить 5-ти персонам: Президентові, прем’єр-міністру, спікеру, міністру закордонних справ та Вадиму Колєсніченку (народному депутату від Партії регіонів).
70% уваги у теленовинах надається правлячій коаліції, 23% - опозиції та 8% - тим, хто не позиціонує свою приналежність до тієї чи іншої сили.
«Синхрон надає дещо перебільшений результат, ніж показники уваги. 74% -правляча коаліція, 16% – опозиція, 10% - всі інші» - звернула увагу завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації Інститут соціології НАН України.
Телеканали досить одностайні в своїх перевагах, окрім Нового каналу (33%) та СТБ (29%), які приділяють більше уваги опозиції. СТБ також думонструє свою власну позицію, приділяючи увагу політикам, які не відносять себе до жодної з політичних сил. А TВi та Новий лідирують за наданням синхрону представникам опозиції.
«Ця хвиля досліджень не принесла якихось нових результатів. Новини перестають бути політичними новинами, вони доволі передбачувані і не обіцяють нічого цікавого», - впевнена Наталя Костенко.
У той же час завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макеєв переконаний, що тенденція деполітизації новин досягла свого максимуму. «Вона вже пробила собі дорогу і буде повторюватися й надалі. Звісно ситуація зміниться ближче до виборів, але потім усе повториться знову. Новини замовчували важливі події, мовну проблему, хоча напруга в суспільстві зростала. Це просто не послугувало приводом для обговорення. Проблема мови – проблема політиків. З минулого досвіду, усі політичні партії та гравці, які намагалися розіграти мовну карту, потерпіли поразку» - стверджує соціолог.
Схожу думку висловив і президент Академії Української Преси Валерій Іванов. «Ця картина повторюється, вона стала вже звичною. Хоча і не є нормальним те, що набагато більше уваги (3:1) та синхронів (4:1) надається владі, - запевняє він. - Ми ніколи ще не спостерігали такого низького інтересу телеканалів до виборів (лише 0,4%). Ця тема просто ігнорується каналами. Увага до політичних партій вкрай низька (менше 10%). З телеканалів населення України не може дізнатися навіть про те, що вибори будуть, не кажучи вже про програми партій».
Презентований аналіз є частиною постійнодіючого моніторингу медіа, який Міжнародний благодійний фонд «Академія Української Преси» здійснює з 2002 року.
Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та програму «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк.
Всі думки, що були висловлені під час заходу, не обов’язково відображають точку зору USAID та Інтерньюз Нетворк.