«В состоянии клеветы»

13 Жовтня 2012
1980

«В состоянии клеветы»

1980
«Безбах тижня з Оксаною Соколовою», квазісоціологічний непотріб від Королевської в «Подіях тижня» та інші передвиборні прогини. Огляд телевізійних тижневиків за 7 жовтня 2012 року.
«В состоянии клеветы»

До виборів залишилися тижні. Напруга зростає, й у щотижневих підсумкових програмах дедалі частіше з’являються прояви або політичного тиску та вислужування перед власниками, або прихованої політичної агітації, або неспроможності авторів стримати в собі власні політичні симпатії/антипатії. Йдучи назустріч процесам передвиборної суспільної невротизації, автор цього моніторингу в найближчих випусках приділятиме більше уваги відхиленням від норми: порушенням професійних стандартів, прогинам, джинсі тощо. Тож наперед перепрошує всіх сумлінних телевізійників, яким може бути прикро через те, що їхні якісні матеріали не буде згадано добрим словом у черговому огляді.

Гонитва за сенсаціями в поєднанні з аномальною відкритістю правоохоронців перетворили підозрюваного в потрійному вбивстві в київському торгівельному центрі «Караван» мало не на українського Брейвіка, а його пошук – на реаліті-шоу. Невдовзі після події телеканали показали не лише фото підозрюваного, але й відеозапис убивства, а також назвали ім’я – Ярослав Мазурок. Перед цим озвучивши ще низку версій, отриманих від міліції, зокрема про російське чи кавказьке походження людини з «Каравану». Як і минулої неділі, більшість тижневиків приділила цій темі чимало уваги, а половина – поставила на чільне місце у випуску (інформаційним приводом стало або те, що міліція назвала ім’я, або те, що підозрюваного ще не знайшли).

І тут приємно здивував поміркованістю «Інтер» – «Подробиці тижня» виявилися чи не єдиною програмою, де пролунав бодай натяк на сумнівність і передчасність дій міліції: «Поймать Ярослава Мазурка. В пятницу в милиции сообщили: личность подозреваемого в расстреле охранников в столичном торговом центре 26 сентября установлена. Его имя на всю страну озвучил министр внутренних дел. И сразу же едва ли ни вся милиция ринулась на поиски именно Ярослава Мазурка. При этом вина подозреваемого пока не доказана, к тому же у многих возникают сомнения в его сходстве с убийцей, которого запечатлели камеры наблюдения в супермаркете». Це початок випуску, але не окремий матеріал, а підводка до сюжету про те, чи варто дозволяти вільний продаж травматичної зброї.

Для порівняння, Перший національний, також починаючи випуск короткою інформацією на цю тему, сумнівів у тому, що злочинцем є Мазурок, а Мазурок – злочинець, не висловлює: «Напевно, найрезонансніша новина цього тижня – інформація про те, що міліція нарешті встановила ім'я злочинця, який розстріляв людей у столичному торговому центрі "Караван". Ним виявився не закордонний спецагент, як припускали деякі ЗМІ, а житель Києва». Плюс недостовірне посилання на «деякі ЗМІ». ICTV у «Фактах тижня» також каже про те, що в ідентичності людини на відеозаписах є деякі сумніви, додаючи навіщось незрозуміло чиї роздуми про те, що варто робити «стрільцеві»: «Ну якщо чоловік не винен, то, напевно, найкращим виходом для нього було би здатися СБУ, можливо за допомоги журналістів. Інакше цілком можлива загибель підозрюваного під час затримання. І скільки ще людей можуть при цьому постраждати, – залишається лише здогадуватися».

Зважте також на добір слів: «підозрюваний». За версією Андрія Данилевича – «убийца». «Детектив недели. Кто такой убийца из "Каравана"? Его ищут двенадцатый день. В пятницу министр внутренних дел Виталий Захарченко назвал имя главного подозреваемого – Ярослав Мазурок, 38 лет, уроженец городка Каменка-Бугская во Львовской области, жил в Киеве. Известен его домашний адрес. Сегодня милиция распространила новые фотографии подозреваемого, в том числе из паспорта. Но найти его до сих пор не могут», – каже ведучий «Події тижня» на телеканалі «Україна». Далі – «вероятный убийца» та «предполагаемый преступник». Обидва словосполучення заслуговують на те, щоб над ними замислитися.

Також телеканали вдячно використовували щедро роздавані матір’ю підозрюваного Галиною Мазурок коментарі. А ще – слова шефа МВС Львівщини Олександра Рудяка, які її компрометують: «Вона після того, мабуть, як взнала про те, що син скоїв той чи інший злочин – розумієте, що вона взнала його по телебаченню – 4 доби вона пиячила. Ми не могли її опитати, закінчити свої заходи. Тому вона і була направлена в лікарню – вона була в такому стані сп’яніння. Жінка 4 дні п’є. До речі, вона продовжує пити». І лише «1+1» у матеріалі Олександра Шилка в «ТСН. Тиждень» приділяє належну увагу тому, як брутально міліція повелася з родичами Мазурка (який, знову ж таки, ще може виявитися ні в чому не винним). І наводить виправдання-пояснення прес-секретаря столичної міліції, що звучить як діагноз:

«Цієї ночі група затримки та слідчі нагрянули ось у цю квартиру. Тут живуть родичі дружини Ярослава Мазурка. Обшук тривав годину. Вилучили електронні носії, фотографії підозрюваного та золоті прикраси. Є версія, що розшукуваний міг займатися розбоєм. Дісталося далекому родичу підозрюваного, його повалили на підлогу, і як він твердить ще й побили.

Чоловік: "Говорит: "Ложись". Я лег. И начали бить".

Лікар: "Я смотрю у вас губа немножко рассечена".

Вже потім його відвели на кухню та дали води. З’ясувалося, що чоловік переніс онкологічну операцію на голові. Тож швидка, яку викликала дружина, забрала його в нейрохірургію на діагностику. Міліція перевіряє скарги родичів, але твердить, розшукуючи особливо небезпечного злочинця і маючи дані, що він може бути в квартирі, і справді першим у помешканні працював "Беркут".

Ігор Михалко, речник міліції Києва: "Коли правоохоронцю відкриває двері особа приблизно такого ж віку, то можливо, що відтолкнули. Це можливо. Бо могли бути ще трупи"».

Коментарі тут зайві. Якщо людину в чомусь підозрюють, бити й мучити її близьких – «це можливо».

І ще один афоризм тижня подарувала нам підсумкова програма ICTV – від голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова: «Дальше стоит вопрос, он все равно остается. Или мы будем наводить порядок в работе с клеветой в нашем обществе, или мы будем мириться с этим и жить дальше в состоянии клеветы».

Соціологія, хороша і різна

Озвучування результатів соціологічних опитувань, особливо тих, у яких ідеться про електоральні настрої, для тижневиків загалом не характерне. Що й не дивно, адже повідомлення про позитивну динаміку певних партій або про те, що та чи інша з умовно «майже прохідних» наблизилася до п’ятивідсоткового бар’єру, може працювати як політреклама. А цього творцям тижневиків зовсім не потрібно. За одним маленьким винятком – коли це справді політреклама, тільки прихована.

«Предсказание недели – в Верховную Раду нового созыва пройдут 5 партий, – розповів Андрій Данилевич у “Подіях тижня”. – Сразу несколько социологических служб опубликовали результаты своих исследований. И вот их прогнозы. Всеукраинская социологическая служба выяснила, что чуть больше 20% избирателей готовы проголосовать за Партию регионов. У объединенной оппозиции – 16,6%. Примерно на 2% отстает "УДАР" Виталия Кличко. Каждый десятый украинец – сторонник коммунистов, 5,1% симпатична Наталья Королевская и ее "Украина – Вперед!". А вот еще результаты соцопросов. Институт социологических и маркетинговых исследований пророчит Партии регионов 23% – 23,8%, "Батьківщині" – 16,2, "УДАРу" – 15 ровно, 11,1 – коммунистам, и "Украина – Вперед!" – 5,8%. Но и это не предел. Есть еще агентство социальных коммуникаций. И у него свой прогноз. У Партии регионов – 27%, у "Батьківщини" – 15.2? "УДАРу" обещают 14,9%, коммунистам – 12,1, и Наталья Королевская и партия "Украина – Вперед!" могут набрать 6,5%. А еще к проходному 5-процентному барьеру подбирается Всеукраинское объединение "Свобода" и "Наша Украина"».

Про те, що це за соціологічні служби, звідки беруться їхні цифри, ким, де й навіщо поширюються, вичерпно розповів Мустафа Найєм. Можна було б припустити, що Андрій Данилевич та його редактори просто не відрізняють поважних соціологічних контор від вигаданих, тому публікують результати від усіх підряд. Ну, буває таке серед медійників – ніколи не звертали уваги на те, чим КМІС або «Демініціативи» відрізняються від «Інституту маркетингових стратегій». Але за кілька днів до того свої цифри опублікували й «Демініціативи», і КМІС. Їхні цифри, значно менш утішні для Королевської та її партії, «Події тижня» проігнорували.

Мажоритарна трагедія вселенського масштабу

Глядачі СТБ та ICTV днями мали нагоду довідатися з новин цих каналів, що про конфлікт між кандидатами-мажоритарниками в Дніпропетровську знає мало не весь цивілізований світ. Про це заявив не абихто, а колишній президент Польщі Александр Кваснєвський. Не знаючи, що пан Кваснєвський – особистий друг родини Кучмів – Пінчуків, що приїхав на відкриття нового металургійного заводу «Інтерпайп» у Дніпропетровську, можна справді подумати, що світ переймається справами панів Безбаха і Крупського.

Протягом тижня після виходу в ефір анонімного (але озвученого самою Оксаною Соколовою) репортажу про злодіяння конкурента пінчуківського протеже в тактиці керівників кампанії Якова Безбаха не змінилося нічого. До речі, злі язики кажуть, що ідея ганити Безбахового конкурента Крупського за допомогою поважних загальноукраїнських ЗМІ належить російським політтехнологам Дмитрові Куликову та Тимофієві Серґейцеву, які співпрацювали з Віктором Пінчуком, коли той балотувався на тому самому дніпропетровському мажоритарному окрузі номер 24. 7 жовтня Оксана Соколова знов представила сюжет у тому ж стилі, що й у програмі за 2 жовтня, щоправда, начитаний чоловічим голосом:

«Все таємне стало явним. Передиборний скандал у Дніпропетровську пролунав так гучно, що розголос пішов навіть за межами країни.

Александр Кваснєвський, Президент Польщі у 1995-2005 рр.: "Да, конечно я знаю об этом скандале. Видел, не только читал информацию, но тоже видел по youtube как это произошло".

Як все відбулося лідер неформальної профспілки Ігор Пархоменко вирішив розказати вже із відкритим забралом. Щодо технічних кандидатів у електрика колесопрокатного цеху свої залізні аргументи.

Ігор Пархоменко, електрик, голова неформальної профспілки заводу "Інтерпайп": "Это люди, которые продают свое имя, свою честь, свою ну вообще это просто торговать своей честью".

До торгів його запросив перший заступник міського голови Дніпропетровська».

Важливе зауваження: неетична й непрофесійна поведінка Оксани Соколової, її анонімних підлеглих та колег із інших телеканалів Пінчука – це одне, а свавілля місцевої влади в Дніпропетровську – інше. За словами очевидців, багато що з розказаного в сюжеті «Фактів тижня», що стосується передвиборних зловживань і маніпуляцій у цьому місті, відповідає дійсності. Та й фраза мера Дніпропетровська Івана Куліченка, наведена в матеріалі, «Красавица, заткнитесь, пожалуйста!» – не потребує коментарів. Одначе матеріал, як і ціла інформаційна кампанія на підтримку Безбаха в його боротьбі з Анатолієм Крупським, побудовано за канонами інформаційних війн і маніпуляцій, які не передбачають дотримання будь-яких журналістських стандартів. Ігор Пархоменко, який виявляється співробітником підприємства Пінчука і начебто абсолютно випадково записав викривальну розмову з Крупським на диктофон, чого вартий. Також своєрідним рефреном сюжету є апелювання до обіцянок Віктора Януковича провести чесні вибори (зокрема, про це кажуть залучені до коментування експерти), які неодмінно зірвуться через округ 24, і майбутнє розчарування світової демократичної спільноти. Подекуди це навіть кумедно:

«Нині юристи кандидата в депутати Якова Безбаха, проти якого розгорнулася вся ця брудна технологія, звернулися до прокуратури та Центрвиборчкому. І закликають їх втрутитися в ситуацію до виборів.

Вікторія Сердюк, юрист: "Сроки для рассмотрения и жалобы, и заиления, законом установлено достаточно небольшие, сжатые. И мы ожидаем на объективное рассмотрения наших поданных заявлений".

В очікуванні і демократичний світ.

Александр Кваснєвський, Президент Польщі у 1995-2005 рр.: "Мы желаем Украине всего хорошего. И я абсолютно верю, что сказал и Президент, как я с ним общаюсь, и премьер-министр, что правительство в Украине сделает все, чтобы выборы были честные, прозрачные"».

Але загалом не до сміху. У своєму прагненні догодити власникові Олександр Богуцький і його підлеглі перетнули межу пристойності. Сюжет про дніпропетровські вибори разом із масштабним репортажем із відкриття нового металургійного заводу Пінчука (його солодкаво-хвалебний тон та добір фактів особливо контрастує з ущипливим і точним репортажем Сергія Лямця на «Економічній правді») становлять добрячу третину випуску «Фактів тижня», до того ж, третину першу, найважливішу. Прогин зараховано.

Наклеп на гомосексуалізм

Навряд чи багато хто з пересічних громадян України, що не мають професійного журналістського чи юридичного бекґраунду, багато зрозумів із історії про ухвалення, а потім скасування закону про кримінальну відповідальність за наклеп. У мас-медіа законопроект багато критикували, трохи менше виправдовували, але зовсім не аналізували й не пояснювали, що таке взагалі наклеп і наскільки демократичною та прийнятною для сучасної розвиненої країни є кримінальна відповідальність за нього. Про те, що Верховна Рада скасувала цей закон трохи більшою кількістю голосів, аніж перед тим ухвалила, тижневики, звісно, повідомили. ЧОМУ він був скасований, дехто повідомити забув – ось, наприклад, Перший національний: «…Журналістам поки що не світить кримінальна відповідальність за наклеп. Цього тижня парламент скасував своє рішення щодо ухвалення у першому читанні скандального законопроекту Віталія Журавського. Документ викликав неабиякий резонанс, оскільки передбачав до п'яти років за ґратами за поширення неправдивої інформації – без чіткого визначення, що саме можна вважати неправдивою інформацією.

Віталій Журавський, народний депутат України, фракція Партії регіонів, автор проекту: "Питання зняте з порядку денного – крапка. Дякую і вам".

Юрій Стець, народний депутат України, голова Комітету з питань свободи слова та інформації: "Я вас вітаю. Мене тішить, що є консолідація журналістів. Це значить, що ви маєте право на професію"».

Просто-таки свято демократії! Незрозуміло лише, навіщо взагалі приймали. Також скромно замовчали той факт, що деякі представники ПР недвозначно анонсували продовження боротьби за криміналізацію наклепу після виборів. Одначе є прогрес – у титрах зазначено, що автор законопроекту Віталій Журавський належить до Партії регіонів.

На противагу Першому, ICTV змалював ситуацію досить адекватно, назвавши безпосередні причини (чи то пак, приводи) для скасування закону: «Протест білих папірців і журналістський опір таки дались в знаки. Цього тижня Верховна Рада скасувала скандальний закон Про наклеп, з рекордною за останні півроку одностайністю», а також зазначивши, що влада готова повернутися до цього питання. У більш лайфовому стилі оповіла про перемогу (?) журналістів Ольга Петрів із 5-го каналу («Час. Підсумки тижня»), почавши з інформації про скасування закону про наклеп матеріал, присвячений боротьбі депутатів із гомосексуалізмом.

Сюжет в Ольги вийшов справді дотепний – із використанням синхронів Олега Ляшка та інших депутатів, чия діяльність, очевидно, асоціюється з гомосексуалізмом, із багатьма іншими креативними ходами. Справді, зважаючи на те, що сама тема нетипових статевих стосунків традиційно викликає ажіотаж у масах, розкриття цієї теми в іронічно-саркастичному ключі було найочевиднішим рішенням. ICTV знайшов дівчат, що цілуються, у кліпі Таїсії Повалій; в аналогічному ключі працював і Сергій Андрушко, готуючи сюжет для «Підсумків із Вахтангом Кіпіані» ТВі. Дотепно, але за всім цим гигиканням глядачеві зовсім не видно реальної небезпеки, яку несе закон – адже пропагандою гомосексуалізму, згідно з цим законом, можна назвати будь-що, й використати його для залякування й тиску на ЗМІ – елементарно.

Були на цьому тижні парламентські рішення, які мали б викликати не сміх, а стурбованість. Про них коротко – занадто коротко – повідомляє Перший національний: «Серед інших цьоготижневих ініціатив парламентарів – закон про біометричні паспорти. Згідно з ухваленим законом, українці отримуватимуть паспорт уже з пелюшок і терміном на 10 років. Він міститиме в електронному вигляді всю персональну інформацію про власника. Її збиратимуть у спеціальному центрі "Єдиному державному демографічному реєстрі". Наразі закон на підписі у Президента. Так само, як і закон про передачу землі у приватну власність. Цього тижня парламент дозволив іноземним громадянам та підприємствам з іноземним капіталом купувати землю несільськогосподарського призначення». Лаконічність, звісно, є чеснотою для інформаційного матеріалу, але ж не настільки – і про ЄДАПС та його власника (й за сумісництвом автора закону) Василя Грицака з Партії регіонів забули, і про те, що означає для країни та громадян рішення про продаж землі.

Або ось «ТСН. Тиждень»: «Український парламент доживає останні дні зараз, але б’є рекорди за скандальними темами. Одна з останніх, кримінальна відповідальність за пропаганду гомосексуалізму, що уже викликало різку реакцію з боку європейців. Чим іще приголомшила нас Рада в останні 7 днів у нашому "Тижні за одну хвилину". Сканування сітківки ока і відбитків пальців доведеться здавати українцям від самого народження для нових біометричних документів. Суперечливий закон, що починався із нових закордонних біометричних паспортів, парламент ухвалив у новій варіації. Попередній варіант Президент ветував зокрема ще й тому, що закон був лобістським. Тепер же до паспортів додалася ще й ціла низка інших обов’язкових документів із біоданими. Буцегарні за наклеп не буде. Після масових протестів журналістів депутати скасували ще одне своє скандальне рішення, ухвалене у першому читанні. Будь-яке публічне висловлювання у пресі чи в Інтернеті, визнане судом як наклеп, могло загрожувати ув’язненням до 5 років. Однак знаючі депутати радять не розслаблятися, до закону можуть повернутися після виборів». Викинути пару епітетів – «скандальний», «суперечливий» – і можна було знайти ефірний час для того, щоби згадати, що нинішній закон про біометричні паспорти є не менш лобістським за той, ветований.

Тим часом «Факти тижня» називають успіх бізнес-проекту Василя Грицака «паспортною революцією»: «Пластикові паспорти замість паперових, і біометричні для поїздок за кодон. Рада таки дала старт паспортній революції в Україні. Якщо закон підпише Президент, вже з наступного року почнеться видача пластикових карток замість внутрішніх паперових паспортів. При чому, такі картки-паспорти людина отримуватиме з моменту народження.к У картку буде вшитий електронний чіп з усіма даними громадянина, які є в держреєстрі, крім прописки. А в біометричному закордонному паспорті, крім цього, будуть дані про відбитки пальців, і сканер рогівки ока власника документу». Не терпиться дочекатися неділі й подивитися, як потрактують у тижневиках звернення глави Української православної церкви Московського патріархату митрополита Володимира до Януковича з проханням не давати Грицакові заробити на богомерзьких біометричних паспортах.

«Спасибо товарищу»

Приніс цей вікенд і досягнення в жанрі порожнього «паркету». Зокрема, повідомляючи про хворобу російського актора Леоніда Бронєвого, ICTV поміж іншим сповістив і таке:

«Цього тижня в столичному Центрі серця актора провідав і Прем'єр-міністр України. Микола Азаров пообіцяв легендарному лєнкомівцю обов’язково прийти на його наступний спектакль, де б він не був у Києві чи в Москві. Ну, а поті розповів журналістам, що актор тримається бадьоро».

Від щирого серця бажаючи російському акторові видужання, автор цих рядків не може не задаватися питанням, як має сприйматись обіцянка Миколи Яновича – як стимул до одужання чи як погроза. А також чому Азаров, а не лікар, розповідає журналістам про стан хворого.

Не відстає й «Інтер», розповідаючи про те, як Віктор Янукович виступив перед військовими:

«Компактная, мобильная, владеющая современной техникой – такой должна быть украинская армия, – заявил президент страны Виктор Янукович, выступая перед военными. В стратегических планах – полностью контрактная армия. Глава государства пообещал в ближайшее время увеличить бюджетные расходы на оборону и социальную защиту военнослужащих.

Виктор Янукович, президент Украины: "Ми розпочали з Воєнно-морських сил України, грошове утримання збільшено вдвічі, після цього ми це зробили для Повітряних сил. Наступний крок буде по нашим десантним військам"».

Бюджет в Україні складає Кабінет Міністрів і затверджує Верховна Рада, тож обіцянка Віктора Федоровича варта навіть меншого, ніж усі обіцянки його попередників зробити армію контрактною «вже завтра». Також до його заяв про збільшення фінансування не зайвим було б додати деякі цифри для порівняння – наприклад, на скільки його треба збільшити ще, щоб армія припинила голодувати й розвалюватись, і скільки витрачають на аналогічні потреби наші західні сусіди.

Вчіться, шановні творці «Подробиць тижня», у колег із «Подій тижня» – вони, говорячи про злиденність українських освітян, використали конкретні цифри: «Если сравнивать доходы украинских и американских преподавателей, разница получится астрономической. Вот средняя профессорская зарплата в Украине – 4550 долларов в год. А вот – в обычном, не очень престижном американском вузе – 82556 долларов в год. Получается, американский профессор в месяц зарабатывает больше, чем наш в год».

І про приємне

Особливо тішить у тижневиках, коли вони на тлі загального передвиборного шаленства вмудряються знаходити й розкривати небанальні теми. В першу чергу маю на увазі сюжет Бориса Іванова про професора Анатолія Плотникова з Луганська, що зробив відкриття всесвітнього масштабу («Подій тижня», «Україна»). Корисний просвітницький матеріал про те, як небезпечно вірити панацеям із телемагазинів, підготувала Анна Мірошниченко для програми «Час: Підсумки» 5-го каналу. «ТСН. Тиждень» несподівано присвятив сюжет ситуації в українській ветеринарії. Також потішила змістовна й порівняно спокійна розмова Вахтанга Кіпіані (ТВі) з міністром економічного розвитку Петром Порошенком, до якого знайшлися запитання не скороминущо-передвиборного характеру.

Верстка підсумкових телетижневиків 7 жовтня 2012 року

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Вибори перестають бути змаганням платформ і гасел.

Перші звіти про перебіг виборчої кампанії вже оприлюднили міжнародні спостерігачі з СНД, Ради Європи, Канади.

Вибори-2012 – нагода для бізнесменів взяти участь у черговій хвилі великої приватизації.

Гість студії – Петро Порошенко, міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Що обіцяють кандидати в депутати мистецтву та культурі.

Депутати проти пропаганди одностатевих зв’язків.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Огляд подій тижня

«Підсумки тижня» порівняли сільську та міську освіти

До українського центру дитячої кардіохірургії прагнуть потрапити пацієнти з багатьох країн

Микола Кубинець потребує допомоги небайдужих

Родина Валі Жадько продовжує збирати гроші на лікування дівчинки

Українці усе більше звертаються до науки організації життєвого простору

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Міліція продовжує пошуки стрільця з «Каравану»

Усі охоронці в супермаркетах зможуть мати при собі травматичну зброю

«ТСН. Тиждень» придивляється до партій-карликів

Півтори тисячі ветеринарів щороку виходять рятувати тварин з українських вишів

«ТСН. Тиждень» вивчила особливості вітчизняної благодійності

«Тиждень за одну хвилину»

Студія «Квартал 95» відтепер робитиме свої проекти для «1+1»

«Інтер», «Подробиці тижня»

Міліція встановила особу вбивці охоронців «Каравану»

В Україні знову заговорили про доцільність озброєння громадян

В Україні буде встановлено поріг, що не дозволить розраховуватися готівкою

Кожен п’ятий пенсіонер страждає на депресію

У Львівській області побили кандидатку в депутати

Кожен четвертий школяр пробував наркотики

Українські миротворці побували в найбільших гарячих точках планети

Віктор Янукович виступив перед військовими

В Україні почався осінній призов

ICTV, «Факти тижня»

У Дніпропетровську відкрили новий металургійний завод

Кількість бажаючих отримати депутатський мандат зменшується на очах

У Дніпропетровську набирає обертів передвиборчий скандал

Караванського стрільця досі не затримано

Рейтинг подій тижня

Верховна Рада ухвалила у першому читанні черговий скандальний закон

Рада таки дала старт паспортній революції в Україні

Леонід Бронєвой досі у київській лікарні

Валентин Гафт почувається не кращим чином

На ICTV стартує показ другого сезону шоу «Останній герой»

5 канал, «Час. Підсумки тижня»

Депутати заборонили пропаганду гомосексуалізму

США продовжують закликати Україну припинити вибіркове правосуддя

Українці продовжують випробовувати на собі препарати з телемагазинів

"Грузинська мрія" почала формувати новий уряд

«Україна», «Події тижня»

Міліція продовжує пошуки вбивці з «Каравану»

Одразу декілька соціологічних служб опублікували результати своїх досліджень

«Наша Україна» опинилася в кримінальній хроніці

Огляд передвиборних подій

Володимир Путін святкує 60-річчя

Опозиційна партія перемогла на парламентських виборах у Грузії

В Запорізькій області запустили будівництво першої черги Ботієвської ПЕС

Вчителі відзначають своє професійне свято

Луганський професор може увійти в історію

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
citi.cv.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1980
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду