Ігор Золотаревський: «Очевидно, автори моніторингу ТК візьмуть на себе сміливість проводити сегрегацію українських соціологів»

17 Жовтня 2012
1622

Ігор Золотаревський: «Очевидно, автори моніторингу ТК візьмуть на себе сміливість проводити сегрегацію українських соціологів»

1622
Лист телеканалу «Україна» до «Детектор медіа» та наша відповідь на нього.
Ігор Золотаревський: «Очевидно, автори моніторингу ТК візьмуть на себе сміливість проводити сегрегацію українських соціологів»

«Телекритика» отримала від телеканалу «Україна» коментарі до моніторингу теленовин, який здійснюється в рамках меморандуму «Відкриті новини заради чесних виборів».

Наводимо лист та наші коментарі до нього.

Нагадаємо, наприкінці вересня цього року телеканали «Інтер», СТБ, ICTV, Новий канал, «Україна», Перший національний, 5 канал та громадські організації Академія української преси, ГО «Телекритика», Інститут масової інформації, а соціація «Спільний простір» та комітет «Рівність можливостей» підписали Меморандум  «Відкриті новини заради чесних виборів». Відповідно до умов Меморандуму, громадські організації здійснюють аналіз дотримання каналами основних стандартів інформаційної журналістики та кількісний контент-аналіз новин у передвиборний період. Мета проекту – забезпечити об’єктивне інформування українців про перебіг виборчої кампанії та рівний доступ політичних сил до телевізійного ефіру.

В рамках цієї ініціативи ГО «Телекритика» почала здійснювати щотижневий моніторинг теленовин на предмет дотримання ними журналістських стандартів, результати якого публікуються на порталі MediaSapiens. Частково ці результати використовуються експертною групою всього проекту Меморандуму для надання менеджерам телеканалів та Наглядовій раді фінального щотижневого звіту.

15 жовтня «Телекритика» отримала від телеканалу «Україна» відгук на першу публікацію моніторингу за тиждень 1–7 жовтня 2012 року.

Ми щиро вдячні колегам за увагу до нашого моніторингу. «Телекритика» завжди підтримує відкриту полеміку. Ми вважаємо, що саме дискусія аргументів може якнайкраще сприяти підвищенню якості теленовин на українських телеканалах та, відповідно, забезпеченню громадян збалансованою, повною, достовірною інформацією. Важливість надання суспільству саме такої інформації для їхнього свідомого вибору особливо зростає під час виборчих кампаній.

Увазі наших читачів ми пропонуємо повний текст листа, надісланого нам від імені директора департаменту інформаційного мовлення телеканалу «Україна» Ігоря Золотаревського, а також коментар «Телекритики» до нього.

Лист від телеканалу «Україна»

Уважаемые коллеги, добрый день. Разделяя ваше убеждение, что честность выборов обеспечивается открытостью новостей, мы в свою очередь надеемся и на ваше понимание, что качество проводимых в этой связи мониторингов теленовостей напрямую влияет на репутацию телевизионных каналов. В связи с этим обращаем ваше внимание на следующее.

В дебютном выпуске мониторинга «Открытые новости ради честных выборов», проведенным «Телекритикой» за период с 1 по 7 октября, опубликована информация, которая в определенной степени дискредитирует объективность данного формата.

Именно поэтому мы хотели бы обратить внимание авторов мониторинга на несколько важных моментов. Далее – цитаты из мониторинга и наши комментарии:

1. «Усі ці повідомлення є некоректними».

Так звучит ваша оценка того, как теленовости освещали пресс-конференции 3 октября, на которых были представлены очередные данные опросов общественного мнения о политических предпочтениях. Давайте рассмотрим эту оценку подробнее.

2. «По-перше, обидві організації – “Перспектива” і Агентство соціальних комунікацій – не є професійними соціологічними службами, більше схожі на фірми-одноденки, створені під вибори, відтак презентовані ними «соціологічні дані» є абсолютно недостовірними».

В свою очередь мы считаем, что с профессиональной точки зрения существуют два диаметрально противоположных подхода к публикации социологических опросов в ходе избирательной кампании. Либо не давать ни одного, либо давать все, попадающие в реальное информационное поле, т. е. озвученные на пресс-конференциях и опубликованные в информационных агентствах. Часть телеканалов на этих выборах, учитывая ряд социологических скандалов прошлых лет, предпочла вовсе отказаться от публикации рейтингов, и это одна из двух возможных позиций, заслуживающих доверия. Некоторые каналы публикуют рейтинги выборочно, согласно собственных и неочевидных аудитории представлений о том, что одни опросы чем-то честнее других. Это спорная позиция. Позиция же канала «Украина» – предоставлять зрителю максимально разнообразную информацию, не лишая его права самостоятельно ее оценивать.

3. «По-друге, для повноцінної і достовірної подачі соціологічних даних повинні обов’язково зазначатися наступні позиції: замовник дослідження, строки проведення, кого опитували, кількість опитаних, метод дослідження, точне формулювання питання, основні позиції відповідей, статистична похибка».

Ваш упрёк об отсутствующей информации звучит в анализе за 3, 4 и 5 октября. При этом данная цитата со всей очевидностью показывает, что авторы мониторинга НЕ СМОТРЯТ теленовости, а читают их расшифровку. Поскольку вся вышеприведенная информация о соцопросах, которую телеканалы законодательно должны указывать, на самом деле СОДЕРЖИТСЯ в графике, которую авторы мониторинга, к сожалению, не видят.

4. «Згадана служба не є достатньо компетентною соціологічною фірмою, щоб оприлюднювати їхні дані на всю країну. Крім того, соціологічні дані подані вкрай неповно і недостовірно – див. зауваження до подібних повідомлень за 3 жовтня».

Так авторы мониторинга комментируют 4 октября информацию с пресс-конференции Бориса Сагалакова, директора по научным вопросам Всеукраинской социологической службы при Национальной Академии наук Украины. Если авторы мониторинга так оценивают работу Всеукраинской социологической службы, которая замеряет рейтинги далеко не первых украинских выборов, то возникает закономерный вопрос: вероятно, авторы возьмут на себя смелость самостоятельно проводить профессиональную сегрегацию украинских социологов и сообщать об этом как профессиональному сообществу, так и телеканалам и народу Украины?

Осознавая всю важность проводимой вами работы, мы обращаемся к вам с настойчивым пожеланием всё же более тщательно подходить к составлению мониторинга теленовостей «Открытые новости ради честных выборов». Для этого, как минимум, авторы мониторинга должны вживую смотреть выпуски новостей, а не только разбирать их текстовые расшифровки. И, конечно же, помнить о публичности мониторинга «Телекритики» – он делает очевидными не только ошибки телеканалов, но и ваши собственные ошибки.

Коментар «Телекритики»

Ми цінуємо позицію телеканалу «Україна». Але вважаємо за необхідне роз’яснити деякі аспекти.

Справді наші моніторинги здійснюються за розшифровками ефірів, що зазначено в Методології моніторингу, яку можна знайти в окремому файлі тут. Ініціатива з підписання Меморандуму виникала дуже стрімко. Моніторинг у рамках цієї ініціативи здійснюється щотижня (хоча зазвичай «Телекритика» здійснювала моніторинг один тиждень на місяць). Саме тому автори моніторингу не можуть переглядати відео всіх випусків новин на всіх телеканалах, які долучилися до ініціативи. Як наслідок, у моніторингу не було враховано інфографіку, про яку не зазначено у розшифровках, але яка є у відео. Ми приносимо вибачення за це і надалі намагатимемося врахувати це застереження. Також ми визнаємо, що в інфографіці сюжетів, які можна переглянути за цими посиланнями

«События» 3 жовтня – http://kanalukraina.tv/episode/5210/ (на 2:30 хвилині)

«События» 4 жовтня – http://kanalukraina.tv/episode/5214/ (на 5:55 хвилині)

«События» 5 жовтня – http://kanalukraina.tv/episode/5230/ (на 3:50 хвилині)

телеканалом насправді надано глядачу всі необхідні позиції щодо наведених соцопитувань. Тож іще раз перепрошуємо та спростовуємо власне твердження про те, що таких даних у цих сюжетах канал «Україна» не надав.

Тим не менше, мусимо не погодитися з озвученою телеканалом тезою, мовляв, «с профессиональной точки зрения существуют два диаметрально противоположных подхода к публикации социологических опросов в ходе избирательной кампании. Либо не давать ни одного, либо – давать все, попадающие в реальное информационное поле, т.е. озвученные на пресс-конференциях и опубликованные в информационных агентствах». Насправді не лише існує, а й вважається для всіх поважних у світі медіа єдино можливим професійним підходом публікація лише тих соціологічних даних, у достовірності яких немає сумніву. Для визначення таких опитувань та інституцій, які здатні їх проводити, в журналістів існує багато інструментів, які навряд чи вам, професіоналам, треба детально розписувати. Наприклад, є такий об’єктивний критерій, як членство в ESOMAR (Європейське товариство дослідників громадської думки і маркетингу). Туди входить, скажімо, Київський міжнародний інститут соціології, який працює в Україні з 1992 року та регулярно публікує дані репрезентативних соціологічних опитувань. КМІС входить і до інших провідних дослідницьких асоціацій, зокрема, Соціологічної асоціації України (САУ), AAPOR і WAPOR. Є в нашій країні й інші, визнані фахівцями структури – Центр Разумкова, Research&Branding Group (перелік не є вичерпним). Всі вони ретельно контролюють процедуру отримання результатів досліджень, дотримуються загальновизнаних міжнародних стандартів і готові до будь-якого аудиту, включно з перевіркою первинної документації (опитувальника, заповнених соціологічних анкет тощо).

Одним із засадничих фундаментів інформаційної журналістики є дотримання стандарту достовірності інформації. Саме журналісти й редактори несуть повну відповідальність за непоширення інформації, яка може ввести в оману аудиторію. Тим більше дивною виглядає задекларована позиція каналу щодо надання глядачу «максимально різноманітної інформації, не позбавляючи права самостійно її оцінювати» щодо даних соціологічних опитувань. Адже це надто специфічна інформація, і вона має проходити саме у ЗМІ ретельний контроль. Ба більше, саме публікація завідомо неправдивих даних соціологічних опитувань є одним зі способів маніпулювання свідомістю громадян напередодні виборів. Найчастіше фіктивні опитування мають на меті штучно «підвищити» рейтинг певної політичної сили, зокрема, стверджуючи, що рівень її підтримки дозволяє сподіватися на подолання прохідного бар’єру на виборах. Таким чином, на думку організаторів цих псевдоопитувань, у громадян формується додаткова мотивація голосувати за ту чи іншу політичну силу, без побоювань, що їхні голоси буде змарновано.

Тож телеканали зобов’язані перевіряти, зокрема, чи існують узагалі соціологічні служби, на які вони посилаються, чи вони мають фіктивний статус. Ознаками фіктивних центрів є те, що їхні наукові досягнення нікому не відомі, вони не акредитовані Соціологічною асоціацією України та іншими авторитетними професійними спільнотами. Так, про агентство соціологічного консалтингу «Перспектива», дані якого оприлюднила ТРК «Україна», до цих парламентських виборів нічого відомо не було. Не вдається знайти навіть веб-сторінки цієї організації, а єдиною згадкою про неї у мас-медіа і є якраз публікація цього «соціологічного дослідження». Назіп Хамітов, який презентував дослідження, не є фаховим соціологом, у ЗМІ відсутні згадки про оприлюднення ним будь-яких соціологічних досліджень раніше.

Ось як прокоментувала цю позицію каналу визнаний експерт-соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна:

– «С профессиональной точки зрения» задача СМИ – давать своему потребителю (зрителю, слушателю, читателю) проверенную надежную информацию, а не «всё, попадающее в информационное поле». У нас каждый гражданин вправе заплатить за помещение в информационном агентстве и вещать о чём угодно – о новых методах лечения рака, о своих полетах на Луну, о рейтингах и пр. И что – всё это вы готовы пускать в эфир? В том, что указанные службы никогда не проводили никаких социологических исследований – легко убедиться, набрав их в Гугле (собственно, такой анализ провел Мустафа Найем в своей статье в «Украинской правде»). И вообще – вам не кажется курьезным, когда в качестве специалиста-социолога выступает психоаналитик, автор книг «Тайна мужского и женского», «Тайна», «Власть старости» и пр.?

В конце концов – о том, существуют ли такие социологические службы и являются ли люди, представляющие некие рейтинги, социологами, можно спросить у  специалистов-социологов, работающих в сфере эмпирической социологии. Примечательно, что о рейтингах, которые давали известные авторитетные службы примерно в эти же сроки, телеканал не проинформировал зрителей, хотя бы для сравнения. И реального предоставления зрителю самому делать выводы – если уж на то пошло.

Получается, что телеканал снимает с себя ответственность за достоверность подаваемой информации, возлагая эту ответственность на зрителя, который должен ее «самостоятельно оценивать». Вообще-то, когда покупатель покупает в супермаркете колбасу, он верит, что магазин закупает ее у надежных поставщиков. Или он тоже должен производить анализ товара?

Очевидно, что СМИ должны снабжать своего потребителя качественной надежной информацией, а не подсовывать ему фальшивку, в надежде, что он будет «самостоятельно оценивать», где правда, а где – ложь».

Також Ірина Бекешкіна вважає Всеукраїнську соціологічну службу, на яку посилається телеканал «Україна» «сумнівною структурою»:

«На самом деле “при Национальной Академии наук Украины” нет “Всеукраинской социологической службы”. Это структура непонятной принадлежности с сомнительной среди социологов репутацией, которая действительно вдруг появляется в каждой избирательной кампании, а потом исчезает до следующих выборов. Вопрос журналиста об этой фирме на недавнем круглом столе в Институте социологии, где присутствовали руководители всех общенациональных социологических фирм, вызвал дружный смех, когда вспоминали некоторые детали их пресс-релизов (вроде магической способности опрашивать тысячи респондентов за пару-тройку дней).

Что касается «сегрегации», в Украине есть Социологическая ассоциация, которая всегда может дать справку. По крайней мере, относительно того, существует ли некая фирма реально или она всего лишь виртуально присутствует в медийном пространстве».

«Телекритика» вважає тільки такий підхід щодо публікації у ЗМІ результатів соціологічних опитувань відповідальним та професійним. Водночас, ми готові до подальшої дискусії з приводу різних аспектів нашого моніторингу та якості теленовин із нашими колегами.

Також звертаємо увагу на редакційні стандарти ВВС щодо теми "Опитування громадської думки, соціологічні дослідження, голосування". Їх можна знайти за цим посиланням.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
sobytiya.tv
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1622
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду