Бої карликових титанів

26 Жовтня 2012
1740

Бої карликових титанів

1740
Спікери основних політичних сил докладають зусилля для мобілізації свого «ядерного» електорату. Не переконливо, прямо скажемо.  Огляд маніпулятивних технологій у ток-шоу за 19 – 22 жовтня 2012 р.
Бої карликових титанів

Якщо напередодні ривка перед фінішем виборчих перегонів у США конкуренти намагаються схилити на свій бік виборців, що вагаються, в Україні спікери основних політичних сил особливі зусилля докладають для мобілізації свого «ядерного» електорату. Огляд маніпулятивних технологій у ток-шоу за 19 – 22 жовтня 2012 р.

У пресі вже встигли охрестити виборчу кампанію 2012 року найнуднішою за всі 20 років. Якщо розглядати її з точки зору нав’язаних глядачеві та слухачеві тем і меседжів, то важко не погодитися з оцінкою того ж автора (С.Рахманіна): «Хоровод лакованих гасел, заучених фраз і нудних облич не мобілізовував виборця, а, швидше, збільшував його розгубленість. Наполегливих кандидатів пригладжували, креативних відтісняли, від ідейних сахалися. Інтригани узяли гору над інтелектуалами, ілюзіоністи над ідеалістами, технологи над трибунами». У нього, зокрема, таке враження могло сформуватися під впливом участі в ток-шоу Анни Безулик протягом виборчої кампанії.

На жаль, 21 жовтня на «РесПубліці» (5 канал) глядачі могли вкотре переконатися у відповідності оцінок реальності, зроблених Сергієм Рахманіним. Усі спікери – представники Партії регіонів (Олексій Плотніков), «Батьківщини» (Андрій Шевченко), УДАРу (Павло Розенко) повторювали те саме, чим їхні сили мобілізують своїх виборців протягом останніх шести-восьми місяців.

Спроби Анни Безулик урятувати перетворення передачі на «УГ» слушними і гострими запитаннями були б марні, якби не участь сторонніх експертів (економіста Олександра Пасхавера, соціолога Євгена Головахи, журналістів Вадима Денисенка та Сергія Рахманіна). Завдяки їм глядачі могли почути правду, яку насправді чекали від політиків, за яких, власне, і мають віддавати свої голоси:

Рахманін пояснив, що вирішуватиметься на цих виборах і чому потрібно прийти і проголосувати. Коли ж ведуча задала те ж питання іншими словами, ні Розенко, ні Шевченко не спромоглися на щось більше, ніж «повторення штампів»: Розенко про «нову політичну силу» та «коаліцію з демократичною опозицією», Шевченко –  про «іншу Україну» та «реальний шанс почати великі переміни». Нудно, не аргументовано і неправдоподібно.

Анна БЕЗУЛИК: Сергію, у вас стаття називається "Все вкрадено до нас". От ви можете пояснити, власне, які ставки на кону? В контексті того, про що ми хочемо сьогодні говорити, нашого майбутнього. Можливо, нема, за що змагатися? Ну, принаймні, в політичному середовищі, і це відчувають люди.

Сергій РАХМАНІН: "Є, за що змагатися, тому що багато що залежить, ну, по-перше, все-таки є можливість не дозволити вкрасти багато. Тобто те, що вкрадуть, це очевидно, є питання про те, скільки вкрадуть. Це по-перше. По-друге, все-таки йдеться про те, наскільки більш менш притомною, більш менш потужною і більш менш ефективною буде опозиція. Все-таки якщо вона буде достатньо консолідована, достатньо організована і достатньо чисельна, це все-таки може привнести нову якість політичної боротьби у Верховну Раду, ту якість, якої сьогодні у Верховній Раді бракує. Тому, в принципі, є, за що боротися".

Анна БЕЗУЛИК: От щодо якості. Давайте з цього і почнемо. Якість Верховної Ради і, відповідно, в цьому контексті якість опозиції. Скажіть, будь ласка, от на ваш погляд, чи буде новий склад Верховної Ради, ну, принаймні, та її частина, яка буде представлена опозицією, мотором суспільних перетворень, чи навпаки за це візьметься влада активно, чи буде парламент повертати собі повноваження? От один з експертів, наприклад, сказав, що якщо, в першу чергу, найближчим часом будуть повернуті повноваження ефективної діяльності парламенту, зокрема і в бюджетній сфері, то ми одразу маємо розуміти, що буде відбуватися. Прошу, панове, ваші оцінки і про ваші перемовини потім окремо. Ви починайте.

Павло РОЗЕНКО: "Так, я почну. Безумовно, що я можу сказати одне, що Верховна Рада України на сьогоднішній день, ну, як написано це в Конституції, Верховна Рада України, сьогодні це вже не Верховна, не Рада, і не України. Тому що не Верховна, бо в ній не приймається сьогодні жодного рішення. Приймаються рішення в Адміністрації президента, Чечетову скидають листочок голосування, він маше – все. Литвин оголошує – всьо. І сьогодні люди говорять: залиште собі двох депутатів: Литвина і Чечетова. Один буде оголошувати, інший буде махати, і навіщо нам 450 депутатів? Це вже перестало сьогодні бути Радою. Бо, власне, дискусії у Верховній Раді фактично немає. Я хочу сказати, ви правильно говорите, все залежить від того, чи зможе Верховна Рада стати справді справжнім парламентом. Це можливо лише в одному випадку – якщо до більшості Верховної Ради України більшість нової Верховної Ради сформує опозиційна сьогодні… опозиція і демократичні сили".

Анна БЕЗУЛИК: Павло, ну тут я змушена просто, я не знаю, руками розводити, тому що керівник вашого штабу, вашої політичної сили в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" сказав, що малоймовірним він це вважає – більшість опозиції.

Павло РОЗЕНКО: "Я би хотів би чітко сказати, що треба дивитися і читати повністю інтерв’ю, а не брати окреме слово і чіплятися. Партія "УДАР" сьогодні чітко говорить про те, що опозиційні сили – "УДАР", в даному випадку, і "Батьківщини" – можуть перемогти на цих виборах. Більше того, ми робимо все для того, щоби перемогти на цих виборах. Ми сьогодні там домовились по частині мажоритарних кандидатів, ми заявили, "УДАР"…

Анна БЕЗУЛИК: Як ви домовилися сьогодні по частині мажоритарних кандидатів?..

Павло РОЗЕНКО: "Ну мається на увазі, протягом останнього періоду".

Анна БЕЗУЛИК: Ах… Зрозуміло.

Павло РОЗЕНКО: "УДАР" чітко заявив про те, що ми бачимо себе в коаліції виключно з демократичною опозицією, разом з "Батьківщиною". Всі акценти розставлені. І сьогодні у нас, умовно кажучи, є тиждень – тиждень, за який ми не повинні виясняти стосунки, хто кращий, хто гірший, а за цей тиждень довести до виборця свою принципову позицію по кожному питанню, з чим ми виходимо. Бо сьогодні, за всією соціологією, приблизно 20% ще не визначились, за кого і куди дати свої голоси. І тому перед нами стоїть завдання от за цей тиждень ще раз наголосити людям про те, що є нові політичні сили, є шанс для того, щоб змінити ситуацію в країні".

Анна БЕЗУЛИК: Я зрозуміла. Ну у вас раніше ще було декілька тижнів, правильно? Я б навіть сказала, декілька місяців.

Павло РОЗЕНКО: "Правильно, і ми це робили".

Анна БЕЗУЛИК: Але от останній тиждень те, що між вами відбувається, чесно зізнаюся, я навіть пожартувала, що в ваших інтересах, аби вибори відбулися якомога швидше. Просто ви менше встигнете один одному сказати обвинувачень. Поясніть мені, будь ласка, що відбувається? Ледь не в провокаціях один одного…

Андрій ШЕВЧЕНКО: "Я скажу одним реченням. Попри відмову "УДАРу" поки що підтримати коаліційну угоду, ми абсолютно…"

Анна БЕЗУЛИК: Цементну угоду, як кажуть ваші партнери по цій угоді.

Андрій ШЕВЧЕНКО: "…Ми дуже віримо в те, що "УДАР" буде нашим союзником по великій битві у боротьбі проти режиму Януковича в майбутньому парламенті. Це велика надія, це потрібно нам, це потрібно "УДАРу", і це потрібно країні. І хотів би взагалі ще піднятися над виборами. Ну, по-перше, я вдячний Сергію за такі гіркі і чесні слова, написані на волі, і Юрію Луценку – за слова, написані у в’язниці. І, користуючись нагодою, я просто одне речення хочу сказати, висловити слова людської солідарності з Юлією Тимошенко, тому що після цього всього, жахливої цієї історії з викинутим відео в інтернет, ви знаєте, що Тимошенко звернулася зараз з проханням повернути її назад до в’язниці, бо це не лікування, а знущання, і завтра ми будемо в Генеральній прокуратурі вимагати покарати всіх винних. Але я хочу сказати… Аня, одне речення. Трошки, це важливо. Воно трошки інше, ніж у нас от в Києві. Там у людей реально битва, і вони вірять, що це реальний шанс почати великі переміни, і вони прекрасно розуміють, що Україна Партії регіонів і Україна Тимошенко, Гриценка, Яценюка – це інша Україна. Вони роблять ставку на великі корпорації, ми – на свободу для дрібного і середнього бізнесу, вони роблять ставку на покарання журналістів, в тюрму сажати за наклеп, ми – проти. Це дві різні України".

Пасхавер коротко і чітко пояснив, чому зміни в країні малоймовірні і чим це загрожує для економіки і соціального добробуту. Коли ж слово отримав Олексій Плотніков (теж економіст), він прямо і без будь-яких аргументів відкинув усі кризові прогнози повторивши штам про владу, в якої «є, розуміння необхідності мінімізації зовнішніх впливів на Україну» і її змогу «робити все для того». Голослівно і безмістовно.

Анна БЕЗУЛИК: Гаразд. Давайте спробуємо спрогнозувати інші речі. От я хотіла, власне, до вас, Олександре Йосиповичу. Ви майже два роки тому наприкінці 2010-го, оцінюючи тоді нову владу, відзначили такі речі: належність її до радянської управлінської культури, переконання, що влада є власність, пріоритет адміністрування над економічним управлінням, неформальних стимулів над законом, монополії над конкуренцією. За два роки чи змінилася ваша оцінка? І, очевидно, яким є ваш прогноз на розвиток подій надалі, чи вийшли ми на траєкторію зростання, як говорить президент, яку заполітизовані українці просто не хочуть помічати? Будь ласка.

Олександр ПАСХАВЕР: "Ну, у меня нет-69- возражений против того, что я говорил два года тому назад".

Анна БЕЗУЛИК: Ви собі не будете заперечувати?

Олександр ПАСХАВЕР: "Я не вижу ничего такого, что бы заставило меня изменить это мнение по всем четырем позициям, и единственное, что я хочу сказать, что я бы сейчас стремление к монополии поставил бы на первое место. Вот она очень характерна именно тем, что она монополизирует власть, ну не власть монополизирует экономику, а представители этой власти – в своих интересах".

Анна БЕЗУЛИК: Скажіть, будь ласка…

Олександр ПАСХАВЕР: "Или близкие к ним собственники".

Анна БЕЗУЛИК: Що це, власне, означатиме для країни? От з огляду на ту ситуацію, в якій ми існуємо, економічну, зокрема об’єктивну.

Олександр ПАСХАВЕР: "Вы знаете, есть долгосрочные тенденции, есть тенденции, связанные с конкретной экономической ситуацией. Я бы сейчас посочувствовал власти. Долгосрочная тенденция означает, что экономика в результате, прежде всего, монополизации и ослабления среднего и малого бизнеса, экономика ослабела ещё больше, чем была, она никогда не была диверсифицировано устойчивой к вызовам мировым, а сейчас она ослабела ещё больше. И в результате, если будут какие-то негативные вызовы со стороны мировой экономики, то можно предсказать, что они, наша экономика не сможет адаптировать их, смикшировать, то есть уменьшить их негативное влияние. И мы это наблюдаем. Вот мне, например, сейчас очень напоминает то, что сейчас происходит, 2008 год. Четвертый месяц подряд падает промышленность, негативные уменьшения производства в строительстве, в транспорте, в сельском хозяйстве. И если вы увидите, если вы вспомните данные по 2008 году, там ведь тоже было то же самое. В целом за год были положительные результаты. А последние месяцы года это было падение. И сейчас падение меньше. Не такое катастрофическое. Но ведь сейчас только сентябрь месяц, мы не знаем, как будет дальше. Почему так происходит. Ну, для этого, вот это слабая экономика так болезненно реагирует на негативные мировые тенденции. Будут ли они улучшаться? Вряд ли, по крайней мере, прогнозы мировых организаций говорят, что следующий год будет, осторожно очень говорят, будет очень неустойчивым. Экономика, это можно легко предсказать, если будут негативные тенденции, то экономика слабая реагирует всегда так: если там чихают – у нас воспаление легких. Поэтому теперь что делать…"

Анна БЕЗУЛИК: Прошу, прошу. Завершуйте думку.

Олександр ПАСХАВЕР: "Что делать власти в этих условиях? Вот это интересно. Вот что, вы говорите, что будет? Ну если такой прогноз реализуется, то у власти довольно, если сравнить с 2008 годом, довольно сложная ситуация по сравнению с 2008 годом. Да, там был кризис серьезный, там было более интенсивное падение. Но там было большее доверие инвесторов. Более того, я вам скажу, в 2008 году было самое большое число инвесторов, самые большие вложения. И там давали охотней власти деньги, включая Международный валютный фонд. Сейчас нет ни доверия инвесторов, никто не дает денег, и, в результате, как бороться с этим падением в этих условиях?.."

Анна БЕЗУЛИК: І як боротися, ваша версія? Я буду зменшена передавати слово. Прошу. То як? Ви розумієте, як боротися? Олександре Йосиповичу, це важливе запитання.

Олександр ПАСХАВЕР: "Я могу сказать следующее… Вы знаете, что я могу сказать? Что на месте власти, когда у вас нет рычагов бороться, вы можете после выборов совершить экстраординарные какие-то вещи, чтобы сохранить. Вы же не можете за год обеспечить доверие мировой экономики, вы не можете за год сделать сильный средний и малый бизнес, даже если бы вы хотели, это делается долго. Тогда остается что-то экстраординарное, чтобы получить эти деньги и продержаться ещё два-три года в условиях отрицательной динамики мировой. Ну, что можно сделать экстраординарное? Ну я не хочу ничего предсказывать, но это может быть, например, договор с Россией о вступлении в Таможенный союз в обмен на большие деньги, живые, потому что договоренность, например, с Китаем – это не живые деньги, это просто китайские услуги".

Анна БЕЗУЛИК: Наприклад. А ще якісь варіанти, наприклад, ви маєте? От як економіст ви можете назвати?

Олександр ПАСХАВЕР: "Понимаете, это дальше уже фантазии. Например, дефолт. Вот Россия очень хорошо устроила себе в 98-м году, они не ожидали так, но получилось очень эффективно. Теперь в отношении падения гривны в условиях дефолта я хотел бы сказать. Только одно возражение".

Анна БЕЗУЛИК: Тут я змушена просто замовчати одразу, тому що слухають всі.

Олександр ПАСХАВЕР: "В Украине было много раз уже падение гривны, вот вы зачитывали. Ни разу ещё, там была такая фраза, что народ этого не потерпит. Каждый раз народ это терпел очень легко. К сожалению, или, может быть, к счастью, это так"…

…Анна БЕЗУЛИК: Панове, а ви знаєте, як з цим боротися? Як відповідати на виклики? Нова, стара, ми поки що виходимо з того, що всі можуть опинитися при владі. Ну, принаймні, законотворчій. Прошу.

Олексій ПЛОТНІКОВ: "Що стосується Олександра Йосиповича, я погоджуюсь тільки з тим, що у нас показники падіння промислового виробництва. З усім іншим – я просто відкидаю. Тому що у нас не восьмий рік, у нас немає показників там руйнації банків, у нас немає показників руйнації гривні, у нас немає того, що було у восьмому році, коли тодішня влада, вона сховалася в пісок і казала, що нас це не зачепить це в цьому світі. Що стосується розуміння влади – розуміння зовнішніх чинників є, розуміння необхідності мінімізації зовнішніх впливів на Україну є, і країна буде робити все для того, щоб зовнішні впливи, вони мінімально торкалися України".

Євген Головаха назвав головний напрям роботи, в якому мають рухатися політичні сили в останні дні перед виборами, щоб здобути перемогу, і власне повернути довіру громадян. Однак коли слово надали політикам, вони замість пояснення того, як вони будуть це робити, знову про своє:  Шевченко вкотре перерахував цілі «Батьківщини» після виборів, Плотніков узагалі ухилився від відповіді, а Розенко опустився до дріб’язкового піару мажоритарників УДАРу.

Анна БЕЗУЛИК: На "П’ятому" – "Республіка". Будь ласка, Євгене Івановичу, от ваші оцінки, от як люди сприймають ці вибори? Прошу.

Євген ГОЛОВАХА: "Ну, я хочу сказати, що, звісно, економічний фактор дуже важливий для людей, але хочу довести таку дуже цікаву думку, обґрунтовану результатами наших досліджень, що це не найважливіший фактор сьогодні того, як будуть люди сприймати і результати виборів, і наступний рік. От ми, наприклад, найгірший рік – дев’ятий, падіння соціального самопочуття людей було значно менше тоді з початку до кінця, ніж в 11-му році, коли, здається, їм кілька разів підвищували зарплатні і пенсії. Тобто ми маємо падіння більш пришвидшене, ніж було тоді у рік дійсно страшної кризи".

Анна БЕЗУЛИК: Трошки голосніше, будь ласка.

Євген ГОЛОВАХА: "Так. Це перше. Це перше. Тобто не треба цьому факторові надавати вирішального значення. Я думаю, має це зрозуміти і влада, й опозиція. По-друге, мене, чесно кажучи, дуже сильно налякала отака упевненість пана Плотнікова в тому, що вони вже переможуть вибори, і що всі це знають. Так навіщо тоді взагалі вибори проводити? Я, наприклад, не знаю. І піду на вибори, буду за когось голосувати. Але якщо Партія регіонів вже знає, що вона перемогла, і мені тут заборонили рейтинги їх оголошувати, але я можу сказати так: якби умовно якась була партія анти-"Регіонів", то вона на порядок більше б отримала. Її, на жаль, нема, бо в нас розпорошена опозиція, у нас єдина партія, яка проголошує смертельну ворожнечу з олігархами, а потім з ними поєднується… Я взагалі не розумію, чому вона вже перемогла, і це мене лякає отака постановка питання. Якщо можна заздалегідь сказати, що хтось вже переміг, то це вже не вільна країна, це країна не демократична, і саме так визначали Україну завжди: ми не знаємо, хто переможе. І це одна з вирішальних ознак хоча б відносно демократичної країни. Тобто я от хотів би ще раз от до тієї думки, яку Сергій Рахманін оголосив, що головне на цих виборах – навіть не хто переможе, а чи буде в нас дійсно дієздатна опозиція. Хоча зрозуміло, для самої Партії регіонів було б краще, якби перемогла опозиція, і вони б мали би дійсно якось приймати до уваги їх дуже цікаві думки, з якими вони зараз не рахуються, тоді, поєднавши інтелект, можна було б щось зробити в країні. І це було б краще для самої партії влади, бо тоді рахуватись довелось би з дійсно продуктивними ідеями, які висловлюються. І як на мене, але да навіть якщо опозиція програє сумарно, і це, до речі, а програє вона тут тільки в одному випадку – якщо всі мажоритарникитак звані незалежні одразу переходять до табору партії влади".

Анна БЕЗУЛИК: Скажіть, будь ласка, от я розумію, що виборцям, коли вони приходять на виборчі дільниці, тим більше, в мажоритарній частині, інколи дуже важко зрозуміти, що за кандидати йдуть, які вони йдуть. Щодо партій емоції, настрої міняються. Ми відстежували, що і динаміка була різною: зростали цифри, потім зменшувалися. Але от я повторю своє запитання: на чому формується довіра чи недовіра? Ви сказали, економічний фактор не є ключовим і визначальним. А на чому вона формується?

Євген ГОЛОВАХА: "Ні, ну бачте, я ще раз кажу, якщо вона…"

Анна БЕЗУЛИК: І сподівання відповідного.

Євген ГОЛОВАХА: "Якщо в 90-ті роки виборець, перш за все, говорив: депутат має бути, перше – моральним, у нього має бути програма і політична позиція, і він має такі риси людські мати, так? Три. Тепер першим, ну це не мої дані, але вони… перше, що він має щось зробити для округу. Меркантильно прагматичні, ось, чого вимагає в першу чергу. Тобто замість романтичного такого бачення свого майбутнього депутата, тепер суто утилітарне: що зробить. Я б, наприклад, рекомендував навпаки голосувати: от чим більше він зробив для свого округу, тобто тим більше він вкраде, і тобто за нього не треба голосувати. Хай робить, але не голосуйте. Наприклад, так".

Анна БЕЗУЛИК: Євгене Івановичу, скажіть, будь ласка, от ви кажете, що меркантильна мотивація з’явилася, а це означає, що коли люди думають про наслідки виборів, вони більше сподіваються чи більше бояться?

Євген ГОЛОВАХА: "Ні, вони взагалі мало сподіваються. Це страшне, найстрашніше. Розумієте, я тоді, колись я був ще "помаранчевим" контрреволюціонером, я тоді казав: "Ви такі сподівання породжуєте у суспільстві, що вони закінчаться такими розчаруваннями, що вони вас самі знесуть". Розумієте?"

Анна БЕЗУЛИК: Зрозуміло.

Євген ГОЛОВАХА: "От! І це є зараз, і це ми завжди фіксуємо. Люди настільки розчаровані, настільки… Так треба ж їм знов дати надію, а тому мені здається, що є шанс і на цих виборах"

…Анна БЕЗУЛИК: Панове, ви згодні, що у нас вкрали мрію? Ось з цією тезою моїх колег, причому достатньо неталановито? Це до всіх, до вас закиди, політики шановні. Прошу.

Андрій ШЕВЧЕНКО: "Я погоджуся, що дуже багато обіцяють нереальних речей. І думаю, що от, наприклад, наші 226 голосів опозиції, я думаю, треба чесно сказати, цього замало для імпічменту, цього замало, щоб ухвалювати свої закони, бо треба ще, щоб Янукович їх підписав. Але для чого їх достатньо? Перше, щоб зупинити закони, які зараз більшість готує, там земельна реформа і далі по тексту. Друге, щоб контролювати бюджет, про що говорив Павло Розенко. Цього достатньо. І третє, цього достатньо, щоб робити перші кроки, щоб змусити Януковича піти з посади. Це наша ціль, це інструмент, точніше, для того, щоб нарешті усунути Януковича, усунути команду, зайти у владу і почати зміни, про які ми тут сьогодні говорили".

Анна БЕЗУЛИК: Олексію Віталійовичу.

Олексій ПЛОТНІКОВ: "Ну, тут важко казати, чи це втрачена мрія. Можливо це йде модифікація мрії, можливо ми дорослішаємо, можливо країна йде все ж таки ну до інших країн. Я не думаю, що є багато в світі країн, в яких громадяни обговорюють там проблеми відносин з Міжнародним валютним фондом чи вступ до Митного союзу. Ну громадяни можуть обговорювати щось таке, вступ, умовно кажучи, до Європейського Союзу чи вступ до НАТО. Все. Все, що нижче, ці питання – це питання до фахівців, це не питання для широких верств населення. Але ну у нас так трапилось ще з радянських часів, що широкі верстви населення цим цікавляться, для них цікаво, що запропонував Міжнародний валютний фонд, як пройшли там переговори з місією Світового банку чи ще щось. В принципі, для інших країн це не є актуальним. І що стосується якогось там морального настрою чи настрію, з яким йдуть вибори, я все ж таки погоджуюсь з цитатою з Рахманіна, що, ну… Можливо спокійно проходять вибори, можливо хтось очікував, що тут будуть скандали, що хтось щось буде розкривати, якісь таємниці. Ну ідуть спокійно. Я не думаю, що дуже погано, що вибори проходять спокійно"…

…Анна БЕЗУЛИК: Репліка від вас, будь ласка. Згадали "УДАР".

Павло РОЗЕНКО: "Я хоче єдине що сказати, що сьогодні боротьба за мажоритарників між Партією регіонів і "УДАРом" вже точиться. Це жорстока боротьба, і ми вже наступаємо на п’яти Партії регіонів в східних областях. І вони починають уже проти наших мажоритаринків свою боротьбу. Я просто наведу декілька прикладів".

Анна БЕЗУЛИК: Стисло, стисло. Це Інтернет.

Павло РОЗЕНКО: "Да, стисло. Кривохатько в Запорізькій області як тільки почав виходити на перше місце – кримінальні справи, людина ховається. Сьогодні завдяки домовленості з "Батьківщиною" Віктор Чумак, місто Київ, – єдиний, хто бореться з командою молодою Черновецького за підтримкою Партії регіонів, опублікована… Я одну секундочку. Опублікована в газеті інформація, що шановні, на Віктора Чумака буде скоєний напад, і що це його політтехнологи такий крок придумали. Це треба опуститися до такої низості, щоби залякувати через засоби масової інформації нашого кандидата".

Анна БЕЗУЛИК: І тут крапка. Спасибі.

По завершенню такого ефіру могло виникнути враження, що на ролі народних обранців претендують люди, професійно не готові до цього.

Схожу неготовність вести за собою політичні сили і претендувати на найвищу посаду в державі продемонстрували в ефірі «Великої політики» «Інтеру» два екс-кандидати в Президенти – Сергій Тігіпко та Арсеній Яценюк.

Почнемо хоча б з того, що обидва лідери обрали тактику ведення дискусії різними мовами. Було очевидно, що промовляння Тігіпком російською та Яценюком українською розраховано в першу чергу для штучного підкреслення відмінності між ними. Жоден з них не зважився хоча б раз перейти на мову опонента. Обом було вигідно візуалізувати та озвучити цей поділ своїх електоральних ніш. Це якраз те, що могло на підсвідомому рівні відштовхнути тих, хто ще вагається у своєму виборі.

Далі, Тігіпко і Яценюк, обидва, не змогли піднятися вище набору меседжів і контрмеседжів, які і глядачі, і Кисельов наслухалися вдосталь під час попередніх ефірів як від них, так і від  інших представників Партії регіонів та Об’єднаної опозиції.

Сам ведучий цього разу був більш відстороненим від гри на боці Тігіпка, ніж минулого разу. Однак це було компенсовано. По-перше, сюжетом – оглядом попереднього раунду дебатів, в який включили три цитати з Тігіпка і в двох з них він згадував Тимошенко в негативному контексті. Годі говорити про те, що це прийом трансферу: негатив про Тимошенко знову мав тінню впасти на Яценюка, в якого не було можливості це заперечити.

РЕПОРТАЖ: І знову вони на політичному ринзі. Лідер об'єднаної опозиції Арсеній Яценюк та керівник публічної виборчої кампанії Партії регіонів Сергій Тігіпко. Минулого разу вони вступали у словесний двобій 7 вересня. І промови кожного з них практично розібрані на цитати. Хоча на початку поєдинку дискусія не здавалась надто перспективною.

СИНХРОН: Арсеній ЯЦЕНЮК: "Сергій Леонідович, у мене до вас немає жодних питань. У мене тільки одне питання: як ви попали в ту зграю?"

РЕПОРТАЖ: Але тільки допоки не були поставлені питання, в яких українській владі та опозиції важко дійти згоди.

СИНХРОН: Арсеній ЯЦЕНЮК: "Це політична справа. Тимошенко треба звільнити. І поставити одну крапку раз і назавжди в цьому питанні. І притягнути до відповідальності тих, які незаконно засудили Юлію Тимошенко".

СИНХРОН: Сергій ТІГІПКО: "До речі, ви самі звинувачували ту ж Юлію Володимирівну і в перших діях, і в других діях. Більше того, ви казали, що це чітке порушення закону. Більше того, ви казали, що за це порушення вона повинна знаходитись в тюрмі. Це ваші були слова. Кому вірити? 2009 році Арсенію Петровичу Яценюку чи зараз?"

РЕПОРТАЖ: Не дивують українські політики толерантним ставленням одне до одного і до тих, після кого вони прийшли до влади. До речі, нещодавно під час дебатів між кандидатами у Президенти США Бараком Обамою та Міттом Ромні діючий Президент Америки поставив своєрідний рекорд – згадав про помилки попередників лише один раз за півтори години. У нас інша дійсність.

СИНХРОН: Арсеній ЯЦЕНЮК: "Я вам сказав, що, відповідно до ваших розрахунків, 1102 гривні – мінімальна заробітна платня. А мінімальний прожитковий мінімум мені взагалі у вас подобається. Виявляється, що розрахунок мінімального прожиткового мінімуму наступний. Нам вистачає на день 35 грам риби, а ще нам вистачає 5 пар шкарпеток на цілий рік і одна сорочка на цілий рік. Це нормально?"

СИНХРОН: Сергій ТІГІПКО: "Ви такі загальні звинувачення постійно. Мені це не подобається, коли ми говоримо про одне, а переходимо на інше. Якщо ми говоримо звинувачення, Арсеній Петрович, вчора Міністерство оборони Російської Федерації пред'явило уряду 405 мільйонів доларів боргів за ЄЕСУ, які пані Тимошенко очолювала".

РЕПОРТАЖ: Не дивлячись на цілу купу звинувачень, які сипались на голову то одного, то другого опонента, вони гідно витримали бій. І схоже, залишились цілком задоволеними.

СИНХРОН: Сергій ТІГІПКО: "Мені подобається, коли звинувачення йдуть на головному каналі країни в реальному режимі часу, у прямому ефірі, і лідер опозиції про це говорить. Я вважаю, що це правильно".

СИНХРОН: Арсеній ЯЦЕНЮК: "Ми відверто визнаємо про те, що не все було добре. Так, ми визнаємо свої помилки. І це дуже важливо. Тому що якщо ти визнав свої помилки, якщо ти над ними працюєш, ти будеш робити все, щоб було краще, краще і краще".

РЕПОРТАЖ: Зробити краще, принаймні свої виступи на політичному ринзі, вони спробують протягом сьогоднішньою бою-реваншу.

По-друге, невдячну місію підігравання Тігіпку Кисельов «уповноважив» журналісту Олександрові Чаленко, дозволивши йому вкотре потролити Яценюка. Запитання: чому в такому разі для балансу не запросити іншого журналіста, який так само вкотре «потролив»  би Тігіпка на тему несплачених податків з 700 млн. доларів, виручених за продаж банків групи «ТАС»?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Господа, перерыв. А в перерыве хочу опять дать возможность коллегам прокомментировать то, что происходит у нас в студии. Теперь слово Александру Чаленко.

Олександр ЧАЛЕНКО: "Мой коллега Вадим Денисенко задавал вопрос Сергею Леонидовичу Тигипко, а я хотел бы задать вопросы Арсению Петровичу.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я от вас не вопросов жду, а комментарий.

Олександр ЧАЛЕНКО: "Вот такие комментарии. Арсений Петрович говорил про самолеты Азарова, которые летают за счет бюджета агитировать. И говорил о том, что он защитник интересов среднего класса. Наверное, сам относится к среднему классу. Мне тоже интересно, что на таких бизнес-самолетах, я так понимаю, средний класс летает. На этом самолете Арсений Петрович летал в Харьков три недели назад на встречу к Юлии Тимошенко. Это самолет реактивный бизнес-класса, стоит где-то 2-3 миллиона долларов. Чтобы его арендовать, необходимо заплатить 15 тысяч долларов. Полет из Киева в Харьков, из Харькова в Киев. Я уже две недели не могу добиться от пресс-службы Арсения Петровича, кто оплатил это чартерный рейс, и войдет это в налоговую декларацию Арсения Петровича? Это первый вопрос".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Это господину Тигипко надо было достать эту фотографию из кармана и показать Арсению Петровичу. Я с удовольствием прочитал моего любимого политика, комментарий годичной давности Александры Владимировны Кужель. Вот она в свое время выступила в информационном агентстве…"

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Это называется мимо тещиного дома я без шуток не хожу.

Олександр ЧАЛЕНКО: "Она по поводу Арсения Петровича. Опубликована 19 июня на LB.ua, оппозиционном сайте. Называется "Ахметов купил проект Яценюка". Александра Владимировна пишет, что Ринат Ахметов купил проект Арсения Яценюка "Фронт змін". Как-то он мне сказал, видимо Ахметов, что бизнесмен, когда видит проект, который принесет хотя бы 5% прибыли, покупает его. Действительно ли является это проект Ахметова. И последний вопрос у меня связанный с подписанием коалиционного соглашения с демократической коалицией, это со "Свободой" подписание. В свое время Арсений Петрович не признавал демократом Юлию Тимошенко. Когда Юлия Тимошенко сказала, что объединение оппозиционных сил вокруг нее – это естественный путь развития украинской демократии, Арсений Петрович так прокомментировал: "Я же понимаю, зачем это было сказано. Для того, чтобы снова сказать: мы вместе, мы демократы. Это кто демократ? Тимошенко демократ? Это какое-то новое определение демократии". И вот что интересно, что Тимошенко для него не демократ, а так понимаю, что Ирина Фарион из "Свободы", с которой коалиционное соглашение, она демократ. В свое время Ирина Фарион сказала, что 5 миллионов украинцев, которые считают русский язык своим родным языком, – это дегенераты. Я так понимаю, что Ирина Фарион – демократ. Арсений Петрович на полном серьезе считает, что данная коррупция со "Свободой" – это демократическая коалиция?"

Євгеній КИСЕЛЬОВ: То есть вы не услышали ответов на эти вопросы. Я понял ваш комментарий.

Однак не Чаленко, і не побудова дебатів були головною проблемою Яценюка. Найбільшою проблемою був він сам: не він, а журналіст Вадим Денисенко вказав на факти початку рецесії, що різко дисонували з оптимізмом Тігіпка. Не спромігся Яценюк прямо назвати прізвища людей, через яких будуть підніматися тарифи для населення. Говорив про що завгодно і спромігся на кволу подобу відповіді лише після наполягання Кисельова. Після цього Тігіпко міг зі спокійним серцем відповідати такими ж пустими репліками на тему «винних попередників» та безпідставними твердженнями і констатаціями факту (видаючи бажане за дійсне) про досягнення свого уряду:

Євгеній КИСЕЛЬОВ: За оставшееся время до конца раунда, если можно, ответьте на вопрос: если вы, как обещаете, сформируете новое правительство, как это правительство поступит по поводу тарифов на газ для населения?

Арсеній ЯЦЕНЮК: "Дві відповіді. Сергій Леонідович згадав про закон про зайнятість і про створення робочих місць, і про iPad. Сергій Леонідович, я також інколи користуюсь, підозрюю, що таке Інтернет. І побачив цікаве відео на "Українській правді", як ви персонально створили робочі місця. 12 тисяч так званих соціальних працівників, яких ви найняли перед виборами. Я вітаю те, що уряд почав наймати людей. Тільки з цих 12 тисяч соціальних працівників виявилось, що ви найняли на соціальних працівників, а агітаторів Партії регіонів. Погляньте, будь ласка, на відео, там конкретні прізвища. Наприклад, Черевко. Вона з Полтавської області, яка розповідає про те, що її найняли не для того, щоб займатись соціальними питаннями, а для того, щоб агітувати за Партію регіонів. Це таким чином ви використовуєте кошти державного бюджету? І ви тут розповідаєте про зайнятість населення. Тепер що стосується енергетики. Ви не відповіли на це запитання і мене дивує чому. Ваш уряд, який начебто уряд тих людей, які знають, що таке промисловість, які знають, що таке індустрія, не сказав внятну енергетичну стратегію. Азаров з Януковичем тільки кожен день плачуться про те, що їх ображає Росія, про те, що вони ніяк не можуть домовитись про зниження ціни на газ. Про це домовилась Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Португалія".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Тарифы на газ для населения.

Арсеній ЯЦЕНЮК: "А тепер по тарифам для населення. Україна видобуває 20 мільярдів кубічних метрів газу. Українське населення споживає 18 мільярдів кубічних метрів газу. Ми внесли до парламенту закон: весь газ українського видобутку продавати населенню. Середня вартість видобутку українського газу знаєте яка? 51 долар. А вартість продажу – 110. Куди йде 60 доларів? Треба запитати у тих, хто є власниками облгазів і є членами Партії регіонів".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я вынужден добавить вам минуту, которую у вас отнял Арсений Петрович.

Сергій ТІГІПКО: "Мне очень интересно слушать об энергетической политике Арсения Петровича. Я хочу напомнить, Арсения Петрович. 2005 год, цена на газ – 50 долларов для Украины. И мы имеем контракт до 2013 года. Сегодня мы покупаем по вашему контракту газ по 521 доллару за тысячу метров кубических. А когда вы спрашиваете про нашу энергетическую политику, я вам могу сказать в чем она. Мы за 2 года нарастили 6 миллионов тонн угля добычи. Мы за это время, за 2,5 года, добавили знаете сколько малых гидроэлектростанций? 58. Мы за это время договорились и начинаем строить 2 энергоблока Хмельницкой атомной электростанции. Мы запустили самую большую в Европу солнечную электростанцию. Вот это наше. И провели конкурс, по которому пришел Shell и Chevron в Украину, которые сказали: если все пойдет такими темпами, то за 10 лет мы вообще решим проблему по газу. Вот это наша энергетическая политика".

Кілька слів насамкінець скажемо про Шустер-LIVE, Перший національний. Попри те, що перша частина програми була присвячена аналізу появи в телеефірі Першого національного пропагандистського фільму «Днепропетровские взрывы. Адов ад»  про удавані та реальні зв’язки представників опозиції та «дніпропетровських терористів», а друга – відносинам всередині опозиції, розмова в основному точилася навколо неспроможності опозиції запропонувати реальну альтернативну чинній владі. Кілька тижнів тому в Кисельова представники різних течій в опозиції спромоглися утриматися від спокуси потопити один одного у бруді і прямо вказали на те, що такі міжусобиці в ефірі потрібні саме владі. Цього разу в Шустера представники «Батьквівщини» та УДАРу не соромилися демонструвати свої непорозуміння. Регіоналам та спойлерам на кшталт Олега Ляшка в цій ситуації залишається тільки підкреслювати та гіперболізувати ці розбіжності.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено  тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Inter
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1740
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду