Отже, 10 листопада «Факты и комментарии» публікують статтю Сергія Кургана «В Греции пачка сигарет в легальном магазине стоит от 3 до 4 евро, а фальшивку предлагают за один евро». Автор розповідає про досвід впровадження антитютюнових ініціатив у Греції, проводить паралелі з нововведеннями в українське антитютюнове законодавство і, на основі цього, робить прогнози можливого розвитку подій в Україні.

Аби розібратися з темою, журналіст нібито полетів до Афін. Не відомо, чи дійсно ця поїздка мала місце, проте сам прийом – введення у матеріал факту поїздки і, відповідно, репортажних моментів з місця подій, спостережень автора, розмов із місцевими курцями і дрібними підприємцями – реалізаторами тютюнових виробів, викликає довіру та суттєво додає ваги і словам автора, і темі статті, а отже підвищує її потенційний маніпулятивний вплив на читача.

«Казалось бы, достаточно повысить налоги и ввести запреты, как курильщиков сразу станет меньше, а бюджет при этом наполнится. Но все не так просто, и опыт стран Евросоюза, в частности Греции, это подтверждает», –  йдеться у вступі до статті. Тобто журналіст відразу готує читачів до того, що антитютюнові ініціативи в Греції не були надто ефективними, відповідно, в Україні може повторитися те ж  саме.

Грецький досвід впровадження антитютюнових ініціатив

Забігаючи наперед, зазначимо, що за поширеністю куріння Греція дійсно посідала одні з перших місць серед європейських країн. Більш того, за даними Організації економічного співробітництва і розвитку, до 2009 року вона та Чехія були єдиними країнами Європи, в яких кількість курців протягом попередніх десяти років зростала. Насамперед, це пов’язували з м’яким антитютюновим законодавством та низькою вартістю сигарет. Проте, ситуація почала змінюватися в 2008-2009 роках і позитивна динаміка щодо зменшення кількості курців та споживання сигарет спостерігається протягом останніх чотирьох років. Про це, зокрема, йшлося в дослідженні «Поширеність і детермінанти вживання тютюнових виробів серед дорослого населення Греції: тенденції останніх чотирьох років», опублікованому 31 жовтня цього року в журналі «Громадське здоров’я», що видається при Оксфордському університеті. Там зазначено, що 2006 року курило 41% населення Греції, а 2010 кількість курців знизилася до 35%. Більш свіжої статистики знайти не вдалося, проте, Греція не увійшла в топ-10 рейтингу країн за поширеністю куріння, яку у жовтні 2012-го презентували Американське онкологічне товариство і Всесвітній фонд легенів у «Щорічній доповіді по тютюну» (на першому місці опинилася Австрія, де 47% дорослого населення курить, далі – Папуа-Нова-Гвінея (44%), Чилі (40,6%), Росія (39,1%), замикає десятку – Словаччина (30,5%).

Тобто позитивні зрушення у боротьбі з курінням у Греції є, а антитютюнові ініціативи таки діють.

Критика антитютюнового українського законодавства через призму грецького

У статті «Фактов и комментариев» українське антитютюнове законодавство протиставляється грецькому і, власне, критикується, щоправда, м’яко і непрямо, через призму останнього. Кут цієї критики доволі специфічний – автор непрямо критикує українські ініціативи за те, що вони є більш жорсткими, ніж грецькі – мовляв, якщо у Греції навіть м’якші норми викликали «стільки проблем» (під проблемами мається на увазі збільшення кількості контрабандної продукції на ринку, про що детальніше – нижче), то що ж буде в Україні? Паралельно з цим хвалить грецькі закони за «людяність», приміром, за надання можливості грекам, які потерпають від кризи, додатково заробляти на продажі сигарет – «сейчас в Украине при продаже сигарет покупателю могут дать информацию только о содержании никотина и смол в сигаретах. В Греции же продавцам разрешено интересоваться вкусовыми предпочтениями граждан и советовать определенный продукт... За такую информационную работу с покупателями владелец табачного киоска, а зачастую это частный предприниматель, получает около 1500 евро в год, что в условиях кризиса немалая сумма».   

Схвалює журналіст і те, що реклама сигарет дозволена у спеціалізованих точках продажу тютюнових виробів, а їх продавці можуть запропонувати покупцям подарунки – українців же, мовляв, таких подарунків новий закон позбавляє: «в специализированном магазине, расположенном в крупном торговом центре, мне даже посоветовали нанести на презентованную фирменную зажигалку мое имя или другую надпись по желанию. Делает это специальный аппарат всего за одну минуту. В Украине подобные подарки теперь запрещены». Про те, що часткова заборона реклами і стимулювання збуту тютюнових не є ефективним засобом подолання тютюнової пандемії ми вже неодноразово писали, тож наразі до цього повертатися не будемо.

Проблема контрабанди тютюнових виробів

Проте, основний акцент у матеріалі ставиться на те, що «бюджет Греции вместо дополнительных поступлений от налогообложения табака получил их снижение. В прошлом году Греция потеряла 400 миллионов евро только из-за нелегальной продажи сигарет», яка активізувалася після підвищення акцизних ставок на тютюнові вироби. Заперечувати проблему контрабанди безглуздо, адже вона є і буде допоки ціни на сигарети в різних країнах різнитимуться. Зараз ця різниця є суттєвою – якщо в Україні середня вартість пачки сигарет – $1,26, Сербії – $2,03 Румунії –  $3,79, а Греції - $5,31, то, звісно, знайдуться люди, котрі намагатимуться заробити на цій різниці. Протидіяти цьому мають митна служба та правоохоронні органи.

Проте, не варто перебільшувати масштаби проблеми і, тим паче, маніпулювати цифрами. Журналіст «Фактов и комментариев» стверджує, і при цьому не посилається на джерела, що минулого року бюджет Греції недоотримав 400 млн. євро. Проте на сайті Європейської комісії розміщено звіт щодо надходжень до бюджетів країн-членів ЄС від акцизних зборів, зокрема, і на тютюнові вироби. З нього видно, що протягом 2008-2012 років надходження до бюджету Греції від оподаткування сигарет постійно зростали – €2516,18 млн. (2008), €2566,15 млн.  (2009), €2912,95 млн. (2010) і €3044,53 млн. (2011).

Бачимо, що зростання надходжень до бюджету було навіть при загальному падінні ринку тютюнових виробів у Греції на 5,8 млрд. штук – якщо 2008-го року кількість спожитих сигарет, легальних і нелегальних сумарно, складала 32,6 млрд. штук, то 2011-го – вже 26,8 млрд. Ці дані наведені у дослідженні «Project Star 2011», на яке, до речі, посилався автор статті у «Фактах и комментариях». 

Медіафільтр