Аналіз теленовин восьми загальнонаціональних телеканалів проводився у період з 2 по 7  грудня 2013 року.

Результати моніторингу свідчать, що цього тижня надзвичайно зросла кількість політичних новин – 63% (у листопаді 21%, у вересні 13%) – це найвищий показник за всі роки моніторингів, починаючи з 2004-го. «Для медіа та для телебачення політична напруга цих днів виявилась вагомим випробуванням, - відзначила на презентації Наталя Костенко, завідувач відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України. - Швидко довелося корегувати редакційну політику, деякі канали підвищили обсяги новинного мовлення, бо аудиторія затребувала більш оперативну інформацію».

Причому найбільше політичних новин було на телеканалах, які останнім часом навпаки уникали їх. «Для нас стало шокуючим те, що канал СТБ повернувся до висвітлення політичних новин, так само як «1+1», - зауважив Валерій Іванов, президент АУП. Проте змін у дисбалансі уваги на користь представників влади не відбулось. Найбільше уваги та синхрону виявилось у Віктора Януковича та Миколи Азарова, частка синхрону останнього є найбільшою і складає 23%. У той же час прикметною рисою новин у грудні стало зменшення негативних оцінок на адресу опозиції та, навпаки, збільшення негативу на адресу влади (про це нижче).

Найбільше політичних новин було на «1+1» – 74% (у листопаді – 13%) та СТБ – 73% (у листопаді – 16%). Найменше політичних новин було на «Інтері» – 49%.

Розподіл уваги до регіонів у новинах:

Дотримання стандарту «баланс думок» залишається в межах травня-вересня. У грудні в цілому по каналах 18% повідомлень подавалися з двома точками зору (у листопаді – 20%). Канали близькі за цим показником: у листопаді розмах збалансованості новин варіювався від 3% (Перший національний) до 31% («Інтер»). Зараз показники вирівнялись – у межах 12-23%.

Незмінність показника збалансованості доводить, що не можна говорити про журналістську революцію у період цьогорічного Майдану, вважає Наталя Костенко. Чого не скажеш про події 2004 року: так, у 2004-му кількість новин із представленням двох точок зору на політичні події складала 10%, і цей показник не підвищувався. А після Помаранчевої революції показник підвищився в два рази і з того часу утримується на цьому рівні – із незначними коливаннями (на графіку вище можна побачити порівняння по роках). Тобто, до старого «стандарту» канали справді не повернулись, тому й можна було говорити про революцію. Під час нинішніх подій змін у збалансованості новин моніторинг не засвідчив.

Увага до політичних інститутів, політичних партій та політичних персон найвища за останні чотири роки спостережень. Увага до політичних інститутів – 84%, це означає, що в чотирьох із п’яти повідомлень згадувались політичні інститути.

Серед всіх політичних інститутів безпрецедентно лідирують силові відомства, а також Кабінет Міністрів і президент.

«Вже цієї картинки достатньо, щоб ідентифікувати ситуацію в країні як політичну кризу», - зауважила Наталя Костенко. Цей висновок підтверджують і оцінки політичних інститутів, оскільки збільшилась кількість негативу. Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовано Кабінету Міністрів.

Серед телеканалів найбільш негативно політичні інститути оцінюють ТВі та Новий канал, найменш негативно – Перший національний, СТБ.

Щодо уваги до політичних партій та фракцій, то тут у лідери вийшов такий політичний суб’єкт як «Опозиція в цілому» – 24,9% (листопад – 6,7%), а з партій лідером залишається Партія регіонів – 12,6% (листопад - 10,2%), «Батьківщина» – 11,3% (листопад - 7,1%).

Іронічні та негативні оцінки «Опозиції в цілому» найчастіше давали новини ICTV та TВi, а Партії регіонів – TВi та СТБ.

В увазі до політичних персон традиційно зафіксований великий бонус влади: найбільшу увагу новинні програми приділили В. Януковичу (24%), М. Азарову (14%), А. Яценюку (11%), В. Кличку та О. Тягнибоку – по 8%.

Серед політичних суб’єктів найбільше негативних оцінок отримали В. Захарченко і Д. Корчинський. У той час як лідери опозиції представлені достатньо нейтрально. Крім того, вперше за останні роки увага до Ю. Тимошенко невисока і не містить критичних згадувань. На адресу представників влади кількість негативних оцінок збільшилась: Віктор Янукович – 15% повідомлень у негативному ключі, 14% сумнівно/іронія (у листопаді – 2% негативу, 14% сумнівних); Микола Азаров – 22% негативно, 19% сумнівно (листопад - 100% нейтрально).

«Щодо синхрону, у нас була гіпотеза, що синхрон Януковича та Азарова буде меншим, оскільки на цьому тижні їх публічна діяльність була за кадром, а Януковича не було в країні, - пояснила пані Костенко. – Але цього не відбулося, синхрон Азарова просто зашкалює».

Отже, найбільша частка синхрону грудня у М. Азарова – 23%, В. Януковича – 10% та А. Яценюка – 7%. Синхрон політиків у грудні найвищий за рік спостережень – 8 597 сек. (у листопаді 5 117 сек., у вересні 1 866 сек., у червні 4 084 сек., у травні 4 808 сек., у квітні 5 153сек).

Увага до представників політичних сил найзбалансованіша на СТБ і Новому каналі, а синхрон – на ICTV, «Україні» та ТВі.

Карта синхрону дає можливість будувати припущення щодо стратегій каналів. «Можна розглядати по власниках, наприклад: ICTV, Новий канал і СТБ давали найбільш збалансовані картинки», - зауважила Наталя Костенко.

Сергій Макеєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України, вважає, що у цілому велику частку синхрону Азарова та Януковича можна зрозуміти. Оскільки телеканали через пряму мову представників влади намагались пояснити події у ніч з 29-го на 30 листопада і взагалі зміну зовнішньої політики держави – припинення євроінтеграції. «Тим не менш, залишаючись лише в рамках цього тижня, було неясно, з приводу чого насправді йде конфлікт. Навіть після 17 грудня не було артикульовано, чому розпалюється конфлікт», - сказав Сергій Макеєв. Телевізійна картинка виглядала так: влада відвернулась від Європи, проти цього виступила частина незадоволеного суспільства, інша частина ж підтримує Росію. Однак, наголосив пан Макеєв, не було зроблено акцент на тому, що угода 17 грудня – це доказ кризової фінансової ситуації у країні та того, що держава була на межі дефолту: «Вся виконавча влада насправді повинна була зізнатися у своїй некомпетентності як фінансових менеджерів країни, такого зізнання не було, бо інакше потрібно брати відповідальність і складати повноваження. Однак цього всього з наших новин витягнути було неможливо».

Канали неадекватно відбивали реальну картину, роблячи головними ньюзмейкерами Януковича та Азарова, в той час як ньюзмейкери знаходились з іншого боку, сказав Валерій Іванов. Також канали змушені були йти на поступки реальності, що проявилось у безпрецедентній увазі до політичних інститутів та партій і зміні оціночного поля. Але це не можна називати глобальними змінами: «Те, що телеканали змінили оціночне поле, не означає, що вони змінили стратегію. Стратегію змінили лише в одному - повернулись обличчям до кризи, але зламу політики каналів не відбулось», - зазначив пан Іванов. У 2004 році канали були значно більш «виструнчені», оскільки були темники, які мали виконуватись, а зараз спостерігається різнобій у політиці каналів. Валерій Іванов погодився з думкою Наталії Лигачової про те, що власники каналів дали відмашку висвітлювати події у вільному режимі, оскільки позиція влади сильно похитнулась.

Аналіз теленовин восьми провідних телеканалів України в квітні 2013-го є частиною постійно діючого моніторингу медіа, який Академія української преси здійснює з 2002 року.

Презентоване дослідження здійснювалося АУП за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних вітчизняних телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та TVi.

Проведення дослідження стало можливим завдяки програмі «У-медіа».