АУП провела моніторинг новин за тиждень 19–24 травня. Дослідження здійснювалося за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного й TВi.

«Новини цього періоду можна правомірно сприймати як діагноз стану справ у суспільстві», – зазначила Наталя Костенко, завідувачка відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України. Зараз новинним випускам потрібно конкурувати з інтернетом, і це позначається на їхньому контенті. Так, для збереження уваги аудиторії телеканали збільшили тижневий обсяг новинного мовлення. Порівняно з травнем 2013 року він зріс у 1,5 рази. Більш насиченим стало політичне поле, синхрон політиків зріс. Крім того, дещо змінився розподіл джерел інформації, на які посилаються в новинах: окрім традиційних (таких як власний кореспондент та офіційні джерела), зросла частка інтернет-джерел – Facebook, Twitter. Зараз це джерело складає 7%, однак можна прогнозувати збільшення показника.

«Це двозначне джерело інформації. З одного боку, воно приносить у новини неординарність, особисту точку зору, включає звичайних громадян у число ньюзмейкерів, – пояснила пані Костенко. – З іншого боку, містить багато неперевіреної інформації, тому до неї треба ставитися дуже критично». Валерій Іванов, президент АУП, підкреслив, що повідомлення в соціальних мережах можуть бути лише приводом для розслідування, а не новиною самі по собі. «Давати неперевірену інформацію із соцмереж – це розписуватися в профнепридатності, що наші канали і роблять», – зазначив він.

У новинах тема президентських виборів нарешті вийшла на перший план – за рейтингом уваги вона має 31%, тимчасом як попереднього тижня – 12–17 травня – мала лише 18% за обсягом уваги.

У міжнародному контексті подій головним суб’єктом залишається Росія.

В останній тиждень перед виборами суттєво зменшився баланс новин – лише 11% повідомлень подавалися з кількома поглядами на події (у квітні – 21%). За два тижні до виборів (12–17 травня) теж було зафіксовано дуже низький відсоток новин із двома і більше точками зору (12%).

Як пояснила Наталя Костенко, ці цифри схожі на показники кінця 2004 – та початку 2005 року: саме від того часу почався рух до більш збалансованих новин. «Такому різкому падінню можна знайти виправдання: воєнні дії, неоголошена війна, смерть людей – це ті ситуації, коли інша думка в новинах може зіграти підступну роль, – сказала пані Костенко. – Але постає питання: до якої міри контекст, у якому відбуваються події, може впливати на новинні стандарти, де та межа, якої новинам не дозволено переступати».

Валерій Іванов вважає, що телеканали неякісно працювали в період виборчої кампанії: «Телеканали не відповідають вимогам часу, адже очікування щодо демократичних змін були спрямовані й на медіа, але вони їх не виправдали. Новини все більше починають нагадувати пропаганду. В демократичній країні це неприпустимо – новини мають давати інформацію для роздумів і зіштовхувати точки зору».

Увага до кандидатів на президентську посаду залишається невисокою – 10%, тижнем раніше 13%, у квітні 16%, для порівняння: у листопаді 2009-го був 31%. Серед кандидатів у президенти найчастіше згадувалися Петро Порошенко та Юлія Тимошенко – по 4%, а також Сергій Тігіпко – 3%. «Невисока увага до кандидатів в останній тиждень перед виборами ілюструє тезу – для нас важливіше всього те, щоб вибори відбулися. Самі вибори важливіше, ніж фігура кандидата», – пояснила пані Костенко.

Серед колективних політичних гравців у рейтингу уваги лідирує незаконне формування «ДНР», на другому й третьому місцях – «нова влада», ЦВК. У рейтингу є велика кількість громадських організацій. Саме «ДНР» отримує найбільшу кількість негативних оцінок:

«На карті оцінок це об’єднання сприймається як злоякісна пухлина. Але треба пам’ятати, що увага до самого феномену в новинах є підступною річчю. Незалежно від оцінки, сам обсяг уваги легітимує феномен по факту», – зауважила пані Костенко.

Валерій Іванов зазначив, що ситуацію, коли увага до незаконних формувань значно перевищує увагу до офіційних об’єднань, не можна назвати нормальною: «Це є свідченням того, що нинішня політична структура не вдовольняє суспільство».

Серед політичних персон найбільшу увагу новинні програми приділили Олександрові Турчинову та Арсенію Яценюку – по 6%. Про Сергія Арбузова повідомлялося виключно у сумнівно-негативному контексті, переважно в такому ж контексті йшлося про Віктора Януковича (63%) та Едуарда Гурвіца – 57%.

Якщо порівняти увагу до правлячої коаліції та опозиції, тут спостерігається суттєвий дисбаланс на користь влади – увага до представників влади у 3,8 більша за увагу до опозиції – 50% проти 13% (на другому тижні травня у 2,3 рази, у квітні в 2,4 рази більша, у лютому вдвічі більша).

«Окрім звичного дисбалансу на користь влади, на цьому тижні бачимо нетривіальну ситуацію: зросла частка “інших” – тобто тих, хто публічно не ідентифікує себе з політичними силами», – пояснила Наталя Костенко.

«Не можна назвати демократією ситуацію, коли опозиція фактично не має права голосу в умовах гострого громадянського конфлікту, – прокоментував цей показник Валерій Іванов. – Навпаки, для вирішення конфлікту всі голоси мають бути почутими».

Рейтинг уваги до кандидатів у президенти в цілому відображає ту п’ятірку лідерів, яка склалася після підрахунку голосів.

За обсягом синхрону виділилися три лідери: Добкін, Порошенко, Тимошенко.

«Установка на великий обсяг синхрону в Порошенка досить стійка – з квітня він говорить в ефірі стабільну кількість секунд. В той час як Тимошенко і Добкін зробили в цей тиждень останній конкурентний ривок», – пояснила Наталя Костенко.

У розподілі синхрону по каналах бачимо, що ICTV, «Інтер» та «Україна» намагалися давати слово максимальній кількості кандидатів.

ТВі зробив ставку на прогнозованого переможця. Перший національний відмовився від синхрону в новинах, очевидно через те, що на цьому каналі транслювалися дебати. «1+1» теж дистанціювався від синхрону кандидатів (Вадим Рабінович мав лише 30 секунд). Варто сказати, що Вадим Рабінович єдиний, хто виступав на всіх шести каналах. Синхрон Петра Порошенка зафіксований на п'яти каналах, Юлії Тимошенко – на чотирьох, Тігіпка – на трьох.

«З новин можна зробити висновок, що в ньюзрумах не ставлять питання про те, якими мають бути медіа під час війни і які засоби для презентації ситуації вони мають обирати», – зазначив Сергій Макєєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України. Воєнні дії почалися два місяці тому, і за цей час канали не могли встигнути виробити стратегію поведінки, однак вони мають працювати над тактикою: «Війні кінця-краю не видно, тобто в редакціях обов’язково треба влаштовувати мозкові штурми і думати, як подавати новини зараз».

Суперечливих моментів дуже багато – по-перше, в ситуації війни циркулює величезна кількість чуток, брехні, фантазій, замовчувань, кардинально різних інтерпретацій одних і тих же повідомлень – це все з’являється в новинах. По-друге, складним лишається питання, чи потрібно надавати слово незаконним формуванням. І, безумовно, на перший план виходить питання збалансованості в новинах. «Наші колеги на телеканалах неправильно розуміють громадянську позицію, – зазначив пан Іванов. – Вони її висловлюють через пропаганду в новинах. А громадянська позиція журналіста – це подача достовірної й перевіреної інформації. Не треба ідентифікувати себе з владою – це вже проходили в 2005-му, не можна повторити це ще раз».

Сергій Макєєв підкреслив, що і сама президентська кампанія, і її висвітлення було неоднозначним, оскільки спостерігалася висока увага до виборів, але не до кандидатів. Крім того, за його спостереженнями, в ефірах наполегливо повторювався заклик, що вибори треба завершити в першому турі. Для цього наводили дві причини: по-перше, так буде краще з точки зору державних інтересів, по-друге, за рейтингами переможець і так вимальовується, тому немає потреби в другому турі. «Мене здивувало, що ці заклики і резони були почутими. Адже, згідно із соцопитуваннями, рейтинг Порошенка в першій декаді травня складав 33%, у другій декаді – 44%, і, як ми бачимо, ця тенденція збереглася», – додав експерт.

Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці Посольства Великої Британії в Україні.

Контент-аналіз здійснювався Академією української преси (АУП) за участі науковців Інституту соціології НАН України. Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу. Результати дослідження є відповідальністю Академії української преси та не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та «Інтерньюз Нетворк».