Мімікрія російської пропаганди: дискурс каналу «112 Україна» на початку червня

Моніторинг новин телеканалу аж до середини червня виявляв істотний слід російського пропагандистського дискурсу. Зокрема це виявлялось у лексиці, яка використовувалася ведучими та кореспондентами для висвітлення подій на сході. У випусках новин, особливо в прайм-таймі, практично не використовувалися терміни «сепаратисти», «терористи» по відношенню до бойовиків «ДНР» та «ЛНР» – організацій, визнаних в Україні терористичними. Ці люди називалися в кращому випадку «бойовиками», а зазвичай – «ополченцями» чи просто «озброєними людьми».

Особливо «поблажливе» ставлення каналу до «самопроголошених держав» виявлялося і в інших деталях. Наприклад, 9 червня захоплення луганського аеропорту терористами відображено в текстовому рядку новин такою фразою: «“Керівництво ЛНР” закрило міжнародний аеропорт Луганська». Виходячи з такого формулювання, терористична організація постає як центр прийняття рішень, який має владу на території Луганська і приймає рішення (не «захоплює», не «блокує діяльність») про закриття аеропорту. Новини телеканалу виявлялися майданчиком для поширення терористами власних тлумачень подій: регулярно давалися синхрони й коментарі від представників цих організацій, зокрема від «політичного консультанта ДНР» Р. Манєкіна, іноді без дотримання принципу балансу думок (про це нижче).

Канал уникав згадок про порушення прав людини, бандитизм і мародерство на захоплених терористами територіях. Натомість прямі та приховані позитивні оцінки дій терористів з’являлися регулярно. Так, 11 червня в підсумковому випуску новин звільнення восьми заручників у Горлівці виглядало так: Київ кинув своїх людей напризволяще, а українські військові самі йшли на співпрацю з терористами. Водночас підкреслювалася «ввічливість» і людяність самих терористів. «Мы обращались по всем инстанциям, по которым можно, государственным, чтобы найти детей, в течение пяти дней», – синхрон батька одного з заручників. Інший заручник каже: «Здесь хорошо держали, кормили, нормально было; никто не обижал, физического насилия не было». Звільнення заручників – «жест доброї волі» терористів, які виявилися більш людяними по відношенню до батьків, аніж самі українські військові.

9 червня, говорячи про захоплення терористами пропускного пункту «Довжанський» на кордоні з Росією, ведуча повідомляє: «Після того, як вісім пунктів пропуску на східному рубежі українська влада офіційно закрила, на одному із них отаборилися ополченці». Репортаж демонструє вправне виконання «ополченцями» функцій прикордонників, тоді як останні залишили позиції: «Свій пункт пропуску на Луганщині бойовики встановили всього за кілометр від сусідньої держави. Кому перетинати рубіж, а кому ні, вирішує місцева міліція, яка перейшла на бік ополченців… [Ополченці] кажуть, поки будуть виконувати функції прикордонників самі. [Синхрон одного з бойовиків:] “Работает в штатном режиме, ведется проверка паспортных документов, проверка автомобилей на запрещенные грузы…”». На камеру люди з георгіївськими стрічками заявляють про свою готовність повернути КПП прикордонникам, коли ті повернуться. Сама інформація про «ополченців» постійно перемежовується в сюжеті з інформацією про великий потік біженців до Росії (із синхронами самих біженців, І. Веригіної та ін.), і складається враження конструктивної та корисної дії, яку роблять «ополченці» в умовах воєнного хаосу.

Таким чином канал поширював меседжі, які збігаються з положеннями російської пропаганди: на Донбасі немає терористів чи інтервентів, є ополченці. Вони не становлять небезпеки для місцевих мешканців. Представники самопроголошених республік виконують функції державної влади. Їх підтримує населення і місцева міліція.

В той же час не приділялося належної уваги діям українських військових, роз’ясненню цілей антитерористичної операції, висвітленню політичних питань навколо неї. Так, штурм військової частини в Артемівську та загибель відомого снайпера-терориста у Слов’янську 9 червня було висвітлено в денних випусках новин і «забуто» в підсумковому. Рідкісними були сюжети про успішні операції українських військових, їхній побут, бойовий дух.

Натомість про небезпеку, яку несуть українські війська мирним мешканцям, нагадувалося регулярно. 6 червня в підсумковому випуску – інформація про атаку української авіації на бази відпочинку, зайняті бойовиками. Ведучий у студії інформує, що «дві бази бойовиків знищено, інформації про постраждалих поки що немає. Ну а далі – без коментарів». А без коментарів дається детальний опис того, що відбувалося, від місцевого терориста і людей, які начебто були відвідувачами бази. «Двое наших пострадало, но не сильно, жертв таких нету, погибших нет, все нормально, – каже бойовик. – Я думаю, там какие-то дилетанты в украинской армии служат; ну если честно, даже смешно». Далі схвильовані «очевидці» розповідають, як від обстрілу постраждали мирні люди: «Люди не успели выехать, и там раненные люди… они кричали, тут все горело…». Формувалася чітка картина некомпетентних і хаотичних дій військових, які призводять до руйнувань та жертв серед населення.

Нагадування про страждання мирного населення від бойових дій з боку армії регулярно містили репортажі, присвячені темам біженців. Все це створювало образ української армії як джерела небезпеки, не сприяло громадській підтримці антитерористичної операції.

З попередньою владою «диалога не было» – двічі пролунало від мешканців Донбасу, які коментували в кадрі інавгурацію Президента. «Он может, если захочет… если услышит матерей, жен… тех, кто защищает свою свободу здесь», – каже ще один мешканець (7 червня, підсумковий випуск новин). «Німеччина застерігає від надмірного застосування сили» на сході України, повідомляє «Дайджест новин» 7 червня. «Если все это закончится, если пойдут на переговоры, то мы, как и было, передадим все это гражданским лицам», – говорить «ополченець» на пункті «Довжанський» у згаданому випуску 9 червня. Конфлікт на сході – результат дій Києва, і припинення конфлікту залежить виключно від волі української влади. Це не лише один із основних меседжів російської пропаганди, а й позиція, яку послідовно відстоював канал «112 Україна».

Тема біженців із зони АТО є популярною в українських та російських ЗМІ. Але в російській пропаганді біженці тікають не від війни, від беззаконня й терору, а просто від війни, зокрема від бомбувань українською армією житлових масивів та комунікацій, а миру і стабільності вони шукають у дружній Росії. Цього тренду дотримувався і «112 Україна».

«Мы не уверены, что они [близькі, що залишились в зоні АТО] выживут после этого всего. Бомбят и бомбят, бомбят постоянно», – кажуть біженці у підсумковому випуску 6 червня.  «… Люди боятся, выезжают, да, потому что бомбят, и все это как бы есть, страх, город у нас пустой», – нескладно розповідає телефоном 9 червня І. Веригіна. «Місцеві жителі, які бояться за своє життя, перетинають кордон та їдуть до Росії», – йдеться в репортажі про КПП «Довжанський» у підсумковому випуску 9 червня. І синхрон від одного з біженців: «Да, бегут, много бегут, и вчера бежали, и сегодня много бежали, мы видели… Потому что напугали, никто не хочет жить во время войны, все хотят стабильности».

11 червня у підсумковому випуску канал показує Слов’янськ у руїнах. «Бомбили, бомбили!» – скаржиться в кадрі один із місцевих мешканців. Ключова проблема – комунікації, зруйновані бомбуваннями українських військових. У цьому ж випуску – коментар С. Лаврова, відповідно до якого постачальником гуманітарної допомоги в регіон є лише Росія, а українська сторона нібито відмовилася від такої співпраці.

Варто вказати на те, що каналом практикувалося порушення принципу балансу думок. Це спостерігалося як в ефірі новин, так і на новинній стрічці сайту. Так, згаданий синхрон Лаврова 11 червня не супроводжувався жодними коментарями з боку української сторони, хоча вони були більш ніж доречні. 9 червня у випуску новин об 11.55 питання можливого ведення в Україну миротворців ООН, а також взаємовідносин між українською та російською делегаціями в ООН були подані лише зі слів В. Чуркіна, з відповідно розставленими акцентами.

9 червня у випуску новин о 13.55 тлумачення подій з боку терористів та українських військових було подано в моделі «синхрон – цитата»; так само діяв канал, висвітлюючи вже згаданий випадок про авіаудар 6 червня. На веб-сайті каналу в стрічці новин 15 червня інформація про загиблих і поранених у результаті бойових дій в Амвросіївці, а також про зброю, яку використовували українські військові, було подано лише з посиланням на анонімних блогерів та «прес-центр проголошеної “Донецької народної республіки”». Наведений коментар Селезньова не стосувався ані кількості жертв, ані зброї, яку застосувала армія (1, 2).

Загалом випадки, коли події в зоні АТО висвітлюються з посиланнями на джерела терористів (з використанням їхньої лексики та збереженням їхніх оцінок подій), досі є непоодинокими (1, 2, 3). 

Відмова від російського дискурсу: «112 Україна» у другій половині червня

Але з 14 червня канал раптом відчутно змінив інформаційну політику. Перше, що впадало в око: слово «ополченці» зникло з риторики каналу. Це слово можна почути лише в синхронах, цитатах і в репортажах журналістів каналу з Луганська (а до цього варто поставитися з розумінням, враховуючи ту небезпеку, в якій доводиться працювати кореспондентам у зоні подій). В той же час дедалі більше лунають терміни «сепаратисти» і «терористи».

Суттєвим чином змінилася тематика підсумкових випусків новин. 14 червня канал здивував великим числом сюжетів, присвячених безпосередньо питанням армії і бойових дій: 6. Тенденція до збільшення кількості матеріалів, присвячених військовим діям (перебіг подій, різного роду статистика, репортажі з позицій української армії), цілям АТО (зокрема, плану мирного врегулювання, озвученого Президентом), політичним процесам навколо АТО (обґрунтування політичних рішень, висвітлення міжнародної реакції), життю українських військових на передовій (кадри з повсякденного життя, інтерв’ю з солдатами тощо) продовжувалася:

-          18 червня підсумковий випуск налічував 6 сюжетів із цих питань (включно із сюжетом про відео з «нібито полоненими солдатами» – про методи психологічного впливу з боку терористів) плюс одне повідомлення (статистика ООН про загиблих в Україні). Окремий репортаж щодо ключових пунктів мирного плану Порошенка. Випуск новин об 11.55 містить сюжет про роботу «гарячої лінії» для тих, хто хоче виїхати з зони АТО; сюжет розвіює поширене у ЗМІ твердження про те, що українська влада не дає можливості мирним мешканцям залишити небезпечні території;

-          20 червня – три, а також репортаж про пересування бронетехніки сепаратистів;

-          21 червня – 6 сюжетів включно із сюжетом про міжнародну підтримку мирного плану Порошенка, а також душевним репортажем про побут 22 батальйону.

Для порівняння: у підсумковому випуску 9 червня були лише одне повідомлення і один сюжет, а 11 червня – лише один сюжет (згаданий вище сюжет про заручників, який не сприяв позитивному іміджу військових).

Оцінка дій сепаратистів тепер переважає негативна. 21 червня захоплення шахти «Комсомолець» журналіст змальовує в таких словах: «Уранці озброєні люди із символікою ЛНР … увірвалися до шахти… нападники змусили їх лягти на підлогу і забрали мобільні телефони. Кілька бойовиків вдерлися до керівництва шахти, вимагаючи грошей і транспорту. Оскільки готівки не було, викрали весь автопарк “Комсомольця” і пограбували два банкомати… Люди спробували пройти крізь кордон озброєних, але ті відкрили вогонь». Порівняйте з наведеною вище картинкою «ввічливих людей» з георгіївськими стрічками на КПП «Довжанський».

Тепер позиція каналу найчастіше полягає в тому, що відповідальність за ескалацію конфлікту лежить в першу чергу на місцевих сепаратистах та Росії. Репортаж про присягу бойовиків «ДНР» 21 червня містить чіткий меседж: терористи націлені на загострення протистояння, на відміну від мирного Києва: «... Бойовики присягають на вірність армії самопроголошеної Донецької народної республіки – так відреагували на мирний план Президента України… ще один лідер сепаратистів у Москві, на умови мирного плану не пристає… не погоджується скласти зброю і керівник самопроголошеної Луганської народної республіки… Також лідери бойовиків запевняють: і далі озброюватимуться». Відразу після цього репортажу ведуча дає доказ того, що сепаратисти відповідальні за зрив мирного врегулювання – інформацію про напади на позиції українських військових та кількість поранених вже після наказу про припинення вогню.

Також у висвітленні каналом «112 Україна» діяльність Росії та її роль у подіях на сході набули відчутно негативного забарвлення. 18 червня у випуску новин о 15.55 два репортажі про російську військову активність на кордоні та її ресурсну підтримку терористів слідували відразу після синхрону Президента з його пунктами мирного врегулювання конфлікту, що підкреслювало різницю між «миролюбним Києвом» та «войовничою Москвою». 21 червня в новинах синхрон В. Чепового щодо можливих провокацій з боку Росії. Ведуча каже про те, що в українському МЗС «стурбовані даними про те, що з російської території до бойовиків на Сході потрапляє озброєння, зокрема танки, міномети та ракетні установки».

«Пророцтво від Газпрому: українську газотранспортну систему можуть іще постигнути аварії», – каже ведучий в анонсі новин 18 червня. Випуск містить детальний коментар про знайдений ПЗРК, зареєстрований на російській військовій базі. «Україна в рамках форуму ОБСЄ офіційно звернулася до Російської Федерації з вимогою пояснити, яким чином ПЗРК «Игла» потрапили з російської військової бази до рук бойовиків на Сході України», – наголошує ведучий.

Змінилася й риторика репортажів про біженців. Тепер наголос робиться на підтримці та допомозі, які знаходять біженці в різних містах України. 20 червня біженці в с. Нові Петрівці, не отримавши належної уваги з боку держави, отримують все необхідне від волонтерів та небайдужих киян. 21 червня в репортажі про те, як жінка зі Слов’янська народила дитину в Тернополі, донбаська родина всупереч усім стереотипам говорить доброю українською мовою, виглядає бадьоро і оптимістично. Жодної прямої чи непрямої вказівки на деструктивну роль українських військових та їх небезпеку для мирного населення репортажі не містили.

*  *  *

Отже, можемо констатувати: російський пропагандистський дискурс у другій половині червня вже практично не простежується в новинах каналу «112 Україна». Наскільки стійкими виявляться ці тенденції, будемо спостерігати далі.