Щодалі відчутнішою стає різниця між телеканалами, які ведуть інформаційну війну, догоджаючи своїм власникам і/або замовникам, і каналами, які, – більш чи менш професійно, більш чи менш ексклюзивно та оригінально, – просто розповідають новини. В одних – цілі блоки підозрілих, «з підтекстом», незбалансованих чи псевдовикривальних матеріалів. В інших – відхилення від стандартів посилання на джерела, неспроможність опанувати емоції, що не дозволяють відокремити факти від коментарів, неточна й неповна інформація. Те, що роблять перші, відходить чимраз далі від журналістики; натомість другі часом просто розслабляються. «Сенсаційне вбивство!» – починає свою підводку про смерть кременчуцького мера Олега Бабаєва ведуча «ТСН» «1+1» Наталя Мосейчук. А ведуча «Фактів» ICTV Олена Фроляк ворожить на кавовій гущі, розповідаючи про пожежу на місці падіння «Боїнга»: «Це, можливо, наслідки спеки. Але не виключено, що таким чином бандити замітають сліди, підпалюючи важливі фрагменти авіамашини». У мирний час це було б серйозними хибами, можливо, навіть підставою для гнівної колонки. Порівняно з трьома поспіль матеріалами «Подробностей», де репіжать «Укрнафту» та «Приватбанк», це дрібниці.

21 липня, понеділок

І все ж на ці дрібниці варто зважати. Наприклад, 21 липня Олена Фроляк раптом заговорила мовою прес-релізу:

«Прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом бездіяльності столичної міліції та Київської міської держадміністрації, які не вжили дієвих заходів для забезпечення правопорядку, розблокування захоплених адмінбудівель і транспортних комунікацій у центрі Києва. Незважаючи на численні звернення Генерального прокурора та прокурора столиці, на адресу працівників Київської міліції та КМДА, ситуація в центрі столиці залишається незмінною. Заблоковано рух транспорту, чиняться безлади, напади на людей, інші важкі злочини. Події 18 липня, коли вибухнув на Майдані невстановлений пристрій, зайвий раз підтверджують безвідповідальне ставлення до своїх службових обов’язків як правоохоронців, так і місцевих чиновників. Наразі у кримінальному провадженні встановлюється коло осіб, які безпосередньо відповідають за охорону громадського порядку, і забезпечують життєдіяльність столиці України». Продираючись крізь канцелярит повідомлення ICTV, глядач однаково не зрозуміє, що ж насправді сталося – що зробили або не зробили міліція та КМДА, кого за це можуть покарати і взагалі якими можуть бути наслідки події, про яку так багатослівно та неінформативно повідомляють «Факти».

Тим часом «Україна» демонструє серйозність намірів у боротьбі проти Ігоря Коломойського. На минулому тижні канал Ріната Ахметова тільки почав «пристрілюватися» – тепер це вже повномасштабна атака:

«Анна Панова, ведущая: И дальше речь пойдет о бронежилетах и касках для украинской армии – Президент подписал принятые парламентом изменения в Таможенный и Налоговый кодексы. Согласно им, средства защиты и медикаменты для нужд АТО освобождаются от ввозной пошлины и НДС. Упрощают процедуру поставок и в правительстве Кабмин принимает постановление о компаниях-импортерах. Кто действительно помогает армии, а кто зарабатывает? Попытались разобраться корреспонденты “Событий”.

Андрей Маевский, корреспондент: Кабинет министров принял постановление, в котором предоставил право днепропетровской компании “Авиас” импортировать бронежилеты и военные каски. Срок действия контракта – до 25 июня следующего года, без права пролонгации.

Павел Петренко, министр юстиции Украины: “Я не готовий зараз прокоментувати – була ініціатива Міністерства юстиції. Багато дуже питань на засіданні уряду приймається, тому, я думаю, що з усіх варіантів ви можете отримати інформацію”.

Андрей Маевский, корреспондент: “События” направили соответствующий запрос в Кабмин, однако на момент выхода сюжета в эфир никакого ответа не получили, равно как и от компании “Авиас”. Она считается одним из крупнейших операторов автозаправочной станции в Украине и, по данным Госреестра, принадлежит 11-ти оффшорным компаниям – “Белиза” Британских Вергинских островов, США, “Сенд кидс” и “Невис”. А их, в свою очередь, связывают с группой “Приват” олигарха Игоря Коломойского.

Вячеслав Кредисов, замминистра обороны Украины по вопросам экономики (2005 –2008): “Чи може компанія, яка займається нафтопродуктами, завозити… Скоріш за все, це формула захисту їх для того, щоб публічно потім сказати податківцям чи комусь там з перевіряючих: “Не підходьте до мене – я ось, бачите, переводжу зараз для сил в антитерористичної операції, тому не чіпайте мене!””.

Андрей Маевский, корреспондент: Весной парламент принял изменения в закон о госзакупках, которые разрешают силовым ведомствам в случае форс-мажорных обстоятельств не проводить тендеры. Вместо торгов предусмотрена торговая процедура, в которой может участвовать даже один продавец или посредник – компания “Авиас”, например. Позднее депутаты решили еще более упростить процедуру.

Олег Ляшко, народный депутат Украины, внефракционный: “Був прийнятий у парламенті мій законопроект, який звільняє постачання бронежилетів і касок від оподаткування – від в’їзних мит, від податку на додану вартість. Водночас це не означає, що тут неможливі зловживання. Можливі зловживання, можливі там якісь фірми. Для цього є прокуратура, для цього є військова прокуратура”.

Андрей Маевский, корреспондент: Согласно данным Минобороны, для нужд АТО заказано 28 тысяч бронежилетов. Стоимость каждого колеблется от 4 тысяч гривен до 5-ти, в зависимости от модификации. Востребованы средства защиты и в Нацгвардии. Две тысячи бронежилетов и 6 тысяч кивларовых касок обошлись государству в 80 миллионов гривен. Всего – почти 200 миллионов. Если объемы заказов сохранятся в течение года, то компании-импортеру Игоря Коломойского светит солидный куш».«Олігарха Ігоря Коломойського» (цікаво, що Ріната Ахметова «Україна» олігархом не називає – він бізнесмен або «засновник благодійного фонду») в сюжеті немає, як і згадуваної компанії «Авіас».

У рамках проекту про доброчинність до студії «Событий» запрошено представницю фонду Ахметова «Розвиток України». Раніше співробітники фонду, які бувають в ефірі «України» щонайменше раз на тиждень, говорили переважно справді важливі й актуальні речі. Дарію Касьянову ж запросили, схоже, спеціально для того, щоб дати відповідь на закид одеського губернатора Ігоря Палиці.

«Анна Панова, ведущая: Я попрошу вас еще прокомментировать обвинения в адрес фонда Рината Ахметова. Губернатор Одесской области Игорь Палица заявил о том, что Ринат Ахметов отказывается помогать переселенцам. У него был официальный запрос в фонд «Развития Украины», и был официальный ответ. Каков ваш ответ?

Дарья Касьянова, руководитель программы проекта благотворительного фонда Рината Ахметова “Развитие Украины”: Наш ответ таков: что действительно единственно в этом всем правдиво то, что мы в течение месяца не дали ответ на обращение областной администрации Одесской области, потому что весь этот месяц мы пытались узнать, какая же все-таки помощь от фонда необходима – ну помимо того, что там 1300 людей находятся...

Анна Панова, ведущая: Они просили деньги просто.

Дарья Касьянова, руководитель программы проекта благотворительного фонда Рината Ахметова “Развитие Украины”: Да, они просили деньги. Но мы же работаем в рамках какого-то правового поля. То есть нам надо понимать, на что надо деньги, на какие цели. То есть если это питание, либо коммунальные услуги и так далее. Но есть другая проблема – что за все это время фонд не вывозил в Одессу никого организовано по той простой причине, что еще в мае мы обратились во все областные администрации Украины разных регионов, где спросили: “Где у вас места, где мы могли бы размещать женщин с детьми, инвалидов и так далее?”. И Одесса в мае нам сказала о том, что, к сожалению, мест таких нет свободных, потому что все занято крымчанами. Поэтому мы обратились, например, в Харьковскую область. Губернатор, который нам предоставил более 300 мест, которые мы оплачиваем, проживание, питание людей – до конца лета, и в августе нам, скорее всего, придется вернутся к рассмотрению, чтобы продлить этот период размещения».

Анна Панова у своєму запитанні чи то недоговорила, чи то свідомо спотворила зміст звинувачення Палиці. За його словами, «вчора прийшов лист-відповідь з відмовою. Його підприємства платять податки, тому такі питання має вирішувати держава». Якщо це наклеп, логічно було би спростувати його, показавши телеглядачам справжній текст листа. Однак натомість представниця фонду Ахметова розповідає зовсім іншу історію. Решта ж розмови – переважно піар з обов’язковим згадуванням бренду СКМ та пасажами на зразок «Я хочу сказать, что Ринат Ахметов, фонд Рината Ахметова эффективно помогал и будет помогать всем, кому необходимо, в том числе и землякам – жителям Украины. И, конечно, дети-сироты сегодня находятся в нашем особом фокусе. И мы делаем все возможное, в том числе работаем на мир и на переговоры, чтобы детей вывезти на безопасные территории».

Перший національний вийшов за межі зони комфорту й виявив несподівану сміливість, підготувавши сюжет про конфлікт у Національній гвардії. Матеріал Ірини Ромалійської про бійців другого батальйону, які виступили проти свого командира Андрія Тірона, є збалансованим, однак офіційних коментарів від командування журналісти вирішили не чекати, обмежившись перепалкою вояків батальйону. Позаяк конфлікт триває, затримка в день-два задля того, щоби вийти з коментарями керівництва Нацгвардії, не зашкодила б сюжету. Продовження ж історії глядачі – принаймні, в найближчі кілька днів, – так і не побачили.

Телеколумністика російського кореспондента «Інтера» Дмитра Єловського зазвичай являє собою нешкідливе просторікування про те, якою авторові видається ситуація в Росії. Цього разу російський журналіст робить прогноз – як ми вже знаємо, хибний. Але дуже впевнений: «Сейчас многие ждут от Путина поворота. Его реальный шанс исправить ситуацию – это стать едва ли не главным союзником Порошенко, отозвать российских военных из Украины. И таким образом избежать международной изоляции, санкций и полной потери реноме. Но сегодня днем пришла другая новость, очень неоднозначная. Завтра Путин созывает Совбез России. В повестке дня, как следует из сухих официальных формулировок, "вопрос обеспечения суверенитета и территориальной целостности Российской Федерации". Это, скорее всего, означает закрытие границы России и восточных регионов Украины. Но что за этим стоит? Уступка Западу и аннулирование коридоров для оружия и террористов, таких как Стрелков и прочих нежелательных в самой России бандитов. Или дальнейшая эскалация напряженности, и Путин скажет: "Вы загнали меня в угол и не оставили мне выбора". И в первом и втором вариантах – он найдет объяснения для россиян. Но вряд ли для мирового сообщества». Як ми вже знаємо, ані крутих поворотів засідання не принесло, ані від санкцій Росія не врятувалась. І вже наступного дня Дмитро Єловський говорив про те, що «не так сталося, як гадалося».

Не припиняють «Подробности» з гельмінтологічною прискіпливістю висвітлювати подробиці життя самопроголошених республік Донбасу, героїзуючи окремих персонажів із середовища терористів та посилюючи їхній легендарний ореол: «Террористы воюют за передел сфер влияния в Луганской области. Командир одного из отрядов – "Леший" уже объявил себя новым главой ЛНР. А нынешний – Болотов – теперь этим обеспокоен.

Валерий Болотов: "У нас есть разрозненные отряды, которые пытаются – я сказал бы – главенствовать и как-то прогнуть под себя какие-то районы. С этим сейчас активно боремся"».

Без підтвердження та перевірки дають інформацію журналіста інтернет-видання «Остров» Сергія Гармаша про те, що 60% торезьких міліціонерів відмовилися перебазовуватися до Маріуполя та служити Україні; хоча сам журналіст посилається на анонімне джерело. Наступного дня, втім, цю інформацію таки перевірили.

По Коломойському цього дня «Інтер» ударив через Харків – повідомивши глядачів, що одіозного Геннадія Кернеса просуває на посаду губернатора Харківщини саме він, а також прирівнявши ворога до… Путіна:

«Наталья Белышева, ведущая: Геннадий Кернес. Харьковский мэр выдал очередную порцию откровений. Что за ними кроется и кроется ли, и почему сегодня – разбиралась Елена Зорина.

Елена Зорина, корреспондент: Спустя 3 месяца после покушения он разоткровенничался или решил пропиариться? Если ранее Харьковский мэр в покушении на него видел руку Москвы, об этом же говорили и правоохранители, то сейчас назвал имена тех, кто при власти в Украине. Кернес уверяет: это заявление не только для прессы. Те же имена он озвучил следствию.

Геннадий Кернес, городской голова Харькова: "Это Арсен Аваков, и я думаю, что не без участия нашего какого-то губернатора там Балуты".

Елена Зорина, корреспондент: В подтверждение своей версии Кернес вспоминает переписку с якобы взломанного Фейсбука министра Авакова. Вот чиновник на следующий день после покушения пишет губернатору Балуте. Впрочем, настоящая это переписка или нет – до сих пор неясно. В отличие от того, что Кернес и Аваков – давние конкуренты. Еще со времен губернаторства Авакова в Харьковской области. Да и Балуту, нынешнего руководителя региона, называют человеком Авакова. Впрочем, те, кого обвиняют, всерьез эти слова не воспринимают. Мол, заявил следствию, пусть следствие и разбирается.

Наталья Стативко, пресс-секретарь министра внутренних дел Арсена Авакова: "Никто из нас не комментирует высказывания Кернеса".

Игорь Балута, председатель Харьковской ОГА: "Человек болен, и серьезно. Меня, как врача по образованию, заставляет быть снисходительным к таким высказываниям Геннадия Кернеса".

Елена Зорина, корреспондент: А вот эксперты говорят: обвинение Кернеса появилось неспроста. Таким образом, Харьковский мэр может расправляться с конкурентами, а заодно и мстить за старые обиды. Ходит слух, что Кернес метит в кресло губернатора Харьковской области.

Владимир Фесенко, политолог: "Кернеса на пост губернатора продвигает Коломойский. Это означало бы существенное расширение влияния Коломойского в стране. Знаете, Новороссия Коломойского. То есть к Днепропетровской области, Одесса, теперь еще и Харьков".

Александр Палий, политолог: "Боротьба за впливи в самому Харкові. Тому що Кернес приїхав і побачив, що ситуація вже не та. Говорити і звинувачувати Росію в замахові на нього це ще один шанс отримати чергову кулю".

Елена Зорина, корреспондент: У Кернеса смешалось все – и Путин, и Коломойский. Первый – чуть ли не гений, а второй – хороший телефонный собеседник.

Геннадий Кернес, городской голова Харькова: "Я считаю Путина достаточно эффективным, энергичным и результативным человеком. Поэтому считать его агрессором, как вы говорите, я не буду. Я знаю Игоря Валерьевича Коломойского, я с ним могу разговаривать по телефону, могу с ним встретиться. Но я могу сказать, что я самостоятельный и самодостаточный человек".

Елена Зорина, корреспондент: И с перевым, и со вторым, может еще с кем-то – у Кернеса просто какая-то Свадьба в Малиновке. Вдруг картуз на буденовку надо менять – или на оборот».

Зауважмо, що друга частина сюжету побудована на коментуванні чутки про губернаторські амбіції Кернеса, яких сам Кернес не підтверджує (посилання на чутку, в принципі, виводить матеріал Олени Зоріної за межі стандартів інформаційної журналістики). Політкоментатор Володимир Фесенко, який за часів Майдану та перед Майданом завжди казав «правильні» речі на «Інтері» та «Україні», цього разу озвучив дослівно ті тези, які можна було прочитати в антиколомойських публікаціях під час нещодавнього загострення олігархічної медіавійни. Звісно ж, у Коломойського про те, чи він справді підтримує Кернеса, не запитали – добре, що запитання про залежність від дніпропетровського губернатора поставили хоча б Кернесові. Проте вживання прізвищ Путіна та Коломойського в одній конструкції є доволі промовистим.

А на десерт у «Подробностях» – замовний матеріал Миколи Рудьковського, який нещодавно був регіоналом, а тепер титрується «головою Соціалістичної партії України»:

«Наталья Белышева, ведущая: Акция против повышения коммунальных тарифов прошла сегодня в Кривом Роге. У горисполкома люди требовали остановить рост цен на услуги, или же поднять зарплаты и пенсии. Среди собравшихся – было много пенсионеров. Говорят – платить по новым расценкам просто не смогут – дорого. Ещё один аргумент пикетчиков – в Кривом Роге много семей, в которых мужчин мобилизовали в зону АТО, и оплачивать коммуналку им не по карману. Требование жителей ввести мораторий на повышение тарифов – поддержали и нардепы.

Нина Павлова, жительница Кривого Рога: "Было 58-57, а стало 170-160 – во сколько выросло? И это только ЖКХ! Свет подорожал, вода подорожала. Мучаемся, понимаете!"

Николай Рудьковский, народный депутат Украины, глава Социалистической партии Украины: "Если люди не смогут оплачивать, мы только будем накапливать долги. Если мы примем мораторий, и если люди будут понимать: до тех пор, пока не вырастет зарплата и пенсии, не будет повышаться коммуналка"».

На бекґраунді та балансі новинарі (замовники?) зекономили, тому глядачі навряд чи зможуть оцінити справедливість вимог криворізьких мітингарів – але запам’ятають, як Микола Рудьковський вболіває за знедолених.

22 липня, вівторок

Головна новина дня – оголошення часткової мобілізації. Тому Перший національний учинив слушно, запросивши до студії говорити на цю тему заступника міністра оборони Ігоря Кабаненка. Протягом доволі тривалої розмови у студії Кабаненко розповів чимало важливого і заспокійливого для глядачів, збентежених інформацією про призов до війська. «1+1» висвітлив оголошення мобілізації значно лаконічніше, зате, змішавши факти з коментарями, кинув тінь на регіоналів:

«За мобілізацію не голосують комуністи та регіонали. Олександр Єфремов каже: хай з війною розбирається парламентська більшість. Партія ж колишнього президента свою місію побачила в іншому – оздобили кулуари фотографіями убитих мирних громадян Донбасу. Кажуть: привертають увагу до проблеми. Регіонал Микола Левченко, якого пов’язують із фінансуванням сепаратизму на Донеччині, не бачить там російських терористів». Цікаво, що інший нардеп, який нещодавно був регіоналом – Олександр Кузьмук – далі в матеріалі Ольги Кошеленко вигулькує як цілком позитивний персонаж із оптимістичними оцінками наслідків мобілізації. А ось повідомлення про майбутню ліквідацію фракції Комуністичної партії України у Верховній Раді «Плюси» скандалізували, приплівши сексуальну орієнтацію Олега Ляшка:

«Кінець комунізму в Верховній Раді. Після втечі депутатів із фракції Компартії, вона припиняє своє існування. Кількість червоних тепер менша, аніж має бути згідно з регламентом. Депутати за це рішення проголосували. Слово за президентом. Лідер комуністів Симоненко подивитися, як його фракція йде в минуле, не схотів, покинув засідання раніше. Він, як і інші його товариші, віднині стануть позафракційними. Результативне голосування більшість привітала бурхливими оплесками та виконанням гімну. Тим часом кілька комуністів в кулуарах зчинили скандал із депутатом Ляшком. Вони публічно вигукували про його нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Ляшко до відповіді підійшов творчо.

Олег Ляшко: "Ви, комуняки, сиділи в Верховній Раді, ви дурили людей! Ідіть і мене не трогайте. Я кажу, ідіть і мене не трогайте. Я бачу, комуністи – великі спеціалісти в нетрадиційній орієнтації. Ідіть, старі підараски, йдіть!"».

Замість натуралістичного цитування Ляшка варто було пояснити глядачам, що розпуск фракції не означає позбавлення депутатських повноважень, і комуністи залишаться у ВР у повному складі. Цю саму непристойну цитату, до речі, без жодної об’єктивної потреби навели й «Вікна» СТБ.

Підозрілий – незбалансований і без достовірного посилання, точніше, з недоречним узагальненням, – матеріал у «ТСН» присвячено протестам проти звільнення Сидора Кізіна, голови Житомирської ОДА: «Громада Житомирщини обурена тим, що їхнього голову обласної адміністрації хочуть замінити. Активісти не хочуть, щоб з посади йшов Сидір Кізін. Під час Майдану він як правозахисник допоміг багатьом затриманим. Із березня цього року очолював Житомирську облраду. Активісти кажуть: їм незрозуміло, чому нового керівника просувають таємно і без обговорення. Про нового призначенця вони майже нічого не знають. Теперішнього керівника втрачати не хочуть. Кажуть: він підіймає Житомирщину та ламає корупційні схеми.

Андрій Федірко, голова ГО "Народний контроль": "На нашу думку, це є повна зрада ідеалів Майдану і тих хлопців, котрі зараз гинуть на сході, тому що чиновники повністю знахабніли знову, знову вони рвуть владу під себе і думають про одне – тільки про збагачення"».

В матеріалі немає необхідного бекґраунду, який дозволив би глядачам зрозуміти, що відбувається з Кізіним – власне, хто саме «хоче замінити» голову ОДА. Звісно, за наявності цієї інформації не завадили б і коментарі цієї загадкової сторони, чиїм діям опонує процитований у повідомленні громадський діяч. У теперішньому ж вигляді повідомлення має вигляд загадкового натяку-попередження невідомо кому.

«Інтер» видав куце й загадкове повідомлення про затриманого в Донецьку шпигуна: «В Донецке СБУ задержала российского шпиона. Он собирал и передавал террористам сведения о дислокации украинских военных в зоне АТО. Был пойман "на горячем" во время получения задания от российских кураторов. Сейчас устанавливают его сообщников». Те, що СБУ працює й когось затримує в контрольованому терористами Донецьку, є справжньою сенсацією. Та, найімовірніше, йдеться про шпигуна, затриманого цього дня в давно звільненому від бандитів Артемівську. Втім, незалежно від географії, повідомлення без жодних подробиць і фактажу не становить для глядачів жодної цінності.

Тенденційний матеріал у «Подробностях», присвячений начальнику маріупольської міліції Моргуну – хоча насправді радше міністру внутрішніх справ Арсенові Авакову, якого «Інтер» традиційно жорстко критикує:

«Ведущая: Милиция с народом. Это видео снято в мае, в Мариуполе. Террористы ДНР дают пресс-конференцию вместе с начальником гормилиции – Олегом Моргуном. Которого назначили на должность 10 мая – после похищения его предшественника. Вот, что он говорил тогда.

Олег Моргун, и.о. начальника мариупольского городского управления милиции: "Милиция выходит на патрулирования, совместно. Казаки, афганцы, представители ДНР, выходят все, весь город, кому неравнодушен порядок в городе. Милиция стала на сторону народа. Народа. И все. Я присягу давал 25 лет назад. Я служу народу".

Ведущая: А это видео сегодня выложил в сеть один из активистов Автомайдана. Моргун отказывается объяснять, почему, находясь в сговоре с террористами, он до сих пор – теперь уже в освобожденном Мариуполе – занимает должность начальника городской милиции. Ссылается на министра Авакова.

Олег Моргун, и.о. начальника мариупольского городского управления милиции: "А приходилось делать все, чтоб не было стрельбы. Я не потерял ни одного человека здесь. Ни убитого, ни раненого с 10 мая. – А че вы допустили такое на Греческой? – Я допустил? Не я. я комментарии давать не буду. У меня есть министр, который все знает. Ясно? Я докладывал каждый свой шаг, который я делал".

Ведущая: Сам Аваков никак не прокомментировал назначение сотрудничавшего с террористами полковника Моргуна, но сегодня заявил – главное следственное управление МВД открыло уголовное производство против министра обороны России Шойгу и православного олигарха Малофеева – за формирование террористических организаций на востоке Украины. А тем временем на наш вчерашний запрос в пресс-службе МВД признали – действительно 60 процентов личного состава милиции города Тореза перешли на сторону террористов».

Позаяк заява Моргуна про те, що його співпраця з терористами відбувалася з відома міністра, дискредитує останнього, коментар другої сторони в матеріалі абсолютно необхідний. Добути його – не проблема для професійних журналістів, і не біда, якщо для цього довелося б відкласти вихід матеріалу на день чи два – до термінових інформаційних приводів він не прив’язаний.

Уважні глядачі новин та читачі моніторингів пам’ятають, як у першій половині червня на «Інтері» вийшов сюжет Олени Зоріної з профілактичним відбілюванням мало кому відомого Ігоря Ніконова, забудовника, якого щойно обраний Віталій Кличко призначив радником. Схоже, пан Ніконов справді дуже боїться неслави, адже його призначення першим заступником голови КМДА супроводжувалось другою появою в ефірі «Подробностей»:

«Ведущая: У мэра Киева – Виталия Кличко – уже есть первый заместитель – это Игорь Никонов. Вместе с группой экспертов он месяц проводил аудит "столичного хозяйства". Выводы сделал неутешительные: Киев в миллионных долгах. Новый зам Кличко обещает реформировать все. О новых назначениях сам городской голова говорит – перемен в Киеве будет много и выбирал он менеджеров с решительным стилем управления неслучайно. И вот что сказал мэр и его первый зам.

Виталий Кличко, мэр Киева: "Нам потрібні крізіс-менеджери, нам потрібно вирішувати питання, які як виклики стоять на сьогоднішній день перед Києвом".

Игорь Никонов, первый заместитель мэра Киева: "Я не собираюсь делать карьеру политика, на самом деле. Мы должны создать систему, при котором частно-государственное партнерство – возможно. Многие страны через это прошли. Посмотрите – Германия после войны. Должны прийти серьезные инвесторы. Без серьезных инвесторов мы ничего не сделаем"». Про зміст реформ – традиційно нічого (ще б пак, адже за невиконання конкретних обіцянок колись доведеться відповідати), натомість пролунала головна думка – Ніконова призначено як кризового менеджера, який повинен витягнути Київ із боргів.

Коломойського в цьому випуску «Подробностей» не було, зате глядачів, які цікавляться футболом, чекала «кремова квіточка» в сюжеті львівської кореспондентки «Інтера» Христини Гашенко про матч на «Арені Львів»:

«Корреспондент: Фанаты своих эмоций не скрывают : все вместе кричат Слава Украине и зажигают фейерверки. И вот с этим огромным плакатом – идут на Арену- Львов. Сегодня там сыграют их команды. Тут – на этом матче – будет и Александр Усик, ему тут осенью бой предстоит. Тут не только он... И политики будут болеть.

Александр Усик, боксер: "Хорошая атмосфера – это однозначно, это первое то, что будет хорошая атмосфера. И сегодня мы посмотрим, какая атмосфера будет на футболе – потом мы посмотрем какя атмосфера будет на боксе".

Сергей Левочкин, основатель Института стратегических исследований "Нова Україна": "Сьогоднішнє футбольне свято – це яскраве підтвердження того, що Схід і Захід разом. Сьогодні Львів фантастичний, прекрасна арена, прекрасні вболівальники і я переконаний, що буде фантастична гра. Слава Україні!"

Корреспондент: Кто сегодня победит – фанатам не так важно. Важно вот это.

- "Як говорять українці, нехай переможе сильніший! Від півдня до півночі, від заходу до сходу – Україна одна єдина і непереможна!"».

Співвласник «Інтера» і колишній керівник адміністрації Януковича, титрований «засновником інституту», який приїхав до Львова, вбрався у вишиванку й говорить щось патріотичне незвичною для нього українською мовою – видовище, що спричинило хвилю обурення в соціальних мережах. У відбілюванні репутації свого інвестора та створенні для нього нового позитивного іміджу «Інтер» діє занадто грубими методами.

Корпоративною джинсою запахло й у «Фактах» ICTV – канал простягнув руку допомоги газеті «Факти», що також належить Вікторові Пінчуку. Кореспондентка Ольга Семак разом із головредом цієї газети приїхала до визволеного Слов’янська – «проривати інформаційну блокаду», роздаючи друковані «Факти» безкоштовно. А головним героєм – меценатом, що спонсорує безкоштовне поширення «Фактів» на Донбасі – стає Олег Свірко, відомий читачам «Телекритики» як співвласник друкарні «Мега-Поліграф» і формальний бенефіціар арбузовської газети «Капитал».

«Україна» тим часом піарить Олександра Вілкула – колишнього віце-прем’єра уряду Азарова, близького до власника телеканалу Ріната Ахметова. Переговори Вілкула з невідомими євродепутатами (вони ж чомусь чиновники, хоча чиновник – це державний службовець, а не народний обранець) «События» об’єднали в одне повідомлення з зустріччю міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу:

«Анна Панова, ведущая: ЕС согласовал расширенный список лиц, попавших под санкции. Кто именно войдет в новый список, пока не огласили. Так завершилась встреча министров иностранных дел стран ЕС. На встрече также прозвучали серьезные заявления. Литва согласилась с тем, что ЛНР и ДНР нужно признать террористическими организациями, а также настаивала на оружейном эмбарго в отношении России. Сегодня в Брюсселе также состоялась встреча главы фонда "Украинская перспектива" Александра Вилкула с группой евродепутатов. Чиновники пообещали содействовать преодолению гуманитарного кризиса на востоке нашей страны. Сошлись на том, что сначала нужно помочь беженцам, а потом возобновить инфраструктуру Донбасса.

Александр Вилкул, глава фонда "Украинская перспектива": "На встречах и с вице-президентом Европарламента, и с евродепутатами мы обсуждали вопрос противодействия гуманитарной катастрофе на востоке Украины, это и программа гуманитарной помощи, это программа помощи беженцам, возможность привлечения дополнительного ресурса, возможность привлечения опыта".

Милослав Рансдорф, заместитель главы комитета по промышленности Европарламента: "С нашей стороны в Европарламенте мы поможем, как депутаты, всякой инициативе в этом направлении. Я думаю, что это очень положительные дела. Я думаю, что есть у нас связи, чтобы мы включили другие гуманитарные организации в эту структуру, из которой пришел господин Вилкул"».

Справляє враження, еге ж? Але варто придивитись уважніше. Мілослав Рансдорф – один із колишніх лідерів чеських комуністів (а тепер об’єднаних лівих) та, ймовірно, добрий знайомий пана Вілкула (принаймні, відвідував Дніпропетровську область, яка є вотчиною екс-віце-прем’єра, і зустрічався з ним там). Раніше він відкрито висловлював симпатії до тоталітарних режимів, зокрема білоруського та російського. Окрім Рансдорфа, євродепутат, із яким Вілкул говорив у Брюсселі, був аж один. Отже, «Україна» дезінформувала своїх глядачів, зобразивши зустріч Вілкула з трьома політиками, один із яких є його другом і проросійським ліваком, як європейський прорив.

23 липня, середа

«Інтер» має свого телеколумніста, а «1+1» – ні. Напевно, тому репортери «ТСН» часом беруть на себе не притаманні новинарям функції оздоблення репортажу власними оцінками та висновками. Ось, наприклад, кінцівка репортажу Олександра Загороднього про поїздку на Донбас щойно запущеним хюндаєм Київ  – Дружківка:

«Під’їжджаємо до Слов’янська. Машиністи одразу ж відчувають різницю, рельси заіржавіли і потяг їде повільніше, з’являється гуркіт коліс. У Слов’янська потяг зустрічає четверо міліціонерів. Більшість пасажирів виходять у Краматорську. Вже тут вони пересядуть на місцеву електричку і поїдуть далі до Донецька. За кілька годин швидкий потяг вирушить знову у Київ, куди він повезе нових біженців. Здається, Київ таки почув Донбас. Найкращі і найкомфортніші потяги, які тільки існують в країні – відремонтовані Хюндаї – їдуть не в Тернопіль чи Рівне, вони їдуть сюди у Слов’янськ, Краматорськ та Дружківку. Київ показує, Донбас важливий і потрібний Україні».

Щоб оцінити доцільність таких узагальнених та категоричних оцінок (мовчимо вже про штамп «почути Донбас» – так, наче головне, чого вимагає Донбас, це поїзд «Інтерсіті плюс»), повернімося до «ТСН» 22 липня:

«Наталія Мосейчук, ведуча: Дістатися сходу тепер простіше. Від сьогодні туди знову їздять швидкісні поїзди "Інтерсіті +". Щодня зі столичного вокзалу вони прямуватимуть до звільнених від терористів міст – Слов’янська, Краматорська та Дружківки. Втім, охочих повертатися цим потягом на Донеччину поки що одиниці.

Пасажир: "Грабёж".

Євгенія Коваленко, кореспондент: Так реагують на ціну квитка до Дружківки».

Зауважмо, що сам Олександр Загородній констатує: пасажирів на першому рейсі Київ  – Дружківка небагато. Чи не пов’язано це з ціною? І якщо для біженців, які переважно мають фінансові проблеми, вартість проїзду є зависокою, то що там Київ показує Донбасу?

Матеріал про збагачення «деяких банків» на території Донбасу, окупованій терористами, можна трактувати як удар «1+1» у відповідь на постійне бомбардування «Приватбанку». Прямо назвати банки, які маються на увазі, автор сюжету Олександр Романюк не наважився – ця честь випала політкоментатору Олегу Соскіну:

«Наталя Мосейчук, ведуча: Зачинені відділення, неробочі банкомати, захоплене терористами казначейство і величезні проблеми з готівкою. Підконтрольні терористам міста нині опинилися у справжній фінансовій блокаді, більшість банківських установ припинили працювати через постійні пограбування та небезпеку для життя співробітників. Але разом із цим знайшлися банки, які не лише працюють, а й переманюють до себе клієнтів. При цьому бойовики їх не чіпають взагалі.

Олександр Романюк, кореспондент: Кому війна, а кому бізнес. У той час, коли сепаратисти обстрілюють передмістя Донецька та Луганська, частина міст вкрита полум’ям, а державні посадовці вимушені їх полишити, чимало установ безпроблемно працюють і навіть рекламуються. І це при тому, що місцеве казначейство, відділення НБУ захоплені. Безпечно доставляти готівку до міст не вдається через постійні напади бойовиків на інкасаторські авто, банкомати та відділення. У банку “Аваль” бойовики викрали із інкасаторського авто 3 млн. грн., які мали піти на соціальні виплати. Під тиском опинилися і відділення Приватбанку. Близько десятка найбільших банків повністю припинили роботу на Донеччині та Луганщині. Інші ж працюють у скороченому режимі. Найчастіше лише приймають платежі та майже не видають готівки. Разом із тим є банки, що примудряються функціонувати і в штатному режимі. І їхні реклами показово з'являються на місці пограбованих відділень. Клієнтам пропонують ще й бонуси за переоформлення пенсій саме у цей банк. Як установи примудряються уникати пограбувань, там пояснити не змогли. Запити ТСН залишили без відповіді. Водночас, економісти певні, діяльність таких установ слід було б перевірити.

Олег Соскін, економіст: “Не являются ли они пособниками российских диверсантов и не работают ли они совместно с ними в финансово-экономических системах”.

Олександр Романюк, кореспондент: Звернення про створення тимчасової слідчої комісії, каже нардеп Сергій Міщенко, уже неодноразово направляв на розгляд парламенту, однак Рада його так і не розглянула.

Сергій Міщенко, народний депутат України: “Не проголосована постанова призвела до того, що банки допомагають тероризму, допомагають собі в першу чергу тим, що вони вільно там без конкурентів можуть працювати".

Олександр Романюк, кореспондент: А у місцевого населення, за словами Міщенка, формується образ, що саме "ДНР" чи "ЛНР" виплачує людям кошти. Ще один факт, каже економіст Олег Соскін, недоторканні для "ДНР" банки належать колишнім соратникам Януковича.

Олег Соскін, економіст: “Необходимо все-таки очень серьезно было бы, я не раз это говорил, расследовать деятельность и финансовых структур того же Фирташа и финансовых структур того же Логуна «Дельты» обязательно”.

Олександр Романюк, кореспондент: В асоціації банків зазначають, що в ситуацію мало б втрутитися керівництво НБУ. Мовляв, якби існувала письмова заборона чи обмеження на працю в зоні АТО, то порушників легко можна було б виявляти і карати.

Олексій Кущ, радник президента асоціації українських банків: “Без принятия таких законодательных изменений к сожалению эти ситуации полностью урегулировать невозможно”.

Олександр Романюк, кореспондент: Але, як певен, Олексій Кущ,банки, що нині намагаються скористатися ситуацією, можуть зіграти проти себе після завершення АТО адже наживалися на горі, щоб заробити».

Звідки в Олега Соскіна компетенції, що дозволяють коментувати діяльність банків на окупованій території, залишається загадкою. Бренди, втім, можна побачити на відео – великим планом і дуже розбірливо показаний саме банк «Надра», що належить Фірташу, а також «Дельта-банк». Тож попри те, що Соскін не назвав «Надра» вголос, глядачі зрозуміли, який банк мається на увазі. По коментарі до згаданих банків журналіст, природно, не звернувся. Загалом за стилістикою та рівнем аргументації сюжет цілком копіює (чи то краще сказати – мавпує) антиколомойські сюжети «Інтера».

Візаві «Плюсів» підготували для цього випуску відразу три матеріали, спрямовані проти бізнесу Коломойського. Перший – уже традиційно про «Укрнафту», яка не платить дивіденди (і в якої ніяк не можуть запитати, чому):

«Наталья Белышева, ведущая: Деньги от добычи украинской нефти и газа госбюджет сможет получить разве что осенью. И то не факт. Более миллиарда гривен дивидендов, которые акционерное общество "Укрнафта" должно выплатить государству, зависли в воздухе. Их не получит ни армия, ни разрушенный Восток страны, никто. И так уже третий год. Последняя выплата проводилась в 2011-м. После этого "Укрнафта", 42% которой владеет группа "Приват" Игоря Коломойского, не проводила собраний акционеров, а соответственно, и не выплачивала дивиденды государству. Тем не менее, прибыль компании за последние три года составила около 4 миллиардов гривен. В "Нафтогазе", которому принадлежит более половины акций компании, надеются до осени проблему решить.

Андрей Коболев, глава правления НАК "Нафтогаз Украины": "В наглядовій раді Укрнафти, на жаль, є багато людей, які з зрозумілих причин наразі знаходяться за межами України. Її потрібно змінити. Для зміни наглядової ради потрібно провести збори акціонерів. для проведення зборів акціонерів необхідно витримати певну процедуру. Ми сподіваємось, що на початку вересня акціонери Укрнафти, згідно з процедурою, приймуть рішення про зміну наглядової ради, а також про розподіл дивідендів"».

Логічно було б навести перелік членів наглядової ради, які представляють групу «Приват», знайти хоча б когось із них і запитати, як компанія діятиме й коли будуть гроші. Проте пояснення Коболєва, що в усьому винен міноритарний акціонер, «Інтер» задовольняють. Стан невизначеності й недоговореності вигідний в олігархічній медіавійні. Про це свідчить і наступна риторична репліка ведучої Наталії Белашевої: «Когда все это произойдет – никто не знает, и произойдет ли вообще. Захочет ли "Укрнафта" возвращать долги?».

Другий матеріал – про проблеми з бензином на автозаправках Ігоря Коломойського. Щодо цієї історії слід визнати, що дії компаній групи «Приват» не були прозорими та поясненими належним чином, тому звернути на них увагу і розібратись у причинах – право і обов’язок журналістів. Але чи зробили це інтерівці?

«Наталья Белышева, ведущая: А вот сегодня другая история, но связь прослеживается. Цены с табло неожиданно исчезли. Колонки закрылись. На автозаправках. Не на всех. На чьих, и по какой причине, кого шантажируют – разбирался Максим Кошелев.

Максим Кошелев, корреспондент: Утром водители, почти во всех регионах страны приехав заправляться, увидели на АЗС вот такие табло. Топливо в розничную продажу не отпускали заправки компаний Укрнафта, Авиас-плюс и ANP. Среди автомобилистов началась паника, к работающим АЗС выстроились очереди.

Работник АЗС: "Мы позвонили начальству, они говорят, очереди везде такие, мол, никуда не суйтесь. Вроде бы какие-то проблемы с компанией "Авиас", вроде поставки бензина ожидают и ажиотаж такой".

Максим Кошелев, корреспондент: Владельцы заправок пытались пояснить закрытие. Но как-то неубедительно.

Виктор Грабинец, руководитель сети заправок: "Это было связано с плановой инвентаризацией. – А почему не предупредили об этом? Как так получилось? – Трудно вам ответить на этот вопрос".

Максим Кошелев, корреспондент: Эксперты топливного рынка говорят – не бывает так, чтобы одновременно на полутора тысячах заправок вмиг не стало топлива. Говорят, причина в другом – и "Укрнафта", и "Авиас-плюс", и ANP, хотя формально и разные компании, но подконтрольны финансовой группе "Приват" Игоря Коломойского. Это больше трети всего украинского топливного рынка. Однако на прошлой неделе правительство потребовало от Укрнафты, в которой имеет контрольный пакет акций, выплатить дивиденды – 1 миллиард 300 миллионов гривен. "Укрнафта", точнее ее совладелец – группа "Приват" – платить не собирается. Сколько точно она задолжала государству за многие годы – никто не может подсчитать.

Дмитрий Марунич, сопредседатель Фонда энергетических стратегий: "Начиная с 2010 года в устав компании "Укрнефть" были внесены изменения, которые делают по сути невозможным распределение дивидендов при отсутствии доброй воли миноритарного акционера, группы "Приват". Государство, даже при том, что имеет контрольный пакет акций в "Укрнефти", по сути не может самостоятельно провести собрание акционеров".

Максим Кошелев, корреспондент: Видя это, государство решило наполнить бюджет по-другому – повысить ренту на добычу нефти и взимать ее по факту добычи, а не с прибыли от продажи топлива. Это – еще одна возможная причина сегодняшнего бензинового демарша. Есть и третья версия.

Сергей Куюн, эксперт в топливно-энергетической сфере: "Не прекращаются попытки, идет активное лоббирование переработки технологической нефти, выкачанной из нефтепроводов, на контролируемом группой "Приват" Кременчугском НПЗ на условиях, которые сложно выгодными для государства".

Максим Кошелев, корреспондент: К вечеру большая часть заправок снова открылись. Однако эксперты сходятся во мнении – это способ давления на власти страны.

Валентин Землянский, эксперт по вопросам энергетической независимости: "Это они "качают" рынок. То есть, это абсолютно такой вот легкий шантаж. На заправках "Привата" была всегда наиболее низкая цена на нефтепродукты. И поскольку они контролируют порядка 30% рынка, а 30% – это очень много, чтобы его качнуть в ту или в другую сторону".

Максим Кошелев, корреспондент: Дождется ли Украина дивидендов от продажи ее же нефти – большой вопрос. Суды могут длиться годами. Но есть и более радикальное решение – через Верховную раду снизить кворум для проведения собрания акционеров "Укрнафты". Тогда группа "Приват" Игоря Коломойского не сможет блокировать выплаты. Если не найдет очередную схему – не платить долги».

Презентабельний добір експертів із енергоринку не може приховати того факту, що позицію групи «Приват» у матеріалі представлено суто формально, насправді ж балансу в ньому немає. Коментарі ж експертів виконують функцію обвинувачення, відповісти на яке компанії змоги не дали. Останнє ж речення – вже за межами наклепу.

Третій матеріал спрямований на те, щоб посіяти паніку серед клієнтів «Приватбанку». «Інтер» уже не вперше розповідає про небезпеку користування сервісами банку Коломойського (раніше йшлося про зламану та оприлюднену в інтернеті базу клієнтів «Приватбанку»):

«Наталья Белышева, ведущая: Банковские карточки и мошенники. У людей крадут деньги. Что это за банк, кто наводит мошенников – подробнее Оксана Григорьева.

Оксана Григорьева, корреспондент: Вместо удачной сделки – долг в полторы тысячи гривен и страх за свою семью. Несколько дней назад киевлянин Богдан разместил на популярном сайте объявление о продаже запчасти к авто. Покупатель сразу же нашелся, но в Днепропетровске. Деньги за товар предложил кинуть на карту Приватбанка. Откуда-то он знал, что она есть у жены Богдана. Также спросил ее дату рождения. Пару минут – и уже звонок якобы из Приватбанка: вам пришли деньги, подойдите к банкомату и введите код, чтобы получить.

Богдан Журавель, пострадавший от действий мошенников: "Она открывает счет, и они делают транзакцию, но вместо того, чтобы положить деньги, они их просто изымают. 1300 там было, но было бы больше, сняли бы и это".

Оксана Григорьева, корреспондент: Таких пострадавших – тысячи по всей стране. Интернет завален сообщениями о мошенниках. Деньги крадут через систему Приват24, говорит еще одна пострадавшая Наталия. С ее кредитки так сняли 25 тысяч гривен, узнав все ее данные. Свое лицо показывать боится. Бандитов она нашла – купила информацию.

Женщина: "Оплатив 180 гривен, я получила полный пакет документов – свидетельство о рождении, телефоны, адрес этого мошенника. 99%, что без сотрудников банка там не обошлось. У них очень большая текучка, и уйти, прихватив ту или иную базу…"

Оксана Григорьева, корреспондент: Мы позвонили по номеру, с которого звонили мошенники, представляясь сотрудниками Привата. Это – стационарный телефон в Днепропетровске. Своих связей не скрывают.

- Вы украли у меня с карточки деньги, и я хочу знать, когда вы их вернете!

- Никогда.

- То есть вы никакой ответственности не собираетесь нести? У нас же есть милиция.

- Нет конечно. Все свои.

- Может, и в банке свои люди?

- Какая разница. Это и так понятно.

Оксана Григорьева, корреспондент: Узнать на кого зарегистрирован номер для милиции и прокуратуры – минутное дело. Но не ищут. Никакой помощи и от банка. Там говорят – платить придется.

Приватбанк: "Служба безопасности будет проводить расследование. – В любом случае я должник? – Да".

Оксана Григорьева, корреспондент: Вместо того чтобы искать бандитов, банк вешает эти долги на обманутых клиентов, которым приходится отдавать сполна.

Ростислав Кравец, адвокат: "Приватбанк абсолютно не реагирует на кражи средств своих клиентов и никоим образом не прекращает действие этой схемы. В большинстве случаев, когда происходит расследование, оказывается, что тем или иным образом в этих схемах были замешаны сотрудники банка".

Оксана Григорьева, корреспондент: А значит, неожиданно оказаться должником может каждый».

Також у випуску «Подробностей» – благодійницька джинса Юрія Павленка, колишнього чиновника адміністрації Януковича, який тепер є одним із облич фінансованої співвласником «Інтера» Сергієм Льовочкіним Партії розвитку України: «Наталья Белышева, ведущая: Переселенцам из Донбасса и Крыма, которые приехали в столицу – помогают. Сегодня подарки получили дети, которых вместе с родителями приютили в селе Большая Дымерка, под Киевом. В пакетах – самое необходимое. То, что попросили родители у волонтеров. Здесь одежда, обувь, школьная канцелярия.

Юрий Павленко: "Комбинезон. Подобається тобі такий колір? Шахтьорский? Вот это классный подарок – водний пистолет. Ты хотел? Дай руку, праву. А ну, сильніше".

Наталья Белышева, ведущая: Не все семьи смогут вернуться домой до первого сентября. Дети пойдут в местную школу. Но это лишь маленькая часть проблемы. Этим людям необходимо предоставить правовой статус. И над этим работают».

У порівнянні з конячою дозою замовних матеріалів на «Інтері» невеличка порція корпоративного піару ахметовської компанії ДТЕК, яку побачили глядачі «України» в кінці випуску «Событий», видається зовсім невинною: «Как только боевики покинули Карловку, там начали восстанавливать работу насосной станции Водоканала. Сегодня энергетики ДТЭК «Донецкоблэнерго» возобновили электроснабжение, а сотрудники компании «Вода Донбасса» осматривают повреждение объектов резервного водохранилища, чтобы спрочно решить проблему водоснабюжения нескольких городов обалсти.

Дмитрий Сахарук, руководитель антикризисного штаба ДТЭК: «Мы хотим подставить плечо Украине и делаем все возможное, чтобы регионы не только Донбасса, не только Луганска, а и Луганской области, но и все регионы, которые зависят от Донбасса Украины, наконец-то почувствовали спокойствие, наконец-то почувствовали мир».

Це не єдина згадка про компанію Ріната Ахметова у випуску – в іншому повідомленні саме на ДТЕК покладено місію рятувати економіку Донеччини, відновлюючи електропостачання Авдіївського коксохімічного заводу (також належить SCM). Щоправда, в цьому повідомленні чітко зазначено, що українські військові готові припинити вогонь, а терористи згоди на це не дали – без недомовок, які могли б навести на думку, що українська армія руйнує Донбас.

24 липня, четвер

Перший національний став частіше братися за неоднозначні та конфліктні теми, але виходить це поки що не завжди добре. Репортерка Аліна Кац провела сміливий журналістський експеримент, зголосившись до участі в платному мітингу та отримавши майданарбайтерські тридцять гривень. Однак, хоч і показавши бригадира, що набирав прапороносців на мітинг, журналістка не з’ясувала, хто був його роботодавцем – на чию користь проходив мітинг, і не запитала в цих людей чи організації, чому й навіщо вони імітують народну підтримку.

«1+1» повертається до болючої для нього теми концерну РРТ, керівництво якого, на думку каналу, підтримує терористів. Інформаційним приводом для чергового повідомлення стала чергова акція протесту співробітників. Зауважмо, що синхрон у матеріалі належить опонентові мітингарів: «В пошуках зрадників. Профспілка працівників концерну радіомовлення, радіозв’язку і телебачення пікетувала Кабінет міністрів України. Вимагали усунути від роботи керівництво "РРТ". Звинувачують його в підривній діяльності проти української держави. На думку мітингувальників, саме на керівництві концерну "РРТ" лежить відповідальність у зникненні українських телеканалів з сітки мовлення на сході і включення замість них російських. Однак представник "РРТ" вбачає в цьому лише господарський конфлікт. Мовляв, декількох працівників звільнили, і вони підбурюють інших на протести.

Віталій Кукса, радник Володимира Звєрєва: "Акція протесту, яка пов’язана фактично з господарським конфліктом, який має місце у концерні "РРТ". Коли прийшло нове керівництво концерну – воно стикнулося з фінансовими порушеннями і відсторонило від обов’язків частину працівників концерну"».

А ось «Україна», яка не має таких проблем із ретрансляцією на Донбасі, як «1+1», підготувала значно спокійніший, збалансований сюжет на цю тему (автор – Катерина Деркач), у якому відображено позицію мітингувальників, керівництва, а також – нарешті! – пояснення останнього, чому РТПЦ у підконтрольних терористам містах (нарешті також названо точну їхню кількість – чотири) не припиняють працювати. Наступного дня «Україна» запросила до студії голову Державної служби спецзв’язку та захисту інформації Володимира Звєрєва, який іще предметніше відповів на запитання про зв’язок на окупованій території.

«События» каналу «Україна» несподівано завели розмову про створення нової коаліції у ВР – у складі «Батьківщини» та Партії регіонів. Хоча ніяких передумов для цього, крім упевненого припущення кореспондентки Вікторії Потапової, не було:

«Но депутаты уже не слушают. Первые шаги к досрочным парламентским выборам сделаны. Согласно законодательству, с момента распада коалиции, должен пройти месяц. И если за это время фракция не переформатируется в новое большинство, у Президента есть все основания распустить Верховную Раду. Но в этот раз политический пасьянс сложился не в пользу новых политических союзов. Самый вероятный расклад с коалицией Партии Регионов и “Батьківщини”. Ее представитель это категорически отрицают.

Сергей Соболев, лидер фракции “Батьківщина”: “До нас ніхто не звертався, в разі звернення буде відмова. Ми вважаємо, що ніякого переформатування коаліції в рамках цього парламенту не може бути”.

Борис Колесников, народный депутат, Партия регионов: “Мы не обсуждали вообще вопрос создания коалиции. А то, что коалиция если коалиция собрана из так называемых демократических сил распадется, значит она создана не на демократических принципах”.

Виктория Потапова, корреспондент: Сомнения по поводу союза красно-белых и бело-голубых высказывают и другие депутаты. Уж больно разные идеологии, да и все-равно конституционного большинства голосов такая коалиция не наберёт».

Сергей Мищенко, народный депутат Украины, внефранкционный: “Тут питання не втому вистачить чи не вистачить, чи буде «Батьківщина» в такій коаліції з комуністами і з регіоналами? От питання”.

Владимир Макеенко, народный депутат, внефракционный: “Я не вірю в створення нової коаліції. Не вірю. От ті голоси які висвічуються до 200 це можливо, але треба 226 голосів”».

Забагато уваги до гіпотези, яку ніхто не підтверджує навіть умоглядно. Аналогічна ситуація й у «Подробностях» на «Інтері» – щоправда, там також скористалися нагодою, щоб «укусити» Сергія Пашинського за його намагання підтримати злочинця-втікача Олександра Шепелева.

Знайшлося у «Событиях» місце і для чергового, вже традиційного матеріалу проти Ігоря Коломойського – знов про «Укрнафту»:

«Анна Панова, ведущая: Всем государственным компаниям перечислить дивиденды в государственный бюджет. Это одно из последних распоряжений Премьер-министра Арсения Яценюка. О нем журналистам сообщил министр топлива и энергетики Юрий Продан. В частности, только от Укрнафты бюджет получит свыше миллиарда гривен. Вот только дивиденды компания не платит уже несколько лет.

Александр Иванов, корреспондент: Согласно закону, все компании где есть государственная доля по итогам года должны перечислять в бюджет дивиденды. Сумма зависит от количества акций. Если Украина владеет 20% предприятия, бюджет может рассчитывать на такое же количество выручки и так далее. Утвердить сумму дивидендов должны акционеры на своем собрании. Вот только некоторые из них не собираются годами. Самый крупный неплательщик страны – Укрнафта.

Денис Саква, аналитик инвестиционной компании: «Компания не распределяла свою прибыль за 11,12,13 года это общая сумма около 3 миллиардов гривен, чистая прибыль этой компании за эти годы. Если мы берем 100% от ее чистой прибыли, к распределению, то это соответственно государство не получило около 1.5 миллиардов»

Александр Иванов, корреспондент: 50% плюс 1 акция Укрнафты находится в собственности государства. Почти 48% принадлежит структурам, связанным с группой «Приват» олигарха Игоря Коломойского. Еще около 2 вращается на свободном рынке. Для распределения дивиденвдов на собрании должны присутствовать 60% акционеров. Именно такой кворум обозначен в законе защищающем мелких собственников. Простая арифметика доказывает, что без желания “Привата” обеспечить такую явку невозможно.

Юрий Корольчук, эксперт топливного рынка: “Це доволі песимістичний варіант, що так легко підуть на зустріч державі і погодяться виплатити в принципі належні Україні гроші”.

Александр Иванов, корреспондент: Юрий Корольчук рассказывает, в последние годы Укрнафта практически не выкладывала деньги в развитие, хотя все системы давно требуют ремонта и модернизации. Из-за этого постоянно снижается добыча нефти и газа. А с начала этого года, показатели упали на 20%. Эксперт уверен, это делается специально, чтобы цена компании существенно снизилась.

Юрий Корольчук, эксперт топливного рынка: “Інтерес групи «Привату» в придбанні решти пакету акцій компанії Укрнафта однозначний. Тому що майже 10 років група «Приват» оперує, здійснює оперативне управління ф цією компанії. Вона її розвивала як могла, і безумовно в нинішніх умовах, коли держава придасть свій пакет акцій, і придасть можливо за і зручну для покупця ціну”.

Александр Иванов, корреспондент: В кабинете министров заверили, продавать государственную долю компании пока не собираются. А вот получить свою долю от прибыли – желание имеют.

Юрий Продан, министр энергетики и угольной промышленности Украины: “Доручення Прем’єра направлено Мінпаивенерго і НАК Нафтогазу, щодо виплати 1.3 мільярда гривень дивідендів підприємства Укрнафта. Також дано доручення щодо при прийнятті цього рішення, скликати відповідні збори компанії Укрнафта”.

Александр Иванов, корреспондент: Экс-уполномоченный Президента Украины по международным вопросам энергетической безопасности Богдан Соколовский уверен, собрание группе “Приват” не выгодно и не состоится. поэтому решать проблему нужно на законодательном уровне. например снизить порог кворума до 50% или ввести штрафные санкции тем, кто блокирует собрание.

Богдан Соколовский, экс-уполномоченный Президента Украины по международным вопросам энергетической безопасности : “В цілому, держава може поставити навіть вимогу таку, як є на заході. Є окремі держави, до 3 і місяців вони нараховують пеню, вони нараховують на частку компанії яка заборгувала а потім її просто націоналізують повністю”.

Александр Иванов, корреспондент: И принимать подобные решения, говорит Соколовсский нужно срочно. Во-первых, бюджету необходимы эти деньги, на армию или социальную сферу. А во-вторых, если Укрнафта и дальше будут управлять в таком же стиле, через несколько лет денег на ремонт ее систем понадобится больше, чем стоит сама компания».

«Україна» стріляє по Коломойському менш інтенсивно в порівнянні з «Інтером», але важчими снарядами – рекомендації Богдана Соколовського натиснути на «Укрнафту» можуть виявитись переконливішими для людей, які приймають рішення. Тим часом «Інтер» другий день поспіль розповідає про те, як заправки Коломойського саботують продаж бензину:

«Ведущая: На заправках олигарха Коломойского топливо отпускают по талону. И вовсе не потому, что он решился на очередную пиаракцию – заправить за свои деньги танки и БТР-ы. Вот почему – и вчера и сегодня на табло этих заправок висят две буквы – БН – и кого ими шантажируют – знает Максим Кошелев.

Корреспондент: День второй. Картина всё та же – на табло вместо цен буквы "Б.Н." – это значит, что они отпускают бензин только по своим талонам. В розницу – ни литра. Автозаправочные сети группы "Приват" Игоря Коломойского – это почти треть всего рынка топлива, у компаний "Укрнафта", "Авиас-плюс" и ANP вместе – более двух тысяч АЗС по стране. И все они внезапно закрылись на переучет. Эксперты говорят, такие акции группа "Приват" уже проводила лет 5-6 назад, по такому же сценарию.

Сергей Куюн, эксперт в топливно-энергетической сфере: "Весь рынок знает, эта сеть под разными брендами координируется из одного центра, а вот только антимонопольный комитет за все эти годы так и не смог это установить и пресечь эту ситуацию".

Корреспондент: В некоторых регионах скоординированное закрытие АЗС вызвало панику и добавило проблем другим игрокам топливного рынка – водители перешли на их заправки и слишком быстро раскупают бензин.

Сергей Корецкий, генеральный директор сети автозаправок: "Ми бачимо значне здорожчання цін на дрібногуртовому та гуртовому ринку нафтопродуктів. Компанія WOG в свою чергу точно утримається від такого підвищення".

Корреспондент: Одна из вероятных причин такого демарша группы "Приват" – требование правительства Украины к "Укрнафте", которую фактически контролирует Коломойский, выплатить 1,3 миллиарда гривен дивидендов. Пока – безрезультатное требование. Как, впрочем, и многие годы. Однако в выгодной для себя ситуации Коломойский раскошеливался – для правительства Тимошенко и для Азарова.

Валентин Землянский, эксперт по вопросам энергетической независимости: "Принималось политическое решение о выплате дивидендов, например в 2008 или 2010 году, и государство получало свою долю прибыли. В противном случае "приватовский" менеджмент просто блокирует принятие подобного решения. И собственно говоря, всё".

Корреспондент: Кто победит в этом противостоянии – бюджет получит причитающиеся деньги с Коломойского или он продавит выгодные для себя решения – по формуле долги платит слабый – будет видно в ближайшее время».

Журналіст Максим Кошелєв висловлює власну, доволі впевнену й безапеляційну гіпотезу щодо того, чому й навіщо так діють компанії Коломойського. Крім того, до коментування залучили конкурентів – але самому Коломойському та його компаніям слова не дають.

25 липня, п’ятниця

«ТСН» «1+1» поспішає тішити своїх глядачів добрими новинами, заснованими, на жаль, на невиправданих узагальненнях: «Затяті сепаратисти починають тверезіти від російської пропаганди. У звільнених містах налагоджується життя, а українські силовики асоціюються в місцевих мешканців саме з миром. Передова АТО рухається вперед. В звільнених містах можна бачити як швидко змінюються настрої вже колишніх прихильників терористів. Докладніше Руслан Ярмолюк.

Руслан Ярмолюк, кореспондент: Він насаджував у своєму селі ДНР, їздив на мітинг, травив сусідів та співпрацював з Безлером і вврив у фашистів, які розпинають немовлят. Цього чоловіка захопили у полон розвідники батальйону “Артемівськ”. Місцевий сепаратист у місті на побачив ані звірств армії, ані нещасних та заляканих горожан.

Олексій Калінін, полонений сепаратист: “Я сейчас нахожусь в городе Артемовске. Люди, ополченцы сбросьте оружие, тут нету никакой. Мирно здесь. Украинская армия никого не расстреливает. Дети гуляют по площадкам”».

Полоненим, які хочуть вийти на волю, взагалі властиво імітувати каяття. На численних відео допиту затриманих сепаратистів вони говорять усе, що завгодно – що підтримують Україну, що працювали під прикриттям, писали книгу тощо. Тому робити зі слів одного полоненого висновок, що сепаратисти «тверезіють», на жаль, не можна. Приблизно таке саме узагальнення робить «Інтер»:

«Наталья Белышева, ведущая: Жители Донбасса хотят, чтобы боевики поскорее убрались из Украины. Такие высказывания звучат даже из уст тех, кто совсем недавно поддерживал сепаратистов. Послушайте фрагмент голосового чата жителей Лисичанска.

Фрагмент чат-переговоров жителей Лисичанска: "Если бы не было в городе сепаратистов, по ком бы стреляла украинская армия, что вы мелите? Они уедут через неделю, сядут на машинки, и все, а у нас в городе потом жить будет невозможно. НПЗ расхерячили полностью. Где мы потом работать будем, что мы жрать будем, детей кормить?"».

Також солідну частину «Подробностей» займають цитати з переговорів сепаратистів – Безлера, Гіркіна і тому подібних улюблених інтерівських персонажів.

Повернувся «Інтер» і до колись улюбленої, але на кілька тижнів забутої теми незаконного видобутку бурштину на Рівненщині. І знов сюжет Інни Білецької закінчується гнівною тирадою на адресу Арсена Авакова: «Ночным происшествием жители Клесова возмущены. Они не верят, что виновных накажут. Ни один из вооружённых бойцов нардепа Продивуса, которые 9 мая устроили здесь разборки, не наказан. Янтарные миллионы в долларах нужны оборонке, бюджету. И снова вопрос – к министру Авакову – или к его советнику Геращенко: когда вы наведёте порядок – хотя бы в своих рядах? Наконец-то». Далі – за традиційною, навіть дещо спрощеною схемою – сюжет про Коломойського:

«Наталья Белышева, ведущая: Группа "Приват", присвоившая 600 тысяч тонн государственной технологической нефти, теперь пытается узаконить ее продажу. Себе же. И этому есть подтверждения. Какие – разбиралась Оксана Григорьева.

Оксана Григорьева, корреспондент: 600 тысяч тонн технологической нефти, которую резаконно выкачала Укртранснефть, могут продать Кременчугскому нефтеперерабатывающему заводу. Об этом свидетельствуют документы рабочей группы Министерства энергетики. Средства от продажи якобы должны пойти в бюджет. Но эксперты уверены – это очередная схема.

Юрий Корольчук, эксперт Института энергетических стратегий: "Це майже 600 мільйонів доларів, використовувати даний момент, щоб заробити на цьому і отримати прибутки – це не є раціонально і не є доцільно. В даному випадку можна розглядати фактор змови".

Оксана Григорьева, корреспондент: Укртранснефть и Кременчугский НПЗ входят в группу Приват. Фактически одно и то же предприятие сначала незаконно отбирает у государства топливо ценою более 8 миллиардов гривен, а теперь пытается узаконить его продажу себе же. К тому же – с 15-процентной скидкой. Этих денег сполна хватило бы, чтобы вся наша военная техника была заправлена бензином до конца года. Разработчик схемы для Привата – замминистра энергетики Игорь Диденко. Его считают ставленником олигарха Коломойского. Именно на его заправки затем попадет бензин из отобранной у государства нефти, но продаваться уже будет без скидки. Более того, его же компания Укртатнефть задолжала государству миллиарды гривен дивидендов.

Александр Тодийчук, заместитель главы правления НАК "Нефтегаз Ураины": "Нефтегаз Украины уже более 7 лет не получает дивиденды от Укртатнафты. В наблюдательном совете предприятия нет ни одного работника Нефтегаза и профильного министерства, что на сегодня сделало невозможным какой-либо контроль со стороны государства за деятельностью Кременчугского НПЗ".

Оксана Григорьева, корреспондент: Сам олигарх, своих схем не скрывает. Он единственный из губернаторов, не подавших декларацию о доходах. Она многие годы лежит в Женеве. Но где же тогда украинская налоговая? И почему такие преференции Коломойскому и его предприятиям? И почему никто не поинтересуется, что чиновник имеет два гражданства, о чем он открыто признался, давая показания в Лондонском суде еще в 2009-м году – и нет ли у него еще какого-то паспорта? А если да – то сколько и каких стран? На все эти вопросы мы найдем ответы. Как и на то, почему это никого – кого должно было бы – не интересует». На олігархічному фронті без змін.

26 липня, субота

Як уже було зазначено вище, випуск «ТСН» розпочався з «сенсаційного вбивства». Щоправда, сенсації не вийшло через технічний збій:

«Наталія Мосейчук, ведуча: Сенсаційне вбивство на Полтавщині. Вранці о 10-й вбили мера Кременчука Олега Бабаєва. Його застрелили неподалік власного будинку. На місці пригоди наразі Олена Усенко. Вона на прямому зв’язку зі студією.

Олено, вітаю. Які версії вбивства? Чи є підозрювані? І чи оголошено вже план-перехоплення?.. Немає звуку у нас з Оленою Усенко. Олено, спробуємо ще раз. Ми почекаємо, можливо ви нас все ж таки почуєте. Вечір добрий…

Олена Усенко, кореспондент: Чомусь не чую.

Наталія Мосейчук, ведуча: Ні, немає у нас зв’язку з Оленою Усенко. Спробуємо зв’язатись з Полтавщиною вже пізніше».

Та в усякому разі «1+1» варто пам’ятати, що людська смерть – це не тільки інформаційний привід, але й страшний удар для тих, хто любив померлого. Пізніше з Оленою Усенко все-таки вдалося зв’язатися, але на запитання Наталії Мосейчук: «версії і кілери?» дати відповідь журналістка не змогла. Хоча, звісно, розповіла все, що на той час було відомо.

І знову – проблема, про яку ми вже говорили: легковажне, безвідповідальне висвітлення антивоєнних акцій та «жіночих бунтів». Цього разу на «1+1»: «Бетонними блоками, гіллям та автівками третій день перекриті всі траси до Румунії. В такий спосіб жителі буковинських сіл протестують проти третьої хвилі мобілізації, яка діє в країні з початку тижня. Жінки не хочуть, щоб їхніх чоловіків відправляли в зону АТО, та й самі буковинські чоловіки їхати воювати не бажають. Протестувальники через саморобні блокпости пропускають лише карети "швидкої допомоги". Всім іншим доводиться їхати в об’їзд сільськими дорогами, а це кількагодинна подорож». Безпідставне узагальнення, зроблене автором повідомлення, записує в дезертири десятки тисяч людей, про чиє бажання чи небажання воювати канал «1+1» не може мати жодної інформації. Хто протестує? Скільки протестувальників? Хто організовує протест? Подібні матеріали, які можна потрактувати як свідчення відсутності підтримки антитерористичної операції в українському суспільстві (або – ще краще – в окремих його регіонах, що мають тенденції до окремішності), охоче підхоплюють і тиражують російські та проросійські медіа.

У матеріалі «Інтера» про вбивство кременчуцького мера Олега Бабаєва використаний синхрон Сергія Ларіна – голови політвиконкому фінансованої співвласником каналу Сергієм Льовочкіним Партії розвитку України. Коментар цей гідний цитування:

«Сергей Ларин, председатель политисполкома партии "Развития Украины": "Олег был народным депутатом, мы тогда с ним познакомились, и мэром Кременчуга, и я хочу сказать, это был один из лучших управленцев. Один из лучших мэров. У него был и высокий рейтинг, и доверие людей. Более того, хочу сказать, что рассматривали его кандидатуру и на должность губернатора одной из областей. Это был прекрасный человек. Сегодня необходимо кардинальные меры. Взятие под контроль частных армий, которые постоянно вооружаются, постоянно действуют самостоятельно. И взяться, в конце концов, за экономику, за порядок в стране, за восстановление мира и стабильности. Этого ждут наши люди». Появу Ларіна в сюжеті «пояснено» в такий спосіб: «Вот что говорят люди, которые были непосредственно знакомы с Бабаевым» – хоча ніяких інших людей автор сюжету Максим Кошелєв не цитує. Перша частина його синхрону справді доречна – добрі слова про загиблого, а ось друга виглядає як шпилька в бік того ж таки Ігоря Коломойського, з яким традиційно пов’язують більшість «приватних армій». Проте як це стосується загибелі Бабаєва? Можливо, Сергій Ларін натякає на те, що кременчуцького мера вбили українські добровольці?

Однією з резонансних подій дня став скандал у болгарському дитячому таборі «Містраль», де аніматор заборонив дітям з України носити вишиванки та національну символіку. ICTV, висвітлюючи цю подію, обмежився загальним описом і почав чомусь із кінця – з реакції МЗС України та позиції дипломатів:

«Міністерство закордонних справ України обурене діями болгарського аніматора Ігоря Абесінова, який заборонив українським дітям ходити у вишиванках і носити синьо-жовті стрічки. Про це розповіли діти та їхні батьки. Болгарський аніматор називає патріотизм – провокацією. Така ситуація в таборі “Містраль”, що на Чорноморському узбережжі Болгарії. Українські дипломати наголошують: це може свідчити про дискримінацію за національною ознакою, про порушення прав і свобод людини. У відомстві підкреслили: така поведінка неприпустима для демократичного суспільства та європейської держави і не може залишатися без належної реакції. У зв’язку з цим міністерство надіслало ноту до зовнішньополітичного відомства Болгарії із проханням розібратися і вжити заходів, щоб не допустити подібних випадків у майбутньому. Зараз у таборі працює український консул, справа – на особливому контролі МЗС та посольстві України у Болгарії».

Ризикнемо припустити, що телеглядачам було би значно цікавіше довідатися більше про конфлікт, аніж про те, яке міністерство обурене і яку ноту воно надіслало. Не згадали автори повідомлення про те, що «болгарський аніматор» насправді росіянин із Москви.

«Україна», втім, дала зовсім куцу інформацію, вбивши всю інтригу та зробивши резонансну історію нецікавою: «Анна Панова, ведущая: Украинским детям в Болгарии запретили носить национальную одежду своей страны. Скандал разгорелся в летнем лагере, где отдыхают подростки из разных государств. Об инциденте сообщили родители. Они утверждают, что запрет исходил от руководителя группы аниматоров. В конфликт вмешался украинским МИД. Там проверяют информацию.

Василий Зварич, замдиректора департамента информационной политики МИД Украины (по телефону): “Якщо справді підтвердиться інформація, то тут йдеться про злочин – дискримінація за національною ознакою, порушення прав і свобод, розпалювання ксенофобських настроїв”».

Коли канал Ріната Ахметова, що входить до корпорації SystemCapitalManagement, приділяє надмірну увагу компаніям Ахметова, це, звісно, суперечить стандартам журналістики, але, принаймні, не виходить за розтягнуті межі норми українських медій. Проте останнє повідомлення, на яке ми звертаємо увагу наших читачів, свідчить про те, що телеканалу «Україна» остаточно присвоїли функцію телевізійної прес-служби. Інакше вона б не поширювала термінових повідомлень компанії свого власника:

«Срочное сообщение компании ДТЕК по ситуации в Луганской области. Энергетики ДТЭК Луганской теплоэлектростанции Рината Ахметова и национальной энергокомпании “Укрэнерго” сегодня спасают энергосистему Донбасса от полного коллапса. Об этом сообщает "Мирный Донбасс". Из-за того, что в районе боевых действий в Луганской области были повреждены две самые высоковольтные линии электропередачи, две третих крупных потребителей Луганщины были отключены от электроснабжения. Не отключить полностью всех потребителей – а среди них есть и предприятия с опасным производством – удалось только потому, что энергетики ДТЭК и Укрэнерго произвели уникальные в истории Украины переключения энергосистемы, чтобы обеспечить необходимую нагрузку в сети. Сейчас всю нагрузку в Луганской области несет единственная станция – ДТЭК Луганская ТЭС».

Замість рекомендації збільшити обсяг мовлення російською, щоб «переагітовувати» Донбас, голові Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрію Артеменку варто було б нагадати телевізійникам про необхідність дотримуватися стандартів. А ще – попросити їх припинити використовувати телепростір як поле битви для дріб’язкової та нікому, крім їхніх інвесторів, не потрібної війни компроматів і чорного піару. Очищені від корпоративних панегіриків, джинси та істерик новини будуть значно цікавішими мешканцям не лише Донбасу, але й усієї України. На цьому в моніторингу щоденних теленовин настає перерва, а узагальнені висновки з двох місяців дослідження незабаром буде викладено у підсумковому тексті.

Моніторинг здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні