Директор мережі кінотеатрів «Кінопалац» та компанії B&H Богдан Батрух назвав стрічку «Поводир» режисера Олеся Саніна фільмом, з якого розпочнеться історія українського глядацького кіно. Про це він сказав під час круглого столу «Ідеологія українського кіновиробництва», що відбувся в рамках фестивалю «ГогольFest-2014».

«З "Поводиря" розпочнеться історія українського глядацького кіно. Цей фільм збере у прокаті не менше 20 мільйонів гривень», - прогнозує пан Батрух.

Говорячи про якість цієї індустріальної картини, пан Батрух відзначив: «Це завершений продукт, що має бути, але ще не є правилом для українського ринку. Зазвичай, (українські фільми. - ТК) нагадують щось, що начебто й гавкає як собака, але собакою не є. Ніби й створені за державні кошти, але це не фільми, це якісь непорозуміння. Глядачі такі речі розуміють дуже швидко й залишають зал».

Нагадаємо, частина  українських кінокритиків досконалим «Поводир» не вважає, вказуючи на слабку, на їхню думку, драматургію картини та притаманний агітаційній пропаганді патріотичний пафос. 

На круглому столі обговорили проблеми українського кіновиробництва і підтримку кіно з боку держави

Для того, щоби якісних глядацьких фільмів в Україні було більше, Богдан Батрух закликав позбутися корупції в Міністерстві культури та кіногалузі, а у фінансуванні фільмів робити ставку на фахівців, які можуть гарантувати кінцевий продукт ринкового рівня.

«Треба щоб таких продуктів (як "Поводир" - ТК) було більше. Для цього, по-перше, потрібно ліквідувати корупцію в Міністерстві культури. Якщо не буде чесного відношення до грошей в індустрії, не буде жодних фільмів. Бо результат маніпуляцій із бюджетами чудово видно на широкому екрані, - сказав Богдан Батрух. - Фінансувати ж варто ті проекти, які мають підстави бути завершеними як кінцевий продукт».

Директор мережі кінотеатрів «Кінопалац» та компанії B&H також висловив думку, що визначити під час пітчингу голосуванням, який саме проект вартий екранізації, неможливо. «Держава може давати хіба рекомендації щодо кіно, а вже мистецький рівень визначає наявність таланту. Або в тебе є талант, аби зробити кінцевий продукт, або в тебе його немає», - сказав Богдан Батрух.

Також він наголосив, що кінематографістам варто піднімати планку професійності: «Мистецтво - це не повна свобода. Мистецтво - це майстерність».

Також від час свого виступу Богдан Батрух розкритикував представників кіногалузі, які стверджують, що іноземні фільми є перепоною для дистрибуції українських стрічок.

Богдан Батрух і Пилип Іллієнко

«Це дебілізм - говорити про те, що західні продукти відбирають українського глядача», - сказав пан Батрух, наголосивши, що вирішальною для глядача є якість картини та її здатність викликати інтерес, а не країна-виробник. Також він констатував, що українські дистрибутори найчастіше мають справу з фільмами іноземного виробництва, тоді як прокатом українських фільмів здебільшого опікуються їхні виробники.

Тим часом під час круглого столу було заявлено, що в Україні є кінотеатри, готові підтримати українське кіно на етапі, коли вітчизняні кіновиробники змушені долати випробування ринковими умовами. Директор київського кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе повідомила, що зацікавлена у показах документальних фільмів. Розвиваючи тезу, що українському глядачеві потрібне актуальне кіно, пані Горделадзе відзначила, що цю нішу можуть зайняти порівняно недорогі у виробництві документальні стрічки, здатні викликати у глядачів відгук не менший, ніж ігрова картина. Нині пані Горделадзе готує до запуску у прокат документальний альманах «Українська кіноправда», до якого мають увійти стрічки «Війна за свій рахунок» режисерів Леоніда Кантера та Івана Яснія та «Контакт» журналістів Мустафи Найєма і Богдана Кутєпова.

Окрім Богдана Батруха та Людмили Горделадзе до круглого столу «Ідеологія українського кіновиробництва» долучилися голова Державного агентства з питань кінематографії Пилип Іллєнко, продюсер Анна Паленчук, начальник управління держрегулювання та реалізації кінопроектів Держкіно Станіслав Притула, продюсер Володимир Філіппов та кінорежисер Михайло Іллєнко.

«Детектор медіа»

Фото Максима Лісового