На засіданні 30 травня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення прийняла два рішення, пов’язаних із запровадженням цифрового мовлення в Україні.

По-перше, Нацрада не погодила Державну програму із впровадження цифрового мовлення в Україні (проект), у зв’язку з «уточненням тексту програми». Як пояснив «ТК» Віталій Шевченко, голова Нацради з питань ТБ і РМ, у цьому програмному документі не враховано низку суттєвих зауважень та пропозицій самої Нацради, регуляторного органу безпосередньо задіяного в запровадженні в Україні цифрового мовлення.  

По-друге, Нацрада нарешті запропонувала стратегію, яка уможлює запровадження «цифри» в Україні. Цю схему назвали «методом маятника».

Для створення «маятника» Нацрада домовилася з каналом «Інтер» щодо часткового залучення його частот для врегулювання проблеми. Про це було заявлено як про стратегічне партнерство каналу та Національної ради. Річ у тім, що основна проблема із запровадження цифрового мовлення в Україні – відсутність вільного аналогового ресурсу. До того ж, якщо говорити про частоти, виділені Україні в рамках конвенції «Женева – 2006» (3 – 6-й діапазони), то, як пояснив Ігор Курус, в так званому третьому діапазоні, крім телебачення, працюють також радіолокація, радіонавігація, повітряна радіонавігація, радіорелейний зв’язок, ультракороткий радіозв’язок, ультракороткий радіозв’язок рухомий, ультракороткий радіозв’язок морський рухомий. Така сама ситуація в 4-му і 5-му діапазонах, де до того ж ще працює тропосферний зв’язок. Тобто, крім телебачення, існує ще ціла низка служб, яка використовує цей діапазон. 

Суть схеми «маятник» роз’яснює Ігор Курус, перший заступник голови Нацради з питань ТБ і РМ: «Інтерес Нацради в цьому партнерстві є дуже простим: ми не маємо зараз аналогового резерву для того, щоби паралельно запустити цифрові частоти. Тому ми залучили 51 частоту «Інтера», номінали яких співпадають із планом «Женева 2006», і направляємо ці частоти в УДЦР, щоби їх проаналізували щодо використання у цифровому стандарті. Найперше ми прорахуємо 26-й канал в Ковелі та 33-й в Ужгороді.  Далі ми переведемо на той же 26-й канал мінімум три канали, що мовлять в аналоговому режимі, і таким чином вивільнимо ці три аналогові канали для переведення їх у цифровий стандарт. Ось таким чином ми маємо запустити маятник». 

При цьому Ігор Курус застерігає: перехід на цифрове мовлення відбудеться лише за умов, якщо населення в зоні прийому сигналу буде забезпечено цифровими приймачами, як мінімум, на 90%. 

У зв’язку із стратегічним партнерством у рамках «цифрового проекту» АТЗТ «Українська незалежна телевізійна корпорація» («Інтер») подовжено дію ліцензії до 2015 року (термін дії попередньої закінчувався в 2007 р.). Як пояснили представники каналу, це викликано питанням залучення інвестицій в спільний із Нацрадою мега-проект «оцифрування» країни.

За словами представника телеканалу, той факт, що Нацрада звернулася саме до телеканалу «Інтер», пов’язаний із реорганізацією компанії в групу каналів. Логіка така: оскільки один цифровий сигнал будуть використовувати кілька каналів (орієнтовно 4 – 6), то непогано було би, щоби вони були «естетично і програмно оформлені в одному ключі». Натомість, у самій Нацраді говорять, що із переформатуванням партнерство ніяким чином не пов’язано, просто «Інтер» – це найкраще підготована мережа. Канал від 2003 року провадить заміну передавачів на твердотільні, а ці модернізовані передавачі найлегше перезапустити в цифровому стандарті. Мережі УТ1 і УТ2, де працюють відповідно Перший Національний та «1+1», не є настільки модернізованими.

Леся Ганжа, «Детектор медіа»