У вересні в Києві в межах Kiev Media Week минув перший форум із телевізійної копродукції - Kiev CoProduction Meetings. На ньому під час пітчинг-сесії було презентовано сім відібраних телепроектів. Якими стали результати пітчингу для українських виробників і що слід враховувати продюсерам, готуючись до спільного виробництва?

Пітчинг по-українськи

Учасники Kiev CoProduction Meetings презентували на пітчинг-сесії сім телепроектів, відібраних із 42-х. Свої ідеї щодо майбутніх серіалів представили чотири українських продюсери та їхні колеги із Сербії, Великобританії та Росії. Зокрема, Україну представляли продакшн-компанії «Селена філмз» (ситком «Фітнес-центр»), Good Morning Film (історичний детектив «Цариця Дніпра»), New Day (документальна програма «Життя в подарунок») та Signal Red (докудрама «Брайль»).

«Селена фільм» зі своїм 22-серійним ситкомом «Фітнес-центр» шукає партнерів у Росії. Творці «Фітнес-центру» хочуть наслідувати такий серіал, як «Друзі». З тією лише різницею, що герої їхнього твору особливо переймаються зовнішністю та намагаються поліпшити її. А яким буде їхній проект, продемонстрували на прикладі фрагментів із зарубіжного серіалу Fitness Club.

Від історичного детективу «Цариця Дніпра» студії Good Morning Film віє авантюрним духом 1912 року. Саме в таких історичних реаліях розгортається дія пригодницького детективу. Доля зводить героїв на рекламному круїзному пароплаві «Цариця», що прямує з Києва до Одеси. Розслідування веде донька начальника санкт-петербурзького розшуку. Автором сценарію виступає відома письменниця Ірина Роздобудько.

У бюджет стрічки (4 серії по 40 хвилин) Good Morning Film хоче вкласти 150 тисяч доларів. Решту - близько 830 тис. доларів - сподіваються залучити в партнерстві. Від початку роботи над проектом творці детективу шукають не лише продюсерів, а й канал, зацікавлений у такому продукті.

Документальна програма «Життя в подарунок» режисера Наталі Бережної змусила присутніх співпереживати. У цьому 16-серійному проекті New Day хоче розповідати історії вдалого лікування дітей із тяжкими недугами. Ще одне завдання «Життя в подарунок» - посилювати увагу до цієї проблеми міжнародних фондів, меценатів у країнах, де питання медицини проблемні. Перший випуск присвячено Україні, а надалі планують знімати в Росії, Казахстані та інших країнах. Бюджет 26-хвилинної серії становить 22,5 тис. доларів.

Останньою з-поміж українських учасників презентували годинну докудраму «Брайль» виробництва Signal Red - чергову стрічку з циклу «Великі мрійники». Її особливістю є художня концепція: життєпис винахідника азбуки для незрячих людей візуалізовано за допомогою технологій, що дають можливість уявити інакше сприйняття світу. Окрім пізнавального сенсу, стрічка про Луї Брайля обіцяє бути видовищною та непересічною.

Саме презентації Signal Red найбільше аплодував польський режисер Даріуш Яблонський. І це є добрим знаком, оскільки проект на 700 тис. доларів задумано саме як міжнародний.

Різкий контраст у плані оригінальної ідеї - проект документального телесеріалу «Отрути - дорога без повернення, чи Таїна останнього ковтка». Виробник - сербська продакшн-компанія «Радіо і ТВ Воєводина». У шести 50-хвилинних випусках творці серіалу хочуть знайомити глядачів з отрутами - як у сенсі хімічного складу, так і в контексті впливу на хід історії на прикладі технологій КДБ. Основною локацією фільму має стати лабораторія. Бюджет - 366 тис. євро.

Найпершими на виступ сербських колег відреагували скептики. Вони висловили сумніви в гуманності подібного серіалу - мовляв, отруїти може кожний. Тим не менш, презентація сербських колег помітно зацікавила присутніх, зокрема продюсерів із Росії.

Фентезійний детектив «Паралель» британських виробників Telic Studios випередив інші презентації на кілька років. Окрім вихідних даних проекту, представник продакшн-компанії продемонстрував і фрагменти відеофільму, і варіанти його адаптації. Задуманий сюжет «Паралелі» паразитує на історіях Гаррі Поттера та Шерлока Холмса. Мабуть, його оцінить аудиторія «Битви екстрасенсів»: головним героєм виступає юнак, який і в школі магів навчається, і розслідує магічні злочини.

Для початку Telic Studios планують зняти 6 серій. Продюсери роблять ставку на потенціал для розвитку сюжету і диференційований бюджет: 1 мільйон євро для Європи, 300 тис. євро - для Росії і 150 тис. євро - для України.

Російська кінокомпанія «Твінді» представила проект судової драми «Справа хлопчиків». В основі сюжету - реальна судова справа адвоката, дисидентки Дарії Камінської. У 1960-х їй вдалося захистити хлопчиків, яких несправедливо звинувачували у зґвалтуванні та вбивстві однокласниці. Дія має відбуватися в селищі Пєрєдєлкіно та охопити історичні реалії того часу. Режисером проекту стане Олександр Вартанов, а на головну роль планують запросити Чулпан Хаматову або Ксенію Раппопорт.

Бюджет драми (8 епізодів по 48 хвилин) має скласти 4 млн доларів. З них 60% продюсери очікують отримати від «великого російського каналу», 20% вкласти коштів компанії і стільки ж отримати від партнерів. Фільм обіцяє бути цікавим не лише російському глядачу - як свідчить суспільна увага до подій у Врадіївці, аспекти «Справи хлопчиків» мало кого лишать байдужим.

Українські продакшн-студії вже підбили підсумки Kiev CoProduction Meetings. Результатом перших пітчингів може стати підписання щонайменше одного контракту. Як розповів «Детектор медіа» один із учасників, креативний директор і режисер кіновиробничої та дистрибуторської компанії Good Morning Олексій Шапарєв, у нього тривають переговори з представниками російського продакшн-центру щодо фінансування проекту «Цариця Дніпра». Що це за компанія, пан Шапарєв ще не розповів, однак повідомив, що російська сторона може вкласти у виробництво 60-70% його бюджету.

Решта учасників на Kiev Media Week завели нові контакти з колегами з України, Росії та Європи. Зокрема, продюсер проекту «Брайль» (Signal Red та Film.ua) Тетяна Кір'ян встановила зв'язки з продюсерами з Києва. «В основному, тут були українські фахівці, хоча "Брайль" орієнтований саме на міжнародне виробництво», - додала вона.

Представники «Селена філмз» обмінялися контактами з українськими та російськими виробниками. Найменше пощастило команді документальної програми «Життя в подарунок». За словами продюсера Антона Хільмана, пропозиції про співпрацю надходили лише щодо майбутніх героїв проекту, а не від спонсорів та ймовірних партнерів.

Умови копродукції

Перші пітчинги доводять - українські продюсери мають не менше шансів та ідей для спільного виробництва, ніж їхні іноземні колеги. Тим більше, що зміни до закону щодо спільного кінематографічного виробництва, як обіцяє Держкіно, мають полегшити роботу українським продюсерам, оскільки розділяють повноваження Мінкультури та Держкіно з надання проекту статус спільного виробництва.

Охочим знайти партнерів зі спільного виробництва міжнародні експерти радять враховувати низку аспектів.

1. Фінансування

Податкове законодавство - один із пунктів сумніву українських продюсерів у доцільності копродукції, оскільки воно, на їхню думку, може ускладнити фінансові «стосунки». Однак Даріуш Яблонський заспокоїв, що особливості оподаткування великого значення у виборі партнерів не мають. «Цей момент важливий, якщо у продюсера є бюджет для зйомок фільму і він обирає країну, в якій було би оптимально реалізувати проект. А щодо вигідного партнерства, то є набагато дорожчі для копродукції країни  - Великобританія, Нідерланди», - каже польський режисер. У випадку ж дорогого проекту, додав він, українська сторона має можливість отримати кошти з державних джерел фінансування, що покриє частину витрат.

Важливою умовою для прийняття рішення щодо фінансування проекту є деталізація бюджету. В цьому європейські продюсери були одностайні: важливо вивчити, наприклад, якого гонорару потребує кожен із учасників процесу. На думку зарубіжних учасників Kiev CoProduction Meetings, Україна - вигідна держава для зйомок і виробництва. Адже в більшості країн Європи, скажімо, оператору потрібно сплачувати півтори тисячі євро за знімальний день.

Втілити в життя цікаві ідеї, які затребувані в Європі, можна за допомогою грантів програми Media Mundus, спрямованої на підтримку аудіовізуального сектору в рамках культурних програм Євросоюзу. Ця програма на умовах співфінансування підтримує професійну освіту у сфері аудіовізуальних мистецтв; виробництво художніх і документальних фільмів, телепрограм, анімації та нових медіа; просування і поширення європейської аудіовізуальної продукції. До кінця 2013 року Media Mundus обмежувала можливість фінансування проектів від країн, що не входять до складу ЄС. Й українські продюсери могли подавати заявки щодо фінансування тільки посередництвом країн - учасниць Євросоюзу. Однак вимоги програми переглядатимуться, і є сподівання, що цю умову буде пом'якшено.

2. Контакти з колегами

Важлива умова для співпраці - контакти з колегами з інших країн. Такі конференцій, як Kyiv Media Week, у Європі - поширене явище. І під час таких заходів можна знайти нових партнерів. А в пошуках фінансування данський експерт Бйорн Еріксен, директор теледепартаменту Європейської мовної спілки, порадив вдатися до хитрощів: «Можна звернутися з пропозицією про фінансування до кількох організацій, зазначивши, що потребуєте, скажімо, 20% від загальної суми. І таким чином можна переконати кількох спонсорів чи грантодавців».

Пан Яблонський порадив українським продюсерам для початку шукати партнерів у сусідніх державах. «Не думайте, що на вас чекають із розпростертими обіймами у Франції, Великобританії, Німеччині. Маючи досвід семи проектів, реалізованих у співпраці із сусідніми країнами, раджу придивитися до Польщі і до Росії. У нашому випадку ми зрозуміли, що простіше порозумітися саме із сусідами: ми краще розуміли один одного, обмінювалися акторами й лишилися друзями», - розповів режисер.

3. Режисерське ім'я

Гроші - не головне джерело натхнення для кіно- чи серіального виробництва у Європі. Таку думку висловив, зокрема, Даріуш Яблонський, за плечима в якого 21 документальний фільм, 9 художніх стрічок і 15 телефільмів. «Найперше значення для нас має перспективний режисер. У Польщі, наприклад, це проблема. Після Кшиштофа Кесльовського вже немає таких потужних митців. Кшиштоф Кесльовський в авангарді. А його колезі Анджею Вайді все ж 87 стукнуло», - каже він.

За його словами, такі митці, як Марина Врода, мають усі шанси знайти підтримку щодо фінансування у Польщі. «Ми вже розпочали співпрацю з нею. Після успіху Марини Води у Каннах ми можемо прийти до чиновників і сказати: "Ви її, може, й не знаєте, але вона дуже талановита і дасть нам певну репутацію й престиж, а ми зможемо все це підкріпити з фінансового боку"».

З досвіду пана Яблонського, не кожний режисер може розкрити свій потенціал у варіанті з копродукцією, і в Польщі таких митців мало. З іншого боку, в спільному виробництві можна здобути досвід, виступаючи й міноритарним учасником щодо фінансування. «Тут продюсер і режисер може здобути репутацію, стати відомим і шанованим. Таким чином можна рости на європейській сцені», - каже пан Яблонський.

Фото надане компанією MRM